Лорнолиоф лиофилизат для пригр-ра для инъекций 8мг фл 5 шт+растворитель
Топ продаж
Суперцена
Лорнолиоф - це нестероїдний протизапальний препарат, який має виражену знеболювальну та протизапальну дію. Препарат пригнічує синтез простагландинів, що призводить до придушення запалення. Лорнолиоф не впливає на основні показники стану організму, не має опіатоподібної дії та не пригнічує дихання. Препарат метаболізується в печінці та нирках та повністю виводиться з організму.
Лорнолиоф лиофилизат для пригр-ра для инъекций 8мг фл 5 шт+растворитель инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: лорноксикам – 8,00 мг;
Допоміжні речовини:
Маннітол – 100,00 мг, динатрію едетат – 0,22 мг, трометамол – 24,00 мг.
Склад розчинника однією ампулу: вода для ін'єкцій – 2,0 мл.
Опис:
Ліофілізат: ліофілізований порошок або маса ущільненого жовтого кольору.
Розчинник: прозора безбарвна рідина.
Відновлений розчин: прозорий розчин жовтого кольору.
Форма випуску:
Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 8 мг. Ліофілізований порошок, що містить 8 мг діючої речовини, поміщають у флакон з темного скла I гідролітичного класу, закупорений пробкою з бромбутилової гуми, обжатий комбінованим алюмінієвим ковпачком типу flip off з пластиковою кришечкою. На флакон наносять етикетку. Розчинник (вода для ін'єкцій): по 2 мл розчинника в ампулах із безбарвного скла I гідролітичного класу з кільцем зламу. На ампулу наносять етикетку. Один флакон з ліофілізованим порошком і одну ампулу з розчинником поміщають у контурну коміркову упаковку. По 5 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до лорноксикаму або будь-якої з допоміжних речовин;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух, риніт, ангіоневротичний набряк, кропив'янка та непереносимість ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі);
Тромбоцитопенія;
Геморагічний діатез або порушення згортання крові, а також тим, хто переніс операції, пов'язані з ризиком кровотечі або неповного гемостазу;
період після проведення аортокоронарного шунтування;
Декомпенсована серцева недостатність;
Ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча; цереброваскулярна чи інша кровотеча;
Шлунково-кишкові кровотечі або перфорація виразки в анамнезі, пов'язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів;
Активна виразка пептики або рецидивна пептична виразка в анамнезі;
Запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення;
Тяжка печінкова недостатність;
Виражена ниркова недостатність (рівень сироваткового креатиніну більше 700 мкмоль/л), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Пацієнтам віком до 18 років (через недостатній клінічний досвід).
З обережністю
При наступних порушеннях препарат Лорноліоф слід призначати тільки після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику:
- тривале лікування (понад 3 місяці): рекомендується регулярна оцінка лабораторних показників крові (гемоглобін), функції нирок (креатинін) та ферментів печінки;
- Пацієнти старше 65 років: рекомендується контроль функції печінки та нирок. Застосовувати з обережністю у осіб похилого віку в післяопераційному періоді;
- Порушення системи згортання крові: рекомендовано ретельне клінічне спостереження та оцінка лабораторних показників, наприклад активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТВ);
- лорноксикам пригнічує агрегацію тромбоцитів та подовжує час кровотечі, тому слід з обережністю призначати його при підвищеній схильності до кровотеч;
- контроль функції нирок повинен здійснюватися у пацієнтів, яким було виконано широке оперативне втручання, пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують діуретики, а також у разі застосування препаратів, що мають доведену або передбачувану нефротоксичність;
- Порушення функції нирок: легкого ступеня (креатинін сироватки 150-300 мкмоль/л) та помірного ступеня (креатинін сироватки 300-700 мкмоль/л), оскільки підтримання ниркового кровотоку залежить від рівня ниркових простагландинів. Застосування лорноксикаму слід припинити у разі погіршення функції нирок у процесі лікування;
- Порушення функції печінки (цироз печінки): слід проводити регулярне клінічне спостереження та оцінку лабораторних показників, оскільки при лікуванні лорноксикамом у добовій дозі 12-16 мг можлива кумуляція препарату;
- патологія ШКТ в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки стан пацієнта може погіршитися;
- шлунково-кишкова кровотеча, виразка, перфорація, які відзначалися раніше при застосуванні всіх нестероїдних протизапальних засобів на будь-якому етапі лікування і можуть призвести до летального результату. Наявність Helicobacter pylori;
- явища шлунково-кишкової токсичності в анамнезі, зокрема у похилому віці;
- артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність в анамнезі, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів відзначалася затримка рідини та розвиток набряків;
- за наявності захворювань периферичних артерій або цереброваскулярних захворювань, наявності факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння, слід призначати лорноксикам лише після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику;
- з обережністю слід призначати препарат пацієнтам з бронхіальною астмою в активній фазі або в анамнезі, оскільки відомо, що нестероїдні протизапальні засоби можуть спровокувати у таких пацієнтів бронхоспазм;
- у пацієнтів із системним червоним вовчаком (ВКВ) та змішаними захворюваннями сполучної тканини може бути підвищений ризик асептичного менінгіту;
- рекомендується уникати застосування лорноксикаму при інфекціях, спричинених вірусом вітряної віспи;
- застосування лорноксикаму, як і будь-якого препарату, що пригнічує синтез простагландинів, може порушувати здатність до запліднення, тому не рекомендується застосовувати жінкам, які бажають завагітніти;
- необхідно уникати одночасного прийому з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2;
- при одночасному прийомі таких лікарських засобів, як пероральні глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон), антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серо-тоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) та антитромбоцитарні препарати , клопідогрел);
- одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та такролімусу може призвести до підвищення ризику нефротоксичної дії внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках;
- при одночасному застосуванні НПЗП та гепарину при проведенні спинальної та епідуральної анестезії підвищується ризик розвитку гематоми.
