Коплавикс таб п/об пленочной 100мг+75мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Коплавикс таб п/об пленочной 100мг+75мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: клопідогрелу гідросульфат у формі II – 97,875 мг (у перерахуванні на клопідогрел – 75 мг), ацетилсаліцилова кислота – 100 мг;
Допоміжні речовини:
Маннітол – 68,925 мг, макрогол-6000 – 34,000 мг, целюлоза мікрокристалічна – 144,764 мг, гіпролоза низькозаміщена – 19,567 мг, рицинова олія гідрогенізована – 3,301 мг, стеа ,631 мг, крохмаль кукурудзяний – 11,111 мг; оболонка: Опадрай® рожевий* – 20,0 мг, віск карнаубський – сліди. * – Опадрай® рожевий містить лактози моногідрат, гіпромелозу, титану діоксид (Е 171), тріацетин, барвник заліза оксид червоний (Е 172).
Опис:
Овальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою світло-рожевого кольору з гравіюванням С75 на одній стороні і А100 на іншій стороні.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100мг + 75мг. По 7 таблеток у ПА/Ал/ПВХ//Алюмінієвий блістер. По 1, 2 або 4 блістери разом із інструкцією із застосування в картонну пачку. По 10 таблеток у ПА/Ал/ПВХ//Алюмінієвий блістер. По 10 блістерів разом із інструкцією із застосування у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до будь-якої діючої або допоміжної речовини препарату.
Тяжка печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою ЧайлдПью).
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) через вміст у складі препарату ацетилсаліцилової кислоти [АСК].
Гостра кровотеча, наприклад, кровотеча з виразки або внутрішньочерепний крововилив. Бронхіальна астма, що індукується прийомом саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ); синдром бронхіальної астми, риніту та рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, гіперчутливість до НПЗП (через вміст у складі препарату АСК). Мастоцитоз, при якому застосування АСК може спричинити тяжкі реакції гіперчутливості, включаючи розвиток шоку з гіперемією шкірних покривів, зниженням артеріального тиску, тахікардією та блюванням (через вміст у складі препарату ацетилсаліцилової кислоти).
Рідкісні спадкові стани: непереносимість галактози; непереносимість лактози внаслідок дефіциту лактази; синдромом мальабсорбції глюкози-галактози (через вміст у складі препарату лактози).
Вагітність та період грудного вигодовування.
Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).
З обережністю
При помірній печінковій недостатності (7-9 балів за шкалою ЧайлдПью), за якої можлива схильність до кровотеч (обмежений клінічний досвід застосування).
При нирковій недостатності легкого та середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 60-30 мл/хв) (обмежений клінічний досвід застосування).
У разі травм, хірургічних втручань, включаючи інвазивні кардіологічні процедури або хірургічні втручання.
При захворюваннях, при яких є схильність до розвитку кровотеч, особливо внутрішньоочних або шлунково-кишкових (при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки або шлунково-кишкової кровотечі в анамнезі, при симптомах порушень з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту).
При нещодавно перенесеному минущому порушенні мозкового кровообігу або ішемічному інсульті. При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі селективних інгібіторів циклооксигенази-2 (ЦОГ-2). При одночасному застосуванні варфарину, гепарину, інгібіторів глікопротеїну IIb/IIIа, селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) та тромболітичних препаратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Особливі вказівки»).
При бронхіальній астмі та алергії в анамнезі (підвищений ризик розвитку алергічних реакцій на АСК). При подагрі, гіперурикемії (АСК, у тому числі і в низьких дозах, підвищує концентрацію сечової кислоти в крові).
При одночасному прийомі алкоголю (етанолу) (через наявність у складі препарату АСК).
У пацієнтів із генетично обумовленим зниженням активності ізоферменту CYP2С19.
У пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (через ризик розвитку гемолізу).
При одночасному застосуванні метотрексату у дозі понад 20 мг.
При вказівках анамнезу на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, празугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій. При одночасному застосуванні лікарських препаратів, що асоціюються з ризиком розвитку кровотечі та лікарських препаратів, що є субстратамиізо
C паклітаксел) через виявлену лікарську взаємодію.
Дозування100 мг+75 мг
Показання до застосуванняЦей комбінований препарат показаний для застосування у пацієнтів, які вже отримують одночасно клопідогрел та ацетилсаліцилову кислоту.
Запобігання атеротромботичним ускладненням: у дорослих пацієнтів з гострим коронарним синдромом: - без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, яким було проведено стентування при черезшкірному коронарному втручанні; - з підйомом сегмента ST (гострий інфаркт міокарда) при медикаментозному лікуванні та можливості проведення тромболізису.
Запобігання атеротромботичних і тромбоемболічних ускладнень, включаючи інсульт, при фібриляції передсердь (миготливої аритмії): у дорослих пацієнтів з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією), які мають, як мінімум, один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, розвитку кровотечі
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЛікарські препарати, що асоціюються з ризиком розвитку кровотечі: є підвищений ризик розвитку кровотечі внаслідок потенційного адитивного ефекту. Одночасне застосування лікарських препаратів, що асоціюються з ризиком кровотечі, слід проводити з обережністю.
Тромболітики: безпека спільного застосування клопідогрелу, фібрин-специфічних або не фібрин-специфічних тромболітичних засобів та гепарину була проаналізована у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна тій, яка спостерігалася у разі спільного застосування тромболітичних засобів та гепарину з АСК. У зв'язку з недостатністю клінічних даних щодо спільного застосування препарату Коплавікс і тромболітичних засобів при їх спільному застосуванні слід бути обережним.
Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa: між інгібіторами глікопротеїну IIb/IIIa та препаратом Коплавікс® можлива фармакодинамічна взаємодія, що потребує обережності при їх спільному застосуванні.
Гепарин: за даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових добровольців, при прийомі клопідогрелу не потрібно зміни дози гепарину, і не змінювалася його антикоагулянтна дія. Одночасне застосування гепарину не змінювало інгібуючої дії клопідогрелу на агрегацію тромбоцитів. Між препаратом Коплавікс і гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, яка може збільшувати ризик розвитку кровотеч, у зв'язку з чим їх спільне застосування потребує обережності.
