Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб 10 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб 10 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: монтелукаст натрію – 10,4 мг (у перерахунку на монтелукаст – 10,0 мг);
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат – 115,0 мг, мікрокристалічна целюлоза 102 – 65,0 мг, кроскармеллоза натрію – 8,0 мг, магнію стеарат – 1,6 мг;
Плівкова оболонка: [гіпромелоза – 3,0000 мг, гіпоролоза (гідроксипропілцелюлоза) – 1,1640 мг, тальк – 1,1556 мг, титану діоксид – 0,6522 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0,0282 мг] або [су для плівкового покриття, що містить гіпромелозу (50 %), гіпролозу (гідроксипропілцелюлозу) (19,4 %), тальк (19,26 %), титану діоксид (10,87 %), барвник заліза оксид жовтий (0,47 %)] - 6,0 мг.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг. 10, 15 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної світлозахисної та алюмінієвої фольги. 3 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток або 1 контурне коміркове пакування по 30 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до монтелукасту або до будь-якого іншого компонента препарату;
Вік до 15 років (для цього препарату);
Дефіцит лактази, непереносимість лактози та глюкозо-галактозна мальабсорбція.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняПрофілактика та тривале лікування бронхіальної астми у дорослих та дітей з 15 років, включаючи попередження денних та нічних симптомів захворювання, лікування бронхіальної астми у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та профілактика бронхоспазму, спричиненого фізичним навантаженням;
Купірування денних та нічних симптомів сезонного та/або цілорічного алергічного риніту у дорослих та дітей з 15 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиМонтелукаст можна призначати разом з іншими лікарськими засобами, які зазвичай застосовують для профілактики та тривалого лікування бронхіальної астми та/або лікування алергічного риніту.
Рекомендована терапевтична доза монтелукасту не мала клінічно значущого впливу на фармакокінетику наступних препаратів: теофіліну, преднізону, преднізолону, пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/норетистерон 35/1), терфенадину, дигоксину та варфарину.
Значення AUC монтелукасту знижується при одночасному прийомі фенобарбіталу приблизно на 40 %, але це не потребує зміни режиму дозування монтелукасту.
У дослідженнях in vitro встановлено, що монтелукаст інгібує ізофермент CYP 2С8 системи цитохрому Р450, проте при дослідженні лікарської взаємодії in vivo монтелукасту та росиглітазону (метаболізується за участю ізоферменту CYP 2С8 системи цитохрому Р450) 2С8. Таким чином, не передбачається впливу монтелукасту на CYP 2С8-опосередкований метаболізм лікарських препаратів (наприклад, паклітакселу, росиглітазону, репаглініду).
Дослідження in vitro показали, що монтелукаст є субстратом ізоферментів CYP 2С8, 2С9 та 3А4. Дані клінічного дослідження лікарської взаємодії щодо монтелукасту та гемфіброзилу (інгібітора як CYP 2С8, так і 2С9) демонструють, що гемфіброзил підвищує ефект системного впливу монтелукасту у 4,4 рази. Спільний прийом ітраконазолу, сильного інгібітора ізоферменту CYP 3А4, разом з гемфіброзилом та монтелукастом не призводив до додаткового підвищення ефекту системного впливу монтелукасту. Вплив гемфіброзилу на системний вплив монтелукасту не може вважатися клінічно значущим на підставі даних безпеки при застосуванні в дозах, що перевищують схвалену дозу 10 мг для дорослих пацієнтів (наприклад, при застосуванні дози 200 мг/день для дорослих пацієнтів протягом 22 тижнів і до 900 мг/день протягом приблизно одного тижня, не спостерігалося клінічно значущих негативних ефектів). Таким чином, при сумісному прийомі з гемфіброзилом коригування дози монтелукасту не потрібне. За результатами досліджень in vitro не передбачається клінічно значущих лікарських взаємодій з іншими відомими інгібіторами ізоферменту CYP 2С8 (наприклад, триметопримом). Крім того, спільний прийом монтелукасту з одним тільки ітраконазолом не призводив до суттєвого підвищення ефекту системного впливу монтелукасту. За результатами досліджень in vitro не передбачається клінічно значущих лікарських взаємодій з іншими відомими інгібіторами ізоферменту CYP 2С8 (наприклад, триметопримом). Крім того, спільний прийом монтелукасту з одним тільки ітраконазолом не призводив до суттєвого підвищення ефекту системного впливу монтелукасту. За результатами досліджень in vitro не передбачається клінічно значущих лікарських взаємодій з іншими відомими інгібіторами ізоферменту CYP 2С8 (наприклад, триметопримом). Крім того, спільний прийом монтелукасту з одним тільки ітраконазолом не призводив до суттєвого підвищення ефекту системного впливу монтелукасту.
