Метопролол Реневал таб 50 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Метопролол Реневал таб 50 мг 30 шт є бета1-адреноблокатором, який знижує частоту серцевих скорочень, об'єм крові та артеріальний тиск, підвищені при стресах. Його можна призначати пацієнтам із симптомами обструктивних захворювань легень у поєднанні з бета2-адреноміметиками. Фармакокінетика метопрололу включає повне всмоктування після вживання, зростання біодоступності при повторних прийомах та можливість збільшення системної біодоступності на 30-40% при їжі. Виведення метопрололу та його метаболітів залежить від функції нирок та печінки.
Метопролол Реневал таб 50 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить :
метопрололу тартрат - 50,00 мг ; або майже білого кольору з ризиком. Допускається наявність мармуру. Форма випуску:
Пігулки, 50 мг. По 10 або 15 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до метопрололу та інших компонентів препарату, або до інших бета-адреноблокаторів;
Атріовентрикулярна блокада (AV) II та III ступеня (без електрокардіостимулятора), серцева недостатність у стадії декомпенсації, пацієнти, які отримують тривалу або інтермітуючу терапію інотропними засобами та діють на бета-адренорецептори, клінічно значуща синусова брадикардія, синдром слабкості синус порушення периферичного кровообігу, у тому числі при загрозі гангрени, артеріальна гіпотензія (артеріальний систолічний тиск менше 100 мм. рт. ст.), феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
Метопролол протипоказаний пацієнтам з гострим інфарктом міокарда при ЧСС менше 45 ударів на хвилину, інтервалом PQ більше 0,24 секунд або артеріальним систолічним тиском менше 100 мм рт.ст.;
Пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори, протипоказане внутрішньовенне введення блокаторів «повільних» кальцієвих каналів типу верапамілу;
Період грудного вигодовування;
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
Атриовентрикулярная блокада I степени, стенокардия Принцметала, хроническая обструктивная болезнь легких (эмфизема легких, хронический обструктивный бронхит, бронхиальная астма), сахарный диабет, тяжелая почечная недостаточность, тяжелая печеночная недостаточность, метаболический ацидоз, при одновременном применении с сердечными гликозидами, феохромоцитома (при одновременном применении альфа-адреноблокаторів), тиреотоксикоз, псоріаз, літній вік, депресія (у тому числі в анамнезі), облітеруючі захворювання периферичних артерій (переміжна кульгавість), синдром Рейно, вагітність.
Дозування50 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія: зниження артеріального тиску та зменшення ризику серцево-судинної та коронарної смерті (включаючи раптову смерть);
стенокардія;
порушення ритму серця, включаючи суправентрикулярну тахікардію;
у комплексній терапії після інфаркту міокарда;
функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
профілактика нападів мігрені;
гіпертиреоз (комплексна терапія).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиМетопролол є субстратом ізоферменту CYP2D6, у зв'язку з чим препарати, що інгібують ізофермент CYP2D6 (хінідин, тербінафін, пароксетин, флуоксетин, сертралін, целекоксиб, пропафенон і дифенгідрамін) можуть впливати на плазмову концентрацію.
Слід уникати спільного призначення метопрололу з такими препаратами:
• Похідні барбітурової кислоти: барбітурати (дослідження проводилося з пентобарбіталом) незначно посилюють метаболізм метопрололу внаслідок індукції ферментів;
• Пропафенон: при призначенні пропафенону чотирьом пацієнтам, які отримували лікування метопрололом, відзначалося збільшення плазмової концентрації метопрололу в 2-5 разів, при цьому у двох пацієнтів відзначалися побічні ефекти, характерні для метопрололу. Ця взаємодія була підтверджена в ході дослідження на 8 добровольцях. Ймовірно, взаємодія зумовлена інгібуванням пропафеноном, подібно до хінідину, метаболізму метопрололу за допомогою системи цитохрому P4502D6. Беручи до уваги той факт, що пропафенон має властивості бета-адреноблокатора, спільне призначення метопрололу та пропафенону не є доцільним;
• Верапаміл: комбінація бета-адреноблокаторів (атенололу, пропранололу та піндололу) та верапамілу може викликати брадикардію та призводити до зниження артеріального тиску. Верапаміл та бета-адреноблокатори мають взаємодоповнюючий інгібуючий ефект на атріовентрикулярну провідність та функцію синусового вузла.
Комбінація метопрололу з наступними препаратами може вимагати корекції дози:
• Антиаритмічні засоби І класу: антиаритмічні засоби І класу та бета-адреноблокатори можуть призводити до підсумовування негативного інотропного ефекту, що може призводити до серйозних побічних ефектів гемодинамічних у пацієнтів з порушеною функцією лівого шлуночка. Також слід уникати подібної комбінації у пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла та порушенням AV провідності. Взаємодія описана на прикладі дизопіраміду;
• Аміодарон: спільне застосування аміодарону та метопрололу може призводити до вираженої синусової брадикардії. Беручи до уваги украй тривалий період напіввиведення аміодарону (50 днів), слід враховувати можливу взаємодію через тривалий час після відміни аміодарону;
• Дилтіазем: дилтіазем та бета-адреноблокатори взаємно посилюють інгібуючий ефект на AV провідність та функцію синусового вузла. При комбінації метопрололу з дилтіаземом спостерігалися випадки вираженої брадикардії;
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): нестероїдні протизапальні препарати послаблюють антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. Ця взаємодія найбільш документована для індометацину. Не зазначено описаної взаємодії для суліндаку. У дослідженнях з диклофенаком описаної реакції не спостерігалося;
• Дифенгідрамін: дифенгідрамін зменшує кліренс метопрололу до альфа-гідроксиметопрололу в 2,5 рази. Одночасно спостерігається посилення дії метопрололу;