Непрямі антикоагулянти: одночасний прийом препарату Коплавікс і пероральних антикоагулянтів (варфарину) може збільшити інтенсивність кровотеч, у зв'язку з чим застосування цієї комбінації не рекомендується. Клопідогріл у дозі 75 мг не впливає на фармакокінетику варфарину та не змінює значення Міжнародного нормалізованого відношення (МНО) у пацієнтів, які тривало приймають варфарин. Тим не менш, одночасний прийом варфарину з клопідогрелом може збільшити ризик кровотеч внаслідок незалежного впливу цих препаратів на гемостаз.
Нестероїдні протизапальні засоби: у клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, спільне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Тому застосування нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі інгібіторів циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), у поєднанні з препаратом Коплавікс не рекомендується. Експериментальні дані свідчать на користь того, що ібупрофен (при одноразовому прийомі в дозі 400 мг у період між 8 год до 30 хв після безпосереднього прийому АСК у дозі 81 мг у формі негайного вивільнення) може інгібувати ефект низьких доз АСК на агрегацію тромбоцитів. Однак при нерегулярному прийомі ібупрофену жодних клінічно значущих ефектів його на антиагрегантну дію АСК не очікується.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): оскільки СІЗЗС порушують активацію тромбоцитів і збільшують ризик розвитку кровотечі, одночасне застосування СІЗЗЗ з клопідогрелом повинно проводитися з обережністю.
Інша комбінована терапія з клопідогрелом
Сильні та помірні інгібітори ізоферменту CYP2C19 Оскільки клопідогрел метаболізується до свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, очікується, що застосування лікарських засобів, які пригнічують активність цього ізоферменту, може призводити до зменшення концентрації активного метаболіту. Клінічне значення цієї взаємодії невідоме. Як запобіжний засіб слід уникати одночасного застосування клопідогрелу та сильних або помірних інгібіторів ізоферменту CYP2C9. Сильними та помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C9 є омепразол, езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тіклопідін, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін. Одночасне застосування з клопідогрелом інгібіторів протонної помпи, є сильними або помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразолу, езомепразолу), не рекомендується. Якщо пацієнту все ж таки необхідне застосування інгібіторів протонної помпи одночасно з прийомом препарату Коплавікс®, слід застосовувати інгібітор протонної помпи з незначним впливом на активність ізоферменту CYP2C19, такі як пантопразол або лансопразол.
Лікарські препарати, що є субстратами ізоферменту CYP2C8: клопідогрел збільшував системну експозицію репаглініду у здорових добровольців. Дослідження in vitro показали, що збільшення системної експозиції репаглиніну є наслідком пригнічення ізоферменту CYP2C8 глюкуронідним метаболітом клопідогрелу. Слід бути обережними при одночасному застосуванні клопідогрелу та лікарських препаратів, що переважно виводяться з організму шляхом метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C8 (наприклад, репаглініду, паклітакселу). Було проведено низку клінічних досліджень з клопідогрелом та іншими, одночасно застосовуваними лікарськими засобами, з метою вивчення можливих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій, які показали, що: - при застосуванні клопідогрелу спільно з атенололом, ніфедипіном або з обома цими лікарськими засобами, що приймаються одночасно, клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії не спостерігалося; - одночасне застосування фенобарбіталу, циметидину та естрогенів не мало істотного впливу на фармакодинаміку клопідогрелу; - фармакокінетичні показники дигоксину та теофіліну не змінювалися при їх спільному застосуванні з клопідогрелом; - антацидні лікарські засоби не зменшували абсорбції клопідогрелу; - фенітоїн та толбутамід можна безпечно застосовувати одночасно з клопідогрелом (дослідження CAPRIE), незважаючи на те, що дані, отримані в ході досліджень з мікросомами печінки людини, свідчать про те, що карбоксильний метаболіт клопідогрелу може інгібувати активність ізоферменту CYP2C9,
Інша комбінована терапія з АСК Повідомлялося про взаємодію АСК з наступними лікарськими засобами:
Урикозуричні засоби (лікарські засоби, що сприяють виведенню сечової кислоти) (бензбромарон, пробенецид, сульфінпіразон): потрібно дотримуватися обережності, так як АСК може пригнічувати їх сечової кислоти лише на рівні виведення; Метотрексат: метотрексат, який приймається в дозах більше 20 мг/тиждень, слід застосовувати з обережністю при його поєднанні з препаратом Коплавікс® (у зв'язку з наявністю АСК у складі препарату Коплавікс®), оскільки АСК може зменшувати нирковий кліренс метотрексату, що, у свою черга може збільшити його мієлотоксичну дію;
Метамізол: метамізол при одночасному застосуванні з АСК може зменшувати ефект АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які приймають низькі дози АСК для кардіопротективної дії;
Ацетазоламід: рекомендується бути обережним при одночасному застосуванні саліцилатів та ацетазоламіду через підвищення ризику розвитку метаболічного ацидозу;
Вакцина проти вітряної віспи: рекомендується, щоб пацієнти не приймали саліцилати протягом 6 місяців після вакцинації проти вітряної віспи, оскільки під час захворювання на вітряну віспу спостерігалися випадки розвитку синдрому Рея після прийому саліцилатів.
Левотироксин: саліцилати, особливо в дозах більше 2,0 г/добу, можуть інгібувати зв'язування гормонів щитовидної залози з білками-носіями і тому призводити до початкового скороминущого збільшення концентрацій вільних гормонів щитовидної залози з подальшим зниженням їх концентрацій. Слід моніторувати концентрацію гормонів щитовидної залози.
Вальпроєва кислота: одночасне застосування вальпроєвої кислоти та саліцилатів може призводити до зниження зв'язування вальпроєвої кислоти з білками крові та інгібування метаболізму вальпроєвої кислоти, що призводять до підвищення загальної сироваткової концентрації вальпроєвої кислоти та сироваткової концентрації її вільної фракції.
Тенофовір: одночасне застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату та нестероїдних протизапальних засобів може збільшувати ризик розвитку ниркової недостатності.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), протисудомні засоби (фенітоїн та вальпроєва кислота), бета-адреноблокатори, діуретики та пероральні гіпоглікемічні засоби: можливі взаємодії цих лікарських засобів з АСК, що застосовується у високих (протизапальних) дозах;
Етанол: при одночасному застосуванні АСК збільшується ризик розвитку кровотечі при хронічному вживанні великих кількостей алкоголю (етанолу). Крім цього, етанол може збільшувати ризик ураження шлунково-кишкового тракту при застосуванні АСК. Тому пацієнтам, які приймають АСК, слід вживати алкоголь (етанол) з обережністю.
