Лотонел таб 10мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Лотонел таб 10мг 30 шт - це діуретичний засіб, що має основний механізм дії у зв'язуванні з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, що зменшує реабсорбцію іонів натрію та зменшує осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбцію води. Цей препарат блокує альдостеронові рецептори міокарда, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда. Діуретичний ефект розвивається приблизно через годину після вживання, досягаючи максимуму через 2-3 години, і зберігається до 18 годин. Лотонел має високу біодоступність і швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Його фармакокінетичний профіль схожий на такий у молодих пацієнтів, за тим винятком, що має місце зниження ниркового кліренсу препарату у літніх пацієнтів.
Лотонел таб 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: торасемід – 5,00 мг або 10,00 мг.
Лактози
моногідрат; крохмаль кукурудзяний; карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль гліколят, тип А); кремнію діоксид колоїдний; магнію стеарат.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг, 10 мг. 10, 15, 20 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої. 20 або 60 таблеток у банці з поліетилену високої щільності. 2, 3 або 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, 2 або 4 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток, 1 або 3 контурні коміркові упаковки по 20 таблеток, 1 або 2 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток або одна банка разом з інструкцією у пачці з картону.
Протипоказання- Підвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого з компонентів препарату; - алергія на сульфаніламіди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини); - ниркова недостатність з анурією; гіпотензією або без неї) або дегідратація, - різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів), - глікозидія інтоксикація, - гострий гломерулонефрит, - синоатріальна та AV-блокада II-III ступеня, - декомпенсований аорт - гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, - підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм pт. ст.), - аритмія,- хронічна ниркова недостатність з наростаючою азотемією, - гіперурикемія, - вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлено), - вагітність, - період грудного вигодовування, - одночасне застосування аміноглікозидів і цефалоспоринів, - непереносимість лактози, дефіцит лактази .
З обережністю - артеріальна гіпотензія - стенозуючий атеросклероз церебральних артерій, - гіпопротеїнемія, - порушення відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечовипускального каналу або гідронефроз), - шлуночкова аритмія в анамнезі шоку), - діарея, - панкреатит, - гіпокаліємія, - гіпонатріємія, - порушення функції печінки, цироз печінки, ниркова недостатність, гепаторенальний синдром, - цукровий діабет (зниження толерантності до глюкози), - подагра, схильність до гіперурикемії, - анемія, - одночасне , кортикостероїдів та адренокортикотропного гормону (АКТГ)
Дозування10 мг
Показання до застосування- Набряковий синдром різного генезу, в т.ч. при хронічній серцевій недостатності, – захворюваннях печінки, легень та нирок, – артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні торасемнду з мінерало- та глюкокортикостероїдами, амфотерицином В підвищується ризик розвитку гіпокаліємії, з серцевими глікозндами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних серцевих глікозидів) та подовження T1/. Прийом торасеміду підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, антибіотиків, саліцилатів, цисплатину, препаратів платини, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ може призвести до різкого зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, зменшивши початкову дозу інгібітору АПФ або знизивши дозу торасеміду (або тимчасово відмінивши його). Нестероїдні протизапальні препарати, сукральфат знижують діуретичний ефект торасеміду внаслідок інгібування синтезу простагландину, порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостсрону. Торасемід посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин). Торасемід знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації. Торасемід підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, алопуринолу. Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність один одного. Лікарські засоби, що блокують капальцеву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду в плазмі крові. При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію. Одночасне застосування пробенециду або метотрексату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів. Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію.
ПередозуванняСимптоми посилений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водно-електролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням АТ, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади. Лікування. Специфічного антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно заповнення об'єму циркулюючої крові та корекція показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем вмісту електролітів у плазмі крові та рівня гематокриту. Гемодіаліз є неефективним, т.к. виведення торасеміду та його метаболітів не прискорюється.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Діуретичний засіб.
Фармакодинаміка:
Торасемід є «петльовим» діуретиком. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшуються осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Торасемід блокує альдостеронові рецептори міокарда, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда.
