Монтелукаст-Алиум таб жев 5 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Монтелукаст-Алиум таб жев 5 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка жувальна містить: монтелукаст натрію – 5,20 мг, еквівалентно монтелукаст 5
мг
;
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору без запаху або зі слабким характерним вишневим запахом, з ризиком та фаскою. На зламі таблетки білого або майже білого кольору
Форма випуску:
Пігулки жувальні, 5 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з фольги ПВХ/АЛ/ОПА та фольги алюмінієвої. По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якого компонента препарату;
Дитячий вік віком до 6 років.
Дозування5 мг
Показання до застосуванняПрофілактика та тривале лікування бронхіальної астми у дітей віком від 6 до 14 років, включаючи попередження денних та нічних симптомів захворювання, лікування бронхіальної астми у пацієнтів з підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти та попередження бронхоспазму, спричиненого фізичним навантаженням.
Купірування денних та нічних симптомів сезонного та/або цілорічного алергічного риніту у дітей віком від 6 до 14 років.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиМонтелукаст можна призначати разом з іншими лікарськими засобами, які зазвичай застосовують для профілактики та тривалого лікування бронхіальної астми та/або лікування алергічного риніту.
Рекомендована терапевтична доза монтелукасту не мала клінічно значущого впливу на фармакокінетику наступних препаратів: теофіліну, преднізону, преднізолону, пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/норетистерон 35/1), терфенадину, дигоксину та варфарину.
Значення AUC монтелукасту знижується при одночасному прийомі фенобарбіталу приблизно на 40 %, але це не потребує змін режиму дозування монтелукасту.
У дослідженнях in vitro встановлено, що монтелукаст інгібує ізофермент CYP 2С8 системи цитохрому Р450, проте при дослідженні лікарської взаємодії in vivo монтелукасту та росиглітазону (метаболізується за участю ізоферменту CYP 2С8 системи цитохрому Р450) 2С8. Таким чином, не передбачається впливу монтелукасту на CYP 2С8-опосередкований метаболізм лікарських препаратів (наприклад: паклітакселу, росиглітазону, репаглініду).
Дослідження in vitro показали, що монтелукаст є субстратом ізоферментів CYP 2С8, 2С9 та 3А4. Дані клінічного дослідження лікарської взаємодії щодо монтелукасту та гемфіброзилу (інгібітора як CYP 2С8, так і 2С9) демонструють, що гемфіброзил підвищує ефект системного впливу монтелукасту у 4,4 рази. Спільний прийом ітраконазолу, потужного інгібітора CYP 3А4, разом з гемфіброзилом та монтелукастом не призводив до додаткового підвищення ефекту системного впливу монтелукасту. Вплив гемфіброзилу на системний вплив монтелукасту не може вважатися клінічно значущим на підставі даних безпеки при застосуванні в дозах, що перевищують схвалену дозу 10 мг для дорослих пацієнтів (наприклад, при застосуванні в дозі 200 мг/день для дорослих пацієнтів протягом 22 тижнів та в дозі 900 мг/день протягом приблизно одного тижня не спостерігалося клінічно значимих негативних ефектів). Таким чином, при сумісному прийомі з гемфіброзилом коригування дози монтелукасту не потрібно. За результатами досліджень in vitro не передбачається клінічно значущих лікарських взаємодій з іншими відомими інгібіторами CYP 2С8 (наприклад, триметопримом). Крім того, спільний прийом монтелукасту з одним тільки ітраконазолом не призводив до суттєвого підвищення ефекту системного впливу монтелукасту. За результатами досліджень in vitro не передбачається клінічно значущих лікарських взаємодій з іншими відомими інгібіторами CYP 2С8 (наприклад, триметопримом). Крім того, спільний прийом монтелукасту з одним тільки ітраконазолом не призводив до суттєвого підвищення ефекту системного впливу монтелукасту. За результатами досліджень in vitro не передбачається клінічно значущих лікарських взаємодій з іншими відомими інгібіторами CYP 2С8 (наприклад, триметопримом). Крім того, спільний прийом монтелукасту з одним тільки ітраконазолом не призводив до суттєвого підвищення ефекту системного впливу монтелукасту.
