Каталог товаров

Лизиноприл-Тева таб 5мг 30 шт

( 10 )
Бренд: ТЕВА
Наличие уточняйте
258,00 грн
221,00 грн
-14.34 %
+
  • Производитель:
    ТЕВА
Способы доставки
Способы оплаты
Описание
Лизиноприл-Тева таблетки 5 мг 30 штук є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту, який знижує артеріальний тиск і переднавантаження серця, покращує кровопостачання міокарда і зменшує гіпертрофію міокарда і стінок артерій. Препарат показаний для лікування хронічної серцевої недостатності і гіпертензії. Ефект відзначається вже у перші дні після початку лікування, а стабільна дія розвивається через 1-2 місяці терапії. Препарат має низький ризик побічних ефектів, не впливає на концентрацію глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.

Лизиноприл-Тева таб 5мг 30 шт инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
лізиноприлу дигідрат (лізиноприл) - 5,46 мг (5,00 мг )

;
70,00/70,00 мг), стеарат магнію 2,20 мг.

Опис:
Двоопуклі таблетки овальної форми білого кольору. На одній зі сторін гравіювання «LSN 5», на іншій – роздільна ризик.

Форма випуску:
Пігулки, 5 мг.

По 10 таблеток у блістер із плівки ПВХ/ПВДХ та фольги алюмінієвої по 3 блістери разом з інструкцією із застосування в пачку картонну.

ПротипоказанняПідвищена чутливість до лізиноприлу, інших компонентів препарату або інших інгібіторів АПФ; ангіоневротичний набряк в анамнезі (в т.ч. та від застосування інших інгібіторів АПФ); спадковий набряк Квінке та/або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); вагітність та період грудного вигодовування; одночасне застосування з аліскіреном та препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними або тяжкими порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла); одночасне застосування з антагоністами рецепторів ангіотензину II (АРА II) у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

З обережністю
Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією; стан після трансплантації нирки; ниркова недостатність; гемодіаліз із використанням високопроточних діалізних мембран (AN69®); азотемія; гіперкаліємія; стеноз гирла аорти; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; первинний гіперальдостеронізм; артеріальна гіпотензія;
цереброваскулярні захворювання (у т.ч. недостатність мозкового кровообігу); ішемічна хвороба серця (ІХС); коронарна недостатність; аутоімунні захворювання сполучної тканини (в т.ч. склеродермія, системний червоний вовчак); пригнічення кістковомозкового кровотворення; стани, що супроводжуються зниженням обсягу циркулюючої крові (ОЦК) (у тому числі в результаті діареї, блювання); застосування у пацієнтів, які перебувають на дієті з обмеженням кухонної солі; застосування у пацієнтів похилого віку; одночасне застосування з препаратами калію, діуретиками, іншими гіпотензивними засобами, нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), препаратами літію, антацидами, колестираміном, етанолом, інсуліном, іншими гіпоглікемічними препаратами, алопуринолом, прокаїнамідом, препаратами золота.
Дозування5 мг
Показання до застосування- Артеріальна гіпертензія (у монотерапії чи комбінації з іншими гіпотензивними засобами).

- хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).

- раннє лікування гострого інфаркту міокарда (у перші 24 год зі стабільними показниками гемодинаміки для підтримки цих показників та профілактики дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності).

- Діабетична нефропатія (зниження альбумінурії у пацієнтів з цукровим діабетом 1 типу при нормальному артеріальному тиску, та у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу з артеріальною гіпертензією).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗ обережністю слід застосовувати лізиноприл одночасно з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид, еплеренон), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, циклоспорином – підвищується ризик гіперкаліємії, особливо при порушеній функції нирок. Тому ці комбінації слід застосовувати тільки на основі індивідуального рішення лікаря при регулярному контролі вмісту калію в сироватці крові та функції нирок.

При одночасному застосуванні з діуретиками та іншими гіпотензивними засобами антигіпертензивний ефект лізиноприлу посилюється.