Завдяки антиальдостероновій дії торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він виявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Діуретичний ефект розвивається приблизно через годину після вживання, досягаючи максимуму через 2-3 години, і зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання в перші години після прийому препарату всередину, що обмежує активність пацієнтів.
Торасемід знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск у положенні «лежачи» і «стоячи».
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Після прийому
внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не значно впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація торасеміду в плазмі відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 80-90% із незначними індивідуальними варіаціями.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми крові більше 99 %. Об'єм розподілу у здорових добровольців та у пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю або хронічною серцевою недостатністю становить від 12 до 16 л. У пацієнтів із цирозом печінки обсяг розподілу збільшується вдвічі.
Метаболізм
Метаболізується у печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (M1, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97% відповідно.
Період
напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів у здорових добровольців становить 3-4 години. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83% від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24%) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (M1 – 12%, М3 – 3%, М5 – 41%).
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
При нирковій недостатності T1/2 торасеміду не змінюється, T1/2 метаболітів М3 та М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження швидкості метаболізму препарату в печінці.
У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю T1/2 торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Фармакокінетичний профіль торасеміду у літніх пацієнтів схожий на такий у молодих пацієнтів, за тим винятком, що має місце зниження ниркового кліренсу препарату через характерне вікове порушення функції нирок у літніх пацієнтів. Загальний кліренс та Т1/2 при цьому не змінюються.
Вагітність та годування груддюТорасемід не має тератогенного афекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода. Контрольованих досліджень щодо застосування торасеміду у вагітних не проводилося, препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності. Даних щодо виділення торасеміду в грудне молоко немає, тому за необхідності застосування торасеміду в період лактації необхідно припинити грудне вигодовування. Застосування при порушеннях функції печінки Застосування препарату пацієнтам із печінковою комою та прекомою протипоказане.
З обережністю препарат застосовують пацієнтам із порушеннями функції печінки, цирозом печінки, гепаторенальним синдромом. Застосування при порушеннях функції нирок Застосування препарату пацієнтам із нирковою недостатністю з анурією, хронічною нирковою недостатністю із наростаючою азотемією протипоказано.
З обережністю препарат застосовують пацієнтам із нирковою недостатністю. Застосування у дітей Застосування препарату дітям віком до 18 років протипоказане (безпека та ефективність не встановлені). Застосування у пацієнтів похилого віку Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я дуже часто - >1/10 (>10%), часто - від >1/100 до 1% та 1/1000 до 0.1% та 1/10000 до 0.01% та <0.1 %), дуже рідко - <1/10000 (<0.01%), частота невідома - частота може бути оцінена виходячи з наявних даних. З боку нервової системи часто - головний біль, запаморочення, сонливість, нечасто - судоми м'язів нижніх кінцівок, частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парестезії в кінцівках (відчуття оніміння, "повзання мурашок" та поколювання). З боку органів чуття частота невідома - порушення зору, порушення слуху, шум у вухах та втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром). З боку серцево-судинної системи нечасто – екстрасистолія, аритмія, тахікардія, частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотезія, колапс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, зниження об'єму циркулюючої крові. З боку дихальної системи нечасто – носова кровотеча. З боку травної системи часто – діарея, нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія, частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, панкреатит, диспепсичні розлади, внутрішньопечінковий холестаз. З боку шкіри та підшкірних тканин частота невідома - свербіж шкіри, висипання, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація. З боку опорно-рухового апарату частота невідома – м'язова слабкість. З боку сечовивідної системи часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія, нечасто – прискорені позиви до сечовипускання, частота невідома – олігурія, затримка сечі (у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів), інтерстиціальний нефрит, гематурія. З боку репродуктивної системи частота невідома – зниження потенції. З боку обміну речовин частота невідома – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку). З боку лабораторних показників нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, частота невідома – гіперурикемія, невелике підвищення активності ЛФ у плазмі, підвищення концентрації креатиніну та сечовини в плазмі крові, підвищення активності деяких "печінкових" ферментів у плазмі крові (наприклад, гамма-глутамілтрансферази), тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гіперглікемія, зниження толерантності до глюкози (можлива маніфеетація). Інші частота невідома - апластична або гемолітична анемія.