Дозування8 мг
Показання до застосуванняКороткочасне лікування легкого або помірного гострого больового синдрому;
Симптоматична терапія болю та запалення при остеоартриті;
Симптоматична терапія болю та запалення при ревматоїдному артриті.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування лорноксикаму та:
• речовин, які є індукторами та інгібіторами ізоферменту CYP2C9 цитохрому P450: лорноксикам (як і інші нестероїдні протизапальні засоби, що метаболізуються ізоферментом CYP2C9 цитохрому P450) – взаємодіє
• циметидину – підвищує концентрацію лорноксикаму у плазмі. Взаємодії з ранітидином та антацидними препаратами не виявлено;
• антикоагулянтів або інгібіторів агрегації тромбоцитів - можливе збільшення часу кровотечі (підвищений ризик кровотечі, необхідний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО));
• гепарину – нестероїдні протизапальні засоби підвищують ризик розвитку спінальної/епідуральної гематоми при одночасному застосуванні з гепарином при проведенні спінальної або епідуральної анестезії;
• антиагрегантів – підвищує ризик шлунково-кишкової кровотечі;
• фенпрокумону – знижує ефективність лікування фенпрокумоном;
• бета-адреноблокаторів – знижує гіпотензивну ефективність блокаторів рецепторів ангіотензину II;
• діуретиків – знижує сечогінний ефект та гіпотензивну дію «петлевих» тіазидних та калійзберігаючих діуретиків;
• дигоксину – знижує нирковий кліренс дигоксину;
• інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик виразки шлунково-кишкового тракту або кровотеч;
• метотрексату – підвищує сироваткову концентрацію метотрексату. Це може призвести до посилення токсичності. При необхідності одночасного призначення цих препаратів потрібно пильне спостереження за пацієнтом;
• селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) – підвищує ризик ШКТ кровотеч;
• солей літію - нестероїдні протизапальні засоби пригнічують нирковий кліренс іонів літію, тому концентрація літію в сироватці може перевищити межу токсичності. Тому необхідне постійне спостереження за рівнем іонів літію у сироватці, особливо на початковому етапі лікування, при зміні дози та припиненні лікування;
• похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх;
• хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому;
• цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота – збільшує ризик кровотечі;
• циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину;
• такролімус - підвищує ризик нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках;
• пеметрекседу – нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати нирковий кліренс пеметрекседу, що призводить до зростання нефротоксичності та шлунково-кишкової токсичності препарату, а також до пригнічення кровотворення.
ПередозуванняВ даний час немає даних щодо передозування, які б дозволяли оцінити її наслідки або запропонувати специфічне лікування.
Симптоми
У разі передозування препарату Лорноліоф можуть спостерігатися такі симптоми: нудота і блювання, церебральні симптоми (запаморочення, розлад зору, атаксія, що переходить у кому, та судоми). Можливі зміни функції печінки та нирок та порушення згортання крові.
Лікування
У разі передозування або підозри на передозування терапію препаратом негайно припиняють. Внаслідок свого короткого періоду напіввиведення лорноксикам швидко видаляється з організму. Діаліз неефективний. Досі про існування специфічного антидоту не відомо. Для лікування шлунково-кишкових розладів можуть застосовуватись аналоги простагландину або ранітидин.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ). Код АТХ: M01AC05
Фармакодинаміка:
Лорноксикам є нестероїдним протизапальним засобом, має виражену знеболювальну та протизапальну дію, відноситься до класу оксикамів.
В основі механізму дії лежить пригнічення синтезу простагландинів (пригнічення ферменту циклооксигенази), що призводить до придушення запалення.
Лорноксикам не впливає на основні показники стану організму: температуру тіла, частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), дані електрокардіограми (ЕКГ) та спірометрію.
