Моноприл таб 20мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Моноприл таб 20мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: фозиноприл натрію – 20,0 мг.
Допоміжні речовини:
Лактоза безводна 126,0 мг, целюлоза мікрокристалічна 40,0 мг, кросповідон 7,0 мг, повідон 4,0 мг, стеарилфумарат натрію 3,0 мг.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, практично без запаху, з ризиком з одного боку та гравіюванням "609" з іншого боку.
Форма випуску:
Пігулки 20 мг.
По 14 таблеток у блістер із плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої. По 2 блістери разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до фозиноприлу або будь-якої іншої речовини, що входить до складу препарату; підвищена чутливість до іншого інгібітора АПФ в анамнезі; спадковий ангіоневротичний набряк та ідіопатичний ангіоневротичний набряк в анамнезі, у тому числі після прийому інших інгібіторів АПФ; вагітність; період лактації; вроджена непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю
Ниркова недостатність; гіпонатріємія (ризик дегідратації, артеріальної гіпотензії, хронічної ниркової недостатності); двосторонній стеноз ниркових артерій чи стеноз артерії єдиної нирки; аортальний стеноз; стан після трансплантації нирки; при десенсибілізації; системних захворюваннях сполучної тканини (у тому числі, системний червоний вовчак, склеродермія) – підвищений ризик розвитку нейтропенії або агранулоцитозу; при гемодіалізі; цереброваскулярні захворювання (у т.ч. недостатність мозкового кровообігу); ішемічна хвороба серця; хронічна серцева недостатність ІІІ-ІV ФК (за класифікацією NYHA); цукровий діабет; пригнічення кістковомозкового кровотворення; гіперкаліємія; у пацієнтів похилого віку; подагра, дієта з обмеженням кухонної солі; стани, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (у тому числі,
Дозування20 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія: монотерапія або у комбінації з іншими гіпотензивними засобами (зокрема, з тіазидними діуретиками);
Хронічна серцева недостатність: у складі комбінованої терапії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування антацидів (наприклад, алюмінію або магнію гідроксид), а також вторгнень симетикону може знижувати всмоктування фозиноприлу.
Тому застосовувати зазначені кошти необхідно з інтервалом щонайменше 2 години.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ з солями літію вміст літію у сироватці крові та ризик розвитку літієвої інтоксикації можуть підвищуватися, тому одночасно застосовувати МОНОПРИЛ та препарати літію слід з обережністю.
Рекомендується ретельний моніторинг вмісту літію в сироватці крові.
Відомо, що нестероїдний протизапальний засіб індометацин може знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та низькою активністю реніну у плазмі крові. Подібний ефект можуть мати й інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), наприклад, ацетилсаліцилова кислота, та селективні інгібітори циклооксигенази-2. У пацієнтів старше 65 років, з гіповолемією (у тому числі при лікуванні діуретиками), з порушеннями функції нирок, одночасне призначення НПЗП, включаючи селективні інгібітори циклоосигенази-2 та інгібіторів АПФ (у тому числі фозиноприлу), може призводити до погіршення функції. до гострої ниркової недостатності.
Зазвичай цей стан є оборотним. Слід ретельно контролювати функцію нирок у пацієнтів, які приймають фозиноприл та нестероїдні протизапальні засоби.
При одночасному застосуванні препарату МОНОПРИЛ з діуретиками, особливо на початку терапії діуретиками, а також у поєднанні із суворою дієтою, що обмежує споживання кухонної солі, або з діалізом, може розвинутись виражене зниження артеріального тиску, особливо в першу годину після прийому початкової дози препарату МОНОПРИЛ
.
Препарати калію, калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) підвищують ризик розвитку гіперкаліємії. У пацієнтів із серцевою недостатністю, цукровим діабетом, які одночасно приймають калійзберігаючі діуретики, калієві, калійвмісні солезамінники або інші засоби, що викликають гіперкаліємію (наприклад, гепарин), інгібітори АПФ підвищують ризик збільшення вмісту іонів калію у сироватці крові.
Фозиноприл посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини, інсуліну, ризик розвитку лейкопенії при одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними засобами, імунодепресантами, прокаїнамідом.
Естрогени послаблюють антигіпертензивний ефект препарату Моноприл через здатність затримувати воду.
Гіпотензивні препарати, наркотичні аналгетики, лікарські засоби для загальної анестезії посилюють антигіпертензивну дію препарату МОНОПРИЛ.
