Каталог товаров

Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт фармстандарт

( 47 )
Нет на складе
Вариант:
442,00 грн
415,00 грн
-6.11 %
+
Способы доставки
Способы оплаты
Описание


Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт фармстандарт инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: левофлоксацину гемігідрат що еквівалентно левофлоксацину – 512,46 мг (500,00 мг).

Целюлоза
мікрокристалічна - 44,69 мг; кросповідон – 7,85 мг; натрію стеарилфумарат – 1,41 мг; кроскармелоза натрію – 6,15 мг; кремнію діоксид колоїдний – 15,38 мг; мальтодекстрин – 24,60 мг; магнію стеарат – 2,46 мг.

Оболонка
Опадрай помаранчевий 20А230018 (OPADRY Orange 20А230018) – 15,000 мг [гідроксипропілметилцелюлоза 2910/гіпромелоза 6 cP (E464) – 6,600 мг; титану діоксид (E171) – 1,375 мг; тальк – 3150 мг; гіпоролоза (гідроксипропілцелюлоза, клуцел ЕF) (E463) – 3,851 мг; барвник сонячний захід жовтий (Е 110) – 0,024 мг].

Опис:
Овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожево-жовтогарячого кольору. На поперечному розрізі ядро ​​від білого до світло-жовтого кольору.

Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 500 мг.

По 3, 5, 7 або 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.

1 контурну коміркову упаковку по 3, 5, 7, 10 таблеток або 2 контурні коміркові упаковки по 5 або 7 таблеток разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.

ПротипоказанняПідвищена чутливість до левофлоксацину або інших хінолонів, а також до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
-Епілепсія;
-ураження сухожиль при застосуванні фторхінолонів в анамнезі;
-Псевдопаралітична міастенія (myasthenia gravis) (див. розділи «Побічна дія», «Особливі вказівки»);
-Дитячий та підлітковий вік до 18 років (у зв'язку з незавершеністю зростання скелета, тому що не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок зростання);
-вагітність (не можна повністю виключити ризик ураження хрящових зон зростання у плода);
- період грудного вигодовування (не можна повністю виключити ризик ураження хрящових точок зростання кісток у дитини).

Зважаючи на відсутність можливості поділу таблетки надвоє протипоказане застосування препарату у пацієнтів з порушеннями функції нирок:
-У пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 50 мл/хв при режимі дозування з початковою дозою 250 мг/24 год;
-У пацієнтів з кліренсом кретинину менше 20 мл/хв при режимі дозування з початковою дозою 500 мг/24 год та 500 мг/12 год.

З обережністю У пацієнтів, схильних до розвитку судом [у пацієнтів з попередніми ураженнями центральної нервової системи (ЦНС), у пацієнтів, які одночасно отримують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, такі як фенбуфен, теофілін] (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

-У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (підвищений ризик гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами).

-У пацієнтів з порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну 50-20 мл/хв (також див. розділ "Протипоказання").

-У пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів похилого віку; у пацієнтів жіночої статі; у пацієнтів з нескоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; c захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT (антиаритмічні засоби класу IA та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики) (див. розділи "Передозування", "Взаємодія з іншими лікарськими засобами", "Особливі вказівки").

-У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують пероральні гіпоглікемічні препарати, наприклад, глібенкламід або інсуліну (зростає ризик гіпоглікемії).

-У пацієнтів з тяжкими небажаними реакціями на інші фторхінолони, такими як тяжкі неврологічні реакції (підвищений ризик виникнення аналогічних небажаних реакцій при застосуванні левофлоксацину).

-У пацієнтів із психозами або у пацієнтів, які мають в анамнезі психічні захворювання (див. розділ «Особливі вказівки»).

-У пацієнтів похилого віку, у пацієнтів після трансплантації, а також при супутньому застосуванні глюкокортикостероїдів (підвищений ризик розвитку тендинітів та розрив сухожиль).
Дозування500 мг
Показання до застосуванняЛікування інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до левофлоксацину мікроорганізмами: -
Позалікарняна пневмонія;
-Шпитальна пневмонія (для дозування 750 мг);
-ускладнені інфекції сечовивідних шляхів та пієлонефрит;
-Хронічний бактеріальний простатит;
-Інфекції шкірних покривів та м'яких тканин;
-для комплексного лікування лікарсько-стійких форм туберкульозу;
-Профілактика та лікування сибірки при повітряно-краплинному шляху зараження.

Для лікування наступних інфекційно-запальних захворювань левофлоксацин може застосовуватися лише як альтернатива іншим протимікробним препаратам:
-гострий синусит;
-загострення хронічного бронхіту;
-Неускладнений цистит.

При застосуванні Левофлоксацину слід враховувати офіційні національні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних засобів, а також чутливість патогенних мікроорганізмів у конкретній країні (див. розділ «Особливі вказівки»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗ препаратами, що містять магній, алюміній, залізо та цинк, диданозином
Препарати, що містять двовалентні або тривалентні катіони, такі як солі цинку та заліза (лікарські препарати для лікування анемії), магній та/або алюміній містять препарати (такі як антациди), дидано (тільки лікарські форми, які містять як буфер алюміній або магній), рекомендується приймати не менше ніж за 2 години до або через 2 години після прийому препарату Левофлоксацин.

Солі кальцію мають мінімальний ефект на абсорбцію левофлоксацину при його прийомі внутрішньо.

