Леветирацетам таб 250 мг 30 шт
Леветирацетам таб 250 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: леветирацетам – 250 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний – 16,80 мг; кроскармелоза натрію – 11,60 мг; повідон-К25 - 7,25 мг; кремнію діоксид колоїдний – 2,90 мг; магнію стеарат – 1,45 мг.
склад: полівініловий спирт - 4,00 мг; макрогол-4000 - 2,00 мг; титану діоксид – 1,50 мг.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 250 мг.
По 5, 10, 30 таблеток в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50, 60 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину або кришками поліпропіленовими з системою кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Гіперчутливість до леветирацетаму або похідних піролідону, інших компонентів препарату;
-Дитячий вік до 6 років.
З обережністю
Пацієнти похилого віку (старше 65 років); захворювання печінки у стадії декомпенсації; ниркова недостатність.
Дозування250 мг
Показання до застосуванняЛеветирацетам показаний як монотерапія
Для лікування парціальних судом з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів старше 16 років з вперше встановленим діагнозом епілепсії.
Як допоміжна терапія леветирацетам показаний для лікування:
-Парціальних судом з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів з епілепсією з 6 років;
-міоклонічних судом у пацієнтів з ювенільною міоклонічною епілепсією з 12 років та дорослих;
-первинно-генералізованих тоніко-клонічних судом у пацієнтів з ідіопатичною генералізованою епілепсією з 12 років та дорослих.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротисудомні засоби
Згідно з передреєстраційними клінічними дослідженнями леветирацетам не впливає на сироваткові концентрації інших протисудомних лікарських препаратів: фенітоїну, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, фенобарбіталу, ламотриджину, габапентину та примідону, - а ці препарати .
Аналогічно дорослим, у дітей у дозах до 60 мг/кг/добу леветирацетам не взаємодіє з іншими лікарськими засобами.
Ретроспективна оцінка фармакокінетичних взаємодій у дітей та підлітків з епілепсією (4-17 років) підтверджує, що леветирацетам як допоміжна терапія не впливає на рівноважні сироваткові концентрації одночасно застосовуваних карбамазепіну та вальпроєвої кислоти. Однак є дані, що кліренс леветирацетаму у дітей, які приймають протисудомні лікарські препарати – індуктори мікросомальних ферментів печінки, – підвищується на 20 %. Корекція дози не потрібна.
Пробенецид
Пробенецид (по 500 мг 4 рази на добу) є блокатором канальцевої секреції у нирках, показано, що він пригнічує нирковий кліренс основного метаболіту, але не леветирацетаму. Проте концентрація основного метаболіту залишається низькою. Очікується, що інші лікарські препарати, що екскретуються активною канальцевою секрецією, можуть знижувати нирковий кліренс основного метаболіту.
Вплив леветирацетаму на пробенецид не вивчався; Вплив леветирацетаму на інші лікарські препарати, що екскретуються шляхом активної канальцевої секреції, включаючи нестероїдні протизапальні препарати, сульфонаміди та метотрексат, не відомий.
Пероральні контрацептиви та інші фармакокінетичні взаємодії
Леветирацетам у дозі 1000 мг на добу не впливав на фармакокінетику пероральних контрацептивів (етинілестрадіол та левоноргестрел); гормональний статус (зміст лютеїнізуючого гормону та прогестерону) не змінювався. Леветирацетам у дозі 2000 мг на добу не впливав на фармакокінетику дигоксину та варфарину, протромбіновий час не змінювався. Одночасне застосування дигоксину, пероральних контрацептивів та варфарину не впливало на фармакокінетику леветирацетаму.
Антациди
Дані щодо впливу антацидів на абсорбцію леветирацетаму відсутні.
Проносні засоби
Є поодинокі повідомлення про зниження ефективності леветирацетаму при одночасному його прийомі разом з осмотичний проносний засіб макроголом. У зв'язку з цим макрогол не слід приймати за годину до та після прийому леветирацетаму.
Їжа та алкоголь
Їжа не впливає на ступінь абсорбції леветирацетаму, але дещо знижує її швидкість. Дані про взаємодію леветирацетаму з етанолом відсутні.
ПередозуванняСимптоми
Сонливість, тривожність, агресивність, гноблення свідомості, гноблення дихання, кома.
Лікування
У гострому періоді – штучний виклик блювання та промивання шлунка з наступним призначенням активованого вугілля. Специфічного антидоту для леветирацетаму немає. При необхідності проводиться симптоматичне лікування в умовах стаціонару з використанням гемодіалізу (ефективність діалізу для леветирацетаму становить 60%, для його первинного метаболіту – 74%).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиепілептичний засіб
Код АТХ: N03AX14
Фармакодинаміка:
Діюча речовина препарату, леветирацетам, є похідним піролідону (S-енантіомер альфа-етил-2-оксо-1-піролідин-ацетаміду), за хімічною.