Аналгетичний ефект лорноксикаму не пов'язаний із наркотичною дією.
Препарат Лорноліоф не має опіатоподібної дії на центральну нервову систему (ЦНС) і, на відміну від наркотичних анальгетиків, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності.
Внаслідок наявності місцево-подразнюючої дії щодо шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та системного ульцерогенного ефекту, пов'язаних з придушенням синтезу простагландинів, ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту є частими небажаними ефектами при лікуванні нестероїдними протизапальними препаратами.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Максимальна концентрація лорноксикаму в плазмі при внутрішньом'язовому введенні досягається приблизно через 0,4 години. Абсолютна біодоступність (розрахована за AUC - площа під кривою концентрація-час) після внутрішньом'язового введення становить 97%. Розподіл
Лорноксикам виявляється у плазмі у незміненому вигляді та у вигляді гідроксильованого метаболіту. Ступінь зв'язування лорноксикаму з білками плазми становить близько 99% і залежить від концентрації.
Метаболізм
Лорноксикам значною мірою метаболізується в печінці, в основному за допомогою гідроксилювання до неактивного 5-гідроксилорноксикаму. Біотрансформація лорноксикаму здійснюється за допомогою ізоферменту CYP2C9. Внаслідок поліморфізму гена, що кодує даний фермент, існують люди з повільним та швидким метаболізмом препарату, що може призвести до значного підвищення рівня лорноксикаму в плазмі в осіб із повільним метаболізмом. Гідроксильований метаболіт не має фармакологічної активності. Лорноксикам повністю метаболізується: приблизно 2/3 препарату виводиться печінкою, а 1/3 - нирками у вигляді неактивного метаболіту.
Період
напіввиведення лорноксикаму в середньому становить від 3 до 4 год.
В осіб похилого віку (старше 65 років) кліренс препарату знижено на 30-40%.
У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок не спостерігається значних змін кінетики лорноксикаму, за винятком кумуляції у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки після 7 днів лікування у добовій дозі 12 мг або 16 мг.
Вагітність та годування груддюЧерез відсутність даних щодо застосування лорноксикаму під час вагітності та в період грудного вигодовування застосовувати препарат не слід. Пригнічення синтезу простагландинів може мати побічну дію на вагітність та/або розвиток плода. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранньому терміні вагітності підвищує ризик викидня або розвиток вад серця. Вважається, що ризик пропорційний дозі та тривалості лікування. Призначення інгібіторів синтезу простагландинів у третьому триместрі вагітності може призвести до токсичного впливу на серце та легкі плоди (передчасне закриття артеріальної протоки та розвиток легеневої гіпертензії), а також порушення функції нирок та, отже, зниження амніотичної рідини. Застосування на пізніх термінах може спричинити подовження часу кровотечі у матері та плода,
Немає даних про проникнення лорноксикаму у грудне молоко у людини. Лорноксикам виділяється з молоком лактуючих щурів у відносно високих концентраціях. Тому лорноксикам не слід застосовувати у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаУ кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 до <1/10); нечасто (> 1/1000 до < 1/100); рідко (>1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (не можуть бути оцінені, виходячи з наявних даних).
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко: фарингіт.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшення часу кровотечі; дуже рідко: екхімози. Повідомлялося про те, що нестероїдні протизапальні засоби можуть викликати потенційно тяжкі гематологічні порушення, наприклад нейтропенію, агранулоцитоз, апластичну анемію та гемолітичну анемію (клас-специфічні ефекти).
Порушення з боку імунної системи: рідко: гіперчутливість, анафілактоїдні та анафілактичні реакції.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто: анорексія, зміна маси тіла.
Порушення психіки: не часто: порушення сну, депресія; рідко: сплутаність свідомості, знервованість, тривожне збудження.
Порушення з боку нервової системи: часто: короткочасний головний біль слабкої інтенсивності, запаморочення; рідко: сомноленція, парестезія, порушення смаку, тремор, мігрень; дуже рідко: асептичний менінгіт у пацієнтів із ВКВ та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Порушення органу зору: нечасто: кон'юнктивіт; рідко: розлади зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто: запаморочення, шум у вухах.
Порушення з боку серця: нечасто: серцебиття, тахікардія, набряки, серцева недостатність.
