Моксифлоксацин канон таб п/об пленочной 400мг 5 шт
Топ продаж
Суперцена
Моксифлоксацин канон таб п/об пленочной 400мг 5 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: моксифлоксацину гідрохлорид 436,35 мг, у перерахуванні на моксифлоксацин 400 мг; Кальція стеарат 7 мг, крохмаль кукурудзяний 50 мг, кроскармелоза натрію 21 мг, манітол 55 мг, повідон 25 мг, целюлоза мікрокристалічна 105,65 мг
;
склад плівкової оболонки: Опадрай II жовтий 21 мг, у тому числі: полівініловий спирт 8,4 мг, макрогол (поліетиленгліколь) 4,2 мг, тальк 3,15 мг, титану діоксид 3,5 мг, заліза оксид жовтий 1,75 мг .
Опис:
Овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою жовтого кольору. На поперечному розрізі – світло-жовтого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 400 мг.
По 5, 10 або 15 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 3, 6 контурних коміркових упаковок по 5 або 10 таблеток або по 1, 2, 4 контурних коміркових упаковки по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до моксифлоксацину, інших хінолонів або до будь-якого з компонентів препарату;
вік до 18 років;
Вагітність та період лактації;
Наявність в анамнезі захворювань сухожиль, асоційованих із прийомом хінолонів;
Подовження інтервалу QT на кардіограмі (вроджене чи набуте);
Порушення електролітного обміну, особливо некомпенсована гіпокаліємія;
Клінічно значима брадикардія;
Клінічно значуща серцева недостатність із зниженою фракцією викиду із лівого шлуночка;
Наявність в анамнезі аритмій, що супроводжуються клінічною симптоматикою;
Одночасне застосування з іншими препаратами, які можуть спричинити подовження інтервалу QT;
Зважаючи на відсутність достатньої інформації, моксифлоксацин протипоказаний пацієнтам з порушеннями функції печінки (по Чайлд-П'ю, стадія С) та пацієнтам з підвищеним вмістом печінкових трансаміназ більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми.
З обережністю
у жінок;
У пацієнтів похилого віку;
При захворюваннях центральної нервової системи (ЦНС) (в т.ч. захворюваннях, підозрілих щодо залучення ЦНС), що призводять до виникнення судом та знижують поріг судомної активності;
У пацієнтів з потенційно проаритмічними станами, такими як гостра ішемія міокарда, особливо у жінок та пацієнтів похилого віку;
При Myasthenia gravis;
При цирозі печінки;
При одночасному прийомі з препаратами, які знижують концентрацію калію в плазмі;
При дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
Дозування400 мг
Показання до застосуванняМоксифлоксацин Канон показаний для лікування дорослих наступних інфекцій, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами:
Гострий синусит;
Позалікарняна пневмонія, включаючи позалікарняну пневмонію, збудниками якої є штами мікроорганізмів з множинною резистентністю до антибіотиків*;
Загострення хронічного бронхіту;
Неускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин;
Ускладнені інфекції шкіри та підшкірних структур (включаючи інфіковану діабетичну стопу);
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції, включаючи полімікробні інфекції, у тому числі внутрішньочеревні абсцеси;
Неускладнені запальні захворювання органів малого тазу (в т.ч. сальпінгіти та ендометрити).
* - Streptococcus pneumoniae з множинною резистентністю до антибіотиків, включаючи штами, резистентні до пеніциліну та штами, резистентні до двох або більше антибіотиків з таких груп, як пеніциліни (при мінімальній переважній активності > 2 мг/мл), 2 ), макроліди, тетрацикліни та триметоприм/сульфаметоксазол.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиКорекція дози не потрібна при спільному застосуванні з атенололом, ранітидином, кальцієвмісними добавками, теофіліном, пероральними контрацептивними засобами, глібенкламідом, ітраконазолом, дигоксином, морфіном, пробеніцидом (підтверджено відсутність клінічно значущої взаємодії з моксифлоксацином).
