Каталог товаров

Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 60 шт

( 33 )
Наличие уточняйте
307,00 грн
270,00 грн
-12.05 %
+
  • Производитель:
    КАНОНФАРМА
Способы доставки
Способы оплаты
Описание


Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 60 шт инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить лозартан калію 50 мг або 100 мг.

Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний, кроскармеллоза натрію, манітол, магнію стеарат, повідон, мікрокристалічна целюлоза; плівкова оболонка: Опадрай білий, у тому числі: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), гіпролоза (гідроксипропіл-целюлоза), тальк, титану діоксид.

Опис:
Пігулки круглі, двоопуклі, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі майже білого кольору.

Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 50 мг та 100 мг.

По 7, 10, 28 або 30 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.

По 1, 2, 4 контурні коміркові упаковки по 7 таблеток або по 1, 3, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток або по 1, 2 контурні коміркові упаковки по 28 таблеток або по 1, 2, 3 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.

ПротипоказанняПідвищена чутливість до активної речовини або інших компонентів препарату.

Артеріальна гіпотензія.

Тяжка печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

Первинний гіперальдостеронізм.

Одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів з цукровим діабетом та пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв).

Вагітність, період грудного вигодовування.

Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).

З обережністю

Порушення водно-електролітного балансу крові (гіпонатріємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіпомагніємія, гіпокаліємія, гіперкаліємія).

Зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК).

Двосторонній стеноз ниркових артерій чи стеноз артерії єдиної нирки, ниркова недостатність.

Стан після трансплантації нирки (відсутня досвід застосування).

Аортальний та мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, серцева недостатність із супутньою тяжкою нирковою недостатністю, тяжка хронічна серцева недостатність (IV функціональний клас за класифікацією NYHA), серцева недостатність із загрозливими для життя аритміями, ішемічна хвороба серця.

Цереброваскулярні захворювання.

Печінкова недостатність (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю).

Ангіоневротичний набряк в анамнезі.
Дозування50 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.

Зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань та смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка.

Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії, при непереносимості чи неефективності терапії інгібіторами АПФ).

У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з протеїнурією для уповільнення прогресування ниркової недостатності, що виявляється зниженням частоти гіперкреатинінемії, частоти розвитку термінальної стадії хронічної ниркової недостатності, що вимагає проведення діалізу або трансплантації нирки, показників смертності, а також зниження протеїнурії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиМоже застосовуватись одночасно з іншими гіпотензивними засобами.

Не відмічено жодних клінічно значущих лікарських взаємодій лозартану з гідрохлортіазидом, дигоксином, варфарином, циметидином, фенобарбіталом, кетоконазолом та еритроміцином. За повідомленнями рифампіцин та флуконазол знижують концентрацію активного метаболіту у плазмі крові. Клінічне значення цих взаємодій поки що невідоме.

Як і при застосуванні інших засобів, що блокують утворення ангіотензину II та його ефекти, супутнє призначення калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), калієвих добавок та солей, що містять калій, може призвести до збільшення вмісту іонів калію у сироватці крові.

Гіпотензивні засоби можуть збільшувати антигіпертензивну дію лозартану.

Також посилювати антигіпертензивну дію лозартану можуть трициклічні антидепресанти, нейролептики, баклофен, аміфостин, які знижують артеріальний тиск як основний або побічний ефект і можуть збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії.

При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (у тому числі селективних інгібіторів циклооксигенази-2, ацетилсаліцилової кислоти як протизапальний засіб), може знижуватись антигіпертензивна дія лозартану. У пацієнтів з порушенням функції нирок одночасне застосування антагоністів ангіотензину II або діуретичних засобів та нестероїдних протизапальних засобів може спричинити подальше погіршення функції нирок, у тому числі гостру ниркову недостатність та збільшення вмісту калію у сироватці крові. Цю комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку.