• Епінефрін (адреналін): повідомлялося про 10 випадків вираженої артеріальної гіпертензії та брадикардії у пацієнтів, які приймали неселективні бета-адреноблокатори (включаючи піндолол та пропранолол) та отримували епінефрин (адреналін). Взаємодія відмічено і групи здорових добровольців. Передбачається, що подібні реакції можуть спостерігатися і при застосуванні епінефрину разом із місцевими анестетиками при випадковому попаданні до судинного русла. Передбачається, що цей ризик набагато нижчий при застосуванні кардіоселективних бета-адреноблокаторів;
• Фенілпропаноламін: фенілпропаноламін (норефедрин) у разовій дозі 50 мг може викликати підвищення діастолічного АТ до патологічних значень у здорових добровольців. Пропранолол переважно перешкоджає підвищенню АТ, що викликається фенілпропаноламіном. Однак бета-адреноблокатори можуть викликати реакції пародоксальної артеріальної гіпертензії у пацієнтів, які отримують високі дози фенілпропаноламіну. Повідомлялося про декілька випадків розвитку гіпертонічного кризу на фоні прийому фенілпропаноламіну;
• Хінідин: хінідин пригнічує метаболізм метопрололу у особливої групи пацієнтів із швидким гідроксилюванням (у Швеції приблизно 90 % населення), спричинюючи, головним чином, значне збільшення плазмової концентрації метопрололу та посилення бета-блокади. Вважають, що подібна взаємодія характерна і для інших бета-адреноблокаторів у метаболізмі яких бере участь цитохром P4502D6;
• Клонідин: гіпертензивні реакції при різкій відміні клонідину можуть посилюватися при сумісному прийомі бета-адреноблокаторів. При сумісному застосуванні, у разі відміни клонідину, припинення прийому бета-адреноблокаторів слід розпочинати за кілька днів до відміни клонідину;
• ріфампіцин: рифампіцин може посилювати метаболізм метопрололу, зменшуючи плазмову концентрацію метопрололу;
• Концентрація метопрололу в плазмі може підвищуватися при сумісному застосуванні з циметидином, гідралазином, селективними інгібіторами серотоніну, такими як пароксетин, флуоксетин і сертралін;
• Пацієнти, які одночасно приймають метопролол та інші бета-адреноблокатори (очні краплі) або інгібітори моноамінооксидази (МАО), повинні перебувати під ретельним наглядом;
• На фоні прийому бета-адреноблокаторів інгаляційні анестетики посилюють кардіодепресивну дію;
• На фоні прийому бета-адреноблокаторів пацієнтам, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби, може знадобитися корекція дози останніх;
• Серцеві глікозиди при сумісному застосуванні з бета-адреноблокаторами можуть збільшувати час атріовентрикулярної провідності та викликати брадикардію.
ПередозуванняТоксичність:
Метопролол у дозі 7,5 мг у дорослого викликав інтоксикацію з летальним кінцем. У дитини віком 5 років, яка прийняла 100 мг метопрололу, після промивання шлунка не відзначалося ознак інтоксикації. Прийом 450 мг метопрололу підлітком у віці 12 років спричинив помірну інтоксикацію. Прийом 1,4 г та 2,5 г метопрололу дорослими викликав помірну та тяжку інтоксикацію відповідно. Прийом 7,5 г дорослим призвів до вкрай тяжкої інтоксикації.
Симптоми:
При передозуванні метопрололом найбільш серйозними є симптоми з боку серцево-судинної системи, проте іноді, особливо у дітей та підлітків, можуть переважати симптоми з боку центральної нервової системи та пригнічення легеневої функції, брадикардія, AV блокада І-ІІІ ступеня, асистолія, виражене зниження АТ слабка периферична перфузія, серцева недостатність, кардіогенний шок; пригнічення функції легень, апное, а також підвищена втома, порушення свідомості, втрата свідомості, тремор, судоми, підвищене потовиділення, парестезії, бронхоспазм, нудота, блювання, можливий езофагіальний спазм, гіпоглікемія (особливо у дітей) або гіперглікемія; вплив на нирки; транзиторний міастенічний синдром Супутній прийом алкоголю, гіпотензивних засобів, хінідину чи барбітуратів може погіршити стан пацієнта.
Лікування:
Призначення активованого вугілля, у разі потреби, промивання шлунка. ВАЖЛИВО! Атропін (0,25-0,5 мг внутрішньовенно для дорослих, 10-20 мкг/кг для дітей) повинен бути призначений до промивання шлунка (через ризик стимулювання блукаючого нерва). При необхідності здійснюється підтримка прохідності дихальних шляхів (інтубація) та адекватна вентиляція легень, заповнення об'єму циркулюючої крові та інфузії 5% розчину глюкози, контроль ЕКГ. Атропін 1,0-2,0 мг внутрішньовенно, при необхідності повторюють введення (особливо у разі вагусних симптомів). У разі депресії (придушення) міокарда показано інфузійне введення добутаміну або допаміну. Можна також застосовувати глюкагон 50-150 мкг/кг внутрішньовенно з інтервалом в 1 хвилину. У деяких випадках може бути ефективним додавання до терапії епінефрину (адреналіну). При аритмії та великому шлуночковому (QRS) комплексі на ЕКГ інфузійно вводять розчини натрію (хлорид або бікарбонат). Можливе встановлення штучного електрокардіостимулятора. При зупинці серця внаслідок передозування можуть знадобитися реанімаційні заходи протягом кількох годин. Для усунення бронхоспазму може застосовуватися тербуталін (ін'єкційно або за допомогою інгаляцій). Проводиться симптоматичне лікування.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Код АТХ: С07АВ02
Фармакодинаміка:
Метопролол – бета1-адреноблокатор, який блокує бета1-рецептори в дозах значно менших, ніж дози, потрібні для блокування бета2-рецепторів. Метопролол має незначний мембраностабілізуючий ефект і не проявляє активності часткового агоніста. Метопролол знижує або інгібує агоністичну дію, що надають на серцеву діяльність катехоламіни, що виділяються при нервових та фізичних стресах. Це означає, що метопролол має здатність перешкоджати збільшенню частоти серцевих скорочень (ЧСС), хвилинного об'єму та посиленню скоротливості серця, а також підвищенню артеріального тиску (АТ), що викликаються різким викидом катехоламінів.
Пацієнтам із симптомами обструктивних захворювань легень при необхідності можна призначати метопролол у поєднанні з бета2-адреноміметиками. При сумісному використанні з бета2-адреноміметиками метопролол у терапевтичних дозах меншою мірою впливає на бронходилатацію, що викликається бета2-адреноміметиками, ніж неселективні бета-адреноблокатори.
