Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт
Топ продаж
Суперцена
Лизиноприл-вертекс - це інгібітор АПФ, який зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Він знижує артеріальний тиск, переднавантаження та підвищує толерантність міокарда до навантажень у хворих із хронічною серцевою недостатністю. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда та стінок артерій резистивного типу. Лізиноприл також зменшує альбумінурію та не впливає на концентрацію глюкози у крові у хворих на цукровий діабет. Він виводиться нирками у незмінному вигляді, а його період напіввиведення становить 12 годин.
Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: лізиноприлу дигідрат (перерахунку на лізиноприл) – 5 мг, 10 мг або 20 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кроскармаллоза натрію, стеарат магнію.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні з фаскою (дозування 5 та 10 мг) або з фаскою та ризиком (дозування 20 мг).
Форма випуску:
Пігулки по 5 мг, 10 мг або 20 мг. 10, 15 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги.
Дозування 5 мг: 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або 1 або 2 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
Дозування 10 мг і 20 мг: 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або 2 або 4 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до лізиноприлу та інших інгібіторів АПФ.
Ангіоневротичний набряк в анамнезі, у т. ч. на фоні застосування інгібіторів АПФ.
Спадковий набряк Квінке або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
Вагітність та період лактації.
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю
Виражені порушення функції нирок, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирки, азотемія, гіперкаліємія, стеноз гирла аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіміопатія, первинний гіперальдостеронізм, церебр ), ішемічна хвороба серця, коронарна недостатність, аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (у тому числі склеродермія, системний червоний вовчак); пригнічення кістковомозкового кровотворення; дієта з обмеженням кухонної солі; гіповолемічні стани (у т. ч. внаслідок діареї, блювання); літній вік, гемодіаліз із використанням високопроточних діалізних мембран з високою проникністю (AN69®).
Дозування10 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (у монотерапії або комбінації з іншими гіпотензивними засобами).
Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії для лікування пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди та/або діуретики).
Раннє лікування гострого інфаркту міокарда у складі комбінованої терапії (у перші 24 год зі стабільними показниками гемодинаміки для підтримки цих показників та профілактики дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності).
Діабетична нефропатія (зниження альбумінурії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу з нормальним артеріальним тиском, та пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з артеріальною гіпертензією).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, циклоспорином, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при порушеній функції нирок, тому їх можна спільно застосовувати лише при регулярному контролі вмісту сироватці крові та функції нирок.
Комбіноване застосування лізиноприлу з бета-адреноблокаторами, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), діуретиками, трициклічними антидепресантами/нейролептиками та іншими гіпотензивними засобами посилює вираженість гіпотензивної дії.
Лізиноприл уповільнює виведення препаратів літію. Тому при сумісному застосуванні необхідно регулярно контролювати концентрацію літію у сироватці крові.
Антациди та колестірамін знижують всмоктування лізиноприлу в шлунково-кишковому тракті.
При сумісному застосуванні з інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо можливий ризик розвитку гіпоглікемії.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2)), естрогени, адреноміметики знижують гіпотензивний ефект лізиноприлу.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота внутрішньовенно (натрію ауротіомалат) описано симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску.
При сумісному застосуванні з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну може призводити до вираженої гіпонатріємії.
Спільне застосування з алопуринолом, прокаїнамідом, цитостатиками може призводити до лейкопенії.
ПередозуванняСимптоми (виникають при прийомі одноразової дози 50 мг): виражене зниження артеріального тиску, сухість слизової оболонки порожнини рота, сонливість, затримка сечовипускання, запор, неспокій, підвищена дратівливість.
Лікування: специфічний антидот відсутній. Симптоматична терапія. Промивання шлунка, застосування ентеросорбентів та проносних засобів. Показано внутрішньовенне введення 0,9% розчину хлориду натрію. У разі стійкої до лікування брадикардії необхідно застосування штучного водія ритму. Необхідний контроль АТ, показників водно-електролітного балансу. Гемодіаліз ефективний.
Фармакологічна дія
Фармакодинаміка:
Інгібітор АПФ, що зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності міокарда до навантажень у хворих із хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на тканинну ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда та стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності.