Порушення з боку судин: нечасто: приплив крові до обличчя, набряки; Рідко: артеріальна гіпертензія, кровотеча, гематома.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: риніт; рідко: диспное, кашель, бронхоспазм.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: нудота, біль у животі, диспепсичні явища, діарея, блювання; нечасто: запор, метеоризм, відрижка, сухість у роті, гастрит, виразкова хвороба шлунка, болі в епігастральній ділянці, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, виразки в ротовій порожнині; рідко: мелена, криваве блювання, стоматит, езофагіт, гастроезофагіальний рефлюкс, дисфагія, афтозний стоматит, глосит, перфоративна виразка пептики, шлунково-кишкова кровотеча.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто: підвищення активності печінкових ферментів (аланінамінотрансферази (АЛТ) або аспартатамінотрансферази (АСТ)); рідко: • порушення функції печінки; дуже рідко: ушкодження гепатоцитів. Гепатотоксичність, яка може призвести до печінкової недостатності, гепатиту, жовтяниці та холестазу.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: висипання, свербіж, пітливість, еритематозний висип, кропив'янка, набряк Квінке, алопеція; рідко: дерматит та екзема, пурпура; дуже рідко: набряки, бульозні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто: артралгія; рідко: біль у кістках, спазми м'язів, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко: ніктурія, порушення сечовипускання, підвищення концентрації сечовини та креатиніну в крові; дуже рідко: у пацієнтів з порушенням функції нирок, яким для підтримки ниркового кровотоку необхідні ниркові простагландини, лорноксикам може спровокувати гостру ниркову недостатність. Нефротоксичність у різних формах, включаючи нефрит та нефротичний синдром, є клас-специфічним ефектом нестероїдних протизапальних засобів.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто: нездужання, набряк особи; рідко: астенія.
особливі вказівкиНе слід застосовувати препарат одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації ШКТ зростає з підвищенням дози нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з виразкою шлунка в анамнезі, особливо якщо вона супроводжувалася такими ускладненнями, як кровотеча або перфорація у людей похилого віку. Таким пацієнтам слід розпочинати лікування з найменшої можливої дози препарату. Таким пацієнтам, а також пацієнтам, яким необхідний одночасний прийом ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах або інших препаратів, які можуть підвищити ризик небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту, показано одночасне призначення препаратів, які мають захисну дію (наприклад, мізопростол або інгібітори протонного насоса).
Рекомендується регулярне спостереження. При появі ознак ураження печінки (шкірний свербіж, пожовтіння шкірних покривів, нудота, блювання, біль у животі, потемніння сечі, підвищення активності «печінкових» трансаміназ) слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.
Препарат може змінювати властивості тромбоцитів, проте не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях.
У дуже поодиноких випадках можливі важкі шкірні реакції, що призводять до смерті, у тому числі ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичному епідермальному некролізу.
Лорноксикам, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може підвищити ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Пацієнтам, у яких відзначається запаморочення та/або сонливість під час лікування лорноксикамом, слід утримуватись від керування транспортними засобами та механізмами.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці (у пачці). Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиПарентерально. Розчин для ін'єкцій готують безпосередньо перед використанням шляхом розчинення одного флакона (8 мг лорноксикаму) водою для ін'єкцій (2 мл). Після приготування розчину голку замінюють. Внутрішньом'язові ін'єкції роблять довгою голкою.
Приготовлений таким чином розчин вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово при післяопераційних болях та внутрішньом'язово при гострому нападі люмбаго/ішіалгії.
Тривалість введення розчину повинна становити не менше 15 секунд, внутрішньом'язового - не менше 5 секунд.
Рекомендована одноразова доза: 8 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Добова доза не повинна перевищувати 16 мг. Деяким пацієнтам може знадобитися введення додаткової дози 8 мг протягом перших 24 годин.
Слід використовувати мінімально ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом.
Діти та підлітки
Лорноксикам не призначений для застосування у дітей та підлітків віком до 18 років, оскільки даних щодо його безпеки та ефективності недостатньо.
Люди похилого віку
Спеціально підбирати дозу пацієнтам похилого віку (старше 65 років) не потрібно, якщо немає порушення функції нирок або печінки. Препарат слід призначати з обережністю, оскільки в цій віковій групі небажані явища з боку шлунково-кишкового тракту переносяться гірше.
Порушення функції нирок
Пацієнтам з легким або помірним порушенням функції нирок може знадобитися корекція дози.
Порушення функції печінки
Пацієнтам з помірним порушенням функції печінки може знадобитися корекція дози.
Небажані ефекти можна мінімізувати, використовуючи найменшу ефективну дозу препарату протягом найменшого часу, достатнього для контролю симптомів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Лорнолиоф лиофилизат для пригр-ра для инъекций 8мг фл 5 шт+растворитель инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: лорноксикам – 8,00 мг;
Допоміжні речовини:
Маннітол – 100,00 мг, динатрію едетат – 0,22 мг, трометамол – 24,00 мг.
Склад розчинника однією ампулу: вода для ін'єкцій – 2,0 мл.
Опис:
Ліофілізат: ліофілізований порошок або маса ущільненого жовтого кольору.
Розчинник: прозора безбарвна рідина.
Відновлений розчин: прозорий розчин жовтого кольору.
