Метглиб таб п/об пленочной 400мг+25мг 40 шт
Топ продаж
Суперцена
Метглиб є комбінованим препаратом, який містить метформін та глібенкламід, що допомагає знизити рівень глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом. Метформін знижує вміст глюкози в плазмі, не стимулюючи секрецію інсуліну, а глібенкламід стимулює секрецію інсуліну від бета-клітин підшлункової залози. Комбінація цих двох засобів має синергічний ефект у зниженні рівня глюкози та поліпшенні ліпідного складу крові. Препарат має добру біодоступність та не впливає на біодоступність прийому з їжею.
Метглиб таб п/об пленочной 400мг+25мг 40 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: метформіну гідрохлорид 400 мг, глібенкламід 2,5 мг;
Допоміжні речовини:
Кальцію гідрофосфату дигідрат 44 мг, крохмаль кукурудзяний 39 мг, кроскармелоза натрію 12 мг, макрогол (поліетиленгліколь 6000) 12 мг, натрію стеарилфумарат 3 мг, повідон 53 мг, 50 мг, целлю;
плівкова оболонка: Опадрай помаранчевий 20 мг, в тому числі: [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 6,75 мг, гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) 6,75 мг, тальк 4 мг, титану діоксид 2,236 мг, барвник заліза 4 оксид червоний жовтий 0,22 мг].
Опис:
Пігулки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою коричнево-жовтогарячого кольору. На поперечному розрізі майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 400 мг + 2,5 мг.
Виробництво та упаковка ЗАТ “Канонфарма продакшн” По 10 або 15 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 3, 4, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток або по 2, 4, 6 контурних коміркових упаковок по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
Виробництво та упаковка ТОВ НВО “ФармВІЛАР” По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 3, 4, 6, 9 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
Протипоказання- підвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до інших компонентів препарату; - цукровий діабет 1 типу; - діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; - ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв); - гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок, внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних засобів (див. «Особливі вказівки»); - гострі чи хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева чи дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда; - печінкова недостатність; - порфірія; - вагітність, період грудного вигодовування; - Одночасний прийом міконазолу; - інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, які потребують інсулінотерапії; - хронічний алкоголізм; гостра алкогольна інтоксикація; - лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); - дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу); - Дитячий вік до 18 років.
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.
З обережністю – гарячковий синдром; - наднирникова недостатність; - гіпофункції передньої частки гіпофіза; - захворювання щитовидної залози (з некомпенсованим порушенням її функції); - В осіб похилого віку старше 70 років через небезпеку розвитку гіпоглікемії.
Дозування2,5 мг+400 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у дорослих:
- при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини;
- для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та похідним сульфонілсечовини) у хворих зі стабільним та добре контрольованим рівнем глікемії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми).
Пов'язані із застосуванням метформіну
Йодовмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до або після внутрішньовенного введення йодовмісних контрастних засобів.
Нерекомендовані комбінації
Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини
Етанол: дуже рідко спостерігається дисульфірамоподібна реакція (непереносимість етанолу) при одночасному прийомі етанолу та глібенкламіду. Етанол може збільшувати гіпоглікемічну дію (за допомогою пригнічення компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом Метглиб® слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Фенілбутазон підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини у місцях зв'язування з білком та/або зменшуючи їх виведення). Переважно застосовувати інші протизапальні засоби, що виявляють менші взаємодії, або попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю рівня глікемії; при необхідності слід скоригувати дозу при сумісному застосуванні протизапального засобу та після його припинення.
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бозентан у комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотоксичної дії. Рекомендується уникати одночасного прийому цих препаратів. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Етанол: ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у разі голодування, або поганого харчування, або печінкової недостатності. У період лікування препаратом Метглиб® слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, що вимагають обережності
Пов'язані із застосуванням усіх гіпоглікемічних засобів
Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг на добу) спричинює підвищення рівня глікемії (знижуючи викид інсуліну).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності скоригуйте дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування нейролептика та після припинення його застосування.
Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові вмісту глюкози, що іноді супроводжується кетозом (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування кортикостероїдів та після припинення їх застосування.
Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом та при припиненні прийому останнього потрібна корекція дози препарату під контролем рівня глікемії.
