Молсидомин таб 2 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Молсидомин таб 2 мг 30 шт - це вазодилатуючий засіб, який має антиангінальну дію, впливає на венозні ємнісні судини та зменшує тиск наповнення обох шлуночків серця, що призводить до зниження споживання міокардом кисню. Препарат протидіє патологічному дефіциту NO у склеротизованих коронарних судинах, розширює епікардіальні коронарні артерії та збільшує кровопостачання міокарда. Молсидомін не викликає розвитку фармакологічної толерантності та має лінійну фармакокінетику. Препарат виводиться переважно нирками та не має вікових обмежень у застосуванні.
Молсидомин таб 2 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: молсидомін – 2 мг;
Допоміжні речовини:
Магнію стеарат – 1 мг, кросповідон (тип В) – 1 мг, лактози моногідрат – 96 мг.
Опис:
Круглі таблетки білого або майже білого кольору плоскоциліндричної форми із фаскою, ризиком з одного боку.
Форма випуску:
Пігулки 2 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до діючої речовини або будь-яких інших допоміжних речовин;
Гостра недостатність кровообігу (наприклад: шок, колапс, гостра стадія інфаркту міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночка, лівошлуночкова недостатність, пов'язана з низьким тиском наповнення шлуночків);
Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм.рт.ст.);
Одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ 5), таких як силденафіл, тадалафіл, варденафіл, через високий ризик розвитку артеріальної гіпотензії;
Одночасне застосування донаторів оксиду азоту у будь-якій формі та стимуляторів розчинної гуанілатциклази (ріоцигуат) у зв'язку з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Дитячий вік віком до 18 років;
Рідкісна спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат містить лактози моногідрат).
З обережністю – гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
- констриктивний перикардит;
- тампонада серця;
- аортальний та або мітральний стеноз;
- гіповолемія;
- артеріальна гіпотензія та високий ризик розвитку артеріальної гіпотензії;
- хронічна серцева недостатність;
- Закритокутова глаукома (ризик підвищення внутрішньоочного тиску);
- захворювання, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску;
- одночасне застосування з алкалоїдами ріжків;
- ниркова недостатність;
- печінкова недостатність;
- Літній вік.
Дозування2 мг
Показання до застосуванняПрофілактика та довгострокове лікування стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів у разі недостатньої ефективності, протипоказань до застосування або непереносимості інших антиангінальних препаратів (таких, як бета-адреноблокатори та/або блокатори «повільних» кальцієвих каналів), а також у пацієнтів старшого віку.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації:
• Інгібітори фосфодіестерази-5 (ФДЕ-5):
Було показано, що інгібітори ФДЕ-5, що застосовуються для лікування еректильної дисфункції (такі як силденафіл, варденафіл, тадалафіл, уденафіл) потенціюють антигіпертензивний ефект донаторів. Це може призвести до загрозливого життя гіпотензії. У зв'язку з цим одночасне застосування молсидоміну та інгібіторів ФДЕ-5 протипоказане;
• Стимулятори розчинної гуанілатциклази:
Одночасне застосування молсидоміну може потенціювати антигіпертензивний ефект стимуляторів розчинної гуанілатциклази (таких, як ріоцигуат) з розвитком тяжкої гіпотензії.
Нерекомендовані комбінації:
• Алкалоїди ріжків:
Можлива фармакодинамічна взаємодія між донаторами оксиду азоту (включаючи молсидомін) та алкалоїдами ріжків (такими як ніцерголін, дигідроергокристин, ерготамін, дигідроерготамін, ергометрин). Це може спричинити антагоністичний ефект між препаратами. Рекомендується уникати одночасного застосування донаторів оксиду азоту та алкалоїдів ріжків. Якщо спільне застосування необхідно, слід дотримуватись особливої обережності, ретельно контролювати стан пацієнта.
Інші комбінації, які необхідно брати до уваги:
• Препарати, які знижують артеріальний тиск:
При одночасному застосуванні молсидоміну з лікарськими засобами, що знижують артеріальний тиск (такими як периферичні вазодилататори, нітрати, бета-адреноблокатори, блокатори «повільних» кальцієвих каналів та інші гіпотензивні засоби, нейролептики, трициклічні антидепресанти), а також етанолом (алкоголем) ;
• Нітрати:
У пацієнтів, які постійно приймають молсидомін, для усунення нападів стенокардії, можливе сублінгвальне застосування короткодіючих нітратів. Однак при призначенні останніх слід дотримуватися особливої обережності. Не рекомендується одночасне тривале застосування молсидоміну та нітратів, т.к. механізм дії та фармакологічні ефекти цих лікарських засобів є адитивними;
• Ацетилсаліцилова кислота:
При одночасному застосуванні молсидоміну можливе посилення антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти.