Форма випуску:
Ліофілізат для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 8 мг. Ліофілізований порошок, що містить 8 мг діючої речовини, поміщають у флакон з темного скла I гідролітичного класу, закупорений пробкою з бромбутилової гуми, обжатий комбінованим алюмінієвим ковпачком типу flip off з пластиковою кришечкою. На флакон наносять етикетку. Розчинник (вода для ін'єкцій): по 2 мл розчинника в ампулах із безбарвного скла I гідролітичного класу з кільцем зламу. На ампулу наносять етикетку. Один флакон з ліофілізованим порошком і одну ампулу з розчинником поміщають у контурну коміркову упаковку. По 5 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до лорноксикаму або будь-якої з допоміжних речовин;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух, риніт, ангіоневротичний набряк, кропив'янка та непереносимість ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі);
Тромбоцитопенія;
Геморагічний діатез або порушення згортання крові, а також тим, хто переніс операції, пов'язані з ризиком кровотечі або неповного гемостазу;
період після проведення аортокоронарного шунтування;
Декомпенсована серцева недостатність;
Ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча; цереброваскулярна чи інша кровотеча;
Шлунково-кишкові кровотечі або перфорація виразки в анамнезі, пов'язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів;
Активна виразка пептики або рецидивна пептична виразка в анамнезі;
Запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, виразковий коліт) у фазі загострення;
Тяжка печінкова недостатність;
Виражена ниркова недостатність (рівень сироваткового креатиніну більше 700 мкмоль/л), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Пацієнтам віком до 18 років (через недостатній клінічний досвід).
З обережністю
При наступних порушеннях препарат Лорноліоф слід призначати тільки після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику:
- тривале лікування (понад 3 місяці): рекомендується регулярна оцінка лабораторних показників крові (гемоглобін), функції нирок (креатинін) та ферментів печінки;
- Пацієнти старше 65 років: рекомендується контроль функції печінки та нирок. Застосовувати з обережністю у осіб похилого віку в післяопераційному періоді;
- Порушення системи згортання крові: рекомендовано ретельне клінічне спостереження та оцінка лабораторних показників, наприклад активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТВ);
- лорноксикам пригнічує агрегацію тромбоцитів та подовжує час кровотечі, тому слід з обережністю призначати його при підвищеній схильності до кровотеч;
- контроль функції нирок повинен здійснюватися у пацієнтів, яким було виконано широке оперативне втручання, пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують діуретики, а також у разі застосування препаратів, що мають доведену або передбачувану нефротоксичність;
- Порушення функції нирок: легкого ступеня (креатинін сироватки 150-300 мкмоль/л) та помірного ступеня (креатинін сироватки 300-700 мкмоль/л), оскільки підтримання ниркового кровотоку залежить від рівня ниркових простагландинів. Застосування лорноксикаму слід припинити у разі погіршення функції нирок у процесі лікування;
- Порушення функції печінки (цироз печінки): слід проводити регулярне клінічне спостереження та оцінку лабораторних показників, оскільки при лікуванні лорноксикамом у добовій дозі 12-16 мг можлива кумуляція препарату;
- патологія ШКТ в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки стан пацієнта може погіршитися;
- шлунково-кишкова кровотеча, виразка, перфорація, які відзначалися раніше при застосуванні всіх нестероїдних протизапальних засобів на будь-якому етапі лікування і можуть призвести до летального результату. Наявність Helicobacter pylori;
- явища шлунково-кишкової токсичності в анамнезі, зокрема у похилому віці;
- артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність в анамнезі, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів відзначалася затримка рідини та розвиток набряків;
- за наявності захворювань периферичних артерій або цереброваскулярних захворювань, наявності факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння, слід призначати лорноксикам лише після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику;
- з обережністю слід призначати препарат пацієнтам з бронхіальною астмою в активній фазі або в анамнезі, оскільки відомо, що нестероїдні протизапальні засоби можуть спровокувати у таких пацієнтів бронхоспазм;
- у пацієнтів із системним червоним вовчаком (ВКВ) та змішаними захворюваннями сполучної тканини може бути підвищений ризик асептичного менінгіту;
- рекомендується уникати застосування лорноксикаму при інфекціях, спричинених вірусом вітряної віспи;
- застосування лорноксикаму, як і будь-якого препарату, що пригнічує синтез простагландинів, може порушувати здатність до запліднення, тому не рекомендується застосовувати жінкам, які бажають завагітніти;
- необхідно уникати одночасного прийому з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2;
- при одночасному прийомі таких лікарських засобів, як пероральні глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон), антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серо-тоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) та антитромбоцитарні препарати , клопідогрел);
- одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та такролімусу може призвести до підвищення ризику нефротоксичної дії внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках;
- при одночасному застосуванні НПЗП та гепарину при проведенні спинальної та епідуральної анестезії підвищується ризик розвитку гематоми.
