Каталог товаров

Конкор таб п/об пленочной 5мг 30 шт

( 28 )
Бренд: МЕРК
Наличие уточняйте
274,00 грн
241,00 грн
-12.04 %
+
  • Производитель:
    МЕРК
Способы доставки
Способы оплаты
Описание


Конкор таб п/об пленочной 5мг 30 шт инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: бісопрололу фумарат – 5 мг;

Допоміжні речовини:
Кальцію гідрофосфат, безводний – 132,0 мг; крохмаль кукурудзяний, дрібний порошок – 14,5 мг; кремнію діоксид колоїдний, безводний – 1,5 мг; целюлоза мікрокристалічна – 10,0 мг; кросповідон - 5,5 мг; магнію стеарат - 1,5 мг
Плівкова оболонка: гіпромелоза 2910/15 - 2,20 мг, макрогол 400 - 0,53 мг, диметикон 100 - 0,11 мг, барвник заліза оксид жовтий (Е 172) - 0,02 мг, титану діоксид (Е 171) – 0,97 мг.

Опис:
Світло-жовті, серцеподібні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з ризиком на обох сторонах.

Форма випуску:
Пігулки покриті плівковою оболонкою, 5 мг. Упаковка 30 таблеток

ПротипоказанняПідвищена чутливість до бісопрололу або будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»); гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність на стадії декомпенсації, що вимагає проведення інотропної терапії; кардіогенний шок; атріовентрикулярна (AV) блокада II та III ступеня, без електрокардіостимулятора; синдром слабкості синусового вузла; синоатріальна блокада; виражена брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв) до початку терапії; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.); тяжкі форми бронхіальної астми; виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або синдрому Рейно; феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); метаболічний ацидоз;

З обережністю: проведення десенсибілізуючої терапії, стенокардія Принцметалу, гіпертиреоз, цукровий діабет I типу та цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в крові, AV блокада I ступеня, виражена ниркова недостатність (КК менше 20 мл/хв), виражені порушення функції печінки , рестриктивна кардіоміопатія, вроджені вади серця або порок клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями, ХСН з інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців, порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня, тяжкі форми хронічної обструктивної хвороби легень, анамнезі), алергічні реакції (в анамнезі), великі хірургічні втручання та загальна анестезія, строга дієта, вагітність, період грудного вигодовування.
Дозування5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія
Ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія
Хронічна серцева недостатність
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНЕРЕКОМЕНДУВАНІ КОМБІНАЦІЇ.

Лікування хронічної серцевої недостатності
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн; флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність серця.

Всі показання до застосування препарату Конкор
Блокатори «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу і меншою мірою, дилтіазему, при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до зниження скорочувальної здатності міокарда та порушення AV провідності. Зокрема, внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AV-блокади. Гіпотензивні засоби центральної дії (такі як клонідин, метилдопа, моксонідин, рилменідин) можуть призвести до ушкодження ЧСС та зниження серцевого викиду, а також до вазодилатації внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу. Різка відміна, особливо до відміни бета-адреноблокаторів, може збільшити ризик розвитку «рикошетної» артеріальної гіпертензії.

Фінголімод може посилити негативний хронотропний ефект бета-адреноблокаторів та призвести до вираженої брадикардії. Одночасне застосування фінголімоду та метопрололу не рекомендується. У разі необхідності одночасного застосування фінголімоду та препарату Конкор® потрібне ретельне спостереження за станом пацієнта. Рекомендується розпочинати комбіновану терапію в умовах стаціонару та здійснювати відповідний моніторинг (показаний тривалий контроль частоти серцевих скорочень щонайменше до ранку наступного дня після першого одночасного прийому фінголімоду та препарату Конкор®).

КОМБІНАЦІЇ, ПОТРІБНІ ОСОБЛИВОЇ ОБЕРЕЖНОСТІ.

Лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн; флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність міокарда.