особливі вказівкиПрепарат застосовувати строго за призначенням лікаря. Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до торасеміду. Пацієнтам, які отримують високі дози торасеміду протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, гіпокаліємії та метаболічного алкалозу рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію. Ризик гіпокаліємії найбільший у пацієнтів з цирозом печінки, посиленим діурезом, при недостатньому споживанні електролітів з їжею, а також при одночасному застосуванні кортикостероїдів або АКТГ. Підвищений ризик розвитку порушення водно-електролітного балансу відзначається у пацієнтів із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування препаратом Торасемід Вертекс необхідно періодично контролювати вміст електролітів у плазмі крові (в т.ч. натрію, кальцію, калію, магнію), кислотно-основний стан, концентрацію залишкового азоту, креатиніну, сечової кислоти та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (З більшою кратністю у пацієнтів з частою блювотою і на тлі рідин, що вводяться парентерально). У пацієнтів з розвиненими водно-електролітними порушеннями, гіповолемією або преренальною азотемією дані лабораторних аналізів можуть включати гіпер- або гіпонатріємію, гіпер- або гіпохлоремію, гіпер- або гіпокаліємію, порушення кислотно-лужного балансу та підвищення концентрації сечовини у плазмі крові. При виникненні цих розладів необхідно припинити прийом препарату Торасемід Вертекс до відновлення нормальних значень, а потім відновити лікування препаратом Торасемід Вертекс у меншій дозі. При появі або посиленні азотемії та олігурні у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування препаратом Торасемід Вертекс. Підбір режиму дозування пацієнтам з асцитом на тлі цирозу печінки слід проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Даної категорії пацієнтів показано регулярний контроль електролітів плазми. Застосування торасеміду може зумовлювати загострення подагри. У пацієнтів з цукровим діабетом або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібний періодичний контроль концентрації глюкози у крові та сечі. У пацієнтів у несвідомому стані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози звуженням сечоводів необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, що особливо приймають серцеві глікозиди, викликана діуретиками гіпокаліємія може стати причиною розвитку аритмій. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнти повинні утримуватися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (ризик розвитку запаморочення та сонливості).
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки можна приймати в будь-який зручний постійний час, незалежно від їди.
Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності.
Звичайна початкова доза становить 10-20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок.
Звичайна початкова доза становить 20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки
Звичайна початкова доза становить 5-10 мг раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Максимальна разова доза становить 40 мг, її перевищувати не рекомендується (відсутня досвід застосування).
Препарат застосовують протягом тривалого періоду або до зникнення набряків.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки по 5 мг) раз на день. У разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4 тижнів дозу збільшують до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо доза 10 мг не дає необхідного ефекту, до лікувальної схеми слід додати гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Лотонел таб 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: торасемід – 5,00 мг або 10,00 мг.
Лактози
моногідрат; крохмаль кукурудзяний; карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль гліколят, тип А); кремнію діоксид колоїдний; магнію стеарат.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг, 10 мг. 10, 15, 20 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої. 20 або 60 таблеток у банці з поліетилену високої щільності. 2, 3 або 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, 2 або 4 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток, 1 або 3 контурні коміркові упаковки по 20 таблеток, 1 або 2 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток або одна банка разом з інструкцією у пачці з картону.
Протипоказання- Підвищена чутливість до торасеміду або до будь-якого з компонентів препарату; - алергія на сульфаніламіди (сульфаніламідні протимікробні засоби або препарати сульфонілсечовини); - ниркова недостатність з анурією; гіпотензією або без неї) або дегідратація, - різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології (включаючи одностороннє ураження сечовивідних шляхів), - глікозидія інтоксикація, - гострий гломерулонефрит, - синоатріальна та AV-блокада II-III ступеня, - декомпенсований аорт - гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, - підвищення центрального венозного тиску (понад 10 мм pт. ст.), - аритмія,- хронічна ниркова недостатність з наростаючою азотемією, - гіперурикемія, - вік до 18 років (безпека та ефективність не встановлено), - вагітність, - період грудного вигодовування, - одночасне застосування аміноглікозидів і цефалоспоринів, - непереносимість лактози, дефіцит лактази .