Дозування8 мг
Показання до застосуванняКороткочасне лікування легкого або помірного гострого больового синдрому;
Симптоматична терапія болю та запалення при остеоартриті;
Симптоматична терапія болю та запалення при ревматоїдному артриті.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування лорноксикаму та:
• речовин, які є індукторами та інгібіторами ізоферменту CYP2C9 цитохрому P450: лорноксикам (як і інші нестероїдні протизапальні засоби, що метаболізуються ізоферментом CYP2C9 цитохрому P450) – взаємодіє
• циметидину – підвищує концентрацію лорноксикаму у плазмі. Взаємодії з ранітидином та антацидними препаратами не виявлено;
• антикоагулянтів або інгібіторів агрегації тромбоцитів - можливе збільшення часу кровотечі (підвищений ризик кровотечі, необхідний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО));
• гепарину – нестероїдні протизапальні засоби підвищують ризик розвитку спінальної/епідуральної гематоми при одночасному застосуванні з гепарином при проведенні спінальної або епідуральної анестезії;
• антиагрегантів – підвищує ризик шлунково-кишкової кровотечі;
• фенпрокумону – знижує ефективність лікування фенпрокумоном;
• бета-адреноблокаторів – знижує гіпотензивну ефективність блокаторів рецепторів ангіотензину II;
• діуретиків – знижує сечогінний ефект та гіпотензивну дію «петлевих» тіазидних та калійзберігаючих діуретиків;
• дигоксину – знижує нирковий кліренс дигоксину;
• інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик виразки шлунково-кишкового тракту або кровотеч;
• метотрексату – підвищує сироваткову концентрацію метотрексату. Це може призвести до посилення токсичності. При необхідності одночасного призначення цих препаратів потрібно пильне спостереження за пацієнтом;
• селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) – підвищує ризик ШКТ кровотеч;
• солей літію - нестероїдні протизапальні засоби пригнічують нирковий кліренс іонів літію, тому концентрація літію в сироватці може перевищити межу токсичності. Тому необхідне постійне спостереження за рівнем іонів літію у сироватці, особливо на початковому етапі лікування, при зміні дози та припиненні лікування;
• похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх;
• хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому;
• цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота – збільшує ризик кровотечі;
• циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину;
• такролімус - підвищує ризик нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках;
• пеметрекседу – нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати нирковий кліренс пеметрекседу, що призводить до зростання нефротоксичності та шлунково-кишкової токсичності препарату, а також до пригнічення кровотворення.
ПередозуванняВ даний час немає даних щодо передозування, які б дозволяли оцінити її наслідки або запропонувати специфічне лікування.
Симптоми
У разі передозування препарату Лорноліоф можуть спостерігатися такі симптоми: нудота і блювання, церебральні симптоми (запаморочення, розлад зору, атаксія, що переходить у кому, та судоми). Можливі зміни функції печінки та нирок та порушення згортання крові.
Лікування
У разі передозування або підозри на передозування терапію препаратом негайно припиняють. Внаслідок свого короткого періоду напіввиведення лорноксикам швидко видаляється з організму. Діаліз неефективний. Досі про існування специфічного антидоту не відомо. Для лікування шлунково-кишкових розладів можуть застосовуватись аналоги простагландину або ранітидин.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ). Код АТХ: M01AC05
Фармакодинаміка:
Лорноксикам є нестероїдним протизапальним засобом, має виражену знеболювальну та протизапальну дію, відноситься до класу оксикамів.
В основі механізму дії лежить пригнічення синтезу простагландинів (пригнічення ферменту циклооксигенази), що призводить до придушення запалення.
Лорноксикам не впливає на основні показники стану організму: температуру тіла, частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), дані електрокардіограми (ЕКГ) та спірометрію.
Аналгетичний ефект лорноксикаму не пов'язаний із наркотичною дією.
Препарат Лорноліоф не має опіатоподібної дії на центральну нервову систему (ЦНС) і, на відміну від наркотичних анальгетиків, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності.
Внаслідок наявності місцево-подразнюючої дії щодо шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та системного ульцерогенного ефекту, пов'язаних з придушенням синтезу простагландинів, ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту є частими небажаними ефектами при лікуванні нестероїдними протизапальними препаратами.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Максимальна концентрація лорноксикаму в плазмі при внутрішньом'язовому введенні досягається приблизно через 0,4 години. Абсолютна біодоступність (розрахована за AUC - площа під кривою концентрація-час) після внутрішньом'язового введення становить 97%. Розподіл
Лорноксикам виявляється у плазмі у незміненому вигляді та у вигляді гідроксильованого метаболіту. Ступінь зв'язування лорноксикаму з білками плазми становить близько 99% і залежить від концентрації.