Антацидні засоби, сукральфат, полівітаміни та інші препарати, що містять солі магнію, алюмінію, заліза та цинку
Прийом моксифлоксацину одночасно з антацидними засобами, полівітамінами та мінералами може призводити до порушення всмоктування моксифлоксацину після вживання внаслідок утворення хелатних комплексів з багатовалентними катіонами, що містяться в цих препаратах. В результаті концентрація моксифлоксацину в плазмі може бути значно нижчою за бажану. Отже, антацидні препарати, антиретровірусні препарати (наприклад, диданозин) та інші препарати, що містять магній або алюміній, сукральфат та інші препарати, що містять залізо або цинк, слід призначати не менш як за 4 години до або через 4 години після прийому моксифлоксацину внутрішньо.
Варфарин
При поєднаному застосуванні з варфарином протромбіновий час та інші параметри зсідання крові не змінюються.
Зміна значення MHO. У пацієнтів, які отримували антикоагулянти у поєднанні з антибіотиками, у тому числі з моксифлоксацином, спостерігаються випадки підвищення антикоагулянтної активності протизгортальних препаратів. Факторами ризику є наявність інфекційного захворювання (і супутній запальний процес), вік та загальний стан пацієнта. Незважаючи на те, що взаємодія між моксифлоксацином та варфарином не виявляється, у пацієнтів, які отримують поєднане лікування цими препаратами, необхідно проводити моніторування MHO та при необхідності коригувати дозу пероральних протизгортальних препаратів.
Дігоксин
Моксифлоксацин і дигоксин не суттєво впливають на фармакокінетичні параметри один одного. При призначенні повторних доз моксифлоксацину максимальна концентрація дигоксину збільшувалася приблизно на 30%, при цьому значення показників площа під кривою «концентрація – час» (AUC) та мінімальна концентрація дигоксину не змінюються.
Препарати, що подовжують інтервал QT Потенційні взаємодії моксифлоксацину, що призводять до ризику адитивної дії, до збільшення інтервалу QT: з препаратами, що подовжують інтервал QT (в т.ч. антиаритмічні препарати класу IА, III, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти) , протимікробні препарати, похідні імідазолу, цизаприд)
Активоване вугілля
При одночасному застосуванні активованого вугілля та моксифлоксацину внутрішньо у дозі 400 мг системна біодоступність препарату знижується більш ніж на 80 % внаслідок гальмування його абсорбції. У разі передозування застосування активованого вугілля на ранній стадії всмоктування запобігає подальшому підвищенню системного впливу.
Харчові та молочні продукти
Всмоктування моксифлоксацину не змінюється при одночасному прийомі їжі (включаючи молочні продукти). Моксифлоксацин можна приймати незалежно від їди.
ПередозуванняЄ обмежені дані про передозування моксифлоксацину. У разі передозування слід орієнтуватися на клінічну картину та проводити симптоматичну підтримуючу терапію з ЕКГ-моніторингом. Прийом активованого вугілля на ранньому етапі всмоктування запобігає подальшій системній експозиції моксифлоксацину, що слід враховувати у разі передозування препарату.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимікробний засіб - фторхінолон.
Фармакодинаміка:
Моксифлоксацин – антибактеріальний антибактеріальний препарат широкого спектру дії фторхінолонового ряду. Бактерицидна дія препарату обумовлена інгібуванням бактеріальних топоізомераз II та IV, що призводить до порушення біосинтезу ДНК мікробної клітини і, як наслідок, до загибелі мікробних клітин. Мінімальні бактерицидні концентрації препарату в цілому можна порівняти з його мінімальними інгібуючими концентраціями.
