Метопролол таб 100 мг 50 шт
Топ продаж
Суперцена
Метопролол таб 100 мг 50 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: метопрололу тартрат 100 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, крохмаль картопляний, повідон К-25, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний
Опис:
Круглі, плоскоциліндричні, з ризиком та фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 100 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 5 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщено в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до метопрололу та інших компонентів препарату, або до інших бета-адреноблокаторів;
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозогалактозної мальабсорбції;
Атріовентрикулярна блокада (AV) II та III ступеня (без електрокардіостимулятора);
Серцева недостатність у стадії декомпенсації;
Пацієнти, які отримують тривалу або інтермітуючу терапію інотропними засобами та засобами, що діють на бета-адренорецептори;
Клінічно значуща синусова брадикардія;
Синдром слабкості синусового вузла;
Кардіогенний шок;
Тяжкі порушення периферичного кровообігу, у тому числі при загрозі гангрени;
Артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт. ст.);
Пацієнти з гострим інфарктом міокарда (ЧСС менше 45 уд/хв, тривалість інтервалу PQ більше 0,24 сек або систолічний АТ менше 100 мм рт. ст.);
Пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори, протипоказане внутрішньовенне введення блокаторів «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу та дилтіазему (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
Одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами");
Тяжкі форми бронхіальної астми та хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ);
Феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
Період грудного вигодовування;
Дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
Атріовентрикулярна блокада І ступеня;
Стенокардія Принцметалу;
ХОЗЛ (емфізема легень, хронічний обструктивний бронхіт);
Бронхіальна астма;
Цукровий діабет;
Тяжкі порушення функції печінки;
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв.);
Феохромоцитома (при одночасному застосуванні альфа-адреноблокаторів);
Вагітність;
Псоріаз;
Тиреотоксикоз;
Алергічні реакції в анамнезі (можливе збільшення чутливості до алергенів, обтяження перебігу артеріальної гіпертензії та зниження терапевтичної відповіді на епінефрін (адреналін));
Літній вік;
Депресія (в т.ч. в анамнезі);
Облітеруючі захворювання периферичних судин («переміжна» кульгавість, синдром Рейно);
Метаболічний ацидоз.
Дозування100 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія: зниження артеріального тиску та зменшення ризику серцево-судинної та коронарної смерті (включаючи раптову смерть);
Стенокардія;
у комплексній терапії після інфаркту міокарда;
Порушення серцевого ритму, включаючи суправентрикулярну тахікардію;
Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
Профілактика нападів мігрені;
Гіпертиреоз (комплексна терапія).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиСлід уникати одночасного застосування препарату МЕТОПРОЛОЛ з наступними лікарськими засобами:
• Верапаміл:
Комбінація бета-адреноблокаторів (атенолол, пропранолол та піндолол) та верапамілу може викликати брадикардію та призводити до зниження артеріального тиску. Верапаміл та бета-адреноблокатори мають взаємодоповнюючий інгібуючий ефект на AV провідність та функцію синусового вузла. Протипоказане внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори;
• Ділтіазем:
Ділтіазем та бета-адреноблокатори взаємно посилюють інгібуючий ефект на AV провідність та функцію синусового вузла. При комбінації метопрололу та дилтіазему відзначалися випадки вираженої брадикардії. Протипоказане внутрішньовенне введення дилтіазему пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори;
• Пропафенон:
При застосуванні пропафенону у чотирьох пацієнтів, які отримували лікування метопрололом, відмічалося збільшення плазмової концентрації метопрололу у 2-5 разів, при цьому у двох пацієнтів відзначалися побічні ефекти, характерні для метопрололу. Ця взаємодія була підтверджена в ході дослідження на 8 добровольцях. Ймовірно, взаємодія зумовлена інгібуванням пропафеноном, подібно до хінідину, метаболізму метопрололу за допомогою ізоферменту CYP2D6. Беручи до уваги той факт, що пропафенон має властивості бета-адреноблокатора, одночасне застосування метопрололу та пропафенону не є доцільним;
• Інгібітори моноаміноксидази (МАО) Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО внаслідок значного посилення антигіпертензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та метопрололу має становити не менше 14 днів. Пацієнти, які одночасно приймають метопролол та інші бета-адреноблокатори (очні краплі), симптоматичні засоби, гангліоблокатори або інгібітори МАО повинні перебувати під ретельним наглядом;
• Похідні барбітурової кислоти:
Барбітурати (дослідження проводилося з пентобарбіталом) посилюють метаболізм метопрололу через індукцію мікросомальних ферментів печінки.