З обережністю - артеріальна гіпотензія - стенозуючий атеросклероз церебральних артерій, - гіпопротеїнемія, - порушення відтоку сечі (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, звуження сечовипускального каналу або гідронефроз), - шлуночкова аритмія в анамнезі шоку), - діарея, - панкреатит, - гіпокаліємія, - гіпонатріємія, - порушення функції печінки, цироз печінки, ниркова недостатність, гепаторенальний синдром, - цукровий діабет (зниження толерантності до глюкози), - подагра, схильність до гіперурикемії, - анемія, - одночасне , кортикостероїдів та адренокортикотропного гормону (АКТГ)
Дозування10 мг
Показання до застосування- Набряковий синдром різного генезу, в т.ч. при хронічній серцевій недостатності, – захворюваннях печінки, легень та нирок, – артеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні торасемнду з мінерало- та глюкокортикостероїдами, амфотерицином В підвищується ризик розвитку гіпокаліємії, з серцевими глікозндами – зростає ризик розвитку глікозидної інтоксикації внаслідок гіпокаліємії (для високо- та низькополярних серцевих глікозидів) та подовження T1/. Прийом торасеміду підвищує концентрацію та ризик розвитку нефро- та ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, етакринової кислоти, антибіотиків, саліцилатів, цисплатину, препаратів платини, амфотерицину В (внаслідок конкурентного ниркового виведення). Послідовне або одночасне застосування торасеміду з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ може призвести до різкого зниження артеріального тиску. Цього можна уникнути, зменшивши початкову дозу інгібітору АПФ або знизивши дозу торасеміду (або тимчасово відмінивши його). Нестероїдні протизапальні препарати, сукральфат знижують діуретичний ефект торасеміду внаслідок інгібування синтезу простагландину, порушення активності реніну у плазмі та виведення альдостсрону. Торасемід посилює антигіпертензивну дію гіпотензивних засобів, нервово-м'язову блокаду деполяризуючих міорелаксантів (суксаметоній) та послаблює дію недеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин). Торасемід знижує нирковий кліренс препаратів літію та підвищує ймовірність розвитку інтоксикації. Торасемід підвищує ефективність діазоксиду та теофіліну, знижує ефективність гіпоглікемічних засобів, алопуринолу. Пресорні аміни та торасемід взаємно знижують ефективність один одного. Лікарські засоби, що блокують капальцеву секрецію, підвищують концентрацію торасеміду в плазмі крові. При одночасному застосуванні циклоспорину та торасеміду збільшується ризик розвитку подагричного артриту внаслідок того, що циклоспорин може спричинити порушення екскреції уратів нирками, а торасемід – гіперурикемію. Одночасне застосування пробенециду або метотрексату може зменшувати ефективність торасеміду (однаковий шлях секреції). З іншого боку, торасемід може призводити до зниження ниркової елімінації цих лікарських засобів. Повідомлялося, що у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, які приймають торасемід внутрішньо, при введенні рентгеноконтрастних засобів порушення функцій нирок спостерігалися частіше, ніж у пацієнтів з високим ризиком розвитку нефропатії, яким перед введенням рентгеноконтрастних засобів проводили внутрішньовенну гідратацію.
ПередозуванняСимптоми посилений діурез, що супроводжується зниженням об'єму циркулюючої крові та порушенням водно-електролітного балансу крові, з наступним вираженим зниженням АТ, сонливістю та сплутаністю свідомості, колапсом. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади. Лікування. Специфічного антидоту немає. Провокація блювання, промивання шлунка, активоване вугілля. Лікування симптоматичне, зниження дози або відміна препарату та одночасно заповнення об'єму циркулюючої крові та корекція показників водно-електролітного балансу та кислотно-основного стану під контролем вмісту електролітів у плазмі крові та рівня гематокриту. Гемодіаліз є неефективним, т.к. виведення торасеміду та його метаболітів не прискорюється.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Діуретичний засіб.