ПередозуванняСимптоми:
Основними симптомами передозування молсидоміну, залежно від ступеня інтоксикації, є артеріальна гіпотензія, брадикардія, астенія, запаморочення, сонливість, колапс та шок.
Лікування:
Лікування симптоматичне. Пацієнт повинен перебувати під суворим лікарським наглядом. Протягом першої години після передозування можна провести промивання шлунка. У легких випадках можливо достатньо перевести пацієнта в горизонтальне положення з піднятими нижніми кінцівками. У важких випадках показано спостереження у відділенні інтенсивної терапії, контроль життєво важливих показників. При тяжкій артеріальній гіпотензії необхідно заповнення об'єму циркулюючої крові та застосування препаратів, що стимулюють серцеву діяльність, таких як допамін, добутамін, норепінефрін (норадреналін). При брадикардії показано запровадження атропіну. Застосування епінефрину (адреналіну) та споріднених лікарських засобів протипоказане.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Вазодилатуючий засіб
Код ATX: C01DX12.
Фармакодинаміка:
Молсидомін має судинорозширювальну та антиангінальну дію, впливає переважно на венозні ємнісні судини (зниження переднавантаження), і – меншою мірою – на артеріальні судини. Внаслідок застосування препарату збільшується ємність венозного судинного русла, зменшується венозне повернення та знижується тиск наповнення обох шлуночків серця, що призводить до зниження споживання міокардом кисню. У високих дозах молсидомін спричинює розширення великих артерій, що призводить до зниження загального периферичного судинного опору.
На молекулярному рівні молсидомін діє шляхом прямого вивільнення оксиду азоту (NO) з його фармакологічно активного метаболіту SIN-1, імітуючи ефект фізіологічного ендотеліального релаксуючого фактора, що розслаблює гладкі м'язи кровоносних судин, а також пригнічує функцію тромбо.
Як фармакологічний донатор оксиду азоту, молсидомін протидіє патологічному дефіциту NO у склеротизованих коронарних судинах, розширює епікардіальні коронарні артерії та збільшує кровопостачання міокарда. Вивільнення NO з SIN-1 також відбувається у тромбоцитах, внаслідок чого SIN-1 викликає оборотне пригнічення основних функцій тромбоцитів (адгезія, секреція, агрегація).
Через спонтанне, незалежно від ферментів вивільнення NO з метаболіту SIN-1, молсидомін не викликає розвитку фармакологічної толерантності.
У плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда було показано, що смертність або частота розвитку тяжких серцево-судинних ускладнень при застосуванні молсидоміну не відрізняється порівняно з плацебо.
Відсутні дані щодо впливу молсидоміну на смертність та частоту розвитку ускладнень у пацієнтів з нестабільною стенокардією.
Фармакокінетика:
Молсидомін є проліками, які перетворюються в печінки з утворенням фармакологічно активного метаболіту - сідноніміну 1 (SIN-1).
Абсорбція:
Після прийому внутрішньо молсидомін всмоктується із шлунково-кишкового тракту більш ніж на 90%, що забезпечує досягнення максимальної системної концентрації молсидоміну та активного метаболіту SIN-1 протягом короткого часу. Час до досягнення максимальної концентрації у плазмі (Тmах) становить від 1 до 2 годин. Після перорального прийому молсидомін всмоктується більш як на 90%. Через ефект «першого проходження» через печінку з утворенням активного метаболіту SIN-1 біодоступність молсидоміну при пероральному прийомі становить від 44 до 59%.
Розподіл:
Зв'язування з білками плазми низьке (від 3 до 11%). Молсидомін виділяється із грудним молоком.
Метаболізм:
Молсидомін біотрансформується в печінці ферментативним шляхом до активного метаболіту - сідноніміну 1 (SIN-1), який потім неферментативним шляхом метаболізується до N-морфоліно-N-аміноацетонітрилу (SIN 1 А, лінсидомін).
