Мотилиум суспензия орал 1мг/мл 100мл фл
Топ продаж
Суперцена
Мотилиум суспензія орал - це ефективний протиблювотний засіб, який містить домперидон як активну речовину. Домперидон є антагоністом дофаміну, що має протиблювотні властивості, і стимулює виділення пролактину з гіпофізу. При застосуванні внутрішньо домперидон збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, прискорює спорожнення шлунка та підвищує тиск сфінктера нижнього відділу стравоходу. Прийом препарату рекомендується за 15-30 хвилин до їди, але зниження кислотності у шлунку може призвести до погіршення всмоктування домперидону. Препарат швидко абсорбується після прийому внутрішньо, а плазмовий період напіввиведення становить 7-9 годин у здорових добровольців. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості, період напіввиведення та концентрації препарату в плазмі можуть збільшуватись.
Мотилиум суспензия орал 1мг/мл 100мл фл инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл суспензії містить домперидон 1 мг.
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна та кармелоза натрію 12,0 мг, сорбітол рідкий некристалізований 70 % 455,4 мг, метилпарагідроксибензоат 1,8 мг, пропілпарагідроксибензоат 0,20 мг, натрію сахаринат 0,20 гідроксид близько 10 мкг * вода до 1,0 мл. * Від 0 до 30 мкг.
Опис:
Однорідна суспензія білого кольору
Форма випуску:
Суспензія прийому внутрішньо 1 мг/мл. По 100 мл у флаконі темного скла з кришкою, що загвинчується, захищеної від випадкового розкриття дітьми і з нанесеним на неї схематичним зображенням розкриття флакона. По одному флакону разом з дозуючим шприцом та інструкцією із застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до домперидону або до будь-якого з компонентів препарату;
Пролактин-секретуюча пухлина гіпофіза (пролактинома);
Одночасний прийом пероральних форм кетоконазолу, еритроміцину або інших потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, що викликають подовження інтервалу QTc, таких як кларитроміцин, ітраконазол, флуконазол, позаконазол, ритонавір, саквінавір, аміодарон, аміодарон, див. розділи «Особливі вказівки», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
Подовжений інтервал QTc, виражені електролітні порушення або серцеві захворювання, такі як хронічна серцева недостатність;
У випадках, коли стимулювання рухової функції шлунка може бути небезпечним, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або прободенні;
Порушення функції печінки середнього або тяжкого ступеня;
Маса тіла менше 35 кг;
Дитячий вік віком до 12 років;
Вагітність;
Період грудного вигодовування;
Непереносимість фруктози.
Обережно:
Порушення функції нирок.
Дозування1 мг/мл
Показання до застосуванняДля полегшення симптомів нудоти та блювання.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію препарату Мотіліум.
Пероральна біодоступність препарату Мотиліум зменшується після попереднього прийому циметидину або гідрокарбонату натрію. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. розділ «Особливі вказівки»).
Головну роль метаболізмі домперидону грає ізофермент CYP3A4. Результати досліджень in vitro та клінічний досвід показують, що одночасне застосування препаратів, які значно пригнічують цей ізофермент, може викликати підвищення концентрацій домперидону в плазмі. Тому поєднане застосування домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які, за отриманими даними, спричиняють подовження інтервалу QT протипоказано. Необхідно бути обережним при поєднаному застосуванні домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які не викликають подовження інтервалу QT, а також з лікарськими засобами, які, за отриманими даними, викликають подовження інтервалу QT.
До сильних інгібіторів CYP3A4 відносяться:
• Азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* та вориконазол*;
• Антибіотики-макроліди, наприклад кларитроміцин* та еритроміцин*;
• Інгібітори протеази ВІЛ, наприклад, ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір та саквінавір;
• Антагоністи кальцію, такі як дилтіазем та верапаміл;
• Аміодарон*;
• Апрепітант;
• Нефазодон.
• Телітроміцин* (Препарати, позначені зірочкою, також подовжують інтервал QTc (див. розділ «Протипоказання»)).
У ряді досліджень фармакокінетичних та фармакодинамічних взаємодій домперидону з пероральним кетоконазолом та пероральним еритроміцином у здорових добровольців було показано, що ці препарати значно інгібують первинний метаболізм домперидону, який здійснюється ізоферментом CYP3A4.
При одночасному прийомі 10 мг домперидону 4 рази на добу та 200 мг кетоконазолу 2 рази на добу відзначалося подовження інтервалу QTc в середньому на 9,8 мс протягом усього періоду спостереження, в окремі моменти зміни варіювали від 1,2 до 17,5 мс. При одночасному прийомі 10 мг домперидону 4 рази на добу та 500 мг еритроміцину 3 рази на добу відзначалося подовження інтервалу QTc в середньому на 9,9 мс протягом усього періоду спостереження, в окремі моменти зміни варіювали від 1,6 до 14,3 мс. У кожному з цих досліджень Cmax та AUC домперидону були збільшені приблизно втричі (див. розділ «Протипоказання»).
В даний час не відомо, який внесок у зміну інтервалу QTс роблять підвищені концентрації домперидону в плазмі.
У цих дослідженнях монотерапія домперидоном (10 мг чотири рази на добу) призвела до подовження інтервалу QTc на 1,6 мс (дослідження кетоконазолу) та на 2,5 мс (дослідження еритроміцину), тоді як монотерапія кетоконазолом (200 мг двічі на добу) та монотерапія еритроміцином (500 мг три рази на добу) призвели до подовження інтервалу QTc на 3,8 та 4,9 мс відповідно протягом усього періоду спостереження.
