Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт
Топ продаж
Суперцена
Метопролол-акрихин таблетки 50мг 60 шт - це кардіоселективний блокатор бета-адренорецепторів, який має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Знижує підвищений артеріальний тиск, кількість та тяжкість нападів стенокардії та підвищує толерантність до фізичного навантаження. Для хворих з вихідною гіперсекрецією реніну має значення у пригніченні активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Метаболізується в печінці, а виводиться з організму нирками.
Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить метопрололу тартрат у перерахуванні на 100 % речовину - 50 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний, крохмаль картопляний, повідон, карбоксиметил-крохмаль натрію, магнію стеарат.
Опис:
Пігулки білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 50 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. 3 або 6 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
Протипоказання• підвищена чутливість до метопрололу або інших компонентів препарату, інших бета-адреноблокаторів; • кардіогенний шок; • атріовентрикулярна блокада (AV) ІІ-ІІІ ступеня; • синоатріальна (SA) блокада; • синдром слабкості синусового вузла; • виражена брадикардія; • хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації; • стенокардія Принцметалу; • артеріальна гіпотензія (у разі використання при вторинній профілактиці інфаркту міокарда – систолічний АТ менше 100 мм рт. ст., ЧСС менше 45 уд/хв); • період лактації (див. «Вагітність та період лактації»); • одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або одночасне внутрішньовенне введення верапамілу (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); • вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); • непереносимість лактози,
З ОБЕРЕЖНОЮ Цукровий діабет, метаболічний ацидоз, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (емфізема легень, хронічний обструктивний бронхіт), облітеруючі захворювання периферичних судин («переміжна» кульгавість, синдром Рейно), хронічна ома ( при одночасному застосуванні альфа-адреноблокаторів), AV блокада І ступеня, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. та в анамнезі), псоріаз, вагітність, літній вік.
Дозування50 мг
Показання до застосування- артеріальна гіпертензія (як монотерапія або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами); - ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда (вторинна профілактика – комплексна терапія), профілактика нападів стенокардії; - Порушення ритму серця (наджелудочкова тахікардія; шлуночкова екстрасистолія); - гіпертиреоз (комплексна терапія); - Профілактика нападів мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами• Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) внаслідок значного посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та метопрололу має становити не менше 14 днів. • Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу може спровокувати зупинку серця. • Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску. • Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку гіпотензії. • Бета-адреноміметики, теофілін, кокаїн, естрогени (затримка натрію), індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію та блокування синтезу простагландину нирками) послаблюють гіпотензивний ефект. • Зазначається посилення гнітючої дії на центральну нервову систему – з етанолом; сумація кардіодепресивного ефекту - з наркозними засобами; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу – з алкалоїдами ріжків. • При сумісному прийомі з гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо можливе зниження їхнього ефекту; з інсуліном – підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її вираженості та подовження, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску). • При поєднанні з гіпотензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутися різке зниження артеріального тиску (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином); збільшення вираженості урідження частоти серцевих скорочень та пригнічення атріовентрикулярної провідності - при застосуванні метопрололу з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодароном), резерпіном, метилдопою, клонідином, гуанфацином, засобами для загальної анестезію. • Якщо метопролол і клонідин приймають одночасно, то при відміні метопрололу клонідин скасовують через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому відміни). • Індуктори мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, зниження його концентрації в плазмі крові та зменшення ефекту. Інгібітори (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) – підвищують концентрацію метопрололу у плазмі. • Алергені, використовуються для імунотерапії або екстракти алергенів для шкірних проб при сумісному застосуванні з метопрололом, підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій. • Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові. • Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій. • Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові. • Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій. • Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові. • Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.
ПередозуванняСимптоми: виражена важка синусова брадикардія, запаморочення, нудота, блювання, ціаноз, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, бронхоспазм, непритомність, при гострому передозуванні - кардіогенний шок, втрата свідомості, кома, атріа та зупинки серця), кардіалгія. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв – 2 години після прийому препарату.
Лікування: промивання шлунка та прийом адсорбуючих засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниженні артеріального тиску – хворий повинен перебувати у положенні Тренделенбурга; у разі надмірного зниження артеріального тиску, брадикардії та серцевої недостатності – внутрішньовенно, з інтервалом у 2-5 хв, бета-адреноміметики – до досягнення бажаного ефекту або внутрішньовенної 0,5-2 мг атропіну сульфату. За відсутності позитивного ефекту – допамін, добутамін або норепінефрін (норадреналін).
Як наступні заходи, можливо, введення 1-10 мг глюкагону, встановлення трансвенозного інтракардіального електростимулятора. При бронхоспазму слід ввести внутрішньовенну бета2-адреноміметику. Метопролол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.
