Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт
Топ продаж
Суперцена
Ксефокам Рапід - це нестероїдний протизапальний препарат, який має виражену знеболювальну та протизапальну дію. Він не впливає на основні показники стану організму, не має опіатоподібної дії на центральну нервову систему і не пригнічує дихання. Препарат швидко та майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту, абсолютна біодоступність становить 90-100%. Лорноксикам повністю метаболізується із утворенням фармакологічно неактивного метаболіту, близько 2/3 виводиться з жовчю та 1/3 через нирки. У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок не спостерігається значних змін кінетики Лорноксикаму, за винятком кумуляції у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки після 7 днів лікування добової дози. Ксефокам Рапід таблетки покриті плівковою оболонкою і доступні у фасуванні по 12 штук.
Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить лорноксикам 8 мг.
Допоміжні речовини:
Кальцію стеарат 1,6 мг, гіпролоза 16,0 мг, натрію гідрокарбонат 40,0 мг, гіпролоза однозаміщена 48,0 мг, мікрокристалічна целюлоза 96,0 мг, кальцію гідрофосфат безводний 110,4 мг.
Оболонка: Пропіленгліколь близько 1,1 мг, тальк близько 3,6 мг, титану діоксид близько 3,6 мг, гіпромелоза 5,7 мг.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до світло-жовтого кольору.
Форма випуску:
По 6 або 10 таблеток у блістер. 1,2 блістера по 6 таблеток або 1,2,3,5,10 або 25 блістерів по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до лорноксикаму або будь-якої з допоміжних речовин; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух, риніт, ангіоневротичний набряк, кропив'янка та непереносимість ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі); геморагічний діатез або порушення згортання крові, а також тим, хто переніс операції, пов'язані з ризиком кровотечі або неповного гемостазу; декомпенсована серцева недостатність; ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча; цереброваскулярна чи інша кровотеча; шлунково-кишкові кровотечі або перфорація виразки в анамнезі, пов'язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів; активна виразка пептики або рецидивна пептична виразка в анамнезі; запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт) у фазі загострення; важка печінкова недостатність; 3 виражена ниркова недостатність (рівень сироваткового креатиніну більше 300 мкмоль/л), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія; період після проведення аортокоронарного шунтування; вагітність; період грудного вигодовування; пацієнтам віком до 18 років (через недостатній клінічний досвід).
З обережністю: при наступних порушеннях препарат Ксефокам Рапід слід призначати лише після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику. Порушення функції нирок: легкого ступеня (креатинін сироватки 150300 мкмоль/л) та помірного ступеня (креатинін сироватки 300700 мкмоль/л), оскільки підтримання ниркового кровотоку залежить від рівня ниркових простагландинів. Прийом Лорноксикаму слід припинити у разі погіршення функції нирок у процесі лікування; Контроль функції нирок повинен здійснюватися у пацієнтів, яким було виконано широке оперативне втручання, пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують діуретики, а також, у разі застосування препаратів, що мають доведену або передбачувану нефротоксичність. Порушення системи згортання крові: рекомендовано ретельне клінічне спостереження та оцінку лабораторних показників, наприклад: активованого часткового тромбінового часу (АЧТВ). Порушення функції печінки (цироз печінки): слід проводити регулярне клінічне спостереження та оцінку лабораторних показників, оскільки при лікуванні лорноксикамом у добовій дозі 1216 мг можлива кумуляція препарату. Тривале лікування (понад 3 місяці): рекомендується регулярна оцінка лабораторних показників крові (гемоглобін), функції нирок (креатинін) та ферментів печінки. Пацієнти старше 65 років: рекомендується контроль функції печінки та нирок. Застосовувати з обережністю у осіб похилого віку в післяопераційному періоді. Необхідно уникати одночасного прийому з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази2. Шлунково-кишкова кровотеча, виразка, перфорація, які