Комбіноване лікування бронходилататорами:
Монтелукаст є обґрунтованим доповненням до монотерапії бронходилататорами, якщо останні не забезпечують адекватного контролю бронхіальної астми. Після досягнення терапевтичного ефекту від лікування монтелукастом можна розпочати поступове зниження дози бронходилататорів.
Комбіноване лікування з інгаляційними глюкокортикостероїдами:
Лікування монтелукастом забезпечує додатковий терапевтичний ефект пацієнтам, які застосовують інгаляційні глюкокортикостероїди. Після досягнення стабілізації стану пацієнта можна розпочати поступове зниження дози глюкокортикостероїду під наглядом лікаря. У деяких випадках допустиме повне скасування інгаляційних глюкокортикостероїдів, проте різка заміна інгаляційних глюкокортикостероїдів на монтелукаст не рекомендується.
ПередозуванняСимптоми:
Немає специфічної інформації щодо лікування передозування монтелукастом. Симптомів передозування не спостерігалося в ході клінічних досліджень (22 тижні) лікування дорослих пацієнтів із бронхіальною астмою з добовими дозами монтелукасту до 200 мг, або в ході коротких (близько 1 тижня) клінічних досліджень із добовими дозами до 900 мг. Були випадки гострого передозування (прийом не менше 1000 мг монтелукасту на добу) у постреєстраційному періоді та під час клінічних досліджень у дорослих та дітей. Клінічні та лабораторні дані свідчили про сумісність профілів безпеки монтелукасту у дітей, дорослих та літніх пацієнтів. Найбільш частими побічними ефектами були відчуття спраги, сонливість, блювання, психомоторне збудження, біль голови і біль у животі. Ці побічні ефекти узгоджуються з профілем безпеки монтелукасту.
Лікування:
У разі гострого передозування симптоматичне. Даних щодо ефективності перитонеального діалізу або гемодіалізу монтелукасту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протизапальний антибронхоконстрикторний засіб – лейкотрієновий рецептор блокатор
Код АТХ R03DC03
Фармакодинаміка:
Цистеїніл-лейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є сильними медіаторами запалення – ейкозаноїдами, які виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв'язуються з цистеїніл-лейкотрієновими рецепторами. Цистеїніл-лейкотрієнові рецептори 1 типу (CysLT1-рецептори) присутні в дихальних шляхах людини (у тому числі, у клітинах гладких м'язів бронхів, макрофагах) та інших клітинах прозапалення (включаючи еозинофіли та деякі мієлоїдні стовбурові клітини). Цистеїніл-лейкотрієни корелюють з патофізіологією бронхіальної астми та алергічного риніту. При астмі лейкотрієн-опосередковані ефекти включають бронхоспазм, збільшення секреції слизу, підвищення проникності судин та збільшення кількості еозинофілів. При алергічному риніті після дії алергену відбувається вивільнення цистеїніл-лейкотрієнів із прозапальних клітин слизової оболонки порожнини носа під час ранньої та пізньої фаз алергічної реакції, що проявляється симптомами алергічного риніту. При інтраназальній пробі з цистеїніллейкотрієнами було продемонстровано підвищення резистентності повітроносних носових шляхів та симптомів назальної обструкції.