Механізми, що призводять до розвитку стійкості до пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів, не порушують антибактеріальну активність моксифлоксацину. Перехресної стійкості між цими групами антибактеріальних препаратів та моксифлоксацином не відзначається. До цього часу також не спостерігалося випадків плазмідної стійкості. Загальна частота розвитку стійкості дуже незначна (10-7 – 10-10). Резистентність до моксифлоксацину повільно розвивається шляхом множинних мутацій. Багаторазова дія моксифлоксацину на мікроорганізми в концентраціях нижче мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) супроводжується лише незначним збільшенням МІК. Відзначаються випадки перехресної стійкості до хінолонів. Проте,
Встановлено, що додавання до структури молекули моксифлоксацину метоксигрупи в положенні С8 збільшує активність моксифлоксацину та знижує утворення мутантних резистентних штамів грампозитивних бактерій. Приєднання біциклоамінової групи у положенні С7 попереджає розвиток активного ефлюксу – механізму резистентності до фторхінолонів.
Моксифлоксацин in vitro активний щодо широкого спектру грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів, анаеробів, кислотостійких бактерій та атипових форм, таких як Mycoplasma spp., Chlamidia spp., Legionella spp., а також бактерій, резистентних до бета-лактамних.
Вплив на кишкову мікрофлору людини
У двох дослідженнях, проведених на добровольцях, відзначалися такі зміни кишкової мікрофлори після перорального прийому моксифлоксацину: зниження концентрацій Escherichia coli, Bacillus spp., Bacteroides vulgatus, Enterococcus spp., Klebsiella spp., а також анаеробів Bifidobacteric spp. Ці зміни були оборотними протягом двох тижнів. Токсинів Clostridium dificile не виявлено.
Спектр антибактеріальної активності моксифлоксацину включає наступні мікроорганізми:
Чутливі:
-Грампозитивні:
Streptococcus pneumoniae (включаючи штами, стійкі до пеніциліну, та штами з множинною резистентністю до антибіотиків, а також штами, стійкі до двох або більше антибіотиків, таких як пеніцилін (МІК >2 мкг/мл), цефалоспорини II покоління (наприклад, макроліди, тетрацикліни, триметоприм/сульфаметоксазол), Streptococcus pyogenes (група А)*, Streptococcus milleri, Streptococcus mitior, Streptococcus agalactiaе, Streptococcus dysgalactiae, Streptococcus anginosus*, Streptococcus anginosus*, Streptococcus anginosus*, Streptococcus anginosus* до метициліну штами), Staphylococcus cohnii, Staphylococcus epidermidis (включаючи чутливі до метициліну штами), Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Staphylococcus saprophyticus, Staphylococcus simulans.
-Грамнегативні:
Haemophillus parainfluenzae (включаючи штами продукуючі та непродукуючі бета-лактамази)*, Haemophillus influenzae*, Moraxella catarrhalis (включаючи штами, що продукують та непродукують бета-лактамаз bsiella oxytoca, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter intermedius, Enterobacter sakazaki, Proteus vulgaris, Morganella morganii, Providencia rettgeri, Providencia stuartii -Анаероби:
Bacteroides distesonis, Bacteroides eggerthii, Bacteroides fragilis*, Bacteroides ovatus, Bacteroides thetaiotaomicron*, Bacteroides uniformis, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus spp. *, Porphyromonas spp., Porphyromonas anaerobius, Porphyromonas asaccharolyticus, Porphyromonas magnus, Prevotella spp., Propionibacterium spp., Clostridium perfringens*, Clostridium ramosum-Атипові: Chlamydia pneumoniae lasma hominis, Mycoplasma genitalium
, Legionella pneumophila*, Coxiella burnetti Помірно чутливі:
-Грампозитивні:
Staphylococcus aureus (включаючи чутливі до метициліну/офлоксацину штами)**, Saphylococcus epidermidis(включаючи чутливі до метициліну/офлоксацину штами)**, Enterococcus faecalis (тільки штами, чутливі до штами) i*, Enterobacter
cloacae *, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens, Burkholderia cepacia, Stenotrophomonas maltophilia, Proteus mirabilis*, Neisseria gonorrhoeae* Резистентні: -Грампозитивні:
Staphylococcus
aureus (штами, резистентні epidermidis (штами, резистентні до метициліну/офлоксацину) * -Грамнегативні:
Burkholderia cepacia, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens -Анаероби:
Neisseria gonorrhoea, Stenotrophomonas maltophilia Для певних штамів поширення набутої резистентності може відрізнятися залежно від географічного регіону та з часом. У зв'язку з цим, при тестуванні чутливості штаму бажано мати місцеву інформацію про резистентність, особливо при лікуванні важких інфекцій.