Механізм дії
Механізм дії леветирацетаму до кінця не з'ясований, але він відрізняється від механізму дії інших протисудомних засобів. В експериментах in vitro та in vivo показано, що леветирацетам не впливає на основні властивості клітини та нормальну нервову передачу.
У дослідженнях in vitro показано, що частково знижуючи кальцієві струми N-типу та зменшуючи вивільнення іонів кальцію з внутрішньоклітинних депо нейронів, леветирацетам змінює концентрацію іонів кальцію всередині нейронів. На додаток до цього він частково усуває зменшення струмів, спричинених цинком та бета-карболінами через ГАМК- та гліцин-залежні канали. Один із передбачуваних механізмів заснований на доведеному зв'язуванні з глікопротеїном синаптичних везикул SV2А, що міститься в сірій речовині головного та спинного мозку. Вважається, що таким чином реалізується протисудомний ефект, який виражений у протидії гіперсинхронізації нейронної активності. Також леветирацетам впливає на рецептори ГАМК та гліцинові рецептори, модулюючи дані рецептори через різні ендогенні агенти. Не змінює нормальну нейротрансмісію,
Фармакодинамічні ефекти
Леветирацетам має протисудомну дію на багатьох моделях парціальних та первинно генералізованих судом у тварин без супутнього просудомного ефекту. Основний метаболіт леветирацетаму неактивний.
Леветирацетам виявляє протисудомну активність при парціальній та генералізованій епілепсії у людини (епілептиформний викид/фотопароксизмальна відповідь), що підтверджує його широкий спектр фармакологічної дії.
Додаткова терапія парціальних нападів з вторинною генералізацією або без у дорослих, підлітків та дітей з 1 місяця з епілепсією
Дорослі. Ефективність леветирацетаму у дорослих була підтверджена у трьох подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях. Було показано, що співвідношення пацієнтів, які продемонстрували >50% зниження частоти парціальних нападів на тиждень щодо вихідного рівня при постійному застосуванні леветирацетаму в дозах 1000, 2000 або 3000 мг на 2 прийоми протягом 12-14 тижнів, склало 27,7; 31,6 та 41,3% відповідно та 12,6% у пацієнтів, які отримували плацебо.
Діти
Ефективність леветирацетаму у пацієнтів віком від 4 до 16 років була встановлена при проведенні подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження тривалістю 14 тижнів, що включало 198 пацієнтів. Доза леветирацетаму становила 60 мг/кг/добу на 2 прийоми. 44,6% пацієнтів, які отримували леветирацетам, та 19,6% пацієнтів, які отримували плацебо, продемонстрували >50% зменшення частоти парціальних нападів на тиждень щодо вихідного рівня. У період лікування 11,4% пацієнтів не мали припадків принаймні протягом 6 місяців і у 7,2% принаймні протягом 1 року.
Ефективність леветирацетаму у пацієнтів віком від 1 місяця до 4 років була встановлена при проведенні подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження, що включало 116 пацієнтів із тривалістю лікування 5 днів. Доза леветирацетаму для внутрішнього прийому для немовлят від 1 до 6 міс. становила 20 мг/кг/сут на 2 прийоми з наступним титруванням до 40 мг/кг/сут, для немовлят і дітей від 6 міс. до 4 років - 25 мг/кг/сут на 2 прийоми з наступним титруванням до 50 мг/кг/сут.
При початковій оцінці ефективності визначався коефіцієнт респондентів (відсоток пацієнтів із зменшенням частоти парціальних нападів на добу щодо вихідного рівня >50%) з використанням анонімного зчитувального пристрою при проведенні 48-годинної відео-електроенцефалографії. Показник ефективності заснований на аналізі 109 пацієнтів, яким проводилася ЕЕГ принаймні протягом 24 годин. Респондентами виявилося 43,6% пацієнтів, які приймали леветирацетам, та 19,6 – у групі плацебо. Протягом тривалого лікування 8,6% пацієнтів не мали припадків принаймні протягом 6 місяців та 7,8% – протягом 1 року.
У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях брали участь 35 немовлят молодше 1 року з парціальними нападами, з яких лише 13 були у віці <6 міс.
Монотерапія парціальних нападів з вторинною генералізацією або без неї у пацієнтів з 16 років з вперше діагностованою епілепсією
Ефективність леветирацетаму у вигляді монотерапії була порівнянна з ефективністю карбамазепіну з регульованим вивільненням у паралельній групі під час проведення подвійного сліпого дослідження за участю 576 пацієнтів віком від 16 років із вперше діагностованою епілепсією. У дослідження були включені пацієнти лише з неспровокованими парціальними або генералізованими тоніко-клонічними нападами. Пацієнти були рандомізовані у групи лікування карбамазепіном (форма з контрольованим вивільненням) у дозі 400-1200 мг на добу або леветирацетамом у дозі 1000-3000 мг на добу. Тривалість лікування становила до 121 тиж, залежно від відповіді.