Монтелукаст – високоактивний при прийомі внутрішньо лікарський засіб, який значно покращує показники запалення при бронхіальній астмі. За даними біохімічного та фармакологічного аналізу монтелукаст з високою спорідненістю та вибірковістю зв'язується з CysLT1-рецепторами, не взаємодіючи з іншими фармакологічно важливими рецепторами у дихальних шляхах (такими як простагландинові, холінергічні або бета-адренергічні рецептори). Монтелукаст пригнічує фізіологічну дію цистеїніл-лейкотрієнів LTC4, LTD4, LTE4 шляхом зв'язування з CysLT1-рецепторами, не чинячи стимулюючої дії на дані рецептори.
Монтелукаст пригнічує CysLT1-рецептори у дихальних шляхах, що підтверджується здатністю блокувати розвиток бронхоспазму у відповідь на вдихання LTD4 у пацієнтів з бронхіальною астмою. Дози 5 мг достатньо для усунення бронхоспазму, що індукується LTD4.
Монтелукаст викликає бронходилатацію протягом двох годин після прийому внутрішньо і може доповнювати бронходилатацію, спричинену бета2-адреноміметиками.
Застосування монтелукасту в дозах, що перевищують 10 мг на день, що приймаються одноразово, ефективність препарату не підвищує.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Монтелукаст швидко та практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо. У дорослих при прийомі натще таблеток, покритих плівковою оболонкою, 10 мг максимальна концентрація (Cmax) досягається через 3 години (Тmax). Середня біодоступність прийому внутрішньо становить 64%. Прийом їжі не впливає на Cmax у плазмі та біодоступність монтелукасту.
Розподіл:
Монтелукаст зв'язується з білками плазми більш ніж на 99%. Обсяг розподілу монтелукасту у стані рівноважної концентрації становить у середньому 8-11 літрів. Дослідження з радіоактивно міченим монтелукастом, проведені на щурах, вказують на мінімальне проникнення через гематоенцефалічний бар'єр. Крім того, концентрації міченого монтелукасту через 24 години після введення були мінімальними у всіх інших тканинах.
Метаболізм:
Монтелукаст активно метаболізується. При дослідженні терапевтичних доз у дорослих та дітей концентрація метаболітів монтелукасту у рівноважному стані у плазмі не визначається. Дослідження in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, що в метаболізмі монтелукасту беруть участь ізоферменти цитохрому Р450: 3А4, 2А6 та 2С9. Згідно з результатами досліджень, проведених in vitro в мікросомах печінки людини, монтелукаст у терапевтичній концентрації в плазмі крові не інгібує ізоферменти цитохрому Р450: 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 та 2D6.
Виведення:
Плазмовий кліренс монтелукасту у здорових дорослих становить у середньому 45 мл/хв. Після прийому внутрішньо радіоактивно міченого монтелукасту 86 % від його кількості виводиться через кишечник протягом 5 днів і менше 0,2 % - нирками, що підтверджує, що монтелукаст та його метаболіти екскретуються майже виключно з жовчю. Період напіввиведення монтелукасту у молодих здорових дорослих становить від 2,7 до 5,5 години. Фармакокінетика монтелукасту зберігає практично лінійний характер прийому внутрішньо доз понад 50 мг. При прийомі монтелукасту в ранкові та вечірні години відмінностей фармакокінетики не спостерігається. При прийомі 10 мг монтелукасту один раз на добу спостерігається помірна (близько 14%) кумуляція активної речовини у плазмі.
Підлога:
Фармакокінетика монтелукасту у жінок та чоловіків подібна.
Пацієнти похилого віку:
При одноразовому прийомі внутрішньо 10 мг монтелукасту фармакокінетичний профіль та біодоступність подібні у літніх та пацієнтів молодого віку. Період напіввиведення монтелукасту з плазми дещо довший у пацієнтів похилого віку. Корекція дози препарату у пацієнтів похилого віку не потрібна.
