Метокард таб 100мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Метокард - це кардіоселективний блокатор бета-адренорецепторів, який має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію. Він знижує кількість та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження. Препарат швидко та майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Метокард метаболізується у печінці, а близько 5% препарату виводиться у незмінному вигляді нирками.
Метокард таб 100мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: Метопрололу тартрат 50 мг або 100 мг;
1 таблетка містить: лактоза, повідон, тальк, магнію стеарат ,
целюлоза мікрокристалічна, крохмаль рисовий.
Опис:
Пігулки білого кольору, круглі, двоопуклі, мають ділильну ризику.
Форма випуску:
Пігулки 50 мг та 100 мг.
По 10 таблеток у блістер із фольги AL/PVC. 3 блістери разом з Інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
Протипоказання• підвищена чутливість до метопрололу або інших компонентів препарату, інших бетаблокаторів; • кардіогенний шок; • антріовентрикулярна (АV) блокада ІІ – ІІІ ступеня; • синоатріальна (SA) блокада; • синдром слабкості синусового вузла; • виражена брадикардія; • серцева недостатність у стадії декомпенсації; • стенокардія Принцметалу; • артеріальна гіпотензія (у разі використання при вторинній профілактиці інфаркту міокарда – систолічний АТ менше 100 мм рт. ст., ЧСС менше 45 уд./хв; • період лактації (див. «Вагітність та період лактації»); • одночасний прийом інгібіторів МАО або одночасне внутрішньовенне введення верапамілу (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); • вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю (див. також «Особливі вказівки» – цукровий діабет, метаболічний ацидоз, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (емфізема легень, хронічний обструктивний бронхіт), облітеруючі захворювання периферичних судин («переміжна» кульгавість, синдром /або ниркова недостатність, міастенія, феохромацитома, AV блокада І ступеня, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. в анамнезі), псоріаз, вагітність, літній вік.
Дозування100 мг
Показання до застосування• артеріальна гіпертензія (як монотерапія або комбінація з іншими антигіпертензивними препаратами), у тому числі гіперкінетичний тип, тахікардія; • ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда (вторинна профілактико-комплексна терапія), профілактика нападів стенокардії; • порушення ритму серця (наджелудочкова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія); • гепертиреоз (комплексна терапія); • профілактика нападів мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО через значне посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та метопрололу має становити не менше 14 днів.
Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу може спровокувати зупинку серця.
Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску.
Засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку гіпотензії.
Бета-адреностимулятори, теофілін, кокаїн, етрогени (затримка натрію), індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію та блокування синтезу простагландину нирками) послаблюють гіпотензивний ефект.
Зазначається посилення гнітючого впливу на центральну нервову систему - з еталоном; сумація кардіодепресивного ефекту – із засобами для загальної анестезії; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу – з алкалоїдами ріжків.
При сумісному прийомі з гіпоглікемічними засобами прийому внутрішньо можливе зниження їх ефекту; з інсуліном – підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її вираженості та подовження, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску).
При поєднанні з гіпотензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутись різке зниження артеріального тиску (особлива обережність необхідна при поєднанні із празозином); збільшення вираженості урідження частоти серцевих скорочень та пригнічення атріовентрикулярної провідності – при застосуванні метопрололу з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодарон), резерпіном, альфа-метилдопою, клонідином, гуанфацином та засобами для загальної ане.
Якщо метопролол та клонідин приймають одночасно, то при відміні метопрололу клонідин скасовують через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому «скасування»).
Індуктори мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, зниження концентрації метопрололу в плазмі крові та зменшення ефекту. Інгібітори (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) – підвищують концентрацію у плазмі.
Алергени, що використовуються для імунотерапії або екстракти алергенів для шкірних проб при сумісному застосуванні з метопрололом, підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з вихідно підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові.
Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів.
При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні ЛЗ (нейролептики), седативні та снодійні ЛЗ посилюють пригнічення ЦНС.
ПередозуванняСимптоми: виражена важка синусова брадикардія, запаморочення, нудота, блювання, ціаноз, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова екстасистолія, бронхоспазм, непритомність, при гострому передозуванні – кардіогенний шок, втрата свідомості, кома та зупинки серця), кардіалгія.
Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв – 2 години після прийому препарату.
Лікування: промивання шлунка та призначення адсорбуючих засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниженні артеріального тиску – хворий повинен перебувати у положенні
Тренделенбург; у разі надмірного зниження артеріального тиску, брадикардії та серцевої недостатності – внутрішньовенно, з інтервалом у 2-5 хв, бета-адреностимулятори – до досягнення бажаного ефекту або внутрішньовенної 0,5 – 2 мг атропіну сульфату.
За відсутності позитивного ефекту – допамін, добутамін чи норепінефрін (норадреналін).
Як наступні заходи, можливо, призначення 1 – 10 мг глюкагону, постановка трансвенозного інтракардіального електростимулятора.
При бронхоспазмі слід ввести внутрішньовенні стимулятори бета-2-адренорецепторів.
Метопролол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета 1-адреноблокатор селективний.
Фармакодинаміка:
Метокард відноситься до кардіоселективних блокаторів бета – адренорецепторів, які не мають внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючих властивостей. Має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета 1 – адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм Са2+, виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію (знижує частоту серцевих скорочень, пригнічує ).
Загальний периферичний опір на початку застосування бета – адреноблокаторів (у перші 24 години після перорального прийому) – збільшується (в результаті реципроктного зростання активності альфа – адренорецепторів та усунення стимуляції бета 2 –адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до вихідного, а тривалому призначенні – знижується.
Гостра антигіпотензивна дія обумовлена зменшенням серцевого викиду, стабільний антигіпертензивний ефект розвивається протягом 2-3 тижнів та обумовлений зниженням синтезу реніну, та накопиченням реніну плазми, пригніченням активності ренін-ангіотензивної системи (має велике значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну) , відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активності у відповідь зниження артеріального тиску) і, в результаті, зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений артеріальний тиск у спокої, при фізичній напрузі та стресі.
Антиангіальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення частоти серцевих скорочень (подовження діастоли та покращення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує кількість та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження.
Артеріальний тиск знижується через 15 хвилин, максимально через 2 години і зниження триває протягом 6 годин, діастолічний артеріальний тиск змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після декількох тижнів регулярного прийому.
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярної провідності (переважно в AV-вузол) та за додатковими шляхами.
При суправентрикулярній тахікардії, мерехтіння передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця та гіпертиреозі, уріджує частоту серцевих скорочень, або навіть може призвести до відновлення синусового ритму.
Попереджає розвиток мігрені.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бетаадреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2 – адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і на. При застосуванні у великих дозах (понад 100 мг на добу) надає блокуючий ефект на обидва підтипи бета – адренорецепторів.
Фармакокінетика:
Метопролол швидко та майже повністю (95%) всмоктується у шлунково-кишковому тракті.
Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення у середньому становить 3,5 год (не більше від 1 год до 9 год).
Біодоступність становить 50% при першому прийомі та зростає до 70% при повторному застосуванні.
Їда підвищує біодоступність на 20 - 40%. Біодоступність метопрололу зростає при цирозі печінки.
Зв'язок із білками плазми в середньому 10 %.
Препарат проникає через гемато-енцефалічний та плацентарний бар'єри. Виділяється у грудне молоко у незначних кількостях.
Метаболізується у печінці. Метаболіти не мають фармакологічної активності. Близько 5% препарату виводиться у незмінному вигляді нирками.
Лікування хворих із зниженою функцією нирок не потребує корекції дози препарату. Порушення функції печінки уповільнює метаболізм препарату, і у випадках недостатності функції печінки доза препарату повинна бути знижена.
Не видаляється при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності призначають з урахуванням співвідношення користь/ризик (у зв'язку з розвитком у плоду брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії). У цьому проводять ретельне спостереження, особливо над розвитком плода. Необхідно суворе спостереження за новонародженими протягом 48-72 годин після розродження.
