Лекофен Комбо таб 200 мг+500 мг 6 шт
Топ продаж
Суперцена
Лекофен Комбо таб 200 мг+500 мг 6 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: ібупрофен - 200,00 мг, парацетамол - 500,00
мг
; мг, повідон До 30 – 40,00 мг, крохмаль прежелатинізований – 41,60 мг, тальк – 8,00 мг, стеаринова кислота – 4,00 мг; склад оболонки таблетки* (Опадрай II білий, 85F18422): полівініловий спирт – 11,160 мг, тальк – 4,129 мг, макрогол 3350 – 5,636 мг, титану діоксид – 6,975 мг. * Розчинник (очищена вода) випаровується в процесі виробництва і відсутня в готовому препараті.
Опис:
Овальні двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, покриті плівковою оболонкою.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 200мг + 500мг. По 6 таблеток у ПВХ/ПВДХ блістер, покритий алюмінієвою фольгою. По 1 блістеру разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена індивідуальна чутливість до ібупрофену, парацетамолу та інших компонентів препарату;
Одночасне застосування з іншими засобами, що містять нестероїдні протизапальні засоби, включаючи парацетамол, селективні інгібітори ЦОГ-2 та дози ацетилсаліцилової кислоти понад 75 мг на добу - підвищується ризик розвитку небажаних реакцій;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
Ерозивно-виразкові захворювання органів шлунково-кишкового тракту (у тому числі виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороба Крона, виразковий коліт) або виразкова кровотеча/перфорація виразки шлунково-кишкового тракту в активній фазі або в анамнезі, у тому числі спровоковані застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (два і більше хвороби або виразкової кровотечі);
Тяжка серцева недостатність (клас IV за NYHA – класифікація Нью-Йоркської Асоціації кардіологів);
Тяжка печінкова недостатність або захворювання печінки в активній фазі;
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв);
Підтверджена гіперкаліємія;
Декомпенсована серцева недостатність; період після проведення аортокоронарного шунтування;
Цереброваскулярна чи інша кровотеча;
Гемофілія або інші порушення згортання крові (у тому числі гіпокоагуляція), геморагічні діатези;
Вагітність (III триместр);
Вік до 18 років.
З обережністю
При наявності станів, зазначених у цьому розділі, перед застосуванням препарату слід звернутися до лікаря:
- Одночасний прийом інших нестероїдних протизапальних засобів;
- наявність в анамнезі одноразового епізоду виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки або виразкової кровотечі ШКТ, наявність інфекції Helicobacter pylori, гастрит, ентерит, коліт, виразковий коліт, хвороба Крона;
- бронхіальна астма або алергічні захворювання у стадії загострення або в анамнезі – можливий розвиток бронхоспазму;
- Системний червоний вовчак або змішане захворювання сполучної тканини (синдром Шарпа) - підвищений ризик асептичного менінгіту;
- ниркова недостатність, у тому числі при зневодненні (КК 30-60 мл/хв), нефротичний синдром;
- печінкова недостатність, цироз печінки з портальною гіпертензією, алкогольне ураження печінки без цирозу, доброякісна гіпербілірубінемія;
- артеріальна гіпертензія та/або застійна серцева недостатність, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, ішемічна хвороба серця;
- захворювання крові неясної етіології (лейкопенія та анемія);
- Дисліпідемія/гіперліпідемія;
- Цукровий діабет;
- Одночасне застосування з препаратами, які можуть збільшувати ризик виникнення виразок або кровотечі, зокрема з пероральними глюкокортикостероїдами (у тому числі преднізолоном), антикоагулянтами (у тому числі варфарином), антиагрегантами (у тому числі клопідогрелом), селективними інгібіторами у тому числі циталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертраліном);
- літній вік;
- Вагітність (I-II триместр), період грудного вигодовування.
Дозування200 мг+500 мг
Показання до застосуванняБіль у спині, біль у суглобах, м'язові та ревматичні болі, невралгія, головний біль, мігрень, зубний біль, менструальні болі, біль у горлі, гарячковий стан, симптоми застуди та грипу.