Фармакодинаміка:
Метопролол відноситься до кардіоселективних блокаторів бета-адренорецепторів, що не має внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючих властивостей. Має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію (уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС) знижує скоротливість міокарда).
Загальний периферичний опір на початку застосування бета-адреноблокаторів (у перші 24 години після прийому внутрішньо) - збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до вихідного, а при тривалому застосування - знижується. Гіпотензивна дія обумовлена рефлекторним зменшенням серцевого викиду та синтезу реніну, пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (має більше значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну) та центральної нервової системи, відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення артеріального тиску) і, зрештою, зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений артеріальний тиск (АТ) у спокої,
Гіпотензивний ефект розвивається швидко (систолічний артеріальний тиск знижується через 15 хв, максимально - через 2 години) і триває протягом 6 годин, діастолічний артеріальний тиск змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після декількох тижнів регулярного прийому.
Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС (подовження діастоли та поліпшення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує число та тяжкість нападів стенокардії та підвищує толерантність до фізичного навантаження. Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярної (AV) провідності (преім ретроградному напрямках) через AV вузол і за додатковими шляхами.
При суправентрикулярній тахікардії, мерехтіння передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця та гіпертиреозі, уріджує ЧСС, або навіть може призвести до відновлення синусового ритму.
Попереджає розвиток мігрені. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки). При застосуванні у великих дозах (понад 100 мг на добу) справляє блокуючий ефект на обидва підтипи бета-адренорецепторів.
Фармакокінетика:
Абсорбція при пероральному прийомі повна (95 %). Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення в середньому становить 3,5 години (в межах від 1 до 9 годин). Піддається інтенсивному пресистемному метаболізму, біодоступність становить 50% при першому прийомі та зростає до 70% при повторному застосуванні. Їда підвищує біодоступність на 20-40%. Біодоступність метопрололу зростає при цирозі печінки. Зв'язок із білками плазми крові – 10 %. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. Проникає у грудне молоко у незначних кількостях. Метаболізується в печінці, 2 метаболіти мають бета-адреноблокуючу активність. У метаболізмі бере участь ізофермент CYP2D6. Близько 5% виводиться у незміненому вигляді нирками. Лікування хворих із зниженою функцією нирок не потребує корекції дози препарату. Порушення функції печінки сповільнює метаболізм препарату, і у випадках недостатності функції печінки доза препарату має бути знижена. Не видаляється при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності призначають з урахуванням співвідношення користі матері та ризику для плода (у зв'язку з розвитком у плоду брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії). У цьому проводять ретельне спостереження, особливо над розвитком плода. Необхідне спостереження за новонародженими протягом 48-72 годин після розродження. Вплив метопрололу на новонародженого при годівлі грудьми не вивчений, тому жінкам, які приймають Метопролол-Акріхін, слід припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, біль голови, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій. Рідко - парестезії в кінцівках (у хворих з «кульгавістю і синдромом Рейно, що перемежується»), депресія, занепокоєння, зниження уваги, сонливість, безсоння, «кошмарні» сновидіння, сплутаність свідомості або короткочасне порушення пам'яті, м'язова слабкість. З боку органів чуття: рідко – зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, шум у вухах.
Серцево-судинна система: синусова брадикардія, серцебиття, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (запаморочення, іноді втрата свідомості). Рідко - зниження скоротливості міокарда, тимчасове посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (набряки, набряклість стоп і/або нижньої частини гомілок, задишка), аритмії, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно) З боку системи травлення: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, запор, зміна смаку. З боку шкірних покривів: кропив'янка, свербіж шкіри, висипання, загострення псоріазу, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотодерматоз, посилення потовиділення, оборотна алопеція. З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або у схильних пацієнтів), задишка. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або у схильних пацієнтів), задишка. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або у схильних пацієнтів), задишка. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції.