Вплив метопрололу на новонародженого при годівлі грудьми не вивчений, тому жінкам, які приймають МЕТОКАРД, слід припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПобічні ефекти залежить від індивідуальної чутливості хворого. Зазвичай вони незначні та зникають після відміни препарату.
З боку нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, біль голови, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій. Рідко: парестезії в кінцівках (у хворих з «кульгавістю» і синдромом Рейно), депресія, занепокоєння, зниження уваги, сонливість, безсоння, «кошмарні сновидіння», сплутаність свідомості або короткочасне порушення пам'яті, м'язова слабкість.
З боку органів чуття: рідко – зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, шум у вухах.
Серцево-судинна система: синусова брадикардія, серцебиття, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, запаморочення, іноді втрата свідомості).
Рідко - зниження скоротливості міокарда, тимчасове посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (набряки, набряклість стоп та/або нижньої частини гомілок, задишка), аритмії, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), порушення Реміно.
З боку системи травлення: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, запор, зміна смаку, порушення функції печінки.
З боку шкірних покривів: кропив'янка, свербіж шкіри, висипання, загострення псоріазу, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотодерматоз, посилення потовиділення, оборотна алопеція.
З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або схильних пацієнтів), задишка.
З боку ендокринної системи: гіперглікемія у хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет, гіпотиреоз.
Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності печінкових ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія.
Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.
Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-блокатори у поодиноких випадках може викликати незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції.
особливі вказівкиКонтроль за хворими, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за частотою серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальним тиском, вмістом глюкози крові у хворих на цукровий діабет. При необхідності для хворих на цукровий діабет дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються внутрішньо, слід підібрати індивідуально.
Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв. При дозі вище 200 мг на добу зменшується кардіоселективність.
При серцевій недостатності лікування метопрололом починають лише після досягнення стадії компенсації.
Можливе посилення вираженості реакцій підвищеної чутливості (на тлі обтяженого алергологічного анамнезу) та відсутність ефекту від запровадження звичайних доз епінефрину (адреналіну).
Може посилити ознаки порушення периферичного артеріального кровообігу. Скасування препарату проводять поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів.
При різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
Особливу увагу при відміні препарату необхідно приділяти хворим на стенокардію.
При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати частоту серцевих скорочень у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв.
Хворі, які мають контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування бетаадреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози крові до нормального рівня.
При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою, як супутня терапія використовують бета-2-адреностимулятори; при феохромацитомі – альфа-адреноблокатори.
При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про терапію (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміна препарату не рекомендується.
Препарати, які знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бетаадреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання препаратів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення надмірного зниження артеріального тиску і брадикардії.
У пацієнтів похилого віку – рекомендується регулярно здійснювати контроль функції печінки. Корекція режиму дозування потрібна тільки у разі появи у хворого похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), вираженого зниження АТ (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), атріовентрикулярної блокади, бронхоспазм, шлуночкових а Іноді необхідно припинити лікування.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується здійснювати контроль функції нирок. Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію.
Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складною технікою
На початку лікування метопрололом хворі можуть відчувати запаморочення, втому. У цьому випадку вони повинні утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Надалі визначення безпеки дози здійснюється індивідуально.
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо одночасно з їдою або відразу після їжі, таблетки можна ділити навпіл, але не розжовувати і запивати рідиною.
Артеріальна гіпертензія
Початкова добова доза становить 50 – 100 мг на 1-2 прийоми (вранці та ввечері). При недостатньому терапевтичному ефекті добова доза може бути поступово збільшена до 100 – 200 мг та/або додаткове призначення інших антигіпертензивних засобів. Максимальна добова доза становить 200 мг.
Стенокардія, аритмії, профілактика нападів мігрені 100 – 200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Вторинна профілактика інфаркту міокарда 200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією 100 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
У хворих похилого віку, при порушеннях функції нирок, а також при необхідності проведення гемодіалізу дозу не змінюють.
При порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити залежно від клінічного стану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Метокард таб 100мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: Метопрололу тартрат 50 мг або 100 мг;
1 таблетка містить: лактоза, повідон, тальк, магнію стеарат ,
целюлоза мікрокристалічна, крохмаль рисовий.