Виведення:
Молсидомін виводиться, насамперед, нирками (більше 90%, у тому числі 2% у незмінному вигляді) та через кишечник (3 – 4%). Загальний кліренс молсидоміну становить 40-80 л/год, кліренс SIN-1 становить 170 л/год. Період напіввиведення (Т1/2) молсидоміну та метаболіту SIN-1 становить від 1 до 2 годин. У дослідженнях із багаторазовим застосуванням молсидоміну (2 мг 3 рази на добу протягом 7 днів) у здорових добровольців та у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) (4 мг 4 рази на добу протягом 4 тижнів) не виявлено кумуляції препарату в організмі.
Лінійність/нелінійність:
Дослідження із застосуванням одноразових доз (1,2 та 4 мг) продемонстрували лінійну фармакокінетику молсидоміну.
Порушення функції печінки:
При тяжкій печінковій недостатності (наприклад, при цирозі печінки) період напіввиведення молсидоміну збільшується 13,1 год. Період напіввиведення метаболіту SIN 1А (лінсидоміну) при тяжкій печінковій недостатності збільшується до 7,5
год
. нирок фармакокінетика молсидоміну істотно не змінюється.
Вік:
Дослідження, проведене на молодих та літніх піддослідних, показало, що зі збільшенням віку ефект «першого проходження» через печінку знижується, а період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення площі під кривими «концентрація – час» (AUC) для Молсидоміну та SIN-1 .
Аналогічні зміни спостерігалися у пацієнтів з декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю та – значно меншою мірою – у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Вагітність та годування груддюВагітність:
В експериментальних дослідженнях на тваринах не було показано, що молсидомін має тератогенну дію. Однак, через відсутність даних про безпеку молсидоміну у людини застосування препарату Молсидомін-Лекфарм при вагітності протипоказане.
Період грудного вигодовування:
Молсидомін проникає у грудне молоко. Через недостатні дані щодо безпеки молсидоміну для немовляти, застосування препарату Молсидомін-Лекфарм протипоказане в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНебажані реакції перераховані за класами систем органів та частотою прояву (дуже часто (>1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10); нечасто (від > 1/1 000 до < 1/100), рідко) (від >1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (<1/10 000) і частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).Порушення
з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома-тромбоцитопенія
. сторони імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості (наприклад, шкірні реакції, бронхоспазм, бронхіальна астма), дуже рідко – анафілактичний шок.
Порушення з боку нервової системи: часто-головний біль (особливо на початку лікування); рідко - запаморочення, підвищена стомлюваність, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій (переважно на початку лікування).
Порушення з боку серця: рідко – рефлекторна тахікардія.
Порушення з боку судин: часто – артеріальна гіпотензія; рідко – виражене зниження АТ (аж до колапсу та шоку), ортостатична гіпотензія.
Порушення з боку органів шлунково-кишкового тракту: рідко – нудота, зниження апетиту, діарея.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, свербіж шкіри.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – підвищена стомлюваність.
особливі вказівкиПрепарат Молсідомін-Лекфарм не можна застосовувати для усунення нападів стенокардії.
Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, констриктивним перикардитом або тампонадою серця, аортальним та/або мітральним стенозом, гіповолемією, закритокутовою глаукомою, захворюваннями, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску, а також .
Пацієнти з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії повинні перебувати під пильним наглядом та потребують індивідуальної корекції дози препарату.
У гострій фазі інфаркту міокарда молсидомін може бути призначений лише після стабілізації кровообігу, під строгим медичним наглядом та при постійному контролі показників гемодинаміки.
При застосуванні молсидоміну (зазвичай на початку лікування) може виникати біль голови, який, як правило, зникає в ході подальшого лікування. Індивідуальна корекція (зниження) дози молсидоміну, зазвичай, дозволяє зменшити тяжкість або повністю усунути головний біль.
Препарат Молсидомін-Лекфарм можна застосовувати в комбінації з іншими антиангінальними засобами (такими як бета-адреноблокатори та/або блокатори «повільних» кальцієвих каналів).
Можлива фармакодинамічна взаємодія між донаторами оксиду азоту (включаючи молсидомін) та алкалоїдами ріжків, що призводить до антагоністичного ефекту. У зв'язку з цим одночасне застосування препарату Молсідомін-Лекфарм з алкалоїдами ріжків не рекомендується.