Метопролол меншою мірою, ніж неселективні бета-адреноблокатори впливає на продукцію інсуліну та вуглеводний метаболізм. Вплив метопрололу на реакцію серцево-судинної системи в умовах гіпоглікемії значно менш виражений у порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами.
Клінічні дослідження показали, що метопролол може викликати незначне підвищення рівня тригліцеридів та зменшення вмісту вільних жирних кислот у крові. У деяких випадках спостерігалося незначне зменшення фракції ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ), що менш виражено, ніж у разі застосування неселективних бета-адреноблокаторів. Однак в одному з клінічних досліджень було показано значне зниження рівня загального холестерину в сироватці при лікуванні метопрололом протягом декількох років.
Якість життя в період лікування метопрололом не погіршується чи покращується. Поліпшення якості життя під час лікування метопрололом спостерігали у пацієнтів після інфаркту міокарда.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Метопролол майже повністю абсорбується після вживання. При прийомі препарату в межах терапевтичних доз концентрація препарату в плазмі знаходиться в лінійній залежності від прийнятої дози. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,5-2 години після прийому препарату.
Розподіл
Після прийому внутрішньо першої дози метопрололу системного кровообігу досягає близько 50% дози. При повторних прийомах показник системної біодоступності зростає до 70%. Прийом препарату разом із їжею може підвищити системну біодоступність на 30-40%. Зв'язок з білками плазми низький, близько 5-10%.
Метаболізм:
Метопролол піддається окислювальному метаболізму в печінці з утворенням 3-х основних метаболітів, жоден з яких не має клінічно значимого бета-блокуючого ефекту.
Виведення:
Близько 5% від прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді, в окремих випадках цей показник може досягати 30%. Середній період напіввиведення метопрололу з плазми становить близько 3,5 годин (мінімально – 1 година, максимально – 9 годин). Плазмовий кліренс становить приблизно 1 л/хв. У пацієнтів похилого віку немає значних змін у фармакокінетиці метопрололу порівняно з пацієнтами молодого віку.
Системна біодоступність та виведення метопрололу не змінюється у пацієнтів із зниженою функцією нирок. Виведення метаболітів у таких пацієнтів, однак, знижено. Значне накопичення метаболітів спостерігалося у пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації менше 5 мл/хв. Однак, таке накопичення метаболітів не посилює бета-блокуючий ефект.
У пацієнтів із зниженою функцією печінки фармакокінетика метопрололу (через низький рівень зв'язку з білками) змінюється незначно. Однак у пацієнтів з тяжкою формою цирозу печінки або портокавальним анастомозом біодоступність метопрололу може збільшуватись, а загальний кліренс зменшуватись. У пацієнтів з портокавальним анастомозом загальний кліренс становив приблизно 300 мл/хв, а площа під кривою концентрація у плазмі крові – час (AUC) була у 6 разів більшою, порівняно з аналогічним показником у здорових пацієнтів.
Вагітність та годування груддю
Як і більшість препаратів Метопролол Реневал не слід призначати під час вагітності та в період грудного вигодовування, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або дитини . Як і інші антигіпертензивні засоби, бета-адреноблокатори можуть викликати побічні ефекти, наприклад, брадикардію у плода, новонароджених або дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Період грудного вигодовування:
Кількість метопрололу, що виділяється в грудне молоко, та бета-блокуюча дія у дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні (при прийомі матір'ю метопрололу в терапевтичних дозах), є незначними.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаМетопролол добре переноситься пацієнтами, побічні ефекти здебільшого є легкими та оборотними.
У результаті клінічних досліджень або при застосуванні метопрололу в клінічній практиці було описано такі небажані побічні ефекти. У багатьох випадках причинно-наслідковий зв'язок із прийомом метопрололу не було встановлено. Для оцінки частоти випадків застосовували такі критерії: "дуже часто" (> 10%); "часто" (1-9,9%); "нечасто" (0,1-0,9%); "рідко" (0,01-0,09%); "дуже рідко" (<0,01%).
Порушення з боку серця: часто – брадикардія, похолодання кінцівок, серцебиття; нечасто – тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, AV блокада І ступеня, біль у ділянці серця; рідко – інші порушення серцевої провідності, аритмії.
Порушення з боку судин: часто – постуральні порушення (дуже рідко супроводжуються непритомністю); нечасто – кардіогенний шок у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда; дуже рідко – гангрена у пацієнтів із попередніми тяжкими порушеннями периферичного кровообігу.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – підвищена стомлюваність; часто - запаморочення, біль голови; рідко – підвищена нервова збудливість, тривожність, імпотенція/сексуальна дисфункція; нечасто – парестезія, судоми, депресія, ослаблення уваги, сонливість чи безсоння, нічні кошмари; дуже рідко – амнезія/порушення пам'яті, пригніченість, галюцинації, порушення смакових відчуттів.
Шлунково-кишкові порушення: часто - нудота, біль у ділянці живота, діарея, запор; нечасто – блювання; рідко – сухість у роті.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – порушення функції печінки; дуже рідко – гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання (у вигляді кропив'янки), підвищена пітливість; рідко – випадання волосся; дуже рідко – фотосенсибілізація, загострення псоріазу.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка при фізичному зусиллі; нечасто – бронхоспазм; рідко – риніт.
Порушення з боку органу зору: рідко – порушення зору, сухість та/або подразнення очей, кон'юнктивіт.
Порушення з боку органу слуху та лабіринту: дуже рідко – дзвін у вухах.
Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини: дуже рідко – артралгія.
Порушення метаболізму та харчування: нечасто – збільшення маси тіла.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія.
особливі вказівкиПацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, не слід внутрішньовенно вводити блокатори «повільних» кальцієвих каналів типу верапамілу.
Пацієнтам, які страждають на обструктивну хворобу легень, не рекомендується призначати бета-адреноблокатори. У разі поганої переносимості інших антигіпертензивних засобів або їх неефективності можна призначати метопролол, оскільки він є селективним препаратом. Необхідно призначати мінімально ефективну дозу, при необхідності можливе призначення бета2-адреноміметику.
Не рекомендується призначати неселективні бета-адреноблокатори пацієнтам із стенокардією Принцметалу. Даній групі пацієнтів бета1-селективні адреноблокатори слід призначати з обережністю.