Інші взаємодії з клопідогрелом та АСК Діуретики, бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гіполіпідемічні лікарські засоби, коронарні вазодилататори, гіпоглікемічні лікарські засоби (включаючи інсулін), ня терапія : у клінічних дослідженнях щодо застосування клопідогрелу в комбінації з АСК у підтримуючих дозах < 325 мг, проведених за участю більш ніж 30000 пацієнтів, не було виявлено клінічно значимих небажаних взаємодій з цими препаратами.
ПередозуванняСимптоми та лікування передозування клопідогрелу: передозування клопідогрелу може вести до збільшення часу кровотечі з подальшими ускладненнями у вигляді розвитку кровотеч. З появою кровотечі потрібне проведення відповідного лікування. Антидот клопідогрілу не встановлено. Якщо необхідна швидка корекція часу кровотечі, що подовжився, то рекомендується переливання тромбоцитарної маси.
Симптоми та лікування передозування АСК: помірний ступінь передозування: запаморочення, дзвін у вухах, головний біль, сплутаність свідомості та симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання та біль у ділянці шлунка). При виявленні симптомів тяжкої інтоксикації виникають тяжкі порушення кислотно-основного стану. Спочатку гіпервентиляція, що виникає, призводить до розвитку дихального алкалозу. Потім 22 розвивається дихальний ацидоз, як наслідок інгібуючого впливу дихального алкалозу на дихальний центр. Також унаслідок присутності саліцилатів у крові розвивається метаболічний ацидоз. Крім цього, з'являються наступні симптоми: гіпертермія та рясне потовиділення, що призводять до дегідратації, руховий неспокій, судоми, галюцинації та розвиток гіпоглікемії. Пригнічення нервової системи може призвести до розвитку коми, колапсу та зупинки дихання. Летальна доза ацетилсаліцилової кислоти становить 25-30 г. Плазмова концентрація саліцилату понад 300 мг/л (1,67 ммоль/л) підтверджує наявність інтоксикації. Передозування саліцилатів, особливо у маленьких дітей, може призводити до розвитку тяжкої гіпоглікемії та потенційно фатального отруєння. При гострому та хронічному передозуванні АСК може розвинутися некардіогенний набряк легень. При виявленні симптомів тяжкого передозування потрібна госпіталізація. При помірній інтоксикації можна спробувати штучно спричинити блювання, у разі невдачі показано промивання шлунка. Після цього слід прийняти внутрішньо (якщо пацієнт може ковтати) або, в іншому випадку, ввести в шлунок через зонд активоване вугілля (адсорбент) та сольове проносне. З метою форсованого олужнення сечі для прискорення виведення саліцилатів показано внутрішньовенно-крапельне введення 250 ммоль натрію бікарбонату протягом 3-х годин під контролем рН сечі та кислотно-основного стану. Переважним лікуванням тяжкого передозування є гемодіаліз або перитонеальний діаліз. За потреби застосовується симптоматичне лікування інших проявів інтоксикації.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антиагрегантний засіб.
Фармакодинаміка:
Клопідогрел є проліками, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Його активний метаболіт незворотно зв'язується з тромбоцитарними АДФ-рецепторами (рецепторами аденозиндифосфату) і селективно інгібує зв'язування АДФ з АДФ-рецепторами тромбоцитів і подальшу активацію комплексу GPIIb/IIIa під дією АДФ, що пригнічується. Клопідогрел також інгібує агрегацію тромбоцитів, спричинену іншими агоністами, за рахунок того, що блокує активацію тромбоцитів АДФ, що вивільняється. У зв'язку з незворотністю зв'язку клопідогрелу з АДФ-рецепторами тромбоцитів тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом всього терміну свого життя (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, відповідної швидкості поновлення тромбоцитів. Оскільки утворення активного метаболіту відбувається за допомогою ізоферментів системи цитохрому P450, деякі з яких можуть відрізнятися поліморфізмом або можуть інгібуватися іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе достатнє пригнічення агрегації тромбоцитів. При щоденному прийомі клопідогрелу в дозі 75 мг з першого дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40–60 %. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до вихідного рівня в середньому протягом 5 днів. Ацетилсаліцилова кислота (АСК) має відмінний від ефекту клопідогрел і доповнює його механізм антиагрегантної дії. АСК пригнічує агрегацію тромбоцитів за рахунок незворотного інгібування простагландинової циклооксигенази-1 і внаслідок цього зменшення утворення тромбоксану А2, що є індуктором агрегації тромбоцитів та вазоконстрикції. Цей ефект зберігається протягом усього терміну життя тромбоцитів. АСК не змінює інгібуючого ефекту клопідогрелу на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів, тоді як клопідогрел посилює вплив АСК на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Обидві активні речовини в монотерапії та при одночасному застосуванні здатні запобігати розвитку атеротромбозу при будь-яких локалізаціях атеросклеротичного ураження судин, зокрема, при ураженнях церебральних, коронарних чи периферичних артерій. Клінічне дослідження ACTIVE-A показало, що у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які мали, як мінімум, один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, але були нездатні приймати непрямі антикоагулянти, клопідогрел у поєднанні з АСК (порівняно з прийомом лише однієї АСК) зменшував частоту разом узятих інсульту, інфаркту міокарда, системної тромбоемболії поза судинами центральної нервової системи (ЦНС) або смерті від судинних причин, переважно за рахунок зменшення ризику розвитку інсульту. Перевага прийому клопідогрелу у поєднанні з АСК у порівнянні з прийомом АСК у поєднанні з плацебо виявлялася рано і зберігалася протягом усього періоду дослідження (до 5 років). Зменшення ризику великих судинних ускладнень у групі пацієнтів, які приймали клопідогрел у поєднанні з АСК, було переважно зумовлено великим зменшенням частоти інсультів. Ризик розвитку інсульту будь-якого ступеня тяжкості при прийомі клопідогрелу у поєднанні з АСК знижувався, а також була тенденція до зниження частоти розвитку інфаркту міокарда у групі пацієнтів, які приймали клопідогрел у поєднанні з АСК, але не спостерігалося відмінностей у частоті тромбоемболій поза судинами ЦНС або смерті причин. Крім цього, застосування клопідогрелу у поєднанні з АСК зменшувало загальну кількість днів госпіталізації з приводу серцево-судинної патології. але не спостерігалося відмінностей у частоті тромбоемболій поза судинами ЦНС або смерті від судинних причин. Крім цього, застосування клопідогрелу у поєднанні з АСК зменшувало загальну кількість днів госпіталізації з приводу серцево-судинної патології. але не спостерігалося відмінностей у частоті тромбоемболій поза судинами ЦНС або смерті від судинних причин. Крім цього, застосування клопідогрелу у поєднанні з АСК зменшувало загальну кількість днів госпіталізації з приводу серцево-судинної патології.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Клопідогрел: при одноразовому та курсовому прийомі внутрішньо у дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується у кишечнику. Середні максимальні концентрації незміненого клопідогрелу в плазмі (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягаються приблизно через 45 хв після його одноразового прийому. За даними екскреції метаболітів клопідогрелу нирками його абсорбція становить приблизно 50%.