Початок дії – через 1 год. Максимальний антигіпертензивний ефект визначається через 6-7 год та зберігається протягом 24 год. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 міс. При різкій відміні препарату не відмічено виражене підвищення артеріального тиску.
Крім зниження артеріального тиску лізиноприл зменшує альбумінурію. Лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози у крові у хворих на цукровий діабет і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.
Фармакокінетика:
Всмоктування. Після прийому внутрішньо лізиноприл всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) у середньому на 25%, але абсорбція може варіювати від 6 до 60%. Біодоступність становить 25%. Їда не впливає на абсорбцію лізиноприлу.
Розподіл. Майже не зв'язується із білками плазми крові. Максимальна концентрація в плазмі крові 90 нг/мл досягається через 7 годин. Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр низька.
Метаболізм. Лізиноприл не біотрансформується в організмі.
Виведення. Виводиться нирками у незмінному вигляді. Період напіввиведення становить 12 год.
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю абсорбція та кліренс лізиноприлу знижені, біодоступність становить 16%.
У пацієнтів з нирковою недостатністю концентрація лізиноприлу в кілька разів перевищує концентрацію у плазмі у здорових добровольців, причому відзначається збільшення часу досягнення максимальної концентрації у плазмі крові та збільшення періоду напіввиведення.
Вагітність та годування груддюЛізиноприл під час вагітності протипоказаний. При встановленні вагітності прийом препарату Лізиноприл слід припинити якомога раніше. Прийом інгібіторів АПФ у II та III триместрі вагітності надає несприятливий вплив на плід (можливі виражене зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних щодо негативних впливів препарату на плід у разі застосування під час І триместру немає. За новонародженими та грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії.
Лізиноприл проникає крізь плаценту. Немає даних про проникнення Лізіноприлу в грудне молоко. Якщо прийом препарату Лізіноприл необхідний у період лактації, грудне вигодовування необхідно відмінити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота виникнення побічних ефектів характеризується як часто (>1%), рідко (<1%).
Найпоширеніші побічні ефекти: запаморочення, біль голови, підвищена стомлюваність, діарея, сухий кашель, нудота.
З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; рідко – біль у грудях, тахікардія, брадикардія, посилення симптомів хронічної серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, інфаркт міокарда.
З боку центральної нервової системи: часто – парестезії, лабільність настрою, розгубленість, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок та губ, рідко – астенічний синдром.
З боку органів кровотворення: рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія; при тривалому лікуванні – анемія (зниження гемоглобіну, гематокриту, еритропенія).
З боку дихальної системи: рідко – задишка, бронхоспазм.
З боку травної системи: рідко – сухість слизової оболонки ротової порожнини, анорексія, диспепсія, зміни смаку, абдомінальний біль, панкреатит, жовтяниця (гепатоцелюлярна або холестатична), гепатит.
З боку шкірних покривів: рідко – кропив'янка, свербіж шкіри, підвищене потовиділення, алопеція, фотосенсибілізація.
З боку сечостатевої системи: рідко – порушення функції нирок, олігурія, анурія, гостра ниркова недостатність, уремія, протеїнурія, зниження потенції.
Лабораторні показники: часто – гіперкаліємія, гіпонатріємія; рідко – гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» ферментів, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини та креатиніну.
Алергічні реакції: рідко – ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані, шкірні висипання, свербіж шкіри, лихоманка, хибнопозитивні результати тесту на антинуклеарні антитіла, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофіл. У поодиноких випадках — інтестинальний ангіоневротичний набряк.
Інші: артралгія/артрит, васкуліт, міалгія.
особливі вказівкиСимптоматична гіпотензія
Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні об'єму циркулюючої крові (ОЦК), спричиненої терапією діуретиками, зменшенням кухонної солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. У хворих на хронічну серцеву недостатність з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливе виражене зниження артеріального тиску.
Під суворим контролем лікаря слід застосовувати Лізиноприл хворим на ішемічну хворобу серця, цереброваскулярну недостатність, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або до інсульту. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для прийому наступної дози препарату.