Препарат особливо показаний для симптоматичного лікування болю, що потребує більш вираженого знеболювального ефекту, ніж ібупрофен та парацетамол окремо.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиІбупрофен:
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з наступними лікарськими засобами:
- Ацетилсаліцилова кислота, за винятком низьких доз ацетилсаліцилової кислоти (не більше 75 мг на добу), призначених лікарем, оскільки спільне застосування може підвищити ризик виникнення побічних ефектів. При одночасному застосуванні ібупрофен знижує протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти (можливе підвищення частоти розвитку гострої коронарної недостатності у пацієнтів, які отримують як антиагрегантний засіб малі дози ацетилсаліцилової кислоти, після початку прийому ібупрофену);
- Інші нестероїдні протизапальні засоби, зокрема селективні інгібітори ЦОГ-2: слід уникати одночасного застосування двох і більше препаратів із групи нестероїдних протизапальних засобів через можливе збільшення ризику виникнення небажаних реакцій.
З обережністю застосовувати одночасно з такими лікарськими засобами:
- антикоагулянти та тромболітичні препарати: НПЗП можуть посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема, варфарину та тромболітичних препаратів (алтеплаза, стрептокіназа, урокіназа);
- Антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II та діуретики): НПЗЗ можуть знижувати ефективність препаратів цих груп у деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушенням ниркової функції) одночасне призначення Ф або антагоністів рецепторів ангіотензину II та засобів, що інгібують ЦОГ, може призвести до погіршення функції нирок, включаючи розвиток гострої ниркової недостатності (зазвичай оборотної). У зв'язку з цим, спільне застосування вищезазначених засобів слід призначати з обережністю, особливо у осіб похилого віку. Необхідно запобігати зневодненню у пацієнтів, а також розглянути можливість моніторингу функції нирок після початку такого комбінованого лікування та періодично – надалі.
- Глюкокортикостероїди: підвищений ризик ерозивно-виразкового ураження ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі;
- антиагреганти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;
- Серцеві глікозиди: одночасне призначення НПЗП та серцевих глікозидів може призвести до посилення серцевої недостатності, зниження швидкості клубочкової фільтрації та збільшення концентрації серцевих глікозидів у плазмі крові;
- Препарати літію: існують дані про можливість збільшення концентрації літію в плазмі крові на фоні застосування НПЗП;
- Метотрексат: існують дані про можливість збільшення концентрації метотрексату в плазмі крові на фоні застосування НПЗП;
- циклоспорин, такролімус: можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному призначенні з нестероїдними протизапальними засобами;
- Міфепристон: прийом НПЗЗ слід розпочати не раніше, ніж через 8-12 днів після закінчення прийому міфепристону, оскільки НПЗП можуть знижувати ефективність міфепристону;
- Зидовудин: одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та зидовудину може призвести до підвищення гематотоксичності. Є дані про підвищений ризик виникнення гемартрозу та гематом у ВІЛ-позитивних пацієнтів з гемофілією, які отримували спільне лікування зидовудином та ібупрофеном;
- Антибіотики хінолонового ряду: у пацієнтів, які отримують спільне лікування НПЗП та антибіотиками хінолонового ряду, можливе збільшення ризику виникнення судом;
- мієлотоксичні препарати посилюють прояви гематотоксичності препарату;
- Кофеїн посилює аналгезуючий ефект.
Парацетамол:
- протиблювотні засоби: зниження швидкості всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні з метоклопрамідом або домперидоном;
- Антикоагулянти: тривале застосування препаратів, що містять парацетамол, може посилювати ефект антикоагулянтів, зокрема варфарину, та підвищувати ризик кровотечі;
- Колестирамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу при одночасному застосуванні;
- Хлорамфенікол: парацетамол підвищує концентрацію хлорамфеніколу у плазмі крові.
Парацетамол помилково підвищує показники безперервного контролю рівня цукру в крові (CGM) в порівнянні з показниками глюкометра. Це стосується пацієнтів, які використовують пристрої CGM, які містять або не містять автоматичну інсулінову помпу, тобто з діабетом I типу.
Слід бути обережними при одночасному застосуванні парацетамолу та флуклоксациліну, що пов'язано з підвищенням ризику розвитку метаболічного ацидозу з високою аніонною реакцією, особливо у пацієнтів з фактором ризику розвитку дефіциту глутатіону (у тому числі пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, сепсисом, порушенням харчування та хворим) . Рекомендовано ретельний моніторинг для виявлення ознак порушення кислотно-лужного балансу, а саме метаболічного ацидозу з високою аніонною різницею, включаючи визначення 5-оксопроліну в сечі.
ПередозуванняІбупрофен:
У дорослих дозозалежний ефект передозування менш виражений. Період напіввиведення препарату при передозуванні становить 1,5-3 години.