Метаболізм
Лорноксикам значною мірою метаболізується в печінці, в основному за допомогою гідроксилювання до неактивного 5-гідроксилорноксикаму. Біотрансформація лорноксикаму здійснюється за допомогою ізоферменту CYP2C9. Внаслідок поліморфізму гена, що кодує даний фермент, існують люди з повільним та швидким метаболізмом препарату, що може призвести до значного підвищення рівня лорноксикаму в плазмі в осіб із повільним метаболізмом. Гідроксильований метаболіт не має фармакологічної активності. Лорноксикам повністю метаболізується: приблизно 2/3 препарату виводиться печінкою, а 1/3 - нирками у вигляді неактивного метаболіту.
Період
напіввиведення лорноксикаму в середньому становить від 3 до 4 год.
В осіб похилого віку (старше 65 років) кліренс препарату знижено на 30-40%.
У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок не спостерігається значних змін кінетики лорноксикаму, за винятком кумуляції у пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки після 7 днів лікування у добовій дозі 12 мг або 16 мг.
Вагітність та годування груддюЧерез відсутність даних щодо застосування лорноксикаму під час вагітності та в період грудного вигодовування застосовувати препарат не слід. Пригнічення синтезу простагландинів може мати побічну дію на вагітність та/або розвиток плода. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранньому терміні вагітності підвищує ризик викидня або розвиток вад серця. Вважається, що ризик пропорційний дозі та тривалості лікування. Призначення інгібіторів синтезу простагландинів у третьому триместрі вагітності може призвести до токсичного впливу на серце та легкі плоди (передчасне закриття артеріальної протоки та розвиток легеневої гіпертензії), а також порушення функції нирок та, отже, зниження амніотичної рідини. Застосування на пізніх термінах може спричинити подовження часу кровотечі у матері та плода,
Немає даних про проникнення лорноксикаму у грудне молоко у людини. Лорноксикам виділяється з молоком лактуючих щурів у відносно високих концентраціях. Тому лорноксикам не слід застосовувати у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаУ кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 до <1/10); нечасто (> 1/1000 до < 1/100); рідко (>1/10 000 до <1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), невідомо (не можуть бути оцінені, виходячи з наявних даних).
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко: фарингіт.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшення часу кровотечі; дуже рідко: екхімози. Повідомлялося про те, що нестероїдні протизапальні засоби можуть викликати потенційно тяжкі гематологічні порушення, наприклад нейтропенію, агранулоцитоз, апластичну анемію та гемолітичну анемію (клас-специфічні ефекти).
Порушення з боку імунної системи: рідко: гіперчутливість, анафілактоїдні та анафілактичні реакції.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто: анорексія, зміна маси тіла.
Порушення психіки: не часто: порушення сну, депресія; рідко: сплутаність свідомості, знервованість, тривожне збудження.
Порушення з боку нервової системи: часто: короткочасний головний біль слабкої інтенсивності, запаморочення; рідко: сомноленція, парестезія, порушення смаку, тремор, мігрень; дуже рідко: асептичний менінгіт у пацієнтів із ВКВ та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Порушення органу зору: нечасто: кон'юнктивіт; рідко: розлади зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто: запаморочення, шум у вухах.
Порушення з боку серця: нечасто: серцебиття, тахікардія, набряки, серцева недостатність.
Порушення з боку судин: нечасто: приплив крові до обличчя, набряки; Рідко: артеріальна гіпертензія, кровотеча, гематома.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: риніт; рідко: диспное, кашель, бронхоспазм.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: нудота, біль у животі, диспепсичні явища, діарея, блювання; нечасто: запор, метеоризм, відрижка, сухість у роті, гастрит, виразкова хвороба шлунка, болі в епігастральній ділянці, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, виразки в ротовій порожнині; рідко: мелена, криваве блювання, стоматит, езофагіт, гастроезофагіальний рефлюкс, дисфагія, афтозний стоматит, глосит, перфоративна виразка пептики, шлунково-кишкова кровотеча.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто: підвищення активності печінкових ферментів (аланінамінотрансферази (АЛТ) або аспартатамінотрансферази (АСТ)); рідко: • порушення функції печінки; дуже рідко: ушкодження гепатоцитів. Гепатотоксичність, яка може призвести до печінкової недостатності, гепатиту, жовтяниці та холестазу.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: висипання, свербіж, пітливість, еритематозний висип, кропив'янка, набряк Квінке, алопеція; рідко: дерматит та екзема, пурпура; дуже рідко: набряки, бульозні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто: артралгія; рідко: біль у кістках, спазми м'язів, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко: ніктурія, порушення сечовипускання, підвищення концентрації сечовини та креатиніну в крові; дуже рідко: у пацієнтів з порушенням функції нирок, яким для підтримки ниркового кровотоку необхідні ниркові простагландини, лорноксикам може спровокувати гостру ниркову недостатність. Нефротоксичність у різних формах, включаючи нефрит та нефротичний синдром, є клас-специфічним ефектом нестероїдних протизапальних засобів.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто: нездужання, набряк особи; рідко: астенія.