При застосуванні препарату Лізиноприл, у деяких хворих з хронічною серцевою недостатністю, але з нормальним або зниженим АТ, може спостерігатися зниження АТ, що зазвичай не є причиною припинення лікування.
До початку лікування препаратом, по можливості, слід нормалізувати вміст натрію та/або заповнити ОЦК, ретельно контролювати дію початкової дози Лізиноприлу на хворого.
У разі стенозу ниркових артерій (особливо при двосторонньому стенозі або за наявності стенозу артерії єдиної нирки), а також при недостатності кровообігу внаслідок нестачі іонів натрію та/або рідини застосування Лізиноприлу може призвести до порушення функції нирок, гострої ниркової недостатності, яка зазвичай виявляється незворотною навіть після відміни препарату.
При гострому інфаркті міокарда
показано застосування стандартної терапії (тромболітики, ацетилсаліцилова кислота, бета-адреноблокатори). Лізиноприл можна застосовувати разом із внутрішньовенним введенням або із застосуванням терапевтичних трансдермальних систем нітрогліцерину.
Хірургічне втручання/загальна анестезія
При широких хірургічних втручаннях, а також при застосуванні інших засобів, що викликають зниження артеріального тиску, Лізиноприл, блокуючи утворення ангіотензину II, може викликати виражене непрогнозоване зниження артеріального тиску.
У хворих похилого віку та сама доза призводить до більш високої концентрації препарату в крові, тому потрібна особлива обережність при визначенні дози.
Оскільки не можна виключити потенційний ризик виникнення агранулоцитозу, потрібний періодичний контроль картини крові. При застосуванні препарату в умовах діалізу з поліакрил-нітрил-мембранами може виникати анафілактичний шок, тому рекомендується інший тип мембрани для діалізу, або призначення інших антигіпертензивних засобів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Немає даних про вплив препарату Лізиноприл на здатність до керування транспортними засобами та механізмами, застосованого в терапевтичних дозах, проте необхідно враховувати, що на початку лікування можливий розвиток артеріальної гіпотензії, яка може впливати на здатність керувати транспортними засобами і роботу з потенційно небезпечними механізмами, а також можливе виникнення запаморочення та сонливості, тому слід бути обережними.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, 1 раз на добу вранці, незалежно від їди, переважно в один і той же час.
При артеріальній гіпертензії хворим, які не отримують інших гіпотензивних засобів, призначають по 5 мг 1 раз на добу. За відсутності ефекту дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до середньої терапевтичної дози 20-40 мг на добу (збільшення дози понад 40 мг на добу зазвичай не веде до подальшого зниження артеріального тиску). Звичайна добова доза, що підтримує, — 20 мг.
Максимальна добова доза – 40 мг.
Повний ефект розвивається зазвичай через 2-4 тижні від початку лікування, що слід врахувати зі збільшенням дози. При недостатньому клінічному ефекті можливе поєднання препарату з іншими гіпотензивними засобами.
Якщо пацієнт отримував попереднє лікування діуретиками, прийом таких препаратів необхідно припинити за 2-3 дні до початку застосування препарату Лізиноприл. Якщо це неможливо, то початкова доза Лізіноприлу не повинна перевищувати 5 мг на добу. У цьому випадку після прийому першої дози рекомендується лікарський контроль протягом декількох годин (максимум дії досягається приблизно через 6 годин), оскільки може виникнути виражене зниження артеріального тиску.
При реноваскулярній гіпертензії або інших станах з підвищеною активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи доцільно призначати низьку початкову дозу 5 мг на день, під посиленим лікарським контролем (контроль АТ, функції нирок, вмісту іонів калію в сироватці крові). Підтримуючу дозу, продовжуючи суворий лікарський контроль, слід визначити залежно від динаміки артеріального тиску.
При нирковій недостатності через те, що лізиноприл виводиться нирками, початкова доза повинна бути визначена в залежності від кліренсу креатиніну. Далі підбір доз слід проводити залежно від індивідуальних реакцій при регулярному контролі функції нирок, вміст калію, натрію у сироватці крові.