Якщо у пацієнтів, які проходять лікування в стаціонарі, значення АUC/МІК90 перевищує 125, а Сmax/МІК90 знаходиться в межах 8-10, це передбачає клінічне поліпшення. У амбулаторних пацієнтів значення цих параметрів зазвичай менше: АUC/МІК90 >30-40.
Фармакокінетика:
Всмоктування та біодоступність
При пероральному прийомі моксифлоксацин всмоктується швидко та майже повністю. Абсолютна біодоступність становить близько 91%. Фармакокінетика моксифлоксацину при прийомі дози від 50 до 1200 мг одноразово, а також по 600 мг/добу протягом 10 днів є лінійною. Рівноважний стан досягається протягом 3 днів.
Після одноразового призначення 400 мг моксифлоксацину максимальна концентрація (Сmax) у крові досягається протягом 0,5-4 годин та становить 3,2 мг/л.
При прийомі моксифлоксацину разом з їжею відзначається незначне збільшення часу досягнення Сmах (на 2 години) і незначне зниження Сmах (приблизно на 16%), при цьому тривалість абсорбції не змінюється. Однак ці дані не мають клінічного значення, і препарат можна застосовувати незалежно від їди.
Розподіл
Моксифлоксацин швидко розподіляється у тканинах та органах та зв'язується з білками крові (головним чином, з альбумінами) приблизно на 45 %. Об'єм розподілу становить приблизно 2 л/кг.
Високі концентрації препарату, що перевищують такі в плазмі, створюються в легеневій тканині (у тому числі в альвеолярних макрофагах), в слизовій оболонці бронхів, в носових пазухах, в ексудаті з вогнища шкірного запалення. В інтерстиціальній рідині та слині препарат визначається у вільному, не пов'язаному з білками вигляді, в концентрації вище, ніж у плазмі. Крім того, високі концентрації препарату визначаються в органах черевної порожнини та перитонеальної рідини, а також у тканинах жіночих статевих органів.
Метаболізм
Після проходження другої фази біотрансформації моксифлоксацин виводиться з організму нирками та шлунково-кишковим трактом (ЖКТ) як у незміненому вигляді, так і у вигляді неактивних сульфосполук та глюкуронідів. Моксифлоксацин не піддається біотрансформації мікросомальною системою цитохрому Р450.
Період напіввиведення
препарату становить приблизно 12 годин. Середній загальний кліренс після прийому дози 400 мг становить від 179 до 246 мл/хв. Близько 19% одноразової дози (400 мг) виводиться у незміненому вигляді нирками, близько 25% -шлунково-кишковим трактом.
Фармакокінетика у різних груп пацієнтів
Вік, стать та етнічна приналежність. Не встановлено вікових, статевих та етнічних клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці моксифлоксацину.
Діти. Фармакокінетика моксифлоксацину в дітей віком не вивчалася.
Ниркова недостатність. Не виявлено суттєвих змін фармакокінетики моксифлоксацину у пацієнтів з порушенням функції нирок (включаючи пацієнтів з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2) та у тих, хто перебуває на безперервному гемодіалізі та тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі.
Порушення функції печінки. У пацієнтів з незначними та помірними порушеннями функції печінки (стадія А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) фармакокінетика моксифлоксацину не змінюється. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (по Чайлд-П'ю, стадія С) даних щодо фармакокінетики моксифлоксацину немає.
Вагітність та годування груддюБезпека моксифлоксацину під час вагітності не встановлена, тому застосування препарату Моксифлоксацин Канон протипоказане при вагітності.