відзначалися раніше при застосуванні всіх нестероїдних протизапальних засобів на будь-якому етапі лікування і можуть призвести до летального результату. Наявність Helicobacter pylori. Явлення шлунково-кишкової токсичності в анамнезі, зокрема, у літньому віці. При одночасному прийомі таких лікарських засобів як пероральні глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон), антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) та антитромбоцитарові препарати (наприклад. При одночасному застосуванні НПЗП та гепарину при проведенні спинальної та епідуральної анестезії підвищується ризик розвитку гематоми. Патологія шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки їх стан може погіршитися. Артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність в анамнезі, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів відзначалася затримка рідини та розвитком набряків. За наявності захворювань периферичних артерій або цереброваскулярних захворювань, наявності факторів ризику серцево-судинних захворювань таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння, слід призначати Лорноксикам тільки після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику. Тяжкі шкірні реакції, що призводять до летального результату, у тому числі ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса Джонсона та токсичного епідермального некролізу. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та такролімусу може призвести до підвищення ризику нефротоксичної дії внаслідок пригнічення синтезу простацикліну у нирках. Застосування Лорноксикаму, як і будь-якого препарату,
Дозування8 мг
Показання до застосуванняКороткочасне лікування больового синдрому від слабкого до помірного ступеня інтенсивності.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування препарату КСЕФОКАМ та: циметидину – підвищує концентрацію лорноксикаму у плазмі. Взаємодії з ранітидином та антацидними препаратами не виявлено; антикоагулянтів або інгібіторів агрегації тромбоцитів - можливе збільшення часу кровотечі (підвищений ризик кровотечі, необхідний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО); фенпрокоумону: зниження ефективності лікування фенпрокоумоном; епідуральної анестезії;бета-адреноблокаторів та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту може зменшувати їх гіпотензивний ефект;діуретиків - знижує сечогінний ефект та гіпотензивну дію петлевих та тіазидних діуретиків; дигоксину – знижує нирковий кліренс дигоксину. хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках;
Їда може знижувати всмоктування на 20% і збільшувати час досягнення максимальної концентрації в крові.
ПередозуванняУ разі передозування препарату Ксефокам Рапід можуть спостерігатися такі симптоми: нудота і блювання, церебральні симптоми (запаморочення, розлад зору, атаксія, що переходить у кому та судоми). Можливі зміни функції печінки та нирок та порушення зсідання крові. При реальному чи передбачуваному передозуванні слід припинити прийом ліків. Завдяки короткому періоду напіввиведення лорноксикам швидко виводиться з організму. Діаліз неефективний. До цього часу специфічного антидоту не відомо. Необхідно передбачити проведення звичайних невідкладних заходів, включаючи промивання шлунка. Виходячи із загальних принципів застосування активованого вугілля тільки за умови його прийому відразу після прийому препарату Ксефокам Рапід може призвести до зменшення всмоктування препарату.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).
Фармакодинаміка:
Лорноксикам є нестероїдним протизапальним засобом, має виражену знеболювальну та протизапальну дію, відноситься до класу оксикамів. В основі механізму дії лежить пригнічення синтезу простагландинів (пригнічення ферменту циклооксигенази), що призводить до придушення запалення. Лорноксикам не впливає на основні показники стану організму: температуру тіла, частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), дані електрокардіограми (ЕКГ), спірометрію). Аналгетичний ефект лорноксикаму не пов'язаний із наркотичною дією. Препарат Ксефокам Рапід не має опіатоподібної дії на центральну нервову систему (ЦНС) і, на відміну від наркотичних анальгетиків, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності.