Кліренс креатиніну, мл/хв Початкова доза, мг/день 30-70 5-10 10-30 5 (включаючи і хворих на гемодіаліз) При стійкій артеріальній гіпертензії показана тривала підтримуюча терапія по 10-15 мг/добу.
При хронічній серцевій недостатності: початкова доза – 2,5 мг на добу, з підвищенням через 3-5 днів до 5-10 мг на добу. Максимальна добова доза – 20 мг.
Гострий інфаркт міокарда (у складі комбінованої терапії): у перші 24 години - 5 мг, потім 5 мг через добу, 10 мг через дві доби і потім по 10 мг 1 раз на добу. Курс лікування – не менше 6 тижнів.
У разі тривалого вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт. ст. більше 1 год) лікування препаратом слід припинити.
Діабетична нефропатія: у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу застосовується 10 мг Лізиноприлу 1 раз на добу. Дозу можна, при необхідності, збільшувати до 20 мг 1 раз на добу з метою досягнення значень діастолічного артеріального тиску нижче 75 мм рт. ст. у положенні «сидячи». У хворих на цукровий діабет 1 типу доза така ж, з метою досягнення значень діастолічного АТ нижче 90 мм рт. ст. у положенні «сидячи».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: лізиноприлу дигідрат (перерахунку на лізиноприл) – 5 мг, 10 мг або 20 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кроскармаллоза натрію, стеарат магнію.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричні з фаскою (дозування 5 та 10 мг) або з фаскою та ризиком (дозування 20 мг).
Форма випуску:
Пігулки по 5 мг, 10 мг або 20 мг. 10, 15 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги.
Дозування 5 мг: 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або 1 або 2 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
Дозування 10 мг і 20 мг: 1, 2 або 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або 2 або 4 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до лізиноприлу та інших інгібіторів АПФ.
Ангіоневротичний набряк в анамнезі, у т. ч. на фоні застосування інгібіторів АПФ.
Спадковий набряк Квінке або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
Вагітність та період лактації.
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю
Виражені порушення функції нирок, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією, стан після трансплантації нирки, азотемія, гіперкаліємія, стеноз гирла аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіміопатія, первинний гіперальдостеронізм, церебр ), ішемічна хвороба серця, коронарна недостатність, аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (у тому числі склеродермія, системний червоний вовчак); пригнічення кістковомозкового кровотворення; дієта з обмеженням кухонної солі; гіповолемічні стани (у т. ч. внаслідок діареї, блювання); літній вік, гемодіаліз із використанням високопроточних діалізних мембран з високою проникністю (AN69®).
Дозування10 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (у монотерапії або комбінації з іншими гіпотензивними засобами).
Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії для лікування пацієнтів, які приймають серцеві глікозиди та/або діуретики).
Раннє лікування гострого інфаркту міокарда у складі комбінованої терапії (у перші 24 год зі стабільними показниками гемодинаміки для підтримки цих показників та профілактики дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності).
Діабетична нефропатія (зниження альбумінурії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу з нормальним артеріальним тиском, та пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з артеріальною гіпертензією).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, циклоспорином, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при порушеній функції нирок, тому їх можна спільно застосовувати лише при регулярному контролі вмісту сироватці крові та функції нирок.
Комбіноване застосування лізиноприлу з бета-адреноблокаторами, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), діуретиками, трициклічними антидепресантами/нейролептиками та іншими гіпотензивними засобами посилює вираженість гіпотензивної дії.
Лізиноприл уповільнює виведення препаратів літію. Тому при сумісному застосуванні необхідно регулярно контролювати концентрацію літію у сироватці крові.
Антациди та колестірамін знижують всмоктування лізиноприлу в шлунково-кишковому тракті.
При сумісному застосуванні з інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо можливий ризик розвитку гіпоглікемії.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2)), естрогени, адреноміметики знижують гіпотензивний ефект лізиноприлу.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота внутрішньовенно (натрію ауротіомалат) описано симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску.
При сумісному застосуванні з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну може призводити до вираженої гіпонатріємії.
Спільне застосування з алопуринолом, прокаїнамідом, цитостатиками може призводити до лейкопенії.