Комбіноване лікування бронходилататорами:
Монтелукаст є обґрунтованим доповненням до монотерапії бронходилататорами, якщо останні не забезпечують адекватного контролю бронхіальної астми. Після досягнення терапевтичного ефекту від лікування монтелукастом можна розпочати поступове зниження дози бронходилататорів.
Комбіноване лікування з інгаляційними глюкокортикостероїдами:
Лікування монтелукастом забезпечує додатковий терапевтичний ефект пацієнтам, які застосовують інгаляційні глюкокортикостероїди. Після досягнення стабілізації стану можна розпочати поступове зниження дози глюкокортикостероїду під наглядом лікаря. У деяких випадках допустиме повне скасування інгаляційних глюкокортикостероїдів, проте різка заміна інгаляційних глюкокортикостероїдів на монтелукаст не рекомендується.
ПередозуванняНемає специфічної інформації щодо лікування передозування монтелукастом. Симптомів передозування не спостерігалося в ході клінічних досліджень тривалого (22 тижні) лікування дорослих хворих на бронхіальну астму з добовими дозами монтелукасту до 200 мг або в ході коротких (близько 1 тижня) клінічних досліджень з добовими дозами до 900 мг. Були випадки гострого передозування (прийом не менше 1000 мг препарату на добу) монтелукастом у післяреєстраційний період та під час клінічних досліджень у дорослих та дітей. Клінічні та лабораторні дані свідчили про сумісність профілів безпеки монтелукасту у дітей, дорослих та літніх пацієнтів. Найбільш частими побічними ефектами були відчуття спраги, сонливість, блювання, психомоторне збудження, біль голови і біль у животі.
Лікування у разі гострого передозування симптоматичне. Даних щодо ефективності перитонеального діалізу або гемодіалізу монтелукасту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протизапальний антибронхоконстрикторний засіб – лейкотрієновий рецептор блокатор
Код АТХ R03DC03
Фармакодинаміка:
Цистеїніл-лейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) є сильними медіаторами запалення - ейкозаноїдами, які виділяються різними клітинами, у тому числі опасистими клітинами та еозинофілами. Ці важливі проастматичні медіатори зв'язуються з цістеініллейкотрієновими рецепторами. Цистеїніл-лейкотрієнові рецептори I типу (CysLT1-рецептори) присутні в дихальних шляхах людини (у тому числі в клітинах гладких м'язів бронхів, макрофагах) та інших клітинах прозапалення (включаючи еозинофіли та деякі мієлоїдні стовбурові клітини). Цистеїніл-лейкотрієни корелюють з патофізіологією бронхіальної астми та алергічного риніту. При астмі лейкотрієнопосередні ефекти включають бронхоспазм, збільшення секреції слизу, підвищення проникності судин та збільшення кількості еозинофілів. При алергічному риніті після дії алергену відбувається вивільнення цистеїніл-лейкотрієнів із прозапальних клітин слизової оболонки порожнини носа під час ранньої та пізньої фаз алергічної реакції, що проявляється симптомами алергічного риніту. При інтраназальній пробі з цистеїніл-лейкотрієнами було продемонстровано підвищення резистентності повітроносних носових шляхів та прогресування симптомів назальної обструкції.
Монтелукаст – високоактивний при прийомі внутрішньо лікарський засіб, який значно покращує показники запалення при бронхіальній астмі. За даними біохімічного та фармакологічного аналізу, монтелукаст з високою спорідненістю та вибірковістю зв'язується з CysLT1-рецепторами, не взаємодіючи з іншими фармакологічно важливими рецепторами у дихальних шляхах (такими як простагландинові, холінергічні або бета-адренергічні рецептори). Монтелукаст пригнічує фізіологічну дію цистеїнілових лейкотрієнів LTC4, LTD4 і LTE4 шляхом зв'язування з CysLT1-рецепторами, не чинячи стимулюючої дії на дані рецептори.
