Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт
Артикул:
405876
Топ продаж
Суперцена
Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт є глюкокортикостероїдним засобом, який має протизапальну дію та використовується при захворюваннях різних органів та систем. Цей препарат також може використовуватися для замісної терапії при станах дефіциту гормонів кори надниркових залоз. Гідрокортизон, який є основним компонентом препарату, добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту та метаболізується в печінці та більшості тканин організму до гідрогенізованих та деградованих форм. Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт може бути ефективним засобом для пацієнтів з різними захворюваннями та станами.
Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: гідрокортизон 5 мг, 10 мг або 20 мг; Актози моногідрат 169,0 мг/231,0 мг/257 мг, крохмаль кукурудзяний 10,25 мг/10,94 мг/14,7 мг, сахароза 3,75 мг/4,44 мг/5,0
мг
, кальцію стеарат 1,3 мг/1,3 мг/0,97 мг, мінеральна олія 0,57 мг/0,95 мг/0,71 мг, сорбінова кислота 0,01 мг/0,01 мг/0,01 мг.
Опис:
Білі круглі двоопуклі таблетки з ризиком на одній стороні і тисненням CORTEF цифрою 5 або 10 або 20, відповідно, на іншій стороні.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг, 10 мг, 20 мг.
Первинна: по 50 таблеток по 5 мг і по 100 таблеток по 10 мг або 20 мг у ПВП флакони з пластиковою кришкою, з внутрішньою прокладкою з паперу з піною поліолефіну, що оберігає від розтину дітьми; простір над таблетками заповнено наповнювачем із вати; горлечко флакона запечатано захисним диском із фольги з поліетиленом.
Вторинна: по 1 флакону з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. Інструкція із застосування може прикріплюватися до однієї із сторін флакона або вкладатися в картонну пачку.
ПротипоказанняСистемні грибкові інфекції.
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату в анамнезі.
СТОРОЖНІСТЮ Неспецифічний виразковий коліт із загрозою перфорації, абсцесу або іншої гнійної інфекції; дивертикуліт; кишковий анастомоз (у найближчому анамнезі); гостра або латентна виразка пептики, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит; остеопороз; міастенія gravis; гіпоальбумінемія та стани, що схильні до її виникнення, включаючи цироз печінки; ниркова недостатність; цукровий діабет (у тому числі порушення толерантності до вуглеводів); тиреотоксикоз; хвороба Іценко-Кушинга; гіпотиреоз; гострий психоз; простий герпес (очна форма); стронгілоїдоз; вітряна віспа, кір, активний або латентний туберкульоз, важкі бактеріальні або вірусні інфекційні захворювання (збільшує ризик розвитку суперінфекції, маскує симптоми захворювання, допустиме застосування препарату лише на фоні специфічної протимікробної терапії), глаукоми, СНІДу, ВІЛ-інфекції; артеріальна гіпертензія; гострий та підгострий інфаркт міокарда.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняЗастосовувати строго за призначенням лікаря, щоб уникнути ускладнень. 1. Ендокринні захворювання
Первинна або вторинна надниркова недостатність (препарати вибору - гідрокортизон або кортизон; при необхідності їх синтетичні аналоги можна застосовувати в поєднанні з мінералокортикоїдами, особливо в педіатричній практиці) Природжена гіперплазія надниркових
залоз
артропатії (як додаткова терапія короткочасна для виведення з гострого стану або при загостренні) Псоріатичний артрит
Ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит. сполучної тканини ( у період загострення
або в окремих
випадках як підтримуюча терапія) Системний червоний вовчак (і вовчаковий нефрит) Системний дерматоміозит (поліміозит) Гострий ревмокардит 4. Шкірні хвороби Пухирчатка
Герпетиформний бульозний дерматит
Тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) Ексфоліативний дерматит
Тяжкий псоріаз
Тяжкий себорейний дерматит ит Сироваткова хвороба
Бронхіальна
астма
Контактний дерматит
Атопічний дерматит
Реакції підвищеної чутливості до лікарських засобів 6. Очні хвороби (тяжкі гострі та хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей) Алергічний кон'юнктивіт
Кератит
Алергічні крайові виразки рогівки
Очна форма Herpes zoster Ірит та іридоцикліт
Хоріоретиніт
Запалення передньої камери ока
Дифузний задній увеїт та хоріоїдит
Неврит зорового нерва
Симпатична офтальмія 7. Хвороби дихальних шляхів Симптоматичний
ілліоз Блискавичний та дисемінований
туберкульоз легень у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією
Аспіраційний пневмоніт 8. Гематологічні захворювання
Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих. і)
Лейкози
та
лімфоми у дорослих
Гострі лейкози у дітей
Грибоподібний мікоз (хвороба Алібера) 10. Набряковий синдром
Для стимуляції діурезу та досягнення ремісії протеїнурії у хворих з нефротичним синдромом без уремії, ідіопатичного типу або внаслідок системного червоного вовчаку 11. Захворювання шлунково-кишкового тракту (для терапії гострих станів) Виразковий коліт Регіонарний ентерит 12. Нервова
система3
.
Туберкульозний менінгіт із субарахноїдальним блоком або при загрозі блоку (у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією) .
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, що активують ферменти печінки, такі як фенобарбітал, фенітоїн та рифампіцин, можуть збільшувати кліренс гідрокортизону, що може вимагати підвищення дози препарату для отримання бажаного ефекту.
