Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт
Топ продаж
Суперцена
Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт - це протиблювотний засіб, що містить специфічний блокатор дофамінових та серотонінових рецепторів. Він пригнічує хеморецептори тригерної зони стовбура головного мозку, зменшує чутливість вісцеральних нервів та нормалізує відділення жовчі. Препарат не впливає на тонус кровоносних судин мозку, артеріальний тиск, функцію дихання, нирок та печінки. Метоклопрамид зв'язується з білками плазми на рівні 30% та виводиться в основному через нирки. Враховуючи фармакокінетичні параметри, слід зменшити підтримуючу дозу метоклопраміду у пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю.
Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Метоклопраміду гідрохлориду моногідрат у перерахунку на метоклопраміду гідрохлорид – 5,00 мг.
Допоміжні речовини:
Динатрію едетату дигідрат - 0,10 мг
Натрію сульфіт безводний - 0,125 мг
Натрію хлорид - 9,00 мг
Натрію ацетату тригідрат - 0,54 мг
Оцтова кислота - 0,00066 мл
Вода для ін'єкцій - до 10 мл
Опис:
Прозорий безбарвний розчин.
Форма випуску:
По 2 мл ампули нейтрального скла.
На кожну ампулу наклеюють етикетку з паперу або написи на ампулі наносять фарбою, що швидко закріплюється, для скляних виробів.
5 ампул поміщають у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки (ПВХ) або з плівки поліетилентерефталатної (ПЕТФ).
1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку картонну.
5 або 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку картонну з гофрованим вкладишем.
При упаковці ампул із точкою або кільцем зламу скарифікатор не вкладають.
Упаковка для стаціонарів. 4, 5 або 10 контурних коміркових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
50 або 100 контурних коміркових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з гофрованого картону.
Протипоказання- підвищена чутливість до метоклопраміду або будь-якого з компонентів препарату; - шлунково-кишкова кровотеча, механічна кишкова непрохідність, перфорація стінки шлунка та кишечника, стани, при яких стимуляція перистальтики шлунково-кишкового тракту становить ризик; - підтверджена чи підозрювана феохромоцитома у зв'язку з ризиком розвитку тяжкої артеріальної гіпертензії; - пізня дискінезія, що розвинулася після лікування нейролептиками або метоклопрамідом в анамнезі; - епілепсія (збільшення частоти та тяжкості нападів); - Хвороба Паркінсона; - Одночасне застосування з леводопою та агоністами дофамінових рецепторів; - Метгемоглобінемія внаслідок прийому метоклопраміду або дефіциту нікотинамідаденіндінуклеотиду (НАДН) цитохрому-b5 в анамнезі; - пролактинома або пролактинозалежна пухлина; - дитячий вік до 1 року; - період грудного вигодовування; - Вагітність (III триместр).
З обережністю
При застосуванні у пацієнтів похилого віку, порушення серцевої провідності (включаючи подовження інтервалу QT), порушення водно-електролітного балансу, брадикардія, при прийомі інших препаратів, що подовжують інтервал QT, артеріальна гіпертензія, супутні неврологічні захворювання, при прийомі препаратів систему, депресію (в анамнезі); ниркова недостатність середнього та тяжкого ступеня тяжкості (КК 15-60 мл/хв); печінкова недостатність тяжкого ступеня тяжкості; вагітність (І-ІІ триместри).
Дозування5 мг/мл
Показання до застосуванняДорослі
Профілактика післяопераційної нудоти та блювання.
Симптоматичне лікування нудоти та блювання, у тому числі при гострій мігрені.
Профілактика нудоти та блювання, викликаної променевою терапією та хіміотерапією.
Для посилення перистальтики при рентгеноконтрастних дослідженнях шлунково-кишкового тракту.
Діти віком від 1 року до 18 років
Друга лінія лікування післяопераційної нудоти та блювання.
Друга лінія профілактики відстроченої нудоти та блювання, викликаної хіміотерапією.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації. Протипоказано одночасне застосування метоклопраміду з леводопою або агоністами дофамінових рецепторів у зв'язку з наявним взаємним антагонізмом.
Комбінації, яких слід уникати. Алкоголь посилює седативний ефект метоклопраміду.
Комбінації, які вимагають дотримання обережності. У зв'язку з прокінетичним ефектом метоклопраміду всмоктування деяких препаратів може порушуватися.
М-холіноблокатори і похідні морфіну мають взаємний антагонізм з метоклопрамідом щодо впливу на перистальтику шлунково-кишкового тракту.
Лікарські препарати, що пригнічують ЦНС (похідні морфіну, транквілізатори, блокатори H1-гістамінових рецепторів, антидепресанти з седативним ефектом, барбітурати, клонідин та інші препарати цих груп) можуть посилювати седативний ефект під впливом метоклопраміду.