Симптоми: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці або, рідше, діарея, шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. У тяжких випадках спостерігаються прояви з боку центральної нервової системи: сонливість, рідко – збудження, судоми, дезорієнтація, кома. У випадках тяжкого отруєння може розвиватися метаболічний ацидоз та збільшення протромбінового часу, ниркова недостатність, пошкодження тканини печінки, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та ціаноз. У пацієнтів із бронхіальною астмою можливе загострення цього захворювання.
Лікування: симптоматичне, з обов'язковим забезпеченням прохідності дихальних шляхів, моніторингом ЕКГ та основних показників життєдіяльності аж до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується застосування перорального активованого вугілля або промивання шлунка протягом 1 години після прийому потенційно токсичної дози ібупрофену. Якщо ібупрофен вже абсорбувався, може бути призначене лужне пиття з метою виведення кислого похідного ібупрофену нирками, форсований діурез. Часті або тривалі судоми слід усунути внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі погіршення бронхіальної астми рекомендується застосування бронходилататорів.
Парацетамол:
Симптоми передозування парацетамолу протягом перших 24 годин: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Пошкодження печінки може виявитися через 12-48 годин після прийому, тому звернутися до лікаря необхідно навіть за відсутності симптомів. Можливе порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжких отруєннях печінкова недостатність може прогресувати з такими ускладненнями, як енцефалопатія, крововилив, гіпоглікемія, набряк головного мозку та летальний кінець. Гостра ниркова недостатність з гострим тубулярним некрозом (визначається по болю в попереку, гематурії та протеїнурії) може розвинутись навіть за відсутності тяжкого ураження печінки. Є повідомлення про порушення серцевого ритму та панкреатиту.
Лікування: потрібне негайне лікування при передозуванні парацетамолом. Незважаючи на недостатність значних ранніх симптомів, пацієнти мають бути терміново доставлені до лікарні для негайного медичного огляду. Симптоми можуть бути обмежені нудотою або блюванням і не відповідати тяжкості передозування або ризику пошкодження органів. Лікування активованим вугіллям слід розглядати, якщо надмірну дозу було прийнято менше 1 години тому. Концентрація парацетамолу в плазмі повинна бути виміряна через 4 години або більше після прийому (раніше концентрації є ненадійними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути проведене до 24 годин після прийому парацетамолу, проте максимальний захисний ефект досягається приблизно через 8 годин після прийому препарату. Ефективність антидоту поступово знижується після цього. При необхідності вводять внутрішньовенно N-ацетилцистеїн відповідно до встановленої схеми застосування. Поза лікарнею, якщо немає блювоти, можна застосувати метіонін усередину. Пацієнтів, які звернулися із серйозною печінковою дисфункцією через 24 години після прийому препарату, необхідно направити до фахівця з отруєнь.
Додаткова інформація про особливі групи пацієнтів:
Підвищений ризик пошкодження печінки при передозуванні парацетамолом найбільш вірогідний у:
- пацієнтів, які тривалий час отримують лікування фермент-індукувальними засобами (такими як карбамазепін, фенобарбітон, фенітоїн, примідон, рифампіцин і звіробій продірявлений);
- Пацієнтів, що вживають алкоголь у кількостях вище рекомендованих;
- Пацієнтів з виснаженням глутатіону (наприклад, пацієнти з харчовими розладами, кістозним фіброзом, ВІЛ-інфекцією, кахексією, голодуючі).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий засіб комбінований (НПЗП + аналгезуючий ненаркотичний засіб). Код АТХ: M01AE51.
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу. Має спрямовану дію проти болю (знеболювальну), жарознижувальну та протизапальну дію. Ібупрофен і парацетамол відрізняються за механізмом та місцем дії. В результаті їх взаємопідсилювальної дії досягається більш виражене зниження больової чутливості та посилення жарознижувальної дії, ніж окремо.
Ібупрофен - похідна пропіонової кислоти з групи нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), має протизапальну, у тому числі протинабрякову, аналгетичну та жарознижувальну дію. Механізм дії ібупрофену обумовлений інгібуванням синтезу простагландинів - медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції за допомогою невибіркового пригнічення активності циклооксигенази 1 (ЦОГ-1) та циклооксигенази 2 (ЦОГ-2). Знеболюючий ефект ібупрофену забезпечується його інгібуючою дією на периферичному рівні. Антипіретичний ефект ібупрофену пов'язаний із центральним інгібуванням синтезу простагландинів у гіпоталамусі. Ібупрофен пригнічує міграцію лейкоцитів у вогнище запалення. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.