Такі препарати, як тролеандоміцин та кетоконазол, можуть інгібувати метаболізм кортикостероїдів та знижувати його кліренс. У цьому випадку слід знизити дозу кортикостероїдів, щоб уникнути явищ передозування.
ГКС можуть збільшувати кліренс ацетилсаліцилової кислоти, що приймається у високих дозах протягом тривалого періоду, що може призвести до зниження концентрації саліцилатів у сироватці або збільшити ризик токсичності саліцилатів при відміні кортикостероїдів. У хворих з гіпопротромбінемією призначати ацетилсаліцилову кислоту в поєднанні з кортикостероїдами слід з обережністю.
Повідомляється як про посилення, так і про зменшення ефекту пероральних антикоагулянтів, які приймаються одночасно з кортикостероїдами. Для підтримки необхідного ефекту антикоагулянту потрібне постійне визначення показників коагуляції.
При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на тлі інших видів імунізації кортикостероїдів збільшують ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.
ГКС прискорюють метаболізм ізоніазиду, мексилетину, що призводить до зниження їх плазмових концентрацій.
Збільшує ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу внаслідок індукції «печінкових» ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу.
При тривалій глюкокортикостероїді терапії можуть знадобитися вищі дози фолієвої кислоти.
Гіпокаліємія, що викликається кортикостероїдами, може збільшувати вираженість і тривалість м'язової блокади на фоні прийому міорелаксантів.
У високих дозах кортикостероїдів знижують ефект соматропіну.
Гідрокортизон знижує дію гіпоглікемічних лікарських засобів.
Натрійсотримаючі препарати збільшують ризик розвитку набряків та підвищення артеріального тиску.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та етанол підвищують небезпеку розвитку виразки слизової оболонки ШКТ та кровотечі, проте при використанні кортикостероїдів у комбінації з нестероїдними протизапальними засобами для лікування артриту терапевтичний ефект збільшується, тому можливе зниження дози кортикостероїдів.
При сумісному застосуванні з мітотаном та іншими інгібіторами функції кори надниркових залоз може виникнути необхідність підвищення дози кортикостероїдів.
На фоні прийому кортикостероїдів імунодепресанти збільшують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних порушень, викликаних вірусом Епштейна-Барр.
Одночасне застосування андрогенів або анаболічних стероїдів може збільшити ризик розвитку набряків та призвести до появи вугрів.
Спільне застосування з м-холіноблокаторами сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску.
ГКС підвищують токсичність серцевих глікозидів (через гіпокаліємію, що виникає, підвищується ризик розвитку аритмій), послаблюють вплив вітаміну D на всмоктування кальцію в просвіті кишечника.
Тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази, інші глюкокортикостероїди та амфотерицин В підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.
Індометацин, витісняючи кортикостероїдів із зв'язку з альбумінами, збільшує ризик розвитку їх побічних ефектів.
Амфотерицин В та інгібітори карбоангідрази збільшують ризик розвитку остеопорозу.
Кліренс кортикостероїдів підвищується на фоні застосування лікарських засобів - гормонів щитовидної залози.
Естрогени (включаючи пероральні естрогеновмісні контрацептиви) знижують кліренс кортикостероїдів, подовжують їх період напіввиведення та терапевтичні та токсичні ефекти.
Трициклічні антидепресанти можуть посилювати вираженість депресії, викликаної прийомом кортикостероїдів (не показані для терапії даних побічних ефектів).
Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на тлі інших кортикостероїдів, антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), карбутаміду та азатіоприну.
ПередозуванняКлінічний синдром гострого передозування препарату не описано. Повідомлення про випадки гострої токсичності при передозуванні кортикостероїдів дуже рідкісні. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне. Гідрокортизон виводиться під час діалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Глюкокортикостероїдний засіб.
Фармакодинаміка:
Гідрокортизон, синтетичний аналог природного глюкокортикостероїду (ГКС), має протизапальну дію та використовується при захворюваннях різних органів та систем. Він також має мінералокортикоїдні властивості помірної вираженості і може використовуватися для замісної терапії при станах дефіциту гормонів кори надниркових залоз. Як і інші кортикостероїди, гідрокортизон надає виражений ефект на різні метаболічні процеси. Крім того, гідрокортизон пригнічує імунну відповідь організму.
Фармакокінетика:
Гідрокортизон добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), максимальна концентрація в крові досягається приблизно через 1 годину після прийому препарату. Плазматичний період напіввиведення гідрокортизону – близько 100 хв. Понад 90% гідрокортизону пов'язано з білками плазми.
Гідрокортизон метаболізується в печінці та більшості тканин організму до гідрогенізованих та деградованих форм, таких як тетрагідрокортизон та тетрагідрокортизол, які виводяться нирками, головним чином у вигляді глюкуронідів, крім того, дуже невелика частина гідрокортизону виводиться нирками у незміненому вигляді.
Гідрокортизон легко проникає крізь плаценту.
Вагітність та годування груддюОскільки відповідних досліджень впливу кортикостероїдів на репродуктивну функцію людини до цього часу не проводилося, застосування цих препаратів під час вагітності, у матерів-годувальниць або жінок дітородного віку вимагає оцінки ймовірного позитивного ефекту препарату в порівнянні з потенційним ризиком для матері, ембріона або плода. Діти, народжені від матерів, які отримували значні дози кортикостероїдів під час вагітності, повинні ретельно обстежуватися з метою виявлення можливих симптомів гіпофункції надниркових залоз.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНаведені нижче побічні дії типові для всіх кортикостероїдів.