Фармакокінетика:
Лорноксикам швидко та майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації у плазмі досягаються через 30 хвилин після прийому внутрішньо. Cmax препарату Ксефокам Рапід вище, ніж Cmax препарату Ксефокам таблетки та еквівалентна Cmax для лікарських форм Лорноксикаму, призначених для парентерального введення. Абсолютна біодоступність препарату Ксефокам Рапід таблеток, покритих плівковою оболонкою, становить 90-100% і еквівалентна біодоступності препарату Ксефокам таблетки. Ефекту першого проходження препарату через печінку немає. Період напіввиведення становить 3-4 години. У плазмі Лорноксикам виявляється у незміненому вигляді та у формі свого гідроксильованого метаболіту. Гідроксильований метаболіт фармакологічної активності не виявляє. Зв'язок Лорноксикаму з білками плазми становить 99% і залежить від його концентрації. Лорноксикам повністю метаболізується із утворенням фармакологічно неактивного метаболіту; близько 2/3 виводиться з жовчю та 1/3 через нирки. Лорноксикам повністю метаболізує у печінці спочатку з утворенням неактивного 5-гідроксилорноксикаму. У метаболізмі бере участь ізофермент CYP2С9. В результаті генетичного поліморфізму існують особи з уповільненим та з інтенсивним метаболізмом, що може виражатися у помітному збільшенні рівнів Лорноксикаму в плазмі у осіб із уповільненим метаболізмом. Лорноксикам не викликає індукції печінкових ферментів, не кумулює після багаторазового прийому рекомендованих доз. При одночасному прийомі Лорноксикаму з їжею очікується зниження Сmax і збільшення Тmax, а також, Зменшення всмоктування лорноксикаму В осіб похилого віку кліренс знижений на 30-40%. У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок також не спостерігається значних змін кінетики Лорноксикаму, за винятком кумуляції у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки після 7 днів лікування добової дози 12 мг або 16 мг.
Вагітність та годування груддюЧерез відсутність даних щодо застосування препарату Ксефокам Рапід у період вагітності та годування груддю, застосовувати Лорноксикам не слід. Пригнічення синтезу простагландинів може мати побічну дію на вагітність та/або розвиток плода. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранньому терміні вагітності підвищує ризик викидня або розвиток вад серця. Вважається, що ризик пропорційний дозі та тривалості лікування. Призначення інгібіторів синтезу простагландинів у третьому триместрі вагітності може призвести до токсичного впливу на серце та легкі плоди (передчасне закриття артеріальної протоки та розвиток легеневої гіпертензії), а також порушення функції нирок та, отже, зниження амніотичної рідини. Застосування на пізніх термінах може викликати подовження часу кровотечі у матері та плода, а також,
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПобічні реакції на НПЗЗ, що найчастіше зустрічаються з боку ШКТ: Можуть розвиватися пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча. Після застосування нестероїдних протизапальних засобів відзначалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запори, диспепсичні явища, біль у животі, мелена, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту або хвороби Крона. У поодиноких випадках спостерігався гастрит. Приблизно у 20% пацієнтів, які отримують лорноксики, можуть розвиватися побічні реакції. Найчастішими є – нудота, блювання та діарея, диспепсичні явища, розлад травлення, біль у животі. У кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти:
Дуже часто – 1/10 призначень (> 10%) Часто – 1/100 призначень (> 1% та < 10%) Нечасто – 1/1000 призначень (> 0,1% та < 1%) Рідко – 1/10000 призначень (> 0,01% та < 0,1%) Дуже рідко – 1/10000 призначень (< 0,01%) Частота невідома – на підставі наявних даних оцінка неможлива.
Інфекції та інвазії
Рідко: фарингіт.
Система кровотворення та лімфатична система
Рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшення часу кровотечі.
Дуже рідко: екхімози.
Розлади імунної системи
Рідко: гіперчутливість.
Метаболічні та харчові розлади
Нечасто: анорексія, зміна ваги.
Психіатричні розлади
Нечасто: порушення сну, депресія.
Рідко: сплутаність свідомості, знервованість, тривожне збудження.
Неврологічні розлади
Часто: короткочасний головний біль слабкої інтенсивності, запаморочення.
Рідко: сомноленція, парестазії, порушення смаку, тремор, мігрень.
Розлади зору
: Нечасто: кон'юктивіт.
Рідко: розлади зору.
Нечасто
: запаморочення, шум у вухах.