З сукральфатом
Дія левофлоксацину значно послаблюється при одночасному застосуванні сукральфату (засоби захисту слизової оболонки шлунка). Пацієнтам, які отримують левофлоксацин та сукральфат, рекомендується приймати сукральфат через 2 години після прийому левофлоксацину.

З теофіліном, фенбуфеном або подібними лікарськими препаратами групи нестероїдних протизапальних засобів, що знижують поріг судомної активності головного мозку.

Фармакокінетичної взаємодії левофлоксацину з теофіліном не виявлено. Однак при одночасному прийомі хінолонів і теофіліну, нестероїдних протизапальних препаратів та інших препаратів, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, можливе зниження порога судомної готовності мозку. Концентрація левофлоксацину при одночасному прийомі фенбуфену підвищується лише на 13 %.

З непрямими коагулянтами
У пацієнтів, які отримували лікування левофлоксацином у комбінації з непрямими антикоагулянтами (наприклад, варфарином), спостерігалося підвищення протромбінового часу/нормалізованого міжнародного відношення та/або розвиток кровотечі, у тому числі й тяжкого. Тому при одночасному застосуванні непрямих антикоагулянтів та левофлоксацину необхідний регулярний контроль показників зсідання крові.

З пробеніцидом та циметидином
При одночасному застосуванні лікарських препаратів, що порушують ниркову канальцієву секрецію левофлоксацину, таких як пробеніцид та циметидин, слід бути обережними особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю. Виведення (нирковий кліренс) левофлоксацину сповільнюється під дією циметидину на 24% та пробенециду на 34%. Малоймовірно, що це може мати клінічне значення при нормальній функції нирок.

З циклоспорином
Левофлоксацин збільшує період напіввиведення циклоспорину на 33%. Так як це збільшення є клінічно незначним, корекції дози циклоспорину при одночасному застосуванні з левофлоксацином не потрібно.

З глюкокортикостероїдами
Одночасний прийом глюкокортикостероїдів підвищує ризик розриву сухожиль.

З лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT Левофлоксацин, як і інші фторхінолони, повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів, які отримують препарати, що подовжують інтервал QT (наприклад, антиаритмічні засоби класу ІА та ІІІ, трициклічні антидеприсанти, макроліди, нейролептики).

Інші
Результати, проведених клініко-фармакологічних досліджень з вивчення можливих фармакокінетичних взаємодій левофлоксацину з дигоксином, глібенкламідом, ранітидином, варфарином показали, що фармакокінетика левофлоксацину при одночасному застосуванні з цими препаратами не змінюється достатньою мірою.
ПередозуванняСимптоми передозування
Виходячи з даних, отриманих у токсикологічних дослідженнях левофлоксацину у тварин, найважливішими очікуваними симптомами гострої
передозування левофлоксацином є симптоми з боку центральної нервової системи (порушення свідомості, включаючи сплутаність свідомості, запаморочення та судоми).

При застосуванні левофлоксацину при передозуванні спостерігалися ефекти з боку центральної нервової системи, включаючи сплутаність свідомості, судоми, галюцинації та тремор.

Можливий розвиток нудоти та виникнення ерозій слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

У клініко-фармакологічних дослідженнях, проведених із дозами левофлоксацину, що перевищують терапевтичні, спостерігалося подовження інтервалу QT.

Лікування передозування
У разі передозування потрібно ретельно спостерігати за пацієнтом, включаючи моніторування електрокардіограми. Лікування симптоматичне. У разі гострого передозування показано промивання шлунка та введення антацидів для захисту слизової оболонки шлунка. Левофлоксацин не виводиться за допомогою діалізу (гемодіалізу, перитонеального діалізу та постійного амбулаторного перитонеального діалізу). Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протимікробний засіб – фторхінолон
Код АТХ: J01MA12

Фармакодинаміка:
Левофлоксацин – синтетичний антибактеріальний препарат широкого спектру дії з групи фторхінолонів, що містить як активну речовину левофлоксацин – лівообертальний ізомер офлоксацину. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу II) та топоізомеразу IV, порушує суперспіралізацію та зшивання розривів ДНК, інгібує синтез ДНК, викликає глибокі морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах чутливих мікроорганізмів.

Левофлоксацин активний щодо більшості штамів мікроорганізмів як в умовах in vitro, так і in vivo.

In vitro Чутливі мікроорганізми (МПК <2 мг/л; зона інгібування> 17 мм) -Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, Corynebacterium jeikeium, Enterococcus sph. methi-S( I) [коагулазонегативні метицилін-чутливі/помірно чутливі, Staphylococcus aureus methi-S (метицилін-чутливі), Staphylococcus epidermidis methi-S (метицилін-чутливі), Staphylococcus spp. CNS (коагулазонегативні), Streptococci u G, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumonia peni I/S/R (пеніцилін- помірно чутливі/-чутливі/-резистентні), Viridans streptococci peni-l-R/R ).

Providencia stuartii Providencia spp. Pseudomonas aeruginosa (шпитальні інфекції, викликані Pseudomonas aeruginosa, можуть вимагати комбінованого лікування), Pseudomonas spp., Salmonella spp., Serratia marcescens, Serratia spp.

-Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides fragilis, Bifidobacterium spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Peptostreptococcus, Propionibacterium spp., Veilonella spp.