В іншому дослідженні із застосуванням багаторазових доз у здорових добровольців, не було виявлено значного подовження інтервалу QTc під час стаціонарної монотерапії домперидоном (40 мг чотири рази на добу, загальна добова доза 160 мг, що значно перевищує максимальну добову дозу, що рекомендується). При цьому концентрації домперидону в плазмі були подібні до таких у дослідженнях взаємодії домперидону з іншими препаратами.
Поєднане застосування антихолінергічних лікарських засобів (наприклад, декстрометорфану, дифенгідраміну) може перешкоджати розвитку антидиспептичних ефектів Мотиліум®.
Теоретично, оскільки Мотиліум® має гастрокінетичну дію, він міг би впливати на абсорбцію пероральних препаратів, що одночасно застосовуються, зокрема, препаратів з пролонгованим вивільненням активної речовини, або препаратів, покритих кишковорозчинною оболонкою. Однак застосування домперидону у пацієнтів на фоні прийому парацетамолу або дигоксину не впливало на рівень цих препаратів у крові.
Мотиліум можна приймати одночасно з:
• нейролептиками, дія яких він не посилює;
• з агоністами дофамінергічних рецепторів (бромокриптин, леводопа), оскільки він пригнічує їх небажані периферичні ефекти, такі як порушення травлення, нудота та блювання, не впливаючи при цьому на їх центральні ефекти.
ПередозуванняСимптоми
Випадки передозування були відмічені, в основному, у немовлят та дітей старшого віку. Симптоми передозування можуть включати підвищену збудливість, зміну свідомості, судоми, дезорієнтацію, сонливість та екстрапірамідні реакції. Специфічного антидоту домперидону не існує
.
У разі передозування рекомендується промивання шлунка протягом однієї години з моменту прийому препарату та застосування активованого вугілля. Рекомендується уважно стежити за станом пацієнта та проводити підтримуючу терапію. Антихолінергічні засоби, препарати, що застосовуються для лікування паркінсонізму, або антигістамінні препарати можуть виявитися ефективними у разі екстрапірамідних реакцій.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиблювотний засіб – дофамінових рецепторів блокатор центральний
Код АТХ – А03FA03
Фармакодинаміка:
Домперидон – антагоніст дофаміну, що має протиблювотні властивості. Домперидон погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Застосування домперидону рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофізу. Його протиблювотна дія може бути обумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну в хеморецепторній тригерній зоні, яка знаходиться за межами гематоенцефалічного бар'єру. Дослідження на тваринах та низькі концентрації препарату, що виявляються в головному мозку, свідчать про переважно периферичну дію домперидону на дофамінові рецептори.
При застосуванні внутрішньо домперидон збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, прискорює спорожнення шлунка та підвищує тиск сфінктера нижнього відділу стравоходу. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.
Фармакокінетика:
При прийомі натще домперидон швидко абсорбується після прийому внутрішньо, пікові плазмові концентрації досягаються протягом 30 - 60 хвилин. Низька абсолютна біодоступність домперидону при пероральному прийомі (приблизно 15%) пов'язана з інтенсивним пресистемним метаболізмом у кишковій стінці та печінці.
Домперидон слід приймати за 15-30 хвилин до їди. Зниження кислотності у шлунку призводить до погіршення всмоктування домперидону. Біодоступність при внутрішньому прийомі знижується при попередньому прийомі циметидину і натрію бікарбонату. При прийомі препарату після їди для досягнення максимальної абсорбції потрібно більше часу, а площа під фармакокінетичною кривою (AUC) дещо збільшується.
При пероральному прийомі домперидон не накопичується і не індукує власний метаболізм; піковий плазмовий рівень 21 нг/мл через 90 хвилин після 2 тижнів прийому препарату внутрішньо в дозі 30 мг на добу був практично таким самим, як рівень 18 нг/мл після прийому першої дози. Домперидон зв'язується із білками плазми на 91 – 93%. Дослідження розподілу препарату з радіоактивною міткою у тварин показали широке розподілення його в тканинах, але низькі концентрації в головному мозку. Невелика кількість препарату проникає через плаценту у щурів.
Домперидон піддається швидкому та інтенсивному метаболізму шляхом гідроксилювання та N-деалкілування. Дослідження метаболізму in vitro з діагностичними інгібіторами показали, що ізофермент CYP3A4 є основною формою цитохрому Р450, що бере участь у N-деалкилировании домперидону, в той час як ізоферменти CYP3A4, CYP1A2 і CYP2E1 додають.
Виведення з сечею та калом становить 31% та 66% від дози при прийомі внутрішньо відповідно. Частка препарату, що виділяється у незміненому вигляді, є невеликою (10% – з калом та приблизно 1% – із сечею). Плазмовий період напіввиведення після одноразового прийому внутрішньо становить 7 – 9 годин у здорових добровольців, але підвищується у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
У таких хворих (сироватковий креатинін > 6 мг/100 мл, тобто > 0,6 ммоль/л) період напіввиведення домперидону збільшується з 7,4 до 20,8 години, але концентрації препарату в плазмі нижчі, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Невелика кількість незміненого препарату (близько 1%) виводиться нирками.
У пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості (оцінка 7 – 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), AUC та Сmax домперидону були у 2,9 та 1,5 рази вищими, ніж у здорових добровольців, відповідно. Частка незв'язаної фракції підвищувалася на 25% і період напіввиведення збільшувався з 15 до 23 години. У пацієнтів з легким порушенням функції печінки відзначалися кілька знижених системних рівнів препарату порівняно з такими у здорових добровольців на основі Cmax та AUC, без змін зв'язування з білками або періоду напіввиведення. Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки не вивчали.