При застосуванні бета1-адреноблокаторів ризик їхнього впливу на вуглеводний обмін або можливість маскування симптомів гіпоглікемії значно менший, ніж при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю у стадії декомпенсації необхідно досягти стадії компенсації як до, так і під час лікування препаратом.
Дуже рідко у пацієнтів із порушенням AV провідності може наступати погіршення провідності (можливий результат – AV блокада). Якщо на фоні лікування розвинулася брадикардія, дозу препарату необхідно зменшити або слід поступово відмінити.
Метопролол може посилювати перебіг наявних порушень периферичного кровообігу в основному внаслідок зниження артеріального тиску.
Слід виявляти обережність при призначенні препарату пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, при метаболічному ацидозі, одночасному застосуванні із серцевими глікозидами.
У пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори, анафілактичний шок протікає у більш тяжкій формі. Застосування епінефрину (адреналіну) у терапевтичних дозах не завжди призводить до досягнення бажаного клінічного ефекту на фоні прийому метопрололу. Пацієнтам із феохромоцитомою одночасно з метопрололом слід призначати альфа-адреноблокатор. Різка відміна бета-адреноблокаторів небезпечна, особливо у пацієнтів групи високого ризику, у зв'язку з чим її слід уникати. При необхідності відміни препарату її слід проводити поступово протягом принаймні двох тижнів з дворазовим зниженням дози препарату на кожному етапі до досягнення кінцевої дози 12,5 мг (можливе застосування метопрололу в іншій лікарській формі: таблетки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, по 25 мг з ризиком), яку слід приймати як мінімум 4 дні до повного відміни препарату. При появі симптомів (наприклад, посилення симптомів стенокардії, підвищення артеріального тиску) рекомендується більш повільний режим відміни препарату. Різка відміна бета-адреноблокатора може призвести до обтяження перебігу хронічної серцевої недостатності та підвищення ризику інфаркту міокарда та раптової смерті.
У разі хірургічного втручання слід поінформувати лікаря-анестезіолога, що пацієнт приймає метопролол. Пацієнтам, які мають хірургічне втручання, припиняти лікування бета-адреноблокаторами не рекомендується. Слід уникати призначення високих доз препарату без попереднього підбору у пацієнтів з факторами серцево-судинного ризику, що піддаються некардіологічним операціям, у зв'язку з підвищеним ризиком брадикардії, артеріальної гіпотензії та інсульту, у тому числі з летальним кінцем.
Дані клінічних досліджень щодо ефективності та безпеки у пацієнтів з тяжкою стабільною симптоматичною хронічною серцевою недостатністю (IV клас за класифікацією NYHA) обмежені. Лікування таких пацієнтів повинно проводитися лікарями, які мають спеціальні знання та досвід.
Пацієнти з симптоматичною серцевою недостатністю у поєднанні з гострим інфарктом міокарда та нестабільною стенокардією виключалися з досліджень, на підставі яких визначалися показання до призначення. Ефективність та безпека препарату для цієї групи пацієнтів не описана. Застосування при нестабільній серцевій недостатності у стадії декомпенсації протипоказане. Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
При застосуванні препарату можливі епізоди запаморочення або загальної слабкості, у зв'язку з чим необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в оригінальній упаковці (контурне коміркове пакування в пачці) при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки можна приймати як разом з їжею, так і натще.
• Артеріальна гіпертензія:
100-200 мг препарату Метопролол Реневал одноразово вранці або на два прийоми; вранці і ввечері. При необхідності дозу можна збільшити або додати інший антигіпертензивний засіб. Тривала антигіпертензивна терапія 100-200 мг препарату Метопролол Реневал на добу дозволяє знизити загальну смертність, включаючи раптову смерть, частоту виникнення мозкових інсультів та порушень коронарного кровообігу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
• Стенокардія:
100-200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері. При необхідності до терапії може бути доданий інший антиангінальний препарат.
• Порушення ритму серця:
100-200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері. При необхідності до терапії можна додати інший антиаритмічний препарат.
• Підтримуюча терапія після інфаркту міокарда:
Підтримуюча доза становить 200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері. Призначення препарату Метопролол Реневал у дозі 200 мг на добу дозволяє знизити смертність у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, та знизити ризик розвитку повторного інфаркту міокарда (у тому числі й у пацієнтів із цукровим діабетом).
• Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією:
100 мг препарату Метопролол Реневал один раз на добу, рекомендується приймати таблетку вранці. За потреби доза може бути збільшена.
• Профілактика нападів мігрені:
100-200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері.
• Гіпертиреоз:
150-200 мг на добу за 3-4 прийоми.
Порушення функції нирок:
Не потрібно коригувати дозу у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Порушення функції печінки:
Зазвичай через низький рівень зв'язку з білками плазми корекція дози метопрололу не потрібна. Однак при тяжкому порушенні функції печінки (у пацієнтів з тяжкою формою цирозу печінки або портокавальним анастомозом) може знадобитися зниження дози.
Літній вік:
Не потрібно коригувати дозу у пацієнтів похилого віку.
Діти:
Досвід застосування метопрололу у дітей обмежений.