Монтелукаст пригнічує CysLT-рецептори в дихальних шляхах, що підтверджується здатністю блокувати розвиток бронхоспазму у відповідь на вдихання LTD4 у пацієнтів з бронхіальною астмою. Дози 5 мг достатньо для усунення бронхоспазму, індукованого LTD4. Монтелукаст викликає бронходилатацію протягом 2 годин після прийому внутрішньо і може доповнювати бронходилатацію, спричинену бета2-адреноміметиками.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Монтелукаст швидко та практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо. У дорослих при прийомі натще таблеток жувальних, 5 мг, максимальна концентрація (Сmах) досягається через 2 години (Тmах). Середня біодоступність прийому внутрішньо становить 73%. Прийом їжі не має клінічно значущого впливу при тривалому застосуванні препарату. Розподіл Монтелукаст пов'язується з білками плазми більш ніж на 99%. Обсяг розподілу монтелукасту у стані рівноважної концентрації становить у середньому 8–11 літрів. Дослідження з радіоактивно міченим монтелукастом, проведені на щурах, вказують на мінімальне проникнення через гематоенцефалічний бар'єр. Крім того, концентрації міченого препарату через 24 години після введення були мінімальними у всіх інших тканинах.
Метаболізм:
Монтелукаст активно метаболізується. При дослідженні терапевтичних доз у дорослих та дітей концентрація метаболітів монтелукасту у рівноважному стані у плазмі не визначається. Дослідження in vitro з використанням мікросом печінки людини показали, що у метаболізмі монтелукасту беруть участь ізоферменти цитохрому Р450: 3А4, 2С8 та 2С9. Згідно з результатами досліджень, проведених in vitro у мікросомах печінки людини, монтелукаст у терапевтичній концентрації в плазмі крові не інгібує ізоферменти цитохрому Р450: 3А4, 2С9, 1А2, 2А6, 2С19 та 2D6.
Виведення:
Плазмовий кліренс монтелукасту у здорових дорослих становить у середньому 45 мл/хв. Після прийому внутрішньо радіоактивно міченого монтелукасту 86 % його кількості виводиться через кишечник протягом 5 днів і менше 0,2 % – нирками, що підтверджує, що монтелукаст та його метаболіти екскретуються майже виключно з жовчю. Період напіввиведення монтелукасту у молодих здорових дорослих становить від 2,7 до 5,5 годин. Фармакокінетика монтелукасту зберігає практично лінійний характер прийому внутрішньо доз понад 50 мг. При прийомі монтелукасту в ранкові та вечірні години відмінностей фармакокінетики не спостерігається. При прийомі 10 мг монтелукасту 1 раз на добу спостерігається помірна (близько 14%) кумуляція активної речовини у плазмі.
Підлога:
Фармакокінетика монтелукасту у жінок та чоловіків подібна.
Літні пацієнти:
При одноразовому прийомі внутрішньо 10 мг монтелукасту фармакокінетичний профіль та біодоступність подібні у літніх та пацієнтів молодого віку. Період напіввиведення монтелукасту з плазми дещо довший у людей похилого віку. Корекції дози препарату у людей похилого віку не потрібно.
Раса:
Не виявлено відмінностей у клінічно значущих фармакокінетичних ефектах у пацієнтів різних рас.
Печінкова недостатність:
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості та клінічними проявами цирозу печінки відмічено уповільнення метаболізму монтелукасту, що супроводжується збільшенням площі під фармакокінетичною кривою «концентрація – час» (AUC) приблизно на 41 % після одноразового прийому препарату в дозі 1 . Виведення монтелукасту у цих пацієнтів дещо збільшується порівняно зі здоровими суб'єктами (середній час напіввиведення – 7,4 години). Зміни дози монтелукасту для пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Даних про характер фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю (більше 9 балів за шкалою Чайлд – П'ю) немає.
