L-тироксин Реневал таб 50 мкг 56 шт
Топ продаж
Суперцена
L-тироксин Реневал таб 50 мкг 56 шт - це лікарський засіб, який використовується для лікування гіпотиреозу та дифузного зобу. Він має анаболічну дію на білковий та жировий обмін, стимулює зростання та розвиток тканин, підвищує функціональну активність серцево-судинної системи та центральної нервової системи. Препарат метаболізується головним чином у печінці, нирках, головному мозку та в м'язах, і виводиться нирками та через кишечник. Його терапевтичний ефект спостерігається через 7-12 днів, а клінічний ефект при гіпотиреозі проявляється через 3-5 діб.
L-тироксин Реневал таб 50 мкг 56 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: левотироксин натрію – 50,000 мкг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, желатин, кроскармелоза натрію, магнію стеарат
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки, 50 мкг. По 14 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 4 контурних коміркових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняГіперчутливість до левотироксину натрію та/або будь-якої з допоміжних речовин;
Нелікований тиреотоксикоз;
Нелікована гіпофізарна недостатність;
Нелікована недостатність надниркових залоз;
Застосування у період вагітності у комбінації з антитиреоїдними засобами.
Не слід розпочинати лікування препаратом за наявності гострого інфаркту міокарда, гострого міокардиту, гострого панкардиту.
Препарат містить лактозу, тому його застосування не рекомендовано пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю:
Левотироксин натрію слід призначати з обережністю при захворюваннях серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця (атеросклероз, стенокардія, інфаркт міокарда в анамнезі), артеріальна гіпертензія, аритмія; при цукровому діабеті, важкому тривалому гіпотиреозі, синдромі мальабсорбції (може знадобитися корекція дози); у пацієнтів із схильністю до психотичних реакцій.
Дозування50 мкг
Показання до застосуванняГіпотиреоз;
Еутиреоїдний зоб;
Як замісна терапія і для профілактики рецидиву зоба після оперативних втручань на щитовидній залозі;
Як супресивна та замісна терапія при злоякісних новоутвореннях щитовидної залози, в основному після оперативного лікування;
Дифузний токсичний зоб: після досягнення еутиреоїдного стану антитиреоїдними засобами (у вигляді комбінованої або монотерапії);
Як діагностичний засіб при проведенні тесту тиреоїдної супресії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗастосування трициклічних антидепресантів із левотироксином натрію може призвести до посилення дії антидепресантів.
Левотироксин натрію знижує дію серцевих глікозидів.
При одночасному застосуванні колестирамін та колестипол (іонообмінні смоли), а також алюмінію гідроксид зменшують плазмову концентрацію левотироксину натрію за рахунок гальмування всмоктування його в кишечнику. У зв'язку з цим левотироксин натрію слід застосовувати за 4-5 годин до прийому зазначених препаратів.
При одночасному застосуванні з анаболічними стероїдами, аспарагіназою, тамоксифеном, можлива фармакокінетична взаємодія на рівні зв'язування з білками плазми.
Інгібітори протеази (наприклад, ритонавір, індинавір, лопінавір) можуть впливати на ефективність левотироксину натрію. Рекомендується ретельний моніторинг концентрації тиреоїдних гормонів. При необхідності слід скоригувати дозу левотироксину натрію. Фенітоїн може впливати на ефективність левотироксину натрію внаслідок витіснення левотироксину натрію із зв'язку з білками плазми, що може призвести до підвищення концентрації вільного Т4 та Т3. З іншого боку, фенітоїн підвищує інтенсивність метаболізму левотироксину натрію у печінці. Рекомендується ретельний моніторинг концентрації тиреоїдних гормонів.
Левотироксин натрію може сприяти зниженню ефективності гіпоглікемічних препаратів. Тому необхідний частий моніторинг концентрації глюкози в крові з початку замісної терапії гормоном щитовидної залози. При необхідності дозу гіпоглікемічного препарату слід скоригувати.
Левотироксин натрію може посилювати ефект антикоагулянтів (похідні кумарину) шляхом витіснення їх через білки плазми, що може підвищити ризик розвитку кровотечі, наприклад, крововиливу в ЦНС або шлунково-кишкової кровотечі, особливо у літніх пацієнтів. Тому потрібний регулярний моніторинг параметрів коагуляції як на початку, так і в ході поєднаної терапії зазначеними препаратами. При необхідності дозу антикоагулянту слід скоригувати.
Саліцилати, дикумарол, фуросемід у високих дозах (250 мг), клофібрат та інші препарати можуть витісняти левотироксин натрію через білки плазми, що призводить до підвищення концентрації фракції вільного Т4.
Орлістат: при одночасному прийомі орлістату та левотироксину натрію може розвинутись гіпотиреоз та/або відбутися зниження контролю гіпотиреозу. Причиною цього може бути зниження всмоктування солей йоду та/або левотироксину натрію.
Севеламер може зменшувати всмоктування левотироксину натрію.