Вагітність та годування груддюМотиліум протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗа даними клінічних досліджень:
Небажані реакції, що спостерігалися у >1% пацієнтів, які приймали Мотиліум®: депресія, тривога, зниження або відсутність лібідо, головний біль, сонливість, акатизія, діарея, сухість у роті, висипання, свербіж, збільшення молочних залоз/гінекомастія , біль та чутливість у ділянці молочних залоз, галакторея, порушення менструального циклу та аменорея, порушення лактації, астенія.
Небажані реакції, що спостерігалися у < 1% пацієнтів, які приймали Мотиліум: гіперчутливість, кропив'янка, набряк молочних залоз, виділення з молочних залоз.
Наведені нижче небажані ефекти класифікували таким чином: дуже часто (> 10%), часто (> 1%, але < 10%), нечасто (> 0,1%, але < 1%), рідко (> 0,01%, але <0,1%) та дуже рідко (<0,01%), включаючи окремі випадки.
За даними спонтанних повідомлень про небажані явища, виявлені у післяреєстраційному періоді застосування препарату.
Порушення імунної системи. Дуже рідко: анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.
Психічні розлади. Дуже рідко: підвищена збудливість (переважно в дітей віком), нервозність.
Порушення нервової системи. Дуже рідко: запаморочення, екстрапірамідні розлади та судоми (переважно у дітей).
Порушення серцево-судинної системи. Дуже рідко: подовження інтервалу QT, серйозні шлуночкові аритмії, раптова коронарна смерть.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин. Дуже рідко: кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів. Дуже рідко: затримка сечі.
Лабораторні та інструментальні дані. Дуже рідко відхилення лабораторних показників функції печінки, підвищення рівня пролактину крові.
Небажані реакції, виявлені під час постреєстраційних клінічних досліджень.
Порушення з боку імунної системи. Частота невідома: анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.
Психічні розлади. Нечасто: підвищена збудливість (переважно в дітей віком), нервозність.
Порушення нервової системи. Часто: запаморочення. Рідко: судоми (переважно у дітей). Частота невідома: екстрапірамідні розлади (переважно у дітей).
Порушення серцево-судинної системи. Частота невідома: подовження інтервалу QT, серйозні шлуночкові аритмії, раптова коронарна смерть.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин. Частота невідома: ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів. Нечасто: затримка сечі.
Лабораторні та інструментальні дані. Нечасто відхилення лабораторних показників функції печінки. Рідко: підвищення рівня пролактину крові.
*У деяких епідеміологічних дослідженнях було показано, що застосування домперидону може бути пов'язане з підвищенням ризику серйозних шлуночкових аритмій або раптової смерті. Ризик виникнення цих явищ більш вірогідний у пацієнтів віком від 60 років та у пацієнтів, які приймають препарат у добовій дозі понад 30 мг. Рекомендовано застосування домперидону у найменшій ефективній дозі у дорослих та дітей.
особливі вказівкиПри сумісному застосуванні Мотиліуму з антацидними або антисекреторними препаратами останні слід приймати після, а не до їжі, тобто. їх не слід приймати одночасно з препаратом Мотиліум.
Суспензія для внутрішнього застосування Мотиліум містить сорбітол і не рекомендована для прийому пацієнтами з непереносимістю сорбітолу.
Застосування у дітей:
У поодиноких випадках Мотиліум8 може викликати неврологічні побічні ефекти (див. розділ «Побічна дія»). У зв'язку з цим слід суворо дотримуватися рекомендованої дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Неврологічні небажані ефекти можуть бути викликані у дітей передозуванням препарату, але необхідно брати до уваги й інші можливі причини таких ефектів.
Застосування при захворюваннях серцево-судинної системи:
Домперидон впливає на тривалість інтервалу QTc на електрокардіограмі. Протягом усього періоду спостереження за препаратом після його випуску було відмічено рідкісні випадки подовження інтервалу QTc та аритмії типу «пірует» у пацієнтів, які приймали домперидон. Зазначені випадки були відмічені у пацієнтів, які перебувають у групі ризику, з порушеннями електролітного балансу та одночасно приймають препарати, які могли вплинути на описані випадки (див. розділ «Побічна дія»). Під час проведення епідеміологічних досліджень було виявлено, що домперидон підвищує ризик розвитку тяжкої шлуночкової аритмії чи раптової смерті. Найбільш високий ризик був відзначений у пацієнтів віком від 60 років, які щодня приймали препарат у дозуванні понад 30 мг, а також у пацієнтів, які одночасно приймали препарати, збільшують тривалість інтервалу QTc та інгібітори ферменту CYP3A4. Домперидон слід приймати у мінімальних ефективних дозах. Домперидон протипоказаний для прийому пацієнтам з подовженим інтервалом серцевої провідності, зокрема інтервалу QTc, пацієнтам з серйозними порушеннями електролітного балансу (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) або брадикардією, а також пацієнтам з такими серцевими захворюваннями, як застійна серцева недостатність. виникнення шлуночкових аритмій (див. розділ "Протипоказання"). Порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія можуть підвищувати ризик проаритмічної дії препарату. У разі появи ознак або симптомів, які можуть бути пов'язані із серцевою аритмією, терапію препаратом необхідно припинити та проконсультуватися у лікаря. Пацієнти повинні негайно повідомляти про будь-який серцевий симптом.
Препарат містить сорбітол і може не підійти пацієнтам із непереносимістю фруктози.
Застосування при захворюваннях нирок:
При тяжкому ступені ниркової недостатності період напіввиведення домперидону збільшується. Внаслідок цього, при повторних прийомах препарату необхідно скоротити частоту прийому домперидону до одного-двох разів на добу, залежно від ступеня тяжкості ниркової недостатності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Може знадобитися зменшити дозування. При тривалій терапії пацієнти повинні бути під регулярним наглядом.