Метоклопрамід посилює дію нейролептиків щодо екстрапірамідних симптомів. При супутньому застосуванні внутрішньо метоклопраміду та тетрабеназину існує ймовірність виникнення дефіциту дофаміну, що може супроводжуватися спазмом м'язів, труднощами у мовленні або при ковтанні, занепокоєнням, тремором, мимовільними рухами м'язів, у тому числі м'язів обличчя.
Застосування метоклопраміду із серотонінергічними препаратами, наприклад, із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, підвищує ризик розвитку серотонінового синдрому (серотонінова інтоксикація).
Метоклопрамід знижує біодоступність дигоксину, при цьому потрібний моніторинг концентрації дигоксину в плазмі.
Метоклопрамід посилює всмоктування тетрацикліну, ампіциліну, парацетамолу, ацетилсаліцилової кислоти, мексилетину, літію, леводопи, етанолу та циклоспорину (Сmax на 46 % та вплив на 22 %, що вимагає проведення моніторингу концентрації циклоспорину); зменшує всмоктування циметидину.
Експозиція метоклопраміду збільшується при одночасному застосуванні з потужними інгібіторами ізоферменту CYP2D6, наприклад, флуоксетином та пароксетином. Хоча клінічної значущості такої взаємодії не встановлено, необхідно стежити за появою у пацієнтів побічних реакцій.
При супутньому застосуванні метоклопраміду з атовахоном значно знижується концентрація атовахону у плазмі (близько 50 %). Супутнє застосування метоклопраміду з атовахоном не рекомендується.
При супутньому застосуванні метоклопраміду з бромокриптином підвищується концентрація бромокриптину у плазмі.
Розчин метоклопраміду фармацевтично (фізично та хімічно) сумісний (до 48 год) з розчинами циметидину, маніту, калію ацетату та калію фосфату; фізично сумісний (до 48 год) з розчинами аскорбінової кислоти, бензтропіну мезилату, цитарабіну, дексаметазону натрію фосфату, дифенгідраміну, доксорубіцину, гепарину натрію, гідрокортизону натрію фосфату, лідокаїну гідрохлориду, розчинів полівітамінів з аскорбіновою кислотою.
Розчин метоклопраміду фізично сумісний до 24 годин (не використовувати, якщо спостерігається преципітація) з кліндаміцину фосфатом, циклофосфамідом, інсуліном. Умовно сумісний (використовувати протягом однієї години після змішування або можна вливати безпосередньо в ту саму венозну лінію) з ампіциліном натрію, цисплатином, лактобіонатом еритроміцину, метотрексатом натрію, бензилпеніциліном калію, тетрацикліну гідрохлоридом. Несумісний (не поєднувати!) з цефалотином натрію, хлорамфеніколом натрію, бікарбонатом натрію.
ПередозуванняСимптоми. Дезорієнтація та екстрапірамідні розлади, гіперсомнія, сонливість, зміна свідомості, її сплутаність та галюцинації, дратівливість, запаморочення, брадикардія, зміни артеріального тиску, зупинка серця та дихання, біль у животі.
Як правило, симптоматика зникає після припинення прийому препарату протягом 24 годин.
Лікування. У разі розвитку екстрапірамідних симптомів, спричинених передозуванням або з іншої причини, лікування має виключно симптоматичний характер (бензодіазепіни у дітей та/або антихолінергічні протипаркінсонічні препарати у дорослих).
Потрібно симптоматичне лікування та постійний моніторинг серцево-судинної та дихальної функції залежно від клінічного стану пацієнта.
Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиблювотний засіб - дофамінових рецепторів центральний блокатор.
Фармакодинаміка:
Метоклопрамід – специфічний блокатор дофамінових (D2) та серотонінових (5-НТ3) рецепторів, пригнічує хеморецептори тригерної зони стовбура головного мозку, послаблює чутливість вісцеральних нервів, що передають імпульси від пілоруса та дванадцятипалої кишки до блювоти. Через гіпоталамус та парасимпатичну нервову систему (іннервація шлунково-кишкового тракту) надає регулюючий та координуючий вплив на тонус та рухову активність верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (в т.ч. тонус нижнього сфінктера стравоходу у спокої). Підвищує тонус шлунка та кишечника, прискорює спорожнення шлунка, зменшує гіперацидний стаз, перешкоджає пілоричному та екзофагеальному рефлюксу, стимулює перистальтику кишечника. Нормалізує відділення жовчі, зменшує спазм сфінктера Одді. Не змінюючи його тонусу, усуває дискінезію жовчного міхура. Не впливає на тонус кровоносних судин мозку, артеріальний тиск, функцію дихання, а також нирок та печінки, на кровотворення, секрецію шлунка та підшлункової залози. Стимулює секрецію пролактину. Збільшує чутливість тканин до ацетилхоліну (дія не залежить від вагусної іннервації, але усувається холіноблокаторами). Стимулюючи секрецію альдостерону, посилює затримку іонів натрію та виведення іонів калію.