Парацетамол - аналгезуючий ненаркотичний засіб, має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію. Невибірково блокує ЦОГ-2 переважно в центральній нервовій системі. Парацетамол також може стимулювати активність низхідних шляхів серотоніну, що призводить до усунення передачі больового імпульсу в спинному мозку. На периферичному рівні парацетамол має слабовиражену дію на ЦОГ-1 і ЦОГ-2.
Препарат Лекофен Комбо має більш швидкий терапевтичний ефект і більш виражену знеболювальну дію (краще зменшує біль), ніж ібупрофен та парацетамол окремо. Після прийому однієї таблетки знеболюючий ефект відзначається в середньому через 15 хвилин після прийому препарату, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 40 хвилин та зберігається протягом 8 годин. Після прийому двох таблеток знеболюючий ефект відзначається в середньому через 18 хвилин після прийому препарату, клінічно значущий знеболюючий ефект досягається через 45 хвилин та зберігається протягом 9 годин.
Фармакокінетика:
Ібупрофен:
Всмоктування: абсорбція висока, швидко та практично повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі після прийому внутрішньо - близько 1-2 годин. Застосування препарату разом з їжею може збільшувати час досягнення максимальної концентрації на 25 хвилин, проте загальний рівень всмоктування еквівалентний.
Розподіл: зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає в порожнину суглобів, накопичується в синовіальній рідині, створюючи в ній вищі концентрації, ніж у плазмі. Існують дані про те, що ібупрофен виявлявся в грудному молоці в незначних концентраціях.
Метаболізм: метаболізм у печінці. Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму.
Виведення: період напіввиведення (Т1/2) – близько 2 годин. Переважно виводиться нирками у вигляді метаболітів (у незміненому вигляді не більше 1%) та меншою мірою з жовчю у вигляді метаболітів та їх кон'югатів. У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі ібупрофену проти більш молодими людьми.
Парацетамол:
Всмоктування: абсорбція висока, швидко всмоктується із ШКТ. Виявляється у плазмі крові через 5 хвилин після прийому препарату натще. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі після прийому внутрішньо - 30-40 хвилин. Cmax – 5-20 мкг/мл. При прийомі препарату Лекофен Комбо з їжею визначається нижча його концентрація в плазмі крові, яка досягається на 55 хвилин пізніше, проте загальний ступінь всмоктування еквівалентний.
Розподіл: зв'язок з білками плазми крові менше 10% при прийомі в терапевтичних дозах, трохи збільшується при передозуванні. Достатньо рівномірно розподіляється в рідких середовищах організму. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр.
Метаболізм: близько 90-95 % парацетамолу метаболізується у печінці з утворенням неактивних кон'югатів з глюкуроновою кислотою (60 %), таурином (35 %) та цистеїном (3 %), а також невеликої кількості гідроксильованих та деацетильованих метаболітів. Невелика частина препарату гідроксилюється мікросомальними ферментами з утворенням високоактивного N-ацетил-р-бензохіноніміну, який зв'язується із сульфгідрильними групами глутатіону. При виснаженні запасів глутатіону у печінці (при передозуванні) ферментні системи гепатоцитів можуть блокуватися, що призводить до пошкодження тканин. Виведення: виводиться нирками переважно у вигляді глюкуронідів та сульфатованих кон'югатів з утворенням близько 10 % кон'югатів глутатіону (менше 5 % виводиться у незміненому вигляді). T1/2 – 3 години.
У людей похилого віку не виявлялося значних відмінностей у фармакокінетичному профілі парацетамолу проти більш молодими людьми.
Біодоступність та фармакокінетичні показники ібупрофену та парацетамолу, які приймаються у складі даного комбінованого препарату, не змінюються як при одноразовому, так і при багаторазовому застосуванні. Лікарський препарат розроблений з використанням технології, яка дозволяє ібупрофену та парацетамолу вивільнятися одночасно, тому активні інгредієнти забезпечують комбінований ефект.
