Метопролол таб 50мг 60 шт озон
Топ продаж
Суперцена
Метопролол - це кардіоселективний бета1-адреноблокатор, який має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Він блокує бета1-адренорецептори серця, зменшуючи стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату, що призводить до зниження частоти серцевих скорочень та зменшення потреби міокарда в кисні. Метопролол також знижує артеріальний тиск та попереджає розвиток мігрені. При застосуванні у середніх терапевтичних дозах, він має менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори, такі як підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки. Метопролол піддається інтенсивному пресистемному метаболізму та виводиться з організму через нирки.
Метопролол таб 50мг 60 шт озон инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: метопрололу тартрат – 50 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 90,0 мг, целюлоза мікрокристалічна (МКЦ-101) – 31,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 8,0 мг, повідон-К25 – 8,0 мг, крохмаль кукурудзяний – 6 0 мг, магнію стеарат – 4,0 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3,0 мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або білого із сіруватим відтінком кольору, допускається незначна мармуровість, з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 50 мг.
По 10, 25, 30, 50 таблеток в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки, або плівки полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
Або по 10, 25, 30, 50 таблеток у контурну коміркову упаковку з матеріалу, комбінованого на основі фольги (тришаровий матеріал, що включає алюмінієву фольгу, плівку з орієнтованого поліаміду, полівінілхлоридну плівку) і алюмінієвої фольги друкованої.
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-підвищена чутливість до метопрололу або інших компонентів препарату, інших бета-адреноблокаторів;
-Кардіогенний шок;
-АV блокада ІІ-ІІІ ступеня (без штучного водія ритму);
-Синоатріальна блокада;
-синдром слабкості синусового вузла;
-Виражена брадикардія;
-хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;
-Стенокардія Принцметалу;
-гострий інфаркт міокарда (ЧСС менше 45 уд/хв, інтервал PQ більше 0,24 сек, систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.);
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
-Період лактації (див. розділ «Застосування при вагітності та в період лактації»);
-одночасне внутрішньовенне введення блокаторів «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
-Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
-феохромоцитома (без одночасного використання альфа-адреноблокаторів);
-Пацієнтам, які отримують тривалу або інтермітуючу терапію інотропними засобами та діють на бета-адренорецептори.
З обережністю
Цукровий діабет, метаболічний ацидоз, порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв), міастенія, AV блокада І ступеня, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. і в анамнезі), псоріаз, порушення функції печінки, алергічні реакції в анамнезі (можливе збільшення чутливості до алергенів, обтяження артеріальної гіпертензії та зниження терапевтичної відповіді на епінефрин), літній вік, хронічна обструктивна хвороба легень, бронхіальна астма, порушення периферичного кровообігу, феохромоцитома (при одночасному застосуванні альфа).
Дозування50 мг
Показання до застосування-артеріальна гіпертензія (в монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами);
-Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
-Ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда (вторинна профілактика – комплексна терапія); профілактика нападів стенокардії;
-Порушення ритму серця (наджелудочкова тахікардія; шлуночкова екстрасистолія);
-Гіпертиреоз (комплексна терапія);
-Профілактика нападів мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) внаслідок значного посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та метопрололу має становити не менше 14 днів.
Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу може спровокувати зупинку серця.
Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску.
Засоби для інгаляційного наркозу (галогенізовані вуглеводні) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку гіпотензії. Зазначається сумація кардіодепресивного ефекту (збільшення вираженості урідження ЧСС та пригнічення AV провідності) – при застосуванні метопрололу із засобами для загальної анестезії.
Бета2-адреноміметики, теофілін, кокаїн, естрогени (затримка іонів натрію), індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію та блокування синтезу простагландинів нирками) послаблюють гіпотензивний ефект.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), седативні та снодійні засоби посилюють пригнічення ЦНС.
Зазначається посилення гнітючої дії на ЦНС – з етанолом; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу – з алкалоїдами ріжків.
При сумісному прийомі з гіпоглікемічними засобами прийому внутрішньо можливе зниження їх ефекту; з інсуліном – підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її вираженості та подовження, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску).
При поєднанні з гіпотензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутися різке зниження артеріального тиску. Особлива обережність необхідна при поєднанні із празозином; збільшення вираженості урідження ЧСС та пригнічення AV провідності – при застосуванні метопрололу з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодароном), резерпіном, метилдопою, клонідином, гуанфацином та серцевими глікозидами.