Кардіологічні розлади
Нечасто: серцебиття, тахікардія, набряки, серцева недостатність.
Судинні розлади
Нечасто: приплив крові до обличчя.
Рідко: артеріальна гіпертензія, припливи крові, крововилив, гематома.
Розлади в дихальній системі, грудній клітині та середостінні
Нечасто: риніт.
Рідко: диспное, кашель, бронхоспазм.
Шлунково-кишкові розлади
Часто: нудота, біль у животі, диспепсичні явища, діарея, блювання.
Нечасто: запор, метеоризм, відрижка, сухість у роті, гастрит, виразкова хвороба шлунка, болі в епігастральній ділянці, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, виразки в ротовій порожнині.
Рідко: мелена, криваве блювання, стоматит, езофагіт, гастроезофагіальний рефлюкс, дисфагія, афтозний стоматит, глосит, перфоративна виразка пептики.
Розлади гепатобіліарної системи
Нечасто: підвищення показників тестів функції печінки, глутамат-піруват-трансамінази (АЛТ) або глутамат-оксалоацетат-трансамінази (АСТ).
Рідко: порушення функції печінки.
Дуже рідко ушкодження гепатоцитів.
Шкірні прояви та розлади у підшкірних тканинах
Нечасто: висипання, свербіж, пітливість, еритематозний висип, кропив'янка, алопеція.
Рідко: дерматит, пурпура.
Дуже рідко: набряки, бульозні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Розлади опорно-рухової системи та сполучної тканини
Нечасто: артралгія.
Рідко: біль у кістках, спазми м'язів, міалгія.
Ниркові порушення та сечовивідні розлади
Рідко: ніктурія, порушення сечовипускання, підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові.
Загальні прояви та стан місця введення препарату
Нечасто: нездужання, набряк обличчя.
Рідко: астенія.
особливі вказівкиПацієнтам, у яких відзначається запаморочення та/або сонливість під час лікування Лорноксикамом, слід утримуватись від водіння автомобіля та керування технікою. Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами. При появі ознак ураження печінки (шкірний свербіж, пожовтіння шкірних покривів, нудота, блювання, біль у животі, потемніння сечі, підвищення рівня «печінкових трансаміназ») слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. 7 Препарат може змінювати властивості тромбоцитів, проте не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях.
Умови зберіганняПри температурі не вище 30 С Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКсефокам Рапід таблетки покриті плівковою оболонкою призначені для прийому внутрішньо та їх слід приймати, запиваючи достатньою кількістю рідини. Спеціального підбору дози для людей похилого віку не потрібно при відсутності недостатності функції нирок або печінки, у разі яких добову дозу слід зменшити. Для всіх пацієнтів відповідний режим дозування повинен ґрунтуватися на індивідуальній відповіді на лікування. У перший день лікування може бути призначено 16 мг у початковій дозі та 8 мг через 12 годин після її прийому. У наступні дні максимальна добова доза не повинна перевищувати 16 мг. Звичайне застосування препарату 8-16 мг на добу (1-2 таблетки). Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати мінімально ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить лорноксикам 8 мг.
Допоміжні речовини:
Кальцію стеарат 1,6 мг, гіпролоза 16,0 мг, натрію гідрокарбонат 40,0 мг, гіпролоза однозаміщена 48,0 мг, мікрокристалічна целюлоза 96,0 мг, кальцію гідрофосфат безводний 110,4 мг.
Оболонка: Пропіленгліколь близько 1,1 мг, тальк близько 3,6 мг, титану діоксид близько 3,6 мг, гіпромелоза 5,7 мг.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до світло-жовтого кольору.