Застосування одночасно з апоморфіном:
Домперидон протипоказаний при сумісному прийомі з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, за винятком апоморфіну. Застосування разом з апоморфіном можливе лише в тому випадку, якщо перевага спільного застосування домперидону з апоморфіном перевищує ризики і суворо дотримуються рекомендованих заходів для спільного застосування препаратів, згадані в інструкції з медичного застосування апоморфіну.
Потенціал лікарської взаємодії:
Основний шлях метаболізму домперидону здійснюється за допомогою CYP3A4. In vitro дані та результати досліджень у людини показують, що супутнє застосування лікарських засобів, які значно інгібують цей фермент, може супроводжуватися збільшенням концентрацій домперидону в плазмі. Сполучене застосування домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які, за отриманими даними, викликають подовження інтервалу QT протипоказано (див. «Протипоказання»).
Необхідно бути обережними при сумісному застосуванні домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які не викликають подовження інтервалу QT (наприклад, індинавір), і необхідний ретельний моніторинг пацієнтів на предмет виникнення ознак або симптомів небажаних реакцій (див. «Взаємодія».
Необхідно бути обережними при поєднаному застосуванні домперидону з лікарськими засобами, які, за отриманими даними, викликають подовження інтервалу QT, і необхідний ретельний моніторинг пацієнтів на предмет виникнення ознак або симптомів серцево-судинних небажаних реакцій. Приклади таких лікарських засобів:
• антиаритмічні засоби класу ІА (наприклад, дизопірамід, хінідин);
• антиаритмічні засоби класу III (наприклад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);
• певні антипсихотики (наприклад, галоперидол, пімозід, сертиндол);
• певні антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам);
• певні антибіотики (наприклад, левофлоксацин, моксифлоксацин);
• певні протигрибкові засоби (наприклад, пентамідин);
• певні протималярійні засоби (наприклад, галофантрин);
• певні шлунково-кишкові лікарські засоби, наприклад, доласетрон);
• певні протипухлинні лікарські засоби (наприклад, тореміфен, вандетаніб);
• деякі інші лікарські засоби (наприклад, беприділ, метадон).
Якщо лікарський засіб непридатний або закінчився термін придатності, не виливайте його в стічні води і на вулицю. Помістіть лікарський засіб у пакет і покладіть у контейнер для сміття. Ці заходи допоможуть захистити довкілля.
Вплив на здатність до керування автотранспортними засобами та механізмами:
Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з ризиком розвитку побічних реакцій, які можуть впливати на зазначені здібності.
Умови зберіганняТримати при температурі від 15 до 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиРекомендується приймати Мотиліум до їди, у разі прийому після їди абсорбція домперидону трохи сповільнюється.
Дорослі та підлітки старше 12 років з масою тіла 35 кг та більше: 10 мл 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 30 мл (30 мг).
Мотиліум повинен застосовуватися у найменшому ефективному дозуванні. Не рекомендується перевищувати максимальне добове дозування.
У дітей передозування може спричинити порушення нервової системи (див. «Передозування»).
У пацієнтів усіх вікових категорій зазвичай для терапії гострої нудоти та блювання максимальна тривалість безперервного прийому препарату не повинна перевищувати одного тижня.
Якщо нудота та блювання тривають довше одного тижня, пацієнту слід повторно проконсультуватися зі своїм лікарем.
Використання у пацієнтів з порушеннями функції нирок:
Оскільки період напіввиведення домперидону збільшується при тяжких порушеннях функції нирок, при повторному застосуванні частота прийому препарату Мотиліум повинна бути знижена до 1-2 разів на добу в залежності від тяжкості порушень; може також знадобитися зниження дози.
Використання у пацієнтів із порушеннями функції печінки:
Застосування Мотиліум® протипоказане у пацієнтів із середньоважкою (7-9 класифікацією Чайлд-Пью) або тяжкою (> 9 класифікацією Чайлд-Пью) печінковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). У пацієнтів з легкою (5-6 класифікацією Чайлд-П'ю) печінковою недостатністю корекції дози препарату не потрібно (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Перед вживанням слід перемішати вміст флакона, обережно збовтуючи його, щоб уникнути утворення піни.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Мотилиум суспензия орал 1мг/мл 100мл фл инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл суспензії містить домперидон 1 мг.
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна та кармелоза натрію 12,0 мг, сорбітол рідкий некристалізований 70 % 455,4 мг, метилпарагідроксибензоат 1,8 мг, пропілпарагідроксибензоат 0,20 мг, натрію сахаринат 0,20 гідроксид близько 10 мкг * вода до 1,0 мл. * Від 0 до 30 мкг.
Опис:
Однорідна суспензія білого кольору
Форма випуску:
Суспензія прийому внутрішньо 1 мг/мл. По 100 мл у флаконі темного скла з кришкою, що загвинчується, захищеної від випадкового розкриття дітьми і з нанесеним на неї схематичним зображенням розкриття флакона. По одному флакону разом з дозуючим шприцом та інструкцією із застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до домперидону або до будь-якого з компонентів препарату;
Пролактин-секретуюча пухлина гіпофіза (пролактинома);
Одночасний прийом пероральних форм кетоконазолу, еритроміцину або інших потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4, що викликають подовження інтервалу QTc, таких як кларитроміцин, ітраконазол, флуконазол, позаконазол, ритонавір, саквінавір, аміодарон, аміодарон, див. розділи «Особливі вказівки», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
Подовжений інтервал QTc, виражені електролітні порушення або серцеві захворювання, такі як хронічна серцева недостатність;
У випадках, коли стимулювання рухової функції шлунка може бути небезпечним, наприклад, при шлунково-кишковій кровотечі, механічній непрохідності або прободенні;
Порушення функції печінки середнього або тяжкого ступеня;
Маса тіла менше 35 кг;
Дитячий вік віком до 12 років;
Вагітність;
Період грудного вигодовування;
Непереносимість фруктози.