Якщо метопролол та клонідин приймають одночасно, то при відміні метопрололу клонідин скасовують через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому «скасування»).
Індуктори мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, зниження концентрації метопрололу в плазмі крові та зменшення ефекту. Інгібітори мікросомальних ферментів печінки (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) – підвищують концентрацію метопрололу у плазмі крові.
Алергени, що використовуються для імунотерапії або екстракти алергенів для шкірних проб при сумісному застосуванні з метопрололом, підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Знижує кліренс ксантинів (крім дипрофіліну), особливо з вихідно підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові.
Підсилює та пролонгує дію недеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект похідних кумарину.
При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.
Засоби, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення надмірного зниження АТ або брадикардії.
ПередозуванняСимптоми
Виражена синусова брадикардія, запаморочення, AV блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), виражене зниження АТ, непритомність, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, втрата созна, блювання, ціаноз. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв – 2 години після прийому препарату.
Лікування
промивання шлунка, прийом адсорбуючих лікарських засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниженні АТ – хворий повинен перебувати у положенні Тренделенбурга. У разі надмірного зниження АТ, брадикардії та серцевої недостатності – внутрішньовенно, з інтервалом у 2-5 хв бета-адреноміметик – до досягнення бажаного ефекту або внутрішньовенного 0,5 – 2 мг атропіну. За відсутності позитивного ефекту – допамін, добутамін чи норепінефрін (норадреналін). Як наступні заходи, можливо, введення 1 – 10 мг глюкагону, встановлення штучного водія ритму. При бронхоспазму слід ввести внутрішньовенну бета2-адреноміметику. При судомах – повільне внутрішньовенне введення діазепаму.
Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Код АТХ: [С07АВ02]
Фармакодинаміка:
Кардіоселективний бета1-адреноблокатор. Не має мембраностабілізуючої дії і не має внутрішньої симпатоміметичної активності. Має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ), знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, виявляє негативну хроно-, дромоу, ЧСС), пригнічує провідність та збудливість, знижує скоротливість міокарда).
Загальний периферичний судинний опір (ОПСС) на початку застосування бета-адреноблокаторів (у перші 24 години після прийому внутрішньо) збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається а при тривалому призначенні знижується.
Гіпотензивна дія обумовлена рефлекторним зменшенням хвилинного об'єму крові та синтезу реніну, пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) (має більше значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну) та центральної нервової системи (ЦНС), відновленням чутливості барорецепторів дуги посилення їхньої активності у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) і в результаті зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений АТ у спокої, при фізичній напрузі та стресі. Гіпотензивний ефект розвивається швидко (систолічний артеріальний тиск знижується через 15 хв, максимально - через 2 год) і триває протягом 6 годин, діастолічний артеріальний тиск змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після декількох тижнів регулярного прийому.
Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС (подовження діастоли та покращення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує кількість та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН).
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярного (AV) проведення (переважно; через AV вузол) та за додатковими шляхами.
При суправентрикулярній тахікардії, мерехтіння передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця та тиреотоксикозі уріджує ЧСС або навіть може призвести до відновлення ритму.
Попереджає розвиток мігрені.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки). При застосуванні у великих дозах (понад 100 мг на добу) справляє блокуючий ефект на обидва підтипи бета-адренорецепторів.
Фармакокінетика:
Абсорбція при пероральному прийомі повна (95 %). Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення у середньому становить 3,5 год (не більше від 1 год до 9 год). Піддається інтенсивному пресистемному метаболізму, біодоступність становить 50% при першому прийомі внутрішньо та зростає до 70% при повторному застосуванні. Їда збільшує біодоступність на 20-40%. Біодоступність метопрололу зростає при цирозі печінки. Зв'язок із білками плазми крові – 10 %. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр. Виділяється у грудне молоко у незначних кількостях. Метаболізується в печінці, 2 метаболіти мають бета-адреноблокуючу активність. У метаболізмі бере участь ізофермент CYP2D6. Близько 5% препарату виводиться у незміненому вигляді нирками.
Порушення функції печінки сповільнює метаболізм препарату, і у випадках недостатності функції печінки доза препарату має бути знижена.