Біодоступність препарату при одночасному застосуванні з хлорталідоном, ніфедипіном, пропранололом, гідрохлортіазидом, циметидином, метоклопрамідом, пропантеліну бромідом, дигоксином та варфарином не змінюється.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного балансу, гостра ниркова недостатність, ступор.
Лікування: прийом препарату слід припинити, показано промивання шлунка, прийом сорбентів (наприклад, активованого вугілля), вазодепресорних засобів, інфузії 0,9% розчину натрію хлориду і далі симптоматичне та підтримуюче лікування.
Застосування гемодіалізу є неефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту.
Фармакодинаміка:
Фозиноприл натрію хімічно є натрієвою сіль складного ефіру фармакологічно активної сполуки фозиноприлату. Потрапляючи в організм людини, фозиноприл зазнає ферментативного гідролізу і перетворюється на фозиноприлат. Фозиноприлат, завдяки наявності фосфінатної групи, є специфічним конкурентним інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Внаслідок інгібування АПФ, фозиноприлат перешкоджає перетворенню ангіотензину I на ангіотензин II, що має судинозвужувальну дію. Інгібування АПФ призводить до зниження концентрації ангіотензину II у плазмі крові, що обумовлює зменшення його вазопресорної активності та зниження секреції альдостерону. Зниження секреції альдостерону може призводити до незначного збільшення вмісту іонів калію в сироватці (в середньому 0, 1 мекв/л) та зниження вмісту іонів натрію та об'єму рідини. Фозиноприлат уповільнює метаболізм брадикініну, що має потужну вазодилатуючу дію; за рахунок цього його антигіпертензивна дія посилюється. Зниження артеріального тиску (АТ) не супроводжується зміною об'єму циркулюючої крові, мозкового та ниркового кровотоку, кровопостачання внутрішніх органів, скелетних м'язів, шкіри, рефлекторної активності міокарда. Після прийому внутрішньо антигіпертензивний ефект розвивається протягом 1 години, досягає максимуму через 2-6 годин та зберігається 24 години. Антигіпертензивна дія препарату проявляється однаково в положенні пацієнта стоячи і лежачи. Ортостатична гіпотензія та тахікардія іноді відзначаються у пацієнтів з гіповолемією або перебувають на дієті без солі. Для досягнення максимальної терапевтичної дії може знадобитися кілька тижнів. Антигіпертензивні ефекти фозиноприлу та тіазидних діуретиків доповнюють один одного. Ефективність антигіпертензивної дії не залежить від віку, статі та маси тіла. Препарат не має синдрому відміни навіть при різкому припиненні лікування. При хронічній серцевій недостатності позитивний ефект препарату МОНОПРИЛ досягається, головним чином, за рахунок гальмування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження як переднавантаження, так і постнавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості хронічної серцевої недостатності. Антигіпертензивні ефекти фозиноприлу та тіазидних діуретиків доповнюють один одного. Ефективність антигіпертензивної дії не залежить від віку, статі та маси тіла. Препарат не має синдрому відміни навіть при різкому припиненні лікування. При хронічній серцевій недостатності позитивний ефект препарату МОНОПРИЛ досягається, головним чином, за рахунок гальмування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження як переднавантаження, так і постнавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості хронічної серцевої недостатності. Антигіпертензивні ефекти фозиноприлу та тіазидних діуретиків доповнюють один одного. Ефективність антигіпертензивної дії не залежить від віку, статі та маси тіла. Препарат не має синдрому відміни навіть при різкому припиненні лікування. При хронічній серцевій недостатності позитивний ефект препарату МОНОПРИЛ досягається, головним чином, за рахунок гальмування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження як переднавантаження, так і постнавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості хронічної серцевої недостатності. При хронічній серцевій недостатності позитивний ефект препарату МОНОПРИЛ досягається, головним чином, за рахунок гальмування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження як переднавантаження, так і постнавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості хронічної серцевої недостатності. При хронічній серцевій недостатності позитивний ефект препарату МОНОПРИЛ досягається, головним чином, за рахунок гальмування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження як переднавантаження, так і постнавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості хронічної серцевої недостатності.