Відсутність нападів протягом 6 місяців було відмічено у 73% пацієнтів, які отримували леветирацетам, та 72,8% пацієнтів, які отримували карбамазепін. Узгоджена абсолютна відмінність між курсами лікування становила 0,2% (95% ДІ: - 7,8; 8,2). У більш ніж половини пацієнтів були відсутні напади протягом 12 місяців (56,6% у групі отримували леветирацетам і 58,5% - карбамазепін відповідно).
При проведенні дослідження у клінічній практиці супутні протиепілептичні лікарські засоби могли бути скасовані для обмеженої кількості пацієнтів, які відповіли на додаткову терапію леветирацетамом (36 дорослих пацієнтів із 69).
Додаткова терапія міоклонічних судом у дорослих та підлітків з 12 років з ювенільною міоклонічною епілепсією
Ефективність леветирацетаму була встановлена в процесі подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження тривалістю 16 тижнів у пацієнтів віком від 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією з різними синдромами міоклонічних судом. Більшість пацієнтів мали ювенільну міоклонічну епілепсію. Доза леветирацетаму становила 3000 мг на добу на 2 прийоми. 58,3% пацієнтів, які отримували леветирацетам, та 23,3% пацієнтів у групі плацебо мали принаймні 50% зменшення міоклонічних нападів за тиждень. Протягом тривалого безперервного лікування у 28,6% пацієнтів були відсутні міоклонічні судоми принаймні протягом 6 місяців і 21% пацієнтів - протягом 1 року.
Додаткова терапія первинно-генералізованих судомних (тоніко-клонічних) нападів у дорослих і підлітків з 12 років з ідіопатичною генералізованою епілепсією Ефективність леветирацетаму була встановлена протягом 24 тижнів подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження, що включав
дорослих з первинно-генералізованими тоніко-клонічними нападами з різними синдромами (ювенільна міоклонічна епілепсія, ювенільна абсанс-епілепсія, дитяча абсанс-епілепсія або епілепсія з генералізованими тоніко-клонічними судомами під час пробудження).
У цьому дослідженні добова доза леветирацетаму становила 3000 мг для дорослих та підлітків або 60 мг/кг для дітей у 2 прийоми. Серед пацієнтів з первинно-генералізованими тоніко-клонічними нападами 72,2% одержували леветирацетам і 45,2% у групі плацебо показали >50% зменшення частоти нападів протягом тижня.
Протягом тривалого безперервного лікування 47,4% пацієнтів не мали тоніко-клонічні напади принаймні протягом 6 місяців і 31,5% - протягом 1 року.
Фармакокінетика:
Леветирацетам є добре розчинною та проникною сполукою. Фармакокінетичний профіль носить лінійний характер з низькою внутрішньо-і міжіндивідуальною варіабельністю. Після тривалого застосування зміни кліренсу не відбувається. Свідоцтва про наявність статевих, расових чи добових відмінностей відсутні. Фармакокінетичні властивості леветирацетаму у пацієнтів з епілепсією та здорових добровольців можна порівняти.
Внаслідок повної та лінійної абсорбції плазмова концентрація піддається прогнозуванню на підставі дози леветирацетаму, вираженої в мг/кг маси тіла. Тому контролювати плазмову концентрацію леветирацетаму не потрібно.
У дорослих та дітей показана висока кореляція між концентрацією леветирацетаму в плазмі та слині (відносини слина/плазма коливаються в межах 1-1,7 для таблеток для прийому внутрішньо та для розчину для прийому внутрішньо через 4 години після прийому останнього).
Дорослі та підлітки
Абсорбція
Після прийому внутрішньо леветирацетам швидко всмоктується. Абсолютна біодоступність після прийому внутрішньо близька до 100%.
Максимальна концентрація у плазмі (Сmax) досягається через 1,3 год. Рівноважний стан досягається через два дні при прийомі препарату двічі на добу.
Сmax зазвичай становить 31 і 43 мкг/мл після одноразового прийому 1000 мг і прийому 1000 мг препарату двічі на добу.
Ступінь абсорбції не залежить від дози та від прийому їжі.
Дані про розподіл
у людини відсутні.
Леветирацетам та його основний метаболіт слабко зв'язуються з білками плазми (<10%). Об'єм розподілу леветирацетаму становить близько 0,5-0,7 л/кг, що відповідає обсягу води в організмі.
Біотрансформація
Леветирацетам слабо метаболізується в організмі людини. Основним метаболічним шляхом (24% дози) є ферментативний гідроліз ацетамідної групи.