Дії при необхідності відміни препарату:
Якщо виникає необхідність перервати або припинити лікування метопрололом після тривалої терапії, дозування препарату має бути поступово зменшено у 2 рази протягом щонайменше 2 тижнів. З появою синдрому «скасування» зниження дози має відбуватися повільніше. Різке припинення прийому препарату може спричинити ішемію міокарда та може призвести до загострення перебігу стенокардії або інфаркту міокарда, а також посилити артеріальну гіпертензію.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Метопролол Реневал таб 50 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить :
метопрололу тартрат - 50,00 мг ; або майже білого кольору з ризиком. Допускається наявність мармуру. Форма випуску:
Пігулки, 50 мг. По 10 або 15 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до метопрололу та інших компонентів препарату, або до інших бета-адреноблокаторів;
Атріовентрикулярна блокада (AV) II та III ступеня (без електрокардіостимулятора), серцева недостатність у стадії декомпенсації, пацієнти, які отримують тривалу або інтермітуючу терапію інотропними засобами та діють на бета-адренорецептори, клінічно значуща синусова брадикардія, синдром слабкості синус порушення периферичного кровообігу, у тому числі при загрозі гангрени, артеріальна гіпотензія (артеріальний систолічний тиск менше 100 мм. рт. ст.), феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
Метопролол протипоказаний пацієнтам з гострим інфарктом міокарда при ЧСС менше 45 ударів на хвилину, інтервалом PQ більше 0,24 секунд або артеріальним систолічним тиском менше 100 мм рт.ст.;
Пацієнтам, які отримують бета-адреноблокатори, протипоказане внутрішньовенне введення блокаторів «повільних» кальцієвих каналів типу верапамілу;
Період грудного вигодовування;
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю:
Атриовентрикулярная блокада I степени, стенокардия Принцметала, хроническая обструктивная болезнь легких (эмфизема легких, хронический обструктивный бронхит, бронхиальная астма), сахарный диабет, тяжелая почечная недостаточность, тяжелая печеночная недостаточность, метаболический ацидоз, при одновременном применении с сердечными гликозидами, феохромоцитома (при одновременном применении альфа-адреноблокаторів), тиреотоксикоз, псоріаз, літній вік, депресія (у тому числі в анамнезі), облітеруючі захворювання периферичних артерій (переміжна кульгавість), синдром Рейно, вагітність.
Дозування50 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія: зниження артеріального тиску та зменшення ризику серцево-судинної та коронарної смерті (включаючи раптову смерть);
стенокардія;
порушення ритму серця, включаючи суправентрикулярну тахікардію;
у комплексній терапії після інфаркту міокарда;
функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
профілактика нападів мігрені;
гіпертиреоз (комплексна терапія).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиМетопролол є субстратом ізоферменту CYP2D6, у зв'язку з чим препарати, що інгібують ізофермент CYP2D6 (хінідин, тербінафін, пароксетин, флуоксетин, сертралін, целекоксиб, пропафенон і дифенгідрамін) можуть впливати на плазмову концентрацію.
Слід уникати спільного призначення метопрололу з такими препаратами:
• Похідні барбітурової кислоти: барбітурати (дослідження проводилося з пентобарбіталом) незначно посилюють метаболізм метопрололу внаслідок індукції ферментів;
• Пропафенон: при призначенні пропафенону чотирьом пацієнтам, які отримували лікування метопрололом, відзначалося збільшення плазмової концентрації метопрололу в 2-5 разів, при цьому у двох пацієнтів відзначалися побічні ефекти, характерні для метопрололу. Ця взаємодія була підтверджена в ході дослідження на 8 добровольцях. Ймовірно, взаємодія зумовлена інгібуванням пропафеноном, подібно до хінідину, метаболізму метопрололу за допомогою системи цитохрому P4502D6. Беручи до уваги той факт, що пропафенон має властивості бета-адреноблокатора, спільне призначення метопрололу та пропафенону не є доцільним;
• Верапаміл: комбінація бета-адреноблокаторів (атенололу, пропранололу та піндололу) та верапамілу може викликати брадикардію та призводити до зниження артеріального тиску. Верапаміл та бета-адреноблокатори мають взаємодоповнюючий інгібуючий ефект на атріовентрикулярну провідність та функцію синусового вузла.
Комбінація метопрололу з наступними препаратами може вимагати корекції дози:
• Антиаритмічні засоби І класу: антиаритмічні засоби І класу та бета-адреноблокатори можуть призводити до підсумовування негативного інотропного ефекту, що може призводити до серйозних побічних ефектів гемодинамічних у пацієнтів з порушеною функцією лівого шлуночка. Також слід уникати подібної комбінації у пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла та порушенням AV провідності. Взаємодія описана на прикладі дизопіраміду;
• Аміодарон: спільне застосування аміодарону та метопрололу може призводити до вираженої синусової брадикардії. Беручи до уваги украй тривалий період напіввиведення аміодарону (50 днів), слід враховувати можливу взаємодію через тривалий час після відміни аміодарону;
• Дилтіазем: дилтіазем та бета-адреноблокатори взаємно посилюють інгібуючий ефект на AV провідність та функцію синусового вузла. При комбінації метопрололу з дилтіаземом спостерігалися випадки вираженої брадикардії;
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): нестероїдні протизапальні препарати послаблюють антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. Ця взаємодія найбільш документована для індометацину. Не зазначено описаної взаємодії для суліндаку. У дослідженнях з диклофенаком описаної реакції не спостерігалося;
• Дифенгідрамін: дифенгідрамін зменшує кліренс метопрололу до альфа-гідроксиметопрололу в 2,5 рази. Одночасно спостерігається посилення дії метопрололу;
• Епінефрін (адреналін): повідомлялося про 10 випадків вираженої артеріальної гіпертензії та брадикардії у пацієнтів, які приймали неселективні бета-адреноблокатори (включаючи піндолол та пропранолол) та отримували епінефрин (адреналін). Взаємодія відмічено і групи здорових добровольців. Передбачається, що подібні реакції можуть спостерігатися і при застосуванні епінефрину разом із місцевими анестетиками при випадковому попаданні до судинного русла. Передбачається, що цей ризик набагато нижчий при застосуванні кардіоселективних бета-адреноблокаторів;
• Фенілпропаноламін: фенілпропаноламін (норефедрин) у разовій дозі 50 мг може викликати підвищення діастолічного АТ до патологічних значень у здорових добровольців. Пропранолол переважно перешкоджає підвищенню АТ, що викликається фенілпропаноламіном. Однак бета-адреноблокатори можуть викликати реакції пародоксальної артеріальної гіпертензії у пацієнтів, які отримують високі дози фенілпропаноламіну. Повідомлялося про декілька випадків розвитку гіпертонічного кризу на фоні прийому фенілпропаноламіну;
• Хінідин: хінідин пригнічує метаболізм метопрололу у особливої групи пацієнтів із швидким гідроксилюванням (у Швеції приблизно 90 % населення), спричинюючи, головним чином, значне збільшення плазмової концентрації метопрололу та посилення бета-блокади. Вважають, що подібна взаємодія характерна і для інших бета-адреноблокаторів у метаболізмі яких бере участь цитохром P4502D6;
• Клонідин: гіпертензивні реакції при різкій відміні клонідину можуть посилюватися при сумісному прийомі бета-адреноблокаторів. При сумісному застосуванні, у разі відміни клонідину, припинення прийому бета-адреноблокаторів слід розпочинати за кілька днів до відміни клонідину;
• ріфампіцин: рифампіцин може посилювати метаболізм метопрололу, зменшуючи плазмову концентрацію метопрололу;
• Концентрація метопрололу в плазмі може підвищуватися при сумісному застосуванні з циметидином, гідралазином, селективними інгібіторами серотоніну, такими як пароксетин, флуоксетин і сертралін;
• Пацієнти, які одночасно приймають метопролол та інші бета-адреноблокатори (очні краплі) або інгібітори моноамінооксидази (МАО), повинні перебувати під ретельним наглядом;
• На фоні прийому бета-адреноблокаторів інгаляційні анестетики посилюють кардіодепресивну дію;
• На фоні прийому бета-адреноблокаторів пацієнтам, які отримують пероральні гіпоглікемічні засоби, може знадобитися корекція дози останніх;
• Серцеві глікозиди при сумісному застосуванні з бета-адреноблокаторами можуть збільшувати час атріовентрикулярної провідності та викликати брадикардію.