особливі вказівки• Контроль за хворими, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за частотою серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальним тиском, вмістом глюкози в крові у хворих на цукровий діабет. При необхідності для хворих на цукровий діабет дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються внутрішньо, слід підібрати індивідуально. • Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв. При дозі вище 200 мг на добу зменшується кардіоселективність. • При серцевій недостатності лікування метопрололом починають лише після досягнення стадії компенсації. • Можливе посилення виразності реакцій підвищеної чутливості (на тлі обтяженого алергологічного анамнезу) та відсутність ефекту від введення звичайних доз епінефрину (адреналіну). • Може посилити симптоми порушення периферичного артеріального кровообігу. • Скасування препарату проводять поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів. • При різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску). • Особливу увагу при відміні препарату слід приділяти хворим на стенокардію. • При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати частоту серцевих скорочень у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв. • Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини. • Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику. • При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня. • При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою, як супутня терапія використовують бета2-адреноміметики; при феохромоцитомі – альфа-адреноблокатори. • При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про терапію (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміни препарату не рекомендується. • Препарати, які знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання препаратів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення надмірного зниження артеріального тиску та брадикардії. • У пацієнтів похилого віку рекомендується регулярно здійснювати контроль функції печінки. • Корекція режиму дозування потрібна тільки у разі появи у хворого похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), атріовентрикулярної блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки, іноді необхідно припинити лікування. • Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується здійснювати контроль функції нирок. • Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію. • Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей. • Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію. • Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей. • Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію. • Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складною технікою
На початку лікування метопрололом хворі можуть відчувати запаморочення, втому. У цьому випадку вони повинні утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Надалі визначення безпеки дози здійснюється індивідуально.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо під час або відразу після їди, не розжовують, запивають невеликою кількістю рідини. Артеріальна гіпертензія. Початкова добова доза становить 50-100 мг на 1-2 прийоми (вранці та ввечері). При недостатньому терапевтичному ефекті добова доза може бути поступово збільшена до 100-200 мг та/або додаткове призначення інших антигіпертензивних засобів. Максимальна добова доза становить 200 мг.
Стенокардія, аритмії, профілактика нападів мігрені. 100-200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Вторинна профілактика інфаркту міокарда. 200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Гіпертиреоз. По 50 мг 2 рази на добу (вранці та ввечері).
У хворих похилого віку, при порушеннях функції нирок, а також при необхідності проведення гемодіалізу дозу не змінюють. При порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити залежно від клінічного стану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить метопрололу тартрат у перерахуванні на 100 % речовину - 50 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний, крохмаль картопляний, повідон, карбоксиметил-крохмаль натрію, магнію стеарат.
Опис:
Пігулки білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 50 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. 3 або 6 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
Протипоказання• підвищена чутливість до метопрололу або інших компонентів препарату, інших бета-адреноблокаторів; • кардіогенний шок; • атріовентрикулярна блокада (AV) ІІ-ІІІ ступеня; • синоатріальна (SA) блокада; • синдром слабкості синусового вузла; • виражена брадикардія; • хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації; • стенокардія Принцметалу; • артеріальна гіпотензія (у разі використання при вторинній профілактиці інфаркту міокарда – систолічний АТ менше 100 мм рт. ст., ЧСС менше 45 уд/хв); • період лактації (див. «Вагітність та період лактації»); • одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) або одночасне внутрішньовенне введення верапамілу (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); • вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); • непереносимість лактози,
З ОБЕРЕЖНОЮ Цукровий діабет, метаболічний ацидоз, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (емфізема легень, хронічний обструктивний бронхіт), облітеруючі захворювання периферичних судин («переміжна» кульгавість, синдром Рейно), хронічна ома ( при одночасному застосуванні альфа-адреноблокаторів), AV блокада І ступеня, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. та в анамнезі), псоріаз, вагітність, літній вік.
Дозування50 мг
Показання до застосування- артеріальна гіпертензія (як монотерапія або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами); - ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда (вторинна профілактика – комплексна терапія), профілактика нападів стенокардії; - Порушення ритму серця (наджелудочкова тахікардія; шлуночкова екстрасистолія); - гіпертиреоз (комплексна терапія); - Профілактика нападів мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами• Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) внаслідок значного посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та метопрололу має становити не менше 14 днів. • Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу може спровокувати зупинку серця. • Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску. • Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку гіпотензії. • Бета-адреноміметики, теофілін, кокаїн, естрогени (затримка натрію), індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію та блокування синтезу простагландину нирками) послаблюють гіпотензивний ефект. • Зазначається посилення гнітючої дії на центральну нервову систему – з етанолом; сумація кардіодепресивного ефекту - з наркозними засобами; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу – з алкалоїдами ріжків. • При сумісному прийомі з гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо можливе зниження їхнього ефекту; з інсуліном – підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її вираженості та подовження, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску). • При поєднанні з гіпотензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутися різке зниження артеріального тиску (особлива обережність необхідна при поєднанні з празозином); збільшення вираженості урідження частоти серцевих скорочень та пригнічення атріовентрикулярної провідності - при застосуванні метопрололу з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодароном), резерпіном, метилдопою, клонідином, гуанфацином, засобами для загальної анестезію. • Якщо метопролол і клонідин приймають одночасно, то при відміні метопрололу клонідин скасовують через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому відміни). • Індуктори мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, зниження його концентрації в плазмі крові та зменшення ефекту. Інгібітори (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) – підвищують концентрацію метопрололу у плазмі. • Алергені, використовуються для імунотерапії або екстракти алергенів для шкірних проб при сумісному застосуванні з метопрололом, підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій. • Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові. • Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій. • Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові. • Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій. • Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові. • Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску. подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів. • При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.