Ізоферменти цитохрому Р450 печінки не беруть участі у освіті основного метаболіту (ucb L057). Гідроліз ацетамідної групи відбувається у багатьох тканинах, включаючи клітини крові. Метаболіт ucb L057 фармакологічно неактивний.
Також виявлено два другорядних метаболіту. Перший утворюється за рахунок гідроксилювання піролідонового кільця (1,6% дози), другий - шляхом розкриття піролідонового кільця (0,9% дози).
Інші не ідентифіковані метаболіти становлять лише 0,6 % дози.
Оптична ізомеризація леветирацетаму та його основного метаболіту in vivo не виявлена. Леветирацетам та його основний метаболіт не інгібують основні ізоферменти цитохрому Р450 печінки людини (CYP3A4, 2А6, 2С9, 2С19, 2D6, 2Е1 та 1А2), глюкуронілтрансферазу (UGT1A1 та UGT1A6). Леветирацетам також не впливає на глюкуронування вальпроєвої кислоти in vitro.
У культурі гепатоцитів людини леветирацетам мало слабкий вплив або зовсім не впливав на активність ізоферментів CYP1A2, SULT1E1 і UGT1A1. Леветирацетам слабко індукував активність ізоферментів CYP2B6 та CYP3A4. Дані про in vitro та дані про лікарську взаємодію з пероральними контрацептивами, дигоксином та варфарином in vivo показують, що значущої індукції ферментів in vivo не очікується. Тому взаємодія леветирацетаму з іншими речовинами є малоймовірною.
Виведення
Період напіввиведення у дорослих становить 7+1 годину і не залежить від дози, шляху введення або тривалості застосування. Середній загальний кліренс становить 0,96 мл/хв/кг. Основним шляхом елімінації є виведення із сечею (близько 95% дози, з них 93% виводиться протягом 48 годин). Виведення з фекаліями становить лише 0,3% дози.
Загальна величина екскреції леветирацетаму та його основного метаболіту становить відповідно 66 та 24 % від прийнятої дози протягом перших 48 годин. клубочкової фільтрації з наступною канальцевою реабсорбцією, а основного метаболіту - поряд з клубочковою фільтрацією шляхом активної канальцевої секреції.
Елімінація леветирацетаму корелює з кліренсом креатиніну.
Літні
період напіввиведення у літніх людей збільшує на 40% (до 10-11 год), що обумовлено зниженням функції нирок у цієї групи населення (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Ниркова недостатність
Уявний кліренс леветирацетаму та його основного метаболіту залежить від кліренсу креатиніну. У зв'язку з цим у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості та тяжкою нирковою недостатністю рекомендується коригувати підтримуючу дозу препарату в залежності від кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У дорослих пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю період напіввиведення становить 25 годин у проміжках між сеансами гемодіалізу та 3,1 години протягом самої процедури. Протягом звичайного 4-годинного сеансу гемодіалізу видаляється близько 51% леветирацетаму.
Порушення функції печінки
У пацієнтів з легкою та середньою печінковою недостатністю кліренс леветирацетаму змінюється незначно. У більшості пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю кліренс леветирацетаму знижується більш ніж на 50%, що зумовлено супутньою нирковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Діти молодше 12 років
Діти віком 4-12 років
Після одноразового прийому препарату в дозі 20 мг/кг період напіввиведення у дітей 4-12 років становить 6 год. Скоригований за масою тіла кліренс, що здається, на 30% перевищує такий у дорослих з епілепсією.
Після тривалого прийому препарату в дозі 20-60 мг/кг на добу абсорбція леветирацетаму у дітей 4-12 років швидка. Сmax досягається протягом 0,5-1 год. Сmax і площа під кривою «концентрація-час» носять лінійний характер та пропорційні дозі. Термінальний період напіввиведення становить 5 год. Здається кліренс - 1,1 мл/хв/кг.
Діти віком від 1 місяця до 4 років
Після одноразового прийому препарату у вигляді розчину для внутрішнього прийому з дозуванням 100 мг/мл у дозі 20 мг/кг леветирацетам у дітей з епілепсією у віці від 1 місяця до 4 років швидко всмоктується, Сmax у плазмі досягається через 1 год. Результати фармакокінетичних досліджень , що період напіввиведення у даної категорії пацієнтів коротший (5,3 год), ніж у дорослих (7,2 год), а кліренс, що здається, вище (1,5 мл/хв/кг), ніж у дорослих (0,96 мл/ хв/кг).
У популяційному фармакокінетичному аналізі, проведеному у пацієнтів віком від 1 місяця до 16 років обсяг розподілу, що здається, і кліренс, що здається, сильно залежали від маси тіла (останній зі збільшенням маси тіла підвищувався). Вік також впливає на обидва параметри. Цей ефект найбільш виражений у дітей і поступово знижується у міру дорослішання, повністю зникаючи у віці 4 років.