Фармакокінетика:
Зв'язування з білками плазми – приблизно 30%. Проходить через плацентарний бар'єр та гематоенцефалічний бар'єр, проникає у грудне молоко. Ефект починає розвиватися через 10-15 хв після внутрішньом'язового введення та через 1-3 хв після внутрішньовенного введення. Т1/2 – 3-5 год, при порушенні функції нирок – до 14 год. Виведення препарату відбувається в основному через нирки (85 % протягом 72 год) у незмінному вигляді та у вигляді сульфатного та глюкуронідного кон'югантів.
У дітей фармакодинаміка метоклопраміду після внутрішньовенного введення дуже варіабельна та чіткого співвідношення «концентрація-ефект» у них не було встановлено.
Незважаючи на те, що фармакокінетика метоклопраміду була вивчена у дітей при нудоті та блюванні, викликаних хіміотерапією, є недостатньо даних, щоб зробити висновок щодо збігу показників фармакокінетики метоклопраміду у дорослих та дітей. Період напіввиведення метоклопраміду у новонароджених дітей (у віці 3,5 тижнів) після першої та десятої дози був значно більшим (23,1 та 10,3 год відповідно) порівняно з дітьми інших вікових груп через зниження кліренсу. Це може бути пов'язане з віковою незрілістю функції печінки та нирок при народженні. Середній період напіввиведення метоклопраміду в дітей віком інших вікових груп становить 4,1-4,5 години (діапазон коливань від 1,7 до 12,5 год).
У пацієнтів з нирковою недостатністю кліренс метоклопраміду зменшується пропорційно до зниження кліренсу креатиніну, одночасно відбувається збільшення періоду його напівелімінації. Тим не менш, у цієї групи пацієнтів зберігається лінійність фармакокінетики метоклопраміду. Внаслідок зниження кліренсу метоклопраміду у цієї групи пацієнтів слід зменшити підтримуючу дозу метоклопраміду, щоб уникнути його кумуляції. При тяжкій нирковій недостатності кліренс метоклопраміду зменшується до 10 годин (при кліренсі креатиніну 10-50 мл/хв) та 15 годин (при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв).
У пацієнтів із порушеннями функції печінки (цироз) можлива кумуляція метоклопраміду, пов'язана із зменшенням його кліренсу на 50%.
Дані щодо фармакокінетики розчину після введення літнім особам відсутні.
Можлива зміна фармакокінетичних параметрів, пов'язана з віковими змінами функції печінки та нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність. Метоклопрамід можна застосовувати під час вагітності (I-II триместри) лише якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
У зв'язку з фармакологічними особливостями (подібно до інших нейролептиків), при застосуванні метоклопраміду наприкінці вагітності не можна виключити ймовірність розвитку екстрапірамідних симптомів у новонародженого.
Період грудного вигодовування. Метоклопрамід у невеликій кількості виділяється з грудним молоком. Не можна виключити можливість розвитку побічних реакцій у дитини. Застосування метоклопраміду у період грудного вигодовування протипоказане. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій класифікована наступним чином: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 – < 1/10), нечасто (> 1/1000 – < 1/100), рідко (> 1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (< 1 10000), частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних).
З боку системи травлення: на початку лікування можливі запор, діарея, нудота; рідко – сухість у роті.
З боку центральної нервової системи: на початку лікування можливі відчуття втоми, сонливість, запаморочення, головний біль, депресія, астенія, екстрапірамідні порушення (особливо у дітей та молодих пацієнтів та/або при перевищенні рекомендованих доз препарату, навіть після одноразового введення), нечасто – дистонія, порушення свідомості, рідко судоми (особливо у хворих на епілепсію), частота невідома – пізня дискінезія, яка може бути постійною, під час або після тривалого лікування (особливо у літніх пацієнтів), нейролептичний злоякісний синдром. При тривалому застосуванні частіше у пацієнтів похилого віку можливі явища паркінсонізму, дискінезії.
Психічні порушення: часто – депресія; нечасто – галюцинації; рідко – сплутаність свідомості.
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: на початку лікування можливий агранулоцитоз; частота невідома – метгемоглобінемія, яка може бути пов'язана з дефіцитом ферменту НАДН-цитохрому-b5-редуктази, особливо у новонароджених; сульфгемоглобінемія, обумовлена сірковмісними речовинами у складі препарату (в основному, при супутньому застосуванні високих доз лікарських засобів, що містять сірку); лейкопенія, нейтропенія.
З боку серця: рідко – брадикардія; частота невідома – зупинка серця, яка може бути викликана брадикардією; атріовентрикулярна блокада, блокада синусного вузла (особливо при внутрішньовенному введенні), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует» (torsade de pointes).