Частота розвитку та вираженість побічних ефектів залежать від тривалості застосування, величини дози, що використовується, і можливості прийому відповідно до циркадного ритму.
З боку ендокринної системи: пригнічення функції надниркових залоз, вторинна ареактивність надниркових залоз та гіпофіза різного генезу, розвиток синдрому Іценка-Кушинга, порушення менструального циклу, зниження толерантності до глюкози, прояв латентного цукрового діабету, підвищення потреби в інсуліні або перукарських захворюваннях.
З боку травної системи: виразка з можливим проривом і кровотечею, панкреатит (нудота, блювання), здуття живота, ерозивний/виразковий езофагіт.
Після лікування кортикостероїдів спостерігалося підвищення активності аланінтрансамінази (АЛТ), аспартаттрансамінази (АСТ) та лужної фосфатази у сироватці крові.
Зазвичай ці зміни незначні, не пов'язані з будь-якими клінічними синдромами та оборотні після припинення лікування.
З боку серцево-судинної системи: хронічна серцева недостатність у хворих з відповідною схильністю, підвищення артеріального тиску, у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком диска зорового нерва (псевдопухлина головного мозку), особливо після лікування, судоми, запаморочення, біль голови, делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параною.
З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома з можливим ушкодженням зорового нерва, екзофтальм, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей.
З боку обміну речовин: негативний баланс азоту, обумовлений катаболізмом білків.
Зумовлені МКС активністю: затримка натрію та рідини в організмі, гіпокаліємічний алкалоз, м'язова слабкість, втрата калію.
З боку опорно-рухової системи: «стероїдна» міопатія, зниження м'язової маси, остеопороз, розриви сухожиль, особливо ахіллового сухожилля, компресійні переломи хребців, асептичний некроз епіфізів стегнової та плечової кістки, патологічні переломи довгих кісток.
З боку шкірних покривів: повільне загоєння ран, стоншення та зниження міцності шкіри, петехії, екхімози, еритема обличчя, можливе пригнічення реакції при шкірних тестах, гірсутизм, підвищене потовиділення.
Алергічні реакції: генералізовані (шкірні висипання/кропив'янка).
При використанні інших кортикостероїдів є повідомлення про наступні побічні явища: підвищення апетиту, гикавка, аритмії, гіперкоагуляція, тромбози, трофічні зміни рогівки, підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія, розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти). При застосуванні препарату Кортеф® повідомлення про перераховані вище побічні ефекти в даний час відсутні.
особливі вказівкиХворим, які можуть зазнати впливу стресу на фоні терапії кортикостероїдами, показані швидкодіючі кортикостероїди препарати в підвищених дозах до, під час і після стресової ситуації.
На тлі терапії кортикостероїдами деякі інфекції можуть протікати у стертій формі, крім того, можуть розвиватися нові інфекції. При застосуванні глюкокортикостероїдів можливе зниження стійкості до інфекцій, а також знижується здатність організму до локалізації інфекційного процесу. Розвиток інфекцій, що викликаються різними патогенними організмами, такими як віруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, які локалізуються в різних системах організму людини, може бути пов'язане із застосуванням кортикостероїдів, як монотерапії, так і в поєднанні з іншими імунодепресантами, що впливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет чи функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть протікати неважко, однак, у ряді випадків можливий тяжкий перебіг і навіть летальний кінець. Причому чим більш високі дози кортикостероїдів застосовуються,
При ураженні очей, викликаному вірусом простого герпесу, кортикостероїд слід призначати з обережністю, оскільки це може призвести до перфорації рогівки.
Тривале використання кортикостероїдів може призвести до виникнення задньої субкапсулярної катаракти, глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та провокувати приєднання вторинної очної грибкової або вірусної інфекції.
Середні та великі дози гідрокортизону можуть викликати підвищення артеріального тиску, затримку електролітів, рідини та підвищену екскрецію калію. Ці ефекти менш ймовірні при використанні синтетичних аналогів, за винятком випадків, коли вони застосовують у високих дозах. Необхідне обмеження споживання солі з їжею та призначення препаратів калію. Усі кортикостероїди збільшують виведення кальцію.
Хворим, які отримують лікування кортикостероїдами в дозах, що мають імунодепресивну дію, протипоказано введення живих або живих ослаблених вакцин, але можна вводити вбиті або інактивовані вакцини, проте реакція на введення таких вакцин може бути знижена. Хворим, які отримують лікування глюкокортикостероїдами в дозах, що не мають імунодепресивної дії, за відповідними показаннями може проводитися імунізація.
Використання препарату при активному туберкульозі слід обмежити випадками блискавичного та дисемінованого туберкульозу, коли кортикостероїди застосовуються для лікування захворювання у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.
Якщо препарат призначають хворим з латентним туберкульозом або з позитивними туберкуліновими пробами, лікування слід проводити під суворим лікарським контролем, оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалої терапії такі хворі повинні отримувати відповідне профілактичне лікування.