При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами (в т.ч. селективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2)), ацетилсаліциловою кислотою в дозі більше 3 г/добу, естрогенами, а також симпатоміметиками знижується антигіпертензивна дія лізиноприлу. Нестероїдні протизапальні засоби, у тому числі з групи селективних інгібіторів ЦОГ-2, а також інгібітори АПФ можуть підвищувати вміст калію в сироватці крові та в окремих випадках погіршувати функцію нирок. Цей ефект зазвичай оборотний.

Лізиноприл уповільнює виведення препаратів літію, тому при одночасному їх застосуванні відбувається оборотне збільшення його концентрації у плазмі, що може підвищувати ймовірність розвитку небажаних явищ, тому слід регулярно контролювати концентрацію літію у сироватці крові.

При одночасному застосуванні з антацидами та колестираміном знижується всмоктування лізиноприлу із ШКТ.

Етанол посилює дію лізиноприлу.

При одночасному застосуванні з інсуліном та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо підвищується ризик розвитку гіпоглікемії.

При одночасному застосуванні лізиноприлу з вазодилататорами, барбітуратами, антидепресантами, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, бета-адреноблокаторами можливе посилення антигіпертензивного ефекту.

При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота внутрішньовенно (натрію ауротіамалат) описано симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску.

Спільне застосування з алопуринолом, прокаїнамідом, цитостатиками може призводити до лейкопенії.

Подвійна блокада РААС із застосуванням антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II), інгібіторів АПФ або аліскірену (інгібітор реніну) асоційована з підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушень функції нирок (у тому числі гострої ниркової ниркової). Необхідний регулярний контроль АТ, функції нирок та вмісту електролітів крові. також розділ «Особливі вказівки».

При одночасному застосуванні з інгібіторами mTOR, наприклад, сиролімус, еверолімус, темсиролімус, може зростати ризик розвитку ангіоневротичного набряку, що супроводжується набряком гортані або язика, що може призвести до обструкції дихальних шляхів (див. розділ «Особливі вказівки»).

При одночасному застосуванні з котримоксазолом (триметоприм+сульфаметоксазол) може підвищуватися ризик розвитку гіперкаліємії (див. розділ «Особливі вказівки»).

При одночасному застосуванні з інгібіторами дипептидилпептидази IV типу (ДПП-IV) (гліптинами), наприклад, ситагліптином, саксагліптином, віллдагліптином, лінагліптином зростає ризик розвитку ангіоневротичного набряку.

При одночасному застосуванні з рацекадотрилом збільшується ризик розвитку ангіоневротичного набряку.

При одночасному застосуванні з естрамустином також зростає ризик розвитку ангіоневротичного набряку.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, сухість слизової оболонки порожнини рота, порушення водно-електролітного балансу, ниркова недостатність, почастішання дихання, тахікардія, відчуття серцебиття, брадикардія, запаморочення, стан тривоги, підвищена дратівливість, кашель, сонливість, затримка гіпервентиляція легень.

Лікування: специфічний антидот відсутній. Промивання шлунка, застосування ентеросорбентів та проносних засобів. Показано внутрішньовенне введення 0,9% розчину хлориду натрію. У разі стійкої до лікування брадикардії необхідно застосування штучного «водія» ритму. Необхідний контроль АТ, показників водно-електролітного балансу. Гемодіаліз ефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
ангіотензинперетворюючого ферменту інгібітор

Фармакодинаміка:
Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), зменшує утворення ангіотензину ІІ з ангіотензину І. Зниження вмісту ангіотензину ІІ веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір (ОПСС), артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності міокарда до навантаження у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС). При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда та стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.

Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН), уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Початок дії препарату - через 1 годину, максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 6-7 годин і зберігається протягом 24 годин.

Тривалість ефекту залежить також від величини прийнятої дози. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці. терапії. При різкій відміні лізиноприлу не спостерігалося вираженого підвищення артеріального тиску.

Лізиноприл зменшує альбумінурію. Не впливає на концентрацію глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.

Фармакокінетика:
Всмоктування.

Після прийому внутрішньо лізиноприл всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) у середньому на 25%, але абсорбція може варіювати від 6 до 60%. Біодоступність становить 29%. Максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягається через 7 годин.

Прийом їжі не впливає на абсорбцію лізиноприлу.

Розподіл.