З боку судин: часто – гіпотензія, особливо при внутрішньовенному введенні; частота невідома – кардіогенний шок, непритомність після ін'єкції, гостра артеріальна гіпертензія у пацієнтів із феохромоцитомою.
З боку ендокринної системи*: нечасто – аменорея, гіперпролактинемія; рідко – галакторея; частота невідома – гінекомастія.
* Ендокринні порушення під час тривалого лікування пов'язані з гіперпролактинемією (аменорея, галакторея, гінекомастія).
З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; частота невідома – анафілактичні реакції (у тому числі анафілактичний шок);
Алергічні реакції: рідко – кропив'янка, макулопапульозний висип.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – поліурія, нетримання сечі.
З боку статевих органів та молочної залози: невідома частота – сексуальна дисфункція, пріапізм.
Небажані реакції, що найчастіше зустрічаються при застосуванні високих доз препарату метоклопраміду: екстрапірамідні симптоми: гостра дистонія та дискінезія, синдром паркінсонізму, акатизія розвивалися навіть після застосування одноразової дози препарату, особливо у дітей та молодих пацієнтів (див. розділ «Особливий вказівки»); сонливість, зниження рівня свідомості, сплутаність свідомості, галюцинації.
особливі вказівкиМетоклопрамід не є ефективним при блюванні вестибулярного генезу.
У зв'язку із вмістом сульфіту натрію, ін'єкційний розчин метоклопраміду не слід призначати хворим на бронхіальну астму, з підвищеною чутливістю до сульфітів.
На фоні застосування метоклопраміду можливі спотворення даних лабораторних показників функції печінки та визначення концентрації альдостерону та пролактину у плазмі.
Більшість побічних ефектів виникає протягом 36 годин від початку лікування та проходить протягом 24 годин після відміни. Лікування має бути, по можливості, короткочасним.
У період лікування препаратом не рекомендовано вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами, роботи з механізмами та іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняВідпустка за рецептом.
Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово.
внутрішньовенно препарат слід вводити болюсно повільно (не менше 3 хв). Щоб уникнути передозування, необхідно дотримуватись мінімального інтервалу 6 годин між введеннями препарату.
Дорослі
Профілактика післяопераційної нудоти та блювання
Рекомендована одноразова доза 10 мг.
Симптоматичне лікування нудоти та блювання, у тому числі при гострій мігрені.
Профілактика нудоти та блювання, викликаної променевою терапією та хіміотерапією.
Одноразова доза 10 мг, що рекомендується, вводиться до трьох разів на добу.
Для посилення перистальтики при рентгеноконтрастних дослідженнях шлунково-кишкового тракту
Рекомендовано внутрішньовенне болюсне повільне введення 10-20 мг за 10 хв до початку дослідження.
Максимальна добова доза становить 30 мг/0,5 мг/кг.
Термін введення препарату у вигляді ін'єкції повинен бути максимально коротким з наступним переходом на лікарську форму для внутрішнього застосування.
Діти віком від 1 до 18 років. Рекомендовано внутрішньовенне болюсне повільне введення.
Максимальна добова доза становить 0,5 мг/кг маси тіла. Дозу розраховують відповідно до наведеної нижче інформації або виходячи з розрахунку 0,10-0,15 мг/кг маси тіла до 3 разів на день. 1-3 років (10-14 кг) 1 мг до 3 разів на день 3-5 років (15-19 кг) 2 мг до 3 разів на день 5-9 років (20-28 кг) 2,5 мг до 3 Щодня 9-15 років (30-60 кг) 5 мг до 3 разів на день 15-18 років (більше 60 кг) 10 мг до 3 разів на день
Максимальна тривалість застосування метоклопраміду для профілактики післяопераційної нудоти і блювання становить 2 дні.
Для профілактики нудоти та блювання, викликаних хіміотерапією – 5 днів.
У літніх пацієнтів може знадобитися зниження дози через зниження функції нирок і печінки.
У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) добова доза повинна бути знижена на 75%. У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня тяжкості (КК 15-60 мл/хв) доза повинна бути знижена на 50%.
У пацієнтів із печінковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості доза повинна бути знижена на 50%.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Метоклопраміду гідрохлориду моногідрат у перерахунку на метоклопраміду гідрохлорид – 5,00 мг.
Допоміжні речовини:
Динатрію едетату дигідрат - 0,10 мг
Натрію сульфіт безводний - 0,125 мг
Натрію хлорид - 9,00 мг
Натрію ацетату тригідрат - 0,54 мг
Оцтова кислота - 0,00066 мл
Вода для ін'єкцій - до 10 мл
Опис:
Прозорий безбарвний розчин.
Форма випуску:
По 2 мл ампули нейтрального скла.