В обох аналізах популяційної фармакокінетики кліренс леветирацетаму, що здається, підвищувався на 20%, якщо його застосовували з протисудомними засобами, що викликають індукцію мікросомальних ферментів печінки.
Вагітність та годування груддюВагітність
У постреєстраційних даних кількох проспективних регістрів вагітностей описані результати у більш ніж 1000 жінок, які отримували монотерапію леветирацетамом у І триместрі вагітності. Ці дані, загалом, не свідчать про істотне підвищення ризику грубих вроджених аномалій, проте тератогенний ризик не виключається. Порівняно з монотерапією, терапія декількома протисудомними лікарськими препаратами асоційована з підвищеним ризиком вроджених аномалій, у зв'язку з чим рекомендується проводити монотерапію. Дослідження на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність.
За відсутності вагомих підстав леветирацетам не слід застосовувати під час вагітності, а також у жінок з дітородним потенціалом, які не застосовують надійні методи контрацепції.
Подібно до інших протисудомних лікарських препаратів, фізіологічні зміни під час вагітності можуть впливати на концентрацію леветирацетаму. Під час вагітності спостерігається зниження плазмової концентрації леветирацетаму. Таке зниження найбільше виражено протягом III триместру (до 60% від базової концентрації, що спостерігалася до вагітності). За вагітними, які приймають леветирацети, слід встановити належне спостереження. Скасування протисудомної терапії може призвести до загострення захворювання, що може негативно позначитися на стані матері та плода.
Період грудного вигодовування
Леветирацетам проникає у грудне молоко. Грудне вигодовування під час прийому препарату не рекомендується.
Однак якщо терапію леветирацетамом слід продовжити під час грудного вигодовування, слід співвіднести очікувану користь і можливий ризик терапії та важливість грудного вигодовування.
Фертильність
У дослідженнях тварин впливу на фертильність не виявлено. Клінічних даних немає, потенційний ризик для людини не відомий.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаРезюме з профілю безпеки
Профіль небажаних явищ, поданий нижче, складений за результатами аналізу об'єднаних плацебо-контрольованих клінічних досліджень леветирацетаму за всіма показаннями (загальна кількість пацієнтів – 3416). Ці дані доповнені відомостями про застосування леветирацетаму в рамках відкритих продовжених клінічних досліджень, а також післяреєстраційними даними. Найпоширенішими небажаними реакціями були назофарингіт, сонливість, головний біль, слабкість і запаморочення. Профіль безпеки леветирацетаму в цілому не відрізняється залежно від віку (у дорослих та дітей) та схвалених показань до застосування (варіантів епілепсії).
Дані про небажані реакції
Небажані реакції, виявлені у клінічних дослідженнях та в рамках постреєстраційного моніторингу (у дорослих, підлітків та дітей старше 1-го місяця), представлені у таблиці за системно-органними класами та частотою. Градація частоти: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 та <1/10), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (>1/10 000 та <1/1000) ) і дуже рідко (<1/10 000).
Інфекційні та паразитарні: дуже часто – назофарингіт; рідко – інфекції.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія; рідко – панцитопенія (у деяких випадках із пригніченням функції кісткового мозку), нейтропенія, агранулоцитоз.
Порушення з боку імунної системи: рідко – DRESS синдром (синдром лікарської гіперчутливості).
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто – анорексія; нечасто – зниження маси тіла, збільшення маси тіла; рідко – гіпонатріємія.
Порушення психіки: часто – депресія, ворожість чи агресивність, тривожність, безсоння, нервозність чи дратівливість, емоційна лабільність, мінливість настрою; нечасто – спроби суїциду, суїцидальні думки, психотичні розлади, панічні атаки, поведінкові розлади, галюцинації, гнів, сплутаність свідомості, афективна лабільність, зміни настрою, збудження; рідко – завершений суїцид, розлади особистості, порушення мислення.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, головний біль; часто - судоми, порушення рівноваги, запаморочення, летаргія, тремор; нечасто – амнезія, порушення пам'яті, атаксія, парестезії, порушення уваги; рідко – хореоатетоз, дискінезія, гіперкінезія.
Порушення органу зору: нечасто - диплопія, нечіткість зору.
Порушення з боку органів слуху та рівноваги: часто – вертиго.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – кашель.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, блювання; рідко – панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміни показників функціональних печінкових проб; рідко – печінкова недостатність, гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – шкірний висип; нечасто - екзема, свербіж шкіри, алопеція (у ряді випадків відновлення волосяного покриву спостерігалося після відміни препарату); рідко – токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – м'язова слабкість, міалгія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – астенія, стомлюваність.
Травми, інтоксикації та ускладнення маніпуляцій: нечасто – травма.
Опис окремих небажаних реакцій
Ризик анорексії зростає при сумісному застосуванні топірамату та леветирацетаму. Спостерігалося кілька випадків алопеції (у кількох випадках після відміни леветирацетаму відзначали відновлення).