Фармакокінетика
Після прийому внутрішньо абсорбція становить приблизно 30-40%. Ступінь абсорбції не залежить від їди, але її швидкість може уповільнюватися при прийомі препарату під час їжі. Ферментативний гідроліз фозиноприлу з утворенням фозиноприлату відбувається переважно в печінці та слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. При порушеній функції печінки швидкість гідролізу може бути уповільнена, а ступінь перетворення помітно не змінюється. Максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 3 години і не залежить від прийнятої дози. Фозиноприлат зв'язується з білками крові на 95%, має відносно малий обсяг розподілу і в незначній мірі пов'язаний з клітинними компонентами крові. Фозиноприлат виводиться з організму рівною мірою через кишечник з жовчю та нирками.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією з нормальною функцією нирок та печінки період напіввиведення (Т1/2) фозиноприлату становить приблизно 11,5 год. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю значення Т1/2 становить 14 годин. Кліренс фозиноприлату при гемодіалізі та перитонеальному діалізі в середньому становить 2% та 7%, відповідно до значень кліренсу сечовини. У пацієнтів з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну менше 80 мл/хв/1,73 м2) загальний кліренс фозиноприлату приблизно вдвічі нижчий, ніж у пацієнтів із нормальною функцією нирок. У той же час всмоктування, біодоступність та зв'язування з білками помітно не змінюються. Знижене виведення із сечею компенсується підвищеним виведенням через кишечник із жовчю. Помірне збільшення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) у плазмі крові (менше, ніж удвічі, У пацієнтів з порушеною функцією печінки (при алкогольному або біліарному цирозі) швидкість гідролізу фозиноприлу може бути знижена, проте ступінь гідролізу помітним чином не змінюється. Загальний кліренс фозиноприлату з організму таких пацієнтів становить приблизно половину порівняно з пацієнтами із нормальною функцією печінки. У пацієнтів з порушеною функцією печінки (при алкогольному або біліарному цирозі) швидкість гідролізу фозиноприлу може бути знижена, проте ступінь гідролізу помітним чином не змінюється. Загальний кліренс фозиноприлату з організму таких пацієнтів становить приблизно половину порівняно з пацієнтами із нормальною функцією печінки.
Вагітність та годування груддюМоноприл протипоказаний при вагітності. Застосування інгібіторів АПФ при вагітності може спричинити порушення розвитку або загибель плода. Якщо вагітність виявлена на фоні лікування препаратом МОНОПРИЛ, його слід якнайшвидше припинити. Якщо (у поодиноких випадках) альтернативи інгібіторам АПФ для лікування пацієнтки немає, слід проінформувати її про потенційну шкоду лікування для розвитку плода та провести ретельне ультразвукове дослідження щодо виявлення патології плода. При виявленні олігогідроамніону лікування препаратом МОНОПРИЛ не скасовують лише в тому випадку, якщо воно проводиться за життєвими показаннями. Слід, однак, мати на увазі те, що олігогідроамніон іноді виявляється лише за наявності незворотних ушкоджень у плода. У новонароджених, матері яких приймали інгібітори АПФ під час вагітності, відзначалися артеріальна гіпотензія, олігоурія, гіперкаліємія. Новонароджені, матері яких приймали інгібітори АПФ під час вагітності, повинні бути ретельно обстежені щодо гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії. Якщо у новонародженого відзначається олігурія, необхідно направити зусилля на контроль артеріального тиску та підтримку ниркової перфузії. Замінне переливання крові або діаліз можуть бути необхідні для відновлення артеріального тиску та заміщення порушеної функції нирок. Фозіноприл повільно виводиться з циркулюючої крові у дорослих при проведенні гемодіалізу та перитонеального діалізу. Досвіду щодо виведення фозиноприлу з циркулюючої крові у новонароджених немає. повинні бути ретельно обстежені щодо гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії. Якщо у новонародженого відзначається олігурія, необхідно направити зусилля на контроль артеріального тиску та підтримку ниркової перфузії. Замінне переливання крові або діаліз можуть бути необхідні для відновлення артеріального тиску та заміщення порушеної функції нирок. Фозіноприл повільно виводиться з циркулюючої крові у дорослих при проведенні гемодіалізу та перитонеального діалізу. Досвіду щодо виведення фозиноприлу з циркулюючої крові у новонароджених немає. повинні бути ретельно обстежені щодо гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії. Якщо у новонародженого відзначається олігурія, необхідно направити зусилля на контроль артеріального тиску та підтримку ниркової перфузії. Замінне переливання крові або діаліз можуть бути необхідні для відновлення артеріального тиску та заміщення порушеної функції нирок. Фозіноприл повільно виводиться з циркулюючої крові у дорослих при проведенні гемодіалізу та перитонеального діалізу. Досвіду щодо виведення фозиноприлу з циркулюючої крові у новонароджених немає. Замінне переливання крові або діаліз можуть бути необхідні для відновлення артеріального тиску та заміщення порушеної функції нирок. Фозіноприл повільно виводиться з циркулюючої крові у дорослих при проведенні гемодіалізу та перитонеального діалізу. Досвіду щодо виведення фозиноприлу з циркулюючої крові у новонароджених немає. Замінне переливання крові або діаліз можуть бути необхідні для відновлення артеріального тиску та заміщення порушеної функції нирок. Фозіноприл повільно виводиться з циркулюючої крові у дорослих при проведенні гемодіалізу та перитонеального діалізу. Досвіду щодо виведення фозиноприлу з циркулюючої крові у новонароджених немає.