Інгібітори тирозинкінази (наприклад, іматиніб, сунітініб) можуть знижувати ефективність левотироксину натрію. Тому на початку або наприкінці курсу супутньої терапії вказаними препаратами рекомендується моніторинг зміни функції щитовидної залози у пацієнтів, що при необхідності дозу левотироксину натрію коригують.
Лікарські препарати, що містять солі алюмінію, заліза та кальцію: алюміній, що містять лікарські препарати (антациди, сукральфат) в літературі описані як потенційно знижують ефективність левотироксину натрію. Тому прийом левотироксину натрію рекомендується здійснювати щонайменше за 2 години до застосування цих лікарських препаратів. Дана рекомендація відноситься до застосування лікарських препаратів, що містять солі заліза та кальцію.
Соматропін при одночасному застосуванні з левотироксином натрію може прискорити закриття епіфізарних зон росту.
Пропілтіоурацил, глюкокортикостероїди, бета-симпатолітики, йодовмісні контрастні препарати та аміодорон пригнічують периферичне перетворення Т4 на Т3. З огляду на високий вміст йоду застосування аміодорону може супроводжуватися розвитком як гіпертиреозу, так і гіпотиреозу. Особливу увагу слід приділяти вузловому зобу з можливим розвитком нерозпізнаної функціональної автономії.
Сертралін, хлорохін/прогуаніл знижують ефективність левотироксину натрію та підвищують концентрацію ТТГ у сироватці.
Лікарські препарати, що сприяють індукції печінкових ферментів (наприклад, барбітурати, карбамазепін) можуть сприяти кліренсу печінкового левотироксину натрію.
У жінок, які застосовують контрацептиви естрогену, або у жінок в постменопаузі, які отримують замісну гормональну терапію, може зростати потреба в левотироксині натрію.
Вживання продуктів, що містять соєві, може сприяти зниженню всмоктування в кишечнику левотироксину натрію. Тому може знадобитися корекція дози, особливо на початку або після припинення вживання продуктів, що містять сою.
ПередозуванняСимптоми:
При передозуванні препарату спостерігається значне збільшення швидкості обміну речовин. Клінічні ознаки гіпертиреозу можуть виникати у разі передозування, якщо перевищено індивідуальний поріг переносимості левотироксину натрію, або якщо доза препарату з початку терапії підвищується занадто швидко. Симптоми, характерні для гіпертиреозу: серцеві аритмії, тахікардія, серцебиття, стенокардія, головний біль, м'язова слабкість та м'язові посмикування, гіперемія (особливо особи), лихоманка, блювання, порушення менструального циклу, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, тремор, тремор зниження маси тіла, діарея. Передозування левотироксину натрію може призвести до появи симптомів гострого психозу, особливо у пацієнтів із схильністю до психотичних розладів. Були зареєстровані випадки раптової зупинки серцевої діяльності у пацієнтів, які приймали надмірно високі дози натрію левотироксину протягом багатьох років. У схильних пацієнтів були виявлені окремі випадки виникнення судом при перевищенні індивідуального порога переносимості.
Лікування:
Залежно від вираженості симптомів, лікарем може бути рекомендовано зменшення добової дози препарату, перерва в лікуванні на кілька днів, призначення бета-адреноблокаторів. При прийомі гранично високих доз може бути призначений плазмаферез. Після зникнення побічних ефектів лікування слід розпочинати з обережністю з нижчою дозою.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група: Тиреоїдний
засіб . Після часткового перетворення на трийодтиронін (у печінці та нирках) і переходу в клітини організму, впливає на розвиток та зростання тканин, на обмін речовин. У малих дозах має анаболічну дію на білковий та жировий обмін.
У середніх дозах стимулює зростання та розвиток, підвищує потребу тканин у кисні, стимулює метаболізм білків, жирів та вуглеводів, підвищує функціональну активність серцево-судинної системи та центральної нервової системи.
У великих дозах пригнічує вироблення тиреотропін-рилізинг гормону гіпоталамуса та тиреотропного гормону (ТТГ) гіпофізу.
Терапевтичний ефект спостерігається через 7-12 днів, протягом цього часу зберігається дія після відміни препарату. Клінічний ефект при гіпотиреозі проявляється через 3-5 діб. Дифузний зоб зменшується або зникає протягом 3-6 місяців.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При внутрішньому прийомі левотироксин натрію всмоктується переважно у верхньому відділі тонкого кишечника. Всмоктується до 80% прийнятої дози левотироксину натрію. Їда знижує всмоктування левотироксину натрію. Максимальна концентрація в сироватці досягається приблизно через 5-6 годин після прийому внутрішньо.
Розподіл:
Після всмоктування більше 99% препарату зв'язується з білками сироватки (тироксин-зв'язуючим глобуліном, тироксин-зв'язуючим преальбуміном та альбуміном). У різних тканинах відбувається монодейодування приблизно 80% левотироксину натрію з утворенням трийодтироніну (Т3) та неактивних продуктів.