Комбінація препарату МЕТОПРОЛОЛ з наступними лікарськими засобами може вимагати корекції дози:
• Антиаритмічні засоби І класу:
Антиаритмічні засоби І класу та бета-адреноблокатори можуть призводити до підсумовування негативного інотропного ефекту, який може викликати серйозні гемодинамічні побічні ефекти у пацієнтів з порушеною функцією лівого шлуночка. Також слід уникати цієї комбінації у пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла та порушенням AV провідності;
• Хінідін:
Хінідин пригнічує метаболізм метопрололу у особливої групи пацієнтів зі швидким гідроксилюванням (у Швеції приблизно 90% населення), викликаючи головним чином значне збільшення плазмової концентрації метопрололу та посилення блокади бета-адренорецепторів. Вважають, що така взаємодія характерна і для інших бета-адреноблокаторів, у метаболізмі яких бере участь ізофермент CYP2D6;
• Аміодарон
Одночасне застосування аміодарону та метопрололу підвищує ризик розвитку вираженої синусової брадикардії. Зважаючи на тривалий період напіввиведення аміодарону (50 днів), слід враховувати можливу взаємодію через тривалий час після відміни аміодарону;
• Епінефрін (адреналін):
Повідомлялося про 10 випадків вираженої артеріальної гіпертензії та брадикардії у пацієнтів, які приймали одночасно неселективні бета-адреноблокатори (включаючи пропранолол та піндолол) та епінефрин. Взаємодія відмічено і групи здорових добровольців. Передбачається, що подібні реакції можуть спостерігатися і при застосуванні епінефрину одночасно з місцевими анестетиками при їхньому випадковому попаданні в судинне русло. Передбачається, що це ризик набагато нижчий при застосуванні кардіоселективних бета-адреноблокаторів;
• Фенілпропаноламін (норефедрін):
Фенілпропаноламін у разовій дозі 50 мг може викликати підвищення діастолічного артеріального тиску до патологічних значень у здорових добровольців. Пропранолол, в основному, перешкоджає підвищенню АТ, що викликається фенілпропаноламіном. Однак бета-адреноблокатори можуть викликати розвиток парадоксальної артеріальної гіпертензії у пацієнтів, які отримували фенілпропаноламін. Повідомлялося про декілька випадків розвитку гіпертонічного кризу на фоні прийому фенілпропаноламіну;
• Гіпотензивні лікарські засоби:
При одночасному прийомі з гіпотензивними засобами, діуретиками, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, нітрогліцерином або блокаторами «повільних» кальцієвих каналів може розвиватися різке зниження артеріального тиску. Особлива обережність необхідна при поєднанні метопрололу із празозином;
• Клонідин:
Гіпертензивні реакції при різкій відміні клонідину можуть посилюватися при одночасному застосуванні з бета-адреноблокаторами. Якщо метопролол і клонідин приймають одночасно, то при відміні метопрололу клонідин скасовують через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому відміни);
• Серцеві глікозиди:
Серцеві глікозиди при сумісному застосуванні з бета-адреноблокаторами можуть збільшувати час атріовентрикулярної провідності та викликати брадикардію;
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ):
НПЗЗ послаблюють антигіпертензивну дію бета-адреноблокаторів. Ця взаємодія документована для індометацину. Ймовірно, описана взаємодія не відзначатиметься із суліндаком. Відсутність взаємодії було зазначено у дослідженнях із диклофенаком;
• Інгібітори CYP2D6:
Метопролол є субстратом ізоферменту CYP2D6, у зв'язку з чим засоби, що інгібують ізофермент CYP2D6 (хінідин, тербінафін, пароксетин, флуоксетин, сертралін, целекоксиб, пропафенон і дифенгідрамін), можуть впливати на концентрацію метопрололу. Концентрація метопрололу в плазмі може підвищуватися при сумісному застосуванні з циметидином, гідравазином, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (такими як пароксетин, флуоксетин і сертралін). Дифенгідрамін зменшує кліренс метопрололу до альфа-гідроксиметопрололу в 2,5 рази. Одночасно спостерігається посилення дії метопрололу;
• Рифампіцин:
Рифампіцин може посилювати метаболізм метопрололу, зменшуючи його концентрацію в плазмі.