-Інші мікроорганізми: Bartonella spp., Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Legionella spp., Mycobacterium spp., Mycobacterium leprae, Mycobacterium tuberculosis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma hominisia ticum.

Помірно чутливі мікроорганізми (МПК = 4 мг/л; зона інгібування 16-14 мм).

-Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Corynebacterium urealyticum, Corynebacterium xerosis, Enterococcus faecium, Staphylococcus epidermidis methi-R(метицилін-резистентні), Staphylococcus haemolyticus methi-R (метицил.

-Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Campylobacter jejuni/coli.

-Анаеробні мікроорганізми: Prevotella spp., Porphyromonas spp.

Резистентні до левофлоксацину мікроорганізми (МПК> 8мг/л; зона інгібування <13 мм) -Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus methi-R (метицилін-резистентні), Staphylococcus coagulase-negative methi-R.

-Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Alcaligenes xylosoxidans.

-Анаеробні мікроорганізми: Bacteroides thetaiotaomicron.

-Інші мікроорганізми: Mycobacterium avium.

Резистентність
Резистентність до левофлоксацину розвивається внаслідок поетапного процесу мутацій генів, що кодують обидві топоізомерази типу II: ДНК-гіразу та топоізомеразу IV. Інші механізми резистентності, такі як механізм впливу на пенетраційні бар'єри мікробної клітини (механізм, характерний для Pseudomonas aeruginosa) та механізм ефлюксу (активного виведення протимікробного засобу з мікробної клітини), можуть також зменшувати чутливість мікроорганізмів до левофлоксацину.

У зв'язку з особливостями механізму дії левофлоксацину зазвичай не спостерігається перехресна резистентність між левофлоксацином та іншими протимікробними засобами.

Клінічна ефективність (ефективність у клінічних дослідженнях при лікуванні інфекцій, що викликаються наведеними нижче мікроорганізмами):
-Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes.

-Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Escherichia coli, Haemophilus influenzaemophilus parainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Morganella morganes, Morganella morganes, s.

-Інші: Chlamydia pneumoniae, Legionella pneumophila, Mycoplasma pneumoniae.

Фармакокінетика:
Абсорбція
Левофлоксацин швидко і практично повністю всмоктується після прийому внутрішньо, їда мало впливає на його абсорбцію. Абсолютна біодоступність прийому внутрішньо становить 99-100 %. Після одноразового прийому 500 мг левофлоксацину максимальна концентрація в плазмі (Сmах) досягається протягом 1-2 годин і становить 5,2±1,2 мкг/мл. Фармакокінетика левофлоксацину є лінійною від 50 до 1000 мг. Рівноважний стан концентрації левофлоксацину в плазмі при прийомі 500 мг левофлоксацину 1 або 2 рази на добу досягається протягом 48 годин.

На 10 день прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу. 2 мкг/мл.

На 10 день прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 2 рази на добу Сmах становила 7,8±1,1 мкг/мл, а Cmin 3,0±0,9 мкг/мл.

Розподіл
Зв'язок із білками сироватки крові становить 30-40 %. Після одноразового та повторного прийому 500 мг левофлоксацину обсяг розподілу левофлоксацину становить у середньому 100 л, що вказує на гарне проникнення левофлоксацину в органи та тканини організму людини.

Проникнення в слизову оболонку бронхів, рідина епітеліальної вистилки, альвеолярні макрофаги
Після одноразового прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину максимальні концентрації левофлоксацину в слизовій оболонці бронхів і рідини епітеліальної вистилки досягалися протягом 1 год або 8 год. мкг/мл, відповідно, з коефіцієнтами пенетрації в слизову оболонку бронхів та рідину епітеліальної вистилки, порівняно з концентрацією в плазмі крові, що становлять 1,1-1,8 та 0,8-3, відповідно.

Після 5 днів прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину середні концентрації левофлоксацину через 4 години після останнього прийому препарату в рідині епітеліальної вистилки становили 9,94 мкг/мл і в альвеолярних макрофагах - 97,9 мкг/мл.

Проникнення в легеневу тканину
Максимальні концентрації в легеневій тканині після внутрішнього прийому 500 мг левофлоксацину становили приблизно 11,3 мкг/г і досягалися через 4-6 годин після прийому препарату з коефіцієнтами пенетрації 2-5, порівняно з концентрацією в плазмі крові.

Проникнення в альвеолярну рідину
Після 3 днів прийому 500 мг левофлоксацину 1 або 2 рази на добу максимальні концентрації левофлоксацину в альвеолярній рідині досягалися через 2-4 години після прийому препарату і становили 4,0 і 6,7 мкг/мл коефіцієнтом пенетрації 1 порівняно з концентраціями в плазмі крові.

Проникнення в кісткову тканину
Левофлоксацин добре проникає в кортикальну та губчасту кісткову тканину, як у проксимальних, так і в дистальних відділах стегнової кістки, з коефіцієнтом пенетрації (кісткова тканина/плазма крові) 0,1-3. Максимальні концентрації левофлоксацину в губчастій кістковій тканині проксимального відділу стегнової кістки після прийому 500 мг препарату внутрішньо становили приблизно 15,1 мкг/г (через 2 години після прийому препарату).

Проникнення в спинномозкову рідину
Левофлоксацин погано проникає у спинномозкову рідину.