Не видаляється при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПри вагітності метопролол призначають за суворими показаннями, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (у зв'язку з можливим розвитком у плоду брадикардії, гіпотензії, гіпоглікемії). У цьому проводять ретельне спостереження, особливо над розвитком плода. Необхідно суворе спостереження за новонародженими протягом 48-72 годин після розродження.
Якщо прийом препарату метопролол необхідний у період лактації, грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, біль голови, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій. Парестезії у кінцівках (у хворих з «переміжною кульгавістю» та синдромом Рейно), депресія, неспокій, зниження концентрації уваги, сонливість, безсоння, «кошмарні сновидіння», сплутаність свідомості або короткочасне порушення пам'яті, міастенія, галюцинації, астенія.
З боку органів чуття: зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, відчуття серцебиття, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (запаморочення, іноді втрата свідомості). Зниження скорочувальної здатності міокарда, тимчасове посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (набряк стоп та/або нижньої частини гомілок, задишка), аритмії, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), кардіалгія; посилення раніше існували порушень AV провідності.
З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, сухість слизової оболонки ротової порожнини, діарея, запор, зміна смаку, гепатит.
З боку шкірних покривів: кропив'янка, свербіж шкіри, висипання, загострення перебігу псоріазу, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотосенсибілізація, посилення потовиділення, оборотна алопеція.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет), гіпотиреоз.
З боку дихальної системи: риніт, бронхоспазм, задишка за фізичного зусилля.
Інші: біль у спині або суглобах, артралгія, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може викликати незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції.
особливі вказівкиКонтроль за хворими, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за ЧСС та АТ, концентрацією глюкози в крові у хворих на цукровий діабет. При необхідності для хворих на цукровий діабет дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються внутрішньо, слід підібрати індивідуально. Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв.
Можливе посилення виразності алергічних реакцій (на тлі обтяженого алергологічного анамнезу) та відсутність ефекту від запровадження звичайних доз епінефрину (адреналіну).
У пацієнтів похилого віку рекомендується здійснювати контроль функції нирок (1 раз на 4-5 міс).
Може посилити ознаки порушення периферичного артеріального кровообігу.
Скасування препарату проводять поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів.
При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати ЧСС у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв.
У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча.
При комбінованій терапії з клонідином прийом останнього слід припиняти через кілька днів після відміни метопрололу, щоб уникнути гіпертонічного кризу.
При дозі вище 100 мг на добу зменшується кардіоселективність.
Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може замаскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією.
На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального значення.
При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою як супутня терапія використовують бета2-адреноміметики; при феохромоцитомі – альфа-адреноблокатори.
При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити лікаря-анестезіолога про прийом метопрололу (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміна препарату не рекомендується.
Реципрокну активацію n. vagus (блукаючий нерв) можна усунути внутрішньовенно введенням атропіну (1-2 мг).
У разі появи наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), артеріальної гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та нирок необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припиняти терапію при появі шкірних висипів та розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів.
При різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску). Особливу увагу при відміні препарату необхідно приділити хворим на стенокардію.
Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C у вторинній упаковці (пачці). Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо одночасно з їдою або відразу після їжі, таблетки можна ділити навпіл (але не розжовувати) і запивати рідиною.
Артеріальна гіпертензія
Початкова добова доза становить 50-100 мг на 1-2 прийоми (вранці та ввечері). При недостатньому терапевтичному ефекті добова доза може бути поступово збільшена до 100-200 мг та/або додаткове призначення інших антигіпертензивних засобів.
Максимальна добова доза становить 200 мг.
Вторинна профілактика інфаркту міокарда
200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Стенокардія, аритмії, профілактика нападів мігрені
100-200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією
100 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
При гіпертиреозі
150-200 мг на добу за 3-4 прийоми.
У хворих похилого віку, при порушеннях функції нирок (КК менше 40 мл/хв), а також при необхідності проведення гемодіалізу дозу не змінюють.
При виражених порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити залежно від клінічного стану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Метопролол таб 50мг 60 шт озон инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: метопрололу тартрат – 50 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 90,0 мг, целюлоза мікрокристалічна (МКЦ-101) – 31,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію – 8,0 мг, повідон-К25 – 8,0 мг, крохмаль кукурудзяний – 6 0 мг, магнію стеарат – 4,0 мг, кремнію діоксид колоїдний – 3,0 мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або білого із сіруватим відтінком кольору, допускається незначна мармуровість, з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 50 мг.