На кожну ампулу наклеюють етикетку з паперу або написи на ампулі наносять фарбою, що швидко закріплюється, для скляних виробів.
5 ампул поміщають у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки (ПВХ) або з плівки поліетилентерефталатної (ПЕТФ).
1 або 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку картонну.
5 або 10 ампул разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором поміщають в пачку картонну з гофрованим вкладишем.
При упаковці ампул із точкою або кільцем зламу скарифікатор не вкладають.
Упаковка для стаціонарів. 4, 5 або 10 контурних коміркових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
50 або 100 контурних коміркових упаковок разом з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з гофрованого картону.
Протипоказання- підвищена чутливість до метоклопраміду або будь-якого з компонентів препарату; - шлунково-кишкова кровотеча, механічна кишкова непрохідність, перфорація стінки шлунка та кишечника, стани, при яких стимуляція перистальтики шлунково-кишкового тракту становить ризик; - підтверджена чи підозрювана феохромоцитома у зв'язку з ризиком розвитку тяжкої артеріальної гіпертензії; - пізня дискінезія, що розвинулася після лікування нейролептиками або метоклопрамідом в анамнезі; - епілепсія (збільшення частоти та тяжкості нападів); - Хвороба Паркінсона; - Одночасне застосування з леводопою та агоністами дофамінових рецепторів; - Метгемоглобінемія внаслідок прийому метоклопраміду або дефіциту нікотинамідаденіндінуклеотиду (НАДН) цитохрому-b5 в анамнезі; - пролактинома або пролактинозалежна пухлина; - дитячий вік до 1 року; - період грудного вигодовування; - Вагітність (III триместр).
З обережністю
При застосуванні у пацієнтів похилого віку, порушення серцевої провідності (включаючи подовження інтервалу QT), порушення водно-електролітного балансу, брадикардія, при прийомі інших препаратів, що подовжують інтервал QT, артеріальна гіпертензія, супутні неврологічні захворювання, при прийомі препаратів систему, депресію (в анамнезі); ниркова недостатність середнього та тяжкого ступеня тяжкості (КК 15-60 мл/хв); печінкова недостатність тяжкого ступеня тяжкості; вагітність (І-ІІ триместри).
Дозування5 мг/мл
Показання до застосуванняДорослі
Профілактика післяопераційної нудоти та блювання.
Симптоматичне лікування нудоти та блювання, у тому числі при гострій мігрені.
Профілактика нудоти та блювання, викликаної променевою терапією та хіміотерапією.
Для посилення перистальтики при рентгеноконтрастних дослідженнях шлунково-кишкового тракту.
Діти віком від 1 року до 18 років
Друга лінія лікування післяопераційної нудоти та блювання.
Друга лінія профілактики відстроченої нудоти та блювання, викликаної хіміотерапією.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації. Протипоказано одночасне застосування метоклопраміду з леводопою або агоністами дофамінових рецепторів у зв'язку з наявним взаємним антагонізмом.
Комбінації, яких слід уникати. Алкоголь посилює седативний ефект метоклопраміду.
Комбінації, які вимагають дотримання обережності. У зв'язку з прокінетичним ефектом метоклопраміду всмоктування деяких препаратів може порушуватися.
М-холіноблокатори і похідні морфіну мають взаємний антагонізм з метоклопрамідом щодо впливу на перистальтику шлунково-кишкового тракту.
Лікарські препарати, що пригнічують ЦНС (похідні морфіну, транквілізатори, блокатори H1-гістамінових рецепторів, антидепресанти з седативним ефектом, барбітурати, клонідин та інші препарати цих груп) можуть посилювати седативний ефект під впливом метоклопраміду.
Метоклопрамід посилює дію нейролептиків щодо екстрапірамідних симптомів. При супутньому застосуванні внутрішньо метоклопраміду та тетрабеназину існує ймовірність виникнення дефіциту дофаміну, що може супроводжуватися спазмом м'язів, труднощами у мовленні або при ковтанні, занепокоєнням, тремором, мимовільними рухами м'язів, у тому числі м'язів обличчя.
Застосування метоклопраміду із серотонінергічними препаратами, наприклад, із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, підвищує ризик розвитку серотонінового синдрому (серотонінова інтоксикація).
Метоклопрамід знижує біодоступність дигоксину, при цьому потрібний моніторинг концентрації дигоксину в плазмі.
Метоклопрамід посилює всмоктування тетрацикліну, ампіциліну, парацетамолу, ацетилсаліцилової кислоти, мексилетину, літію, леводопи, етанолу та циклоспорину (Сmax на 46 % та вплив на 22 %, що вимагає проведення моніторингу концентрації циклоспорину); зменшує всмоктування циметидину.
Експозиція метоклопраміду збільшується при одночасному застосуванні з потужними інгібіторами ізоферменту CYP2D6, наприклад, флуоксетином та пароксетином. Хоча клінічної значущості такої взаємодії не встановлено, необхідно стежити за появою у пацієнтів побічних реакцій.