Фармакодинаміка:
Торасемід є «петльовим» діуретиком. Основний механізм дії препарату обумовлений оборотним зв'язуванням торасеміду з контранспортером іонів натрію/хлору/калію, розташованим в апікальній мембрані товстого сегмента висхідної петлі Генле, внаслідок чого знижується або повністю інгібується реабсорбція іонів натрію та зменшуються осмотичний тиск внутрішньоклітинної рідини та реабсорбція води. Торасемід блокує альдостеронові рецептори міокарда, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію міокарда.
Завдяки антиальдостероновій дії торасемід меншою мірою, ніж фуросемід, викликає гіпокаліємію, при цьому він виявляє більшу активність і його дію більш тривало.
Діуретичний ефект розвивається приблизно через годину після вживання, досягаючи максимуму через 2-3 години, і зберігається до 18 годин, що полегшує переносимість терапії через відсутність дуже частого сечовипускання в перші години після прийому препарату всередину, що обмежує активність пацієнтів.
Торасемід знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск у положенні «лежачи» і «стоячи».
Застосування торасеміду є найбільш обґрунтованим вибором щодо тривалої терапії.
Фармакокінетика:
Після прийому
внутрішньо торасемід швидко і практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не значно впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація торасеміду в плазмі відзначається через 1-2 години після прийому внутрішньо. Біодоступність становить 80-90% із незначними індивідуальними варіаціями.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми крові більше 99 %. Об'єм розподілу у здорових добровольців та у пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю або хронічною серцевою недостатністю становить від 12 до 16 л. У пацієнтів із цирозом печінки обсяг розподілу збільшується вдвічі.
Метаболізм
Метаболізується у печінці за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450. В результаті послідовних реакцій окислення, гідроксилювання або кільцевого гідроксилювання утворюються три метаболіти (M1, М3 та М5), які зв'язуються з білками плазми крові на 86%, 95% та 97% відповідно.
Період
напіввиведення (Т1/2) торасеміду та його метаболітів у здорових добровольців становить 3-4 години. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, нирковий кліренс – 10 мл/хв. У середньому близько 83% від прийнятої дози виводиться нирками: у незміненому вигляді (24%) та у вигляді переважно неактивних метаболітів (M1 – 12%, М3 – 3%, М5 – 41%).
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
При нирковій недостатності T1/2 торасеміду не змінюється, T1/2 метаболітів М3 та М5 збільшується. Торасемід та його метаболіти незначно виводяться за допомогою гемодіалізу та гемофільтрації.
При печінковій недостатності концентрація торасеміду в плазмі підвищується внаслідок зниження швидкості метаболізму препарату в печінці.
У пацієнтів із серцевою або печінковою недостатністю T1/2 торасеміду та метаболіту М5 незначно збільшено, кумуляція препарату малоймовірна.
Фармакокінетичний профіль торасеміду у літніх пацієнтів схожий на такий у молодих пацієнтів, за тим винятком, що має місце зниження ниркового кліренсу препарату через характерне вікове порушення функції нирок у літніх пацієнтів. Загальний кліренс та Т1/2 при цьому не змінюються.
Вагітність та годування груддюТорасемід не має тератогенного афекту і фетотоксичності, проникає через плацентарний бар'єр, викликаючи порушення водно-електролітного обміну та тромбоцитопенію у плода. Контрольованих досліджень щодо застосування торасеміду у вагітних не проводилося, препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності. Даних щодо виділення торасеміду в грудне молоко немає, тому за необхідності застосування торасеміду в період лактації необхідно припинити грудне вигодовування. Застосування при порушеннях функції печінки Застосування препарату пацієнтам із печінковою комою та прекомою протипоказане.
З обережністю препарат застосовують пацієнтам із порушеннями функції печінки, цирозом печінки, гепаторенальним синдромом. Застосування при порушеннях функції нирок Застосування препарату пацієнтам із нирковою недостатністю з анурією, хронічною нирковою недостатністю із наростаючою азотемією протипоказано.