АСК: після всмоктування АСК піддається гідролізу з утворенням саліцилової кислоти, максимальні концентрації якої в плазмі досягаються через 1 год після прийому АСК. Завдяки швидкому гідролізу через 1,5-3 години після прийому внутрішньо препарату Коплавікс АСК у плазмі крові практично не визначається
Розподіл
Клопідогріл: In vitro клопідогрел та його основний циркулюючий у крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові (на 98 % та 94 %, відповідно) і цей зв'язок in vitro є ненасиченим аж до концентрації 100 мг/л.
АСК: АСК слабо зв'язується з білками плазми та має невеликий об'єм розподілу (10 л). Її метаболіт - саліцилова кислота - добре зв'язується з білками плазми, але її зв'язок з білками плазми залежить від її концентрації в плазмі (нелінійний зв'язок). При низьких концентраціях (< 100 мкг/мл) близько 90% саліцилової кислоти зв'язується з альбуміном плазми. Саліцилова кислота добре розподіляється в тканинах та рідинах організму, включаючи центральну нервову систему, грудне молоко та тканини плода.
Метаболізм
Клопідогрел: клопідогрел інтенсивно метаболізується в печінці. In vitro та in vivo клопідогрел метаболізується по двох метаболічних шляхах. Перший шлях: метаболізм здійснюється за допомогою ферментів (естераз), що призводить до гідролізу з утворенням неактивного метаболіту - похідного карбоксильної кислоти (становить 85% від метаболітів, що циркулюють у системному кровотоку). Другий шлях: метаболізм за допомогою кількох ізоферментів системи цитохрому P450. При цьому спочатку клопідогрел метаболізується до 2-оксо-клопідогрелу, що є проміжним метаболітом. Подальший метаболізм 2-оксо-клопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту клопідогрелу – тіольного похідного клопідогрелу. Активний метаболіт утворюється переважно за допомогою CYP2C19 за участю деяких інших ізоферментів, включаючи CYP1A2, CYP2B6 та CYP3A4. Активний тіольний метаболіт клопідогрелу, який був виділений у дослідженнях in vitro, швидко та незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, інгібуючи агрегацію тромбоцитів. Після прийому дози навантаження клопідогрелу 300 мг максимальна концентрація (Cmax) активного метаболіту в 2 рази перевищує таку після прийому протягом 4-х днів підтримуючої дози клопідогрелу 75 мг, при цьому його Cmax досягається приблизно через 30-60 хв після прийому клопідогрелу.
АСК при прийомі в поєднанні з клопідогрелом швидко піддається гідролізу в плазмі крові до саліцилової кислоти з періодом напіввиведення, що становить 0,3 - 0,4 год для доз АСК 75-100 мг. Саліцилова кислота, головним чином, піддається кон'югації у печінці з утворенням саліцилурової кислоти, фенольного глюкуроніду та ацильного глюкуроніду, а також великої кількості другорядних метаболітів.
Виведення
Клопідогрел: протягом 120 годин після прийому внутрішньо людиною 14С-міченого клопідогрелу близько 50% радіоактивності виділяється нирками і приблизно 46% радіоактивності – через кишечник. Після одноразового прийому внутрішньо дози 75 мг період напіввиведення клопідогрелу становить приблизно 6 год. Після одноразового та курсового прийому клопідогрелу період напіввиведення основного циркулюючого у крові неактивного метаболіту становить 8 год.
АСК: при прийомі препарату Коплавікс саліцилова кислота має період напіввиведення з плазми крові, що становить приблизно 2 години. Після прийому токсичних доз АСК (10-20 г) плазмовий період напіввиведення може збільшуватися до 20 год. год чи більше. Ниркова екскреція незміненої активної речовини залежить від рН сечі. При підвищенні рН понад 6,5 нирковий кліренс вільного саліцилату збільшується з 5% до 80%.
Фармакогенетика: за допомогою ізоферменту CYP2C19 утворюються як активний метаболіт, так і проміжний метаболіт - 2-оксо-клопідогрел. Фармакокінетика та антиагрегантна дія активного метаболіту клопідогрелу при дослідженні агрегації тромбоцитів ex vivo (in vitro дослідження агрегації тромбоцитів у крові, взятій у пацієнта, який приймав клопідогрел всередину, тобто після метаболізму клопідогрелу в організмі) варіюють в С9. Алель гена ізоферменту CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі генів ізоферментів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є нефункціональними. Алелі генів ізоферментів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є причиною зниження метаболізму у більшості представників європеоїдної (85 %) та монголоїдної раси (99 %). Інші алелі, з якими пов'язується відсутність або зниження метаболізму, трапляються рідше і включають, але не обмежуються алелями генів ізоферментів CYP2C19*4, *5, *6, *7 та *8. Пацієнт з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 матиме два вказані вище алелі гена з втратою функції. Опубліковані частоти народження в загальних популяціях людей з фенотипом з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 становлять: у європеоїдів 2%, у негроїдів 4% і у китайців 14%. Для визначення наявного у пацієнта генотипу ізоферменту CYP2C19 існують відповідні випробування. За даними перехресного дослідження (40 здорових добровольців) та за даними мета-аналізу шести досліджень (335 добровольців, які приймали клопідогрел), до яких входили здорові добровольці з дуже високою, високою, проміжною та низькою активністю ізоферменту СYP2C19, будь-яких суттєвих відмінностей в експозиції активного метаболіту та середніх значеннях інгібування агрегації тромбоцитів (ІАТ) (індукованої АДФ) у здорових добровольців з дуже високою, високою та проміжною активністю ізоферменту СYP2C19 виявлено не було. У здорових добровольців з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 порівняно зі здоровими добровольцями з високою активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту знижувалася. Коли добровольці з низькою активністю ізоферменту СYP2C19 приймали клопідогрел за схемою: 600 мг навантажувальна доза/150 мг підтримуюча доза (600 мг/150 мг), експозиція активного метаболіту була вищою, ніж при прийомі клопідогрелу за схемою: 300 мг. Крім цього, ІАТ було подібно до такого в групах пацієнтів з більш високою інтенсивністю метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C19, які приймали клопідогрел за схемою: 300 мг/75 мг. Однак у дослідженнях з урахуванням клінічних результатів режим дозування клопідогрелу для пацієнтів цієї групи (пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19) наразі не встановлено. Це пов'язано з тим, що проведені до цього часу клінічні дослідження не мали достатнього обсягу вибірки для виявлення відмінностей у клінічному результаті у пацієнтів із низькою активністю ізоферменту CYP2C19.