Всі показання до застосування препарату Конкор
БМКК похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть збільшувати ризик розвитку гіпотензії. У пацієнтів із ХСН не можна виключити ризик подальшого погіршення скорочувальної функції серця.

Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.

Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, краплі очей для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, урідження ЧСС).

Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.

Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому може посилюватися. Ознаки гіпоглікемії – зокрема тахікардія – можуть маскуватися чи пригнічуватися. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.

Засоби для проведення загальної анестезії можуть збільшувати ризик кардіодепресивної дії, що призводить до артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливі вказівки»). Серцеві глікозиди при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до збільшення часу проведення імпульсу і, таким чином, до розвитку брадикардії.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) можуть знижувати гіпотензивний ефект бісопрололу.

Одночасне застосування Конкору з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів. Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на бета- та альфа-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин) може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів. Антигіпертензивні засоби, як і інші засоби з можливим антигіпертензивним ефектом (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазини) можуть посилювати гіпотензивний ефект бісопрололу. Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.

Інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО) можуть посилювати гіпотензивний ефект бета-адреноблокаторів. Одночасне застосування може призвести до розвитку гіпертонічного кризу.

КОМБІНАЦІЇ, ЯКІ СЛІД ПРИЙМАТИ ДО УВАГИ.

Алкалоїди ріжків
Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу. Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу.

Фармакокінетичні взаємодії
У фармакокінетичних дослідженнях не виявлено взаємодії бісопрололу з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид та циметидин. Бісопролол не чинив ефекту на фармакокінетику теофіліну. Рифампін збільшує метаболічний кліренс та вкорочує період напіввиведення бісопрололу, проте корекції дози препарату не потрібно. Бісопролол не впливає на протромбіновий час у пацієнтів, які отримують стабільну дозу варфарину.
ПередозуванняСимптоми
Найчастіші симптоми передозування: AV блокада, виражена брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гостра серцева недостатність та гіпоглікемія.

Чутливість до одноразового прийому високої дози бісопрололу сильно варіює серед окремих пацієнтів і, ймовірно, пацієнти з ХСН мають високу чутливість.

Лікування
При виникненні передозування, перш за все, необхідно припинити прийом препарату та розпочати підтримуючу симптоматичну терапію. При вираженій брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка електрокардіостимулятора. При вираженому зниженні АТ: внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресорних препаратів. Внутрішньовенне введення глюкагону може бути доцільним. При AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом, та отримувати лікування бета-адреноміметиками, такими як епінефрин. У разі потреби – постановка електрокардіостимулятора. При загостренні перебігу ХСН: внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів із позитивним інотропним ефектом, а також вазодилататорів. При бронхоспазму: призначення бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну. При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1 - адреноблокатор селективний
Код АТХ: С07АВ07

Фармакодинаміка:
Селективний бета1-адреноблокатор без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Бісопролол у терапевтичних дозах має незначну спорідненість до бета2-адренорецепторів внутрішніх органів (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки), а також до бета2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метабол. Отже, бісопролол (на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів) загалом не впливає на опір дихальних шляхів, менш впливає на органи, що містять бета2-адренорецептори, і на вуглеводний обмін, не викликає затримки іонів натрію в організмі. Виразність атерогенної дії бісопрололу не відрізняється від дії пропранололу. У терапевтичних дозах бісопролол блокує бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо-і не явно виражену інотропну дію. Бісопролол зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС) у спокої та при навантаженні, уповільнює атріовентрикулярну провідність, зменшує збудливість міокарда. Знижує серцевий викид, незначною мірою знижує ударний об'єм. Зменшує потребу міокарда у кисні, знижує активність реніну плазми крові. зменшує збудливість міокарда. Знижує серцевий викид, незначною мірою знижує ударний об'єм. Зменшує потребу міокарда у кисні, знижує активність реніну плазми крові. зменшує збудливість міокарда. Знижує серцевий викид, незначною мірою знижує ударний об'єм. Зменшує потребу міокарда у кисні, знижує активність реніну плазми крові.