ПередозуванняСимптоми (виникають при прийомі одноразової дози 50 мг): виражене зниження артеріального тиску, сухість слизової оболонки порожнини рота, сонливість, затримка сечовипускання, запор, неспокій, підвищена дратівливість.
Лікування: специфічний антидот відсутній. Симптоматична терапія. Промивання шлунка, застосування ентеросорбентів та проносних засобів. Показано внутрішньовенне введення 0,9% розчину хлориду натрію. У разі стійкої до лікування брадикардії необхідно застосування штучного водія ритму. Необхідний контроль АТ, показників водно-електролітного балансу. Гемодіаліз ефективний.
Фармакологічна дія
Фармакодинаміка:
Інгібітор АПФ, що зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності міокарда до навантажень у хворих із хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на тканинну ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда та стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності.
Початок дії – через 1 год. Максимальний антигіпертензивний ефект визначається через 6-7 год та зберігається протягом 24 год. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 міс. При різкій відміні препарату не відмічено виражене підвищення артеріального тиску.
Крім зниження артеріального тиску лізиноприл зменшує альбумінурію. Лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози у крові у хворих на цукровий діабет і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.
Фармакокінетика:
Всмоктування. Після прийому внутрішньо лізиноприл всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) у середньому на 25%, але абсорбція може варіювати від 6 до 60%. Біодоступність становить 25%. Їда не впливає на абсорбцію лізиноприлу.
Розподіл. Майже не зв'язується із білками плазми крові. Максимальна концентрація в плазмі крові 90 нг/мл досягається через 7 годин. Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр низька.
Метаболізм. Лізиноприл не біотрансформується в організмі.
Виведення. Виводиться нирками у незмінному вигляді. Період напіввиведення становить 12 год.
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю абсорбція та кліренс лізиноприлу знижені, біодоступність становить 16%.
У пацієнтів з нирковою недостатністю концентрація лізиноприлу в кілька разів перевищує концентрацію у плазмі у здорових добровольців, причому відзначається збільшення часу досягнення максимальної концентрації у плазмі крові та збільшення періоду напіввиведення.
Вагітність та годування груддюЛізиноприл під час вагітності протипоказаний. При встановленні вагітності прийом препарату Лізиноприл слід припинити якомога раніше. Прийом інгібіторів АПФ у II та III триместрі вагітності надає несприятливий вплив на плід (можливі виражене зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних щодо негативних впливів препарату на плід у разі застосування під час І триместру немає. За новонародженими та грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії.
Лізиноприл проникає крізь плаценту. Немає даних про проникнення Лізіноприлу в грудне молоко. Якщо прийом препарату Лізіноприл необхідний у період лактації, грудне вигодовування необхідно відмінити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЧастота виникнення побічних ефектів характеризується як часто (>1%), рідко (<1%).
Найпоширеніші побічні ефекти: запаморочення, біль голови, підвищена стомлюваність, діарея, сухий кашель, нудота.
З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; рідко – біль у грудях, тахікардія, брадикардія, посилення симптомів хронічної серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, інфаркт міокарда.
З боку центральної нервової системи: часто – парестезії, лабільність настрою, розгубленість, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок та губ, рідко – астенічний синдром.
З боку органів кровотворення: рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія; при тривалому лікуванні – анемія (зниження гемоглобіну, гематокриту, еритропенія).
З боку дихальної системи: рідко – задишка, бронхоспазм.
З боку травної системи: рідко – сухість слизової оболонки ротової порожнини, анорексія, диспепсія, зміни смаку, абдомінальний біль, панкреатит, жовтяниця (гепатоцелюлярна або холестатична), гепатит.
З боку шкірних покривів: рідко – кропив'янка, свербіж шкіри, підвищене потовиділення, алопеція, фотосенсибілізація.
З боку сечостатевої системи: рідко – порушення функції нирок, олігурія, анурія, гостра ниркова недостатність, уремія, протеїнурія, зниження потенції.
Лабораторні показники: часто – гіперкаліємія, гіпонатріємія; рідко – гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» ферментів, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини та креатиніну.