Лізиноприл незначно зв'язується із білками плазми крові.

Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єр низька.

Метаболізм.

Лізиноприл не біотрансформується в організмі.

Виведення.

Виводиться нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення (T1/2) становить 12,6 год. Кліренс лізиноприлу становить 50 мл/хв. Зниження сироваткової концентрації лізиноприлу відбувається у дві фази. Основна частина лізиноприлу виводиться під час початкової альфа-фази (ефективний T1/2 - 12 год), за якою слідує термінальна віддалена бета-фаза (близько 30 год).

Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
У пацієнтів з ХСН абсорбція та кліренс лізиноприлу знижені, біодоступність становить 16%.

У пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв) концентрація лізиноприлу в кілька разів перевищує концентрації у плазмі у здорових добровольців, причому відзначається збільшення часу досягнення Cmax у плазмі крові та збільшення T1/2.

У пацієнтів похилого віку концентрація препарату в плазмі крові та площа під кривою «концентрація-час» у 2 рази більша, ніж у пацієнтів молодого віку.

У пацієнтів із цирозом печінки біодоступність лізиноприлу знижена на 30%, а кліренс – на 50% порівняно з пацієнтами з нормальною функцією печінки.

У пацієнтів похилого віку концентрація лізиноприлу в крові підвищена в середньому на 60%.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату Лізіноприл-Тева під час вагітності протипоказане. При діагностуванні вагітності прийом препарату слід припинити якомога раніше.

Прийом інгібіторів АПФ у II та III триместрах вагітності надає несприятливий вплив на плід (можливі виражене зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних про негативний вплив препарату на плід у разі застосування у І триместрі немає. За новонародженими та грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії. Даних про проникнення лізиноприлу у грудне молоко немає. При необхідності застосування препарату Лізиноприл-Тева у період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНайпоширеніші побічні ефекти: запаморочення, біль голови, підвищена стомлюваність, діарея, сухий кашель, нудота.

Частота розвитку побічних ефектів класифікована згідно з рекомендаціями
Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%.

З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; нечасто – гострий інфаркт міокарда, тахікардія, відчуття серцебиття, синдром Рейно; рідко – брадикардія, тахікардія, посилення симптомів перебігу ХСН, порушення атріовентрикулярної провідності, біль у грудях.

З боку центральної нервової системи: часто – запаморочення, головний біль; нечасто – лабільність настрою, парестезії, порушення сну, інсульт; рідко – сплутаність свідомості, астенічний синдром, судомні посмикування м'язів кінцівок та губ, сонливість; частота невідома – депресія, непритомність.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: рідко – зниження гемоглобіну, гематокриту; дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія, еритропенія, гемолітична анемія, лімфаденопатія, аутоімунні захворювання, пригнічення функції кісткового мозку.

З боку дихальної системи: часто кашель; нечасто – риніт; дуже рідко – синусит, бронхоспазм, алергічний альвеоліт/еозинофільна пневмонія, задишка.

З боку травної системи: часто – діарея, блювання; нечасто – диспепсія, зміни смаку, біль у животі; рідко – сухість слизової оболонки порожнини рота; дуже рідко – панкреатит, жовтяниця (гепатоцелюлярна або холестатична), гепатит, печінкова недостатність, інтестинальний набряк, анорексія.

З боку шкірних покривів: нечасто - свербіж шкіри, висип; рідко – ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, гортані, кропив'янка, алопеція, псоріаз; дуже рідко – підвищене потовиділення, васкуліт, пухирчатка, фотосенсибілізація, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), мультиформна еритема, синдром
Стівенса-Джонсона, шкірна псевдолімфома.

З боку сечовидільної системи: часто – порушення функції нирок; нечасто – уремія, гостра ниркова недостатність; дуже рідко – анурія, олігурія, протеїнурія.

З боку репродуктивної системи: нечасто – імпотенція; рідко – гінекомастія.

З боку обміну речовин: дуже рідко – гіпоглікемія.

З боку лабораторних показників: нечасто – підвищення концентрації сечовини у крові, гіперкреатинінемія, гіперкаліємія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ; рідко – гіпербілірубінемія, гіпонатріємія, підвищення швидкості осідання еритроцитів, хибнопозитивні результати тесту на антинуклеарні антитіла.