По 10, 25, 30, 50 таблеток в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки, або плівки полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
Або по 10, 25, 30, 50 таблеток у контурну коміркову упаковку з матеріалу, комбінованого на основі фольги (тришаровий матеріал, що включає алюмінієву фольгу, плівку з орієнтованого поліаміду, полівінілхлоридну плівку) і алюмінієвої фольги друкованої.
1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-підвищена чутливість до метопрололу або інших компонентів препарату, інших бета-адреноблокаторів;
-Кардіогенний шок;
-АV блокада ІІ-ІІІ ступеня (без штучного водія ритму);
-Синоатріальна блокада;
-синдром слабкості синусового вузла;
-Виражена брадикардія;
-хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації;
-Стенокардія Принцметалу;
-гострий інфаркт міокарда (ЧСС менше 45 уд/хв, інтервал PQ більше 0,24 сек, систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.);
-Непереносимість лактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
-Період лактації (див. розділ «Застосування при вагітності та в період лактації»);
-одночасне внутрішньовенне введення блокаторів «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
-Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
-феохромоцитома (без одночасного використання альфа-адреноблокаторів);
-Пацієнтам, які отримують тривалу або інтермітуючу терапію інотропними засобами та діють на бета-адренорецептори.
З обережністю
Цукровий діабет, метаболічний ацидоз, порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв), міастенія, AV блокада І ступеня, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. і в анамнезі), псоріаз, порушення функції печінки, алергічні реакції в анамнезі (можливе збільшення чутливості до алергенів, обтяження артеріальної гіпертензії та зниження терапевтичної відповіді на епінефрин), літній вік, хронічна обструктивна хвороба легень, бронхіальна астма, порушення периферичного кровообігу, феохромоцитома (при одночасному застосуванні альфа).
Дозування50 мг
Показання до застосування-артеріальна гіпертензія (в монотерапії або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами);
-Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
-Ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда (вторинна профілактика – комплексна терапія); профілактика нападів стенокардії;
-Порушення ритму серця (наджелудочкова тахікардія; шлуночкова екстрасистолія);
-Гіпертиреоз (комплексна терапія);
-Профілактика нападів мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) внаслідок значного посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та метопрололу має становити не менше 14 днів.
Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу може спровокувати зупинку серця.
Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску.
Засоби для інгаляційного наркозу (галогенізовані вуглеводні) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку гіпотензії. Зазначається сумація кардіодепресивного ефекту (збільшення вираженості урідження ЧСС та пригнічення AV провідності) – при застосуванні метопрололу із засобами для загальної анестезії.
Бета2-адреноміметики, теофілін, кокаїн, естрогени (затримка іонів натрію), індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію та блокування синтезу простагландинів нирками) послаблюють гіпотензивний ефект.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), седативні та снодійні засоби посилюють пригнічення ЦНС.
Зазначається посилення гнітючої дії на ЦНС – з етанолом; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу – з алкалоїдами ріжків.
При сумісному прийомі з гіпоглікемічними засобами прийому внутрішньо можливе зниження їх ефекту; з інсуліном – підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її вираженості та подовження, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску).
При поєднанні з гіпотензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутися різке зниження артеріального тиску. Особлива обережність необхідна при поєднанні із празозином; збільшення вираженості урідження ЧСС та пригнічення AV провідності – при застосуванні метопрололу з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодароном), резерпіном, метилдопою, клонідином, гуанфацином та серцевими глікозидами.
Якщо метопролол та клонідин приймають одночасно, то при відміні метопрололу клонідин скасовують через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому «скасування»).
Індуктори мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, зниження концентрації метопрололу в плазмі крові та зменшення ефекту. Інгібітори мікросомальних ферментів печінки (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) – підвищують концентрацію метопрололу у плазмі крові.
Алергени, що використовуються для імунотерапії або екстракти алергенів для шкірних проб при сумісному застосуванні з метопрололом, підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Знижує кліренс ксантинів (крім дипрофіліну), особливо з вихідно підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові.
Підсилює та пролонгує дію недеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект похідних кумарину.
При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.
Засоби, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення надмірного зниження АТ або брадикардії.
ПередозуванняСимптоми
Виражена синусова брадикардія, запаморочення, AV блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), виражене зниження АТ, непритомність, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, серцева недостатність, кардіогенний шок, зупинка серця, бронхоспазм, втрата созна, блювання, ціаноз. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв – 2 години після прийому препарату.