Проникнення в тканину передміхурової залози
Після прийому внутрішньо 500 мг левофлоксацину 1 раз на добу протягом 3 днів, середня концентрація левофлоксацину в тканині передміхурової залози становила 8,7 мкг/г, середнє співвідношення концентрацій передміхурова залоза/плазма крові становило 1,84.

Концентрації у сечі
Середні концентрації у сечі через 8-12 годин після прийому внутрішньо дози 150, 300 та
600 мг левофлоксацину становили 44 мкг/мл, 91 мкг/мл та 162 мкг/мл, відповідно.

Метаболізм
Левофлоксацин метаболізується незначною мірою (5 % прийнятої дози). Його метаболітами є деметиллевофлоксацин та N-оксид левофлоксацин, які виводяться нирками. Левофлоксацин є стереохімічно стабільним і не піддається хіральним перетворенням.

Після прийому
внутрішньо левофлоксацин відносно повільно виводиться з плазми крові (період напіввиведення (Т1/2) - 6-8 год). Виведення переважно через нирки (понад 85 % прийнятої дози). Загальний кліренс левофлоксацину після одноразового прийому 500 мг складав 175±29,2 мл/хв.

Відсутні суттєві відмінності у фармакокінетиці левофлоксацину при його внутрішньовенному введенні та прийомі внутрішньо, що підтверджує, що прийом внутрішньо та внутрішньовенне введення є взаємозамінними.

Фармакокінетика у окремих груп пацієнтів
Фармакокінетика левофлоксацину у чоловіків та жінок не відрізняється. Фармакокінетика у пацієнтів похилого віку не відрізняється від такої у молодих пацієнтів, за винятком відмінностей фармакокінетики, пов'язаних із відмінностями у кліренсі креатиніну (КК).

При нирковій недостатності фармакокінетика левофлоксацину змінюється. У міру зниження функції нирок виведення через нирки та нирковий кліренс (CIR) зменшуються, а T1/2 збільшується.

Фармакокінетика при нирковій недостатності після одноразового вживання 500 мг препарату.

-(КК (мл/хв)) - <20/ (CIR (мл/хв)) – 13/ (T1/2(год)) – 35;
-(КК (мл/хв)) - 20-49/ (CIR (мл/хв)) – 26/ (T1/2(год)) – 27;
-(КК (мл/хв)) - 50-80/ (CIR (мл/хв)) – 57/ (T1/2(год)) – 9.
Вагітність та годування груддюЛевофлоксацин протипоказаний для застосування у вагітних і жінок, що годують груддю.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНаведені нижче побічні ефекти представлені відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 до <1/10), нечасто (>1/1000 до <1/100), рідко (> 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (< 1/10000), неуточнена частота (за наявними даними визначити частоту народження неможливо).

-Порушення з боку серця: рідко – синусова тахікардія, відчуття серцебиття, неуточнена частота; частота невідома (постреєстраційні дані) – подовження інтервалу QT, шлуночкові порушення ритму, шлуночкова тахікардія, шлуночкова тахікардія типу «пірует», які можуть призводити до зупинки серця (див. розділи «Передозування», «Особливі вказівки»).

-Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія; частота невідома – (постреєстраційні дані): панцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.

- з боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; нечасто – сонливість, тремор, дисгевзія (перекручення смаку); рідко – парестезія, судоми (див. розділ «Особливі вказівки»); частота невідома (постреєстраційні дані) - периферична сенсорна нейропатія, периферична сенсорно-моторна нейропатія (див. розділ «Особливі вказівки»), дискінезія, екстрапірамідні розлади, агевзія (втрата смакових відчуттів), паросмія (розлад відчуття запаху, особливо суб'єкт відсутнього), включаючи втрату нюху, непритомність, підвищення внутрішньочерепного тиску (доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, псевдопухлина мозку).

- порушення з боку органу зору: рідко - розпливчастість видимого зображення; частота невідома (постреєстраційні дані) - минуща втрата зору, увеїт.

- порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – вертиго (почуття відхилення, кружляння власного тіла або навколишніх предметів); рідко – дзвін у вухах; частота невідома (постреєстраційні дані) – зниження слуху, втрата слуху.

-Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка; частота невідома (постреєстраційні дані) – бронхоспазм, алергічний пневмоніт.

- порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто - діарея, блювання, нудота; нечасто – біль у животі, диспепсія, метеоризм, запор; частота невідома (постреєстраційні дані) – геморагічна діарея, яка в дуже рідкісних випадках може бути ознакою ентероколіту, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливі вказівки»), панкреатит.

- порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові; рідко – гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту).

- Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз; частота невідома (постреєстраційні дані) – токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна багатоформна еритема, реакції фотосенсибілізації (підвищеної чутливості до сонячного та ультрафіолетового випромінювання) (див. розділ «Особливі вказівки»), лейкоцитокластичний васку.

Реакції з боку шкіри та слизових оболонок можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату. рідко – ураження сухожиль, включаючи тендиніт (наприклад, ахіллова сухожилля), м'язова слабкість, яка може бути особливо небезпечна у пацієнтів із псевдопаралітичною міастенією (myasthenia gravis) (див. розділ «Особливі вказівки»); частота невідома (постреєстраційні дані) - рабдоміоліз, розрив сухожилля (наприклад, ахіллова сухожилля. Цей побічний ефект може спостерігатися протягом 48 годин після початку лікування та може мати двосторонній характер (див. розділ «Особливі вказівки»)), розрив зв'язок, розрив м'язів , артрит.

- Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія; рідко – гіпоглікемія, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом (можливі ознаки гіпоглікемії: «вовчий» апетит, нервозність, піт, тремтіння); частота невідома - гіперглікемія, тяжка гіпоглікемія, аж до розвитку гіпоглікемічної коми, особливо у літніх пацієнтів, пацієнтів з цукровим діабетом, які приймають пероральні гіпоглікемічні препарати або інсулін (див. розділ "Особливі вказівки").

- Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто – грибкові інфекції, розвиток резистентності патогенних мікроорганізмів.

- Порушення з боку судин: рідко – зниження артеріального тиску.

- Загальні розлади: нечасто – астенія; рідко – пірексія (підвищення температури тіла); частота невідома - біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).

- порушення з боку імунної системи: рідко – ангіоневротичний набряк; частота невідома (постреєстраційні дані) – анафілактичний шок, анафілактоїдний шок.

Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді розвиватися навіть після прийому першої дози препарату.

-Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто – підвищення активності «печінкових» ферментів у крові (наприклад, аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ)), підвищення активності лужної фосфатази (ЩФ) та гамма глутамілтрансферази (ГГТ); нечасто – підвищення концентрації білірубіну в крові; частота невідома (постреєстраційні дані) - тяжка печінкова недостатність, включаючи випадки розвитку гострої печінкової недостатності, іноді з фатальним результатом, особливо у пацієнтів з тяжким основним захворюванням (наприклад, у пацієнтів з сепсисом) (див. розділ "Особливі вказівки"); гепатит, жовтяниця.

- Порушення психіки: часто – безсоння; нечасто – почуття занепокоєння, тривога, сплутаність свідомості; рідко – психічні порушення (наприклад, галюцинації, параноя), депресія, ажитація (збудження), порушення сну, нічні кошмари; частота невідома (постреєстраційні дані) – порушення психіки з порушеннями поведінки із заподіянням собі шкоди, включаючи суїцидальні думки та суїцидальні спроби, порушення уваги, дезорієнтація, нервозність, порушення пам'яті, делірій.

- Інші можливі небажані ефекти, що стосуються всіх фторхінолонів: дуже рідко - напади порфірії (дуже рідкісної хвороби обміну речовин) у пацієнтів з порфірією.
особливі вказівкиГоспітальні інфекції, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomjnas aeruginosa), можуть вимагати комбінованої терапії.

Ризик розвитку резистентності
Поширеність набутої резистентності штамів мікроорганізмів, що всмоктуються, може змінюватися в залежності від географічного регіону і з часом. У зв'язку з цим потрібна інформація про резистентність до препарату у конкретній країні. Для терапії тяжких інфекцій або при неефективності лікування повинен бути встановлений мікробіологічний діагноз із виділенням збудника та визначенням його чутливості до левофлоксацину.

Метицилін-резистентний золотистий стрептокок
Є висока ймовірність того, що метицилін-резистентний золотистий стрептокок буде резистентним до фторхінолонів, включаючи левофлоксацин. Тому левофлоксацин не рекомендується для лікування встановлених або передбачуваних інфекцій, що викликаються метицилін-резистентним золотистим стрептококом, якщо лабораторні аналізи не підтвердили чутливості цього мікроорганізму до левофлоксацину.

Втрата працездатності (інвалідизація) та потенційні незворотні серйозні побічні реакції, зумовлені прийомом фторхінолонів
Застосування фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, було пов'язане із втратою працездатності та розвитком незворотних серйозних побічних реакцій з боку різних систем організму, які можуть розвиватися одночасно в одного й того самого пацієнта. Побічні реакції, викликані фторхінолонами, включають тендиніти, розрив сухожиль, артралгію, міалгію, периферичну нейропатію, а також побічні ефекти з боку нервової системи (галюцинації, тривога, депресія, безсоння, головний біль та сплутаність свідомості). Дані реакції можуть розвинутись у період від кількох годин до кількох тижнів після початку терапії левофлоксацином. Розвиток цих побічних реакцій спостерігався у пацієнтів будь-якого віку або без наявності попередніх факторів ризику. При перших ознаках або симптомах будь-яких серйозних побічних реакцій слід негайно припинити застосування левофлоксацину. Слід уникати застосування фторхінолонів, у тому числі левофлоксацину, у пацієнтів, які мали будь-які з цих серйозних побічних реакцій.

Пацієнти, схильні до розвитку судом
Як і інші хінолони, левофлоксацин повинен з великою обережністю застосовуватися у пацієнтів із схильністю до судом. До таких пацієнтів належать пацієнти з попередніми ураженнями центральної нервової системи, такими як інсульт, тяжка черепно-мозкова травма; пацієнти, які одночасно одержують препарати, що знижують поріг судомної готовності головного мозку, такі фенбуфен та інші подібні до нього нестероїдні протизапальні препарати або інші препарати, що знижують поріг судомної готовності, такі як теофілін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

При розвитку судом лікування левофлоксацином слід припинити.

Псевдомембранозний коліт
Діарея, що розвинулася під час або після лікування левофлоксацином, особливо важка, завзята та/або з кров'ю може бути симптомом псевдомембранозного коліту, що викликається Clostridium diffieile. У разі підозри на розвиток псевдомембранозного коліту лікування левофлоксацином слід негайно припинити і одразу розпочати специфічну антибіотикотерапію (ванкоміцин, тейкопланін або метронідазол усередину). Препарати, що гальмують перистальтику кишківника, протипоказані.