З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія/артрит, міалгія.

Інші: рідко – при одночасному застосуванні з препаратами золота внутрішньовенно описаний симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску (див.

розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»).
особливі вказівкиНайчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні ОЦК, викликаному терапією діуретиками, зменшенням вмісту кухонної солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням. Під контролем лікаря рекомендується застосовувати препарат Лізиноприл-Тева у пацієнтів з ІХС, цереброваскулярною недостатністю, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або інсульту. Застосування препарату
Лізиноприл-Тева може призвести до порушення функції нирок, гострої ниркової недостатності, яка зазвичай виявляється оборотною після відміни препарату.

Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування препарату.

У разі стенозу ниркової артерії (особливо при двосторонньому стенозі або за наявності стенозу артерії єдиної нирки), а також при периферичній недостатності кровообігу, що виникла внаслідок гіпонатріємії та гіповолемії, застосування препарату Лізиноприл-Тева може призвести до порушення функції нирок, гострої ниркової недостатності, яка зазвичай виявляється оборотною після відміни препарату.

Препарат Лізиноприл-Тева можна застосовувати одночасно зі стандартною терапією гострого інфаркту міокарда (тромболітиків, ацетилсаліцилової кислоти як антиагрегантний засіб, бета-адреноблокаторів).

Препарат Лізиноприл-Тева можна застосовувати одночасно з внутрішньовенним введенням нітрогліцерину або із застосуванням терапевтичних трансдермальних систем нітрогліцерину.

Не рекомендується застосування препарату Лізиноприл-Тева у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда, якщо систолічний артеріальний тиск не перевищує 100 мм рт.ст.

При хірургічних втручаннях, а також при застосуванні інших лікарських засобів, що викликають зниження артеріального тиску, лізиноприл, блокуючи утворення ангіотензину II, може викликати виражене непрогнозоване зниження артеріального тиску. Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологічну хірургію) слід інформувати хірурга/анестезіолога про застосування інгібітору АПФ.

У пацієнтів похилого віку застосування стандартних доз призводить до більш високої концентрації препарату в крові, тому потрібна особлива обережність щодо дози, незважаючи на те, що відмінностей в антигіпертензивній дії препарату Лізиноприл-Тева у літніх та молодих пацієнтів не виявлено.

Оскільки не можна виключити потенційний ризик виникнення агранулоцитозу, потрібний періодичний контроль периферичної крові.

Ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані, який може виникнути у будь-який період лікування, рідко відзначався у пацієнтів, які приймають інгібітор АПФ, включаючи лізиноприл. У цьому випадку лікування препаратом необхідно якнайшвидше припинити, а за пацієнтом встановити спостереження до повної регресії симптомів. Ангіоневротичний набряк із набряком гортані може бути летальним.

Набряк язика, надгортанника або гортані може бути причиною обструкції дихальних шляхів, тому необхідно негайно проводити відповідну терапію (0,3-0,5 мл 1:1000 розчину епінефрину (адреналіну) підшкірно) та/або заходи щодо забезпечення прохідності дихальних шляхів. У випадках, коли набряк локалізується лише на обличчі та губах, стан найчастіше проходить без лікування, проте можливе застосування антигістамінних засобів. Інгібітори АПФ частіше викликають розвиток ангіоневротичного набряку у пацієнтів негроїдної раси, ніж у інших рас.

Ризик розвитку ангіоневротичного набряку підвищується у пацієнтів, які мають в анамнезі ангіоневротичний набряк, не пов'язаний із попереднім лікуванням інгібіторами АПФ.

Ризик розвитку ангіоневротичного набряку також зростає при одночасному застосуванні з інгібіторами mTOR.

У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час процедури десенсибілізації на отруту перетинчастокрилих вкрай рідко можуть розвиватися небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Це можна уникнути, якщо тимчасово припиняти лікування інгібітором АПФ перед кожною процедурою десенсибілізації на гіменоптері.

Анафілактоїдні реакції спостерігаються і у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі з використанням високопроточних діалізних мембран (AN69®), які одночасно приймають інгібітори АПФ. У таких випадках слід розглянути можливість застосування іншого типу мембрани для діалізу чи іншого гіпотензивного засобу.