При супутньому застосуванні метоклопраміду з атовахоном значно знижується концентрація атовахону у плазмі (близько 50 %). Супутнє застосування метоклопраміду з атовахоном не рекомендується.
При супутньому застосуванні метоклопраміду з бромокриптином підвищується концентрація бромокриптину у плазмі.
Розчин метоклопраміду фармацевтично (фізично та хімічно) сумісний (до 48 год) з розчинами циметидину, маніту, калію ацетату та калію фосфату; фізично сумісний (до 48 год) з розчинами аскорбінової кислоти, бензтропіну мезилату, цитарабіну, дексаметазону натрію фосфату, дифенгідраміну, доксорубіцину, гепарину натрію, гідрокортизону натрію фосфату, лідокаїну гідрохлориду, розчинів полівітамінів з аскорбіновою кислотою.
Розчин метоклопраміду фізично сумісний до 24 годин (не використовувати, якщо спостерігається преципітація) з кліндаміцину фосфатом, циклофосфамідом, інсуліном. Умовно сумісний (використовувати протягом однієї години після змішування або можна вливати безпосередньо в ту саму венозну лінію) з ампіциліном натрію, цисплатином, лактобіонатом еритроміцину, метотрексатом натрію, бензилпеніциліном калію, тетрацикліну гідрохлоридом. Несумісний (не поєднувати!) з цефалотином натрію, хлорамфеніколом натрію, бікарбонатом натрію.
ПередозуванняСимптоми. Дезорієнтація та екстрапірамідні розлади, гіперсомнія, сонливість, зміна свідомості, її сплутаність та галюцинації, дратівливість, запаморочення, брадикардія, зміни артеріального тиску, зупинка серця та дихання, біль у животі.
Як правило, симптоматика зникає після припинення прийому препарату протягом 24 годин.
Лікування. У разі розвитку екстрапірамідних симптомів, спричинених передозуванням або з іншої причини, лікування має виключно симптоматичний характер (бензодіазепіни у дітей та/або антихолінергічні протипаркінсонічні препарати у дорослих).
Потрібно симптоматичне лікування та постійний моніторинг серцево-судинної та дихальної функції залежно від клінічного стану пацієнта.
Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиблювотний засіб - дофамінових рецепторів центральний блокатор.
Фармакодинаміка:
Метоклопрамід – специфічний блокатор дофамінових (D2) та серотонінових (5-НТ3) рецепторів, пригнічує хеморецептори тригерної зони стовбура головного мозку, послаблює чутливість вісцеральних нервів, що передають імпульси від пілоруса та дванадцятипалої кишки до блювоти. Через гіпоталамус та парасимпатичну нервову систему (іннервація шлунково-кишкового тракту) надає регулюючий та координуючий вплив на тонус та рухову активність верхнього відділу шлунково-кишкового тракту (в т.ч. тонус нижнього сфінктера стравоходу у спокої). Підвищує тонус шлунка та кишечника, прискорює спорожнення шлунка, зменшує гіперацидний стаз, перешкоджає пілоричному та екзофагеальному рефлюксу, стимулює перистальтику кишечника. Нормалізує відділення жовчі, зменшує спазм сфінктера Одді. Не змінюючи його тонусу, усуває дискінезію жовчного міхура. Не впливає на тонус кровоносних судин мозку, артеріальний тиск, функцію дихання, а також нирок та печінки, на кровотворення, секрецію шлунка та підшлункової залози. Стимулює секрецію пролактину. Збільшує чутливість тканин до ацетилхоліну (дія не залежить від вагусної іннервації, але усувається холіноблокаторами). Стимулюючи секрецію альдостерону, посилює затримку іонів натрію та виведення іонів калію.
Фармакокінетика:
Зв'язування з білками плазми – приблизно 30%. Проходить через плацентарний бар'єр та гематоенцефалічний бар'єр, проникає у грудне молоко. Ефект починає розвиватися через 10-15 хв після внутрішньом'язового введення та через 1-3 хв після внутрішньовенного введення. Т1/2 – 3-5 год, при порушенні функції нирок – до 14 год. Виведення препарату відбувається в основному через нирки (85 % протягом 72 год) у незмінному вигляді та у вигляді сульфатного та глюкуронідного кон'югантів.
У дітей фармакодинаміка метоклопраміду після внутрішньовенного введення дуже варіабельна та чіткого співвідношення «концентрація-ефект» у них не було встановлено.