особливі вказівкиНе слід застосовувати препарат одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації ШКТ зростає з підвищенням дози нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з виразкою шлунка в анамнезі, особливо якщо вона супроводжувалася такими ускладненнями, як кровотеча або перфорація у людей похилого віку. Таким пацієнтам слід розпочинати лікування з найменшої можливої дози препарату. Таким пацієнтам, а також пацієнтам, яким необхідний одночасний прийом ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах або інших препаратів, які можуть підвищити ризик небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту, показано одночасне призначення препаратів, які мають захисну дію (наприклад, мізопростол або інгібітори протонного насоса).
Рекомендується регулярне спостереження. При появі ознак ураження печінки (шкірний свербіж, пожовтіння шкірних покривів, нудота, блювання, біль у животі, потемніння сечі, підвищення активності «печінкових» трансаміназ) слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.
Препарат може змінювати властивості тромбоцитів, проте не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях.
У дуже поодиноких випадках можливі важкі шкірні реакції, що призводять до смерті, у тому числі ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса-Джонсона і токсичному епідермальному некролізу.
Лорноксикам, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, може підвищити ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Пацієнтам, у яких відзначається запаморочення та/або сонливість під час лікування лорноксикамом, слід утримуватись від керування транспортними засобами та механізмами.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці (у пачці). Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиПарентерально. Розчин для ін'єкцій готують безпосередньо перед використанням шляхом розчинення одного флакона (8 мг лорноксикаму) водою для ін'єкцій (2 мл). Після приготування розчину голку замінюють. Внутрішньом'язові ін'єкції роблять довгою голкою.
Приготовлений таким чином розчин вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово при післяопераційних болях та внутрішньом'язово при гострому нападі люмбаго/ішіалгії.
Тривалість введення розчину повинна становити не менше 15 секунд, внутрішньом'язового - не менше 5 секунд.
Рекомендована одноразова доза: 8 мг внутрішньовенно або внутрішньом'язово. Добова доза не повинна перевищувати 16 мг. Деяким пацієнтам може знадобитися введення додаткової дози 8 мг протягом перших 24 годин.
Слід використовувати мінімально ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом.
Діти та підлітки
Лорноксикам не призначений для застосування у дітей та підлітків віком до 18 років, оскільки даних щодо його безпеки та ефективності недостатньо.
Люди похилого віку
Спеціально підбирати дозу пацієнтам похилого віку (старше 65 років) не потрібно, якщо немає порушення функції нирок або печінки. Препарат слід призначати з обережністю, оскільки в цій віковій групі небажані явища з боку шлунково-кишкового тракту переносяться гірше.
Порушення функції нирок
Пацієнтам з легким або помірним порушенням функції нирок може знадобитися корекція дози.
Порушення функції печінки
Пацієнтам з помірним порушенням функції печінки може знадобитися корекція дози.
Небажані ефекти можна мінімізувати, використовуючи найменшу ефективну дозу препарату протягом найменшого часу, достатнього для контролю симптомів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Лорнолиоф лиофилизат для пригр-ра для инъекций 8мг фл 5 шт+растворитель производится компанией РОМФАРМ. Само производство расположено в стране Румыния.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Лорнолиоф лиофилизат для пригр-ра для инъекций 8мг фл 5 шт+растворитель и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Лорнолиоф лиофилизат для пригр-ра для инъекций 8мг фл 5 шт+растворитель в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ксефокам лиофилизат для приготовления раствора для и... Ксефокам лиофилизат для приготовления раствора для инъекций 8мг фл 5 шт, Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт, Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 10 шт Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 10 шт, Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 30 шт Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 30 шт, Лорния таб. 8 мг 10 шт Лорния таб. 8 мг 10 шт, Лорния таб. 8 мг 30 шт Лорния таб. 8 мг 30 шт, Лорноксикам лиофилизат для приготовления раствора дл... Лорноксикам лиофилизат для приготовления раствора для инъекций 8 мг фл 5 шт, Лорноксикам-тривиум лиофилизат для и/в/в/в/м 8 мг ф... Лорноксикам-тривиум лиофилизат для и/в/в/в/м 8 мг фл 5 шт + раст-ль 2 мл 5 шт.
02.11.2021, 18:22
Лорноліоф дуже хороший препарат, незважаючи на побічні ефекти. Так завжди – одне лікуємо, інше калечимо. Якщо, як у мене дикі болі в спині та шиї (дуже серйозні діагнози), то я зазнаю певного шуму у вухах. Вводити абсолютно не боляче, колов сам, змішуючи з водою для ін'єкцій. Прочитавши інструкцію до будь-якого препарату, ми побачимо, що навіть парацетамол призводить до сумних наслідків, якщо приймати безконтрольно. Якщо ж вам призначає лікар, та ще й у стаціонарі, думаю потрібно просто попередити лікаря про свої захворювання та першу ін'єкцію просто проводити під його контролем. Але я його добре переніс. Препарат справді вартий.