Метаболізм:
Тиреоїдні гормони метаболізуються головним чином у печінці, нирках, головному мозку та в м'язах. Невелика кількість препарату піддається дезамінуванню та декарбоксилюванню, а також кон'югуванню із сірчаною та глюкуроновою кислотами (у печінці). Період напіввиведення становить 6-7 днів. При тиреотоксикозі період напіввиведення коротшає до 3-4 днів, а при гіпотиреозі подовжується до 9-10 днів. Розрахунковий обсяг розподілу складає 10-12 л. Метаболічний кліренс становить близько 1,2 л плазми на добу.
Виведення:
Метаболіти виводяться нирками та через кишечник.
Вагітність та годування груддюВагітність:
У період вагітності та особливо в період грудного вигодовування лікування тиреоїдними гормонами слід проводити послідовно. У період вагітності може знадобитися збільшення дози препарату. Оскільки підвищення концентрації ТТГ у плазмі може спостерігатися вже з 4-го тижня вагітності, вагітним, які отримують терапію левотироксином натрію, слід визначати концентрацію ТТГ у плазмі протягом кожного триместру, щоб переконатися, що вона знаходиться в межах рекомендованого для даного триместру діапазону . Підвищення концентрації ТТГ у плазмі слід коригувати збільшенням дози левотироксину натрію. Оскільки концентрація ТТГ у післяпологовому періоді аналогічна її значенням до вагітності, відразу після пологів жінка повинна бути переведена на дозу левотироксину натрію, яку вона отримувала до настання вагітності. Через 6-8 тижнів після пологів слід визначити концентрацію ТТГ у плазмі крові. Під час вагітності необхідно утриматися від проведення діагностичних тестів на пригнічення функції щитовидної залози, оскільки застосування радіоактивних речовин у вагітних жінок протипоказане. Немає даних про виникнення тератогенної та фетотоксичної дії у людини при прийомі левотироксину натрію у рекомендованих терапевтичних дозах. Прийом препарату в період вагітності у надмірно високих дозах може негативно впливати на плід та постнатальний розвиток. Застосування при вагітності препарату в комбінації з антитиреоїдними засобами протипоказане, оскільки прийом левотироксину натрію може вимагати збільшення доз антитиреоїдних засобів. Оскільки антитиреоїдні засоби, на відміну від левотироксину натрію, можуть проникати через плаценту,
Період грудного вигодовування
Левотироксин натрію проникає в грудне молоко в період грудного вигодовування. Однак при застосуванні в рекомендованих терапевтичних дозах концентрація тиреоїдних гормонів у грудному молоці не досягає рівня, здатного викликати гіпотиреоз та пригнічення секреції ТТГ у дитини.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаПри правильному застосуванні левотироксину натрію під контролем лікаря не спостерігаються побічні ефекти. Були зареєстровані випадки алергічних реакцій як ангіоневротичного набряку.
Важливо повідомляти про розвиток небажаних реакцій для забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиТиреоїдні гормони не слід призначати для зниження маси тіла. У пацієнтів з еутиреоз лікування левотироксином не призводить до зниження маси тіла. Високі дози левотироксину натрію можуть викликати розвиток серйозних та небезпечних для життя небажаних реакцій, зокрема у поєднанні з деякими речовинами для зниження маси тіла, особливо з симпатоміметичними амінами.
До початку замісної терапії гормонами щитовидної залози або до виконання тесту тиреоїдної супресії необхідно виключити або провести лікування наступних захворювань або патологічних станів: гострої коронарної недостатності, стенокардії, атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, недостатності гіпофіза або недостатності надниркових залоз. До початку терапії гормонами щитовидної залози слід виключити або провести лікування функціональної автономії щитовидної залози.
У пацієнтів з ризиком розвитку психотичних розладів рекомендується починати терапію з низькою дозою левотироксину натрію з подальшим її повільним збільшенням на початку терапії. Рекомендується спостерігати за пацієнтами. У разі виявлення ознак психотичних розладів, доза левотироксину натрію, що приймається, повинна бути скоригована.
Необхідно унеможливити виникнення навіть незначного лікарсько-обумовленого гіпертиреозу у пацієнтів з коронарною недостатністю, серцевою недостатністю або тахіаритміями. Тому в цих випадках потрібний регулярний моніторинг концентрації тиреоїдних гормонів.
До проведення замісної терапії гормонами щитовидної залози необхідно з'ясувати етіологію вторинного гіпотиреозу. При необхідності слід розпочати замісну терапію з метою компенсації надниркової недостатності.
При підозрі на розвиток функціональної автономії щитовидної залози до початку терапії рекомендується виконання ТРГ-тесту або супресивної сцинтиграфії.
У жінок у постменопаузі з гіпотиреозом та підвищеним ризиком остеопорозу, необхідно виключити наявність концентрацій левотироксину натрію у сироватці, що перевищують фізіологічні. У цьому випадку рекомендовано ретельний моніторинг функції щитовидної залози.
Застосування левотироксину натрію не рекомендується за наявності метаболічних порушень, що супроводжуються гіпертиреозом. Винятком є супутнє застосування під час лікарської терапії гіпертиреозу антитиреоїдними препаратами.