При одночасному застосуванні літію з інгібіторами АПФ було зареєстровано оборотне підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвиток токсичності; у дуже поодиноких випадках таке спостерігалося при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. При одночасному застосуванні літію з лозартаном слід бути обережним. Якщо комбінація необхідна, рекомендується контролювати концентрацію літію в сироватці крові.

Взаємно посилює ефект бета-адреноблокаторів та симпатолітиків; сумісне застосування лозартану з діуретиками викликає адитивний ефект.

Подвійна блокада РААС (наприклад, шляхом комбінування антагоніста рецепторів ангіотензину II з інгібіторами АПФ або аліскіреном) у пацієнтів із встановленим діагнозом атеросклерозу, серцевою недостатністю, або цукровим діабетом з ураженням органів мішеней асоційована з більш високою частотою розвитку артерії. нирок (у тому числі розвитком гострої ниркової недостатності) порівняно із застосуванням однокомпонентної блокади РААС. Питання про застосування подвійної блокади РААС має вирішуватись у кожному випадку індивідуально та при ретельному контролі артеріального тиску, водно-електролітного балансу крові та функції нирок.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску (АТ), тахікардія. Брадикардія може виникнути внаслідок парасимпатичної (вагусної) стимуляції.

Лікування: форсований діурез, симптоматична терапія. Гемодіаліз не є ефективним.
Фармакологічна дія
Антагоніст
рецепторів ангіотензину II.

Фармакодинаміка:
Ангіотензин II є потужним вазоконстриктором, головним активним гормоном ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), а також вирішальною патофізіологічною ланкою розвитку артеріальної гіпертензії. Лозартан є високоефективним при прийомі внутрішньо селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II (тип АТ1). Ангіотензин II вибірково зв'язується з АТ1-рецепторами, що знаходяться в багатьох тканинах (у гладком'язових тканинах судин, надниркових залозах, нирках і серці) і виконує кілька важливих біологічних функцій, включаючи вазоконстрикцію і вивільнення альдостерону. Крім цього, ангіотензин II стимулює розростання гладких клітин. Лозартан та його фармакологічно активний метаболіт (Е-3174), як in vitro так і in vivo, блокують усі фізіологічні ефекти ангіотензину II незалежно від джерела або шляху синтезу.

Лозартан вибірково зв'язується з АТ1-рецепторами і не зв'язується і не блокує рецептори інших гормонів та іонних каналів, які відіграють важливу роль у регуляції функції серцево-судинної системи (ССС). Крім того, лозартан не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ), що відповідає за руйнування брадикініну. Отже, ефекти, які безпосередньо не пов'язані з блокадою АТ1-рецепторів, включаючи брадикінін-опосередковані ефекти та розвиток периферичних набряків (лозартан – 1,7 %, плацебо – 1,9 %), не мають відношення до дії лозартану.

Знижує загальний периферичний опір судин (ОПСС), концентрацію в крові норепінефрину та альдостерону, артеріальний тиск (АТ), тиск у «малому» колі кровообігу; зменшує постнавантаження, має діуретичний ефект. Перешкоджає розвитку гіпертрофії міокарда, підвищує толерантність до фізичного навантаження у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН). При прийомі лозартану внутрішньо збільшується плазмова активність реніну (ПАР), що призводить до збільшення вмісту ангіотензину ІІ у плазмі крові. Після одноразового прийому антигіпертензивна дія (зменшується систолічний та діастолічний АТ) досягає максимуму через 6 годин, потім протягом 24 годин поступово знижується. У процесі лікування антигіпертензивна активність та зниження концентрації альдостерону плазми крові виявлялися через 2 та 6 тижнів терапії, що вказує на ефективну блокаду рецепторів ангіотензину ІІ. Однак після заміни лозартану активність реніну плазми крові та рівень ангіотензину II через 3 доби знижувалися до вихідних значень, що спостерігалися до початку прийому препарату.

І лозартан і його активний метаболіт мають більш високий афінітет до рецепторів типу АТ1, ніж до рецепторів типу АТ2. Активний метаболіт є у 10-40 разів активнішим, ніж лозартан.