Тендиніт та розрив сухожиль
При застосуванні хінолонів, включаючи левофлоксацин, рідко спостерігається тендиніт, який іноді може призводити до розриву сухожиль, включаючи ахілове сухожилля, і може бути двостороннім. Цей побічний ефект може розвинутись протягом 48 годин після початку лікування або через кілька місяців після завершення терапії фторхінолонами. Пацієнти похилого віку більш схильні до розвитку тендиніту; у пацієнтів, які приймають фторхінолони, ризик розриву сухожиль може підвищуватись при одночасному застосуванні глюкокортикостероїдів. Крім цього, у пацієнтів після трансплантації підвищений ризик розвитку тендинітів, тому рекомендується бути обережним при призначенні фторхінолонів даної категорії пацієнтів. У пацієнтів з порушеннями функції нирок добову дозу слід скоригувати на підставі кліренсу креатиніну.

Пацієнтам слід рекомендувати залишатися в спокої з появою перших ознак тендинітів або розривів сухожиль, і звернутися до лікаря. При підозрі на розвиток тендиніту або розрив сухожилля слід негайно припинити лікування препаратом та розпочати відповідне лікування ураженого сухожилля, наприклад, забезпечивши йому достатню іммобілізацію (див. розділи «Протипоказання» та «Побічна дія»).

Реакції гіперчутливості
Левофлоксацин може спричинити серйозні, потенційно летальні реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), навіть при застосуванні початкових доз (див. розділ «Побічна дія»). Пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.

Тяжкі бульозні реакції
При прийомі левофлоксацину спостерігалися випадки важких бульозних шкірних реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічна дія»). У разі розвитку будь-яких реакцій з боку шкіри чи слизових оболонок пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря та не продовжувати лікування до його консультації.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Повідомлялося про випадки розвитку печінкового некрозу, включаючи розвиток печінкової недостатності з летальним кінцем, при застосуванні левофлоксацину, головним чином, у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, з сепсисом (див. розділ «Побічна дія»). Пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення лікування та термінового звернення до лікаря у разі появи ознак та симптомів ураження печінки, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж та біль у животі.

Пацієнти з нирковою недостатністю
Оскільки левофлоксацин екскретується головним чином нирками, у пацієнтів з порушенням функції нирок потрібен обов'язковий контроль функції нирок, а також корекція режиму дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При лікуванні пацієнтів похилого віку слід мати на увазі, що хворі цієї групи часто спостерігаються порушення функції нирок.

Запобігання розвитку реакцій фотосенсибілізацій
Хоча фотосенсибілізація при застосуванні левофлоксацину розвивається дуже рідко, для запобігання її розвитку пацієнтам не рекомендується під час лікування і протягом 48 годин після закінчення лікування левофлоксацином піддаватися без особливої ​​необхідності сильно сонячному або штучному ультрафіолетовому променю.

Суперінфекція
Як і застосування інших антибіотиків, застосування левофлоксацну, особливо протягом тривалого часу, може призводити до посиленого розмноження нечутливих до нього мікроорганізмів (бактерій та грибів), що може спричинити зміни мікрофлори, яка в нормі є у людини. В результаті може розвинутись суперінфекція. Тому в ході лікування обов'язково проводити повторну оцінку стану пацієнта і, у разі розвитку під час лікування суперінфекції, слід вживати відповідних заходів.

Подовження інтервалу QT Повідомлялося про рідкісні випадки подовження інтервалу QT у пацієнтів, які отримували фторхінолони, включаючи левофлоксацин.

При застосуванні фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, слід бути обережними у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: у пацієнтів з некоректованими електролітними порушеннями (з гіпокаліємією, гіпомагніємією); із синдромом вродженого подовження інтервалу QT; із захворюваннями серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); при одночасному прийомі лікарських препаратів, здатних подовжувати інтервал QT, таких як антиаритмічні препарати класу ІА та ІІІ, трициклічні антидепресанти, макроліди, нейролептики.

Пацієнти похилого віку та пацієнти жіночої статі можуть бути більш чутливими до препаратів, що подовжують інтервал QT. Тому слід з обережністю застосовувати у них фторхінолони, включаючи левофлоксацин (див. розділи «З обережністю», «Спосіб застосування та дози», «Побічна дія», «Передозування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Пацієнти з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
У пацієнтів з латентним або маніфестованим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є схильність до гемолітичних реакцій при лікуванні хінолонами, що слід брати до уваги при лікуванні левофлоксу.

Гіпо- та гіперглікімія (дисглікемія) Як і при застосуванні інших хінолонів, при застосуванні левофлоксацину спостерігалися випадки розвитку гіперглікемії та гіпоглікемії. На тлі терапії левофлоксацином дисглікемія частіше виникала у пацієнтів похилого віку та пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують супутню терапію пероральними гіпоглікемічними препаратами (наприклад, глібенкламідом) ілсуліном. При застосуванні левофлоксацину у таких пацієнтів зростає ризик розвитку гіпоглікемії, аж до гіпоглікемічної коми. Необхідно інформувати пацієнтів про симптоми гіпоглікемії (сплутаність свідомості, запаморочення, «вовчий» апетит, головний біль, нервозність, відчуття серцебиття або почастішання пульсу, блідість шкірних покривів, піт, тремтіння, слабкість) (див. розділ «Побічна дія»). Якщо у пацієнта розвивається гіпоглікемія, необхідно негайно припинити лікування левофлоксацином та розпочати відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів, якщо це можливо. При проведенні лікування левофлоксацином у пацієнтів похилого віку у пацієнтів з цукровим діабетом рекомендується ретельний моніторинг концентрації глюкози в крові.