Оскільки фозиноприл виявляється у грудному молоці, препарат не слід застосовувати під час годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаСерцево-судинна система: виражене зниження АТ, ортостатична гіпотензія, тахікардія, синкопе, аритмія, відчуття серцебиття, стенокардія, інфаркт міокарда, «припливи» крові до шкіри обличчя, порушення провідності серця, підвищення артеріального тиску, раптова смерть, зупинка серця периферичні набряки.
З боку сечовидільної системи: ниркова недостатність, протеїнурія, патологія передміхурової залози (гіперплазія, аденома), поліурія, олігоурія.
З боку центральної нервової системи: інсульт, ішемія головного мозку, запаморочення, порушення рівноваги, біль голови, слабкість, порушення пам'яті; порушення сну, тривожність, депресія, сплутаність свідомості, сонливість, парестезія.
З боку органів чуття: порушення слуху та зору, біль у вусі, шум у вухах, зміна смаку.
З боку травної системи: нудота, діарея, кишкова непрохідність, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, абдомінальні болі, блювання, запор, анорексія, стоматит, глосит, дисфагія, метеоризм, порушення апетиту, зміна маси тіла, сухість .
З боку дихальної системи: пневмонія, сухий кашель, легеневі інфільтрати, бронхоспазм, задишка, ринорея, синусит, ларингіт, фарингіт, трахеобронхіт, дисфонія, носові кровотечі. У двох пацієнтів спостерігався симптомокомплекс: бронхоспазм, кашель, еозинофілія.
З боку кровоносної та лімфатичної систем: запалення лімфатичних вузлів.
Порушення обміну речовин: загострення перебігу подагри.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк, дерматит.
Інші: підвищення температури тіла, гіпергідроз, порушення статевої функції.
Зміни лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія; зниження гемоглобіну та гематокриту, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія.
Вплив на плід: порушення розвитку нирок плода, зниження артеріального тиску плода та новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, олігогідроамніон, контрактура кінцівок, гіпоплазія легень.
особливі вказівкиПеред початком лікування потрібно провести аналіз гіпотензивної терапії, ступеня підвищення артеріального тиску, обмеження раціону по солі та/або рідини та інших клінічних обставин. По можливості, слід припинити гіпотензивну терапію, що проводилася раніше, за кілька днів до початку лікування препаратом МОНОПРИЛ.
Для зменшення ймовірності виникнення артеріальної гіпотензії діуретики слід відмінити за 2-3 дні до початку лікування препаратом МОНОПРИЛ.
До початку лікування та під час терапії необхідно контролювати АТ, функцію нирок, вміст іонів калію, креатиніну, сечовини, вміст електролітів та активність «печінкових» ферментів у крові.
Ангіоневротичний набряк. Повідомлялося про розвиток ангіоневротичного набряку кінцівок, обличчя, губ, слизових оболонок, язика, горлянки або гортані у пацієнтів при застосуванні препарату МОНОПРИЛ. При набряку язика, глотки або гортані може розвиватися обструкція дихальних шляхів з можливим летальним кінцем. У подібних випадках необхідне припинення прийому препарату та проведення невідкладних заходів, включаючи підшкірне введення розчину епінефрину (адреналіну) (1:1000), а також вживання інших заходів невідкладної терапії. У більшості випадків набряки обличчя, слизової оболонки ротової порожнини, губ та кінцівок припинення прийому препарату призводило до нормалізації стану; проте іноді потрібно призначення відповідної терапії.
Набряк слизової оболонки кишківника. Під час прийому інгібіторів АПФ рідко спостерігався набряк слизової оболонки кишечника. Пацієнти скаржилися на біль у животі (при цьому нудоти та блювання могло не бути), в деяких випадках набряк слизової оболонки кишечника виникав без набряку обличчя, активність С1-естерази була в нормі. Симптоми зникали після припинення інгібіторів АПФ. Набряк слизової оболонки кишечника повинен бути включений в диференціальну діагностику пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, які пред'являють скарги на абдомінальні болі.