У пацієнтів, які отримують гіпоглікемічні препарати для внутрішнього застосування та інсулін, протягом першого місяця терапії інгібіторами АПФ слід регулярно контролювати глюкозу крові.

Дуже рідко при застосуванні інгібіторів АПФ спостерігали синдром, який починався з холестатичної жовтяниці та прогресував до фульмінантного некрозу печінки, іноді з летальним кінцем. Механізм розвитку цього синдрому невідомий. При появі жовтяниці на фоні застосування препарату Лізиноприл-Тева або вираженого підвищення активності «печінкових» трансаміназ, препарат скасовують та проводять спостереження за станом пацієнта.

При застосуванні інгібіторів АПФ відзначали кашель. Кашель сухий, тривалий, який зникає після припинення інгібітором лікування АПФ. При диференціальному діагнозі кашлю треба враховувати і кашель, спричинений інгібітором АПФ.

Одночасне застосування інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену підвищує ризик розвитку гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (у тому числі гострої ниркової недостатності).

Подвійна блокада РААС при застосуванні інгібіторів АПФ, АРА II або аліскірену не рекомендується.

Одночасне застосування з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується у інших пацієнтів.

Одночасне застосування інгібіторів АПФ з антагоністами рецепторів АРА II протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується в інших пацієнтів.

У випадках, коли подвійна блокада РААС вважається абсолютно необхідною, лікування має відбуватися лише під контролем фахівців і має супроводжуватися ретельним та частим моніторингом функції нирок, вмісту електролітів та артеріального тиску.

Інгібітори АПФ та АРА II не повинні застосовуватись одночасно у пацієнтів з діабетичною нефропатією.

У деяких пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, включаючи лізиноприл, спостерігалося підвищення концентрації калію у сироватці крові. Фактори ризику розвитку гіперкаліємії включають ниркову недостатність, діабет, гіпоальдостеронізм, одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків, а також препаратів калію або замінників харчових солей та інших препаратів, що сприяють підвищенню вмісту калію в крові (наприклад, гепарин, ко-тримоксазол).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Слід бути обережними при прийомі препарату Лізиноприл-Тева у зв'язку з тим, що можливий розвиток артеріальної гіпотензії, запаморочення та сонливості, які можуть вплинути на здатність до керування транспортними засобами та роботу з потенційно небезпечними механізмами.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиПрепарат Лізиноприл-Тева приймають внутрішньо 1 раз на добу, незалежно від часу прийому їжі, переважно в один і той же час доби. Доза підбирається індивідуально.

При артеріальній гіпертензії пацієнтам, які не отримують інших гіпотензивних засобів, застосовують по 5 мг на добу. За відсутності терапевтичного ефекту дозу підвищують кожні 2-3 дні на 5 мг до 20-40 мг/добу (збільшення дози понад 40 мг/добу зазвичай не веде до подальшого зниження АТ).

Середня добова доза підтримує 20 мг. Максимальна добова доза становить 40 мг.

Терапевтичний ефект зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування, що слід враховувати при збільшенні дози. За недостатнього ефекту можливе одночасне застосування препарату з іншими гіпотензивними засобами.

Якщо пацієнт отримував попереднє лікування діуретиками, прийом цих препаратів необхідно припинити за 2-3 дні до початку застосування препарату Лізиноприл-Тева. Якщо це неможливо, то початкова доза Лізіноприл-Тева не повинна перевищувати 5 мг на добу. У цьому випадку після прийому першої дози рекомендується лікарський контроль протягом декількох годин (максимум дії досягається приблизно через 6 годин), оскільки може виникнути виражене зниження артеріального тиску.

При реноваскулярній гіпертензії, пов'язаної з підвищеною активністю РААС, у динаміці доцільно застосовувати також низьку початкову дозу 2,5 мг на добу, під посиленим лікарським контролем (контроль артеріального тиску, функції нирок, вміст калію в сироватці крові). Підтримуючу дозу, продовжуючи суворий лікарський контроль, слід визначити залежно від динаміки артеріального тиску.