При нирковій недостатності концентрація молсидоміну у плазмі не змінюється. При тяжкому порушенні функції печінки збільшується концентрація молсидоміну в плазмі крові та період напіввиведення, що може вимагати коригування дози препарату.
Під час лікування слід виключити вживання алкоголю.
Допоміжні речовини:
Препарат Молсідомін-Лекфарм містить моногідрат лактози. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, не слід призначати даний лікарський препарат.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У період лікування (особливо на початку) необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в оригінальній упаковці (пачці картонної) при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки слід приймати під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини (1/2 склянки). Препарат Молсідомін-Лекфарм приймається через рівні проміжки часу.
Для профілактики нападів стенокардії початкова доза, що рекомендується, становить 2 мг молсидоміну (1 таблетка препарату Молсидомін-Лекфарм 2 мг) 2 рази на добу (добова доза молсидоміну 4 мг).
При необхідності доза молсидоміну може бути збільшена до 2 мг 3 рази на добу або до 4 мг (1 таблетка Молсидомін-Лекфарм 4 мг) 3-4 рази на добу (добова доза молсидоміну 6-16 мг). Максимальна добова доза молсидоміну становить 16 мг.
У деяких випадках достатній терапевтичний ефект досягається при застосуванні 1 мг молсидоміну (1/2 таблетки Молсидомін-Лекфарм 2 мг) двічі на добу (добова доза молсидоміну 2 мг).
Тривалість лікування визначається лікарем залежно від тяжкості перебігу захворювання. Слід призначати мінімальну ефективну дозу препарату Молсідомін-Лекфарм.
Пацієнти з гіпотензією:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Пацієнти з печінковою недостатністю:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Пацієнти з нирковою недостатністю:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Пацієнти похилого віку:
Необхідно застосовувати нижчі дози, які встановлюються індивідуально.
Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Безпека та ефективність молсидоміну у дітей віком до 18 років не встановлені. Дані відсутні.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Молсидомин таб 2 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: молсидомін – 2 мг;
Допоміжні речовини:
Магнію стеарат – 1 мг, кросповідон (тип В) – 1 мг, лактози моногідрат – 96 мг.
Опис:
Круглі таблетки білого або майже білого кольору плоскоциліндричної форми із фаскою, ризиком з одного боку.
Форма випуску:
Пігулки 2 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до діючої речовини або будь-яких інших допоміжних речовин;
Гостра недостатність кровообігу (наприклад: шок, колапс, гостра стадія інфаркту міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночка, лівошлуночкова недостатність, пов'язана з низьким тиском наповнення шлуночків);
Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм.рт.ст.);
Одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази типу 5 (ФДЕ 5), таких як силденафіл, тадалафіл, варденафіл, через високий ризик розвитку артеріальної гіпотензії;
Одночасне застосування донаторів оксиду азоту у будь-якій формі та стимуляторів розчинної гуанілатциклази (ріоцигуат) у зв'язку з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Дитячий вік віком до 18 років;
Рідкісна спадкова непереносимість галактози, дефіцит лактази, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції (препарат містить лактози моногідрат).
З обережністю – гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія;
- констриктивний перикардит;
- тампонада серця;
- аортальний та або мітральний стеноз;
- гіповолемія;
- артеріальна гіпотензія та високий ризик розвитку артеріальної гіпотензії;
- хронічна серцева недостатність;
- Закритокутова глаукома (ризик підвищення внутрішньоочного тиску);
- захворювання, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску;
- одночасне застосування з алкалоїдами ріжків;
- ниркова недостатність;
- печінкова недостатність;
- Літній вік.
Дозування2 мг
Показання до застосуванняПрофілактика та довгострокове лікування стабільної стенокардії у дорослих пацієнтів у разі недостатньої ефективності, протипоказань до застосування або непереносимості інших антиангінальних препаратів (таких, як бета-адреноблокатори та/або блокатори «повільних» кальцієвих каналів), а також у пацієнтів старшого віку.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації:
• Інгібітори фосфодіестерази-5 (ФДЕ-5):
Було показано, що інгібітори ФДЕ-5, що застосовуються для лікування еректильної дисфункції (такі як силденафіл, варденафіл, тадалафіл, уденафіл) потенціюють антигіпертензивний ефект донаторів. Це може призвести до загрозливого життя гіпотензії. У зв'язку з цим одночасне застосування молсидоміну та інгібіторів ФДЕ-5 протипоказане;
• Стимулятори розчинної гуанілатциклази:
Одночасне застосування молсидоміну може потенціювати антигіпертензивний ефект стимуляторів розчинної гуанілатциклази (таких, як ріоцигуат) з розвитком тяжкої гіпотензії.