Алергічні реакції: рідко – ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані, шкірні висипання, свербіж шкіри, лихоманка, хибнопозитивні результати тесту на антинуклеарні антитіла, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофіл. У поодиноких випадках — інтестинальний ангіоневротичний набряк.
Інші: артралгія/артрит, васкуліт, міалгія.
особливі вказівкиСимптоматична гіпотензія
Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні об'єму циркулюючої крові (ОЦК), спричиненої терапією діуретиками, зменшенням кухонної солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. У хворих на хронічну серцеву недостатність з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливе виражене зниження артеріального тиску.
Під суворим контролем лікаря слід застосовувати Лізиноприл хворим на ішемічну хворобу серця, цереброваскулярну недостатність, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або до інсульту. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для прийому наступної дози препарату.
При застосуванні препарату Лізиноприл, у деяких хворих з хронічною серцевою недостатністю, але з нормальним або зниженим АТ, може спостерігатися зниження АТ, що зазвичай не є причиною припинення лікування.
До початку лікування препаратом, по можливості, слід нормалізувати вміст натрію та/або заповнити ОЦК, ретельно контролювати дію початкової дози Лізиноприлу на хворого.
У разі стенозу ниркових артерій (особливо при двосторонньому стенозі або за наявності стенозу артерії єдиної нирки), а також при недостатності кровообігу внаслідок нестачі іонів натрію та/або рідини застосування Лізиноприлу може призвести до порушення функції нирок, гострої ниркової недостатності, яка зазвичай виявляється незворотною навіть після відміни препарату.
При гострому інфаркті міокарда
показано застосування стандартної терапії (тромболітики, ацетилсаліцилова кислота, бета-адреноблокатори). Лізиноприл можна застосовувати разом із внутрішньовенним введенням або із застосуванням терапевтичних трансдермальних систем нітрогліцерину.
Хірургічне втручання/загальна анестезія
При широких хірургічних втручаннях, а також при застосуванні інших засобів, що викликають зниження артеріального тиску, Лізиноприл, блокуючи утворення ангіотензину II, може викликати виражене непрогнозоване зниження артеріального тиску.
У хворих похилого віку та сама доза призводить до більш високої концентрації препарату в крові, тому потрібна особлива обережність при визначенні дози.
Оскільки не можна виключити потенційний ризик виникнення агранулоцитозу, потрібний періодичний контроль картини крові. При застосуванні препарату в умовах діалізу з поліакрил-нітрил-мембранами може виникати анафілактичний шок, тому рекомендується інший тип мембрани для діалізу, або призначення інших антигіпертензивних засобів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Немає даних про вплив препарату Лізиноприл на здатність до керування транспортними засобами та механізмами, застосованого в терапевтичних дозах, проте необхідно враховувати, що на початку лікування можливий розвиток артеріальної гіпотензії, яка може впливати на здатність керувати транспортними засобами і роботу з потенційно небезпечними механізмами, а також можливе виникнення запаморочення та сонливості, тому слід бути обережними.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, 1 раз на добу вранці, незалежно від їди, переважно в один і той же час.
При артеріальній гіпертензії хворим, які не отримують інших гіпотензивних засобів, призначають по 5 мг 1 раз на добу. За відсутності ефекту дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до середньої терапевтичної дози 20-40 мг на добу (збільшення дози понад 40 мг на добу зазвичай не веде до подальшого зниження артеріального тиску). Звичайна добова доза, що підтримує, — 20 мг.
Максимальна добова доза – 40 мг.
Повний ефект розвивається зазвичай через 2-4 тижні від початку лікування, що слід врахувати зі збільшенням дози. При недостатньому клінічному ефекті можливе поєднання препарату з іншими гіпотензивними засобами.
Якщо пацієнт отримував попереднє лікування діуретиками, прийом таких препаратів необхідно припинити за 2-3 дні до початку застосування препарату Лізиноприл. Якщо це неможливо, то початкова доза Лізіноприлу не повинна перевищувати 5 мг на добу. У цьому випадку після прийому першої дози рекомендується лікарський контроль протягом декількох годин (максимум дії досягається приблизно через 6 годин), оскільки може виникнути виражене зниження артеріального тиску.