Бета2-адреноміметики: за рахунок стимуляції бета2-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові. Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта та встановити контроль вмісту глюкози в крові, можливий переведення на інсулінотерапію.
Діуретики: збільшення вмісту глюкози у крові. Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування з діуретиками та після припинення їх застосування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування інгібіторів АПФ сприяє зниженню вмісту глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату в ході одночасного застосування з інгібіторами АПФ та після припинення їх застосування.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Діуретики: лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, спричиненої прийомом діуретиків, особливо «петльових».
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бета-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин та симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: серцебиття та тахікардію; більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку та тяжкість гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові, особливо на початку лікування.
Флуконазол: збільшення періоду напіввиведення глібенкламіду з можливим виникненням проявів гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові; може знадобитися коригування дози гіпоглікемічних препаратів у ході одночасного лікування флуконазолом та після припинення його застосування.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги:
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду.
Десмопресин: Метглиб може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину.
Антибактеріальні ЛЗ із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори МАО, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ із групи фібратів, дизопірамід – ризик розвитку гіпоглікемії на фоні застосування глібенкламіду.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії через наявність похідного сульфонілсечовини у складі препарату (див. «Особливі вказівки»).
Легкі та помірні симптоми гіпоглікемії без втрати свідомості та неврологічних проявів можуть бути скориговані негайним споживанням цукру. Необхідно виконати коригування дози та/або змінити режим живлення. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у хворих на цукровий діабет, що супроводжуються комою, пароксизмом або іншими неврологічними розладами, потребує надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне введення розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату легкозасвоюваними вуглеводами (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії).
Кліренс глибенкламіду в плазмі може збільшуватися у пацієнтів із захворюваннями печінки. Оскільки глібенкламід активно зв'язується з білками крові, препарат не виводиться при діалізі.
Тривале передозування або наявність поєднаних факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін (див. «Особливі вказівки»).
Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування, що дозволяє виводити лактат та метформін, є гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування (похідне сульфонілсечовини II покоління + бігуанід).
Фармакодинаміка:
Фіксована комбінація двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: метформіну та глибенкламіду.
Метформін відноситься до групи бігуанідів і знижує вміст як базальної, так і постпрандіальної глюкози в плазмі. Метформін не стимулює секрецію інсуліну, і через це не викликає гіпоглікемію. Має 4 механізми дії:
- знижує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
- підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами у м'язах;
- затримує всмоктування глюкози у шлунково-кишковому тракті;
- стабілізує або знижує масу тіла у пацієнтів із цукровим діабетом.
Препарат також сприятливо впливає на ліпідний склад крові, знижуючи вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів.
Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Вміст глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози.
Метформін та глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект у зниженні вмісту глюкози.
Фармакокінетика:
Глібенкламід. При прийомі внутрішньо абсорбція із шлунково-кишкового тракту (ШКТ) становить більше 95%. Максимальна концентрація у плазмі досягається приблизно за 4 години, обсяг розподілу – близько 10 л. Зв'язок із білками плазми становить 99 %. Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться нирками (40 %) та жовчю (60 %). Період напіввиведення – від 4 до 11 годин.
Метформін після прийому внутрішньо абсорбується із ШКТ досить повно, максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 2,5 годин. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%.
Метформін швидко розподіляється у тканинах, практично не зв'язується з білками плазми. Піддається метаболізму дуже слабкою мірою і виводиться нирками. Приблизно 20-30% метформіну виводиться через ШКТ у постійному вигляді. Період напіввиведення становить середньому 6,5 годин. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується, так само як і кліренс креатиніну, при цьому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі. Поєднання метформіну та глібенкламіду в одній лікарській формі має ту ж біодоступність, що і при прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід ізольовано. На біодоступність метформіну в поєднанні з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду. Однак швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі.
Вагітність та годування груддюУ період вагітності застосування препарату Метглиб протипоказано. Пацієнт повинен бути попереджений про те, що в період лікування препаратом Метглиб® необхідно інформувати лікаря про заплановану вагітність та про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому препарату він повинен бути скасований та призначена інсулінотерапія.