Окремі групи пацієнтів
Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу в окремих груп пацієнтів не вивчена
Особи похилого віку: у добровольців похилого віку (старше 75 років) при порівнянні з молодими добровольцями не було отримано відмінностей за показниками агрегації тромбоцитів та часу кровотечі. Не потрібна корекція дози для осіб похилого віку.
Діти та підлітки: дані відсутні.
Пацієнти з порушенням функції нирок: після повторних прийомів клопідогрелу в дозі 75 мг/добу у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну від 5 до 15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було нижчим (на 25 %) порівняно з таким у здорових добровольців, 9 проте подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які приймали клопідогрел у дозі 75 мг на добу.
Пацієнти з порушенням функції печінки: після щоденного протягом 10 днів прийому клопідогрелу в добовій дозі 75 мг пацієнтами з тяжкими порушеннями функції печінки (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було подібне. Середній час кровотечі було порівнянно в обох групах
Етнічна приналежність: поширеність алелей генів ізоферменту CYP2C19, відповідальних за проміжний і знижений метаболізм, відрізняється у представників різних етнічних груп. Є обмежені літературні дані щодо їх поширеності серед представників монголоїдної раси, що не дозволяє оцінити клінічне значення впливу генотипів ізоферменту CYP2C19 на клінічні результати.
На підставі фармакокінетики та особливостей метаболізму обох активних речовин препарату Коплавікс між ними не очікується клінічно значимих фармакокінетичних взаємодій.
Вагітність та годування груддюВагітність: як запобіжний засіб препарат Коплавікс не слід приймати протягом перших двох триместрів вагітності, за винятком випадків, коли клінічний стан жінки потребує лікування клопідогрелом у комбінації з АСК. У зв'язку з наявністю у складі препарату АСК він протипоказаний у третьому триместрі вагітності. Дослідження на тваринах не виявили у клопідогрелу ні прямих, ні непрямих несприятливих ефектів протягом вагітності, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Однак достатніх за обсягом та контрольованих досліджень у вагітних жінок не проводилося. У АСК було встановлено наявність тератогенної дії, хоча в клінічних дослідженнях було встановлено, що дози АСК до 100 мг/добу, що обмежено застосовуються в акушерстві та потребують спеціалізованого моніторингу,
Період грудного вигодовування: грудне вигодовування у разі лікування препаратом Коплавікс® слід припинити, оскільки встановлено, що АСК виділяється у грудне молоко, а дослідження на щурах показали, що клопідогрел та/або його метаболіти також екскретуються до молока лактуючих щурів. Виділяється чи ні клопідогрел у жіноче грудне молоко невідомо.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаБезпека клопідогрелу в клінічних дослідженнях була вивчена більш ніж у 44000 пацієнтів, у тому числі, більш ніж у 12000 пацієнтів, які приймали його протягом року або більше, і у 30000 пацієнтів, які одночасно приймали клопідогрел і АСК; у клінічному дослідженні CURE безпека клопідогрелу у поєднанні з АСК була оцінена у понад 6200 пацієнтів, які приймали їх протягом 1 року та більше.
Нижче перераховані клінічно значущі небажані ефекти (НЕ), що спостерігалися у п'яти великих клінічних дослідженнях: CAPRIE, CURE, CLARITY, COMMIT та ACTIVE A та при постмаркетинговому застосуванні комбінації клопідогрел+АСК, клопідогрелу в монотерапії та АСК у монотерапії.
Частота виникнення побічних ефектів визначалася відповідно до класифікації ВООЗ: дуже часто > 10%; часто > 1% та < 10%; нечасто > 0,1% та < 1%; рідко > 0,01% та < 0,1%; дуже рідко <0,01%; частота невідома – визначити частоту виникнення НЕ за наявними даними неможливо.
Умовні позначення: 1-небажані ефекти (НЕ), які спостерігалися при застосуванні комбінації клопідогрелу та АСК; 2-НЕ, які спостерігалися при застосуванні клопідогрелу; 3-НЕ, що спостерігалися при застосуванні АСК.
Геморагічні небажані явища (пурпура / синці; носові кровотечі; гематурія; крововилив у тканині шкіри, в кістки та м'язи; гематоми; крововилив у порожнину суглобів [гемартрози], у кон'юнктиву, у внутрішні середовища та сітчасту оболонку ока; кровотечі з кровотечі; кровотечі з операційної рани; внутрішньочерепні крововиливи (геморагічні інсульти); кровотечі зі шлунково-кишкового тракту, заочеревинні крововиливи та ін. протягом першого місяця лікування:
Часто: великі кровотечі1 [загрозливі для життя кровотечі, що вимагають переливання 4-х і більше одиниць крові; інші великі кровотечі, які потребують переливання 2-3 одиниць крові; не загрожують життю великі кровотечі (за даними дослідження COMMIT частота розвитку великих нецеребральних кровотеч та внутрішньочерепних крововиливів була «нечасто»)]1; малі кровотечі (за даними дослідження ACTIVE-A частота розвитку малих кровотеч була «дуже часто»)1, кровотечі на місці пункції судин1,2; синці2; гематоми2. Частота великих кровотеч при застосуванні комбінації клопідогрел + АСК залежала від дози АСК (< 100 мг – 2,6 %; 100-200 мг – 3,5 %, > 200 мг – 4,9 %), так само, як і їх частота при застосуванні однієї АСК (< 100 мг – 2,0 %, 100-200 мг – 2,3 %, > 200 мг – 4,0 %). У пацієнтів, тих, хто припинив лікування більш ніж за 5 днів до аортокоронарного шунтування, не відзначалося почастішання випадків великих кровотеч протягом 7 днів після цього втручання (4,4% - при прийомі клопідогрелу + АСК проти 5,3% - при прийомі однієї АСК). У пацієнтів, які залишалися на антиагрегантній терапії протягом останніх п'яти днів перед аортокоронарним шунтуванням, частота цих кровотеч після втручання становила 9,6 % (клопідогрел + АСК) та 6,3 % (одна АСК).