Нерекомендовані комбінації:
• Алкалоїди ріжків:
Можлива фармакодинамічна взаємодія між донаторами оксиду азоту (включаючи молсидомін) та алкалоїдами ріжків (такими як ніцерголін, дигідроергокристин, ерготамін, дигідроерготамін, ергометрин). Це може спричинити антагоністичний ефект між препаратами. Рекомендується уникати одночасного застосування донаторів оксиду азоту та алкалоїдів ріжків. Якщо спільне застосування необхідно, слід дотримуватись особливої обережності, ретельно контролювати стан пацієнта.
Інші комбінації, які необхідно брати до уваги:
• Препарати, які знижують артеріальний тиск:
При одночасному застосуванні молсидоміну з лікарськими засобами, що знижують артеріальний тиск (такими як периферичні вазодилататори, нітрати, бета-адреноблокатори, блокатори «повільних» кальцієвих каналів та інші гіпотензивні засоби, нейролептики, трициклічні антидепресанти), а також етанолом (алкоголем) ;
• Нітрати:
У пацієнтів, які постійно приймають молсидомін, для усунення нападів стенокардії, можливе сублінгвальне застосування короткодіючих нітратів. Однак при призначенні останніх слід дотримуватися особливої обережності. Не рекомендується одночасне тривале застосування молсидоміну та нітратів, т.к. механізм дії та фармакологічні ефекти цих лікарських засобів є адитивними;
• Ацетилсаліцилова кислота:
При одночасному застосуванні молсидоміну можливе посилення антиагрегантної дії ацетилсаліцилової кислоти.
ПередозуванняСимптоми:
Основними симптомами передозування молсидоміну, залежно від ступеня інтоксикації, є артеріальна гіпотензія, брадикардія, астенія, запаморочення, сонливість, колапс та шок.
Лікування:
Лікування симптоматичне. Пацієнт повинен перебувати під суворим лікарським наглядом. Протягом першої години після передозування можна провести промивання шлунка. У легких випадках можливо достатньо перевести пацієнта в горизонтальне положення з піднятими нижніми кінцівками. У важких випадках показано спостереження у відділенні інтенсивної терапії, контроль життєво важливих показників. При тяжкій артеріальній гіпотензії необхідно заповнення об'єму циркулюючої крові та застосування препаратів, що стимулюють серцеву діяльність, таких як допамін, добутамін, норепінефрін (норадреналін). При брадикардії показано запровадження атропіну. Застосування епінефрину (адреналіну) та споріднених лікарських засобів протипоказане.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Вазодилатуючий засіб
Код ATX: C01DX12.
Фармакодинаміка:
Молсидомін має судинорозширювальну та антиангінальну дію, впливає переважно на венозні ємнісні судини (зниження переднавантаження), і – меншою мірою – на артеріальні судини. Внаслідок застосування препарату збільшується ємність венозного судинного русла, зменшується венозне повернення та знижується тиск наповнення обох шлуночків серця, що призводить до зниження споживання міокардом кисню. У високих дозах молсидомін спричинює розширення великих артерій, що призводить до зниження загального периферичного судинного опору.
На молекулярному рівні молсидомін діє шляхом прямого вивільнення оксиду азоту (NO) з його фармакологічно активного метаболіту SIN-1, імітуючи ефект фізіологічного ендотеліального релаксуючого фактора, що розслаблює гладкі м'язи кровоносних судин, а також пригнічує функцію тромбо.
Як фармакологічний донатор оксиду азоту, молсидомін протидіє патологічному дефіциту NO у склеротизованих коронарних судинах, розширює епікардіальні коронарні артерії та збільшує кровопостачання міокарда. Вивільнення NO з SIN-1 також відбувається у тромбоцитах, внаслідок чого SIN-1 викликає оборотне пригнічення основних функцій тромбоцитів (адгезія, секреція, агрегація).