Ниркова недостатність:
Оскільки монтелукаст та його метаболіти не екскретуються із сечею, фармакокінетика монтелукасту у пацієнтів з нирковою недостатністю не оцінювалася. Коригування дози препарату для цієї групи пацієнтів не потрібне.
Вагітність та годування груддюМонтелукаст слід застосовувати при вагітності та в період годування груддю, лише якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода чи дитини. Згідно з наявними опублікованими даними проспективних та ретроспективних когортних досліджень застосування монтелукасту у жінок під час вагітності, у дітей яких оцінювалися тяжкі вроджені вади розвитку, не виявлено ризиків, пов'язаних із прийомом препарату. Доступні дослідження мають методологічні обмеження, включаючи малий обсяг вибірки, у деяких випадках ретроспективний збір даних та непорівнянні групи порівняння.
Невідомо, чи виділяється монтелукаст із грудним молоком. Оскільки багато лікарських препаратів виділяються з грудним молоком, необхідно враховувати це при призначенні монтелукасту в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗагалом монтелукаст добре переноситься. Побічні ефекти зазвичай бувають легкими і, як правило, не вимагають відміни препарату. Загальна частота побічних ефектів при лікуванні монтелукастом можна порівняти з їх частотою при прийомі плацебо.
Діти віком від 2 до 5 років з бронхіальною астмою:
У клінічних дослідженнях монтелукасту взяли участь 573 пацієнти віком від 2 до 5 років. У 12-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні єдиним небажаним явищем (НЯ), оціненим як пов'язане з прийомом препарату, що спостерігалося у > 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо, була спрага. Відмінності частоти даного НЯ між двома групами лікування були статистично незначними. Загалом 426 пацієнтів віком від 2 до 5 років отримували лікування монтелукастом протягом як мінімум 3 місяці, 230 – протягом 6 місяців або довше і 63 пацієнти – протягом 12 місяців або довше. При тривалішому лікуванні профіль НЯ не змінився.
Діти віком від 2 до 14 років із сезонним алергічним ринітом:
У 2-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні із застосуванням монтелукасту для лікування сезонного алергічного риніту взяли участь 280 пацієнтів віком від 2 до 14 років. Монтелукаст приймався пацієнтами 1 раз на день увечері і в цілому добре переносився, профіль безпеки препарату був схожий на профілем безпеки плацебо. У цьому клінічному дослідженні не були зареєстровані НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у > 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо.
Діти віком від 6 до 14 років з бронхіальною астмою:
Профіль безпеки препарату у дітей був схожий з профілем безпеки у дорослих і порівняний з профілем безпеки плацебо. У 8-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні єдиним НЯ, оціненим як пов'язане з прийомом препарату, що спостерігався у > 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо, був головний біль. Відмінність за частотою між двома групами лікування була статистично незначною. У дослідженнях з оцінки темпу зростання профіль безпеки у пацієнтів цієї вікової групи відповідав раніше описаному профілю безпеки монтелукасту. При більш тривалому лікуванні (понад 6 міс.) профіль НЯ не змінився.
Дорослі та діти віком 15 років та старші з бронхіальною астмою:
У двох 12-тижневих плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях з аналогічним дизайном єдиними НЯ, оціненими як пов'язані з прийомом препарату, що спостерігалися у > 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо, були біль у животі та головний біль. Відмінності щодо частоти даних НЯ між двома групами лікування були статистично незначними. При тривалішому лікуванні (протягом 2 років) профіль НЯ не змінився.
Дорослі та діти віком 15 років та старші із сезонним алергічним ринітом:
Монтелукаст приймався пацієнтами 1 раз на день вранці або ввечері і в цілому добре переносився, профіль безпеки препарату був схожим на профілем безпеки плацебо. У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях не були зареєстровані НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у >1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо. У 4-тижневому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні профіль безпеки препарату схожий на такий у 2-тижневих дослідженнях. Частота виникнення сонливості при прийомі препарату у всіх дослідженнях була такою самою, як при прийомі плацебо.