Застосування у педіатричній популяції
Усього лікування леветирацетамом отримували 190 пацієнтів віком від 1 місяця до 4 років у плацебо-контрольованих дослідженнях та у відкритих розширених дослідженнях. Шістдесят (60) з цих пацієнтів отримували лікування леветирацетамом у плацебо-контрольованих дослідженнях. Усього лікування леветирацетамом отримували 645 пацієнтів віком від 4 до 16 років у плацебо-контрольованих дослідженнях та у відкритих розширених дослідженнях. 233 з цих пацієнтів отримували лікування леветирацетамом у плацебо-контрольованих дослідженнях. У обох педіатричних вікових групах ці дані доповнювалися досвідом постмаркетингового застосування леветирацетама.
Профіль небажаних явищ леветирацетаму, як правило, подібний у всіх вікових групах та при застосуванні за всіма затвердженими показаннями при епілепсії. Результати безпеки застосування у дітей у плацебо-контрольованих дослідженнях відповідали профілю безпеки леветирацетаму у дорослих, за винятком змін поведінки та психічних небажаних явищ, що відзначалися у дітей більш часто в порівнянні з дорослими. У дітей та підлітків віком від 4 до 16 років блювання (дуже часто, 11,2 %), збудження (часто, 3,4 %), зміни настрою (часто, 2,1 %), афективна лабільність (часто, 1, 7 %), агресивність (часто, 8,2 %), порушення поведінки (часто, 5,6 %) та летаргія (часто, 3,9 %) реєструвалися частіше, ніж в інших вікових групах або у загальному профілі безпеки.
Подвійне сліпе плацебо контрольоване безпекове дослідження у дітей, сплановане для доказу не меншої ефективності, оцінило когнітивні та нейропсихологічні ефекти леветирацетаму у дітей з парціальними судомними нападами у віці від 4 до 16 років. У цьому дослідженні було зроблено висновок, що леветирацетам не відрізняється (не поступається за ефективністю) плацебо щодо зміни комплексного індексу скринінгу уваги та асоціативної пам'яті за шкалою Leiter-R від вихідного рівня в популяції, які завершили лікування згідно з протоколом. Результати, що стосуються поведінкового та емоційного функціонування, показали погіршення у пацієнтів,
Однак пацієнти, які отримували леветирацетам у тривалому відкритому спостережному дослідженні, в середньому не відзначали погіршення у поведінковому та емоційному функціонуванні, зокрема при вимірюванні агресивної поведінки погіршення від вихідного рівня не спостерігалось.
особливі вказівкиСкасування терапії Скасування
препарату рекомендується проводити поступово. Наприклад, у дорослих та підлітків з масою тіла більше 50 кг зниження дози слід здійснювати з кроком 500 мг 2 рази на добу не частіше ніж кожні 2-4 тижні; у дітей старше 6 місяців з масою тіла менше 50 кг. зниження дози слід здійснювати з кроком не більше 10 мг/кг 2 рази на добу не частіше, ніж кожні два тижні.
Ниркова недостатність
Застосування леветирацетаму у пацієнтів з нирковою недостатністю може вимагати корекції дози. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю рекомендується оцінювати функцію нирок до початку добору дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Суїцид
У пацієнтів, які приймали протисудомні засоби (включаючи леветирацетам), відзначалися суїцид, спроби суїциду, суїцидальні думки та поведінка. Мета-аналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протисудомних лікарських препаратів показав невелике підвищення ризику суїцидальних думок та поведінки. Механізм його реалізації не відомий.
У зв'язку з вищевикладеним, необхідно здійснювати спостереження за пацієнтами із симптомами депресії або суїцидальних думок та поведінки та призначати їм відповідну терапію. Пацієнтам (та особам, які доглядають їх) слід проінформувати про необхідність звернення за медичною допомогою при виникненні у них симптомів депресії та (або) суїцидальних думок та поведінки.
Діти
Таблетки не призначені для застосування у дітей віком до 6 років.
За наявними даними леветирацетам не впливає зростання і статевий дозрівання. Однак довгостроковий вплив на навчання, інтелект, зростання, ендокринну функцію, статеве дозрівання та фертильність дітей невідомо.
Ефективність та безпека леветирацетаму як протисудомний засіб у дітей молодше одного року з епілепсією вивчена недостатньо. У межах клінічних досліджень препарат приймали лише 35 немовлят віком до року з парціальними судомами, їх лише 13 було менше 6 місяців.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Дослідження про вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводились.
Внаслідок індивідуальних відмінностей сприйнятливості у деяких пацієнтів можуть виникати сонливість та інші порушення з боку центральної нервової системи, особливо на початку терапії та після підвищення дози. Тому рекомендується бути обережними при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами. При виникненні зазначених симптомів пацієнтам слід відмовитися від таких видів діяльності, доки вони не переконаються, що ці симптоми не мають на них значного впливу.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від їди. Добова доза поділяється на два рівні прийоми.