Хворі, які отримують препарати, що пригнічують імунну систему, більш сприйнятливі до інфекцій, ніж здорові особи. Наприклад, вітряна віспа та кір можуть мати більш важкий перебіг, аж до летального результату у неімунізованих дітей або у дорослих, які отримують кортикостероїди. У таких дітей або дорослих, які ще не мають захворювання, слід вживати заходів для попередження контакту з хворими. Невідомо, як дозування, шлях введення та тривалість лікування кортикостероїдів впливають на ризик розвитку дисемінування інфекції. Роль основного захворювання та/або попереднього лікування кортикостероїдів у ризику розвитку інфекції також невідома. При інфікуванні вітряною віспою може бути показане профілактичне введення VZIG (імуноглобуліну для серотерапії вітряної віспи). При контакті з збудником кору може бути призначене внутрішньом'язове введення імуноглобуліну (IgG) (для отримання більш повної інформації див. інструкції щодо застосування VZIG та IgG). При розвитку вітряної віспи слід розглянути можливість лікування противірусними препаратами. ГКС також повинні призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженим або підозрюваним стронгілоїдозом. Викликана ГКС імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем. ГКС також повинні призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженим або підозрюваним стронгілоїдозом. Викликана ГКС імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем. ГКС також повинні призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженим або підозрюваним стронгілоїдозом. Викликана ГКС імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем.
Інформація для пацієнтів: особам, які отримують глюкокортикостероїди в імуносупресивних дозах, слід уникати контакту з хворими на вітряну віспу або кір; пацієнтів слід інформувати, що у разі контакту вони повинні негайно звернутися до лікаря.
Вторинну недостатність кори надниркових залоз, викликану прийомом препарату, можна звести до мінімуму поступовим зниженням дози. Цей тип відносної недостатності може тривати протягом декількох місяців після закінчення лікування, тому за будь-яких стресових ситуацій у цей період слід знову призначити кортикостероїдами. Оскільки може порушуватися секреція мінералокортикоїдів, необхідне супутнє призначення електролітів та/або мінералокортикоїдів.
У хворих на гіпотиреоз і цироз печінки ефект кортикостероїдів посилюється. Для контролю стану після лікування слід призначати мінімальні можливі дози кортикостероїдів, і зниження дози слід проводити поступово.
На тлі терапії кортикостероїдами можливий розвиток різних психічних розладів: від ейфорії, безсоння, нестійкості настрою, змін особистості та тяжкої депресії до гострих психотичних проявів. Крім того, можуть посилюватися вже наявні емоційна нестабільність або схильність до психотичних реакцій.
При призначенні тривалого лікування кортикостероїдів новонародженим та дітям слід ретельно стежити за їх зростанням та розвитком.
Повідомляється, що у хворих, які отримували терапію кортикостероїдами, відзначалася саркома Капоші. При відміні кортикостероїдів може настати клінічна ремісія.
Незважаючи на те, що контрольовані клінічні дослідження показали ефективність кортикостероїдів для швидкого усунення загострення розсіяного склерозу, не було виявлено вплив кортикостероїдів на перебіг захворювання або результат захворювання. У проведених дослідженнях показано, що у цих випадках для досягнення вираженого терапевтичного ефекту необхідно призначати високі дози кортикостероїдів препаратів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Оскільки ускладнення терапії кортикостероїдами залежать від величини дози та тривалості лікування, то в кожному конкретному випадку на підставі аналізу співвідношення ризик/користування приймають рішення про необхідність такого лікування, а також визначають тривалість лікування та частоту прийому.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У зв'язку з можливістю розвитку запаморочення, судом та зниження артеріального тиску препарат Кортеф® слід з обережністю призначати особам, які керують транспортом та займаються видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкої рухової реакції.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 С.
Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину. Початкова доза може варіювати від 20 мг до 240 мг на добу в залежності від показань та тяжкості захворювання. При меншій мірі тяжкості захворювання доза менша, проте в окремих хворих може знадобитися висока початкова доза. Початкова доза може підтримуватися на тому ж рівні або підбиратися доти, доки не буде досягнуто необхідного ефекту. Якщо після досить тривалого застосування препарату клінічний ефект не буде досягнутий, прийом препарату Кортеф слід припинити та призначити іншу прийнятну терапію. Доза повинна підбиратися індивідуально на підставі картини хвороби та реакції хворого. Після досягнення позитивного результату необхідна підтримуюча доза визначається шляхом поступового зниження початкової дози відповідні часові інтервали до тих пір, поки не буде досягнуто найменшої дози, що підтримуватиме бажаний ефект. При зміні дози потрібне ретельне спостереження за пацієнтом.
Уточнення дози слід проводити у таких випадках: при змінах клінічної картини внаслідок ремісії або загострення захворювання, при індивідуальній чутливості та реактивності хворого, у разі впливу на хворого на стресові ситуації, не пов'язані із захворюванням, з приводу якого призначено лікування. В останньому випадку може знадобитися збільшення дози препарату на цей період.
За необхідності відміни препарату після тривалого застосування знижувати дозу рекомендується поступово.
Розсіяний склероз
При лікуванні загострень розсіяного склерозу показана добова доза 200 мг преднізолону протягом тижня з наступною дозою 80 мг внутрішньо щодня протягом місяця (20 мг гідрокортизону еквівалентно 5 мг преднізолону).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: гідрокортизон 5 мг, 10 мг або 20 мг; Актози моногідрат 169,0 мг/231,0 мг/257 мг, крохмаль кукурудзяний 10,25 мг/10,94 мг/14,7 мг, сахароза 3,75 мг/4,44 мг/5,0
мг
, кальцію стеарат 1,3 мг/1,3 мг/0,97 мг, мінеральна олія 0,57 мг/0,95 мг/0,71 мг, сорбінова кислота 0,01 мг/0,01 мг/0,01 мг.