Обережно:
Порушення функції нирок.
Дозування1 мг/мл
Показання до застосуванняДля полегшення симптомів нудоти та блювання.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтихолінергічні препарати можуть нейтралізувати дію препарату Мотіліум.
Пероральна біодоступність препарату Мотиліум зменшується після попереднього прийому циметидину або гідрокарбонату натрію. Не слід приймати антацидні та антисекреторні препарати одночасно з домперидоном, оскільки вони знижують його біодоступність після прийому внутрішньо (див. розділ «Особливі вказівки»).
Головну роль метаболізмі домперидону грає ізофермент CYP3A4. Результати досліджень in vitro та клінічний досвід показують, що одночасне застосування препаратів, які значно пригнічують цей ізофермент, може викликати підвищення концентрацій домперидону в плазмі. Тому поєднане застосування домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які, за отриманими даними, спричиняють подовження інтервалу QT протипоказано. Необхідно бути обережним при поєднаному застосуванні домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які не викликають подовження інтервалу QT, а також з лікарськими засобами, які, за отриманими даними, викликають подовження інтервалу QT.
До сильних інгібіторів CYP3A4 відносяться:
• Азольні протигрибкові препарати, такі як флуконазол*, ітраконазол, кетоконазол* та вориконазол*;
• Антибіотики-макроліди, наприклад кларитроміцин* та еритроміцин*;
• Інгібітори протеази ВІЛ, наприклад, ампренавір, атазанавір, фосампренавір, індинавір, нелфінавір, ритонавір та саквінавір;
• Антагоністи кальцію, такі як дилтіазем та верапаміл;
• Аміодарон*;
• Апрепітант;
• Нефазодон.
• Телітроміцин* (Препарати, позначені зірочкою, також подовжують інтервал QTc (див. розділ «Протипоказання»)).
У ряді досліджень фармакокінетичних та фармакодинамічних взаємодій домперидону з пероральним кетоконазолом та пероральним еритроміцином у здорових добровольців було показано, що ці препарати значно інгібують первинний метаболізм домперидону, який здійснюється ізоферментом CYP3A4.
При одночасному прийомі 10 мг домперидону 4 рази на добу та 200 мг кетоконазолу 2 рази на добу відзначалося подовження інтервалу QTc в середньому на 9,8 мс протягом усього періоду спостереження, в окремі моменти зміни варіювали від 1,2 до 17,5 мс. При одночасному прийомі 10 мг домперидону 4 рази на добу та 500 мг еритроміцину 3 рази на добу відзначалося подовження інтервалу QTc в середньому на 9,9 мс протягом усього періоду спостереження, в окремі моменти зміни варіювали від 1,6 до 14,3 мс. У кожному з цих досліджень Cmax та AUC домперидону були збільшені приблизно втричі (див. розділ «Протипоказання»).
В даний час не відомо, який внесок у зміну інтервалу QTс роблять підвищені концентрації домперидону в плазмі.
У цих дослідженнях монотерапія домперидоном (10 мг чотири рази на добу) призвела до подовження інтервалу QTc на 1,6 мс (дослідження кетоконазолу) та на 2,5 мс (дослідження еритроміцину), тоді як монотерапія кетоконазолом (200 мг двічі на добу) та монотерапія еритроміцином (500 мг три рази на добу) призвели до подовження інтервалу QTc на 3,8 та 4,9 мс відповідно протягом усього періоду спостереження.
В іншому дослідженні із застосуванням багаторазових доз у здорових добровольців, не було виявлено значного подовження інтервалу QTc під час стаціонарної монотерапії домперидоном (40 мг чотири рази на добу, загальна добова доза 160 мг, що значно перевищує максимальну добову дозу, що рекомендується). При цьому концентрації домперидону в плазмі були подібні до таких у дослідженнях взаємодії домперидону з іншими препаратами.
Поєднане застосування антихолінергічних лікарських засобів (наприклад, декстрометорфану, дифенгідраміну) може перешкоджати розвитку антидиспептичних ефектів Мотиліум®.
Теоретично, оскільки Мотиліум® має гастрокінетичну дію, він міг би впливати на абсорбцію пероральних препаратів, що одночасно застосовуються, зокрема, препаратів з пролонгованим вивільненням активної речовини, або препаратів, покритих кишковорозчинною оболонкою. Однак застосування домперидону у пацієнтів на фоні прийому парацетамолу або дигоксину не впливало на рівень цих препаратів у крові.
Мотиліум можна приймати одночасно з:
• нейролептиками, дія яких він не посилює;
• з агоністами дофамінергічних рецепторів (бромокриптин, леводопа), оскільки він пригнічує їх небажані периферичні ефекти, такі як порушення травлення, нудота та блювання, не впливаючи при цьому на їх центральні ефекти.
ПередозуванняСимптоми
Випадки передозування були відмічені, в основному, у немовлят та дітей старшого віку. Симптоми передозування можуть включати підвищену збудливість, зміну свідомості, судоми, дезорієнтацію, сонливість та екстрапірамідні реакції. Специфічного антидоту домперидону не існує
.