Незважаючи на те, що фармакокінетика метоклопраміду була вивчена у дітей при нудоті та блюванні, викликаних хіміотерапією, є недостатньо даних, щоб зробити висновок щодо збігу показників фармакокінетики метоклопраміду у дорослих та дітей. Період напіввиведення метоклопраміду у новонароджених дітей (у віці 3,5 тижнів) після першої та десятої дози був значно більшим (23,1 та 10,3 год відповідно) порівняно з дітьми інших вікових груп через зниження кліренсу. Це може бути пов'язане з віковою незрілістю функції печінки та нирок при народженні. Середній період напіввиведення метоклопраміду в дітей віком інших вікових груп становить 4,1-4,5 години (діапазон коливань від 1,7 до 12,5 год).
У пацієнтів з нирковою недостатністю кліренс метоклопраміду зменшується пропорційно до зниження кліренсу креатиніну, одночасно відбувається збільшення періоду його напівелімінації. Тим не менш, у цієї групи пацієнтів зберігається лінійність фармакокінетики метоклопраміду. Внаслідок зниження кліренсу метоклопраміду у цієї групи пацієнтів слід зменшити підтримуючу дозу метоклопраміду, щоб уникнути його кумуляції. При тяжкій нирковій недостатності кліренс метоклопраміду зменшується до 10 годин (при кліренсі креатиніну 10-50 мл/хв) та 15 годин (при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв).
У пацієнтів із порушеннями функції печінки (цироз) можлива кумуляція метоклопраміду, пов'язана із зменшенням його кліренсу на 50%.
Дані щодо фармакокінетики розчину після введення літнім особам відсутні.
Можлива зміна фармакокінетичних параметрів, пов'язана з віковими змінами функції печінки та нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність. Метоклопрамід можна застосовувати під час вагітності (I-II триместри) лише якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
У зв'язку з фармакологічними особливостями (подібно до інших нейролептиків), при застосуванні метоклопраміду наприкінці вагітності не можна виключити ймовірність розвитку екстрапірамідних симптомів у новонародженого.
Період грудного вигодовування. Метоклопрамід у невеликій кількості виділяється з грудним молоком. Не можна виключити можливість розвитку побічних реакцій у дитини. Застосування метоклопраміду у період грудного вигодовування протипоказане. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій класифікована наступним чином: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 – < 1/10), нечасто (> 1/1000 – < 1/100), рідко (> 1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (< 1 10000), частота невідома (не може бути оцінена на підставі наявних даних).
З боку системи травлення: на початку лікування можливі запор, діарея, нудота; рідко – сухість у роті.
З боку центральної нервової системи: на початку лікування можливі відчуття втоми, сонливість, запаморочення, головний біль, депресія, астенія, екстрапірамідні порушення (особливо у дітей та молодих пацієнтів та/або при перевищенні рекомендованих доз препарату, навіть після одноразового введення), нечасто – дистонія, порушення свідомості, рідко судоми (особливо у хворих на епілепсію), частота невідома – пізня дискінезія, яка може бути постійною, під час або після тривалого лікування (особливо у літніх пацієнтів), нейролептичний злоякісний синдром. При тривалому застосуванні частіше у пацієнтів похилого віку можливі явища паркінсонізму, дискінезії.
Психічні порушення: часто – депресія; нечасто – галюцинації; рідко – сплутаність свідомості.
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: на початку лікування можливий агранулоцитоз; частота невідома – метгемоглобінемія, яка може бути пов'язана з дефіцитом ферменту НАДН-цитохрому-b5-редуктази, особливо у новонароджених; сульфгемоглобінемія, обумовлена сірковмісними речовинами у складі препарату (в основному, при супутньому застосуванні високих доз лікарських засобів, що містять сірку); лейкопенія, нейтропенія.
З боку серця: рідко – брадикардія; частота невідома – зупинка серця, яка може бути викликана брадикардією; атріовентрикулярна блокада, блокада синусного вузла (особливо при внутрішньовенному введенні), подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует» (torsade de pointes).
З боку судин: часто – гіпотензія, особливо при внутрішньовенному введенні; частота невідома – кардіогенний шок, непритомність після ін'єкції, гостра артеріальна гіпертензія у пацієнтів із феохромоцитомою.
З боку ендокринної системи*: нечасто – аменорея, гіперпролактинемія; рідко – галакторея; частота невідома – гінекомастія.
* Ендокринні порушення під час тривалого лікування пов'язані з гіперпролактинемією (аменорея, галакторея, гінекомастія).
З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; частота невідома – анафілактичні реакції (у тому числі анафілактичний шок);
Алергічні реакції: рідко – кропив'янка, макулопапульозний висип.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – поліурія, нетримання сечі.
З боку статевих органів та молочної залози: невідома частота – сексуальна дисфункція, пріапізм.
Небажані реакції, що найчастіше зустрічаються при застосуванні високих доз препарату метоклопраміду: екстрапірамідні симптоми: гостра дистонія та дискінезія, синдром паркінсонізму, акатизія розвивалися навіть після застосування одноразової дози препарату, особливо у дітей та молодих пацієнтів (див. розділ «Особливий вказівки»); сонливість, зниження рівня свідомості, сплутаність свідомості, галюцинації.