Опис:
Білі круглі двоопуклі таблетки з ризиком на одній стороні і тисненням CORTEF цифрою 5 або 10 або 20, відповідно, на іншій стороні.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг, 10 мг, 20 мг.
Первинна: по 50 таблеток по 5 мг і по 100 таблеток по 10 мг або 20 мг у ПВП флакони з пластиковою кришкою, з внутрішньою прокладкою з паперу з піною поліолефіну, що оберігає від розтину дітьми; простір над таблетками заповнено наповнювачем із вати; горлечко флакона запечатано захисним диском із фольги з поліетиленом.
Вторинна: по 1 флакону з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. Інструкція із застосування може прикріплюватися до однієї із сторін флакона або вкладатися в картонну пачку.
ПротипоказанняСистемні грибкові інфекції.
Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату в анамнезі.
СТОРОЖНІСТЮ Неспецифічний виразковий коліт із загрозою перфорації, абсцесу або іншої гнійної інфекції; дивертикуліт; кишковий анастомоз (у найближчому анамнезі); гостра або латентна виразка пептики, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит; остеопороз; міастенія gravis; гіпоальбумінемія та стани, що схильні до її виникнення, включаючи цироз печінки; ниркова недостатність; цукровий діабет (у тому числі порушення толерантності до вуглеводів); тиреотоксикоз; хвороба Іценко-Кушинга; гіпотиреоз; гострий психоз; простий герпес (очна форма); стронгілоїдоз; вітряна віспа, кір, активний або латентний туберкульоз, важкі бактеріальні або вірусні інфекційні захворювання (збільшує ризик розвитку суперінфекції, маскує симптоми захворювання, допустиме застосування препарату лише на фоні специфічної протимікробної терапії), глаукоми, СНІДу, ВІЛ-інфекції; артеріальна гіпертензія; гострий та підгострий інфаркт міокарда.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняЗастосовувати строго за призначенням лікаря, щоб уникнути ускладнень. 1. Ендокринні захворювання
Первинна або вторинна надниркова недостатність (препарати вибору - гідрокортизон або кортизон; при необхідності їх синтетичні аналоги можна застосовувати в поєднанні з мінералокортикоїдами, особливо в педіатричній практиці) Природжена гіперплазія надниркових
залоз
артропатії (як додаткова терапія короткочасна для виведення з гострого стану або при загостренні) Псоріатичний артрит
Ревматоїдний артрит, включаючи ювенільний ревматоїдний артрит. сполучної тканини ( у період загострення
або в окремих
випадках як підтримуюча терапія) Системний червоний вовчак (і вовчаковий нефрит) Системний дерматоміозит (поліміозит) Гострий ревмокардит 4. Шкірні хвороби Пухирчатка
Герпетиформний бульозний дерматит
Тяжка мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) Ексфоліативний дерматит
Тяжкий псоріаз
Тяжкий себорейний дерматит ит Сироваткова хвороба
Бронхіальна
астма
Контактний дерматит
Атопічний дерматит
Реакції підвищеної чутливості до лікарських засобів 6. Очні хвороби (тяжкі гострі та хронічні алергічні та запальні процеси з ураженням очей) Алергічний кон'юнктивіт
Кератит
Алергічні крайові виразки рогівки
Очна форма Herpes zoster Ірит та іридоцикліт
Хоріоретиніт
Запалення передньої камери ока
Дифузний задній увеїт та хоріоїдит
Неврит зорового нерва
Симпатична офтальмія 7. Хвороби дихальних шляхів Симптоматичний
ілліоз Блискавичний та дисемінований
туберкульоз легень у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією
Аспіраційний пневмоніт 8. Гематологічні захворювання
Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура у дорослих. і)
Лейкози
та
лімфоми у дорослих
Гострі лейкози у дітей
Грибоподібний мікоз (хвороба Алібера) 10. Набряковий синдром
Для стимуляції діурезу та досягнення ремісії протеїнурії у хворих з нефротичним синдромом без уремії, ідіопатичного типу або внаслідок системного червоного вовчаку 11. Захворювання шлунково-кишкового тракту (для терапії гострих станів) Виразковий коліт Регіонарний ентерит 12. Нервова
система3
.
Туберкульозний менінгіт із субарахноїдальним блоком або при загрозі блоку (у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією) .
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, що активують ферменти печінки, такі як фенобарбітал, фенітоїн та рифампіцин, можуть збільшувати кліренс гідрокортизону, що може вимагати підвищення дози препарату для отримання бажаного ефекту.
Такі препарати, як тролеандоміцин та кетоконазол, можуть інгібувати метаболізм кортикостероїдів та знижувати його кліренс. У цьому випадку слід знизити дозу кортикостероїдів, щоб уникнути явищ передозування.
ГКС можуть збільшувати кліренс ацетилсаліцилової кислоти, що приймається у високих дозах протягом тривалого періоду, що може призвести до зниження концентрації саліцилатів у сироватці або збільшити ризик токсичності саліцилатів при відміні кортикостероїдів. У хворих з гіпопротромбінемією призначати ацетилсаліцилову кислоту в поєднанні з кортикостероїдами слід з обережністю.