З моменту початку терапії левотироксином натрію у разі переходу з одного препарату на інший рекомендується скоригувати дозу залежно від клінічної відповіді пацієнта на терапію та результатів лабораторного обстеження.
При одночасному застосуванні орлістату та левотироксину натрію може розвинутись гіпотиреоз та/або відбутися зниження контролю гіпотиреозу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Пацієнти, які приймають левотироксин натрію, повинні проконсультуватися з лікарем до початку застосування орлістату, оскільки, можливо, потрібно приймати орлістат і левотироксин натрію в різний час доби та скоригувати дозу левотироксину натрію. Надалі рекомендується моніторинг функції щитовидної залози.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Дослідження впливу левотироксину натрію на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилися. Тим не менш, оскільки левотироксин натрію ідентичний природному тиреоїдному гормону, впливу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не очікується.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці (контурна коміркова упаковка в пачці). Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДобова доза визначається індивідуально залежно від показань, клінічного стану пацієнта та даних лабораторного обстеження.
Добову дозу препарату L-тироксин Реневал приймають внутрішньо вранці натщесерце, принаймні за 30 хвилин до їди, запиваючи таблетку невеликою кількістю рідини (півсклянки води) і не розжовуючи.
При проведенні замісної терапії гіпотиреозу у пацієнтів молодше 55 років за відсутності серцево-судинних захворювань левотироксин натрію призначають у добовій дозі 1,6-1,8 мкг на 1 кг маси тіла; у пацієнтів старше 55 років або із серцево-судинними захворюваннями – 0,9 мкг на 1 кг маси тіла.
Початковий етап замісної терапії при гіпотиреозі:
- Пацієнти без серцево-судинних захворювань молодше 55 років:
Початкова доза:
• жінки – 75-100 мкг/добу;
• чоловіки – 100-150 мкг/добу;
- Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями або старше 55 років:
• Початкова доза – 25 мкг на день;
• Збільшувати по 25 мкг з інтервалом 2 місяці до нормалізації показника ТТГ у крові;
• При появі або погіршенні симптомів серцево-судинної системи провести корекцію терапії серцево-судинних захворювань.
Рекомендовані дози тироксину для лікування вродженого гіпотиреозу:
Вік 0-6 місяців: добова доза левотироксину натрію 25-50 мкг;
Вік 6-12 місяців: добова доза левотироксину натрію 50-75 мкг;
Вік 1-5 років: добова доза левотироксину натрію 75-100 мкг;
Вік 6-12 років: добова доза левотироксину натрію 100-150 мкг;
Вік 12 років: добова доза левотироксину натрію 100-200 мкг.
Лікування еутиреоїдного зоба: 75-200 мкг/добу.
Профілактика рецидиву після хірургічного лікування еутиреоїдного зобу: 75-200 мкг/добу.
У комплексній терапії тиреотоксикозу: 50-100 мкг/добу.
Супресивна терапія раку щитовидної залози: 150-300 мкг/добу.
Тест тиреоїдної супресії:
- за 4 тижні до тесту: 75 мкг/добу;
- за 3 тижні до тесту: 75 мкг/добу;
- за 2 тижні до тесту: 150-200 мкг/добу;
- за 1 тиждень до тесту: 150-200 мкг/добу.
Грудним дітям та дітям до 3 років добову дозу левотироксину натрію дають в один прийом за 30 хвилин до першого годування. Таблетку розчиняють у воді до тонкої суспензії, яку готують безпосередньо перед прийомом препарату.
У пацієнтів з тяжкими тривалим гіпотиреозом лікування слід починати з особливою обережністю, з малих доз - з 12,5 мкг/добу, дозу збільшують до підтримуючої через більш тривалі інтервали часу - на 12,5 мкг/добу кожні 2 тижні і частіше визначають концентрацію ТТГ у крові.
При гіпотиреозі левотироксин натрію приймають, як правило, протягом усього життя. При тиреотоксикозі левотироксин натрію використовують у комплексній терапії з антитиреоїдними препаратами після досягнення еутиреоїдного стану. В усіх випадках тривалість лікування препаратом визначає лікар.
Для точного дозування необхідно використовувати найбільш відповідне дозування левотироксину натрію.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
L-тироксин Реневал таб 50 мкг 56 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: левотироксин натрію – 50,000 мкг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, желатин, кроскармелоза натрію, магнію стеарат
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки, 50 мкг. По 14 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 4 контурних коміркових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняГіперчутливість до левотироксину натрію та/або будь-якої з допоміжних речовин;
Нелікований тиреотоксикоз;
Нелікована гіпофізарна недостатність;
Нелікована недостатність надниркових залоз;
Застосування у період вагітності у комбінації з антитиреоїдними засобами.
Не слід розпочинати лікування препаратом за наявності гострого інфаркту міокарда, гострого міокардиту, гострого панкардиту.
Препарат містить лактозу, тому його застосування не рекомендовано пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю:
Левотироксин натрію слід призначати з обережністю при захворюваннях серцево-судинної системи: ішемічна хвороба серця (атеросклероз, стенокардія, інфаркт міокарда в анамнезі), артеріальна гіпертензія, аритмія; при цукровому діабеті, важкому тривалому гіпотиреозі, синдромі мальабсорбції (може знадобитися корекція дози); у пацієнтів із схильністю до психотичних реакцій.