особливі вказівкиМетоклопрамід не є ефективним при блюванні вестибулярного генезу.
У зв'язку із вмістом сульфіту натрію, ін'єкційний розчин метоклопраміду не слід призначати хворим на бронхіальну астму, з підвищеною чутливістю до сульфітів.
На фоні застосування метоклопраміду можливі спотворення даних лабораторних показників функції печінки та визначення концентрації альдостерону та пролактину у плазмі.
Більшість побічних ефектів виникає протягом 36 годин від початку лікування та проходить протягом 24 годин після відміни. Лікування має бути, по можливості, короткочасним.
У період лікування препаратом не рекомендовано вживання алкоголю.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
У період лікування необхідно утримуватися від керування транспортними засобами, роботи з механізмами та іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняВідпустка за рецептом.
Спосіб застосування та дозивнутрішньовенно або внутрішньом'язово.
внутрішньовенно препарат слід вводити болюсно повільно (не менше 3 хв). Щоб уникнути передозування, необхідно дотримуватись мінімального інтервалу 6 годин між введеннями препарату.
Дорослі
Профілактика післяопераційної нудоти та блювання
Рекомендована одноразова доза 10 мг.
Симптоматичне лікування нудоти та блювання, у тому числі при гострій мігрені.
Профілактика нудоти та блювання, викликаної променевою терапією та хіміотерапією.
Одноразова доза 10 мг, що рекомендується, вводиться до трьох разів на добу.
Для посилення перистальтики при рентгеноконтрастних дослідженнях шлунково-кишкового тракту
Рекомендовано внутрішньовенне болюсне повільне введення 10-20 мг за 10 хв до початку дослідження.
Максимальна добова доза становить 30 мг/0,5 мг/кг.
Термін введення препарату у вигляді ін'єкції повинен бути максимально коротким з наступним переходом на лікарську форму для внутрішнього застосування.
Діти віком від 1 до 18 років. Рекомендовано внутрішньовенне болюсне повільне введення.
Максимальна добова доза становить 0,5 мг/кг маси тіла. Дозу розраховують відповідно до наведеної нижче інформації або виходячи з розрахунку 0,10-0,15 мг/кг маси тіла до 3 разів на день. 1-3 років (10-14 кг) 1 мг до 3 разів на день 3-5 років (15-19 кг) 2 мг до 3 разів на день 5-9 років (20-28 кг) 2,5 мг до 3 Щодня 9-15 років (30-60 кг) 5 мг до 3 разів на день 15-18 років (більше 60 кг) 10 мг до 3 разів на день
Максимальна тривалість застосування метоклопраміду для профілактики післяопераційної нудоти і блювання становить 2 дні.
Для профілактики нудоти та блювання, викликаних хіміотерапією – 5 днів.
У літніх пацієнтів може знадобитися зниження дози через зниження функції нирок і печінки.
У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) добова доза повинна бути знижена на 75%. У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього або тяжкого ступеня тяжкості (КК 15-60 мл/хв) доза повинна бути знижена на 50%.
У пацієнтів із печінковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості доза повинна бути знижена на 50%.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт производится компанией Импорт. На нашем сайте в свободном доступе можно купить Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Метоклопрамид Велфарм раствор для инъекций 5 мг/мл ... Метоклопрамид Велфарм раствор для инъекций 5 мг/мл 2 мл 10 шт, Метоклопрамид раствор для инъекций 5 мг/мл 2 мл амп ... Метоклопрамид раствор для инъекций 5 мг/мл 2 мл амп 10 шт, Метоклопрамид раствор для инъекций 5 мг/мл 2 мл амп ... Метоклопрамид раствор для инъекций 5 мг/мл 2 мл амп 10 шт, Метоклопрамид раствор для инъекций 5 мг/мл 2 мл амп ... Метоклопрамид раствор для инъекций 5 мг/мл 2 мл амп 10 шт, Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт Метоклопрамид раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт, Метоклопрамид сотекс раствор для инъекций 5мг/мл 2мл... Метоклопрамид сотекс раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт, Метоклопрамид таб 10мг 50 шт Метоклопрамид таб 10мг 50 шт, Метоклопрамид таб 10мг 50 шт Метоклопрамид таб 10мг 50 шт, Метоклопрамид таб 10мг 56 шт renewal Метоклопрамид таб 10мг 56 шт renewal, Метоклопрамид-Эском раствор для инъекций 5мг/мл 2мл ... Метоклопрамид-Эском раствор для инъекций 5мг/мл 2мл амп 10 шт, Церукал таб 10мг 50 шт Церукал таб 10мг 50 шт.
Пока нет комментариев