Дорослі та діти віком 15 років та старші з цілорічний алергічним ринітом:
Монтелукаст приймався пацієнтами 1 раз на день і загалом добре переносився. Профіль безпеки препарату був схожий на профілем безпеки, що спостерігався при лікуванні пацієнтів із сезонним алергічним ринітом і при прийомі плацебо. У цих клінічних дослідженнях не були зареєстровані НЯ, які б розцінювалися як пов'язані з прийомом препарату, спостерігалися б у > 1% пацієнтів, які приймали монтелукаст, і частіше, ніж у групі пацієнтів, які приймали плацебо. Частота виникнення сонливості при прийомі препарату була такою самою, як при прийомі плацебо.
Узагальнений аналіз результатів клінічних досліджень:
Було проведено узагальнений аналіз 41 плацебо-контрольованого клінічного дослідження (35 досліджень за участю пацієнтів віком 15 років та старших; 6 досліджень за участю пацієнтів віком від 6 до 14 років) з використанням затверджених методів оцінки суїцидальності. Серед пацієнтів, які приймали монтелукаст, та пацієнтів, які приймали при проведенні клінічних досліджень плацебо, був виявлений один пацієнт із суїцидальною налаштованістю у групі пацієнтів, які приймали монтелукаст. У жодній із груп лікування не було скоєно жодного самогубства, суїцидальної спроби чи інших підготовчих дій, що вказували на суїцидальну поведінку. Окремо було проведено узагальнений аналіз 46 плацебо-контрольованих клінічних досліджень (35 досліджень за участю пацієнтів віком 15 років та старших); 11 досліджень за участю пацієнтів віком від 3 місяців до 14 років) для оцінки несприятливих поведінкових ефектів (НПЕ). Серед пацієнтів, які приймали в цих дослідженнях монтелукаст, та пацієнтів, які приймали плацебо, відсоток пацієнтів, які мають як мінімум один НПЕ, становив 2,73% серед тих, хто приймав монтелукаст, і 2,27% - серед тих, хто приймав плацебо; відношення шансів склало 1,12 (95% довірчий інтервал [0,93; 1,36]).
Небажані явища, про які повідомлялося в період постмаркетингового застосування монтелукасту, перераховані нижче відповідно до системно-органних класів та специфічних небажаних явищ. Категорії частоти оцінювалися на основі відповідних клінічних досліджень.
Категорія частоти: визначена для кожної небажаної реакції залежно від частоти, вказаної в базі даних клінічних досліджень: дуже часто (> 1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10), нечасто (від > 1/1000) до < 1/100), рідко (від > 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).
Інфекції та паразитарні захворювання: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів2.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – підвищення схильності до кровотеч; дуже рідко – тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто – реакції гіперчутливості, у тому числі анафілаксія; дуже рідко – еозинофільна інфільтрація печінки.
Порушення психіки: нечасто - порушення сну, включаючи нічні кошмари, безсоння, сомнамбулізм, тривожність, збудження, у тому числі агресивна поведінка чи ворожість, депресія, психомоторна гіперактивність (включаючи дратівливість, неспокій, тремор3); рідко – порушення уваги, порушення пам'яті, тик; дуже рідко – галюцинації, дезорієнтація, дисфемія (заїкання), суїцидальні думки та поведінка (суїцидальність), обсесивно-компульсивні симптоми.
Порушення нервової системи: нечасто - запаморочення, сонливість, парестезія/ гіпестезія, судоми.