Форма випуску:
По 6 або 10 таблеток у блістер. 1,2 блістера по 6 таблеток або 1,2,3,5,10 або 25 блістерів по 10 таблеток з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до лорноксикаму або будь-якої з допоміжних речовин; повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух, риніт, ангіоневротичний набряк, кропив'янка та непереносимість ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних засобів (в т.ч. в анамнезі); геморагічний діатез або порушення згортання крові, а також тим, хто переніс операції, пов'язані з ризиком кровотечі або неповного гемостазу; декомпенсована серцева недостатність; ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка або 12-палої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча; цереброваскулярна чи інша кровотеча; шлунково-кишкові кровотечі або перфорація виразки в анамнезі, пов'язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів; активна виразка пептики або рецидивна пептична виразка в анамнезі; запальні захворювання кишківника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт) у фазі загострення; важка печінкова недостатність; 3 виражена ниркова недостатність (рівень сироваткового креатиніну більше 300 мкмоль/л), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія; період після проведення аортокоронарного шунтування; вагітність; період грудного вигодовування; пацієнтам віком до 18 років (через недостатній клінічний досвід).
З обережністю: при наступних порушеннях препарат Ксефокам Рапід слід призначати лише після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику. Порушення функції нирок: легкого ступеня (креатинін сироватки 150300 мкмоль/л) та помірного ступеня (креатинін сироватки 300700 мкмоль/л), оскільки підтримання ниркового кровотоку залежить від рівня ниркових простагландинів. Прийом Лорноксикаму слід припинити у разі погіршення функції нирок у процесі лікування; Контроль функції нирок повинен здійснюватися у пацієнтів, яким було виконано широке оперативне втручання, пацієнтів із серцевою недостатністю, які отримують діуретики, а також, у разі застосування препаратів, що мають доведену або передбачувану нефротоксичність. Порушення системи згортання крові: рекомендовано ретельне клінічне спостереження та оцінку лабораторних показників, наприклад: активованого часткового тромбінового часу (АЧТВ). Порушення функції печінки (цироз печінки): слід проводити регулярне клінічне спостереження та оцінку лабораторних показників, оскільки при лікуванні лорноксикамом у добовій дозі 1216 мг можлива кумуляція препарату. Тривале лікування (понад 3 місяці): рекомендується регулярна оцінка лабораторних показників крові (гемоглобін), функції нирок (креатинін) та ферментів печінки. Пацієнти старше 65 років: рекомендується контроль функції печінки та нирок. Застосовувати з обережністю у осіб похилого віку в післяопераційному періоді. Необхідно уникати одночасного прийому з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази2. Шлунково-кишкова кровотеча, виразка, перфорація, які відзначалися раніше при застосуванні всіх нестероїдних протизапальних засобів на будь-якому етапі лікування і можуть призвести до летального результату. Наявність Helicobacter pylori. Явлення шлунково-кишкової токсичності в анамнезі, зокрема, у літньому віці. При одночасному прийомі таких лікарських засобів як пероральні глюкокортикостероїди (наприклад, преднізолон), антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) та антитромбоцитарові препарати (наприклад. При одночасному застосуванні НПЗП та гепарину при проведенні спинальної та епідуральної анестезії підвищується ризик розвитку гематоми. Патологія шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки їх стан може погіршитися. Артеріальна гіпертензія та/або серцева недостатність в анамнезі, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів відзначалася затримка рідини та розвитком набряків. За наявності захворювань периферичних артерій або цереброваскулярних захворювань, наявності факторів ризику серцево-судинних захворювань таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння, слід призначати Лорноксикам тільки після ретельної оцінки очікуваної користі терапії та можливого ризику. Тяжкі шкірні реакції, що призводять до летального результату, у тому числі ексфоліативного дерматиту, синдрому Стівенса Джонсона та токсичного епідермального некролізу. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів та такролімусу може призвести до підвищення ризику нефротоксичної дії внаслідок пригнічення синтезу простацикліну у нирках. Застосування Лорноксикаму, як і будь-якого препарату,
Дозування8 мг