Метглиб протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про його здатність проникати в грудне молоко. При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід перейти на інсулінотерапію або припинити вигодовування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПід час лікування препаратом Метглиб можуть спостерігатися наступні побічні ефекти.
Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто - >1/10 призначень (>10%) часто - від >1/100 до < 1/10 призначень (>1% і <10%) нечасто - від >1/1000 до <1/100 призначень (>0.1% та <1%) рідко - від >1/10000 до <1/1000 призначень (>0.01% і <0.1%) дуже рідко - <1/10000 призначень (<0.01%) Класифікація небажаних побічних реакцій відповідно до ураження органів та систем органів (медичний словник для нормативно-правової діяльності Med-DRA).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи:
Дані небажані явища зникають після відміни препарату.
Рідко: лейкопенія та тромбоцитопенія. Дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія.
Порушення з боку імунної системи
Дуже рідко: анафілактичний шок.
Можуть зустрічатися реакції перехресної гіперчутливості до сульфонамідів та їх похідних.
Порушення з боку обміну речовин та харчування:
Гіпоглікемія (Див. «Передозування», «Особливі вказівки»).
Рідко: напади печінкової порфірії та шкірної порфірії. Дуже рідко: лактоацидоз (Див. «Особливі вказівки»).
Зниження всмоктування вітаміну В12, що супроводжувалося зниженням його концентрації у сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології. Дисульфірамоподібна реакція при вживанні етанолу.
Порушення нервової системи: Часто: порушення смаку («металевий» присмак у роті).
Порушення органу зору: На початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози в крові.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:
Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі та відсутність апетиту. Дані симптоми частіше трапляються на початку лікування і в більшості випадків проходять самостійно. Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат у 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також покращує його переносимість.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Дуже рідко: порушення показників функції печінки або гепатит, які потребують припинення лікування.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Рідко: шкірні реакції, такі як: свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип.
Дуже рідко: шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація.
Лабораторні та інструментальні дані:
Нечасто: збільшення концентрацій сечовини та креатиніну у сироватці крові від середнього до помірного ступеня.
Дуже рідко: гіпонатріємія.
особливі вказівкиЛікування препаратом Метглиб® проводиться тільки під наглядом лікаря! При прийомі препарату необхідно неухильно дотримуватись рекомендацій лікаря щодо дотримання дієти та самоконтролю концентрації глюкози в крові. Необхідно регулярно контролювати рівень глікемії натще і після їди.
Лактоацидоз
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу у пацієнтів, які отримували метформін, виникали в основному у хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як погано контрольований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне споживання спиртних напоїв, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією.
Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі та сильним нездужанням. У важких випадках може спостерігатися ацидотична задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома.
Діагностичними лабораторними показниками є низький показник рН крові, концентрація лактату в плазмі вище 5 ммоль/л, підвищений аніонний інтервал та співвідношення лактат/піруват.
Гіпоглікемія
Оскільки Метглиб містить глибенкламід, то прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове титрування дози після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Це лікування може бути призначене лише пацієнту, який дотримується режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним; оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатньому чи незбалансованому споживанні вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірний при гіпокалорійній дієті, після інтенсивного або тривалого фізичного навантаження, при вживанні спиртних напоїв або при прийомі комбінації гіпоглікемічних засобів.
Через компенсаторні реакції, спричинені гіпоглікемією, може виникати підвищене потовиділення, відчуття страху, тахікардія, гіпертензія, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмія. Останні симптоми можуть бути відсутніми, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, у разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну, гуанетидину або симпатоміметиків.
Іншими симптомами гіпоглікемії у хворих на цукровий діабет можуть бути головний біль, голод, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збуджений стан, агресія, порушення концентрації уваги та психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мови, порушення зору, дрож та парестезії, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія.
Обережне призначення препарату, добір дози та відповідні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються напади гіпоглікемії, які є або тяжкими або пов'язаними з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами.
Фактори, що сприяють розвитку гіпоглікемії: - одночасне вживання спиртних напоїв, особливо при голодуванні; - Відмова або (особливо стосується літніх пацієнтів) нездатність пацієнта взаємодіяти з лікарем та дотримуватися рекомендацій, викладених в інструкції із застосування; - погане харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування чи зміни в дієті; - дисбаланс між фізичним навантаженням та прийомом вуглеводів; - Ниркова недостатність; - важка печінкова недостатність; - передозування препарату Метглиб®; - окремі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, гіпофізу та надниркових залоз; - Одночасний прийом окремих лікарських засобів.