Периферична невропатія
У пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин, повідомлялося про випадки розвитку сенсорної та сенсорно-моторної периферичної нейропатії, початок якої може бути швидким. Якщо у пацієнта розвиваються симптоми нейропатії, застосування левофлоксацину має бути припинено. Це мінімізує можливий ризик розвитку незворотних змін. Пацієнти повинні бути поінформовані про необхідність повідомляти свого лікаря про появу будь-яких симптомів нейропатії. Фторхінолони не слід призначати пацієнтам, які мають в анамнезі вказівки на периферичну нейропатію.

Загострення псевдопаралітіческой міастепії (myasthenia gravis) Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, характеризуються активністю, що блокує нервово-м'язове проведення, і можуть посилювати м'язову слабкість у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією. У постреєстраційному періоді спостерігалися несприятливі реакції, включаючи легеневу недостатність, що потребувала проведення штучної вентиляції легень, і смертельний результат, які асоціювалися із застосуванням фторхінолонів у пацієнтів з псевдопаралітичною міастенією. Застосування левофлоксацину у пацієнта із встановленим діагнозом псевдопаралітичної міастенії не рекомендується (див. розділ «Побічна дія»).

Застосування при повітряно-краплинному шляху зараження сибіркою
Застосування левофлоксацину у людини за цим показанням ґрунтується на даних щодо чутливості до нього Bacillus anthracis, отриманих у дослідженнях in vitro та в експериментальних дослідженнях, проведених на тваринах, а також на обмежених даних застосування левофлоксацину у людини. Лікарі повинні звертатися до національних та/або міжнародних документів, які відображають вироблену спільними зусиллями точку зору щодо лікування сибірки.

Психотичні реакції
Психотичні реакції, включаючи суїцидальні думки/спроби, відзначалися у пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлокацин, іноді після прийому разової дози. У разі розвитку будь-яких побічних ефектів з боку центральної нервової системи, включаючи порушення психіки, лікування левофлоксацином слід негайно припинити та призначити відповідну терапію. У цих випадках рекомендується перейти на терапію іншим антибіотиком, відмінним від фторхінолонів, якщо це можливо. Слід обережно призначити препарат пацієнтам із психозами або пацієнтами, які мають в анамнезі психічні захворювання.

При розвитку таких реакцій лікування левофлоксацином слід припинити та призначити відповідну терапію. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам із психозами або пацієнтам, які мають в анамнезі психічні захворювання.

Порушення зору
При розвитку будь-яких порушень зору потрібна негайна консультація офтальмолога (див. розділ «Побічна дія»).

Вплив на лабораторні тести
У пацієнтів, які приймають левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат, який слід підтверджувати більш специфічними методами.

Левофлоксацин може інгібувати ріст Mycobacterium tuberculosis і призводити надалі до хибнонегативних результатів бактеріологічного діагнозу туберкульозу.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Такі побічні ефекти препарату Левофлоксацин, як запаморочення або вертиго, сонливість та розлад зору (див. розділ «Побічна дія»), можуть знижувати психомоторні реакції та здатність до концентрації уваги. Це може бути певний ризик у ситуаціях, коли ці здібності мають особливе значення (наприклад, при керуванні автомобілем, при обслуговуванні машин і механізмів, при виконанні робіт у нестійкому положенні).
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПігулки препарату Левофлоксацин 250 мг, 500 мг або 750 мг приймають внутрішньо один або два рази на добу. Таблетки слід ковтати, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини (від 0,5 до 1 склянки).

Препарат можна приймати перед їжею або в будь-який час між їдою, тому що прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату (див. розділ «Фармакокінетика»).

Препарат слід приймати не менше ніж через 2 години до або через 2 години після прийому препаратів, що містять магній та/або алюміній, залізо, цинк або сукральфат (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Враховуючи те, що біодоступність левофлоксацину при прийомі в таблетках дорівнює 99-100%, у разі переведення пацієнта з внутрішньовенної інфузії левофлоксацину на прийом таблеток слід продовжувати лікування в тій же дозі, що застосовувалася при внутрішньовенній інфузії (див. розділ Фармакокінетика).

Пропуск прийому однієї або декількох доз препарату
Якщо випадково пропущено прийом препарату, то треба якнайшвидше прийняти чергову дозу і далі продовжувати приймати препарат згідно з рекомендованим режимом його дозування.

Дози та тривалість лікування
Режим дозування визначається характером та тяжкістю інфекції, а також чутливістю передбачуваного збудника. Тривалість лікування варіює залежно від перебігу захворювання.

Рекомендований режим дозування та тривалість лікування у пацієнтів з нормальною функцією нирок (КК> 50 мл/хв) - Позалікарняна пневмонія: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1-2 рази на добу (відповідно по 500-1000 мг левофло -7-14 днів.

Позалікарняна пневмонія, викликана Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-помірно чутливі/чутливі/резистентні), Haemophilus influenza, Haemophilus parainfluenzae, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, - по 1 таблетці 5575.