На початку лікування у перші 24 години після прийому бісопрололу загальний периферичний судинний опір (ОПСС) дещо збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів). Через 1-3 доби ОПСС повертається до вихідного. При тривалій терапії спочатку підвищений ОПСС знижується.

Максимальний гемодинамічний ефект досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. При застосуванні 1 раз на добу терапевтичний ефект бісопрололу зберігається протягом 24 годин завдяки 10-12-годинному періоду напіввиведення з плазми крові.

Бісопролол має такі ж електрофізіологічні ефекти, як і інші бета-адреноблокатори. У електрофізіологічних дослідженнях бісопролол уріджував частоту серцевих скорочень, збільшував час проведення та рефрактерні періоди синоатріального та атріовентрикулярного вузлів. Відзначається подовження інтервалів RR та PQ, а також коригованого інтервалу QT (QTc) на ЕКГ (у межах нормальних значень).

Бісопролол має антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.

Механізм антигіпертензивної дії бісопрололу не повністю вивчений. Антигіпертензивний ефект може бути пов'язаний зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням вмісту реніну в плазмі крові та активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти тиску (АТ) та впливом на центральну нервову систему (ЦНС). При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, максимальне зниження артеріального тиску (АТ) досягається зазвичай через 2 тижні після початку лікування.

Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС, незначного зниження скоротливості, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. При одноразовому застосуванні у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) без ознак хронічної серцевої недостатності (ХСН) бісопролол знижує частоту серцевих скорочень (ЧСС), ударний об'єм серця та, як наслідок, зменшує фракцію викиду та потребу міокарда у кисні. Антиаритмічний ефект зумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярного проведення (переважно в ант

Фармакокінетика:
Всмоктування
Бісопролол майже повністю (більше 90%) всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Його біодоступність через незначну метаболізацію «при першому проходженні» через печінку (на рівні приблизно 10%) становить близько 90% після прийому внутрішньо. Їда не впливає на біодоступність. Бісопролол демонструє лінійну кінетику, причому його концентрації в плазмі пропорційні прийнятій дозі в діапазоні від 5 до 20 мг. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-3 години.

Розподіл
Бісопролол розподіляється досить широко. Об'єм розподілу становить 3,5 л/кг. Зв'язок з білками плазми досягає приблизно 30%.

Метаболізм
Метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Всі метаболіти полярні (водорозчинні) і виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, не виявляють фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментів з мікросомами печінки людини in vitro, показують, що бісопролол метаболізується насамперед за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%), а ізофермент CYP2D6 відіграє лише незначну роль.

Виведення
Кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням нирками у незміненому вигляді (близько 50%) та метаболізмом у печінці (близько 50%) до метаболітів, які також виводяться нирками. Загальний кліренс становить 15 л/година. Період напіввиведення – 10-12 годин. Відсутня інформація про фармакокінетику бісопрололу у пацієнтів з ХСН та одночасним порушенням функції печінки або нирок.

Порушення функції нирок
У дослідженні у пацієнтів з нирковою недостатністю (середній кліренс креатиніну [КК] 28 мл/хв) було показано, що зниження КК супроводжується збільшенням Cmax, AUC (площа під кривою «концентрація-час») та Т1/2 бісопрололу. Оскільки кліренс бісопрололу рівною мірою здійснюється нирками та печінкою, суттєвої кумуляції бісопрололу у пацієнтів з легким та помірним ступенем ниркової недостатності не відзначається. У разі тяжкої ниркової недостатності (КК<20 мл/хв) кумуляція може відбуватися і доза препарату не повинна перевищувати 10 мг на добу.

Порушення функції печінки
У пацієнтів із цирозом печінки відзначається висока варіабельність та значне уповільнення елімінації порівняно зі здоровими людьми (Т1/2 бісопрололу становить від 8,3 до 21,7 години). Клінічно значущі відмінності фармакокінетики між пацієнтами з нормальною та порушеною функцією печінки не виявлені. У разі вираженої печінкової недостатності кумуляція може відбуватися і доза не повинна перевищувати 10 мг на добу.