Ниркова та печінкова недостатність
Фармакокінетика та/або фармакодинаміка може змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. гіпоглікемія, що виникає у таких пацієнтів, може бути тривалою, у цьому випадку має бути розпочато відповідне лікування.
Нестабільність вмісту глюкози у крові
У разі хірургічного втручання чи іншої причини декомпенсації цукрового діабету рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри. За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом препарату Метглиб слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 годин, і лише після того, як функцію нирок було оцінено та визнано нормальною.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування, і регулярно надалі, необхідно визначати кліренс креатиніну та/або вміст креатиніну в сироватці крові: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, та 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів , а також у пацієнтів із кліренсом креатиніну на верхній межі норми.
Рекомендується дотримуватись особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів, або у разі початку антигіпертензивної терапії, прийому діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Інші запобіжні заходи
Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхо-легеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Пацієнти повинні бути поінформовані про ризик виникнення гіпоглікемії та повинні дотримуватися запобіжних заходів при керуванні транспортним засобом та роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину.
Доза та режим прийому препарату, а також тривалість лікування встановлюються лікарем, насамперед, відповідно до стану вуглеводного обміну пацієнта, залежно від концентрації глюкози у плазмі крові. Як правило, початкова доза становить 1-2 таблетки на добу з основним прийомом їжі при поступовому підборі дози до досягнення стійкої нормалізації концентрації глюкози в плазмі крові. Максимальна добова доза препарату Метглиб становить 6 таблеток, розділених на 3 прийоми.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Метглиб таб п/об пленочной 400мг+25мг 40 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: метформіну гідрохлорид 400 мг, глібенкламід 2,5 мг;
Допоміжні речовини:
Кальцію гідрофосфату дигідрат 44 мг, крохмаль кукурудзяний 39 мг, кроскармелоза натрію 12 мг, макрогол (поліетиленгліколь 6000) 12 мг, натрію стеарилфумарат 3 мг, повідон 53 мг, 50 мг, целлю;
плівкова оболонка: Опадрай помаранчевий 20 мг, в тому числі: [гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) 6,75 мг, гіпролоза (гідроксипропілцелюлоза) 6,75 мг, тальк 4 мг, титану діоксид 2,236 мг, барвник заліза 4 оксид червоний жовтий 0,22 мг].
Опис:
Пігулки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою коричнево-жовтогарячого кольору. На поперечному розрізі майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 400 мг + 2,5 мг.
Виробництво та упаковка ЗАТ “Канонфарма продакшн” По 10 або 15 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 3, 4, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток або по 2, 4, 6 контурних коміркових упаковок по 15 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
Виробництво та упаковка ТОВ НВО “ФармВІЛАР” По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 3, 4, 6, 9 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
Протипоказання- підвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до інших компонентів препарату; - цукровий діабет 1 типу; - діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; - ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв); - гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок, внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних засобів (див. «Особливі вказівки»); - гострі чи хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева чи дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда; - печінкова недостатність; - порфірія; - вагітність, період грудного вигодовування; - Одночасний прийом міконазолу; - інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, які потребують інсулінотерапії; - хронічний алкоголізм; гостра алкогольна інтоксикація; - лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); - дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу); - Дитячий вік до 18 років.
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.
З обережністю – гарячковий синдром; - наднирникова недостатність; - гіпофункції передньої частки гіпофіза; - захворювання щитовидної залози (з некомпенсованим порушенням її функції); - В осіб похилого віку старше 70 років через небезпеку розвитку гіпоглікемії.
Дозування2,5 мг+400 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у дорослих:
- при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини;
- для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та похідним сульфонілсечовини) у хворих зі стабільним та добре контрольованим рівнем глікемії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми).
Пов'язані із застосуванням метформіну
Йодовмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до або після внутрішньовенного введення йодовмісних контрастних засобів.