Дозування50 мкг
Показання до застосуванняГіпотиреоз;
Еутиреоїдний зоб;
Як замісна терапія і для профілактики рецидиву зоба після оперативних втручань на щитовидній залозі;
Як супресивна та замісна терапія при злоякісних новоутвореннях щитовидної залози, в основному після оперативного лікування;
Дифузний токсичний зоб: після досягнення еутиреоїдного стану антитиреоїдними засобами (у вигляді комбінованої або монотерапії);
Як діагностичний засіб при проведенні тесту тиреоїдної супресії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗастосування трициклічних антидепресантів із левотироксином натрію може призвести до посилення дії антидепресантів.
Левотироксин натрію знижує дію серцевих глікозидів.
При одночасному застосуванні колестирамін та колестипол (іонообмінні смоли), а також алюмінію гідроксид зменшують плазмову концентрацію левотироксину натрію за рахунок гальмування всмоктування його в кишечнику. У зв'язку з цим левотироксин натрію слід застосовувати за 4-5 годин до прийому зазначених препаратів.
При одночасному застосуванні з анаболічними стероїдами, аспарагіназою, тамоксифеном, можлива фармакокінетична взаємодія на рівні зв'язування з білками плазми.
Інгібітори протеази (наприклад, ритонавір, індинавір, лопінавір) можуть впливати на ефективність левотироксину натрію. Рекомендується ретельний моніторинг концентрації тиреоїдних гормонів. При необхідності слід скоригувати дозу левотироксину натрію. Фенітоїн може впливати на ефективність левотироксину натрію внаслідок витіснення левотироксину натрію із зв'язку з білками плазми, що може призвести до підвищення концентрації вільного Т4 та Т3. З іншого боку, фенітоїн підвищує інтенсивність метаболізму левотироксину натрію у печінці. Рекомендується ретельний моніторинг концентрації тиреоїдних гормонів.
Левотироксин натрію може сприяти зниженню ефективності гіпоглікемічних препаратів. Тому необхідний частий моніторинг концентрації глюкози в крові з початку замісної терапії гормоном щитовидної залози. При необхідності дозу гіпоглікемічного препарату слід скоригувати.
Левотироксин натрію може посилювати ефект антикоагулянтів (похідні кумарину) шляхом витіснення їх через білки плазми, що може підвищити ризик розвитку кровотечі, наприклад, крововиливу в ЦНС або шлунково-кишкової кровотечі, особливо у літніх пацієнтів. Тому потрібний регулярний моніторинг параметрів коагуляції як на початку, так і в ході поєднаної терапії зазначеними препаратами. При необхідності дозу антикоагулянту слід скоригувати.
Саліцилати, дикумарол, фуросемід у високих дозах (250 мг), клофібрат та інші препарати можуть витісняти левотироксин натрію через білки плазми, що призводить до підвищення концентрації фракції вільного Т4.
Орлістат: при одночасному прийомі орлістату та левотироксину натрію може розвинутись гіпотиреоз та/або відбутися зниження контролю гіпотиреозу. Причиною цього може бути зниження всмоктування солей йоду та/або левотироксину натрію.
Севеламер може зменшувати всмоктування левотироксину натрію.
Інгібітори тирозинкінази (наприклад, іматиніб, сунітініб) можуть знижувати ефективність левотироксину натрію. Тому на початку або наприкінці курсу супутньої терапії вказаними препаратами рекомендується моніторинг зміни функції щитовидної залози у пацієнтів, що при необхідності дозу левотироксину натрію коригують.
Лікарські препарати, що містять солі алюмінію, заліза та кальцію: алюміній, що містять лікарські препарати (антациди, сукральфат) в літературі описані як потенційно знижують ефективність левотироксину натрію. Тому прийом левотироксину натрію рекомендується здійснювати щонайменше за 2 години до застосування цих лікарських препаратів. Дана рекомендація відноситься до застосування лікарських препаратів, що містять солі заліза та кальцію.
Соматропін при одночасному застосуванні з левотироксином натрію може прискорити закриття епіфізарних зон росту.
Пропілтіоурацил, глюкокортикостероїди, бета-симпатолітики, йодовмісні контрастні препарати та аміодорон пригнічують периферичне перетворення Т4 на Т3. З огляду на високий вміст йоду застосування аміодорону може супроводжуватися розвитком як гіпертиреозу, так і гіпотиреозу. Особливу увагу слід приділяти вузловому зобу з можливим розвитком нерозпізнаної функціональної автономії.
Сертралін, хлорохін/прогуаніл знижують ефективність левотироксину натрію та підвищують концентрацію ТТГ у сироватці.
Лікарські препарати, що сприяють індукції печінкових ферментів (наприклад, барбітурати, карбамазепін) можуть сприяти кліренсу печінкового левотироксину натрію.