ПередозуванняСимптоми: виражена важка синусова брадикардія, запаморочення, нудота, блювання, ціаноз, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова екстрасистолія, бронхоспазм, непритомність, при гострому передозуванні - кардіогенний шок, втрата свідомості, кома, атріа та зупинки серця), кардіалгія. Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв – 2 години після прийому препарату.
Лікування: промивання шлунка та прийом адсорбуючих засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниженні артеріального тиску – хворий повинен перебувати у положенні Тренделенбурга; у разі надмірного зниження артеріального тиску, брадикардії та серцевої недостатності – внутрішньовенно, з інтервалом у 2-5 хв, бета-адреноміметики – до досягнення бажаного ефекту або внутрішньовенної 0,5-2 мг атропіну сульфату. За відсутності позитивного ефекту – допамін, добутамін або норепінефрін (норадреналін).
Як наступні заходи, можливо, введення 1-10 мг глюкагону, встановлення трансвенозного інтракардіального електростимулятора. При бронхоспазму слід ввести внутрішньовенну бета2-адреноміметику. Метопролол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.
Фармакодинаміка:
Метопролол відноситься до кардіоселективних блокаторів бета-адренорецепторів, що не має внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючих властивостей. Має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію (уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС) знижує скоротливість міокарда).
Загальний периферичний опір на початку застосування бета-адреноблокаторів (у перші 24 години після прийому внутрішньо) - збільшується (в результаті реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до вихідного, а при тривалому застосування - знижується. Гіпотензивна дія обумовлена рефлекторним зменшенням серцевого викиду та синтезу реніну, пригніченням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (має більше значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну) та центральної нервової системи, відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення артеріального тиску) і, зрештою, зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений артеріальний тиск (АТ) у спокої,
Гіпотензивний ефект розвивається швидко (систолічний артеріальний тиск знижується через 15 хв, максимально - через 2 години) і триває протягом 6 годин, діастолічний артеріальний тиск змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після декількох тижнів регулярного прийому.
Антиангінальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС (подовження діастоли та поліпшення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує число та тяжкість нападів стенокардії та підвищує толерантність до фізичного навантаження. Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярної (AV) провідності (преім ретроградному напрямках) через AV вузол і за додатковими шляхами.
При суправентрикулярній тахікардії, мерехтіння передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця та гіпертиреозі, уріджує ЧСС, або навіть може призвести до відновлення синусового ритму.
Попереджає розвиток мігрені. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки). При застосуванні у великих дозах (понад 100 мг на добу) справляє блокуючий ефект на обидва підтипи бета-адренорецепторів.
Фармакокінетика:
Абсорбція при пероральному прийомі повна (95 %). Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення в середньому становить 3,5 години (в межах від 1 до 9 годин). Піддається інтенсивному пресистемному метаболізму, біодоступність становить 50% при першому прийомі та зростає до 70% при повторному застосуванні. Їда підвищує біодоступність на 20-40%. Біодоступність метопрололу зростає при цирозі печінки. Зв'язок із білками плазми крові – 10 %. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. Проникає у грудне молоко у незначних кількостях. Метаболізується в печінці, 2 метаболіти мають бета-адреноблокуючу активність. У метаболізмі бере участь ізофермент CYP2D6. Близько 5% виводиться у незміненому вигляді нирками. Лікування хворих із зниженою функцією нирок не потребує корекції дози препарату. Порушення функції печінки сповільнює метаболізм препарату, і у випадках недостатності функції печінки доза препарату має бути знижена. Не видаляється при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності призначають з урахуванням співвідношення користі матері та ризику для плода (у зв'язку з розвитком у плоду брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії). У цьому проводять ретельне спостереження, особливо над розвитком плода. Необхідне спостереження за новонародженими протягом 48-72 годин після розродження. Вплив метопрололу на новонародженого при годівлі грудьми не вивчений, тому жінкам, які приймають Метопролол-Акріхін, слід припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, біль голови, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій. Рідко - парестезії в кінцівках (у хворих з «кульгавістю і синдромом Рейно, що перемежується»), депресія, занепокоєння, зниження уваги, сонливість, безсоння, «кошмарні» сновидіння, сплутаність свідомості або короткочасне порушення пам'яті, м'язова слабкість. З боку органів чуття: рідко – зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, шум у вухах.