Раса:
Не виявлено відмінностей у клінічно значущих фармакокінетичних ефектах у пацієнтів різних рас.
Пацієнти з порушеннями функції печінки:
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості та клінічними проявами цирозу печінки відмічено уповільнення метаболізму монтелукасту, що супроводжується збільшенням площі під фармакокінетичною кривою «концентрація – час» (AUC) приблизно на 41% після одноразового прийому монтелукасту. Виведення монтелукасту у цих пацієнтів дещо зростає порівняно зі здоровими добровольцями (середній час напіввиведення – 7,4 години). Зміни дози монтелукасту для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) немає.
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
Оскільки монтелукаст та його метаболіти не екскретуються із сечею, фармакокінетика монтелукасту у пацієнтів з нирковою недостатністю не оцінювалася. Коригування дози препарату для цієї групи пацієнтів не потрібне.
Вагітність та годування груддюКлінічних досліджень монтелукасту
за участю вагітних жінок не проводилося. Монтелукаст слід застосовувати при вагітності та в період грудного вигодовування, тільки якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. У ході післяреєстраційного застосування монтелукасту повідомлялося про розвиток вроджених дефектів кінцівок у новонароджених, матері яких приймали монтелукаст у період вагітності. Більшість цих жінок також приймали інші препарати на лікування бронхіальної астми під час вагітності. Причинно-наслідковий зв'язок між прийомом монтелукасту та розвитком вроджених дефектів кінцівок не встановлено.
Період грудного вигодовування:
Невідомо, чи виділяється монтелукаст із грудним молоком. Оскільки багато лікарських препаратів виділяються з грудним молоком, необхідно враховувати це при призначенні монтелукасту жінкам, що годують груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗагалом монтелукаст добре переноситься. Побічні ефекти зазвичай бувають легкими і, як правило, не вимагають відміни препарату. Загальна частота побічних ефектів при лікуванні монтелукастом можна порівняти з їх частотою при прийомі плацебо.
Дорослі та діти віком 15 років і старше з бронхіальною астмою:
У двох 12-тижневих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях з аналогічним дизайном єдиними НЯ, оціненими як пов'язані з прийомом препарату, що спостерігалися у понад 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо, були біль у животі та головний біль. Відмінності щодо частоти даних НЯ між двома групами лікування були статистично незначними. При тривалішому лікуванні (протягом 2 років) профіль НЯ не змінився.
Дорослі та діти віком 15 років та старші із сезонним алергічним ринітом:
Монтелукаст приймався пацієнтами 1 раз на день вранці або ввечері і в цілому добре переносився, профіль безпеки препарату був схожим на профіль плацебо. У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях не були зареєстровані НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у більше 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, та частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо. У 4-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні профіль безпеки монтелукасту був схожим з таким у 2-тижневих дослідженнях. Частота виникнення сонливості при прийомі монтелукасту у всіх дослідженнях була такою самою, як при прийомі плацебо.
Дорослі та діти віком 15 років та старші з цілорічний алергічним ринітом:
Монтелукаст приймався пацієнтами 1 раз на день і загалом добре переносився. Профіль безпеки монтелукасту був схожим на профіль безпеки, що спостерігався при лікуванні пацієнтів з сезонним алергічним ринітом і при прийомі плацебо. У цих клінічних дослідженнях не були зареєстровані НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у більше 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо. Частота виникнення сонливості при прийомі монтелукасту була такою самою, як при прийомі плацебо.