Фармакокінетика:
Всмоктування

При прийомі внутрішньо лозартан добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і при цьому піддається метаболізму при первинному проходженні через печінку шляхом карбоксилювання за участю ізоферменту CYP2С9 з утворенням активного метаболіту.

Системна біодоступність лозартану становить приблизно 33%. Максимальна концентрація лозартану та його активного метаболіту досягається у сироватці крові приблизно через 1 годину та через 3-4 години після прийому внутрішньо, відповідно. Їда не впливає на біодоступність лозартану.

Розподіл

Лозартан та його активний метаболіт пов'язуються з білками плазми (переважно з альбумінами) більш ніж на 99 %. Об'єм розподілу лозартану становить 34 л. Лозартан практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ).

Метаболізм

Приблизно 14% дози лозартану, введеного внутрішньовенно або внутрішньо, перетворюється на його активний метаболіт. Після прийому внутрішньо або внутрішньовенного введення міченого радіоактивним вуглецем 14С лозартану, радіоактивність циркулюючої плазми крові обумовлена ​​наявністю лозартану та його активного метаболіту. Крім активного метаболіту утворюються біологічно неактивні метаболіти, у тому числі два основних, що утворюються в результаті гідроксилювання бічного бутилового ланцюга, і один другорядний - N-2-тетразол-глюкуронід.

Виведення

Плазмовий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить близько 600 мл/хв та 50 мл/хв, відповідно. Нирковий кліренс лозартану та його активного метаболіту становить приблизно 74 мл/хв та 26 мл/хв, відповідно. При прийомі лозартану внутрішньо приблизно 4 % дози виводиться у незміненому вигляді нирками та близько 6 % дози виводиться нирками у вигляді активного метаболіту. Лозартан та його активний метаболіт демонструють лінійну фармакокінетику при прийомі внутрішньо у дозах до 200 мг.

Після прийому внутрішньо плазмові концентрації лозартану та його активного метаболіту знижуються поліекспоненційно з кінцевим періодом напіввиведення приблизно 2 та 6-9 годин відповідно. При режимі дозування препарату по 100 мг один раз на добу немає значної кумуляції в плазмі крові ні лозартану, ні його активного метаболіту.

Виведення лозартану та його метаболітів відбувається через кишечник із жовчю та нирками. Після прийому внутрішньо міченого радіоактивним вуглецем 14С лозартану близько 35% радіоактивності виявляється у сечі та 58% у калі. Після внутрішньовенного введення міченого радіоактивним вуглецем 14С лозартану приблизно 43% радіоактивності виявляється у сечі та 50% у калі.

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

Літні пацієнти: концентрації лозартану та його активного метаболіту в плазмі крові у літніх пацієнтів чоловічої статі з артеріальною гіпертензією не відрізняються суттєво від значень цих параметрів у пацієнтів чоловічої статі молодшого віку з артеріальною гіпертензією.

Стать: значення плазмових концентрацій лозартану у жінок із артеріальною гіпертензією у 2 рази перевищували відповідні значення у чоловіків із артеріальною гіпертензією. Концентрації активного метаболіту у чоловіків та жінок не відрізнялися. Це явна фармакокінетична відмінність, проте, немає клінічної значимості.

Пацієнти з порушенням функції печінки: при прийомі лозартану внутрішньо пацієнтами з легким та помірним алкогольним цирозом печінки, концентрації лозартану та його активного метаболіту в плазмі крові виявилися у 5 та 1,7 рази, відповідно, вищими, ніж у молодих здорових добровольців чоловічої статі.