Інші лікарські взаємодії:
• На фоні застосування метопрололу може знадобитися корекція доз гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо;
• Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують метопролол;
• Йодвмісні рентгеноконтрастні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій;
• Метопролол знижує кліренс ксантинів (крім дифіліну), особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує його концентрацію у плазмі крові;
• Метопролол посилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів, подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів;
• При сумісному застосуванні метопрололу з анксіолітиками та препаратами, що мають снодійну активність, антигіпертензивний ефект посилюється;
• При сумісному застосуванні метопрололу з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску та посилюється пригнічуюча дія на центральну нервову систему;
• Відмічається збільшення ризику порушень периферичного кровообігу при сумісному застосуванні метопрололу з алкалоїдами ріжків;
• На фоні застосування бета-адреноблокаторів інгаляційні анестетики посилюють кардіодепресивну дію.
ПередозуванняТоксичність:
Метопролол у дозі 7,5 г у дорослого викликав інтоксикацію з летальним кінцем. У 5-річної дитини, яка прийняла 100 г метопрололу, після промивання шлунка не відзначалося ознак інтоксикації. Прийом 450 мг метопрололу підлітком 12 років спричинив помірну інтоксикацію. Прийом 1,4 та 2,5 г метопрололу дорослими викликав помірну та важку інтоксикацію відповідно.
Симптоми:
При передозуванні препаратом найбільш серйозними є симптоми з боку серцево-судинної системи, проте іноді, особливо у дітей та підлітків, можуть переважати симптоми з боку центральної нервової системи та пригнічення функції легень, брадикардія, AV блокада II-III ступеня, виражене зниження артеріального тиску, асистолія. , слабка периферична перфузія, серцева недостатність, кардіогенний шок, пригнічення дихання, апное, а також підвищена стомлюваність, порушення свідомості, непритомність, бронхоспазм, тремор, судоми, підвищене потовиділення, парестезія, кома, нудота, блювота, блювота особливо у дітей) або гіперглікемія, гіперкаліємія, порушення функції нирок, транзиторний міастенічний синдром. Супутній прийом етанолу, гіпотензивних засобів, хінідину чи барбітуратів може погіршити стан пацієнта. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв – 2 години після прийому препарату.
Лікування:
Призначення активованого вугілля, у разі потреби – промивання шлунка;
Атропін (внутрішньовенно в дозі 0,25-0,5 мг для дорослих пацієнтів, 10-20 мкг/кг маси тіла для дітей) повинен бути призначений до промивання шлунка (ризик стимуляції блукаючого нерва);
При необхідності слід забезпечити прохідність дихальних шляхів (інтубація) та адекватну вентиляцію легень, заповнити об'єм циркулюючої крові (ОЦК), провести інфузію 5% розчину декстрози (глюкози), контролювати ЕКГ, внутрішньовенно ввести атропін 1,0-2,0 мг (при необхідності введення повторюють, особливо у разі вагусних симптомів);
У разі вираженого зниження АТ показано внутрішньовенне введення бета1-адреноміметика (наприклад, добутаміну) з інтервалом 2-5 хвилин або інфузійно до досягнення терапевтичного ефекту. У разі недоступності селективного бета1-агоніста можна вводити внутрішньовенно допамін або сульфат атропін для блокади блукаючого нерва. Можна також внутрішньовенно ввести глюкагон у дозі 50-150 мкг/кг маси тіла з інтервалом в 1 хвилину (позитивна інотропна та хронотропна дія на міокард). Якщо терапевтичний ефект не досягнутий, можна застосовувати інші симпатоміметики, такі як норепінефрін (норадреналін). У деяких випадках може бути ефективним додавання до терапії епінефрину (адреналіну);
При аритмії та подовженні шлуночкового комплексу QRS на ЕКГ інфузійно вводять розчини натрію (хлорид або бікарбонат). Можлива тимчасова імплантація електрокардіостимулятора. При зупинці серця внаслідок передозування можуть знадобитися реанімаційні заходи протягом кількох годин;
Для усунення бронхоспазму слід застосовувати бета2-адреноміметик. При судомах – повільне внутрішньовенне введення діазепаму. Необхідно враховувати, що дози антидотів, необхідні для усунення симптомів, що виникають при передозуванні бета-адреноблокаторів, набагато вищі за терапевтичні, оскільки бета-адренорецептори знаходяться у зв'язаному стані з бета-адреноблокатором;
Метопролол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Код АТХ C07AВ02.