Узагальнений аналіз результатів клінічних досліджень:
Було проведено узагальнений аналіз 41 плацебо-контрольованого клінічного дослідження (35 досліджень за участю пацієнтів віком 15 років та старших; 6 досліджень за участю пацієнтів віком від 6 до 14 років) з використанням затверджених методів оцінки суїцидальності. Серед 9929 пацієнтів, які приймали монтелукаст, та 7780 пацієнтів, які приймали у цих дослідженнях плацебо, було виявлено одного пацієнта із суїцидальною налаштованістю у групі пацієнтів, які приймали монтелукаст. У жодній із груп лікування не було скоєно жодного самогубства, суїцидальної спроби чи інших підготовчих дій, що вказували на суїцидальну поведінку. Окремо було проведено узагальнений аналіз 46 плацебо-контрольованих клінічних досліджень (35 досліджень за участю пацієнтів віком 15 років та старших); 11 досліджень за участю пацієнтів віком від 3 місяців до 14 років) для оцінки несприятливих поведінкових ефектів (НПЕ). Серед 11673 пацієнтів, які приймали в цих дослідженнях монтелукаст, і 8827 пацієнтів, які приймали плацебо, відсоток пацієнтів, які мають як мінімум один НПЕ, становив 2,73% серед тих, хто приймав монтелукаст, і 2,27% - серед тих, хто приймав плацебо; відношення шансів склало 1,12 (95% довірчий інтервал [0,93; 1,36]). Небажані явища, про які повідомлялося під час постмаркетингового застосування препарату, перераховані нижче відповідно до системно-органних класів та специфічних небажаних явищ. Категорії частоти оцінювалися на основі відповідних клінічних досліджень. які приймали в цих дослідженнях монтелукаст, і 8827 пацієнтів, які приймали плацебо, відсоток пацієнтів, які мають як мінімум один НПЕ, склав 2,73% серед тих, хто приймав монтелукаст, і 2,27% - серед тих, хто приймав плацебо; відношення шансів склало 1,12 (95% довірчий інтервал [0,93; 1,36]). Небажані явища, про які повідомлялося під час постмаркетингового застосування препарату, перераховані нижче відповідно до системно-органних класів та специфічних небажаних явищ. Категорії частоти оцінювалися на основі відповідних клінічних досліджень. які приймали в цих дослідженнях монтелукаст, і 8827 пацієнтів, які приймали плацебо, відсоток пацієнтів, які мають як мінімум один НПЕ, склав 2,73% серед тих, хто приймав монтелукаст, і 2,27% - серед тих, хто приймав плацебо; відношення шансів склало 1,12 (95% довірчий інтервал [0,93; 1,36]). Небажані явища, про які повідомлялося під час постмаркетингового застосування препарату, перераховані нижче відповідно до системно-органних класів та специфічних небажаних явищ. Категорії частоти оцінювалися на основі відповідних клінічних досліджень. 93; 1,36]). Небажані явища, про які повідомлялося під час постмаркетингового застосування препарату, перераховані нижче відповідно до системно-органних класів та специфічних небажаних явищ. Категорії частоти оцінювалися на основі відповідних клінічних досліджень. 93; 1,36]). Небажані явища, про які повідомлялося під час постмаркетингового застосування препарату, перераховані нижче відповідно до системно-органних класів та специфічних небажаних явищ. Категорії частоти оцінювалися на основі відповідних клінічних досліджень.
Інфекції та інвазії: дуже часто: інфекції верхніх дихальних шляхів2.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко: підвищення схильності до кровотеч; дуже рідко: тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто: реакції гіперчутливості, зокрема анафілаксія; дуже рідко: еозинофільна інфільтрація печінки.
Психічні розлади: нечасто: порушення сну, включаючи нічні кошмари, безсоння, сомнамбулізм, тривожність, збудження, у тому числі агресивну поведінку або ворожість, депресію, психомоторну гіперактивність (включаючи дратівливість, занепокоєння, тремор3); рідко: порушення уваги, порушення пам'яті, тик; дуже рідко: галюцинації, дезорієнтація, дисфемія (заїкання), суїцидальні думки та поведінка (суїцидальність), обсесивно-компульсивні симптоми.
Порушення нервової системи: нечасто: запаморочення, сонливість, парестезія/гіпестезія, судоми.
Порушення з боку серця: рідко: прискорене серцебиття.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: носова кровотеча; дуже рідко: Синдром Чарджа-Стросса (СЧС) (див. розділ «Особливі вказівки»), легенева еозинофілія.