Опис:
Пігулки білого кольору, круглі, двоопуклі, мають ділильну ризику.
Форма випуску:
Пігулки 50 мг та 100 мг.
По 10 таблеток у блістер із фольги AL/PVC. 3 блістери разом з Інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
Протипоказання• підвищена чутливість до метопрололу або інших компонентів препарату, інших бетаблокаторів; • кардіогенний шок; • антріовентрикулярна (АV) блокада ІІ – ІІІ ступеня; • синоатріальна (SA) блокада; • синдром слабкості синусового вузла; • виражена брадикардія; • серцева недостатність у стадії декомпенсації; • стенокардія Принцметалу; • артеріальна гіпотензія (у разі використання при вторинній профілактиці інфаркту міокарда – систолічний АТ менше 100 мм рт. ст., ЧСС менше 45 уд./хв; • період лактації (див. «Вагітність та період лактації»); • одночасний прийом інгібіторів МАО або одночасне внутрішньовенне введення верапамілу (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); • вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю (див. також «Особливі вказівки» – цукровий діабет, метаболічний ацидоз, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень (емфізема легень, хронічний обструктивний бронхіт), облітеруючі захворювання периферичних судин («переміжна» кульгавість, синдром /або ниркова недостатність, міастенія, феохромацитома, AV блокада І ступеня, тиреотоксикоз, депресія (в т.ч. в анамнезі), псоріаз, вагітність, літній вік.
Дозування100 мг
Показання до застосування• артеріальна гіпертензія (як монотерапія або комбінація з іншими антигіпертензивними препаратами), у тому числі гіперкінетичний тип, тахікардія; • ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда (вторинна профілактико-комплексна терапія), профілактика нападів стенокардії; • порушення ритму серця (наджелудочкова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія); • гепертиреоз (комплексна терапія); • профілактика нападів мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО через значне посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та метопрололу має становити не менше 14 днів.
Одночасне внутрішньовенне введення верапамілу може спровокувати зупинку серця.
Одночасне призначення ніфедипіну призводить до значного зниження артеріального тиску.
Засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують ризик пригнічення функції міокарда та розвитку гіпотензії.
Бета-адреностимулятори, теофілін, кокаїн, етрогени (затримка натрію), індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (затримка натрію та блокування синтезу простагландину нирками) послаблюють гіпотензивний ефект.
Зазначається посилення гнітючого впливу на центральну нервову систему - з еталоном; сумація кардіодепресивного ефекту – із засобами для загальної анестезії; збільшення ризику порушень периферичного кровообігу – з алкалоїдами ріжків.
При сумісному прийомі з гіпоглікемічними засобами прийому внутрішньо можливе зниження їх ефекту; з інсуліном – підвищення ризику розвитку гіпоглікемії, посилення її вираженості та подовження, маскування деяких симптомів гіпоглікемії (тахікардія, пітливість, підвищення артеріального тиску).
При поєднанні з гіпотензивними засобами, діуретиками, нітрогліцерином або блокаторами повільних кальцієвих каналів може розвинутись різке зниження артеріального тиску (особлива обережність необхідна при поєднанні із празозином); збільшення вираженості урідження частоти серцевих скорочень та пригнічення атріовентрикулярної провідності – при застосуванні метопрололу з верапамілом, дилтіаземом, антиаритмічними засобами (аміодарон), резерпіном, альфа-метилдопою, клонідином, гуанфацином та засобами для загальної ане.
Якщо метопролол та клонідин приймають одночасно, то при відміні метопрололу клонідин скасовують через кілька днів (у зв'язку з ризиком виникнення синдрому «скасування»).
Індуктори мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин, барбітурати) призводять до посилення метаболізму метопрололу, зниження концентрації метопрололу в плазмі крові та зменшення ефекту. Інгібітори (циметидин, пероральні контрацептиви, фенотіазини) – підвищують концентрацію у плазмі.