У жінок, які застосовують контрацептиви естрогену, або у жінок в постменопаузі, які отримують замісну гормональну терапію, може зростати потреба в левотироксині натрію.
Вживання продуктів, що містять соєві, може сприяти зниженню всмоктування в кишечнику левотироксину натрію. Тому може знадобитися корекція дози, особливо на початку або після припинення вживання продуктів, що містять сою.
ПередозуванняСимптоми:
При передозуванні препарату спостерігається значне збільшення швидкості обміну речовин. Клінічні ознаки гіпертиреозу можуть виникати у разі передозування, якщо перевищено індивідуальний поріг переносимості левотироксину натрію, або якщо доза препарату з початку терапії підвищується занадто швидко. Симптоми, характерні для гіпертиреозу: серцеві аритмії, тахікардія, серцебиття, стенокардія, головний біль, м'язова слабкість та м'язові посмикування, гіперемія (особливо особи), лихоманка, блювання, порушення менструального циклу, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, тремор, тремор зниження маси тіла, діарея. Передозування левотироксину натрію може призвести до появи симптомів гострого психозу, особливо у пацієнтів із схильністю до психотичних розладів. Були зареєстровані випадки раптової зупинки серцевої діяльності у пацієнтів, які приймали надмірно високі дози натрію левотироксину протягом багатьох років. У схильних пацієнтів були виявлені окремі випадки виникнення судом при перевищенні індивідуального порога переносимості.
Лікування:
Залежно від вираженості симптомів, лікарем може бути рекомендовано зменшення добової дози препарату, перерва в лікуванні на кілька днів, призначення бета-адреноблокаторів. При прийомі гранично високих доз може бути призначений плазмаферез. Після зникнення побічних ефектів лікування слід розпочинати з обережністю з нижчою дозою.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група: Тиреоїдний
засіб . Після часткового перетворення на трийодтиронін (у печінці та нирках) і переходу в клітини організму, впливає на розвиток та зростання тканин, на обмін речовин. У малих дозах має анаболічну дію на білковий та жировий обмін.
У середніх дозах стимулює зростання та розвиток, підвищує потребу тканин у кисні, стимулює метаболізм білків, жирів та вуглеводів, підвищує функціональну активність серцево-судинної системи та центральної нервової системи.
У великих дозах пригнічує вироблення тиреотропін-рилізинг гормону гіпоталамуса та тиреотропного гормону (ТТГ) гіпофізу.
Терапевтичний ефект спостерігається через 7-12 днів, протягом цього часу зберігається дія після відміни препарату. Клінічний ефект при гіпотиреозі проявляється через 3-5 діб. Дифузний зоб зменшується або зникає протягом 3-6 місяців.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При внутрішньому прийомі левотироксин натрію всмоктується переважно у верхньому відділі тонкого кишечника. Всмоктується до 80% прийнятої дози левотироксину натрію. Їда знижує всмоктування левотироксину натрію. Максимальна концентрація в сироватці досягається приблизно через 5-6 годин після прийому внутрішньо.
Розподіл:
Після всмоктування більше 99% препарату зв'язується з білками сироватки (тироксин-зв'язуючим глобуліном, тироксин-зв'язуючим преальбуміном та альбуміном). У різних тканинах відбувається монодейодування приблизно 80% левотироксину натрію з утворенням трийодтироніну (Т3) та неактивних продуктів.
Метаболізм:
Тиреоїдні гормони метаболізуються головним чином у печінці, нирках, головному мозку та в м'язах. Невелика кількість препарату піддається дезамінуванню та декарбоксилюванню, а також кон'югуванню із сірчаною та глюкуроновою кислотами (у печінці). Період напіввиведення становить 6-7 днів. При тиреотоксикозі період напіввиведення коротшає до 3-4 днів, а при гіпотиреозі подовжується до 9-10 днів. Розрахунковий обсяг розподілу складає 10-12 л. Метаболічний кліренс становить близько 1,2 л плазми на добу.
Виведення:
Метаболіти виводяться нирками та через кишечник.