Порушення з боку серця: рідко – прискорене серцебиття.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – носова кровотеча; дуже рідко – синдром Чарджа-Стросса (СЧС) (див. розділ «Особливі вказівки»); дуже рідко – легенева еозинофілія.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто-діарея4, нудота4, блювання4; нечасто – сухість слизової оболонки порожнини рота, диспепсія.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення активності сироваткових трансаміназ (АЛТ, ACT); дуже рідко – гепатит (у тому числі холестатична, гепатоцелюлярна та змішана ураження печінки).
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання4, нечасто – схильність до формування гематом, кропив'янка, свербіж; рідко – ангіоневротичний набряк; дуже рідко-вузлувата еритема, багатоформна еритема.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – артралгія, міалгія, включаючи м'язові судоми.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – енурез у дітей.
Загальні розлади та порушення в місці введення: часто - пірексія4; астенія / підвищена стомлюваність, відчуття загального нездужання, набряки.
2. Це небажане явище, яке було віднесено до категорії «дуже часто» у пацієнтів, які отримували монтелукаст, також було віднесено до категорії «дуже часто» у пацієнтів, які отримували плацебо у клінічних дослідженнях;
3. Категорія частоти: рідко;
4. Це небажане явище, яке було віднесено до категорії «часто» у пацієнтів, які отримували монтелукаст, також було віднесено до категорії «часто» у пацієнтів, які отримували плацебо у клінічних дослідженнях.
особливі вказівкиЕфективність монтелукасту для перорального прийому щодо лікування гострих нападів бронхіальної астми не встановлена, тому монтелукаст у таблетках не рекомендується призначати для лікування гострих нападів бронхіальної астми. Пацієнтам повинні бути надані інструкції завжди мати при собі препарати екстреної допомоги для усунення нападів бронхіальної астми (інгаляційні бета-2-агоністи короткої дії). Не слід припиняти прийом монтелукасту в період загострення астми та необхідності застосування препаратів екстреної допомоги для усунення нападів (інгаляційних бета-2-агоністів короткої дії).
Пацієнти з підтвердженою алергією до ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) не повинні приймати ці препарати в період лікування монтелукастом, оскільки монтелукаст, покращуючи дихальну функцію у хворих на алергійну бронхіальну астму. цію.
Дозу інгаляційних глюкокортикостероїдів, які застосовують одночасно з монтелукастом, можна поступово знижувати під наглядом лікаря, проте різкої заміни інгаляційних або пероральних глюкокортикостероїдів монтелукастом проводити не можна.
У пацієнтів, які приймали монтелукаст, було описано психоневрологічні порушення (див. розділ «Побічна дія»). З огляду на те, що ці симптоми могли бути викликані іншими факторами, невідомо, чи пов'язані вони з прийомом монтелукасту. Лікарю необхідно обговорити дані НЯ з пацієнтами та/або їхніми батьками/опікунами. Пацієнтам та/або їхнім батькам/опікунам необхідно пояснити, що у разі появи подібних симптомів необхідно повідомити про це лікаря.
У поодиноких випадках пацієнти, які отримували протиастматичні препарати, включаючи антагоністи лейкотрієнових рецепторів, випробовували одне або кілька НЯ з нижчеперелічених: еозинофілію, висипання, погіршення легеневих симптомів, кардіологічні ускладнення та/або нейропатію, що іноді діагностується як синдром Чарджа Стро. Ці випадки іноді були пов'язані зі зниженням дози або скасуванням терапії пероральними глюкокортикостероїдами. Хоча причинно-наслідкового зв'язку цих НЯ з терапією антагоністами лейкотрієнових рецепторів не було встановлено, пацієнтам, які приймають монтелукаст, необхідно бути обережними; у таких пацієнтів необхідно проводити відповідне клінічне спостереження.