Шлунково-кишкові порушення: часто-діарея4, нудота4, блювання4; нечасто: сухість слизової оболонки ротової порожнини, диспепсія.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто: підвищення активності сироваткових трансаміназ (АЛТ, АСТ); дуже рідко: гепатит (у тому числі холестатична, гепатоцелюлярна та змішана ураження печінки).
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: часто: висипання4, нечасто: схильність до формування гематом, кропив'янка, свербіж, рідко: ангіоневротичний набряк; дуже рідко: вузлувата еритема, багатоформна еритема.
Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини: нечасто: артралгія, міалгія, включаючи м'язові судоми.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто-енурез у дітей.
Загальні порушення та реакції в місці введення: часто: пірексія4, астенія/підвищена стомлюваність, почуття загального нездужання, набряки.
1. Категорія частоти: визначена для кожної небажаної реакції залежно від частоти, зазначеної в базі даних клінічних досліджень: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1 /1000 до <1/100); рідко (від >1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000);
2. 2 Це небажане явище, яке було віднесено до категорії «дуже часто» у пацієнтів, які отримували монтелукаст, також було віднесено до категорії «дуже часто» у пацієнтів, які отримували плацебо у клінічних дослідженнях;
3. Категорія частоти: рідко;
4. Це небажане явище, яке було віднесено до категорії «часто» у пацієнтів, які отримували монтелукаст, також було віднесено до категорії «часто» у пацієнтів, які отримували плацебо у клінічних дослідженнях.
особливі вказівкиЕфективність монтелукасту для внутрішнього застосування щодо лікування гострих нападів бронхіальної астми не встановлена. Тому монтелукаст у таблетках не рекомендується призначати для лікування гострих нападів бронхіальної астми. Пацієнтам повинні бути надані інструкції завжди мати при собі препарати екстреної допомоги для усунення нападів бронхіальної астми (інгаляційні бета2-агоністи короткої дії).
Не слід припиняти прийом монтелукасту в період загострення бронхіальної астми та при необхідності застосування препаратів екстреної допомоги для усунення нападів (інгаляційних бета2-агоністів короткої дії).
Пацієнти з підтвердженою алергією до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) не повинні приймати ці препарати в період лікування монтелукастом, оскільки монтелукаст, покращуючи дихальну функцію у пацієнтів з алергічною бронхіальною астмою. протизапальним препаратом; бронхоконстрикцію.
Дозу інгаляційних глюкокортикостероїдів, які застосовують одночасно з монтелукастом, можна поступово знижувати під наглядом лікаря. Проте різкої заміни інгаляційних чи пероральних глюкокортикостероїдів монтелукастом проводити не можна.
У пацієнтів, які приймали монтелукаст, було описано психоневрологічні порушення (див. розділ «Побічна дія»). З огляду на те, що ці симптоми могли бути викликані іншими факторами, невідомо, чи пов'язані вони з прийомом монтелукасту. Лікарю необхідно обговорити дані НЯ з пацієнтами та/або їхніми батьками/опікунами. Пацієнтам та/або їхнім батькам/опікунам необхідно пояснити, що у разі появи подібних симптомів необхідно повідомити про це лікаря.
У поодиноких випадках пацієнти, які отримували протиастматичні препарати, включаючи антагоністи лейкотрієнових рецепторів, випробовували одне або кілька НЯ з нижче перерахованих: еозинофілія, висипання, погіршення легеневих симптомів, кардіологічні ускладнення та/або нейропатія, що іноді діагностуються як синдром Чарджа-Строю. . Ці випадки іноді були пов'язані зі зниженням дози або скасуванням терапії пероральними глюкокортикостероїдами. Хоча причинно-наслідкового зв'язку цих НЯ з терапією антагоністами лейкотрієнових рецепторів не було встановлено, пацієнтам, які приймають монтелукаст, необхідно бути обережними; у таких пацієнтів необхідно проводити відповідне клінічне спостереження.