ПередозуванняТоксичність:
Метопролол у дозі 7,5 мг у дорослого викликав інтоксикацію з летальним кінцем. У дитини віком 5 років, яка прийняла 100 мг метопрололу, після промивання шлунка не відзначалося ознак інтоксикації. Прийом 450 мг метопрололу підлітком у віці 12 років спричинив помірну інтоксикацію. Прийом 1,4 г та 2,5 г метопрололу дорослими викликав помірну та тяжку інтоксикацію відповідно. Прийом 7,5 г дорослим призвів до вкрай тяжкої інтоксикації.
Симптоми:
При передозуванні метопрололом найбільш серйозними є симптоми з боку серцево-судинної системи, проте іноді, особливо у дітей та підлітків, можуть переважати симптоми з боку центральної нервової системи та пригнічення легеневої функції, брадикардія, AV блокада І-ІІІ ступеня, асистолія, виражене зниження АТ слабка периферична перфузія, серцева недостатність, кардіогенний шок; пригнічення функції легень, апное, а також підвищена втома, порушення свідомості, втрата свідомості, тремор, судоми, підвищене потовиділення, парестезії, бронхоспазм, нудота, блювання, можливий езофагіальний спазм, гіпоглікемія (особливо у дітей) або гіперглікемія; вплив на нирки; транзиторний міастенічний синдром Супутній прийом алкоголю, гіпотензивних засобів, хінідину чи барбітуратів може погіршити стан пацієнта.
Лікування:
Призначення активованого вугілля, у разі потреби, промивання шлунка. ВАЖЛИВО! Атропін (0,25-0,5 мг внутрішньовенно для дорослих, 10-20 мкг/кг для дітей) повинен бути призначений до промивання шлунка (через ризик стимулювання блукаючого нерва). При необхідності здійснюється підтримка прохідності дихальних шляхів (інтубація) та адекватна вентиляція легень, заповнення об'єму циркулюючої крові та інфузії 5% розчину глюкози, контроль ЕКГ. Атропін 1,0-2,0 мг внутрішньовенно, при необхідності повторюють введення (особливо у разі вагусних симптомів). У разі депресії (придушення) міокарда показано інфузійне введення добутаміну або допаміну. Можна також застосовувати глюкагон 50-150 мкг/кг внутрішньовенно з інтервалом в 1 хвилину. У деяких випадках може бути ефективним додавання до терапії епінефрину (адреналіну). При аритмії та великому шлуночковому (QRS) комплексі на ЕКГ інфузійно вводять розчини натрію (хлорид або бікарбонат). Можливе встановлення штучного електрокардіостимулятора. При зупинці серця внаслідок передозування можуть знадобитися реанімаційні заходи протягом кількох годин. Для усунення бронхоспазму може застосовуватися тербуталін (ін'єкційно або за допомогою інгаляцій). Проводиться симптоматичне лікування.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Код АТХ: С07АВ02
Фармакодинаміка:
Метопролол – бета1-адреноблокатор, який блокує бета1-рецептори в дозах значно менших, ніж дози, потрібні для блокування бета2-рецепторів. Метопролол має незначний мембраностабілізуючий ефект і не проявляє активності часткового агоніста. Метопролол знижує або інгібує агоністичну дію, що надають на серцеву діяльність катехоламіни, що виділяються при нервових та фізичних стресах. Це означає, що метопролол має здатність перешкоджати збільшенню частоти серцевих скорочень (ЧСС), хвилинного об'єму та посиленню скоротливості серця, а також підвищенню артеріального тиску (АТ), що викликаються різким викидом катехоламінів.
Пацієнтам із симптомами обструктивних захворювань легень при необхідності можна призначати метопролол у поєднанні з бета2-адреноміметиками. При сумісному використанні з бета2-адреноміметиками метопролол у терапевтичних дозах меншою мірою впливає на бронходилатацію, що викликається бета2-адреноміметиками, ніж неселективні бета-адреноблокатори.
Метопролол меншою мірою, ніж неселективні бета-адреноблокатори впливає на продукцію інсуліну та вуглеводний метаболізм. Вплив метопрололу на реакцію серцево-судинної системи в умовах гіпоглікемії значно менш виражений у порівнянні з неселективними бета-адреноблокаторами.
Клінічні дослідження показали, що метопролол може викликати незначне підвищення рівня тригліцеридів та зменшення вмісту вільних жирних кислот у крові. У деяких випадках спостерігалося незначне зменшення фракції ліпопротеїнів високої щільності (ЛПЗЩ), що менш виражено, ніж у разі застосування неселективних бета-адреноблокаторів. Однак в одному з клінічних досліджень було показано значне зниження рівня загального холестерину в сироватці при лікуванні метопрололом протягом декількох років.
Якість життя в період лікування метопрололом не погіршується чи покращується. Поліпшення якості життя під час лікування метопрололом спостерігали у пацієнтів після інфаркту міокарда.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Метопролол майже повністю абсорбується після вживання. При прийомі препарату в межах терапевтичних доз концентрація препарату в плазмі знаходиться в лінійній залежності від прийнятої дози. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1,5-2 години після прийому препарату.