Режим дозування
Монотерапія у дорослих та підлітків з 16 років
Рекомендована початкова доза становить 250 мг двічі на добу, яку необхідно підвищити через два тижні до початкової терапевтичної 500 мг двічі на добу. Дозу можна збільшувати з кроком 250 мг двічі на добу кожні два тижні залежно від клінічної відповіді. Максимальна доза – 1500 мг двічі на добу.
Допоміжна терапія у дорослих (18 років і старше) та підлітків (12-17 років) з масою тіла 50 кг і більше
Початкова терапевтична доза становить 500 мг двічі на добу. Таку дозу можна застосовувати з першого дня лікування.
Залежно від клінічної відповіді та переносимості добову дозу допускається підвищувати до 1500 мг на два прийоми. Дозу допускається підвищувати або знижувати на 500 мг двічі на добу кожні 2-4 - тижні. Особливі групи пацієнтів
Діти
Препарат призначають у найбільш зручній лікарській формі та дозуванні залежно від віку, маси тіла та необхідної дози.
Таблетки не призначені для застосування у дітей віком до 6 років. Таким пацієнтам препарат рекомендується призначати у лікарській формі розчин для прийому внутрішньо. До того ж наявні дози таблеток не призначені для початкового підбору дози у дітей з масою тіла менше 25 кг, пацієнтам, не здатним ковтати таблетки, а також при необхідності прийому дози, менше 250 мг. У всіх випадках рекомендується застосовувати розчин для прийому внутрішньо.
Монотерапія
Ефективність та безпека леветирацетаму у дітей та підлітків молодше 16 років як монотерапія не встановлена.
Дані відсутні.
Допоміжна терапія у дітей 6-17 років із масою тіла менше 50 кг
Початкова доза становить 10 мг/кг двічі на добу.
Залежно від клінічної відповіді та переносимості дозу допускається підвищувати до 30 мг/кг (при прийомі 2 рази на добу). Дозу можна підвищувати або знижувати з кроком 10 мг/кг (прийом двічі на добу) кожні два тижні. Необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу. Режим дозування у дітей із масою тіла 50 кг і більше не відрізняється від дорослих.
У дітей віком до 6 років рекомендується застосовувати розчин для прийому внутрішньо.
Літні (65 років і старше) У літніх пацієнтів з порушеною функцією нирок необхідна корекція дози (див. Нижча недостатність).
Ниркова недостатність
Залежно від ступеня порушення функції нирок, добову дозу підбирають індивідуально. Щоб скористатися таблицею корекції дози, необхідно розрахувати кліренс креатиніну (КК) пацієнта на мл/хв. КК в мл/хв можна визначити, використовуючи величину сироваткової концентрації креатиніну (мг/дл) за такою формулою (для дорослих та підлітків з масою тіла 50 кг і більше): КК (мл/хв) = [140-вік (роки)
] x маса тіла (кг) / 72 x концентрація креатиніну в плазмі (мг/дл) * x (0,85 для жінок) Потім вводиться поправка на площу поверхні тіла (ППТ) наступним чином: КК (мл/хв/м2) =
КК (мл/хв) / ППТ пацієнта (м2) * 1.73 Корекція дози у дорослих та підлітків з порушенням функції нирок, маса тіла яких перевищує 50 кг:
-Група – норма:
Кліренс креатиніну >80 (мл/хв/1,73 м2);
Доза та частота прийому – 500-1500 мг 2 рази на добу.
-Група – легка:
Кліренс креатиніну 50-79 (мл/хв/1,73 м2);
Доза та частота прийому – 500-1000 мг 2 рази на добу.
-Група – середнього ступеня:
Кліренс креатиніну 30-49 (мл/хв/1,73 м2);
Доза та частота прийому – 250-750 мг 2 рази на добу.
-Група - важка:
Кліренс креатиніну <30 (мл/хв/1,73 м2);
Доза та частота прийому – 250-500 мг 2 рази на добу.
-Група – термінальна стадія ниркової недостатності – пацієнти, які перебувають на гемодіалізі:
Доза та частота прийому – 500-1000 мг 1 раз на добу.
(1) У перший день рекомендується прийом дози навантаження, що дорівнює 750 мг; (2) Після завершення гемодіалізу рекомендується прийом додаткової дози, що дорівнює 250 - 500 мг.
У зв'язку з тим, що кліренс леветирацетаму залежить від функції нирок, дітям із нирковою недостатністю його дозу підбирають залежно від КК. Ці рекомендації засновані на дослідженнях у дорослих пацієнтів.