У разі передозування рекомендується промивання шлунка протягом однієї години з моменту прийому препарату та застосування активованого вугілля. Рекомендується уважно стежити за станом пацієнта та проводити підтримуючу терапію. Антихолінергічні засоби, препарати, що застосовуються для лікування паркінсонізму, або антигістамінні препарати можуть виявитися ефективними у разі екстрапірамідних реакцій.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиблювотний засіб – дофамінових рецепторів блокатор центральний
Код АТХ – А03FA03
Фармакодинаміка:
Домперидон – антагоніст дофаміну, що має протиблювотні властивості. Домперидон погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Застосування домперидону рідко супроводжується екстрапірамідними побічними діями, особливо у дорослих, але домперидон стимулює виділення пролактину з гіпофізу. Його протиблювотна дія може бути обумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну в хеморецепторній тригерній зоні, яка знаходиться за межами гематоенцефалічного бар'єру. Дослідження на тваринах та низькі концентрації препарату, що виявляються в головному мозку, свідчать про переважно периферичну дію домперидону на дофамінові рецептори.
При застосуванні внутрішньо домперидон збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, прискорює спорожнення шлунка та підвищує тиск сфінктера нижнього відділу стравоходу. Домперидон не впливає на шлункову секрецію.
Фармакокінетика:
При прийомі натще домперидон швидко абсорбується після прийому внутрішньо, пікові плазмові концентрації досягаються протягом 30 - 60 хвилин. Низька абсолютна біодоступність домперидону при пероральному прийомі (приблизно 15%) пов'язана з інтенсивним пресистемним метаболізмом у кишковій стінці та печінці.
Домперидон слід приймати за 15-30 хвилин до їди. Зниження кислотності у шлунку призводить до погіршення всмоктування домперидону. Біодоступність при внутрішньому прийомі знижується при попередньому прийомі циметидину і натрію бікарбонату. При прийомі препарату після їди для досягнення максимальної абсорбції потрібно більше часу, а площа під фармакокінетичною кривою (AUC) дещо збільшується.
При пероральному прийомі домперидон не накопичується і не індукує власний метаболізм; піковий плазмовий рівень 21 нг/мл через 90 хвилин після 2 тижнів прийому препарату внутрішньо в дозі 30 мг на добу був практично таким самим, як рівень 18 нг/мл після прийому першої дози. Домперидон зв'язується із білками плазми на 91 – 93%. Дослідження розподілу препарату з радіоактивною міткою у тварин показали широке розподілення його в тканинах, але низькі концентрації в головному мозку. Невелика кількість препарату проникає через плаценту у щурів.
Домперидон піддається швидкому та інтенсивному метаболізму шляхом гідроксилювання та N-деалкілування. Дослідження метаболізму in vitro з діагностичними інгібіторами показали, що ізофермент CYP3A4 є основною формою цитохрому Р450, що бере участь у N-деалкилировании домперидону, в той час як ізоферменти CYP3A4, CYP1A2 і CYP2E1 додають.
Виведення з сечею та калом становить 31% та 66% від дози при прийомі внутрішньо відповідно. Частка препарату, що виділяється у незміненому вигляді, є невеликою (10% – з калом та приблизно 1% – із сечею). Плазмовий період напіввиведення після одноразового прийому внутрішньо становить 7 – 9 годин у здорових добровольців, але підвищується у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
У таких хворих (сироватковий креатинін > 6 мг/100 мл, тобто > 0,6 ммоль/л) період напіввиведення домперидону збільшується з 7,4 до 20,8 години, але концентрації препарату в плазмі нижчі, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Невелика кількість незміненого препарату (близько 1%) виводиться нирками.
У пацієнтів з порушенням функції печінки середнього ступеня тяжкості (оцінка 7 – 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), AUC та Сmax домперидону були у 2,9 та 1,5 рази вищими, ніж у здорових добровольців, відповідно. Частка незв'язаної фракції підвищувалася на 25% і період напіввиведення збільшувався з 15 до 23 години. У пацієнтів з легким порушенням функції печінки відзначалися кілька знижених системних рівнів препарату порівняно з такими у здорових добровольців на основі Cmax та AUC, без змін зв'язування з білками або періоду напіввиведення. Пацієнти з тяжким порушенням функції печінки не вивчали.
Вагітність та годування груддюМотиліум протипоказаний до застосування при вагітності та в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗа даними клінічних досліджень:
Небажані реакції, що спостерігалися у >1% пацієнтів, які приймали Мотиліум®: депресія, тривога, зниження або відсутність лібідо, головний біль, сонливість, акатизія, діарея, сухість у роті, висипання, свербіж, збільшення молочних залоз/гінекомастія , біль та чутливість у ділянці молочних залоз, галакторея, порушення менструального циклу та аменорея, порушення лактації, астенія.
Небажані реакції, що спостерігалися у < 1% пацієнтів, які приймали Мотиліум: гіперчутливість, кропив'янка, набряк молочних залоз, виділення з молочних залоз.
Наведені нижче небажані ефекти класифікували таким чином: дуже часто (> 10%), часто (> 1%, але < 10%), нечасто (> 0,1%, але < 1%), рідко (> 0,01%, але <0,1%) та дуже рідко (<0,01%), включаючи окремі випадки.
За даними спонтанних повідомлень про небажані явища, виявлені у післяреєстраційному періоді застосування препарату.
Порушення імунної системи. Дуже рідко: анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.
Психічні розлади. Дуже рідко: підвищена збудливість (переважно в дітей віком), нервозність.
Порушення нервової системи. Дуже рідко: запаморочення, екстрапірамідні розлади та судоми (переважно у дітей).
Порушення серцево-судинної системи. Дуже рідко: подовження інтервалу QT, серйозні шлуночкові аритмії, раптова коронарна смерть.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин. Дуже рідко: кропив'янка, ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів. Дуже рідко: затримка сечі.