Хронічна серцева недостатність
У пацієнтів з ХСН III функціонального класу за класифікацією NYHA було відзначено більш високий вміст бісопрололу у плазмі та збільшений період напіввиведення порівняно зі здоровими добровольцями. Максимальна концентрація бісопрололу в плазмі в рівноважному стані становить 64±21 нг/мл при добовій дозі 10 мг; період напіввиведення становить 17±5 годин. Фармакокінетика бісопрололу у пацієнтів з ХСН та супутнім порушенням функції печінки або нирок не вивчалась.

Літній вік
У пацієнтів похилого віку відзначається незначне збільшення деяких фармакокінетичних показників (T1/2, AUC, Сmах) бісопрололу порівняно з молодими пацієнтами, ймовірно через вікове зниження ниркового кліренсу. Однак, ці відмінності не є клінічно значущими і не вимагають корекції дози бісопрололу.
Вагітність та годування груддюВагітність
Фармакологічні ефекти бісопрололу можуть надати несприятливий вплив протягом вагітності та організм плода/новонародженого. Загалом бета-адреноблокатори знижують кровотік у плаценті, що може призводити до затримки росту плода, внутрішньоутробної загибелі плода або передчасних пологів. У плода та новонародженого можуть розвиватися небажані явища (наприклад, гіпоглікемія та брадикардія). При необхідності лікування бета-адреноблокаторами перевагу слід надавати селективним бета1-адреноблокаторам. При вагітності бісопролол слід застосовувати лише у разі абсолютної необхідності, якщо очікувана користь для матері перевищує можливий ризик розвитку побічних ефектів у плода та новонародженого. Слід відстежувати кровотік у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини. У разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду рекомендується застосовувати альтернативні методи терапії. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. У перші три дні життя у новонародженого можуть виникати симптоми брадикардії та гіпоглікемії.

Період грудного вигодовування
За даними доклінічних досліджень бісопролол та/або його метаболіти виділяються в молоко щурів. Даних щодо виділення бісопрололу в грудне молоко немає. Тому прийом бісопрололу не рекомендується жінкам у період грудного вигодовування. Якщо прийом бісопрололу в період лактації необхідний, грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно: дуже часто > 1/10; часто> 1/100, <1/10; нечасто > 1/1000, <1/100; рідко >1/10 000, <1/1000; дуже рідко <1/10 000.

Порушення психіки:
Нечасто: депресія, безсоння;
Рідко: галюцинації, нічні кошмари.

Порушення з боку нервової системи:
Часто: запаморочення, головний біль;
Рідко: непритомність.

Порушення з боку органу зору
Рідко: зменшення сльозотечі (слід враховувати при носінні контактних лінз);
Дуже рідко: кон'юнктивіт.

Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення:
Рідко: порушення слуху.

Порушення з боку серця:
Дуже часто: брадикардія (у пацієнтів із ХСН);
Часто: посилення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів із ХСН);
Нечасто: порушення AV провідності, брадикардія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією), збільшення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією).

Порушення з боку судин:
Часто: відчуття похолодання або оніміння в кінцівках, виражене зниження артеріального тиску, особливо у пацієнтів з ХСН;
Нечасто: ортостатична гіпотензія.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:
Нечасто: бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструкцією дихальних шляхів в анамнезі;
Рідко: алергічний риніт.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:
Часто: нудота, блювання, діарея, запор;
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів;
Рідко: гепатит.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:
Рідко: реакції підвищеної чутливості, такі як свербіж шкіри, висипання, гіперемія шкірних покривів;
Дуже рідко: алопеція. Бета-адреноблокатори можуть сприяти загостренню симптомів перебігу псоріазу або викликати псоріазоподібний висип.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:
Нечасто: м'язова слабкість, судоми м'язів;
Порушення з боку статевих органів та молочної залози;
Рідко: еректильна дисфункція.