Серцево-судинна система: синусова брадикардія, серцебиття, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (запаморочення, іноді втрата свідомості). Рідко - зниження скоротливості міокарда, тимчасове посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (набряки, набряклість стоп і/або нижньої частини гомілок, задишка), аритмії, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно) З боку системи травлення: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, запор, зміна смаку. З боку шкірних покривів: кропив'янка, свербіж шкіри, висипання, загострення псоріазу, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотодерматоз, посилення потовиділення, оборотна алопеція. З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або у схильних пацієнтів), задишка. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або у схильних пацієнтів), задишка. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або у схильних пацієнтів), задишка. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), рідко – гіперглікемія (у хворих на інсулінзалежний цукровий діабет). Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності «печінкових» ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції. вкрай рідко – гіпербілірубінемія. Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія. Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-адреноблокатори у поодиноких випадках може спричиняти незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції.
особливі вказівки• Контроль за хворими, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за частотою серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальним тиском, вмістом глюкози в крові у хворих на цукровий діабет. При необхідності для хворих на цукровий діабет дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються внутрішньо, слід підібрати індивідуально. • Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв. При дозі вище 200 мг на добу зменшується кардіоселективність. • При серцевій недостатності лікування метопрололом починають лише після досягнення стадії компенсації. • Можливе посилення виразності реакцій підвищеної чутливості (на тлі обтяженого алергологічного анамнезу) та відсутність ефекту від введення звичайних доз епінефрину (адреналіну). • Може посилити симптоми порушення периферичного артеріального кровообігу. • Скасування препарату проводять поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів. • При різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску). • Особливу увагу при відміні препарату слід приділяти хворим на стенокардію. • При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати частоту серцевих скорочень у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв. • Хворі, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні лікування бета-адреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини. • Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику. • При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня. • При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою, як супутня терапія використовують бета2-адреноміметики; при феохромоцитомі – альфа-адреноблокатори. • При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про терапію (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміни препарату не рекомендується. • Препарати, які знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання препаратів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення надмірного зниження артеріального тиску та брадикардії. • У пацієнтів похилого віку рекомендується регулярно здійснювати контроль функції печінки. • Корекція режиму дозування потрібна тільки у разі появи у хворого похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), атріовентрикулярної блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки, іноді необхідно припинити лікування. • Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується здійснювати контроль функції нирок. • Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію. • Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей. • Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію. • Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей. • Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію. • Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складною технікою
На початку лікування метопрололом хворі можуть відчувати запаморочення, втому. У цьому випадку вони повинні утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Надалі визначення безпеки дози здійснюється індивідуально.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо під час або відразу після їди, не розжовують, запивають невеликою кількістю рідини. Артеріальна гіпертензія. Початкова добова доза становить 50-100 мг на 1-2 прийоми (вранці та ввечері). При недостатньому терапевтичному ефекті добова доза може бути поступово збільшена до 100-200 мг та/або додаткове призначення інших антигіпертензивних засобів. Максимальна добова доза становить 200 мг.
Стенокардія, аритмії, профілактика нападів мігрені. 100-200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Вторинна профілактика інфаркту міокарда. 200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Гіпертиреоз. По 50 мг 2 рази на добу (вранці та ввечері).
У хворих похилого віку, при порушеннях функції нирок, а також при необхідності проведення гемодіалізу дозу не змінюють. При порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити залежно від клінічного стану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт, Метопролол органика таб 25мг 60 шт Метопролол органика таб 25мг 60 шт, Метопролол органика таб 50мг 30 шт Метопролол органика таб 50мг 30 шт, Метопролол органика таб 50мг 60 шт Метопролол органика таб 50мг 60 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 100мг банка п/э 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 25мг 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 50мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт Метопролол таб 100мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт озон Метопролол таб 100мг 30 шт озон, Метопролол таб 100мг 50 шт озон Метопролол таб 100мг 50 шт озон, Метопролол таб 25мг 60 шт озон Метопролол таб 25мг 60 шт озон, Метопролол таб 50мг 30 шт Метопролол таб 50мг 30 шт, Метопролол таб 50мг 30 шт озон Метопролол таб 50мг 30 шт озон, Метопролол таб 50мг 50 шт Метопролол таб 50мг 50 шт, Метопролол таб 50мг 50 шт озон Метопролол таб 50мг 50 шт озон, Метопролол таб 50мг 60 шт озон Метопролол таб 50мг 60 шт озон, Метопролол-Тева таб 100мг 30 шт Метопролол-Тева таб 100мг 30 шт, Эгилок таб 100мг 60 шт Эгилок таб 100мг 60 шт.
Пока нет комментариев