Препарат містить моногідрат лактози. Пацієнти з рідкісною формою спадкової непереносимості галактози, уродженою недостатністю лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не повинні приймати препарат.
Застосування у пацієнтів похилого віку:
Відмінностей у профілях ефективності та безпеки монтелукасту, пов'язаних з віком пацієнтів, не виявлено.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Не очікується, що прийом монтелукасту впливатиме на здатність до керування транспортними засобами, механізмами. Тим не менш, індивідуальні реакції на монтелукаст можуть бути різними. Деякі НЯ (такі як запаморочення та сонливість), які, як повідомлялося, дуже рідко виникали при застосуванні монтелукасту, можуть впливати на здатність деяких пацієнтів до керування транспортними засобами, механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу незалежно від їди. Для лікування бронхіальної астми препарат слід приймати увечері. При лікуванні алергічних ринітів препарат можна приймати у будь-який час за бажанням пацієнта. Пацієнти, які страждають на бронхіальну астму та алергічні риніти, повинні приймати одну таблетку монтелукасту один раз на добу ввечері.
Дорослі та підлітки віком 15 років та старші: по одній таблетці, покритій плівковою оболонкою (10 мг) на добу.
Загальні рекомендації:
Терапевтична дія монтелукасту на показники, що відображають перебіг бронхіальної астми, розвивається протягом першого дня. Пацієнту слід продовжувати приймати препарат як у період досягнення контролю за симптомами бронхіальної астми, так і під час загострення бронхіальної астми.
Для пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю, а також пацієнтів з легкими або середньотяжкими порушеннями функції печінки, а також залежно від статі, спеціального добору дози не потрібно.
Призначення монтелукасту одночасно з іншими видами лікування бронхіальної астми:
Монтелукаст можна додавати до лікування пацієнта бронходилататорами та інгаляційними глюкокортикостероїдами (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб 10 мг 30 шт производится компанией ВЕРТЕКС. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб 10 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб 10 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Алмонт таб жев. 4мг 28 шт Алмонт таб жев. 4мг 28 шт, Алмонт таб жев. 4мг 98 шт Алмонт таб жев. 4мг 98 шт, Алмонт таб жев. 5мг 28 шт Алмонт таб жев. 5мг 28 шт, Алмонт таб жев. 5мг 98 шт Алмонт таб жев. 5мг 98 шт, Алмонт таб п/п/об 10мг 28 шт Алмонт таб п/п/об 10мг 28 шт, Алмонт таб п/п/об 10мг 98 шт Алмонт таб п/п/об 10мг 98 шт, Монтелар таб жев. 4мг 14 шт Монтелар таб жев. 4мг 14 шт, Монтелар таб жев. 4мг 28 шт Монтелар таб жев. 4мг 28 шт, Монтелар таб жев. 5мг 14 шт Монтелар таб жев. 5мг 14 шт, Монтелар таб жев. 5мг 28 шт Монтелар таб жев. 5мг 28 шт, Монтелар таб п/об пленочной 10мг 14 шт Монтелар таб п/об пленочной 10мг 14 шт, Монтелар таб п/об пленочной 10мг 28 шт Монтелар таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб жев 5 мг 28 шт Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб жев 5 мг 28 шт, Монтелукаст таб 10 мг 30 шт Монтелукаст таб 10 мг 30 шт, Синглон таб жев. 4мг 28 шт Синглон таб жев. 4мг 28 шт, Синглон таб жев. 5мг 28 шт Синглон таб жев. 5мг 28 шт, Синглон таб п/об пленочной 10мг 28 шт Синглон таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Сингуляр таб жев. 4мг 14 шт Сингуляр таб жев. 4мг 14 шт, Сингуляр таб жев. 5мг 14 шт Сингуляр таб жев. 5мг 14 шт, Сингуляр таб п/об 10мг 14 шт Сингуляр таб п/об 10мг 14 шт, Сингуляр таб п/об 10мг 28 шт Сингуляр таб п/об 10мг 28 шт.
Пока нет комментариев