Нерекомендовані комбінації
Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини
Етанол: дуже рідко спостерігається дисульфірамоподібна реакція (непереносимість етанолу) при одночасному прийомі етанолу та глібенкламіду. Етанол може збільшувати гіпоглікемічну дію (за допомогою пригнічення компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом Метглиб® слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Фенілбутазон підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини у місцях зв'язування з білком та/або зменшуючи їх виведення). Переважно застосовувати інші протизапальні засоби, що виявляють менші взаємодії, або попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю рівня глікемії; при необхідності слід скоригувати дозу при сумісному застосуванні протизапального засобу та після його припинення.
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бозентан у комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотоксичної дії. Рекомендується уникати одночасного прийому цих препаратів. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Етанол: ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у разі голодування, або поганого харчування, або печінкової недостатності. У період лікування препаратом Метглиб® слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, що вимагають обережності
Пов'язані із застосуванням усіх гіпоглікемічних засобів
Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг на добу) спричинює підвищення рівня глікемії (знижуючи викид інсуліну).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності скоригуйте дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування нейролептика та після припинення його застосування.
Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові вмісту глюкози, що іноді супроводжується кетозом (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування кортикостероїдів та після припинення їх застосування.
Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом та при припиненні прийому останнього потрібна корекція дози препарату під контролем рівня глікемії.
Бета2-адреноміметики: за рахунок стимуляції бета2-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові. Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта та встановити контроль вмісту глюкози в крові, можливий переведення на інсулінотерапію.
Діуретики: збільшення вмісту глюкози у крові. Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування з діуретиками та після припинення їх застосування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування інгібіторів АПФ сприяє зниженню вмісту глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату в ході одночасного застосування з інгібіторами АПФ та після припинення їх застосування.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Діуретики: лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, спричиненої прийомом діуретиків, особливо «петльових».
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бета-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин та симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: серцебиття та тахікардію; більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку та тяжкість гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові, особливо на початку лікування.
Флуконазол: збільшення періоду напіввиведення глібенкламіду з можливим виникненням проявів гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові; може знадобитися коригування дози гіпоглікемічних препаратів у ході одночасного лікування флуконазолом та після припинення його застосування.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги:
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду.
Десмопресин: Метглиб може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину.
Антибактеріальні ЛЗ із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори МАО, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ із групи фібратів, дизопірамід – ризик розвитку гіпоглікемії на фоні застосування глібенкламіду.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії через наявність похідного сульфонілсечовини у складі препарату (див. «Особливі вказівки»).
Легкі та помірні симптоми гіпоглікемії без втрати свідомості та неврологічних проявів можуть бути скориговані негайним споживанням цукру. Необхідно виконати коригування дози та/або змінити режим живлення. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у хворих на цукровий діабет, що супроводжуються комою, пароксизмом або іншими неврологічними розладами, потребує надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне введення розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта. Після відновлення свідомості необхідно дати хворому їжу, багату легкозасвоюваними вуглеводами (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії).
Кліренс глибенкламіду в плазмі може збільшуватися у пацієнтів із захворюваннями печінки. Оскільки глібенкламід активно зв'язується з білками крові, препарат не виводиться при діалізі.
Тривале передозування або наявність поєднаних факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін (див. «Особливі вказівки»).
Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування, що дозволяє виводити лактат та метформін, є гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування (похідне сульфонілсечовини II покоління + бігуанід).
Фармакодинаміка:
Фіксована комбінація двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: метформіну та глибенкламіду.
Метформін відноситься до групи бігуанідів і знижує вміст як базальної, так і постпрандіальної глюкози в плазмі. Метформін не стимулює секрецію інсуліну, і через це не викликає гіпоглікемію. Має 4 механізми дії:
- знижує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
- підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами у м'язах;
- затримує всмоктування глюкози у шлунково-кишковому тракті;
- стабілізує або знижує масу тіла у пацієнтів із цукровим діабетом.
Препарат також сприятливо впливає на ліпідний склад крові, знижуючи вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів.
Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Вміст глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози.
Метформін та глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект у зниженні вмісту глюкози.
Фармакокінетика:
Глібенкламід. При прийомі внутрішньо абсорбція із шлунково-кишкового тракту (ШКТ) становить більше 95%. Максимальна концентрація у плазмі досягається приблизно за 4 години, обсяг розподілу – близько 10 л. Зв'язок із білками плазми становить 99 %. Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться нирками (40 %) та жовчю (60 %). Період напіввиведення – від 4 до 11 годин.