Алергени, що використовуються для імунотерапії або екстракти алергенів для шкірних проб при сумісному застосуванні з метопрололом, підвищують ризик виникнення системних алергічних реакцій або анафілаксії; йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Знижує кліренс ксантину (крім дифіліну), особливо з вихідно підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння. Знижує кліренс лідокаїну, підвищує концентрацію лідокаїну у плазмі крові.
Підсилює та пролонгує дію антидеполяризуючих міорелаксантів; подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів.
При сумісному застосуванні з етанолом збільшується ризик вираженого зниження артеріального тиску.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні ЛЗ (нейролептики), седативні та снодійні ЛЗ посилюють пригнічення ЦНС.
ПередозуванняСимптоми: виражена важка синусова брадикардія, запаморочення, нудота, блювання, ціаноз, виражене зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова екстасистолія, бронхоспазм, непритомність, при гострому передозуванні – кардіогенний шок, втрата свідомості, кома та зупинки серця), кардіалгія.
Перші ознаки передозування проявляються через 20 хв – 2 години після прийому препарату.
Лікування: промивання шлунка та призначення адсорбуючих засобів; симптоматична терапія: при вираженому зниженні артеріального тиску – хворий повинен перебувати у положенні
Тренделенбург; у разі надмірного зниження артеріального тиску, брадикардії та серцевої недостатності – внутрішньовенно, з інтервалом у 2-5 хв, бета-адреностимулятори – до досягнення бажаного ефекту або внутрішньовенної 0,5 – 2 мг атропіну сульфату.
За відсутності позитивного ефекту – допамін, добутамін чи норепінефрін (норадреналін).
Як наступні заходи, можливо, призначення 1 – 10 мг глюкагону, постановка трансвенозного інтракардіального електростимулятора.
При бронхоспазмі слід ввести внутрішньовенні стимулятори бета-2-адренорецепторів.
Метопролол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета 1-адреноблокатор селективний.
Фармакодинаміка:
Метокард відноситься до кардіоселективних блокаторів бета – адренорецепторів, які не мають внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючих властивостей. Має гіпотензивну, антиангінальну та антиаритмічну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета 1 – адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм Са2+, виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію (знижує частоту серцевих скорочень, пригнічує ).
Загальний периферичний опір на початку застосування бета – адреноблокаторів (у перші 24 години після перорального прийому) – збільшується (в результаті реципроктного зростання активності альфа – адренорецепторів та усунення стимуляції бета 2 –адренорецепторів), яке через 1-3 дні повертається до вихідного, а тривалому призначенні – знижується.
Гостра антигіпотензивна дія обумовлена зменшенням серцевого викиду, стабільний антигіпертензивний ефект розвивається протягом 2-3 тижнів та обумовлений зниженням синтезу реніну, та накопиченням реніну плазми, пригніченням активності ренін-ангіотензивної системи (має велике значення у хворих з вихідною гіперсекрецією реніну) , відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення їх активності у відповідь зниження артеріального тиску) і, в результаті, зменшенням периферичних симпатичних впливів. Знижує підвищений артеріальний тиск у спокої, при фізичній напрузі та стресі.
Антиангіальний ефект визначається зниженням потреби міокарда в кисні внаслідок зменшення частоти серцевих скорочень (подовження діастоли та покращення перфузії міокарда) та скоротливості, а також зниженням чутливості міокарда до впливу симпатичної іннервації. Зменшує кількість та тяжкість нападів стенокардії та підвищує переносимість фізичного навантаження.
Артеріальний тиск знижується через 15 хвилин, максимально через 2 години і зниження триває протягом 6 годин, діастолічний артеріальний тиск змінюється повільніше: стабільне зниження спостерігається після декількох тижнів регулярного прийому.
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярної провідності (переважно в AV-вузол) та за додатковими шляхами.
При суправентрикулярній тахікардії, мерехтіння передсердь, синусової тахікардії при функціональних захворюваннях серця та гіпертиреозі, уріджує частоту серцевих скорочень, або навіть може призвести до відновлення синусового ритму.
Попереджає розвиток мігрені.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бетаадреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2 – адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і на. При застосуванні у великих дозах (понад 100 мг на добу) надає блокуючий ефект на обидва підтипи бета – адренорецепторів.