Фармакодинаміка:
Кардіоселективний блокатор бета-адренорецепторів. Має незначну мембраностабілізуючу дію і не має внутрішньої симпатоміметичної активності. Має антигіпертензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфату, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію (Са2+), виявляє негативну хроно-, дромоу-но ), пригнічує провідність та збудливість, знижує скоротливість міокарда).
Загальний периферичний судинний опір на початку застосування бета-адреноблокаторів (у перші 24 години після перорального прийому) збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до вихідного призначення знижується.
Антигіпертензивна дія обумовлена зменшенням серцевого викиду та синтезу реніну, пригніченням активності ренін-ангіотензинової системи (має більше значення у пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну) та центральної нервової системи (ЦНС), відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активності артеріального тиску (АТ) і в результаті зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений АТ у спокої, при фізичній напрузі та стресі.
Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення ЧСС (подовження діастоли та покращення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації.
Зменшує кількість та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку (ЛШ) та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у пацієнтів із ХСН. Систолічний АТ знижується через 15 хв, максимально - через 2 години і зберігається протягом 6 годин, діастолічний АТ змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після декількох тижнів регулярного прийому.
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярної провідності (переважно в ий ( AV) вузол) та за додатковими шляхами.
При суправентрикулярній тахікардії, фібриляції передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця та гіпертиреозі уріджує ЧСС або навіть може призвести до відновлення синусного ритму.
Попереджає розвиток мігрені.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів має менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів та матки) та на бронхів. При багаторічному прийомі знижує концентрацію холестерину у крові. При застосуванні у великих дозах (понад 100 мг на добу) надає блокуючий ефект на обидва підтипи бета-адренорецепторів.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При прийомі внутрішньо метопролол практично повністю абсорбується (близько 95%) із шлунково-кишкового тракту. При прийомі препарату в межах терапевтичних доз концентрація метопрололу в плазмі знаходиться в лінійній залежності від прийнятої дози. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,5-2 години після прийому внутрішньо. Піддається інтенсивному пресистемному метаболізму, тому після прийому внутрішньо першої дози метопрололу системного кровообігу досягає близько 50% дози. При повторних прийомах показник системної біодоступності зростає до 70%. Одночасний прийом їжі підвищує біодоступність на 20-40%.
Розподіл:
Зв'язок з білками плазми низький, близько 5-10%. Об'єм розподілу становить 5,6 л/кг. Швидко розподіляється у тканинах, проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), плацентарний бар'єр. Проникає у материнське молоко (концентрація вища, ніж у плазмі крові).
Метаболізм:
Метопролол піддається окислювальному метаболізму в печінці (в основному, за участю ізоферменту CYP2D6) з утворенням 3-х основних метаболітів, жоден з яких не має клінічно значимого бета-блокуючого ефекту.
Виведення:
Середній період напіввиведення метопрололу з плазми становить близько 3,5 години (мінімально – 1 година, максимально – 9 годин у пацієнтів з «повільним» метаболізмом). Плазмовий кліренс становить приблизно 1 л/хв. Виводиться переважно нирками (близько 95%). Близько 5% від прийнятої дози виводиться нирками у незміненому вигляді. Не виводиться при гемодіалізі
У пацієнтів похилого віку немає значних змін у фармакокінетиці метопрололу порівняно з пацієнтами молодого віку.