Через спонтанне, незалежно від ферментів вивільнення NO з метаболіту SIN-1, молсидомін не викликає розвитку фармакологічної толерантності.
У плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда було показано, що смертність або частота розвитку тяжких серцево-судинних ускладнень при застосуванні молсидоміну не відрізняється порівняно з плацебо.
Відсутні дані щодо впливу молсидоміну на смертність та частоту розвитку ускладнень у пацієнтів з нестабільною стенокардією.
Фармакокінетика:
Молсидомін є проліками, які перетворюються в печінки з утворенням фармакологічно активного метаболіту - сідноніміну 1 (SIN-1).
Абсорбція:
Після прийому внутрішньо молсидомін всмоктується із шлунково-кишкового тракту більш ніж на 90%, що забезпечує досягнення максимальної системної концентрації молсидоміну та активного метаболіту SIN-1 протягом короткого часу. Час до досягнення максимальної концентрації у плазмі (Тmах) становить від 1 до 2 годин. Після перорального прийому молсидомін всмоктується більш як на 90%. Через ефект «першого проходження» через печінку з утворенням активного метаболіту SIN-1 біодоступність молсидоміну при пероральному прийомі становить від 44 до 59%.
Розподіл:
Зв'язування з білками плазми низьке (від 3 до 11%). Молсидомін виділяється із грудним молоком.
Метаболізм:
Молсидомін біотрансформується в печінці ферментативним шляхом до активного метаболіту - сідноніміну 1 (SIN-1), який потім неферментативним шляхом метаболізується до N-морфоліно-N-аміноацетонітрилу (SIN 1 А, лінсидомін).
Виведення:
Молсидомін виводиться, насамперед, нирками (більше 90%, у тому числі 2% у незмінному вигляді) та через кишечник (3 – 4%). Загальний кліренс молсидоміну становить 40-80 л/год, кліренс SIN-1 становить 170 л/год. Період напіввиведення (Т1/2) молсидоміну та метаболіту SIN-1 становить від 1 до 2 годин. У дослідженнях із багаторазовим застосуванням молсидоміну (2 мг 3 рази на добу протягом 7 днів) у здорових добровольців та у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) (4 мг 4 рази на добу протягом 4 тижнів) не виявлено кумуляції препарату в організмі.
Лінійність/нелінійність:
Дослідження із застосуванням одноразових доз (1,2 та 4 мг) продемонстрували лінійну фармакокінетику молсидоміну.
Порушення функції печінки:
При тяжкій печінковій недостатності (наприклад, при цирозі печінки) період напіввиведення молсидоміну збільшується 13,1 год. Період напіввиведення метаболіту SIN 1А (лінсидоміну) при тяжкій печінковій недостатності збільшується до 7,5
год
. нирок фармакокінетика молсидоміну істотно не змінюється.
Вік:
Дослідження, проведене на молодих та літніх піддослідних, показало, що зі збільшенням віку ефект «першого проходження» через печінку знижується, а період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення площі під кривими «концентрація – час» (AUC) для Молсидоміну та SIN-1 .
Аналогічні зміни спостерігалися у пацієнтів з декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю та – значно меншою мірою – у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Вагітність та годування груддюВагітність:
В експериментальних дослідженнях на тваринах не було показано, що молсидомін має тератогенну дію. Однак, через відсутність даних про безпеку молсидоміну у людини застосування препарату Молсидомін-Лекфарм при вагітності протипоказане.
Період грудного вигодовування:
Молсидомін проникає у грудне молоко. Через недостатні дані щодо безпеки молсидоміну для немовляти, застосування препарату Молсидомін-Лекфарм протипоказане в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНебажані реакції перераховані за класами систем органів та частотою прояву (дуже часто (>1/10), часто (від > 1/100 до < 1/10); нечасто (від > 1/1 000 до < 1/100), рідко) (від >1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (<1/10 000) і частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).Порушення
з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома-тромбоцитопенія
. сторони імунної системи: рідко – реакції гіперчутливості (наприклад, шкірні реакції, бронхоспазм, бронхіальна астма), дуже рідко – анафілактичний шок.
Порушення з боку нервової системи: часто-головний біль (особливо на початку лікування); рідко - запаморочення, підвищена стомлюваність, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій (переважно на початку лікування).