Лікування
промивання шлунка, прийом адсорбуючих лікарських засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниженні АТ – хворий повинен перебувати у положенні Тренделенбурга. У разі надмірного зниження АТ, брадикардії та серцевої недостатності – внутрішньовенно, з інтервалом у 2-5 хв бета-адреноміметик – до досягнення бажаного ефекту або внутрішньовенного 0,5 – 2 мг атропіну. За відсутності позитивного ефекту – допамін, добутамін чи норепінефрін (норадреналін). Як наступні заходи, можливо, введення 1 – 10 мг глюкагону, встановлення штучного водія ритму. При бронхоспазму слід ввести внутрішньовенну бета2-адреноміметику. При судомах – повільне внутрішньовенне введення діазепаму.
Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Код АТХ: [С07АВ02]
Фармакодинаміка:
Кардіоселективний бета1-адреноблокатор. Не має мембраностабілізуючої дії і не має внутрішньої симпатоміметичної активності. Має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ), знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, виявляє негативну хроно-, дромоу, ЧСС), пригнічує провідність та збудливість, знижує скоротливість міокарда).
Загальний периферичний судинний опір (ОПСС) на початку застосування бета-адреноблокаторів (у перші 24 години після прийому внутрішньо) збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається а при тривалому призначенні знижується.
Гіпотензивна дія обумовлена рефлекторним зменшенням хвилинного об'єму крові та синтезу реніну, пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) (має більше значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну) та центральної нервової системи (ЦНС), відновленням чутливості барорецепторів дуги посилення їхньої активності у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) і в результаті зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений АТ у спокої, при фізичній напрузі та стресі. Гіпотензивний ефект розвивається швидко (систолічний артеріальний тиск знижується через 15 хв, максимально - через 2 год) і триває протягом 6 годин, діастолічний артеріальний тиск змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після декількох тижнів регулярного прийому.
Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС (подовження діастоли та покращення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує кількість та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН).
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярного (AV) проведення (переважно; через AV вузол) та за додатковими шляхами.
При суправентрикулярній тахікардії, мерехтіння передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця та тиреотоксикозі уріджує ЧСС або навіть може призвести до відновлення ритму.
Попереджає розвиток мігрені.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки). При застосуванні у великих дозах (понад 100 мг на добу) справляє блокуючий ефект на обидва підтипи бета-адренорецепторів.
Фармакокінетика:
Абсорбція при пероральному прийомі повна (95 %). Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення у середньому становить 3,5 год (не більше від 1 год до 9 год). Піддається інтенсивному пресистемному метаболізму, біодоступність становить 50% при першому прийомі внутрішньо та зростає до 70% при повторному застосуванні. Їда збільшує біодоступність на 20-40%. Біодоступність метопрололу зростає при цирозі печінки. Зв'язок із білками плазми крові – 10 %. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр. Виділяється у грудне молоко у незначних кількостях. Метаболізується в печінці, 2 метаболіти мають бета-адреноблокуючу активність. У метаболізмі бере участь ізофермент CYP2D6. Близько 5% препарату виводиться у незміненому вигляді нирками.
Порушення функції печінки сповільнює метаболізм препарату, і у випадках недостатності функції печінки доза препарату має бути знижена.
Не видаляється при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПри вагітності метопролол призначають за суворими показаннями, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода (у зв'язку з можливим розвитком у плоду брадикардії, гіпотензії, гіпоглікемії). У цьому проводять ретельне спостереження, особливо над розвитком плода. Необхідно суворе спостереження за новонародженими протягом 48-72 годин після розродження.
Якщо прийом препарату метопролол необхідний у період лактації, грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, біль голови, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій. Парестезії у кінцівках (у хворих з «переміжною кульгавістю» та синдромом Рейно), депресія, неспокій, зниження концентрації уваги, сонливість, безсоння, «кошмарні сновидіння», сплутаність свідомості або короткочасне порушення пам'яті, міастенія, галюцинації, астенія.
З боку органів чуття: зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, відчуття серцебиття, виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (запаморочення, іноді втрата свідомості). Зниження скорочувальної здатності міокарда, тимчасове посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (набряк стоп та/або нижньої частини гомілок, задишка), аритмії, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), кардіалгія; посилення раніше існували порушень AV провідності.