Анафілактичні реакції під час діалізу з використанням високопроникних мембран. Анафілактичні реакції можуть розвиватися у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час гемодіалізу за допомогою високопроникних мембран, а також під час аферезу ліпопротеїдів низької щільності з адсорбцією на декстран сульфат. У таких випадках слід розглянути можливість використання діалізних мембран іншого типу або застосування гіпотензивних препаратів іншого класу.
Анафілактичні реакції під час десенсибілізації. У двох пацієнтів під час проведення десенсибілізації отрутою перетинчастокрилих на фоні прийому інгібітору.
АПФ еналаприлу були відзначені життєзагрозливі анафілактоїдні реакції. У тих самих пацієнтів цих реакцій вдалося уникнути за допомогою своєчасного зупинення прийому інгібітора АПФ; однак, вони з'явилися знову після ненавмисного відновлення прийому інгібітору АПФ. Слід виявляти особливу обережність під час проведення десенсибілізації пацієнтів, які приймають інгібітори
АПФ.
Нейтропенія/агранулоцитоз. Можливий розвиток агранулоцитозу та пригнічення функції кісткового мозку під час лікування інгібіторами АПФ. Ці випадки спостерігаються частіше у пацієнтів з порушеною функцією нирок, особливо при наявності системних захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак або склеродермія). Перед початком терапії інгібіторами АПФ та в процесі лікування проводять визначення лейкоцитів та лейкоцитарної формули (1 раз на місяць у перші 3-6 місяців лікування та у перший рік застосування препарату у пацієнтів з підвищеним ризиком нейтропенії).
Артеріальна гіпотензія. У пацієнтів з неускладненою формою артеріальної гіпертензії можливий розвиток артеріальної гіпотензії у зв'язку із застосуванням препарату МОНОПРИЛ.
Симптоматична гіпотензія при застосуванні інгібіторів АПФ частіше розвивається у пацієнтів на тлі інтенсивного лікування діуретиками, дієти, пов'язаної з обмеженням кухонної солі, або при проведенні діалізу. Транзиторна артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для застосування препарату після проведення заходів щодо відновлення об'єму циркулюючої крові (ОЦК). ниркової недостатності з летальним кінцем. Тому при лікуванні хронічної серцевої недостатності препаратом МОНОПРИЛ необхідно уважно спостерігати за пацієнтами, особливо протягом перших 2 тижнів лікування,
Моноприл або діуретика.
Може знадобитися зниження дози діуретика у пацієнтів з нормальним або низьким
АТ, які раніше отримували терапію діуретичними засобами або мають гіпонатріємію. Артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування препарату МОНОПРИЛ при хронічній серцевій недостатності.
Деяке зниження системного АТ є звичайним та бажаним ефектом на початку застосування препарату при хронічній серцевій недостатності. Ступінь цього зниження максимальна на ранніх етапах лікування та стабілізується в межах одного або двох тижнів від початку лікування. АТ зазвичай повертається до вихідного рівня без зниження терапевтичної ефективності.
Порушення функції печінки. У поодиноких випадках при застосуванні інгібіторів АПФ відзначається синдром, першим проявом якого є холестатична жовтяниця.
Потім слідує блискавичний некроз печінки, іноді з летальним кінцем. Механізм розвитку цього синдрому не вивчений. При появі помітної жовтяничності та вираженому підвищенні активності ферментів печінки лікування препаратом МОНОПРИЛ слід припинити та призначити відповідне лікування.
У пацієнтів з порушеннями функції печінки може спостерігатися підвищена концентрація фозиноприлу в плазмі. При цирозі печінки (у тому числі алкогольному) загальний кліренс фозиноприлату здається знижений, а площа під кривою приблизно в 2 рази вище, ніж у пацієнтів без порушень функції печінки.
Порушення функції нирок. У пацієнтів артеріальною гіпертензією з одно- або двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки під час лікування інгібіторами АПФ може підвищуватись концентрація азоту сечовини крові та креатиніну сироватки крові. Ці ефекти зазвичай оборотні та проходять після припинення лікування. Необхідний контроль функції нирок у таких пацієнтів у перші тижні лікування. У деяких пацієнтів підвищення концентрацій азоту сечовини крові та креатиніну сироватки крові (зазвичай невелике та минуще) може спостерігатися навіть без очевидного порушення функції нирок при одночасному застосуванні препарату МОНОПРИЛ та діуретиків. Може знадобитися зниження дози препарату
МОНОПРИЛ.
У пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю функція нирок може залежати від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, тому лікування інгібіторами АПФ може супроводжуватися олігурією та/або прогресуючою азотемією, і в поодиноких випадках – до гострої ниркової недостатності та летального результату.
Гіперкаліємія. Відзначалися випадки підвищення вмісту іонів калію у сироватці крові пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, у тому числі фозиноприл. Групу ризику в цьому відношенні складають пацієнти з нирковою недостатністю, цукровим діабетом 1-го типу, а також приймають калійзберігаючі діуретики, харчові добавки, що містять калій або інші препарати, що підвищують вміст іонів калію в сироватці крові (наприклад, гепарин).
Кашель. При застосуванні інгібіторів АПФ, включаючи фозиноприл, відзначався непродуктивний, завзятий кашель, що проходить після відміни терапії. При появі кашлю у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, слід розглядати цю терапію як можливу причину в рамках проведення диференціального діагнозу. Хірургічні втручання/загальна анестезія. Інгібітори АПФ можуть посилювати антигіпертензивну дію засобів, що застосовуються для проведення загальної анестезії.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити лікаря/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ або при спекотній погоді через ризик дегідратації та артеріальну гіпотензію внаслідок зменшення об'єму циркулюючої рідини.
Вплив на здатність керувати автотранспортом та механізмами
Необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що вимагає підвищеної уваги, оскільки можливе виникнення запаморочення.
Умови зберіганняЗберігати у сухому місці при температурі від 15 до 25°С.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Дозування препарату має підбиратися індивідуально.
Артеріальна гіпертензія Рекомендована
початкова доза препарату становить 10 мг (1/2 таблетки по 20 мг) 1 раз на день. Дозу необхідно підбирати залежно від динаміки зниження артеріального тиску. Звичайна доза становить від 10 до 40 мг один раз на день. За відсутності достатнього антигіпертензивного ефекту можливе додаткове призначення діуретиків.
Якщо лікування препаратом МОНОПРИЛ починають на фоні терапії діуретиками, то його початкова доза повинна становити не більше 10 мг (1/2 таблетки по 20 мг) при регулярному лікарському контролі за станом пацієнта.
Максимальна добова доза становить 40 мг.
Хронічна серцева недостатність
Рекомендована початкова доза становить 10 мг (1/2 таблетки по 20 мг) 1 раз на день. Лікування розпочинають під обов'язковим медичним контролем. Якщо початкова доза добре переноситься, її можна поступово збільшувати з тижневими інтервалами до 40 мг 1 раз на день (максимальна добова доза). Препарат слід призначати у поєднанні з діуретиком. Одночасне застосування дигоксину необов'язкове.
Застосування при порушеннях функції нирок або печінки
Оскільки виведення препарату з організму відбувається двома шляхами, коригування доз пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки зазвичай не потрібне.
Літні пацієнти
Відмінностей у ефективності та безпеці лікування препаратом пацієнтів віком 65 років і старше та молодих пацієнтів не спостерігається, тому корекція дози для літніх пацієнтів зазвичай не потрібна. Однак не можна виключити велику сприйнятливість у деяких пацієнтів похилого віку до препарату через можливі явища передозування через сповільнене виведення препарату.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Моноприл таб 20мг 28 шт производится компанией БАУШ ХЕЛС. Само производство расположено в стране Польша.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Моноприл таб 20мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Моноприл таб 20мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Фозикард таб 10мг 28 шт Фозикард таб 10мг 28 шт, Фозикард таб 20мг 28 шт Фозикард таб 20мг 28 шт, Фозикард таб 5мг 28 шт Фозикард таб 5мг 28 шт, Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма, Фозинап таб 20мг 28 шт канонфарма Фозинап таб 20мг 28 шт канонфарма, Фозиноприл таб 10мг 30 шт Фозиноприл таб 10мг 30 шт, Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком, Фозиноприл таб 10мг 30 шт изварино фарма Фозиноприл таб 10мг 30 шт изварино фарма, Фозиноприл таб 20мг 30 шт Фозиноприл таб 20мг 30 шт, Фозиноприл таб 20мг 30 шт биоком Фозиноприл таб 20мг 30 шт биоком, Фозиноприл таб 20мг 30 шт изварино фарма Фозиноприл таб 20мг 30 шт изварино фарма.
Пока нет комментариев