Вагітність та годування груддюВагітність
Дані щодо застосування препарату під час вагітності відсутні. Інгібування синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або ембріофетальний розвиток. Дані, отримані під час епідеміологічних досліджень, свідчать, що застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводить до підвищення ризику мимовільного аборту, вроджених вад серця і дефектів передньої черевної стінки. Застосування препарату в III триместрі вагітності може викликати у плода ознаки токсичної дії на серце та легені (передчасне закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія), порушення функції нирок, яка може прогресувати до розвитку ниркової недостатності, що супроводжується олігогідроамніоном, та, у зв'язку з цим, протипоказано . Слід уникати застосування препарату в I – II триместрах вагітності, оскільки ібупрофен підвищує ймовірність подовження тривалості кровотечі, чинить антиагрегаційну дію навіть у низьких дозах та може інгібувати скорочення матки, призводячи тим самим до відстрочення або збільшення тривалості пологів. При необхідності прийому препарату на даному терміні вагітності слід проконсультуватися з лікарем. До цього часу не відмічено негативного впливу парацетамолу у рекомендованих дозах на плід. При необхідності прийому препарату на даному терміні вагітності слід проконсультуватися з лікарем. До цього часу не відмічено негативного впливу парацетамолу у рекомендованих дозах на плід. При необхідності прийому препарату на даному терміні вагітності слід проконсультуватися з лікарем. До цього часу не відмічено негативного впливу парацетамолу у рекомендованих дозах на плід.
Період грудного вигодовування
Є дані про те, що ібупрофен може в незначних кількостях проникати в грудне молоко без будь-яких негативних наслідків для здоров'я немовляти, тому зазвичай при короткочасному прийомі необхідності припинення грудного вигодовування не виникає. Парацетамол виділяється з грудним молоком, проте клінічно значущого ефекту не має. При необхідності тривалого застосування препарату слід звернутися до лікаря для вирішення питання щодо припинення грудного вигодовування на період застосування препарату.
Фертильність
Діючі речовини, що входять до складу препарату Лекофен Комбо, пригнічують циклооксигеназу та синтез простагландинів, впливають на овуляцію і можуть порушувати жіночу репродуктивну функцію (оборотно після відміни лікування).
Умови відпустки з аптекБез рецепта
Побічні явищаРизик виникнення небажаних реакцій можна звести до мінімуму, якщо застосовувати препарат коротким курсом у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів.
У людей похилого віку спостерігається підвищена частота небажаних реакцій на фоні застосування нестероїдних протизапальних засобів, особливо шлунково-кишкових кровотеч і перфорацій, у деяких випадках із летальним кінцем. Небажані реакції є переважно дозозалежними. Зокрема, ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі залежить від діапазону доз та від тривалості лікування.
Нижченаведені небажані реакції відзначалися при короткочасному прийомі ібупрофену в дозах 1200 мг/добу, парацетамолу в дозах 3000 мг/добу (6 таблеток). При лікуванні хронічних станів та при тривалому застосуванні можлива поява інших побічних явищ.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані явища класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000) до <1/100), рідко (від >1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення було неможливо.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, нейтропенія, апластична анемія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами таких порушень можуть бути лихоманка, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, кровотеча з носа та підшкірні крововиливи, кровотечі та синці невідомого походження.
Порушення з боку імунної системи нечасті: реакції гіперчутливості – неспецифічні алергічні реакції та анафілактичні реакції, алергічний риніт, еозинофілія; дуже рідко: тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, зниження артеріального тиску (АТ) (анафілаксія, набряк Квінке або тяжкий анафілактичний шок).
Порушення з боку нервової системи: нечасто: біль голови, запаморочення; дуже рідко: парестезія, неврит зорового нерва, сонливість, асептичний менінгіт (у пацієнтів з аутоімунними порушеннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини, під час лікування ібупрофеном спостерігалися поодинокі випадки появи симптомів асепт нудота, блювання, лихоманка та порушення орієнтації, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації).
Порушення органу зору дуже рідко: порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: дуже рідко: дзвін у вухах та вертиго.
Порушення серця: дуже рідко: серцева недостатність, при тривалому застосуванні підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда).
Порушення з боку судин: дуже рідко: периферичні набряки, підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко: бронхіальна астма, у тому числі загострення, бронхоспазм, задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, дискомфорт у животі, блювання; нечасто: метеоризм та запор, виразкова хвороба шлунка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, мелена, блювання кров'ю, у деяких випадках з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку, виразковий стоматит, загострення виразкового коліту та хвороби Крона; нечасто: гастрит, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко: порушення функції печінки (особливо при тривалому застосуванні), підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит, жовтяниця.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: гостра ниркова недостатність (компенсована та декомпенсована), особливо при тривалому застосуванні, у поєднанні з підвищенням концентрації сечовини у плазмі крові та появою набряків, папілярний некроз, гематурія та протеїнурія, нефритичний синдром, , Інтерстиціальний нефрит, цистит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин часто: гіпергідроз (підвищена пітливість); нечасто: висипання на шкірі, гострий генералізований екзантематозний пустульоз; дуже рідко: ексфоліативні та бульозні дерматози, у тому числі токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень часто: підвищення активності аланінамінотрансферази, гамма-глутамілтранспептидази, підвищення плазмової концентрації креатиніну та сечовини, зміна показників функції печінки (за межами норми); нечасто: підвищення активності аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, креатинфосфокінази, зниження концентрації гемоглобіну, підвищення кількості тромбоцитів.