Лабораторні та інструментальні дані. Дуже рідко відхилення лабораторних показників функції печінки, підвищення рівня пролактину крові.
Небажані реакції, виявлені під час постреєстраційних клінічних досліджень.
Порушення з боку імунної системи. Частота невідома: анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.
Психічні розлади. Нечасто: підвищена збудливість (переважно в дітей віком), нервозність.
Порушення нервової системи. Часто: запаморочення. Рідко: судоми (переважно у дітей). Частота невідома: екстрапірамідні розлади (переважно у дітей).
Порушення серцево-судинної системи. Частота невідома: подовження інтервалу QT, серйозні шлуночкові аритмії, раптова коронарна смерть.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин. Частота невідома: ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів. Нечасто: затримка сечі.
Лабораторні та інструментальні дані. Нечасто відхилення лабораторних показників функції печінки. Рідко: підвищення рівня пролактину крові.
*У деяких епідеміологічних дослідженнях було показано, що застосування домперидону може бути пов'язане з підвищенням ризику серйозних шлуночкових аритмій або раптової смерті. Ризик виникнення цих явищ більш вірогідний у пацієнтів віком від 60 років та у пацієнтів, які приймають препарат у добовій дозі понад 30 мг. Рекомендовано застосування домперидону у найменшій ефективній дозі у дорослих та дітей.
особливі вказівкиПри сумісному застосуванні Мотиліуму з антацидними або антисекреторними препаратами останні слід приймати після, а не до їжі, тобто. їх не слід приймати одночасно з препаратом Мотиліум.
Суспензія для внутрішнього застосування Мотиліум містить сорбітол і не рекомендована для прийому пацієнтами з непереносимістю сорбітолу.
Застосування у дітей:
У поодиноких випадках Мотиліум8 може викликати неврологічні побічні ефекти (див. розділ «Побічна дія»). У зв'язку з цим слід суворо дотримуватися рекомендованої дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Неврологічні небажані ефекти можуть бути викликані у дітей передозуванням препарату, але необхідно брати до уваги й інші можливі причини таких ефектів.
Застосування при захворюваннях серцево-судинної системи:
Домперидон впливає на тривалість інтервалу QTc на електрокардіограмі. Протягом усього періоду спостереження за препаратом після його випуску було відмічено рідкісні випадки подовження інтервалу QTc та аритмії типу «пірует» у пацієнтів, які приймали домперидон. Зазначені випадки були відмічені у пацієнтів, які перебувають у групі ризику, з порушеннями електролітного балансу та одночасно приймають препарати, які могли вплинути на описані випадки (див. розділ «Побічна дія»). Під час проведення епідеміологічних досліджень було виявлено, що домперидон підвищує ризик розвитку тяжкої шлуночкової аритмії чи раптової смерті. Найбільш високий ризик був відзначений у пацієнтів віком від 60 років, які щодня приймали препарат у дозуванні понад 30 мг, а також у пацієнтів, які одночасно приймали препарати, збільшують тривалість інтервалу QTc та інгібітори ферменту CYP3A4. Домперидон слід приймати у мінімальних ефективних дозах. Домперидон протипоказаний для прийому пацієнтам з подовженим інтервалом серцевої провідності, зокрема інтервалу QTc, пацієнтам з серйозними порушеннями електролітного балансу (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) або брадикардією, а також пацієнтам з такими серцевими захворюваннями, як застійна серцева недостатність. виникнення шлуночкових аритмій (див. розділ "Протипоказання"). Порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіперкаліємія, гіпомагніємія) та брадикардія можуть підвищувати ризик проаритмічної дії препарату. У разі появи ознак або симптомів, які можуть бути пов'язані із серцевою аритмією, терапію препаратом необхідно припинити та проконсультуватися у лікаря. Пацієнти повинні негайно повідомляти про будь-який серцевий симптом.
Препарат містить сорбітол і може не підійти пацієнтам із непереносимістю фруктози.
Застосування при захворюваннях нирок:
При тяжкому ступені ниркової недостатності період напіввиведення домперидону збільшується. Внаслідок цього, при повторних прийомах препарату необхідно скоротити частоту прийому домперидону до одного-двох разів на добу, залежно від ступеня тяжкості ниркової недостатності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Може знадобитися зменшити дозування. При тривалій терапії пацієнти повинні бути під регулярним наглядом.
Застосування одночасно з апоморфіном:
Домперидон протипоказаний при сумісному прийомі з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT, за винятком апоморфіну. Застосування разом з апоморфіном можливе лише в тому випадку, якщо перевага спільного застосування домперидону з апоморфіном перевищує ризики і суворо дотримуються рекомендованих заходів для спільного застосування препаратів, згадані в інструкції з медичного застосування апоморфіну.
Потенціал лікарської взаємодії:
Основний шлях метаболізму домперидону здійснюється за допомогою CYP3A4. In vitro дані та результати досліджень у людини показують, що супутнє застосування лікарських засобів, які значно інгібують цей фермент, може супроводжуватися збільшенням концентрацій домперидону в плазмі. Сполучене застосування домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які, за отриманими даними, викликають подовження інтервалу QT протипоказано (див. «Протипоказання»).
Необхідно бути обережними при сумісному застосуванні домперидону з сильнодіючими інгібіторами CYP3A4, які не викликають подовження інтервалу QT (наприклад, індинавір), і необхідний ретельний моніторинг пацієнтів на предмет виникнення ознак або симптомів небажаних реакцій (див. «Взаємодія».