Невелика кількість моксифлоксацину виділяється із грудним молоком. Дані щодо застосування моксифлоксацину у жінок у період лактації відсутні, тому застосування препарату Моксифлоксацин Канон у період грудного вигодовування протипоказане.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаДані про побічні ефекти моксифлоксацину в дозі 400 мг (при прийомі внутрішньо та ступінчастої терапії) отримані з клінічних досліджень та постмаркетингових повідомлень.
Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто - > 1/10 призначень (> 10%); часто - від > 1/100 до < 1/10 призначень (> 1% і < 10%) нечасто - від > 1/1000 до < 1/100 призначень (> 0.1% та < 1%) рідко - від > 1/10000 до < 1/1000 призначень (> 0.01% і < 0.1%) дуже рідко - від < 1/10000 призначень (< 0.01%) , включаючи окремі повідомлення.
Алергічні реакції
Нечасто – кропив'янка, свербіж, висипання, еозинофілія; рідко – анафілактичні/анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, включаючи набряк гортані (потенційно загрозливий для життя); дуже рідко – анафілактичний шок (зокрема загрозливий для життя).
Порушення психіки
Нечасто – тривога, психомоторна активність, ажитація; рідко - емоційна лабільність, депресія (у дуже поодиноких випадках можлива поведінка з тенденцією до самоушкодження, таке як суїцидальні думки або суїцидальні спроби), галюцинації; дуже рідко – деперсоналізація, психотичні реакції (потенційно які у поведінці з тенденцією до самоушкодження, такому як суїцидальні думки чи суїцидальні спроби).
Порушення з боку нервової системи
Часто – запаморочення, біль голови; рідко – периферична сенсорна чи сенсомоторна нейропатія; нечасто – сплутаність свідомості, дезорієнтація, вертиго, сонливість, тремор, парестезія/дизестезія, порушення сну, розлади смаку; рідко – гіпестезія, патологічні сновидіння, порушення координації (включаючи порушення ходи внаслідок запаморочення, у дуже рідкісних випадках, що ведуть до травм внаслідок падіння, особливо у пацієнтів похилого віку), судоми з різними клінічними проявами (у тому числі «grand mal» напади), порушення уваги, розлади мови, амнезія, порушення нюху, включаючи аносмію; дуже рідко – гіперестезія, втрата смакової чутливості.
Порушення з боку органу зору
Нечасто – розлади зору – нечіткість, зниження гостроти зору, диплопія, особливо у поєднанні з запамороченням та сплутаністю; дуже рідко – минуща втрата зору (особливо і натомість реакцій із боку ЦНС).
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення
Рідко – шум у вухах, погіршення слуху аж до глухоти (зазвичай оборотний).
Порушення з боку серця
Подовження інтервалу QT (часто – у пацієнтів із супутньою гіпокаліємією, нечасто – у решти пацієнтів); нечасто – відчуття серцебиття, тахікардія, вазодилатація; рідко - зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, непритомність, шлуночкові тахіаритмії; дуже рідко – неспецифічні аритмії (поліморфна шлуночкова тахікардія (Torsade de Pointes), зупинка серця (переважно в осіб із привертаючими до аритмій станами, такими як клінічно значуща брадикардія, гостра ішемія міокарда). Порушення з
боку
дихально – задишка (включаючи астматичний стан).Порушення
з боку шлунково-кишкового тракту
Часто – нудота, блювання, біль у животі, діарея, минуще підвищення активності трансаміназ; нечасто – анорексія, запор, диспепсія, метеоризм, гастроентерит (крім ерозивного гастроентериту); рідко – дисфагія, стоматит, псевдомембранозний коліт (у дуже поодиноких випадках асоційований з загрозливими для життя ускладненнями).
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Нечасто – підвищення концентрації амілази, білірубіну, порушення функції печінки (включаючи підвищення концентрації лактатдегідрогенази), підвищення концентрації y-глутамілтрансферази та лужної фосфатази; рідко – жовтяниця, гепатит (переважно холестатичний); дуже рідко – блискавичний гепатит, що потенційно призводить до загрозливого життя печінкової недостатності.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Дуже рідко – бульозні шкірні реакції, наприклад синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (потенційно небезпечний для життя).