Повідомляється як про посилення, так і про зменшення ефекту пероральних антикоагулянтів, які приймаються одночасно з кортикостероїдами. Для підтримки необхідного ефекту антикоагулянту потрібне постійне визначення показників коагуляції.
При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на тлі інших видів імунізації кортикостероїдів збільшують ризик активації вірусів та розвитку інфекцій.
ГКС прискорюють метаболізм ізоніазиду, мексилетину, що призводить до зниження їх плазмових концентрацій.
Збільшує ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу внаслідок індукції «печінкових» ферментів та утворення токсичного метаболіту парацетамолу.
При тривалій глюкокортикостероїді терапії можуть знадобитися вищі дози фолієвої кислоти.
Гіпокаліємія, що викликається кортикостероїдами, може збільшувати вираженість і тривалість м'язової блокади на фоні прийому міорелаксантів.
У високих дозах кортикостероїдів знижують ефект соматропіну.
Гідрокортизон знижує дію гіпоглікемічних лікарських засобів.
Натрійсотримаючі препарати збільшують ризик розвитку набряків та підвищення артеріального тиску.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та етанол підвищують небезпеку розвитку виразки слизової оболонки ШКТ та кровотечі, проте при використанні кортикостероїдів у комбінації з нестероїдними протизапальними засобами для лікування артриту терапевтичний ефект збільшується, тому можливе зниження дози кортикостероїдів.
При сумісному застосуванні з мітотаном та іншими інгібіторами функції кори надниркових залоз може виникнути необхідність підвищення дози кортикостероїдів.
На фоні прийому кортикостероїдів імунодепресанти збільшують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних порушень, викликаних вірусом Епштейна-Барр.
Одночасне застосування андрогенів або анаболічних стероїдів може збільшити ризик розвитку набряків та призвести до появи вугрів.
Спільне застосування з м-холіноблокаторами сприяє підвищенню внутрішньоочного тиску.
ГКС підвищують токсичність серцевих глікозидів (через гіпокаліємію, що виникає, підвищується ризик розвитку аритмій), послаблюють вплив вітаміну D на всмоктування кальцію в просвіті кишечника.
Тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази, інші глюкокортикостероїди та амфотерицин В підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.
Індометацин, витісняючи кортикостероїдів із зв'язку з альбумінами, збільшує ризик розвитку їх побічних ефектів.
Амфотерицин В та інгібітори карбоангідрази збільшують ризик розвитку остеопорозу.
Кліренс кортикостероїдів підвищується на фоні застосування лікарських засобів - гормонів щитовидної залози.
Естрогени (включаючи пероральні естрогеновмісні контрацептиви) знижують кліренс кортикостероїдів, подовжують їх період напіввиведення та терапевтичні та токсичні ефекти.
Трициклічні антидепресанти можуть посилювати вираженість депресії, викликаної прийомом кортикостероїдів (не показані для терапії даних побічних ефектів).
Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на тлі інших кортикостероїдів, антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), карбутаміду та азатіоприну.
ПередозуванняКлінічний синдром гострого передозування препарату не описано. Повідомлення про випадки гострої токсичності при передозуванні кортикостероїдів дуже рідкісні. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне. Гідрокортизон виводиться під час діалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Глюкокортикостероїдний засіб.
Фармакодинаміка:
Гідрокортизон, синтетичний аналог природного глюкокортикостероїду (ГКС), має протизапальну дію та використовується при захворюваннях різних органів та систем. Він також має мінералокортикоїдні властивості помірної вираженості і може використовуватися для замісної терапії при станах дефіциту гормонів кори надниркових залоз. Як і інші кортикостероїди, гідрокортизон надає виражений ефект на різні метаболічні процеси. Крім того, гідрокортизон пригнічує імунну відповідь організму.
Фармакокінетика:
Гідрокортизон добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), максимальна концентрація в крові досягається приблизно через 1 годину після прийому препарату. Плазматичний період напіввиведення гідрокортизону – близько 100 хв. Понад 90% гідрокортизону пов'язано з білками плазми.
Гідрокортизон метаболізується в печінці та більшості тканин організму до гідрогенізованих та деградованих форм, таких як тетрагідрокортизон та тетрагідрокортизол, які виводяться нирками, головним чином у вигляді глюкуронідів, крім того, дуже невелика частина гідрокортизону виводиться нирками у незміненому вигляді.
Гідрокортизон легко проникає крізь плаценту.
Вагітність та годування груддюОскільки відповідних досліджень впливу кортикостероїдів на репродуктивну функцію людини до цього часу не проводилося, застосування цих препаратів під час вагітності, у матерів-годувальниць або жінок дітородного віку вимагає оцінки ймовірного позитивного ефекту препарату в порівнянні з потенційним ризиком для матері, ембріона або плода. Діти, народжені від матерів, які отримували значні дози кортикостероїдів під час вагітності, повинні ретельно обстежуватися з метою виявлення можливих симптомів гіпофункції надниркових залоз.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНаведені нижче побічні дії типові для всіх кортикостероїдів.
Частота розвитку та вираженість побічних ефектів залежать від тривалості застосування, величини дози, що використовується, і можливості прийому відповідно до циркадного ритму.
З боку ендокринної системи: пригнічення функції надниркових залоз, вторинна ареактивність надниркових залоз та гіпофіза різного генезу, розвиток синдрому Іценка-Кушинга, порушення менструального циклу, зниження толерантності до глюкози, прояв латентного цукрового діабету, підвищення потреби в інсуліні або перукарських захворюваннях.