Системна біодоступність та виведення метопрололу не змінюється у пацієнтів із зниженою функцією нирок. Виведення метаболітів у таких пацієнтів, однак, знижено. Значне накопичення метаболітів спостерігалося у пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації менше 5 мл/хв. Однак, таке накопичення метаболітів не посилює бета-адреноблокуючий ефект.
У пацієнтів із зниженою функцією печінки фармакокінетика метопрололу (через низький рівень зв'язку з білками) змінюється незначно. Однак у пацієнтів з тяжкою формою цирозу печінки або портокавальним анастомозом біодоступність метопрололу може збільшуватись, а загальний кліренс зменшуватись до 0,3 мл/хв. У пацієнтів із портокавальним анастомозом загальний кліренс становив приблизно 300 мл/хв, а площа під кривою «концентрація в плазмі крові-час» (AUC) була в 6 разів більшою порівняно з аналогічним показником у здорових пацієнтів.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Як і більшість препаратів МЕТОПРОЛОЛ не слід застосовувати під час вагітності та в період грудного вигодовування, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або дитини. Бета-адреноблокатори зменшують проникність плаценти, що може призводити до затримки росту плода, внутрішньоутробної загибелі плода або передчасних пологів. Як і інші гіпотензивні засоби, бета-адреноблокатори можуть викликати побічні ефекти, наприклад, брадикардію у плода, новонароджених або дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. Також можливий розвиток у новонародженої артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та паралічу дихання. Якщо застосування бета-адреноблокаторів під час вагітності необхідне, то краще застосовувати селективні бета1-адреноблокатори.
Період грудного вигодовування:
Кількість метопрололу, що виділяється у грудне молоко, та бета-адреноблокуюча дія у дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні (при прийомі матір'ю в терапевтичних дозах), є незначними. При необхідності застосування препарату МЕТОПРОЛОЛ у період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаДля опису частоти небажаних реакцій використовувалася наступна градація частоти розвитку небажаних реакцій: дуже часто – > 10 %, часто – > 1 % та < 10 %, нечасто – > 0,1 % та < 1 %, рідко – > 0,01 % та < 0,1 %, дуже рідко – < 0,01 %, включаючи окремі повідомлення, частота невідома – може бути підрахована виходячи з наявних даних. Частота розвитку побічних реакцій наведена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Порушення з боку імунної системи: нечасто – висипання на шкірі (у вигляді кропив'янки), свербіж шкіри, підвищене потовиділення; рідко – алопеція; дуже рідко – фотосенсибілізація, загострення перебігу псоріазу.
Порушення з боку ендокринної системи: рідко – гіперглікемія (у пацієнтів з інсулінозалежним цукровим діабетом), гіпоглікемія (у пацієнтів, які отримують інсулін), гіпотиреоїдний стан.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – підвищена стомлюваність, часто – слабкість, головний біль, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій; рідко - парестезія, судоми, тремор, судоми, депресія, занепокоєння, зниження уваги, сонливість, безсоння, "кошмарні" сновидіння, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, галюцинації, астенія, міастенія, імпотенція/сексуальна дисфункція; дуже рідко - амнезія / порушення пам'яті, пригніченість, галюцинації.
Порушення з боку органу зору: рідко – зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – шум у вухах, зниження слуху.
Порушення з боку серця: часто – синусова брадикардія, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (запаморочення, іноді втрата свідомості), постуральні порушення (дуже рідко супроводжуються непритомністю); рідко – зниження скоротливості міокарда, розвиток (погіршення) ХСН (набряки, набряклість стоп та/або нижньої частини гомілок, задишка), порушення ритму серця, порушення провідності міокарда, кардіалгія; дуже рідко - посилення раніше існували порушень AV провідності.
Порушення з боку судин: рідко – прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно); дуже рідко – гангрена у пацієнтів із попередніми тяжкими порушеннями периферичного кровообігу.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладеність носа; нечасто – бронхоспазм при призначенні у високих дозах (втрата селективності у схильних пацієнтів), задишка; рідко – риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, запор чи діарея; рідко – сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – зміна смаку.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – порушення функції печінки (темна сеча, жовтяничність склер або шкіри, холестаз), підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі (загострення псоріазу), псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотодерматоз, посилення потовиділення, оборотна алопеція.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – біль у спині або суглобах, збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції, при різкому припиненні лікування – синдром «скасування» (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
Лабораторні та інструментальні дані: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, гіпербілірубінемія.