Нечасто: кровотечі з летальним результатом1; загрозливі для життя кровотечі [кровотечі зі зниженням гемоглобіну крові більш ніж на 5 г/дл (за даними клінічного дослідження CLARITY частота їх розвитку була «часто»)1,; кровотечі, що потребують хірургічного втручання1; внутрішньочерепні крововиливи (геморагічні інсульти) (за даними клінічного дослідження CLARITY частота їхнього розвитку була «часто»)1; кровотечі, які потребують введення інотропних препаратів]1; важкі кровотечі (найчастіше спостерігалися пурпура, носові кровотечі; рідше зустрічалися гематурія та внутрішньоочні крововиливи, головним чином, кон'юнктивальні2).
Рідко: внутрішньоочні крововиливи зі значним погіршенням зору1, заочеревинні крововиливи1 Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): серйозні випадки кровотеч2, головним чином, крововиливів у тканині шкіри2, у кістки, м'язи та порожнину суглобів (гемартроз)кон, очні внутрішні середовища та сітчасту оболонку ока) 2, кровотечі з дихальних шляхів2, кровохаркання2, носові кровотечі2, гематурія2, кровотечі з операційної рани2; внутрішньочерепні крововиливи3, включаючи випадки зі смертельним результатом3, особливо у пацієнтів похилого віку; інші випадки кровотеч зі смертельним наслідком (зокрема, кровотечі із шлунково-кишкового тракту та заочеревинні крововиливи)2.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Нечасто: зменшення кількості тромбоцитів у периферичній крові1, важка тромбоцитопенія з кількістю тромбоцитів у периферичній крові <80х10-9/л, але >30х10-9/л1; лейкопенія1; зменшення кількості нейтрофілів у периферичній крові1, еозинофілія1, подовження часу кровотечі1.
Рідко: нейтропенія1, включаючи важку нейтропенію (<0,45х10-9/л)1. Хоча ризик мієлотоксичної дії при застосуванні клопідогрелу є досить низьким, його можливість слід враховувати, коли у пацієнта, який приймає клопідогрел, розвивається лихоманка та інші інфекційні прояви
.
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): тромбоцитопенія3, гемолітична анемія у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази3, агранулоцитоз2,3; апластична анемія2,3/панцитопенія2,3, біцитопенія3, порушення кістковомозкового кровотворення3 нейтропенія3, лейкопенія3, гранулоцитопенія3, анемія1, набута гемофілія А2, тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП)2.
Порушення з боку центральної та периферичної нервової системи
Нечасто: головний біль1, запаморочення1 та парестезії1 Рідко: вертиго1.
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): зміни смакових ощущений2.
Порушення з боку травної системи
Часто: шлунково-кишкові кровотечі1, диспепсія1, абдомінальні болі1, діарея1.
Нечасто: нудота1, гастрит1, метеоризм1, запор1, блювота1, виразка шлунка1 і виразка дванадцятипалої кишки1.
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): коліт2,3 (включаючи виразковий або лімфоцитарний коліт)2, панкреатит2, стоматит2, езофагіт3, ульцерація/перфорація стравоходу3, ерозивний гастрит3, ерозивний дуоденіт3, виразка або виразка3 ія верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такі як гастралгія3, див. супроводжуватися кровотечею і можуть виникати при застосуванні будь-якої дози АСК, а також у пацієнтів, які мають застережливі симптоми та анамнез серйозних шлунково-кишкових ускладнень, так і їх не мають); гострий панкреатит,
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): гепатит (неінфекційної природи)2, гостра печінкова недостатність2, підвищення активності «печінкових» ферментів3, ураження печінки, головним чином гепатоцелюлярне3, хронічний гепатит3 Порушення з боку
шкіри : шкірні висипи1, свербіння1.
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): макульозно-папульозна, еритематозна або ексфоліативна шкірна висипка2, кропив'янка2, свербіж2, ангіоневротичний набряк2, бульозний дерматит (багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідер лез2, синдром лікарської гіперчутливості , лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром)2, екзема2 плоский лишай2, фіксований шкірний висип (поодинокі або множинні зміни шкіри, зазвичай у вигляді еритематозних бляшок округлої або овальної форми, що з'являються в одному і тому ж місці при черговому )3.
Порушення з боку імунної системи
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): анафілактоїдні реакції2, сироваткова хвороба2, перехресні реакції гіперчутливості з іншими тієнопіридинами (такими як тіклопідин, празугрел)2 (див. розділ «Особливі вказівки»), анафілактичний шок3, посилення симптомів харчової аллер.
Порушення психіки
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): сплутаність свідомості2, галюцинації2.
Порушення з боку судин
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): васкуліт2,3, включаючи пурпуру Шенлейн-Геноха3, зниження артеріального тиску2.
Порушення з боку серця
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): синдром Коунісу (алергічний коронарний синдром), зумовлений реакцією гіперчутливості на ацетилсаліцилову кислоту3.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): бронхоспазм2, інтерстиціальний пневмоніт2, еозинофільна пневмонія2, некардіогенний набряк легень при хронічному прийомі препарату, пов'язаний із реакцією гіперчутливості3.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): артралгія2, артрит2, міалгія2.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): гломерулопатія, включаючи гломерулонефрит2, ниркова недостатність3, гостре порушення функції нирок (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, що існувала раніше, декомпенсацією хронічної серцевої недостатності, нефритичним синдромом або у пацієнтів, що одночасно приймають діуретики3).