Вагітність та годування груддюВагітність:
У період вагітності та особливо в період грудного вигодовування лікування тиреоїдними гормонами слід проводити послідовно. У період вагітності може знадобитися збільшення дози препарату. Оскільки підвищення концентрації ТТГ у плазмі може спостерігатися вже з 4-го тижня вагітності, вагітним, які отримують терапію левотироксином натрію, слід визначати концентрацію ТТГ у плазмі протягом кожного триместру, щоб переконатися, що вона знаходиться в межах рекомендованого для даного триместру діапазону . Підвищення концентрації ТТГ у плазмі слід коригувати збільшенням дози левотироксину натрію. Оскільки концентрація ТТГ у післяпологовому періоді аналогічна її значенням до вагітності, відразу після пологів жінка повинна бути переведена на дозу левотироксину натрію, яку вона отримувала до настання вагітності. Через 6-8 тижнів після пологів слід визначити концентрацію ТТГ у плазмі крові. Під час вагітності необхідно утриматися від проведення діагностичних тестів на пригнічення функції щитовидної залози, оскільки застосування радіоактивних речовин у вагітних жінок протипоказане. Немає даних про виникнення тератогенної та фетотоксичної дії у людини при прийомі левотироксину натрію у рекомендованих терапевтичних дозах. Прийом препарату в період вагітності у надмірно високих дозах може негативно впливати на плід та постнатальний розвиток. Застосування при вагітності препарату в комбінації з антитиреоїдними засобами протипоказане, оскільки прийом левотироксину натрію може вимагати збільшення доз антитиреоїдних засобів. Оскільки антитиреоїдні засоби, на відміну від левотироксину натрію, можуть проникати через плаценту,
Період грудного вигодовування
Левотироксин натрію проникає в грудне молоко в період грудного вигодовування. Однак при застосуванні в рекомендованих терапевтичних дозах концентрація тиреоїдних гормонів у грудному молоці не досягає рівня, здатного викликати гіпотиреоз та пригнічення секреції ТТГ у дитини.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаПри правильному застосуванні левотироксину натрію під контролем лікаря не спостерігаються побічні ефекти. Були зареєстровані випадки алергічних реакцій як ангіоневротичного набряку.
Важливо повідомляти про розвиток небажаних реакцій для забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиТиреоїдні гормони не слід призначати для зниження маси тіла. У пацієнтів з еутиреоз лікування левотироксином не призводить до зниження маси тіла. Високі дози левотироксину натрію можуть викликати розвиток серйозних та небезпечних для життя небажаних реакцій, зокрема у поєднанні з деякими речовинами для зниження маси тіла, особливо з симпатоміметичними амінами.
До початку замісної терапії гормонами щитовидної залози або до виконання тесту тиреоїдної супресії необхідно виключити або провести лікування наступних захворювань або патологічних станів: гострої коронарної недостатності, стенокардії, атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, недостатності гіпофіза або недостатності надниркових залоз. До початку терапії гормонами щитовидної залози слід виключити або провести лікування функціональної автономії щитовидної залози.
У пацієнтів з ризиком розвитку психотичних розладів рекомендується починати терапію з низькою дозою левотироксину натрію з подальшим її повільним збільшенням на початку терапії. Рекомендується спостерігати за пацієнтами. У разі виявлення ознак психотичних розладів, доза левотироксину натрію, що приймається, повинна бути скоригована.
Необхідно унеможливити виникнення навіть незначного лікарсько-обумовленого гіпертиреозу у пацієнтів з коронарною недостатністю, серцевою недостатністю або тахіаритміями. Тому в цих випадках потрібний регулярний моніторинг концентрації тиреоїдних гормонів.
До проведення замісної терапії гормонами щитовидної залози необхідно з'ясувати етіологію вторинного гіпотиреозу. При необхідності слід розпочати замісну терапію з метою компенсації надниркової недостатності.
При підозрі на розвиток функціональної автономії щитовидної залози до початку терапії рекомендується виконання ТРГ-тесту або супресивної сцинтиграфії.
У жінок у постменопаузі з гіпотиреозом та підвищеним ризиком остеопорозу, необхідно виключити наявність концентрацій левотироксину натрію у сироватці, що перевищують фізіологічні. У цьому випадку рекомендовано ретельний моніторинг функції щитовидної залози.
Застосування левотироксину натрію не рекомендується за наявності метаболічних порушень, що супроводжуються гіпертиреозом. Винятком є супутнє застосування під час лікарської терапії гіпертиреозу антитиреоїдними препаратами.
З моменту початку терапії левотироксином натрію у разі переходу з одного препарату на інший рекомендується скоригувати дозу залежно від клінічної відповіді пацієнта на терапію та результатів лабораторного обстеження.
При одночасному застосуванні орлістату та левотироксину натрію може розвинутись гіпотиреоз та/або відбутися зниження контролю гіпотиреозу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Пацієнти, які приймають левотироксин натрію, повинні проконсультуватися з лікарем до початку застосування орлістату, оскільки, можливо, потрібно приймати орлістат і левотироксин натрію в різний час доби та скоригувати дозу левотироксину натрію. Надалі рекомендується моніторинг функції щитовидної залози.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Дослідження впливу левотироксину натрію на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не проводилися. Тим не менш, оскільки левотироксин натрію ідентичний природному тиреоїдному гормону, впливу на здатність керувати транспортними засобами та механізмами не очікується.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці (контурна коміркова упаковка в пачці). Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДобова доза визначається індивідуально залежно від показань, клінічного стану пацієнта та даних лабораторного обстеження.
Добову дозу препарату L-тироксин Реневал приймають внутрішньо вранці натщесерце, принаймні за 30 хвилин до їди, запиваючи таблетку невеликою кількістю рідини (півсклянки води) і не розжовуючи.
При проведенні замісної терапії гіпотиреозу у пацієнтів молодше 55 років за відсутності серцево-судинних захворювань левотироксин натрію призначають у добовій дозі 1,6-1,8 мкг на 1 кг маси тіла; у пацієнтів старше 55 років або із серцево-судинними захворюваннями – 0,9 мкг на 1 кг маси тіла.