особливі вказівкиПацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, протипоказано вводити внутрішньовенно БМКК типу верапамілу та дилтіазему (див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнтам з бронхіальною астмою або ХОЗЛ не рекомендується призначати бета-адреноблокатори. У разі поганої переносимості інших гіпотензивних засобів або їх неефективності таким пацієнтам можна призначати МЕТОПРОЛОЛ, оскільки він є селективним препаратом. Необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу метопрололу. У разі застосування у пацієнтів з бронхіальною астмою або ХОЗЛ при необхідності слід призначити терапію бета2-адреноміметиком як супутню терапію або збільшити дозу раніше призначеного бета2-адреноміметику.
Пацієнтам із стенокардією Принцметалу не рекомендується застосовувати неселективні бета-адреноблокатори.
Контроль стану пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за ЧСС та АТ, концентрацією глюкози у крові у пацієнтів з цукровим діабетом. При необхідності для пацієнтів з цукровим діабетом дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються внутрішньо, слід підібрати індивідуально.
При дозі вище 200 мг на добу зменшується кардіоселективність метопрололу.
При хронічній серцевій недостатності лікування метопрололом починають лише після досягнення стадії компенсації.
Можливе посилення вираженості реакцій підвищеної чутливості (на тлі обтяженого алергологічного анамнезу) та відсутність ефекту від запровадження звичайних доз епінефрину (адреналіну). У пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори, анафілактичний шок протікає у більш тяжкій формі.
Метопролол може посилити симптоми порушення периферичного кровообігу (переважно внаслідок зниження артеріального тиску).
Слід уникати різкої відміни препарату, оскільки при різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску). За необхідності відміну препарату проводять поступово. У більшості пацієнтів прийом препарату можна відмінити за 14 днів. Дозу препарату знижують поступово у декілька прийомів, до досягнення кінцевої дози 25 мг на добу.
Пацієнти з ішемічною хворобою серця повинні бути під особливо ретельним наглядом.
При стенокардії підібрана доза препарату повинна забезпечувати ЧСС у спокої в межах 65-70 уд/хв, при навантаженні – не більше 110 уд/хв. Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв.
При цукровому діабеті застосування бета-адреноблокаторів може замаскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. При застосуванні бета1-адреноблокаторів ризик впливу на вуглеводний обмін або можливість маскування симптомів гіпоглікемії значно менший, ніж при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, метопролол практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.
Пацієнтам з феохромоцитомою одночасно з препаратом МЕТОПРОЛОЛ слід застосовувати альфа-адреноблокатор.
Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у пацієнтів з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
Не рекомендується скасовувати терапію бета-адреноблокатором за необхідності проведення хірургічного втручання. Слід уникати застосування високих доз метопрололу відразу без попереднього титрування пацієнтам, які піддаються некардіологічним операціям, оскільки у пацієнтів з факторами серцево-судинного ризику це було асоційовано з брадикардією, гіпотензією та інсультом, у тому числі з летальним кінцем. Перед хірургічним втручанням необхідно попередити анестезіолога про терапію (вибір ЛЗ для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією).
У пацієнтів із вихідним порушенням AV провідності на фоні лікування метопрололом може настати погіршення (можливий результат – AV блокада). При розвитку брадикардії слід поступово зменшити дозу або відмінити препарат.
Препарати, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому пацієнти, які приймають такі поєднання препаратів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення надмірного зниження АТ або брадикардії.
У пацієнтів похилого віку рекомендується регулярно здійснювати контроль функції печінки.
При цирозі печінки підвищується біодоступність метопрололу (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози»).
Слід з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю, метаболічним ацидозом, при одночасному застосуванні із серцевими глікозидами.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується здійснювати контроль функції нирок.
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Слід проводити особливий контроль за станом пацієнтів з депресивними розладами, які приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію.
У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча, ніж у пацієнтів, що не палять.