Фармакокінетика:
Метопролол швидко та майже повністю (95%) всмоктується у шлунково-кишковому тракті.
Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення у середньому становить 3,5 год (не більше від 1 год до 9 год).
Біодоступність становить 50% при першому прийомі та зростає до 70% при повторному застосуванні.
Їда підвищує біодоступність на 20 - 40%. Біодоступність метопрололу зростає при цирозі печінки.
Зв'язок із білками плазми в середньому 10 %.
Препарат проникає через гемато-енцефалічний та плацентарний бар'єри. Виділяється у грудне молоко у незначних кількостях.
Метаболізується у печінці. Метаболіти не мають фармакологічної активності. Близько 5% препарату виводиться у незмінному вигляді нирками.
Лікування хворих із зниженою функцією нирок не потребує корекції дози препарату. Порушення функції печінки уповільнює метаболізм препарату, і у випадках недостатності функції печінки доза препарату повинна бути знижена.
Не видаляється при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності призначають з урахуванням співвідношення користь/ризик (у зв'язку з розвитком у плоду брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії). У цьому проводять ретельне спостереження, особливо над розвитком плода. Необхідно суворе спостереження за новонародженими протягом 48-72 годин після розродження.
Вплив метопрололу на новонародженого при годівлі грудьми не вивчений, тому жінкам, які приймають МЕТОКАРД, слід припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПобічні ефекти залежить від індивідуальної чутливості хворого. Зазвичай вони незначні та зникають після відміни препарату.
З боку нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, біль голови, уповільнення швидкості психічних та рухових реакцій. Рідко: парестезії в кінцівках (у хворих з «кульгавістю» і синдромом Рейно), депресія, занепокоєння, зниження уваги, сонливість, безсоння, «кошмарні сновидіння», сплутаність свідомості або короткочасне порушення пам'яті, м'язова слабкість.
З боку органів чуття: рідко – зниження зору, зниження секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, шум у вухах.
Серцево-судинна система: синусова брадикардія, серцебиття, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, запаморочення, іноді втрата свідомості).
Рідко - зниження скоротливості міокарда, тимчасове посилення симптомів хронічної серцевої недостатності (набряки, набряклість стоп та/або нижньої частини гомілок, задишка), аритмії, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), порушення Реміно.
З боку системи травлення: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, запор, зміна смаку, порушення функції печінки.
З боку шкірних покривів: кропив'янка, свербіж шкіри, висипання, загострення псоріазу, псоріазоподібні шкірні реакції, гіперемія шкіри, екзантема, фотодерматоз, посилення потовиділення, оборотна алопеція.
З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення видиху (бронхоспазм при призначенні у високих дозах – втрата селективності та/або схильних пацієнтів), задишка.
З боку ендокринної системи: гіперглікемія у хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет, гіпотиреоз.
Лабораторні показники: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, підвищення активності печінкових ферментів, вкрай рідко – гіпербілірубінемія.
Вплив на плід: можлива внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.
Інші: біль у спині або суглобах, як і всі бета-блокатори у поодиноких випадках може викликати незначне збільшення маси тіла, зниження лібідо та/або потенції.
особливі вказівкиКонтроль за хворими, які приймають бета-адреноблокатори, включає регулярне спостереження за частотою серцевих скорочень (ЧСС) та артеріальним тиском, вмістом глюкози крові у хворих на цукровий діабет. При необхідності для хворих на цукровий діабет дозу інсуліну або гіпоглікемічних засобів, що призначаються внутрішньо, слід підібрати індивідуально.
Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв. При дозі вище 200 мг на добу зменшується кардіоселективність.
При серцевій недостатності лікування метопрололом починають лише після досягнення стадії компенсації.
Можливе посилення вираженості реакцій підвищеної чутливості (на тлі обтяженого алергологічного анамнезу) та відсутність ефекту від запровадження звичайних доз епінефрину (адреналіну).
Може посилити ознаки порушення периферичного артеріального кровообігу. Скасування препарату проводять поступово, скорочуючи дозу протягом 10 днів.