Пацієнти з порушенням функції нирок: плазмові концентрації лозартану у пацієнтів з кліренсом креатиніну (КК) вище 10 мл/хв не відрізнялися від таких у осіб із незмінною функцією нирок. При порівнянні площі під кривою "концентрація-час" (AUC) у пацієнтів з нормальною нирковою функцією, AUC лозартану у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, виявилося приблизно в 2 рази більше. Плазмові концентрації активного метаболіту не змінювалися у пацієнтів з порушенням функції нирок або на гемодіалізі. Лозартан та його активний метаболіт не виводяться за допомогою гемодіалізу.
Вагітність та годування груддюПрепарат Лозартан Канон протипоказаний під час вагітності. При цьому ступінь ризику для плода в І триместрі нижчий порівняно з ІІ-ІІІ триместрами, оскільки ниркова перфузія у плода, що залежить від ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), з'являється у ІІ триместрі.

У першому триместрі препарат Лозартан Канон не рекомендується призначати. Однак, у тих рідкісних випадках (менш ніж у однієї жінки з тисячі), коли застосування всіх інших гіпотензивних засобів неможливе, допускається призначення препарату під ретельним наглядом лікаря, включаючи щотижневе ультразвукове обстеження плода. У разі виявлення ознак олігогідрамніону лікування антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ слід припинити.

Застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II у II або III триместрах вагітності чинить токсичну дію на плід (зниження функції нирок, розвиток олігогідрамніону, уповільнення осифікації кісток черепа) та новонародженого (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).

Оскільки лікарські засоби, що діють на РААС, у ІІ-ІІІ триместрах вагітності можуть призвести до порушення розвитку та/або загибелі плода, при встановленні факту вагітності прийом препарату Лозартан Канон слід негайно припинити.

За новонародженими та грудними дітьми, які внутрішньоутробно зазнали впливу антагоніста рецепторів ангіотензину II, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії.

Невідомо, чи виділяється лозартан із грудним молоком, тому препарат Лозартан Канон протипоказаний у період годування груддю. При необхідності прийому препарату грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаКласифікація ВООЗ частоти розвитку побічних ефектів: дуже часто >1/10 призначень (>10 %) часто від >1/100 до < 1/10 призначень (>1 % і <10 %) нечасто від >1/1000 до <1/ 100 призначень (>0.1% і <1%) рідко від >1/10000 до <1/1000 призначень (>0.01% і <0.1%) дуже рідко <1/10000 призначень (<0.01%) частота невідома-за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи:

Рідко: анемія, тромбоцитопенія.

Порушення з боку імунної системи:

Рідко: висипання на шкірі, кропив'янка, свербіж, ангіоневротичний набряк (включаючи набряк гортані та язика), набряк Квінке, алергічний васкуліт,

Порушення з боку нервової системи:

Часто: запаморочення, біль голови, порушення сну, безсоння.

Нечасто: занепокоєння, сонливість, розлад пам'яті, периферична нейропатія, парестезії, гіпестезії, мігрень, тремор, атаксія, депресія, синкопе, гостре порушення мозкового кровообігу.

Порушення органу зору:

Нечасто: порушення гостроти зору, кон'юнктивіт.

Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення:

Нечасто: дзвін у вухах.

Порушення органу смаку:

Нечасто: порушення смаку.

Порушення з боку серця:

Найчастіше: відчуття серцебиття, тахікардія, брадикардія, аритмія.

Нечасто стенокардія.

Порушення з боку судин

Нечасто: ортостатична гіпотензія (дозозалежна).

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

Часто: кашель, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів (фарингіт, риніт, синусит, бронхіт), набряк слизової носа.

Нечасто: диспное.

Порушення шлунково-кишкового тракту:

Часто: нудота, діарея, біль у животі, диспепсичні розлади.

Нечасто: анорексія, сухість у роті, блювання, метеоризм, запор, гастрит.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів:

Нечасто: порушення функції печінки.

Рідко: гепатит.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:

Нечасто: сухість шкіри, еритема, гіперемія шкіри, фотосенсибілізація, підвищене потовиділення, алопеція.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:

Часто: судоми у м'язах нижніх кінцівок, міалгії, біль у спині, грудній клітці, ногах.