Порушення з боку серця: рідко – рефлекторна тахікардія.
Порушення з боку судин: часто – артеріальна гіпотензія; рідко – виражене зниження АТ (аж до колапсу та шоку), ортостатична гіпотензія.
Порушення з боку органів шлунково-кишкового тракту: рідко – нудота, зниження апетиту, діарея.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – шкірний висип, свербіж шкіри.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – підвищена стомлюваність.
особливі вказівкиПрепарат Молсідомін-Лекфарм не можна застосовувати для усунення нападів стенокардії.
Слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у пацієнтів з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, констриктивним перикардитом або тампонадою серця, аортальним та/або мітральним стенозом, гіповолемією, закритокутовою глаукомою, захворюваннями, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску, а також .
Пацієнти з високим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії повинні перебувати під пильним наглядом та потребують індивідуальної корекції дози препарату.
У гострій фазі інфаркту міокарда молсидомін може бути призначений лише після стабілізації кровообігу, під строгим медичним наглядом та при постійному контролі показників гемодинаміки.
При застосуванні молсидоміну (зазвичай на початку лікування) може виникати біль голови, який, як правило, зникає в ході подальшого лікування. Індивідуальна корекція (зниження) дози молсидоміну, зазвичай, дозволяє зменшити тяжкість або повністю усунути головний біль.
Препарат Молсидомін-Лекфарм можна застосовувати в комбінації з іншими антиангінальними засобами (такими як бета-адреноблокатори та/або блокатори «повільних» кальцієвих каналів).
Можлива фармакодинамічна взаємодія між донаторами оксиду азоту (включаючи молсидомін) та алкалоїдами ріжків, що призводить до антагоністичного ефекту. У зв'язку з цим одночасне застосування препарату Молсідомін-Лекфарм з алкалоїдами ріжків не рекомендується.
При нирковій недостатності концентрація молсидоміну у плазмі не змінюється. При тяжкому порушенні функції печінки збільшується концентрація молсидоміну в плазмі крові та період напіввиведення, що може вимагати коригування дози препарату.
Під час лікування слід виключити вживання алкоголю.
Допоміжні речовини:
Препарат Молсідомін-Лекфарм містить моногідрат лактози. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, дефіцит лактази або синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції, не слід призначати даний лікарський препарат.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У період лікування (особливо на початку) необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в оригінальній упаковці (пачці картонної) при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Таблетки слід приймати під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини (1/2 склянки). Препарат Молсідомін-Лекфарм приймається через рівні проміжки часу.
Для профілактики нападів стенокардії початкова доза, що рекомендується, становить 2 мг молсидоміну (1 таблетка препарату Молсидомін-Лекфарм 2 мг) 2 рази на добу (добова доза молсидоміну 4 мг).
При необхідності доза молсидоміну може бути збільшена до 2 мг 3 рази на добу або до 4 мг (1 таблетка Молсидомін-Лекфарм 4 мг) 3-4 рази на добу (добова доза молсидоміну 6-16 мг). Максимальна добова доза молсидоміну становить 16 мг.
У деяких випадках достатній терапевтичний ефект досягається при застосуванні 1 мг молсидоміну (1/2 таблетки Молсидомін-Лекфарм 2 мг) двічі на добу (добова доза молсидоміну 2 мг).
Тривалість лікування визначається лікарем залежно від тяжкості перебігу захворювання. Слід призначати мінімальну ефективну дозу препарату Молсідомін-Лекфарм.
Пацієнти з гіпотензією:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Пацієнти з печінковою недостатністю:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Пацієнти з нирковою недостатністю:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Пацієнти похилого віку:
Необхідно застосовувати нижчі дози, які встановлюються індивідуально.
Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю:
Необхідно застосовувати нижчі дози, що встановлюються індивідуально.
Безпека та ефективність молсидоміну у дітей віком до 18 років не встановлені. Дані відсутні.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Молсидомин таб 2 мг 30 шт производится компанией ЛЕКФАРМ. Само производство расположено в стране Беларусь.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Молсидомин таб 2 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Молсидомин таб 2 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Молсидомин-лекфарм таб 2 мг 30 шт Молсидомин-лекфарм таб 2 мг 30 шт, Сиднофарм таб 2мг 30 шт Сиднофарм таб 2мг 30 шт.
Пока нет комментариев