КК в мл/хв/1,73 м2 у дітей та підлітків можна оцінити за плазмовою концентрацією креатиніну (в мг/дл) за такою формулою (формула Шварца):
КК (мл/хв/1,73м2) = Зростання (см) x ks/концентрація креатиніну в плазмі (мг/дл) де ks=0,45 для дітей до 1 року; 0,55 – для дітей 1-13 років та підлітків жіночої статі; 0,7 – підлітків чоловічої статі.
Корекція дози у дітей та підлітків з порушенням функції нирок, маса тіла яких менша за 50 кг:
-Група – норма
КК >80 (мл/хв/1,73м2);
Доза та частота прийому (від 6 років) – 10-30 мг/кг (0,1-0,3 мл/кг) 2 рази на добу.
-Група – легка
КК 50-79 (мл/хв/1,73 м2);
Доза та частота прийому (від 6 років) – 10-20 мг/кг (0,1-0,2 мл/кг) 2 рази на добу.
-Група - середнього ступеня
КК 30-49 (мл/хв/1,73 м2);
Доза та частота прийому (від 6 років) – 5-15 мг/кг (0,05-0,15 мл/кг) 2 рази на добу.
-Група - важка
КК <30 (мл / хв / 1,73 м2);
Доза та частота прийому (від 6 років) – 5-10 мг/кг (0,05-0,1 мл/кг) 2 рази на добу.
-Група – термінальна стадія ниркової недостатності – пацієнти, які перебувають на гемодіалізі
Доза та частота прийому (від 6 років) – 10-20 мг/кг (0,1-0,2 мл/кг) 1 раз на добу.
(1) При дозах, менше 250 мг, і у пацієнтів, не здатних ковтати таблетки, застосовується розчин для прийому всередину; (3) Після завершення гемодіалізу рекомендується прийом додаткової дози, яка дорівнює 5-10 мг/кг (0,05-0,1 мл/кг).
Порушення функції печінки
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози не потрібне. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю величина КК може вводити в оману про ступінь ниркової недостатності.
Тому при КК < 60 мл/хв/1,73 м2 слід зменшити підтримуючу дозу препарату на 50%.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Леветирацетам таб 250 мг 30 шт производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Леветирацетам таб 250 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Леветирацетам таб 250 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Кеппра концентрат для приготовления раствора для инф... Кеппра концентрат для приготовления раствора для инф. 100 мг/мл 5 мл фл 10 шт, Кеппра раствор для приема внутрь 100 мг/мл 300 мл Кеппра раствор для приема внутрь 100 мг/мл 300 мл, Кеппра таб 250 мг 30 шт Кеппра таб 250 мг 30 шт, Кеппра таб 500 мг 30 шт Кеппра таб 500 мг 30 шт, Кеппра таб 500 мг 60 шт Кеппра таб 500 мг 60 шт, Леветинол раствор для приема внутрь 100мг/мл 300мл Леветинол раствор для приема внутрь 100мг/мл 300мл, Леветинол таб п/об пленочной 1000мг 30 шт Леветинол таб п/об пленочной 1000мг 30 шт, Леветинол таб п/об пленочной 250мг 30 шт Леветинол таб п/об пленочной 250мг 30 шт, Леветинол таб п/об пленочной 500мг 30 шт Леветинол таб п/об пленочной 500мг 30 шт, Леветирацетам-Алиум таб 1000 мг 30 шт Леветирацетам-Алиум таб 1000 мг 30 шт, Леветирацетам-Алиум таб 250 мг 30 шт Леветирацетам-Алиум таб 250 мг 30 шт, Леветирацетам-Алиум таб 500 мг 30 шт Леветирацетам-Алиум таб 500 мг 30 шт, Леветирацетам-алиум таб п/об пленочной 500мг 60 шт Леветирацетам-алиум таб п/об пленочной 500мг 60 шт, Леветирацетам канон таб п/об пленочной 1000мг 30 шт Леветирацетам канон таб п/об пленочной 1000мг 30 шт, Леветирацетам канон таб п/об пленочной 250мг 30 шт Леветирацетам канон таб п/об пленочной 250мг 30 шт, Леветирацетам канон таб п/об пленочной 500мг 30 шт Леветирацетам канон таб п/об пленочной 500мг 30 шт, Леветирацетам канон таб п/об пленочной 500мг 60 шт Леветирацетам канон таб п/об пленочной 500мг 60 шт, Леветирацетам таб. 500 мг 30 шт Леветирацетам таб. 500 мг 30 шт, Леветирацетам таб п/об пленочной 1000мг 30 шт Леветирацетам таб п/об пленочной 1000мг 30 шт, Леветирацетам таб п/об пленочной 250мг 30 шт Леветирацетам таб п/об пленочной 250мг 30 шт, Леветирацетам таб п/об пленочной 500мг 30 шт Леветирацетам таб п/об пленочной 500мг 30 шт.