Порушення з боку статевих органів та молочної залози
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): гінекомастія2.
Загальні розлади
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): лихоманка2.
Лабораторні та інструментальні дані
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): відхилення від норми біохімічних показників функціонального стану печінки2, збільшення концентрації креатиніну у крові2.
Порушення з боку обміну речовин та харчування
Частота невідома (постмаркетинговий досвід застосування): гіпоглікемія3, подагра3 Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення Частота
невідома (постмаркетинговий досвід застосування): втрата слуху3, шум у вухах3 Загальні розлади та порушення в місці введення
Набряки, про яких повідомлялося прийому АСК у високих (протизапальних) дозах.
особливі вказівкиКровотечі та гематологічні порушення: у зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та гематологічних небажаних ефектів, у разі появи в ході лікування клінічних симптомів, підозрілих на виникнення кровотечі, слід терміново зробити клінічний аналіз крові, визначити АЧТВ (активований частковий тромбопластиновий час), кількість тромбоцитів крові, показники функціональної активності тромбоцитів та провести інші необхідні дослідження.
Одночасне застосування препарату Коплавікс з варфарином не рекомендується, оскільки це може збільшити інтенсивність кровотечі. У зв'язку з наявністю у складі препарату Коплавікс® двох антиагрегантних засобів його слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, схильних до підвищеного ризику кровотечі, зумовленого травмами, хірургічними втручаннями або іншими патологічними станами, а також у пацієнтів, які приймають нестероїдні протизапальні засоби (у тому числі інгібітори ЦОГ). 2), гепарин, інгібітори глікопротеїну IIb/IIIа, СІОЗС та тромболітичні препарати. Необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами щодо виключення ознак кровотечі, у тому числі і прихованого, особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазивних кардіологічних процедур або хірургічного втручання.
Препарат Коплавікс® збільшує час кровотечі і повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів із захворюваннями та станами, що схильні до розвитку кровотеч (особливо кровотеч із шлунково-кишкового тракту та внутрішньоочних крововиливів). Пацієнти повинні бути попереджені про те, що при прийомі препарату Коплавікс для зупинки кровотечі їм може знадобитися більше часу, ніж зазвичай, і, що у разі виникнення у них будь-яких незвичайних (по локалізації або тривалості) кровотеч їм слід повідомити про це свого лікаря. . Перед будь-яким майбутнім хірургічним втручанням і перед тим, як приступити до прийому будь-якого нового лікарського препарату, пацієнти повинні інформувати лікаря (зокрема стоматолога) про лікування препаратом Коплавікс®.
Нещодавно перенесений ішемічний інсульт: було показано, що у пацієнтів з нещодавно перенесеним минущим ішемічним порушенням мозкового кровообігу або інсультом, що мають підвищений ризик розвитку повторного ішемічного ускладнення, комбінація АСК та клопідогрелу збільшує можливість розвитку великих кровотеч. Тому застосування препарату Коплавікс у таких пацієнтів має проводитися з обережністю і лише у разі доведеної клінічної користі від його застосування.
Тромботическая тромбоцитопеническая пурпура: очень редко после применения клопидогрела (иногда даже непродолжительного) отмечались случаи развития тромботической тромбоцитопенической пурпуры (ТТП), которая характеризуется тромбоцитопенией и микроангиопатической гемолитической анемией, сопровождающимися неврологическими расстройствами, нарушением функции почек и лихорадкой. ТТП є потенційно загрозливим для життя станом, що вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез
Придбана гемофілія: повідомлялося про випадки розвитку набутої гемофілії при прийомі клопідогрелу. При підтвердженому ізольованому збільшенні активованого часткового тромбопластинового часу, що супроводжується або не супроводжується розвитком кровотечі, слід розглянути можливість розвитку набутої гемофілії. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні спостерігатися та лікуватися фахівцями з цього захворювання та припинити прийом клопідогрелу
Фібриляція передсердь (миготлива аритмія): у пацієнтів з фібриляцією передсердь, що мають підвищений ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, які могли приймати непрямі антикоагулянти, була показана перевага непрямих антикоагулянтів у порівнянні з монотерапією АСК або застосуванням клопідогрелу + АСК
Функціональна активність ізоферменту CYP2C19: у пацієнтів з низькою метаболічною активністю ізоферменту CYP2C19 при застосуванні клопідогрелу у рекомендованих дозах утворюється менше активного метаболіту клопідогрелу та зменшується його ефект на функцію тромбоцитів. Тому такі пацієнти з гострим коронарним синдромом або пацієнти, які піддаються черезшкірному коронарному втручанню та приймають клопідогрел, можуть мати більшу частоту серцево-судинних подій, ніж пацієнти з нормальною активністю ізоферменту CYP2C19. Є тести визначення генотипу CYP2C19, ці тести можна використовувати при виборі терапевтичної стратегії. Розглядається питання застосування більш високих доз клопідогрелу у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19,
Перехресні алергічні та/або гематологічні реакції між тієнопіридинами: у пацієнтів слід збирати анамнез на предмет алергічних та/або гематологічних реакцій, що були раніше, на інші тієнопіридини (такі як тиклопідин, празугрел), так як повідомлялося про наявність перехресних реакційних і/або гематологічних реакцій . Тієнопіридини можуть викликати помірні та тяжкі алергічні реакції (такі як висипання, ангіоневротичний набряк) або гематологічні реакції (такі як тромбоцитопенія та нейтропенія). Пацієнти, у яких раніше спостерігалися алергічні та/або гематологічні реакції на один із препаратів групи тієнопіридинів, можуть мати підвищений ризик розвитку подібних реакцій на інший препарат групи тієнопіридинів.
Ниркова недостатність: клопідогрел + АСК не слід застосовувати у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Досвід застосування клопідогрелу у пацієнтів легкою та помірною нирковою недостатністю обмежений. Тому у цієї групи пацієнтів комбінація клопідогрел + АСК повинна застосовуватися з обережністю.
Печінкова недостатність: клопідогрел + АСК не повинен застосовуватися у пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності. Досвід застосування клопідогрелу у пацієнтів із захворюваннями печінки середньої тяжкості, які можуть мати схильність до кровотеч, обмежений. Тому у цієї групи пацієнтів клопідогрел + АСК повинен застосовуватися з обережністю.