З боку травної системи: виразка з можливим проривом і кровотечею, панкреатит (нудота, блювання), здуття живота, ерозивний/виразковий езофагіт.
Після лікування кортикостероїдів спостерігалося підвищення активності аланінтрансамінази (АЛТ), аспартаттрансамінази (АСТ) та лужної фосфатази у сироватці крові.
Зазвичай ці зміни незначні, не пов'язані з будь-якими клінічними синдромами та оборотні після припинення лікування.
З боку серцево-судинної системи: хронічна серцева недостатність у хворих з відповідною схильністю, підвищення артеріального тиску, у хворих з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком диска зорового нерва (псевдопухлина головного мозку), особливо після лікування, судоми, запаморочення, біль голови, делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параною.
З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома з можливим ушкодженням зорового нерва, екзофтальм, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей.
З боку обміну речовин: негативний баланс азоту, обумовлений катаболізмом білків.
Зумовлені МКС активністю: затримка натрію та рідини в організмі, гіпокаліємічний алкалоз, м'язова слабкість, втрата калію.
З боку опорно-рухової системи: «стероїдна» міопатія, зниження м'язової маси, остеопороз, розриви сухожиль, особливо ахіллового сухожилля, компресійні переломи хребців, асептичний некроз епіфізів стегнової та плечової кістки, патологічні переломи довгих кісток.
З боку шкірних покривів: повільне загоєння ран, стоншення та зниження міцності шкіри, петехії, екхімози, еритема обличчя, можливе пригнічення реакції при шкірних тестах, гірсутизм, підвищене потовиділення.
Алергічні реакції: генералізовані (шкірні висипання/кропив'янка).
При використанні інших кортикостероїдів є повідомлення про наступні побічні явища: підвищення апетиту, гикавка, аритмії, гіперкоагуляція, тромбози, трофічні зміни рогівки, підвищене виведення кальцію, гіпокальціємія, розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільно застосовувані імунодепресанти). При застосуванні препарату Кортеф® повідомлення про перераховані вище побічні ефекти в даний час відсутні.
особливі вказівкиХворим, які можуть зазнати впливу стресу на фоні терапії кортикостероїдами, показані швидкодіючі кортикостероїди препарати в підвищених дозах до, під час і після стресової ситуації.
На тлі терапії кортикостероїдами деякі інфекції можуть протікати у стертій формі, крім того, можуть розвиватися нові інфекції. При застосуванні глюкокортикостероїдів можливе зниження стійкості до інфекцій, а також знижується здатність організму до локалізації інфекційного процесу. Розвиток інфекцій, що викликаються різними патогенними організмами, такими як віруси, бактерії, гриби, найпростіші або гельмінти, які локалізуються в різних системах організму людини, може бути пов'язане із застосуванням кортикостероїдів, як монотерапії, так і в поєднанні з іншими імунодепресантами, що впливають на клітинний імунітет, гуморальний імунітет чи функцію нейтрофілів. Ці інфекції можуть протікати неважко, однак, у ряді випадків можливий тяжкий перебіг і навіть летальний кінець. Причому чим більш високі дози кортикостероїдів застосовуються,
При ураженні очей, викликаному вірусом простого герпесу, кортикостероїд слід призначати з обережністю, оскільки це може призвести до перфорації рогівки.
Тривале використання кортикостероїдів може призвести до виникнення задньої субкапсулярної катаракти, глаукоми з можливим ураженням зорового нерва та провокувати приєднання вторинної очної грибкової або вірусної інфекції.
Середні та великі дози гідрокортизону можуть викликати підвищення артеріального тиску, затримку електролітів, рідини та підвищену екскрецію калію. Ці ефекти менш ймовірні при використанні синтетичних аналогів, за винятком випадків, коли вони застосовують у високих дозах. Необхідне обмеження споживання солі з їжею та призначення препаратів калію. Усі кортикостероїди збільшують виведення кальцію.
Хворим, які отримують лікування кортикостероїдами в дозах, що мають імунодепресивну дію, протипоказано введення живих або живих ослаблених вакцин, але можна вводити вбиті або інактивовані вакцини, проте реакція на введення таких вакцин може бути знижена. Хворим, які отримують лікування глюкокортикостероїдами в дозах, що не мають імунодепресивної дії, за відповідними показаннями може проводитися імунізація.
Використання препарату при активному туберкульозі слід обмежити випадками блискавичного та дисемінованого туберкульозу, коли кортикостероїди застосовуються для лікування захворювання у поєднанні з відповідною протитуберкульозною хіміотерапією.
Якщо препарат призначають хворим з латентним туберкульозом або з позитивними туберкуліновими пробами, лікування слід проводити під суворим лікарським контролем, оскільки можлива реактивація захворювання. Під час тривалої терапії такі хворі повинні отримувати відповідне профілактичне лікування.