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини
Нечасто – артралгія, міалгія; рідко – тендоніт, підвищення м'язового тонусу та судоми, м'язова слабкість; дуже рідко – посилення симптомів myasthenia gravis, розриви сухожиль, артрити, розлади ходи внаслідок пошкодження опорно-рухової системи.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Рідко – порушення функції нирок, ниркова недостатність (внаслідок дегідратації, що може призвести до пошкодження нирок, особливо у пацієнтів похилого віку з супутніми порушеннями функції нирок).
Порушення з боку статевих органів та молочної залози
Часто – кандидозна суперінфекція, вагініт; нечасто – дегідратація (викликана діареєю чи зменшенням прийому рідини).
Загальні розлади та порушення в місці введення
Нечасто – загальне нездужання (включаючи симптоми поганого самопочуття, неспецифічний біль та пітливість); рідко – набряки.
Лабораторні та інструментальні дані
Нечасто – анемія, лейкопенія (включаючи нейтропенію), тромбоцитопенію, тромбоцитоз, подовження протромбінового часу та збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО); рідко – зміна концентрації тромбопластину; дуже рідко – підвищення концентрації протромбіну та зменшення МНО, зміна концентрації протромбіну, гіперліпідемія, гіперглікемія, гіперурикемія.
особливі вказівкиУ деяких випадках вже після першого застосування препарату може розвинутись гіперчутливість та алергічні реакції, про що слід негайно повідомити лікаря. Дуже рідко навіть після першого застосування препарату анафілактичні реакції можуть прогресувати до загрозливого життя анафілактичного шоку. У цих випадках лікування моксифлоксацином слід відмінити та провести необхідні лікувальні заходи (у тому числі протишокові).
При застосуванні моксифлоксацину у деяких пацієнтів може спостерігатися подовження інтервалу QT. При аналізі ЕКГ, отриманому під час проведення клінічних досліджень, коригований інтервал QT становив +/- 6 мсек, 1,4 % проти вихідним. Оскільки жінки в порівнянні з чоловіками мають більш довгий інтервал QT, вони можуть бути більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT. Літні пацієнти також більш схильні до дії препаратів, що впливають на інтервал QT. Ступінь подовження інтервалу QT може збільшуватися з підвищенням концентрації препарату, тому не слід перевищувати рекомендовану дозу. Однак у пацієнтів з пневмонією кореляції між концентрацією моксифлоксацину в плазмі та подовженням інтервалу QT не було відзначено. Подовження інтервалу QT пов'язане з підвищеним ризиком шлуночкових аритмій, включаючи поліморфну шлуночкову тахікардію. У жодного з 9000 пацієнтів, які отримували моксифлоксацин, не було кардіоваскулярних ускладнень і летальних випадків, пов'язаних з подовженням інтервалу QT. Однак у пацієнтів із станом, що привертає до аритмії, при застосуванні моксифлоксацину може збільшуватися ризик розвитку шлуночкових аритмій. У зв'язку з цим моксифлоксацин не можна призначати пацієнтам з встановленим подовженням інтервалу QT, пацієнтам з некоректованою гіпокаліємією, а також пацієнтам, які отримують антиаритмічні препарати ІА (хінідин, прокаїнамід) або III класу (аміодарон, соталол, ібутилід). Однак у пацієнтів із станом, що привертає до аритмії, при застосуванні моксифлоксацину може збільшуватися ризик розвитку шлуночкових аритмій. У зв'язку з цим моксифлоксацин не можна призначати пацієнтам з встановленим подовженням інтервалу QT, пацієнтам з некоректованою гіпокаліємією, а також пацієнтам, які отримують антиаритмічні препарати ІА (хінідин, прокаїнамід) або III класу (аміодарон, соталол, ібутилід). Однак у пацієнтів із станом, що привертає до аритмії, при застосуванні моксифлоксацину може збільшуватися ризик розвитку шлуночкових аритмій. У зв'язку з цим моксифлоксацин не можна призначати пацієнтам з встановленим подовженням інтервалу QT, пацієнтам з некоректованою гіпокаліємією, а також пацієнтам, які отримують антиаритмічні препарати ІА (хінідин, прокаїнамід) або III класу (аміодарон, соталол, ібутилід).