При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
особливі вказівкиРекомендується застосовувати препарат максимально можливим коротким курсом та у мінімальній ефективній дозі, необхідної для усунення симптомів.
У пацієнтів з бронхіальною астмою або алергічними захворюваннями на стадії загострення, а також у пацієнтів з анамнезом бронхіальної астми/алергічного захворювання препарат може спровокувати бронхоспазм.
Застосування препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаним захворюванням сполучної тканини пов'язане з підвищеним ризиком розвитку асептичного менінгіту.
Під час тривалого лікування необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки та нирок. З появою симптомів гастропатії показаний ретельний контроль, що включає проведення эзофагогастродуоденоскопии, загальний аналіз крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров.
У період лікування не рекомендується прийом етанолу. Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок.
Пацієнтам з гіпертонією, у тому числі в анамнезі, та/або з хронічною серцевою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки препарат може викликати затримку рідини, підвищення артеріального тиску та набряки. Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю II-IM класу по NYHA, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями призначати препарат слід тільки після ретельної оцінки відношення користі-ризику, при цьому слід уникати застосування високих доз і 2400 мг/добу).
Застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з вітряною віспою може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку тяжких гнійних ускладнень інфекційно-запальних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини (наприклад, некротизуючого фасціїту). У зв'язку з цим рекомендується уникати застосування препарату під час вітряної віспи.
Пацієнтам із нирковою недостатністю необхідно проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату, оскільки існує ризик погіршення функціонального стану нирок.
Щоб уникнути можливої шкідливої дії на печінку в період застосування препарату не слід вживати алкоголь.
Препарат може спотворювати результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні глюкози, сечової кислоти у сироватці крові, 17-кетостероїдів (необхідна відміна препарату за 48 годин до дослідження).
Не слід приймати з іншими препаратами, що містять парацетамол. Якщо це сталося, необхідно терміново звернутися за медичною допомогою, навіть за умови задовільного самопочуття, т.к. це може призвести до передозування.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
При дотриманні рекомендованого режиму дозування та термінів застосування препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами та механізмами, а також на заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиУважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату. Для прийому внутрішньо, до або через 2-3 години після їди. Лише для короткочасного застосування.
Приймати по 1 таблетці до трьох разів на добу, запиваючи водою. Інтервал між прийомами препарату має становити щонайменше 6 годин.
Максимальна разова доза: 2 таблетки (відповідає 400 мг ібупрофену, 1000 мг парацетамолу). Максимальна добова доза: 6 таблеток (відповідає 1200 мг ібупрофену, 3000 мг парацетамолу).
Тривалість лікування, що рекомендується, - не більше 3 днів.
Якщо при прийомі препарату протягом 3 днів симптоми зберігаються або посилюються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Лекофен Комбо таб 200 мг+500 мг 6 шт производится компанией САНДОЗ. Само производство расположено в стране Греция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Лекофен Комбо таб 200 мг+500 мг 6 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Лекофен Комбо таб 200 мг+500 мг 6 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Мотрин таб 250мг 20 шт Мотрин таб 250мг 20 шт, Нурофаст таб 200 мг 20 шт Нурофаст таб 200 мг 20 шт, Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт., Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средст... Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средство , таблетки растворимые , 24 шт., Анальгин таб 500мг 20 шт Анальгин таб 500мг 20 шт, Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт, Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт, Кофицил-плюс таб 10 шт Кофицил-плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 10 шт Кофицил-Плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 20 шт Кофицил-Плюс таб 20 шт, Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт, Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт, Некст обезболивающее таб. 10шт Некст обезболивающее таб. 10шт, Некст обезболивающее таб. 6шт Некст обезболивающее таб. 6шт, Новиган таб 10 шт Новиган таб 10 шт, Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт Парацетамол таб 500мг 10 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт озон Парацетамол таб 500мг 10 шт озон, Сафистон таб 10 шт Сафистон таб 10 шт, Цитрамон п таб 20 шт Цитрамон п таб 20 шт, Цитрамон п форте таб 10 шт озон Цитрамон п форте таб 10 шт озон.
Пока нет комментариев