Нечасто: артрит, артралгії, фіброміалгія, рабдоміоліз.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів:

Нечасто: інфекції сечових шляхів, порушення функції нирок, імперативні позиви на сечовипускання, гостра ниркова недостатність.

Порушення з боку статевих органів та молочної залози:

Нечасто: зниження лібідо, імпотенція.

Загальні порушення:

Часто: астенія, підвищена стомлюваність.

Лабораторні та інструментальні дані:

Часто: гіперкаліємія.

Нечасто: помірне підвищення рівня сечовини та креатиніну у сироватці крові, гіпоглікемія, гіпонатріємія, гіперурикемія.

Дуже рідко: підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія.
особливі вказівкиУ пацієнтів зі зниженим ОЦК (наприклад, які отримують високі дози діуретиків) може виникнути симптоматична гіпотензія, тому до початку лікування необхідно заповнити ОЦК або розпочати лікування препаратом Лозартан Канон у нижчій дозі.

У пацієнтів з цирозом печінки концентрація лозартану в плазмі значно збільшується, у зв'язку з чим при наявності захворювань печінки в анамнезі його слід призначати в нижчих дозах.

У період лікування слід регулярно контролювати вміст калію в плазмі крові та кліренс креатиніну, особливо у пацієнтів похилого віку, пацієнтів з порушенням функції нирок, пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, ускладненим нефропатією; і особливо ретельно слід контролювати зазначені показники у хворих із серцевою недостатністю із супутнім порушенням функції нирок.

Препарати, що впливають на РААС, можуть збільшувати концентрацію сечовини в крові та сироваткового креатиніну у пацієнтів із двостороннім нирковим стенозом або стенозом артерії єдиної нирки.

Досвіду застосування лозартану у пацієнтів після трансплантації нирки немає.

У пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю препарати, що впливають на РААС, можуть призвести до серйозної артеріальної гіпотензії та гострої ниркової недостатності. Є окремі повідомлення про розвиток олігурії та/або наростаючої азотемії та гострої ниркової недостатності, у тому числі з летальним кінцем.

Немає достатнього досвіду застосування лозартану у пацієнтів із серцевою недостатністю із супутньою тяжкою нирковою недостатністю, у пацієнтів із тяжкою хронічною серцевою недостатністю (IV функціональний клас за класифікацією NYHA), у пацієнтів із серцевою недостатністю із загрозливими для життя аритміями. У зазначених групах з обережністю слід застосовувати препарат Лозартан Канон з бета-адреноблокаторами.

Як і всі препарати, що мають вазодилатуючу дію, препарат Лозартан Канон повинен призначатися обережно пацієнтам з аортальним або мітральним стенозами, або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.

У хворих з цереброваскулярними захворюваннями ішемічного характеру надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інсульту. Рекомендується медичний контроль при титруванні дози.

Слід бути обережними при призначенні препарату Лозартан Канон пацієнтам, в анамнезі яких були вказівки на перенесений ангіоневротичний набряк, у тому числі при прийомі інших лікарських препаратів, включаючи інгібітори АПФ.

Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай не реагують на гіпотензивні засоби, що діють через пригнічення ренін-ангіотензинової системи. Тому не рекомендується застосовувати препарат Лозартан Канон для лікування таких пацієнтів.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Не проводилося досліджень для оцінки впливу препарату на керування транспортними засобами та механізмами.

Слід мати на увазі можливість появи сонливості та запаморочення, тому необхідно бути обережними при виконанні робіт, що вимагають підвищеної уваги, особливо на початку лікування, при підвищенні дози препарату та при керуванні транспортними засобами.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Таблетки проковтують, не розжовуючи, запиваючи водою. Кратність прийому – 1 раз на добу, бажано в той самий час, вранці.

Артеріальна гіпертензія

Початкова та підтримуюча доза становить 50 мг/добу. За потреби добова доза може бути збільшена до максимальної 100 мг. Якщо одноразовий прийом препарату не забезпечує цільового значення рівня АТ, добову дозу слід розділити на 2 прийоми: по 25 мг (можливе застосування лозартану у таблетках 25 мг або таблетках 50 мг з ризиком) 2 рази на добу або по 50 мг 2 рази на добу .

Зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань та смертності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертрофією лівого шлуночка

Початкова доза препарату становить 50 мг 1 раз на добу. Надалі може бути доданий гідрохлортіазид у низьких дозах або збільшена доза препарату Лозартан Канон до максимальної 100 мг на один або два прийоми з урахуванням зниження артеріального тиску.

Хронічна серцева недостатність

Початкова доза для пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю становить 12,5 мг (можливе застосування лозартану у таблетках по 25 мг із ризиком) 1 раз на добу. Доза титрується 2 рази, залежно від переносимості препарату пацієнтом з тижневим інтервалом, тобто. 12,5 мг на добу, 25 мг на добу, 50 мг на добу до середньої підтримуючої дози 50 мг на добу. У пацієнтів похилого віку з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з протеїнурією для уповільнення прогресування ниркової недостатності

Початкова доза становить 50 мг 1 раз на добу з подальшим підвищенням дози до максимальної 100 мг на добу (з урахуванням ступеня зниження АТ) в один або два прийоми.

Особливі групи пацієнтів

У пацієнтів зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (ОЦК) (наприклад, при прийомі діуретиків у високих дозах) рекомендована початкова доза Лозартану Канону становить 25 мг (можливе застосування лозартану в таблетках 25 мг або в таблетках 50 мг з ризиком).

Пацієнтам з печінковою недостатністю (менше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю), при проведенні процедури гемодіалізу, а також пацієнтам старше 75 років рекомендується нижча початкова доза препарату 25 мг (можливе застосування лозартану у таблетках 25 мг або у таблетках 50 мг з ризиком) 1 раз на добу.

Недостатньо досвіду застосування препарату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю, тому препарат не рекомендований у даної категорії пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).

У пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (КК 20-30 мл/хв) корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 60 шт производится компанией КАНОНФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 100мг 30 шт Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 100мг 30 шт, Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 100мг 90 шт Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 100мг 90 шт, Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 25мг 30 шт Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 50мг 30 шт Лозартан-вертекс таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Лозартан канон таб п/об пленочной 100мг 60 шт Лозартан канон таб п/об пленочной 100мг 60 шт, Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 30 шт Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 90 шт Лозартан канон таб п/об пленочной 50мг 90 шт, Лозартан-рихтер таб п/об пленочной 100мг 30 шт Лозартан-рихтер таб п/об пленочной 100мг 30 шт, Лозартан-рихтер таб п/об пленочной 50мг 30 шт Лозартан-рихтер таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Лозартан таб п/об пленочной 100мг 30 шт Лозартан таб п/об пленочной 100мг 30 шт, Лозартан таб п/об пленочной 100мг 30 шт озон Лозартан таб п/об пленочной 100мг 30 шт озон, Лозартан таб п/об пленочной 12.5мг 30 шт Лозартан таб п/об пленочной 12.5мг 30 шт, Лозартан таб п/об пленочной 50мг 30 шт Лозартан таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Лозартан таб п/об пленочной 50мг 30 шт озон Лозартан таб п/об пленочной 50мг 30 шт озон, Лориста таб п/об пленочной 100мг 30 шт Лориста таб п/об пленочной 100мг 30 шт, Лориста таб п/об пленочной 100мг 90 шт Лориста таб п/об пленочной 100мг 90 шт, Лориста таб п/об пленочной 12.5мг 30 шт Лориста таб п/об пленочной 12.5мг 30 шт, Лориста таб п/об пленочной 25мг 30 шт Лориста таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Лориста таб п/об пленочной 50мг 30 шт Лориста таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Презартан таб п/об пленочной 100мг 28 шт Презартан таб п/об пленочной 100мг 28 шт, Презартан таб п/об пленочной 50мг 30 шт Презартан таб п/об пленочной 50мг 30 шт.

(21814)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*