Початковий етап замісної терапії при гіпотиреозі:
- Пацієнти без серцево-судинних захворювань молодше 55 років:
Початкова доза:
• жінки – 75-100 мкг/добу;
• чоловіки – 100-150 мкг/добу;
- Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями або старше 55 років:
• Початкова доза – 25 мкг на день;
• Збільшувати по 25 мкг з інтервалом 2 місяці до нормалізації показника ТТГ у крові;
• При появі або погіршенні симптомів серцево-судинної системи провести корекцію терапії серцево-судинних захворювань.
Рекомендовані дози тироксину для лікування вродженого гіпотиреозу:
Вік 0-6 місяців: добова доза левотироксину натрію 25-50 мкг;
Вік 6-12 місяців: добова доза левотироксину натрію 50-75 мкг;
Вік 1-5 років: добова доза левотироксину натрію 75-100 мкг;
Вік 6-12 років: добова доза левотироксину натрію 100-150 мкг;
Вік 12 років: добова доза левотироксину натрію 100-200 мкг.
Лікування еутиреоїдного зоба: 75-200 мкг/добу.
Профілактика рецидиву після хірургічного лікування еутиреоїдного зобу: 75-200 мкг/добу.
У комплексній терапії тиреотоксикозу: 50-100 мкг/добу.
Супресивна терапія раку щитовидної залози: 150-300 мкг/добу.
Тест тиреоїдної супресії:
- за 4 тижні до тесту: 75 мкг/добу;
- за 3 тижні до тесту: 75 мкг/добу;
- за 2 тижні до тесту: 150-200 мкг/добу;
- за 1 тиждень до тесту: 150-200 мкг/добу.
Грудним дітям та дітям до 3 років добову дозу левотироксину натрію дають в один прийом за 30 хвилин до першого годування. Таблетку розчиняють у воді до тонкої суспензії, яку готують безпосередньо перед прийомом препарату.
У пацієнтів з тяжкими тривалим гіпотиреозом лікування слід починати з особливою обережністю, з малих доз - з 12,5 мкг/добу, дозу збільшують до підтримуючої через більш тривалі інтервали часу - на 12,5 мкг/добу кожні 2 тижні і частіше визначають концентрацію ТТГ у крові.
При гіпотиреозі левотироксин натрію приймають, як правило, протягом усього життя. При тиреотоксикозі левотироксин натрію використовують у комплексній терапії з антитиреоїдними препаратами після досягнення еутиреоїдного стану. В усіх випадках тривалість лікування препаратом визначає лікар.
Для точного дозування необхідно використовувати найбільш відповідне дозування левотироксину натрію.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар L-тироксин Реневал таб 50 мкг 56 шт производится компанией ОБНОВЛЕНИЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить L-тироксин Реневал таб 50 мкг 56 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках L-тироксин Реневал таб 50 мкг 56 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: L-тироксин 100 берлин-хеми таб 100мкг 100 шт L-тироксин 100 берлин-хеми таб 100мкг 100 шт, L-тироксин 100 берлин-хеми таб 100мкг 50 шт L-тироксин 100 берлин-хеми таб 100мкг 50 шт, L-тироксин 125 берлин-хеми таб 0.125мг 100 шт L-тироксин 125 берлин-хеми таб 0.125мг 100 шт, L-тироксин 150 берлин-хеми таб 150мкг 100 шт L-тироксин 150 берлин-хеми таб 150мкг 100 шт, L-тироксин 50 берлин-хеми таб 50мкг 50 шт L-тироксин 50 берлин-хеми таб 50мкг 50 шт, L-тироксин 75 берлин-хеми таб 75мкг 100 шт L-тироксин 75 берлин-хеми таб 75мкг 100 шт, L-тироксин Реневал таб 100 мкг 112 шт L-тироксин Реневал таб 100 мкг 112 шт, L-тироксин таб 100мкг 100 шт озон L-тироксин таб 100мкг 100 шт озон, L-тироксин таб 100мкг 50 шт озон L-тироксин таб 100мкг 50 шт озон, L-тироксин таб 50мкг 50 шт озон L-тироксин таб 50мкг 50 шт озон, Эутирокс таб 100мкг 100 шт Эутирокс таб 100мкг 100 шт, Эутирокс таб 112мкг 100 шт Эутирокс таб 112мкг 100 шт, Эутирокс таб 125мкг 100 шт Эутирокс таб 125мкг 100 шт, Эутирокс таб 137мкг 100 шт Эутирокс таб 137мкг 100 шт, Эутирокс таб 150мкг 100 шт Эутирокс таб 150мкг 100 шт, Эутирокс таб 25мкг 100 шт Эутирокс таб 25мкг 100 шт, Эутирокс таб 50мкг 100 шт Эутирокс таб 50мкг 100 шт, Эутирокс таб 75мкг 100 шт Эутирокс таб 75мкг 100 шт, Эутирокс таб 88мкг 100 шт Эутирокс таб 88мкг 100 шт.
Пока нет комментариев