З обережністю препарат застосовують пацієнтам із нирковою недостатністю. Застосування у дітей Застосування препарату дітям віком до 18 років протипоказане (безпека та ефективність не встановлені). Застосування у пацієнтів похилого віку Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я дуже часто - >1/10 (>10%), часто - від >1/100 до 1% та 1/1000 до 0.1% та 1/10000 до 0.01% та <0.1 %), дуже рідко - <1/10000 (<0.01%), частота невідома - частота може бути оцінена виходячи з наявних даних. З боку нервової системи часто - головний біль, запаморочення, сонливість, нечасто - судоми м'язів нижніх кінцівок, частота невідома - сплутаність свідомості, непритомність, парестезії в кінцівках (відчуття оніміння, "повзання мурашок" та поколювання). З боку органів чуття частота невідома - порушення зору, порушення слуху, шум у вухах та втрата слуху (носить, як правило, оборотний характер) зазвичай у пацієнтів з нирковою недостатністю або гіпопротеїнемією (нефротичний синдром). З боку серцево-судинної системи нечасто – екстрасистолія, аритмія, тахікардія, частота невідома – надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотезія, колапс, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, зниження об'єму циркулюючої крові. З боку дихальної системи нечасто – носова кровотеча. З боку травної системи часто – діарея, нечасто – біль у животі, метеоризм, полідипсія, частота невідома – сухість у роті, нудота, блювання, втрата апетиту, панкреатит, диспепсичні розлади, внутрішньопечінковий холестаз. З боку шкіри та підшкірних тканин частота невідома - свербіж шкіри, висипання, кропив'янка, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, пурпура, васкуліт, фотосенсибілізація. З боку опорно-рухового апарату частота невідома – м'язова слабкість. З боку сечовивідної системи часто – збільшення частоти сечовипускання, поліурія, ніктурія, нечасто – прискорені позиви до сечовипускання, частота невідома – олігурія, затримка сечі (у пацієнтів з обструкцією сечовивідних шляхів), інтерстиціальний нефрит, гематурія. З боку репродуктивної системи частота невідома – зниження потенції. З боку обміну речовин частота невідома – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація (частіше у пацієнтів похилого віку). З боку лабораторних показників нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, частота невідома – гіперурикемія, невелике підвищення активності ЛФ у плазмі, підвищення концентрації креатиніну та сечовини в плазмі крові, підвищення активності деяких "печінкових" ферментів у плазмі крові (наприклад, гамма-глутамілтрансферази), тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гіперглікемія, зниження толерантності до глюкози (можлива маніфеетація). Інші частота невідома - апластична або гемолітична анемія.
особливі вказівкиПрепарат застосовувати строго за призначенням лікаря. Пацієнти з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів та похідних сульфонілсечовини можуть мати перехресну чутливість до торасеміду. Пацієнтам, які отримують високі дози торасеміду протягом тривалого періоду, щоб уникнути розвитку гіпонатріємії, гіпокаліємії та метаболічного алкалозу рекомендується дієта з достатнім вмістом кухонної солі та застосування препаратів калію. Ризик гіпокаліємії найбільший у пацієнтів з цирозом печінки, посиленим діурезом, при недостатньому споживанні електролітів з їжею, а також при одночасному застосуванні кортикостероїдів або АКТГ. Підвищений ризик розвитку порушення водно-електролітного балансу відзначається у пацієнтів із нирковою недостатністю. У ході курсового лікування препаратом Торасемід Вертекс необхідно періодично контролювати вміст електролітів у плазмі крові (в т.ч. натрію, кальцію, калію, магнію), кислотно-основний стан, концентрацію залишкового азоту, креатиніну, сечової кислоти та проводити при необхідності відповідну корекційну терапію (З більшою кратністю у пацієнтів з частою блювотою і на тлі рідин, що вводяться парентерально). У пацієнтів з розвиненими водно-електролітними порушеннями, гіповолемією або преренальною азотемією дані лабораторних аналізів можуть включати гіпер- або гіпонатріємію, гіпер- або гіпохлоремію, гіпер- або гіпокаліємію, порушення кислотно-лужного балансу та підвищення концентрації сечовини у плазмі крові. При виникненні цих розладів необхідно припинити прийом препарату Торасемід Вертекс до відновлення нормальних значень, а потім відновити лікування препаратом Торасемід Вертекс у меншій дозі. При появі або посиленні азотемії та олігурні у пацієнтів з тяжкими прогресуючими захворюваннями нирок рекомендується призупинити лікування препаратом Торасемід Вертекс. Підбір режиму дозування пацієнтам з асцитом на тлі цирозу печінки слід проводити в стаціонарних умовах (порушення водно-електролітного балансу можуть спричинити розвиток печінкової коми). Даної категорії пацієнтів показано регулярний контроль електролітів плазми. Застосування торасеміду може зумовлювати загострення подагри. У пацієнтів з цукровим діабетом або зі зниженою толерантністю до глюкози потрібний періодичний контроль концентрації глюкози у крові та сечі. У пацієнтів у несвідомому стані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози звуженням сечоводів необхідний контроль діурезу у зв'язку з можливістю гострої затримки сечі. У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи, що особливо приймають серцеві глікозиди, викликана діуретиками гіпокаліємія може стати причиною розвитку аритмій. Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами У період лікування пацієнти повинні утримуватися від керування транспортними засобами та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (ризик розвитку запаморочення та сонливості).