Застосування у пацієнтів похилого віку:
Відмінностей у профілях ефективності та безпеки препарату МОНТЕЛУКАСТАЛІУМ, пов'язаних із віком пацієнтів, не виявлено.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Не очікується, що прийом монтелукасту впливатиме на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Тим не менш, індивідуальні реакції на препарат можуть бути різними. Деякі побічні ефекти (такі як запаморочення та сонливість), які, як повідомлялося, дуже рідко виникали при застосуванні монтелукасту, можуть впливати на здатність деяких пацієнтів керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину 1 раз на добу незалежно від їди. Для лікування бронхіальної астми препарат Монтелукаст-Аліум слід приймати ввечері. При лікуванні алергічних ринітів доза може прийматись у будь-який час доби за бажанням пацієнта. Пацієнти, які страждають на бронхіальну астму та алергічні риніти, повинні приймати одну таблетку препарату МОНТЕЛУКАСТ-АЛІУМ 1 раз на добу ввечері.
Діти віком від 6 до 14 років:
Доза для дітей 6–14 років становить одну жувальну таблетку, 5 мг, на добу. Добору дози для цієї вікової групи не потрібно.
Загальні рекомендації:
• Терапевтична дія монтелукасту на показники, що відображають перебіг бронхіальної астми, розвивається протягом першого дня. Пацієнту слід продовжувати приймати МОНТЕЛУКАСТ-АЛІУМ як у період досягнення контролю за симптомами бронхіальної астми, так і в періоди загострення бронхіальної астми;
• Для пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою недостатністю, а також пацієнтів з легкими або середньотяжкими порушеннями функції печінки, а також залежно від статі спеціального підбору дози не потрібно;
Призначення препарату МОНТЕЛУКАСТ-АЛІУМ одночасно з іншими видами лікування бронхіальної астми:
МОНТЕЛУКАСТ-АЛІУМ можна додавати до лікування пацієнта бронходилататорами та інгаляційними глюкокортикостероїдами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Монтелукаст-Алиум таб жев 5 мг 30 шт производится компанией АЛИУМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Монтелукаст-Алиум таб жев 5 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Монтелукаст-Алиум таб жев 5 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Алмонт таб жев. 4мг 28 шт Алмонт таб жев. 4мг 28 шт, Алмонт таб жев. 4мг 98 шт Алмонт таб жев. 4мг 98 шт, Алмонт таб жев. 5мг 28 шт Алмонт таб жев. 5мг 28 шт, Алмонт таб жев. 5мг 98 шт Алмонт таб жев. 5мг 98 шт, Алмонт таб п/п/об 10мг 28 шт Алмонт таб п/п/об 10мг 28 шт, Алмонт таб п/п/об 10мг 98 шт Алмонт таб п/п/об 10мг 98 шт, Монтелар таб жев. 4мг 14 шт Монтелар таб жев. 4мг 14 шт, Монтелар таб жев. 4мг 28 шт Монтелар таб жев. 4мг 28 шт, Монтелар таб жев. 5мг 14 шт Монтелар таб жев. 5мг 14 шт, Монтелар таб жев. 5мг 28 шт Монтелар таб жев. 5мг 28 шт, Монтелар таб п/об пленочной 10мг 14 шт Монтелар таб п/об пленочной 10мг 14 шт, Монтелар таб п/об пленочной 10мг 28 шт Монтелар таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб жев 5 мг 28 шт Монтелукаст-ВЕРТЕКС таб жев 5 мг 28 шт, Синглон таб жев. 4мг 28 шт Синглон таб жев. 4мг 28 шт, Синглон таб жев. 5мг 28 шт Синглон таб жев. 5мг 28 шт, Синглон таб п/об пленочной 10мг 28 шт Синглон таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Сингуляр таб жев. 4мг 14 шт Сингуляр таб жев. 4мг 14 шт, Сингуляр таб жев. 4мг 28 шт Сингуляр таб жев. 4мг 28 шт, Сингуляр таб жев. 5мг 14 шт Сингуляр таб жев. 5мг 14 шт, Сингуляр таб п/об 10мг 14 шт Сингуляр таб п/об 10мг 14 шт, Сингуляр таб п/об 10мг 28 шт Сингуляр таб п/об 10мг 28 шт.
Пока нет комментариев