Хворі, які отримують препарати, що пригнічують імунну систему, більш сприйнятливі до інфекцій, ніж здорові особи. Наприклад, вітряна віспа та кір можуть мати більш важкий перебіг, аж до летального результату у неімунізованих дітей або у дорослих, які отримують кортикостероїди. У таких дітей або дорослих, які ще не мають захворювання, слід вживати заходів для попередження контакту з хворими. Невідомо, як дозування, шлях введення та тривалість лікування кортикостероїдів впливають на ризик розвитку дисемінування інфекції. Роль основного захворювання та/або попереднього лікування кортикостероїдів у ризику розвитку інфекції також невідома. При інфікуванні вітряною віспою може бути показане профілактичне введення VZIG (імуноглобуліну для серотерапії вітряної віспи). При контакті з збудником кору може бути призначене внутрішньом'язове введення імуноглобуліну (IgG) (для отримання більш повної інформації див. інструкції щодо застосування VZIG та IgG). При розвитку вітряної віспи слід розглянути можливість лікування противірусними препаратами. ГКС також повинні призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженим або підозрюваним стронгілоїдозом. Викликана ГКС імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем. ГКС також повинні призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженим або підозрюваним стронгілоїдозом. Викликана ГКС імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем. ГКС також повинні призначатися з великою обережністю хворим з підтвердженим або підозрюваним стронгілоїдозом. Викликана ГКС імуносупресія, у таких хворих призводить до стронгілоїдної гіперінфекції та дисемінації процесу з поширеною міграцією личинок, часто з розвитком важких форм ентероколіту та грамнегативної септицемії з можливим летальним кінцем.
Інформація для пацієнтів: особам, які отримують глюкокортикостероїди в імуносупресивних дозах, слід уникати контакту з хворими на вітряну віспу або кір; пацієнтів слід інформувати, що у разі контакту вони повинні негайно звернутися до лікаря.
Вторинну недостатність кори надниркових залоз, викликану прийомом препарату, можна звести до мінімуму поступовим зниженням дози. Цей тип відносної недостатності може тривати протягом декількох місяців після закінчення лікування, тому за будь-яких стресових ситуацій у цей період слід знову призначити кортикостероїдами. Оскільки може порушуватися секреція мінералокортикоїдів, необхідне супутнє призначення електролітів та/або мінералокортикоїдів.
У хворих на гіпотиреоз і цироз печінки ефект кортикостероїдів посилюється. Для контролю стану після лікування слід призначати мінімальні можливі дози кортикостероїдів, і зниження дози слід проводити поступово.
На тлі терапії кортикостероїдами можливий розвиток різних психічних розладів: від ейфорії, безсоння, нестійкості настрою, змін особистості та тяжкої депресії до гострих психотичних проявів. Крім того, можуть посилюватися вже наявні емоційна нестабільність або схильність до психотичних реакцій.
При призначенні тривалого лікування кортикостероїдів новонародженим та дітям слід ретельно стежити за їх зростанням та розвитком.
Повідомляється, що у хворих, які отримували терапію кортикостероїдами, відзначалася саркома Капоші. При відміні кортикостероїдів може настати клінічна ремісія.
Незважаючи на те, що контрольовані клінічні дослідження показали ефективність кортикостероїдів для швидкого усунення загострення розсіяного склерозу, не було виявлено вплив кортикостероїдів на перебіг захворювання або результат захворювання. У проведених дослідженнях показано, що у цих випадках для досягнення вираженого терапевтичного ефекту необхідно призначати високі дози кортикостероїдів препаратів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Оскільки ускладнення терапії кортикостероїдами залежать від величини дози та тривалості лікування, то в кожному конкретному випадку на підставі аналізу співвідношення ризик/користування приймають рішення про необхідність такого лікування, а також визначають тривалість лікування та частоту прийому.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами
У зв'язку з можливістю розвитку запаморочення, судом та зниження артеріального тиску препарат Кортеф® слід з обережністю призначати особам, які керують транспортом та займаються видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкої рухової реакції.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 С.
Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину. Початкова доза може варіювати від 20 мг до 240 мг на добу в залежності від показань та тяжкості захворювання. При меншій мірі тяжкості захворювання доза менша, проте в окремих хворих може знадобитися висока початкова доза. Початкова доза може підтримуватися на тому ж рівні або підбиратися доти, доки не буде досягнуто необхідного ефекту. Якщо після досить тривалого застосування препарату клінічний ефект не буде досягнутий, прийом препарату Кортеф слід припинити та призначити іншу прийнятну терапію. Доза повинна підбиратися індивідуально на підставі картини хвороби та реакції хворого. Після досягнення позитивного результату необхідна підтримуюча доза визначається шляхом поступового зниження початкової дози відповідні часові інтервали до тих пір, поки не буде досягнуто найменшої дози, що підтримуватиме бажаний ефект. При зміні дози потрібне ретельне спостереження за пацієнтом.
Уточнення дози слід проводити у таких випадках: при змінах клінічної картини внаслідок ремісії або загострення захворювання, при індивідуальній чутливості та реактивності хворого, у разі впливу на хворого на стресові ситуації, не пов'язані із захворюванням, з приводу якого призначено лікування. В останньому випадку може знадобитися збільшення дози препарату на цей період.
За необхідності відміни препарату після тривалого застосування знижувати дозу рекомендується поступово.
Розсіяний склероз
При лікуванні загострень розсіяного склерозу показана добова доза 200 мг преднізолону протягом тижня з наступною дозою 80 мг внутрішньо щодня протягом місяця (20 мг гідрокортизону еквівалентно 5 мг преднізолону).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт производится компанией ПФАЙЗЕР АПДЖОН. Само производство расположено в стране Канада.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Кортеф таб 10мг флп/э 100 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Пока нет комментариев