Обережність, потрібна внаслідок наявності у складі препарату АСК:
У пацієнтів з бронхіальною астмою або іншими алергічними захворюваннями в анамнезі, оскільки вони мають підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості.
У пацієнтів з подагрою, оскільки низькі дози АСК збільшують концентрацію уратів у крові.
Можлива наявність взаємозв'язку між прийомом АСК та розвитком синдрому Рея, рідкісного та небезпечного для життя захворювання, що зазвичай спостерігалося у продромальному періоді інфекцій у дітей, що протікає з розвитком енцефалопатії та гострої жирової дистрофії печінки та швидким розвитком печінкової недостатності, що може призводити до смертельного результату.
Етанол може збільшувати ризик ураження шлунково-кишкового тракту при його прийомі на фоні лікування АСК. Тому слід бути обережними при вживанні алкоголю (етанолу) під час лікування АСК.
Крім цього, пацієнти повинні бути попереджені про ризик розвитку кровотечі внаслідок хронічного вживання великої кількості алкоголю (етанолу) під час прийому комбінації клопідогрел + АСК. Препарат Коплавікс® повинен застосовуватися під ретельним медичним наглядом у пацієнтів з недостатністю глюкози-6-фосфат дегідрогенази (Г6ФД через ризик розвитку гемолізу).
Слід уникати одночасного прийому левотироксину та саліцилатів, особливо у дозах вище 2,0 г/добу.
Вплив на шлунково-кишковий тракт: препарат Коплавікс® слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки або шлунково-кишковими кровотечами в анамнезі або у пацієнтів з навіть незначними симптомами з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, які можуть бути проявами виразкових уражень шлунка, здатних призвести до шлункової кровотечі. При лікуванні препаратом Коплавікс® у будь-який момент можуть виникнути симптоми з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такі як гастралгія, печія, нудота, блювання та шлунково-кишкова кровотеча. Незважаючи на те, що при лікуванні препаратом Коплавікс® незначні побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, такі як диспепсичні розлади, трапляються часто, Лікар завжди у цих випадках повинен виключати виразки слизової оболонки ШКТ і кровотечі, навіть за відсутності в анамнезі патології з боку ШКТ. Пацієнти повинні бути інформовані про симптоми небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту та проінструктовані про те, що у разі їх появи вони повинні негайно звернутися за медичною допомогою.
Інше: препарат містить рицинова олія гідрогенізована, що може викликати шлунковий розлад або діарею.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій
Зазвичай Коплавікс не надає істотного впливу на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Однак у разі виникнення у пацієнта несприятливих побічних реакцій з боку нервової системи та психіки, можливе зниження концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, що може перешкоджати зайняттю такими видами діяльності. У таких випадках питання про можливість заняття потенційно небезпечними видами діяльності має вирішувати лікар.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Коплавікс слід приймати 1 раз на добу незалежно від їди.
Дорослі та літні пацієнти з нормальною активністю ізоферменту CYP2C19 Гострий коронарний синдром (ОКС): лікування починають якомога раніше після появи симптомів. Прийом препарату Коплавікс починають після прийому одноразової навантажувальної дози клопідогрелу в комбінації з АСК у вигляді окремих препаратів, а саме клопідогрел у дозі 300 мг та АСК у дозах 75-325 мг на добу, а при гострому інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST - тромболітиками або без них. Оскільки застосування більш високих доз АСК пов'язане зі збільшенням ризику кровотеч, доза АСК, що рекомендується при цьому, не повинна перевищувати 100 мг. При гострому інфаркті міокарда з підйомом сегмента ST у пацієнтів віком від 75 років лікування клопідогрелом повинно починатися без прийому його дози навантаження. У пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без зубця Q) максимальний сприятливий ефект спостерігається до 3 місяців лікування. Оптимальної тривалості лікування офіційно не визначено. Дані клінічних досліджень підтримують прийом препарату до 12 місяців. У пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST лікування слід продовжувати щонайменше 4 тижні.
Фібриляція передсердь: препарат Коплавікс слід приймати один раз на добу після початку лікування клопідогрелом 75 мг і АСК 100 мг у вигляді окремих препаратів.
Пацієнти з генетично обумовленою зниженою активністю ізоферменту CYP2C19 Низька активність ізоферменту CYP2C19 асоціюється зі зменшенням антиагрегантної дії клопідогрелу. Режим застосування більш високих доз клопідогрелу (600 мг – доза навантаження, потім 150 мг один раз на добу щодня) у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 збільшує антиагрегантну дію клопідогрелу. Однак зараз у клінічних дослідженнях, які враховують клінічні результати, не встановлено оптимальний режим дозування клопідогрелу для пацієнтів з його зниженим метаболізмом через генетично обумовлену низьку активність ізоферменту СYP2C19.
Особливі групи пацієнтів
Діти: безпека та ефективність у дітей досі не встановлена.
Пацієнти похилого віку: у пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати режим дозування.
Пацієнти з печінковою недостатністю: терапевтичний досвід застосування препарату обмежений застосуванням у пацієнтів з помірно вираженими захворюваннями печінки, які можуть мати схильність до розвитку геморагічного діатезу. Тому при застосуванні препарату Коплавікс у таких пацієнтів слід бути обережними.
Пацієнти з нирковою недостатністю: є обмежений терапевтичний досвід застосування препарату у пацієнтів з легкою та помірно вираженою нирковою недостатністю. Тому при застосуванні препарату Коплавікс у таких пацієнтів слід бути обережними.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Коплавикс таб п/об пленочной 100мг+75мг 28 шт производится компанией САНОФИ РОССИЯ. Само производство расположено в стране Франция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Коплавикс таб п/об пленочной 100мг+75мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Коплавикс таб п/об пленочной 100мг+75мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Клопидогрел/АСК-Тева таб 100мг+75мг 28 шт Клопидогрел/АСК-Тева таб 100мг+75мг 28 шт, Коплавикс таб п/об пленочной 100мг+75мг 100 шт Коплавикс таб п/об пленочной 100мг+75мг 100 шт, Плагрил а капс. с модиф.высв. 75мг+75мг 30 шт Плагрил а капс. с модиф.высв. 75мг+75мг 30 шт.
Пока нет комментариев