При вирішенні питання застосування препарату МЕТОПРОЛОЛ пацієнтам з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь та можливий ризик загострення перебігу псоріазу.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Вплив метопрололу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не вивчався. Через можливість появи побічних ефектів, таких як запаморочення та підвищена стомлюваність, в період лікування препаратом необхідно бути обережним при керуванні автотранспортом та зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат МЕТОПРОЛОЛ слід приймати внутрішньо, натще, під час або відразу після їди. Таблетки 50 мг та 100 мг можна ділити навпіл (але не розжовувати) та запивати рідиною.
• Артеріальна гіпертензія:
100-200 мг препарату МЕТОПРОЛОЛ одноразово вранці або на два прийоми: вранці та ввечері. За потреби дозу можна збільшити або додати інший гіпотензивний засіб. Тривала гіпотензивна терапія 100-200 мг препаратом МЕТОПРОЛОЛ на добу дозволяє знизити загальну смертність, включаючи раптову смерть, частоту виникнення мозкових інсультів та порушень коронарного кровообігу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
• Стенокардія:
100-200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері). При необхідності до терапії може бути доданий інший антиаритмічний засіб.
• Порушення серцевого ритму, включаючи суправентрикулярну тахікардію:
100-200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері). При необхідності до терапії може бути доданий інший антиаритмічний засіб.
• У комплексній терапії після інфаркту міокарда:
Підтримуюча доза становить 200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері). Призначення метопрололу в дозі 200 мг на добу дозволяє знизити смертність у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, та знизити ризик повторного інфаркту міокарда (у тому числі й у пацієнтів з цукровим діабетом).
• Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією:
100 мг МЕТОПРОЛОЛу один раз на добу, рекомендується приймати таблетку вранці. За потреби доза може бути збільшена.
• Профілактика нападів мігрені:
100-200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
• Гіпертиреоз:
По 150-200 мг на добу за 3-4 прийоми.
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю:
ниркова недостатність не потребує корекції дози.
Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю:
Враховуючи низький ступінь зв'язку метопрололу з білками плазми, корекції дози не потрібно. Однак при тяжкому порушенні функції печінки (у пацієнтів з тяжкою формою цирозу печінки або портокавальним анастомозом) може знадобитися зниження дози препарату МЕТОПРОЛОЛ.
Застосування у пацієнтів похилого віку:
Літнім пацієнтам рекомендується розпочинати лікування з 50 мг на добу, оскільки різке зниження артеріального тиску або наростаюча брадикардія можуть бути більш вираженими.
Дії при необхідності відміни препарату:
Якщо виникає необхідність перервати або припинити лікування препаратом МЕТОПРОЛОЛ після тривалої терапії, дозування препарату має бути поступово зменшено у 2 рази протягом щонайменше 2 тижнів. З появою синдрому «скасування» зниження дози має відбуватися повільніше. Різке припинення прийому препарату може спричинити ішемію міокарда та призвести до загострення перебігу стенокардії або інфаркту міокарда, а також посилити артеріальну гіпертензію.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Метопролол таб 100 мг 50 шт производится компанией ПРАНАФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Метопролол таб 100 мг 50 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Метопролол таб 100 мг 50 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт, Метопролол органика таб 50мг 30 шт Метопролол органика таб 50мг 30 шт, Метопролол органика таб 50мг 60 шт Метопролол органика таб 50мг 60 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 100мг банка п/э 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 25мг 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 50мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт Метопролол таб 100мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт озон Метопролол таб 100мг 30 шт озон, Метопролол таб 100мг 50 шт озон Метопролол таб 100мг 50 шт озон, Метопролол таб 25мг 60 шт озон Метопролол таб 25мг 60 шт озон, Метопролол таб 50мг 30 шт Метопролол таб 50мг 30 шт, Метопролол таб 50мг 30 шт озон Метопролол таб 50мг 30 шт озон, Метопролол таб 50мг 50 шт Метопролол таб 50мг 50 шт, Метопролол таб 50мг 50 шт озон Метопролол таб 50мг 50 шт озон, Метопролол таб 50мг 60 шт озон Метопролол таб 50мг 60 шт озон, Эгилок таб 100мг 60 шт Эгилок таб 100мг 60 шт.
Пока нет комментариев