Метформін після прийому внутрішньо абсорбується із ШКТ досить повно, максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 2,5 годин. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%.
Метформін швидко розподіляється у тканинах, практично не зв'язується з білками плазми. Піддається метаболізму дуже слабкою мірою і виводиться нирками. Приблизно 20-30% метформіну виводиться через ШКТ у постійному вигляді. Період напіввиведення становить середньому 6,5 годин. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується, так само як і кліренс креатиніну, при цьому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі. Поєднання метформіну та глібенкламіду в одній лікарській формі має ту ж біодоступність, що і при прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід ізольовано. На біодоступність метформіну в поєднанні з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду. Однак швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі.
Вагітність та годування груддюУ період вагітності застосування препарату Метглиб протипоказано. Пацієнт повинен бути попереджений про те, що в період лікування препаратом Метглиб® необхідно інформувати лікаря про заплановану вагітність та про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому препарату він повинен бути скасований та призначена інсулінотерапія.
Метглиб протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про його здатність проникати в грудне молоко. При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування слід перейти на інсулінотерапію або припинити вигодовування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПід час лікування препаратом Метглиб можуть спостерігатися наступні побічні ефекти.
Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто - >1/10 призначень (>10%) часто - від >1/100 до < 1/10 призначень (>1% і <10%) нечасто - від >1/1000 до <1/100 призначень (>0.1% та <1%) рідко - від >1/10000 до <1/1000 призначень (>0.01% і <0.1%) дуже рідко - <1/10000 призначень (<0.01%) Класифікація небажаних побічних реакцій відповідно до ураження органів та систем органів (медичний словник для нормативно-правової діяльності Med-DRA).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи:
Дані небажані явища зникають після відміни препарату.
Рідко: лейкопенія та тромбоцитопенія. Дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія.
Порушення з боку імунної системи
Дуже рідко: анафілактичний шок.
Можуть зустрічатися реакції перехресної гіперчутливості до сульфонамідів та їх похідних.
Порушення з боку обміну речовин та харчування:
Гіпоглікемія (Див. «Передозування», «Особливі вказівки»).
Рідко: напади печінкової порфірії та шкірної порфірії. Дуже рідко: лактоацидоз (Див. «Особливі вказівки»).
Зниження всмоктування вітаміну В12, що супроводжувалося зниженням його концентрації у сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології. Дисульфірамоподібна реакція при вживанні етанолу.
Порушення нервової системи: Часто: порушення смаку («металевий» присмак у роті).
Порушення органу зору: На початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози в крові.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:
Дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі та відсутність апетиту. Дані симптоми частіше трапляються на початку лікування і в більшості випадків проходять самостійно. Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат у 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також покращує його переносимість.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: Дуже рідко: порушення показників функції печінки або гепатит, які потребують припинення лікування.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: Рідко: шкірні реакції, такі як: свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип.
Дуже рідко: шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація.
Лабораторні та інструментальні дані:
Нечасто: збільшення концентрацій сечовини та креатиніну у сироватці крові від середнього до помірного ступеня.
Дуже рідко: гіпонатріємія.
особливі вказівкиЛікування препаратом Метглиб® проводиться тільки під наглядом лікаря! При прийомі препарату необхідно неухильно дотримуватись рекомендацій лікаря щодо дотримання дієти та самоконтролю концентрації глюкози в крові. Необхідно регулярно контролювати рівень глікемії натще і після їди.
Лактоацидоз
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу у пацієнтів, які отримували метформін, виникали в основному у хворих на цукровий діабет з вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як погано контрольований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне споживання спиртних напоїв, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією.
Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі та сильним нездужанням. У важких випадках може спостерігатися ацидотична задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома.
Діагностичними лабораторними показниками є низький показник рН крові, концентрація лактату в плазмі вище 5 ммоль/л, підвищений аніонний інтервал та співвідношення лактат/піруват.