При реноваскулярній гіпертензії або інших станах з підвищеною активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи доцільно призначати низьку початкову дозу 5 мг на день, під посиленим лікарським контролем (контроль АТ, функції нирок, вмісту іонів калію в сироватці крові). Підтримуючу дозу, продовжуючи суворий лікарський контроль, слід визначити залежно від динаміки артеріального тиску.
При нирковій недостатності через те, що лізиноприл виводиться нирками, початкова доза повинна бути визначена в залежності від кліренсу креатиніну. Далі підбір доз слід проводити залежно від індивідуальних реакцій при регулярному контролі функції нирок, вміст калію, натрію у сироватці крові.
Кліренс креатиніну, мл/хв Початкова доза, мг/день 30-70 5-10 10-30 5 (включаючи і хворих на гемодіаліз) При стійкій артеріальній гіпертензії показана тривала підтримуюча терапія по 10-15 мг/добу.
При хронічній серцевій недостатності: початкова доза – 2,5 мг на добу, з підвищенням через 3-5 днів до 5-10 мг на добу. Максимальна добова доза – 20 мг.
Гострий інфаркт міокарда (у складі комбінованої терапії): у перші 24 години - 5 мг, потім 5 мг через добу, 10 мг через дві доби і потім по 10 мг 1 раз на добу. Курс лікування – не менше 6 тижнів.
У разі тривалого вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт. ст. більше 1 год) лікування препаратом слід припинити.
Діабетична нефропатія: у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу застосовується 10 мг Лізиноприлу 1 раз на добу. Дозу можна, при необхідності, збільшувати до 20 мг 1 раз на добу з метою досягнення значень діастолічного артеріального тиску нижче 75 мм рт. ст. у положенні «сидячи». У хворих на цукровий діабет 1 типу доза така ж, з метою досягнення значень діастолічного АТ нижче 90 мм рт. ст. у положенні «сидячи».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт производится компанией ВЕРТЕКС. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Диротон таб 10мг 28 шт Диротон таб 10мг 28 шт, Диротон таб 10мг 56 шт Диротон таб 10мг 56 шт, Диротон таб 20мг 28 шт Диротон таб 20мг 28 шт, Диротон таб 20мг 56 шт Диротон таб 20мг 56 шт, Диротон таб 5мг 28 шт Диротон таб 5мг 28 шт, Ирумед таб 10мг 30 шт Ирумед таб 10мг 30 шт, Лизиноприл-OBL таб 10 мг 30 шт Лизиноприл-OBL таб 10 мг 30 шт, Лизиноприл-вертекс таб 10мг 30 шт Лизиноприл-вертекс таб 10мг 30 шт, Лизиноприл-вертекс таб 20мг 30 шт Лизиноприл-вертекс таб 20мг 30 шт, Лизиноприл медисорб таб 20мг 30 шт Лизиноприл медисорб таб 20мг 30 шт, Лизиноприл медисорб таб 5мг 30 шт Лизиноприл медисорб таб 5мг 30 шт, Лизиноприл таб 10мг 20 шт алкалоид Лизиноприл таб 10мг 20 шт алкалоид, Лизиноприл таб 10мг 20 шт озон Лизиноприл таб 10мг 20 шт озон, Лизиноприл таб 10мг 30 шт Лизиноприл таб 10мг 30 шт, Лизиноприл таб 20мг 20 шт алкалоид Лизиноприл таб 20мг 20 шт алкалоид, Лизиноприл таб 20мг 30 шт Лизиноприл таб 20мг 30 шт, Лизиноприл таб 20мг 30 шт озон Лизиноприл таб 20мг 30 шт озон, Лизиноприл таб 5мг 30 шт Лизиноприл таб 5мг 30 шт, Лизинотон таб 10мг 28 шт Лизинотон таб 10мг 28 шт, Лизинотон таб 20мг 28 шт Лизинотон таб 20мг 28 шт, Лизинотон таб 5мг 28 шт Лизинотон таб 5мг 28 шт.
Пока нет комментариев