Показання до застосуванняКороткочасне лікування больового синдрому від слабкого до помірного ступеня інтенсивності.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування препарату КСЕФОКАМ та: циметидину – підвищує концентрацію лорноксикаму у плазмі. Взаємодії з ранітидином та антацидними препаратами не виявлено; антикоагулянтів або інгібіторів агрегації тромбоцитів - можливе збільшення часу кровотечі (підвищений ризик кровотечі, необхідний контроль міжнародного нормалізованого відношення (МНО); фенпрокоумону: зниження ефективності лікування фенпрокоумоном; епідуральної анестезії;бета-адреноблокаторів та інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту може зменшувати їх гіпотензивний ефект;діуретиків - знижує сечогінний ефект та гіпотензивну дію петлевих та тіазидних діуретиків; дигоксину – знижує нирковий кліренс дигоксину. хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; хінолонових антибіотиків – підвищує ризик розвитку судомного синдрому; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; інших нестероїдних протизапальних засобів або глюкокортикоїдів - збільшує ризик розвитку виразкової хвороби або ШКТ кровотеч; метотрексату – підвищує концентрацію метотрексату в сироватці; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, флуоксетин, пароксетин, сертралін) підвищує ризик шлунково-кишкового тракту кровотеч. солей літію - може викликати збільшення пікових концентрацій літію у плазмі та, тим самим, посилювати відомі побічні ефекти літію; циклоспорину – збільшує нефротоксичність циклоспорину. похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках; похідних сульфонілсечовини – може посилювати гіпоглікемічний ефект останніх; такролімус - підвищення ризику нефротоксичного ефекту внаслідок пригнічення синтезу простацикліну в нирках;
Їда може знижувати всмоктування на 20% і збільшувати час досягнення максимальної концентрації в крові.
ПередозуванняУ разі передозування препарату Ксефокам Рапід можуть спостерігатися такі симптоми: нудота і блювання, церебральні симптоми (запаморочення, розлад зору, атаксія, що переходить у кому та судоми). Можливі зміни функції печінки та нирок та порушення зсідання крові. При реальному чи передбачуваному передозуванні слід припинити прийом ліків. Завдяки короткому періоду напіввиведення лорноксикам швидко виводиться з організму. Діаліз неефективний. До цього часу специфічного антидоту не відомо. Необхідно передбачити проведення звичайних невідкладних заходів, включаючи промивання шлунка. Виходячи із загальних принципів застосування активованого вугілля тільки за умови його прийому відразу після прийому препарату Ксефокам Рапід може призвести до зменшення всмоктування препарату.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).
Фармакодинаміка:
Лорноксикам є нестероїдним протизапальним засобом, має виражену знеболювальну та протизапальну дію, відноситься до класу оксикамів. В основі механізму дії лежить пригнічення синтезу простагландинів (пригнічення ферменту циклооксигенази), що призводить до придушення запалення. Лорноксикам не впливає на основні показники стану організму: температуру тіла, частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), дані електрокардіограми (ЕКГ), спірометрію). Аналгетичний ефект лорноксикаму не пов'язаний із наркотичною дією. Препарат Ксефокам Рапід не має опіатоподібної дії на центральну нервову систему (ЦНС) і, на відміну від наркотичних анальгетиків, не пригнічує дихання, не викликає лікарської залежності.
Фармакокінетика:
Лорноксикам швидко та майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації у плазмі досягаються через 30 хвилин після прийому внутрішньо. Cmax препарату Ксефокам Рапід вище, ніж Cmax препарату Ксефокам таблетки та еквівалентна Cmax для лікарських форм Лорноксикаму, призначених для парентерального введення. Абсолютна біодоступність препарату Ксефокам Рапід таблеток, покритих плівковою оболонкою, становить 90-100% і еквівалентна біодоступності препарату Ксефокам таблетки. Ефекту першого проходження препарату через печінку немає. Період напіввиведення становить 3-4 години. У плазмі Лорноксикам виявляється у незміненому вигляді та у формі свого гідроксильованого метаболіту. Гідроксильований метаболіт фармакологічної активності не виявляє. Зв'язок Лорноксикаму з білками плазми становить 99% і залежить від його концентрації. Лорноксикам повністю метаболізується із утворенням фармакологічно неактивного метаболіту; близько 2/3 виводиться з жовчю та 1/3 через нирки. Лорноксикам повністю метаболізує у печінці спочатку з утворенням неактивного 5-гідроксилорноксикаму. У метаболізмі бере участь ізофермент CYP2С9. В результаті генетичного поліморфізму існують особи з уповільненим та з інтенсивним метаболізмом, що може виражатися у помітному збільшенні рівнів Лорноксикаму в плазмі у осіб із уповільненим метаболізмом. Лорноксикам не викликає індукції печінкових ферментів, не кумулює після багаторазового прийому рекомендованих доз. При одночасному прийомі Лорноксикаму з їжею очікується зниження Сmax і збільшення Тmax, а також, Зменшення всмоктування лорноксикаму В осіб похилого віку кліренс знижений на 30-40%. У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок також не спостерігається значних змін кінетики Лорноксикаму, за винятком кумуляції у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки після 7 днів лікування добової дози 12 мг або 16 мг.