Через ризик розвитку адитивної дії на інтервал QT моксифлоксацин не можна призначати одночасно з препаратами, що подовжують інтервал QT (цизаприд, еритроміцин, антипсихотичні препарати, трициклічні антидепресанти), пацієнтам з привертаючими до аритмій станами, таким як клінічно значуща також тим пацієнтам з цирозом печінки, у яких не можна виключити ризик розвитку подовження інтервалу QT, особливо жінкам та літнім пацієнтам (оскільки ці категорії пацієнтів більш чутливі до препаратів, що подовжують інтервал QT).
При прийомі моксифлоксацину повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, що потенційно веде до розвитку печінкової недостатності (включаючи фатальні випадки). Пацієнта слід інформувати про те, що у разі появи симптомів печінкової недостатності необхідно звернутися до лікаря, перш ніж продовжать лікування моксифлоксацином.
Повідомлялося про випадки розвитку бульозних уражень шкіри (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Пацієнта слід інформувати про те, що у разі появи симптомів уражень шкіри або слизових оболонок необхідно звернутися до лікаря, перш ніж продовжувати лікування моксифлоксацином.
Застосування препаратів хінолонового ряду пов'язане з можливим ризиком судом. Моксифлоксацин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із захворюваннями ЦНС та при станах, підозрілих щодо залучення ЦНС, що призводять до виникнення судом або знижують поріг судомної активності.
На тлі терапії фторхінолонами, у тому числі моксифлоксацином, особливо у літніх пацієнтів, які отримують глюкокортикостероїди, можливий розвиток тендиніту та розриву сухожилля. При перших симптомах болю або запалення у місці ушкодження прийом препарату слід припинити та розвантажити уражену кінцівку.
Застосування антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, включаючи моксифлоксацин, пов'язане з ризиком розвитку антибіотик-асоційованих колітів (включаючи псевдомембранозний коліт). Цей діагноз слід мати на увазі у пацієнтів, у яких на фоні лікування моксифлоксацином спостерігається тяжка діарея. У цьому випадку негайно має бути призначена відповідна терапія. Препарати, що гальмують перистальтику кишківника, протипоказані при розвитку тяжкої діареї.
Моксифлоксацин слід використовувати з обережністю у пацієнтів з м'ястенією gravis у зв'язку з можливим загостренням захворювання.
При застосуванні хінолонів спостерігаються реакції фоточутливості. Однак при проведенні доклінічних, клінічних досліджень, а також при застосуванні моксифлоксацину на практиці не відзначалося реакцій фоточутливості. Тим не менш, пацієнти, які отримують моксифлоксацин, повинні уникати прямих сонячних променів та ультрафіолетового опромінення.
Застосування препарату не рекомендується у пацієнток з ускладненими запальними захворюваннями органів малого тазу (наприклад, пов'язаними з тубооваріальними або тазовими абсцесами).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності
Фторхінолони, у тому числі Моксифлоксацин Канон, можуть порушувати здатність пацієнтів керувати автотранспортом та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій унаслідок впливу на ЦНС.
Умови зберіганняЗберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від їди.
Рекомендований режим дозування: одна таблетка (400 мг) 1 раз на день за будь-яких інфекцій, зазначених вище.
Тривалість терапії Тривалість
лікування визначається тяжкістю інфекції та клінічним ефектом.
Загострення хронічного бронхіту – 5 днів.
Позалікарняна пневмонія – 7-14 днів.
Гострий синусит – 7 днів.
Неускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин – 7 днів.
Ускладнені інфекції шкіри та підшкірних структур – загальна тривалість ступінчастої терапії моксифлоксацином становить 7-21 день.