З боку травної системи: нудота, блювання, біль у животі, сухість слизової оболонки ротової порожнини, діарея, запор, зміна смаку, гепатит.
З боку шкірних покривів: кропив'янка, свербіж шкіри, висипання, загострення перебігу псоріазу, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотосенсибілізація, посилення потовиділення, оборотна алопеція.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіперглікемія (у хворих на цукровий діабет), гіпотиреоз.
З боку дихальної системи: риніт, бронхоспазм, задишка за фізичного зусилля.
Інші: біль у спині або суглобах, артралгія, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може викликати незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції.
особливі вказівкиКонтроль за хворими, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за ЧСС та АТ, концентрацією глюкози в крові у хворих на цукровий діабет. При необхідності для хворих на цукровий діабет дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються внутрішньо, слід підібрати індивідуально. Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв.
Можливе посилення виразності алергічних реакцій (на тлі обтяженого алергологічного анамнезу) та відсутність ефекту від запровадження звичайних доз епінефрину (адреналіну).
У пацієнтів похилого віку рекомендується здійснювати контроль функції нирок (1 раз на 4-5 міс).
Може посилити ознаки порушення периферичного артеріального кровообігу.
Скасування препарату проводять поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів.
При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати ЧСС у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв.
У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча.
При комбінованій терапії з клонідином прийом останнього слід припиняти через кілька днів після відміни метопрололу, щоб уникнути гіпертонічного кризу.
При дозі вище 100 мг на добу зменшується кардіоселективність.
Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може замаскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією.
На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального значення.
При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою як супутня терапія використовують бета2-адреноміметики; при феохромоцитомі – альфа-адреноблокатори.
При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити лікаря-анестезіолога про прийом метопрололу (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміна препарату не рекомендується.
Реципрокну активацію n. vagus (блукаючий нерв) можна усунути внутрішньовенно введенням атропіну (1-2 мг).
У разі появи наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), артеріальної гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки та нирок необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припиняти терапію при появі шкірних висипів та розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів.
При різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску). Особливу увагу при відміні препарату необхідно приділити хворим на стенокардію.
Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C у вторинній упаковці (пачці). Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо одночасно з їдою або відразу після їжі, таблетки можна ділити навпіл (але не розжовувати) і запивати рідиною.
Артеріальна гіпертензія
Початкова добова доза становить 50-100 мг на 1-2 прийоми (вранці та ввечері). При недостатньому терапевтичному ефекті добова доза може бути поступово збільшена до 100-200 мг та/або додаткове призначення інших антигіпертензивних засобів.
Максимальна добова доза становить 200 мг.
Вторинна профілактика інфаркту міокарда
200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Стенокардія, аритмії, профілактика нападів мігрені
100-200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією
100 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
При гіпертиреозі
150-200 мг на добу за 3-4 прийоми.
У хворих похилого віку, при порушеннях функції нирок (КК менше 40 мл/хв), а також при необхідності проведення гемодіалізу дозу не змінюють.
При виражених порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити залежно від клінічного стану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Метопролол таб 50мг 60 шт озон производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Метопролол таб 50мг 60 шт озон и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Метопролол таб 50мг 60 шт озон в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт, Метопролол органика таб 25мг 60 шт Метопролол органика таб 25мг 60 шт, Метопролол органика таб 50мг 30 шт Метопролол органика таб 50мг 30 шт, Метопролол органика таб 50мг 60 шт Метопролол органика таб 50мг 60 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 100мг банка п/э 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 25мг 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 50мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт Метопролол таб 100мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт озон Метопролол таб 100мг 30 шт озон, Метопролол таб 100мг 50 шт озон Метопролол таб 100мг 50 шт озон, Метопролол таб 25мг 60 шт озон Метопролол таб 25мг 60 шт озон, Метопролол таб 50мг 30 шт Метопролол таб 50мг 30 шт, Метопролол таб 50мг 30 шт озон Метопролол таб 50мг 30 шт озон, Метопролол таб 50мг 50 шт Метопролол таб 50мг 50 шт, Метопролол таб 50мг 50 шт озон Метопролол таб 50мг 50 шт озон, Метопролол-Тева таб 100мг 30 шт Метопролол-Тева таб 100мг 30 шт, Эгилок таб 100мг 60 шт Эгилок таб 100мг 60 шт.
Пока нет комментариев