Розподіл
Після прийому внутрішньо першої дози метопрололу системного кровообігу досягає близько 50% дози. При повторних прийомах показник системної біодоступності зростає до 70%. Прийом препарату разом із їжею може підвищити системну біодоступність на 30-40%. Зв'язок з білками плазми низький, близько 5-10%.
Метаболізм:
Метопролол піддається окислювальному метаболізму в печінці з утворенням 3-х основних метаболітів, жоден з яких не має клінічно значимого бета-блокуючого ефекту.
Виведення:
Близько 5% від прийнятої дози виводиться із сечею у незміненому вигляді, в окремих випадках цей показник може досягати 30%. Середній період напіввиведення метопрололу з плазми становить близько 3,5 годин (мінімально – 1 година, максимально – 9 годин). Плазмовий кліренс становить приблизно 1 л/хв. У пацієнтів похилого віку немає значних змін у фармакокінетиці метопрололу порівняно з пацієнтами молодого віку.
Системна біодоступність та виведення метопрололу не змінюється у пацієнтів із зниженою функцією нирок. Виведення метаболітів у таких пацієнтів, однак, знижено. Значне накопичення метаболітів спостерігалося у пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації менше 5 мл/хв. Однак, таке накопичення метаболітів не посилює бета-блокуючий ефект.
У пацієнтів із зниженою функцією печінки фармакокінетика метопрололу (через низький рівень зв'язку з білками) змінюється незначно. Однак у пацієнтів з тяжкою формою цирозу печінки або портокавальним анастомозом біодоступність метопрололу може збільшуватись, а загальний кліренс зменшуватись. У пацієнтів з портокавальним анастомозом загальний кліренс становив приблизно 300 мл/хв, а площа під кривою концентрація у плазмі крові – час (AUC) була у 6 разів більшою, порівняно з аналогічним показником у здорових пацієнтів.
Вагітність та годування груддю
Як і більшість препаратів Метопролол Реневал не слід призначати під час вагітності та в період грудного вигодовування, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або дитини . Як і інші антигіпертензивні засоби, бета-адреноблокатори можуть викликати побічні ефекти, наприклад, брадикардію у плода, новонароджених або дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Період грудного вигодовування:
Кількість метопрололу, що виділяється в грудне молоко, та бета-блокуюча дія у дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні (при прийомі матір'ю метопрололу в терапевтичних дозах), є незначними.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаМетопролол добре переноситься пацієнтами, побічні ефекти здебільшого є легкими та оборотними.
У результаті клінічних досліджень або при застосуванні метопрололу в клінічній практиці було описано такі небажані побічні ефекти. У багатьох випадках причинно-наслідковий зв'язок із прийомом метопрололу не було встановлено. Для оцінки частоти випадків застосовували такі критерії: "дуже часто" (> 10%); "часто" (1-9,9%); "нечасто" (0,1-0,9%); "рідко" (0,01-0,09%); "дуже рідко" (<0,01%).
Порушення з боку серця: часто – брадикардія, похолодання кінцівок, серцебиття; нечасто – тимчасове посилення симптомів серцевої недостатності, AV блокада І ступеня, біль у ділянці серця; рідко – інші порушення серцевої провідності, аритмії.
Порушення з боку судин: часто – постуральні порушення (дуже рідко супроводжуються непритомністю); нечасто – кардіогенний шок у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда; дуже рідко – гангрена у пацієнтів із попередніми тяжкими порушеннями периферичного кровообігу.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – підвищена стомлюваність; часто - запаморочення, біль голови; рідко – підвищена нервова збудливість, тривожність, імпотенція/сексуальна дисфункція; нечасто – парестезія, судоми, депресія, ослаблення уваги, сонливість чи безсоння, нічні кошмари; дуже рідко – амнезія/порушення пам'яті, пригніченість, галюцинації, порушення смакових відчуттів.
Шлунково-кишкові порушення: часто - нудота, біль у ділянці живота, діарея, запор; нечасто – блювання; рідко – сухість у роті.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – порушення функції печінки; дуже рідко – гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання (у вигляді кропив'янки), підвищена пітливість; рідко – випадання волосся; дуже рідко – фотосенсибілізація, загострення псоріазу.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка при фізичному зусиллі; нечасто – бронхоспазм; рідко – риніт.
Порушення з боку органу зору: рідко – порушення зору, сухість та/або подразнення очей, кон'юнктивіт.
Порушення з боку органу слуху та лабіринту: дуже рідко – дзвін у вухах.
Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини: дуже рідко – артралгія.
Порушення метаболізму та харчування: нечасто – збільшення маси тіла.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія.
особливі вказівкиПацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, не слід внутрішньовенно вводити блокатори «повільних» кальцієвих каналів типу верапамілу.
Пацієнтам, які страждають на обструктивну хворобу легень, не рекомендується призначати бета-адреноблокатори. У разі поганої переносимості інших антигіпертензивних засобів або їх неефективності можна призначати метопролол, оскільки він є селективним препаратом. Необхідно призначати мінімально ефективну дозу, при необхідності можливе призначення бета2-адреноміметику.
Не рекомендується призначати неселективні бета-адреноблокатори пацієнтам із стенокардією Принцметалу. Даній групі пацієнтів бета1-селективні адреноблокатори слід призначати з обережністю.
При застосуванні бета1-адреноблокаторів ризик їхнього впливу на вуглеводний обмін або можливість маскування симптомів гіпоглікемії значно менший, ніж при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю у стадії декомпенсації необхідно досягти стадії компенсації як до, так і під час лікування препаратом.
Дуже рідко у пацієнтів із порушенням AV провідності може наступати погіршення провідності (можливий результат – AV блокада). Якщо на фоні лікування розвинулася брадикардія, дозу препарату необхідно зменшити або слід поступово відмінити.
Метопролол може посилювати перебіг наявних порушень периферичного кровообігу в основному внаслідок зниження артеріального тиску.
Слід виявляти обережність при призначенні препарату пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю, при метаболічному ацидозі, одночасному застосуванні із серцевими глікозидами.
У пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори, анафілактичний шок протікає у більш тяжкій формі. Застосування епінефрину (адреналіну) у терапевтичних дозах не завжди призводить до досягнення бажаного клінічного ефекту на фоні прийому метопрололу. Пацієнтам із феохромоцитомою одночасно з метопрололом слід призначати альфа-адреноблокатор. Різка відміна бета-адреноблокаторів небезпечна, особливо у пацієнтів групи високого ризику, у зв'язку з чим її слід уникати. При необхідності відміни препарату її слід проводити поступово протягом принаймні двох тижнів з дворазовим зниженням дози препарату на кожному етапі до досягнення кінцевої дози 12,5 мг (можливе застосування метопрололу в іншій лікарській формі: таблетки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, по 25 мг з ризиком), яку слід приймати як мінімум 4 дні до повного відміни препарату. При появі симптомів (наприклад, посилення симптомів стенокардії, підвищення артеріального тиску) рекомендується більш повільний режим відміни препарату. Різка відміна бета-адреноблокатора може призвести до обтяження перебігу хронічної серцевої недостатності та підвищення ризику інфаркту міокарда та раптової смерті.
У разі хірургічного втручання слід поінформувати лікаря-анестезіолога, що пацієнт приймає метопролол. Пацієнтам, які мають хірургічне втручання, припиняти лікування бета-адреноблокаторами не рекомендується. Слід уникати призначення високих доз препарату без попереднього підбору у пацієнтів з факторами серцево-судинного ризику, що піддаються некардіологічним операціям, у зв'язку з підвищеним ризиком брадикардії, артеріальної гіпотензії та інсульту, у тому числі з летальним кінцем.
Дані клінічних досліджень щодо ефективності та безпеки у пацієнтів з тяжкою стабільною симптоматичною хронічною серцевою недостатністю (IV клас за класифікацією NYHA) обмежені. Лікування таких пацієнтів повинно проводитися лікарями, які мають спеціальні знання та досвід.
Пацієнти з симптоматичною серцевою недостатністю у поєднанні з гострим інфарктом міокарда та нестабільною стенокардією виключалися з досліджень, на підставі яких визначалися показання до призначення. Ефективність та безпека препарату для цієї групи пацієнтів не описана. Застосування при нестабільній серцевій недостатності у стадії декомпенсації протипоказане. Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
При застосуванні препарату можливі епізоди запаморочення або загальної слабкості, у зв'язку з чим необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в оригінальній упаковці (контурне коміркове пакування в пачці) при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки можна приймати як разом з їжею, так і натще.
• Артеріальна гіпертензія:
100-200 мг препарату Метопролол Реневал одноразово вранці або на два прийоми; вранці і ввечері. При необхідності дозу можна збільшити або додати інший антигіпертензивний засіб. Тривала антигіпертензивна терапія 100-200 мг препарату Метопролол Реневал на добу дозволяє знизити загальну смертність, включаючи раптову смерть, частоту виникнення мозкових інсультів та порушень коронарного кровообігу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
• Стенокардія:
100-200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері. При необхідності до терапії може бути доданий інший антиангінальний препарат.
• Порушення ритму серця:
100-200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері. При необхідності до терапії можна додати інший антиаритмічний препарат.
• Підтримуюча терапія після інфаркту міокарда:
Підтримуюча доза становить 200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері. Призначення препарату Метопролол Реневал у дозі 200 мг на добу дозволяє знизити смертність у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда, та знизити ризик розвитку повторного інфаркту міокарда (у тому числі й у пацієнтів із цукровим діабетом).
• Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією:
100 мг препарату Метопролол Реневал один раз на добу, рекомендується приймати таблетку вранці. За потреби доза може бути збільшена.
• Профілактика нападів мігрені:
100-200 мг на добу на два прийоми; вранці і ввечері.
• Гіпертиреоз:
150-200 мг на добу за 3-4 прийоми.
Порушення функції нирок:
Не потрібно коригувати дозу у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Порушення функції печінки:
Зазвичай через низький рівень зв'язку з білками плазми корекція дози метопрололу не потрібна. Однак при тяжкому порушенні функції печінки (у пацієнтів з тяжкою формою цирозу печінки або портокавальним анастомозом) може знадобитися зниження дози.
Літній вік:
Не потрібно коригувати дозу у пацієнтів похилого віку.
Діти:
Досвід застосування метопрололу у дітей обмежений.
Дії при необхідності відміни препарату:
Якщо виникає необхідність перервати або припинити лікування метопрололом після тривалої терапії, дозування препарату має бути поступово зменшено у 2 рази протягом щонайменше 2 тижнів. З появою синдрому «скасування» зниження дози має відбуватися повільніше. Різке припинення прийому препарату може спричинити ішемію міокарда та може призвести до загострення перебігу стенокардії або інфаркту міокарда, а також посилити артеріальну гіпертензію.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Метопролол Реневал таб 50 мг 30 шт производится компанией ОБНОВЛЕНИЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Метопролол Реневал таб 50 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Метопролол Реневал таб 50 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт, Метопролол органика таб 50мг 30 шт Метопролол органика таб 50мг 30 шт, Метопролол органика таб 50мг 60 шт Метопролол органика таб 50мг 60 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 100мг банка п/э 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 25мг 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 50мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт Метопролол таб 100мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт озон Метопролол таб 100мг 30 шт озон, Метопролол таб 100мг 50 шт озон Метопролол таб 100мг 50 шт озон, Метопролол таб 25мг 60 шт озон Метопролол таб 25мг 60 шт озон, Метопролол таб 50мг 30 шт Метопролол таб 50мг 30 шт, Метопролол таб 50мг 30 шт озон Метопролол таб 50мг 30 шт озон, Метопролол таб 50мг 50 шт Метопролол таб 50мг 50 шт, Метопролол таб 50мг 50 шт озон Метопролол таб 50мг 50 шт озон, Метопролол таб 50мг 60 шт озон Метопролол таб 50мг 60 шт озон, Метопролол-Тева таб 100мг 30 шт Метопролол-Тева таб 100мг 30 шт, Эгилок таб 100мг 60 шт Эгилок таб 100мг 60 шт.
Пока нет комментариев