При різкому припиненні лікування може виникнути синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
Особливу увагу при відміні препарату необхідно приділяти хворим на стенокардію.
При стенокардії напруги підібрана доза препарату повинна забезпечувати частоту серцевих скорочень у спокої в межах 55-60 уд/хв, при навантаженні не більше 110 уд/хв.
Хворі, які мають контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування бетаадреноблокаторами можливе зменшення продукції слізної рідини.
Метопролол може маскувати деякі клінічні прояви гіпертиреозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози крові до нормального рівня.
При необхідності призначення пацієнтам з бронхіальною астмою, як супутня терапія використовують бета-2-адреностимулятори; при феохромацитомі – альфа-адреноблокатори.
При необхідності проведення хірургічного втручання необхідно попередити анестезіолога про терапію (вибір засобу для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією), відміна препарату не рекомендується.
Препарати, які знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), можуть посилити дію бетаадреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання препаратів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення надмірного зниження артеріального тиску і брадикардії.
У пацієнтів похилого віку – рекомендується регулярно здійснювати контроль функції печінки. Корекція режиму дозування потрібна тільки у разі появи у хворого похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд/хв), вираженого зниження АТ (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), атріовентрикулярної блокади, бронхоспазм, шлуночкових а Іноді необхідно припинити лікування.
Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується здійснювати контроль функції нирок. Слід проводити особливий контроль за станом хворих на депресивні розлади, що приймають метопролол; у разі розвитку депресії, спричиненої прийомом бета-адреноблокаторів, рекомендується припинити терапію.
Через відсутність достатньої кількості клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та складною технікою
На початку лікування метопрололом хворі можуть відчувати запаморочення, втому. У цьому випадку вони повинні утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Надалі визначення безпеки дози здійснюється індивідуально.
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо одночасно з їдою або відразу після їжі, таблетки можна ділити навпіл, але не розжовувати і запивати рідиною.
Артеріальна гіпертензія
Початкова добова доза становить 50 – 100 мг на 1-2 прийоми (вранці та ввечері). При недостатньому терапевтичному ефекті добова доза може бути поступово збільшена до 100 – 200 мг та/або додаткове призначення інших антигіпертензивних засобів. Максимальна добова доза становить 200 мг.
Стенокардія, аритмії, профілактика нападів мігрені 100 – 200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Вторинна профілактика інфаркту міокарда 200 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією 100 мг на добу на два прийоми (вранці та ввечері).
У хворих похилого віку, при порушеннях функції нирок, а також при необхідності проведення гемодіалізу дозу не змінюють.
При порушеннях функції печінки дозу препарату слід зменшити залежно від клінічного стану.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Метокард таб 100мг 30 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Польша.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Метокард таб 100мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Метокард таб 100мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 50 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт Беталок ЗОК таб 100 мг 30 шт, Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт Беталок ЗОК таб 25 мг 14 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 30 шт, Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт Метопролол-акрихин таб 50мг 60 шт, Метопролол органика таб 50мг 30 шт Метопролол органика таб 50мг 30 шт, Метопролол органика таб 50мг 60 шт Метопролол органика таб 50мг 60 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 100мг банка п/э 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 25мг 30 шт, Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг... Метопролол ретард-акрихин таб п/об пленочной пролонг. 50мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт Метопролол таб 100мг 30 шт, Метопролол таб 100мг 30 шт озон Метопролол таб 100мг 30 шт озон, Метопролол таб 100мг 50 шт озон Метопролол таб 100мг 50 шт озон, Метопролол таб 25мг 60 шт озон Метопролол таб 25мг 60 шт озон, Метопролол таб 50мг 30 шт Метопролол таб 50мг 30 шт, Метопролол таб 50мг 30 шт озон Метопролол таб 50мг 30 шт озон, Метопролол таб 50мг 50 шт Метопролол таб 50мг 50 шт, Метопролол таб 50мг 50 шт озон Метопролол таб 50мг 50 шт озон, Метопролол таб 50мг 60 шт озон Метопролол таб 50мг 60 шт озон, Эгилок таб 100мг 60 шт Эгилок таб 100мг 60 шт.
Пока нет комментариев