Гіпоглікемія
Оскільки Метглиб містить глибенкламід, то прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове титрування дози після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Це лікування може бути призначене лише пацієнту, який дотримується режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним; оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатньому чи незбалансованому споживанні вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірний при гіпокалорійній дієті, після інтенсивного або тривалого фізичного навантаження, при вживанні спиртних напоїв або при прийомі комбінації гіпоглікемічних засобів.
Через компенсаторні реакції, спричинені гіпоглікемією, може виникати підвищене потовиділення, відчуття страху, тахікардія, гіпертензія, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмія. Останні симптоми можуть бути відсутніми, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, у разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну, гуанетидину або симпатоміметиків.
Іншими симптомами гіпоглікемії у хворих на цукровий діабет можуть бути головний біль, голод, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збуджений стан, агресія, порушення концентрації уваги та психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мови, порушення зору, дрож та парестезії, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія.
Обережне призначення препарату, добір дози та відповідні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються напади гіпоглікемії, які є або тяжкими або пов'язаними з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами.
Фактори, що сприяють розвитку гіпоглікемії: - одночасне вживання спиртних напоїв, особливо при голодуванні; - Відмова або (особливо стосується літніх пацієнтів) нездатність пацієнта взаємодіяти з лікарем та дотримуватися рекомендацій, викладених в інструкції із застосування; - погане харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування чи зміни в дієті; - дисбаланс між фізичним навантаженням та прийомом вуглеводів; - Ниркова недостатність; - важка печінкова недостатність; - передозування препарату Метглиб®; - окремі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, гіпофізу та надниркових залоз; - Одночасний прийом окремих лікарських засобів.
Ниркова та печінкова недостатність
Фармакокінетика та/або фармакодинаміка може змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. гіпоглікемія, що виникає у таких пацієнтів, може бути тривалою, у цьому випадку має бути розпочато відповідне лікування.
Нестабільність вмісту глюкози у крові
У разі хірургічного втручання чи іншої причини декомпенсації цукрового діабету рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри. За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом препарату Метглиб слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 годин, і лише після того, як функцію нирок було оцінено та визнано нормальною.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування, і регулярно надалі, необхідно визначати кліренс креатиніну та/або вміст креатиніну в сироватці крові: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, та 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів , а також у пацієнтів із кліренсом креатиніну на верхній межі норми.
Рекомендується дотримуватись особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів, або у разі початку антигіпертензивної терапії, прийому діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Інші запобіжні заходи
Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхо-легеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Пацієнти повинні бути поінформовані про ризик виникнення гіпоглікемії та повинні дотримуватися запобіжних заходів при керуванні транспортним засобом та роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину.
Доза та режим прийому препарату, а також тривалість лікування встановлюються лікарем, насамперед, відповідно до стану вуглеводного обміну пацієнта, залежно від концентрації глюкози у плазмі крові. Як правило, початкова доза становить 1-2 таблетки на добу з основним прийомом їжі при поступовому підборі дози до досягнення стійкої нормалізації концентрації глюкози в плазмі крові. Максимальна добова доза препарату Метглиб становить 6 таблеток, розділених на 3 прийоми.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Метглиб таб п/об пленочной 400мг+25мг 40 шт производится компанией КАНОНФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Метглиб таб п/об пленочной 400мг+25мг 40 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Метглиб таб п/об пленочной 400мг+25мг 40 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Глибенкламид + метформин таб. 5 мг+500 мг 60 шт Глибенкламид + метформин таб. 5 мг+500 мг 60 шт, Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 2.5мг+500м... Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 5мг+500мг ... Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глибенфаж таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глибенфаж таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глибенфор таб. 2.5 мг+500 мг 30 шт Глибенфор таб. 2.5 мг+500 мг 30 шт, Глибомет таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт Глибомет таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 60 шт Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 60 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 60 шт Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 60 шт, Глюконорм плюс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глюконорм плюс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глюконорм плюс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт Глюконорм плюс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глюконорм таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт Глюконорм таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт, Метглиб форс таб п/об пленочной 2.5мг+ 500мг 30 шт к... Метглиб форс таб п/об пленочной 2.5мг+ 500мг 30 шт канон, Метглиб форс таб п/об пленочной 5мг+ 500мг 30 шт канон Метглиб форс таб п/об пленочной 5мг+ 500мг 30 шт канон.
Пока нет комментариев