Вагітність та годування груддюЧерез відсутність даних щодо застосування препарату Ксефокам Рапід у період вагітності та годування груддю, застосовувати Лорноксикам не слід. Пригнічення синтезу простагландинів може мати побічну дію на вагітність та/або розвиток плода. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранньому терміні вагітності підвищує ризик викидня або розвиток вад серця. Вважається, що ризик пропорційний дозі та тривалості лікування. Призначення інгібіторів синтезу простагландинів у третьому триместрі вагітності може призвести до токсичного впливу на серце та легкі плоди (передчасне закриття артеріальної протоки та розвиток легеневої гіпертензії), а також порушення функції нирок та, отже, зниження амніотичної рідини. Застосування на пізніх термінах може викликати подовження часу кровотечі у матері та плода, а також,
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПобічні реакції на НПЗЗ, що найчастіше зустрічаються з боку ШКТ: Можуть розвиватися пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча. Після застосування нестероїдних протизапальних засобів відзначалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запори, диспепсичні явища, біль у животі, мелена, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту або хвороби Крона. У поодиноких випадках спостерігався гастрит. Приблизно у 20% пацієнтів, які отримують лорноксики, можуть розвиватися побічні реакції. Найчастішими є – нудота, блювання та діарея, диспепсичні явища, розлад травлення, біль у животі. У кожній приватній категорії побічні ефекти згруповані за системно-органним класом і представлені в порядку зменшення частоти:
Дуже часто – 1/10 призначень (> 10%) Часто – 1/100 призначень (> 1% та < 10%) Нечасто – 1/1000 призначень (> 0,1% та < 1%) Рідко – 1/10000 призначень (> 0,01% та < 0,1%) Дуже рідко – 1/10000 призначень (< 0,01%) Частота невідома – на підставі наявних даних оцінка неможлива.
Інфекції та інвазії
Рідко: фарингіт.
Система кровотворення та лімфатична система
Рідко: анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшення часу кровотечі.
Дуже рідко: екхімози.
Розлади імунної системи
Рідко: гіперчутливість.
Метаболічні та харчові розлади
Нечасто: анорексія, зміна ваги.
Психіатричні розлади
Нечасто: порушення сну, депресія.
Рідко: сплутаність свідомості, знервованість, тривожне збудження.
Неврологічні розлади
Часто: короткочасний головний біль слабкої інтенсивності, запаморочення.
Рідко: сомноленція, парестазії, порушення смаку, тремор, мігрень.
Розлади зору
: Нечасто: кон'юктивіт.
Рідко: розлади зору.
Нечасто
: запаморочення, шум у вухах.
Кардіологічні розлади
Нечасто: серцебиття, тахікардія, набряки, серцева недостатність.
Судинні розлади
Нечасто: приплив крові до обличчя.
Рідко: артеріальна гіпертензія, припливи крові, крововилив, гематома.
Розлади в дихальній системі, грудній клітині та середостінні
Нечасто: риніт.
Рідко: диспное, кашель, бронхоспазм.