При хронічній серцевій недостатності початкова доза 2,5 мг на добу дозу поступово збільшують (не більше ніж на 10 мг, з інтервалом не менше 2 тижнів) залежно від АТ. Максимальна добова доза становить 20 мг.

При ранньому лікуванні гострого інфаркту міокарда в першу добу доза становить 5 мг, потім 5 мг через добу, 10 мг через дві доби і потім 10 мг на добу як підтримуючу терапію. У пацієнтів із гострим інфарктом міокарда препарат слід застосовувати протягом не менше 6 тижнів. На початку лікування або протягом перших 3-х діб після інфаркту міокарда у пацієнтів з низьким систолічним артеріальним тиском (120 мм рт. ст. або нижче) застосовують меншу дозу препарату Лізиноприл-Тева – 2,5 мг. У разі, якщо систолічний
АТ нижче або дорівнює 100 мм рт. ст., препарат Лізіноприл-Тева застосовувати не рекомендується.

При супутній нирковій недостатності (КК менше 80 мл/хв.) слід здійснити відповідну корекцію дози препарату.

При діабетичній нефропатії у пацієнтів із цукровим діабетом 1 типу препарат
Лізіноприл-Тева застосовується у дозі 10 мг на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 20 мг на добу з метою досягнення діастолічного артеріального тиску нижче 75 мм рт. ст. у положенні «сидячи». Пацієнтам з цукровим діабетом 2 типу препарат Лізиноприл-Тева застосовують у тій же дозі, з метою досягнення діастолічного артеріального тиску нижче 90 мм рт.ст. у положенні «сидячи».

При нирковій недостатності та у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкову дозу встановлюють залежно від КК. Підтримуюча доза визначається залежно від АТ (під контролем функції нирок, вмісту калію та натрію в крові).

КК (мл/хв.) Початкова доза (мг/добу) 30-80 5-10 10-29 2,5-5 менше 10 (включаючи пацієнтів, які перебувають 2,5 на гемодіалізі)
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Лизиноприл-Тева таб 5мг 30 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Лизиноприл-Тева таб 5мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Лизиноприл-Тева таб 5мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Диротон таб 10мг 28 шт Диротон таб 10мг 28 шт, Диротон таб 10мг 56 шт Диротон таб 10мг 56 шт, Диротон таб 20мг 28 шт Диротон таб 20мг 28 шт, Диротон таб 20мг 56 шт Диротон таб 20мг 56 шт, Диротон таб 5мг 28 шт Диротон таб 5мг 28 шт, Лизиноприл-OBL таб 10 мг 30 шт Лизиноприл-OBL таб 10 мг 30 шт, Лизиноприл-вертекс таб 10мг 30 шт Лизиноприл-вертекс таб 10мг 30 шт, Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт Лизиноприл-вертекс таб 10мг 60 шт, Лизиноприл-вертекс таб 20мг 30 шт Лизиноприл-вертекс таб 20мг 30 шт, Лизиноприл медисорб таб 20мг 30 шт Лизиноприл медисорб таб 20мг 30 шт, Лизиноприл медисорб таб 5мг 30 шт Лизиноприл медисорб таб 5мг 30 шт, Лизиноприл таб 10мг 20 шт алкалоид Лизиноприл таб 10мг 20 шт алкалоид, Лизиноприл таб 10мг 20 шт озон Лизиноприл таб 10мг 20 шт озон, Лизиноприл таб 10мг 30 шт Лизиноприл таб 10мг 30 шт, Лизиноприл таб 20мг 20 шт алкалоид Лизиноприл таб 20мг 20 шт алкалоид, Лизиноприл таб 20мг 30 шт Лизиноприл таб 20мг 30 шт, Лизиноприл таб 20мг 30 шт озон Лизиноприл таб 20мг 30 шт озон, Лизиноприл таб 5мг 30 шт Лизиноприл таб 5мг 30 шт, Лизинотон таб 10мг 28 шт Лизинотон таб 10мг 28 шт, Лизинотон таб 20мг 28 шт Лизинотон таб 20мг 28 шт, Лизинотон таб 5мг 28 шт Лизинотон таб 5мг 28 шт.

(23747)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*