Ускладнені інтраабдомінальні інфекції – загальна тривалість ступінчастої терапії становить 5-14 днів.
Неускладнені запальні захворювання органів малого тазу – 14 днів.
За даними клінічних досліджень, тривалість лікування моксифлоксацином у таблетках може досягати 21 дня.
Пацієнти похилого віку: зміна режиму дозування не потрібна.
Діти: ефективність та безпека моксифлоксацину у дітей та підлітків не встановлена.
Порушення функції печінки: пацієнтам із незначними порушеннями функції печінки зміна режиму дозування не потрібна.
Ниркова недостатність: у пацієнтів з порушенням функції нирок (у тому числі при тяжкому ступені ниркової недостатності з кліренсом креатиніну <30 мл/хв/1,73 м2), а також у пацієнтів, які перебувають на безперервному гемодіалізі та тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, зміна режиму дозування не потрібне.
Застосування пацієнтів різних етнічних груп: зміна режиму дозування не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Моксифлоксацин канон таб п/об пленочной 400мг 5 шт производится компанией КАНОНФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Моксифлоксацин канон таб п/об пленочной 400мг 5 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Моксифлоксацин канон таб п/об пленочной 400мг 5 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Вигамокс капли гл. 0.5% 5мл фл-кап. Вигамокс капли гл. 0.5% 5мл фл-кап., Авелокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт Авелокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт, Кимокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт Кимокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт, Кимокс таб п/об пленочной 400мг 7 шт Кимокс таб п/об пленочной 400мг 7 шт, Максифлокс капли гл. 5мг/мл 5мл фл 1 шт Максифлокс капли гл. 5мг/мл 5мл фл 1 шт, Моксиграм таб 400 мг 15 шт Моксиграм таб 400 мг 15 шт, Мокси капли глазные 0.5 % 5 мл Мокси капли глазные 0.5 % 5 мл, Моксифлоксацин Велфарм таб 400 мг 5 шт Моксифлоксацин Велфарм таб 400 мг 5 шт, Моксифлоксацин-оптик капли гл. 0.5% 5мл фл-кап. 1 шт... Моксифлоксацин-оптик капли гл. 0.5% 5мл фл-кап. 1 шт лекко/фармстандарт, Моксифлоксацин раствор для инф 1.6мг/мл 250мл бут. 1 шт Моксифлоксацин раствор для инф 1.6мг/мл 250мл бут. 1 шт, Моксифлоксацин раствор для инфузий 1.6 мг/мл 250 мл ... Моксифлоксацин раствор для инфузий 1.6 мг/мл 250 мл конт.пл. 1 шт, Моксифлоксацин-СОЛОфарм раствор для инф 1.6мг/мл 250... Моксифлоксацин-СОЛОфарм раствор для инф 1.6мг/мл 250мл фл 1 шт, Моксифлоксацин таб п/об пленочной 400мг 5 шт Моксифлоксацин таб п/об пленочной 400мг 5 шт, Моксифлоксацин таб п/об пленочной 400мг 5 шт озон Моксифлоксацин таб п/об пленочной 400мг 5 шт озон, Моксифлоксацин штада раствор для инф 1.6 мг/мл 250 м... Моксифлоксацин штада раствор для инф 1.6 мг/мл 250 мл контейн. 4 шт для стационаров, Мофлаксия таб п/об пленочной 400мг уп. ячейк. конт. ... Мофлаксия таб п/об пленочной 400мг уп. ячейк. конт. 5 шт, Мофлаксия таб п/об пленочной 400мг уп. ячейк. конт. ... Мофлаксия таб п/об пленочной 400мг уп. ячейк. конт. 7 шт, Мофлокс 400 таб п/п/об 400мг 5 шт Мофлокс 400 таб п/п/об 400мг 5 шт, Ротомокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт Ротомокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт, Тимилокс капли глазные 0.5% 5 мл Тимилокс капли глазные 0.5% 5 мл, Хайнемокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт Хайнемокс таб п/об пленочной 400мг 5 шт.
Пока нет комментариев