Шлунково-кишкові розлади
Часто: нудота, біль у животі, диспепсичні явища, діарея, блювання.
Нечасто: запор, метеоризм, відрижка, сухість у роті, гастрит, виразкова хвороба шлунка, болі в епігастральній ділянці, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, виразки в ротовій порожнині.
Рідко: мелена, криваве блювання, стоматит, езофагіт, гастроезофагіальний рефлюкс, дисфагія, афтозний стоматит, глосит, перфоративна виразка пептики.
Розлади гепатобіліарної системи
Нечасто: підвищення показників тестів функції печінки, глутамат-піруват-трансамінази (АЛТ) або глутамат-оксалоацетат-трансамінази (АСТ).
Рідко: порушення функції печінки.
Дуже рідко ушкодження гепатоцитів.
Шкірні прояви та розлади у підшкірних тканинах
Нечасто: висипання, свербіж, пітливість, еритематозний висип, кропив'янка, алопеція.
Рідко: дерматит, пурпура.
Дуже рідко: набряки, бульозні реакції, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Розлади опорно-рухової системи та сполучної тканини
Нечасто: артралгія.
Рідко: біль у кістках, спазми м'язів, міалгія.
Ниркові порушення та сечовивідні розлади
Рідко: ніктурія, порушення сечовипускання, підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові.
Загальні прояви та стан місця введення препарату
Нечасто: нездужання, набряк обличчя.
Рідко: астенія.
особливі вказівкиПацієнтам, у яких відзначається запаморочення та/або сонливість під час лікування Лорноксикамом, слід утримуватись від водіння автомобіля та керування технікою. Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими нестероїдними протизапальними засобами. При появі ознак ураження печінки (шкірний свербіж, пожовтіння шкірних покривів, нудота, блювання, біль у животі, потемніння сечі, підвищення рівня «печінкових трансаміназ») слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. 7 Препарат може змінювати властивості тромбоцитів, проте не замінює профілактичної дії ацетилсаліцилової кислоти при серцево-судинних захворюваннях.
Умови зберіганняПри температурі не вище 30 С Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКсефокам Рапід таблетки покриті плівковою оболонкою призначені для прийому внутрішньо та їх слід приймати, запиваючи достатньою кількістю рідини. Спеціального підбору дози для людей похилого віку не потрібно при відсутності недостатності функції нирок або печінки, у разі яких добову дозу слід зменшити. Для всіх пацієнтів відповідний режим дозування повинен ґрунтуватися на індивідуальній відповіді на лікування. У перший день лікування може бути призначено 16 мг у початковій дозі та 8 мг через 12 годин після її прийому. У наступні дні максимальна добова доза не повинна перевищувати 16 мг. Звичайне застосування препарату 8-16 мг на добу (1-2 таблетки). Для зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати мінімально ефективну дозу мінімально можливим коротким курсом.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт производится компанией ШТАДА. Само производство расположено в стране Германия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ксефокам рапид таб п/об пленочной 8мг 12 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ксефокам лиофилизат для приготовления раствора для и... Ксефокам лиофилизат для приготовления раствора для инъекций 8мг фл 5 шт, Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 10 шт Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 10 шт, Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 30 шт Ксефокам таб п/об пленочной 8мг 30 шт, Лорния таб. 8 мг 10 шт Лорния таб. 8 мг 10 шт, Лорния таб. 8 мг 30 шт Лорния таб. 8 мг 30 шт, Лорноксикам лиофилизат для приготовления раствора дл... Лорноксикам лиофилизат для приготовления раствора для инъекций 8 мг фл 5 шт, Лорноксикам-тривиум лиофилизат для и/в/в/в/м 8 мг ф... Лорноксикам-тривиум лиофилизат для и/в/в/в/м 8 мг фл 5 шт + раст-ль 2 мл 5 шт, Лорнолиоф лиофилизат для приг.р-ра для инъекций 8мг ... Лорнолиоф лиофилизат для приг.р-ра для инъекций 8мг фл 5 шт+растворитель.