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на день, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки можна приймати в будь-який зручний постійний час, незалежно від їди.
Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності.
Звичайна початкова доза становить 10-20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні нирок.
Звичайна початкова доза становить 20 мг один раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Набряковий синдром при захворюванні печінки
Звичайна початкова доза становить 5-10 мг раз на день. При необхідності дозу можна збільшити вдвічі до отримання необхідного ефекту.
Максимальна разова доза становить 40 мг, її перевищувати не рекомендується (відсутня досвід застосування).
Препарат застосовують протягом тривалого періоду або до зникнення набряків.
Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 2,5 мг (1/2 таблетки по 5 мг) раз на день. У разі відсутності терапевтичного ефекту протягом 4 тижнів дозу збільшують до 5 мг один раз на день. За відсутності адекватного зниження артеріального тиску при дозі 5 мг один раз на день протягом 4-6 тижнів дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Якщо доза 10 мг не дає необхідного ефекту, до лікувальної схеми слід додати гіпотензивний препарат іншої групи.
Пацієнтам похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Лотонел таб 10мг 30 шт производится компанией ВЕРТЕКС. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Лотонел таб 10мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Лотонел таб 10мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Диувер таб 5мг 20 шт Диувер таб 5мг 20 шт, Диувер таб 10мг 20 шт Диувер таб 10мг 20 шт, Диувер таб 10мг 60 шт Диувер таб 10мг 60 шт, Диувер таб 5мг 60 шт Диувер таб 5мг 60 шт, Лотонел таб 10мг 60 шт Лотонел таб 10мг 60 шт, Лотонел таб 5мг 30 шт Лотонел таб 5мг 30 шт, Лотонел таб 5мг 60 шт Лотонел таб 5мг 60 шт, Торасемид канон таб 10мг 20 шт Торасемид канон таб 10мг 20 шт, Торасемид канон таб 10мг 60 шт Торасемид канон таб 10мг 60 шт, Торасемид канон таб 5мг 20 шт Торасемид канон таб 5мг 20 шт, Торасемид канон таб 5мг 60 шт Торасемид канон таб 5мг 60 шт, Торасемид-сз таб 10мг 30 шт Торасемид-сз таб 10мг 30 шт, Торасемид-сз таб 10мг 60 шт Торасемид-сз таб 10мг 60 шт, Торасемид-сз таб 5мг 30 шт Торасемид-сз таб 5мг 30 шт, Торасемид-сз таб 5мг 60 шт Торасемид-сз таб 5мг 60 шт, Торасемид таб 10мг 20 шт Торасемид таб 10мг 20 шт, Торасемид таб 5мг 20 шт Торасемид таб 5мг 20 шт, Торасемид таб 5мг 60 шт Торасемид таб 5мг 60 шт, Тригрим таб 10 мг 30 шт Тригрим таб 10 мг 30 шт, Тригрим таб 2.5 мг 30 шт Тригрим таб 2.5 мг 30 шт, Тригрим таб 5 мг 30 шт Тригрим таб 5 мг 30 шт.
Пока нет комментариев