Необхідно бути обережними при поєднаному застосуванні домперидону з лікарськими засобами, які, за отриманими даними, викликають подовження інтервалу QT, і необхідний ретельний моніторинг пацієнтів на предмет виникнення ознак або симптомів серцево-судинних небажаних реакцій. Приклади таких лікарських засобів:
• антиаритмічні засоби класу ІА (наприклад, дизопірамід, хінідин);
• антиаритмічні засоби класу III (наприклад, аміодарон, дофетилід, дронедарон, ібутилід, соталол);
• певні антипсихотики (наприклад, галоперидол, пімозід, сертиндол);
• певні антидепресанти (наприклад, циталопрам, есциталопрам);
• певні антибіотики (наприклад, левофлоксацин, моксифлоксацин);
• певні протигрибкові засоби (наприклад, пентамідин);
• певні протималярійні засоби (наприклад, галофантрин);
• певні шлунково-кишкові лікарські засоби, наприклад, доласетрон);
• певні протипухлинні лікарські засоби (наприклад, тореміфен, вандетаніб);
• деякі інші лікарські засоби (наприклад, беприділ, метадон).
Якщо лікарський засіб непридатний або закінчився термін придатності, не виливайте його в стічні води і на вулицю. Помістіть лікарський засіб у пакет і покладіть у контейнер для сміття. Ці заходи допоможуть захистити довкілля.
Вплив на здатність до керування автотранспортними засобами та механізмами:
Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з ризиком розвитку побічних реакцій, які можуть впливати на зазначені здібності.
Умови зберіганняТримати при температурі від 15 до 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиРекомендується приймати Мотиліум до їди, у разі прийому після їди абсорбція домперидону трохи сповільнюється.
Дорослі та підлітки старше 12 років з масою тіла 35 кг та більше: 10 мл 3 рази на добу. Максимальна добова доза – 30 мл (30 мг).
Мотиліум повинен застосовуватися у найменшому ефективному дозуванні. Не рекомендується перевищувати максимальне добове дозування.
У дітей передозування може спричинити порушення нервової системи (див. «Передозування»).
У пацієнтів усіх вікових категорій зазвичай для терапії гострої нудоти та блювання максимальна тривалість безперервного прийому препарату не повинна перевищувати одного тижня.
Якщо нудота та блювання тривають довше одного тижня, пацієнту слід повторно проконсультуватися зі своїм лікарем.
Використання у пацієнтів з порушеннями функції нирок:
Оскільки період напіввиведення домперидону збільшується при тяжких порушеннях функції нирок, при повторному застосуванні частота прийому препарату Мотиліум повинна бути знижена до 1-2 разів на добу в залежності від тяжкості порушень; може також знадобитися зниження дози.
Використання у пацієнтів із порушеннями функції печінки:
Застосування Мотиліум® протипоказане у пацієнтів із середньоважкою (7-9 класифікацією Чайлд-Пью) або тяжкою (> 9 класифікацією Чайлд-Пью) печінковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). У пацієнтів з легкою (5-6 класифікацією Чайлд-П'ю) печінковою недостатністю корекції дози препарату не потрібно (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Перед вживанням слід перемішати вміст флакона, обережно збовтуючи його, щоб уникнути утворення піни.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Мотилиум суспензия орал 1мг/мл 100мл фл производится компанией ДЖОНСОН & ДЖОНСОН. Само производство расположено в стране Бельгия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Мотилиум суспензия орал 1мг/мл 100мл фл и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Мотилиум суспензия орал 1мг/мл 100мл фл в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Мотилак таб п/об пленочной 10мг 30 шт Мотилак таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Домперидон-ксантис таб п/об пленочной 10мг 30 шт Домперидон-ксантис таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Домперидон таб п/об пленочной 10мг 30 шт озон Домперидон таб п/об пленочной 10мг 30 шт озон, Домперидон-Тева таб п/п/об 10мг 30 шт Домперидон-Тева таб п/п/об 10мг 30 шт, Домстал таб 10мг 30 шт Домстал таб 10мг 30 шт, Мотижект таб п/об пленочной 10мг 30 шт татхимфармпре... Мотижект таб п/об пленочной 10мг 30 шт татхимфармпрепараты, Мотилак таб для рассасывания 10мг 30 шт Мотилак таб для рассасывания 10мг 30 шт, Мотилиум таб п/об пленочной 10мг 30 шт Мотилиум таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Мотилиум экспресс таб для расс. 10мг 10 шт Мотилиум экспресс таб для расс. 10мг 10 шт, Мотилиум экспресс таб для расс. 10мг 30 шт Мотилиум экспресс таб для расс. 10мг 30 шт, Мотилорус таб диспергируемые 10 мг 30 шт Мотилорус таб диспергируемые 10 мг 30 шт, Мотинорм сироп 5 мг/5 мл 30 мл Мотинорм сироп 5 мг/5 мл 30 мл, Мотинорм сироп 5 мг/5 мл 60 мл Мотинорм сироп 5 мг/5 мл 60 мл, Мотинорм таб 10мг 30 шт Мотинорм таб 10мг 30 шт, Мотогастрик таб. 10 мг 10 шт Мотогастрик таб. 10 мг 10 шт, Мотогастрик таб. 10 мг 30 шт Мотогастрик таб. 10 мг 30 шт, Мотониум таб п/об пленочной 10мг 10 шт Мотониум таб п/об пленочной 10мг 10 шт, Мотониум таб п/об пленочной 10мг 30 шт Мотониум таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Пассажикс таб. 10 мг 30 шт Пассажикс таб. 10 мг 30 шт, Пассажикс таб жев. 10мг 10 шт Пассажикс таб жев. 10мг 10 шт, Пассажикс таб жев. 10мг 30 шт Пассажикс таб жев. 10мг 30 шт.
Пока нет комментариев