- Шпитальна пневмонія: по 1 таблетці 750 мг 1 раз на добу – 7-14 днів.

- Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів: по 2 таблетки 250 мг 1 раз на добу або по 1 таблетці 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) – 7-14 днів.

При лікуванні ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, спричинених Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, та гострого пієлонефриту, спричиненого Escherichia coli, включаючи випадки із супутньою бактеріємією, - по 1 таблетці 750 мг 1 раз на 1 раз.

- Пієлонефрит: по 2 таблетки 250 мг 1 раз на добу або по 1 таблетці 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) – 7-10 днів.

- хронічний бактеріальний простатит: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) – 28 днів.

- Інфекції шкірних покривів та м'яких тканин: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1-2 рази на добу (відповідно по 500-1000 мг левофлоксацину) – 7-14 днів. При ускладнених інфекціях шкірних покривів та м'яких тканин: по 1 таблетці 750 мг 1 раз на добу – 10-14 днів.

- комплексне лікування лікарсько-стійких форм туберкульозу: по 1 таблетці 500 мг 1-2 рази на добу (відповідно по 500-1000 мг левофлоксацину) – до 3-х місяців.

- Профілактика та лікування сибірки при повітряно-краплинному шляху зараження: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг (відповідно по 500 мг левофлоксацину) 1 раз на добу протягом 8 тижнів.

- гострий синусит: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) – 10-14 днів; по 1 таблетці 750 мг 1 раз на добу – 5 днів.

- Загострення хронічного бронхіту: по 2 таблетки 250 мг або по 1 таблетці 500 мг 1 раз на добу (відповідно по 500 мг левофлоксацину) – 7-10 днів.

- Неускладнений цистит: по 1 таблетці 250 мг 1 раз на добу (відповідно по 250 мг левофлоксацину) – 3 дні.

Режим дозування у пацієнтів з порушенням функції нирок (КК < 50 мл/хв) Левофлоксацин виводиться переважно нирками, тому при лікуванні пацієнтів з порушеною нирковою функцією потрібне зниження дози препарату (див. таблицю нижче).

Рекомендована доза при КК>50 мл/хв по 250 мг/24 год:
-КК 50-20 мл/хв - прийом препарату протипоказаний (див. розділ "Протипоказання");
-КК 19-10 мл/хв прийом - препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»);
-КК <10мл/хв (включаючи Гемодіаліз та ПАПД1) – прийом препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

Рекомендована доза при КК>50 мл/хв по 500 мг/24 год:
-КК 50-20 мл / хв - Початкова доза: 500 мг; потім по 250 мг/24 год;
-КК 19-10 мл/хв – прийом препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»);
-КК <10мл/хв (включаючи Гемодіаліз та ПАПД1) – прийом препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

Рекомендована доза при КК>50 мл/хв. по 500 мг/12 год:
-КК 50-20 мл/хв. - початкова доза: 500 мг; потім по 250 мг/12 год;
-КК 19-10 мл/хв – прийом препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»);
-КК <10мл/хв (включаючи Гемодіаліз та ПАПД1) – прийом препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).

Рекомендована доза при КК>50 мл/хв по 750 мг/24 год:
-КК 50-20 мл/хв – по 750 мг/48год;
-КК 19-10 мл / хв - Початкова доза: 750 мг; потім по 500 мг/48 год;
-КК <10мл/хв (включаючи Гемодіаліз та ПАПД1); - початкова доза: 750 мг; потім по 500 мг/48 год.

1 - після гемодіалізу, постійного амбулаторного перитонеального діалізу (ПАПД) не потрібно введення додаткових доз.

Режим дозування у пацієнтів з порушеннями функції печінки
При порушенні функції печінки не потрібна корекція режиму дозування, оскільки левофлоксацин лише незначною мірою метаболізується в печінці.

Режим дозування у пацієнтів похилого віку
Для пацієнтів похилого віку не потрібна корекція режиму дозування, за винятком випадків зниження КК до 50 мл/хв і нижче.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт фармстандарт производится компанией ФАРМСТАНДАРТ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт фармстандарт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт фармстандарт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Глево таб п/об пленочной 500мг 5 шт Глево таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Леволет р раствор для инф. 5мг/мл 100мл фл.п/э 1 шт Леволет р раствор для инф. 5мг/мл 100мл фл.п/э 1 шт, Леволет р таб п/об пленочной 500мг 10 шт Леволет р таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Леволет р таб п/об пленочной 750мг 10 шт Леволет р таб п/об пленочной 750мг 10 шт, Левофлоксацин раствор для инф. 5мг/мл 100мл Левофлоксацин раствор для инф. 5мг/мл 100мл, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 250мг 5 шт озон, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт вертекс Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт вертекс, Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон Левофлоксацин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон, Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 10 шт Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 5 шт Левофлоксацин эколевид таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Л-оптик ромфарм капли гл. 0.5% 5мл фл-кап. 1 шт Л-оптик ромфарм капли гл. 0.5% 5мл фл-кап. 1 шт, Флексид таб п/об пленочной 500мг 5 шт Флексид таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Хайлефлокс таб п/об пленочной 500мг 5 шт Хайлефлокс таб п/об пленочной 500мг 5 шт, Хайлефлокс таб п/об пленочной 750мг 5 шт Хайлефлокс таб п/об пленочной 750мг 5 шт.

(31007)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*