Загальні розлади та порушення у місці введення:
Часто: астенія (у пацієнтів з ХСН), підвищена стомлюваність*;
Нечасто: астенія (у пацієнтів із артеріальною гіпертензією чи стенокардією).

Лабораторні та інструментальні дані
Рідко: підвищення концентрації тригліцеридів та активності «печінкових» трансаміназ у крові (аспартатамінотрансфераза (АСТ), аланінамінотрансфераза (АЛТ)).

* У пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією особливо часто ці симптоми з'являються на початку курсу лікування. Зазвичай, ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.
особливі вказівкиПрипинення терапії та синдром відміни
Не слід різко переривати лікування бісопрололом або змінювати рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем, оскільки це може призвести до тимчасового погіршення діяльності серця. Лікування не слід переривати раптово, особливо у пацієнтів з ІХС (відзначалося обтяження нападів стенокардії, розвиток інфаркту міокарда та виникнення шлуночкових аритмій у пацієнтів з ІХС при раптовому припиненні прийому бета-адреноблокаторів). Якщо припинення лікування необхідне, дозу бісопрололу слід знижувати поступово. У разі значного обтяження стенокардії або розвитку гострого коронарного синдрому слід тимчасово відновити прийом бісопрололу.

Захворювання, при яких необхідно з обережністю застосовувати препарат
Бісопролол, слід застосовувати з обережністю у таких випадках: -
важкі форми ХОЗЛ та неважкі форми бронхіальної астми;
-цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в крові: бісопролол може маскувати симптоми гіпоглікемії (вираженого зниження концентрації глюкози в крові), такі як тахікардія, серцебиття або підвищена пітливість;
-сувора дієта;
-Проведення десенсибілізуючої терапії;
-атріовентрикулярна блокада І ступеня;
-Вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу); спостерігалися випадки коронароспазму. Незважаючи на високу бета1-селективність, напади стенокардії не можна повністю виключити при прийомі бісопрололу у пацієнтів із стенокардією Принцметалу. Слід з особливою обережністю приймати препарат;
-порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня (на початку терапії може виникнути посилення симптомів);
-Псоріаз (в т.ч. в анамнезі).

Захворювання серцево-судинної системи
Бета-адреноблокатори не повинні застосовуватися при декомпенсованій хронічній серцевій недостатності доти, доки стан пацієнта не стабілізувався. На початкових етапах застосування бісопрололу пацієнти потребують постійного спостереження. Бета-адреноблокатори можуть спричиняти брадикардію. При урідженні ЧСС у спокої менше 50-55 уд/хв слід зменшити дозу або припинити прийом бісопрололу. Як і інші бета-адреноблокатори, бісопролол може спричинити подовження інтервалу PQ на ЕКГ. Слід з обережністю застосовувати бісопролол у пацієнтів із атріовентрикулярною блокадою І ступеня. Неселективні бета-адреноблокатори можуть збільшувати частоту та тривалість ангінозних нападів у пацієнтів з вазоспастичною стенокардією (стенокардією Принцметалу) внаслідок опосередкованої альфа-рецепторами вазоконстрикції коронарної артерії. Кардіоселективні бета1-адреноблокатори (включаючи бісопролол) при вазоспастичній стенокардії слід застосовувати з обережністю. На сьогодні недостатньо даних щодо застосування бісопрололу у пацієнтів з ХСН у поєднанні з цукровим діабетом 1 типу, вираженими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців. вираженими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців. вираженими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців.

Дихальна система
Незважаючи на те, що селективні бета1-адреноблокатори меншою мірою впливають на функцію дихальної системи, ніж неселективні бета-адреноблокатори, пацієнтам з хронічною обструктивною хворобою легень ХОЗЛ і неважкими формами бронхіальної астми бісопролол слід призначати з особливою переваги його застосування перевищують потенційний ризик. При бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатуючих засобів. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе підвищення резистентності дихальних шляхів, що потребує більш високої дози бета2-адреноміметиків. У пацієнтів з ХОЗЛ бісопролол, який призначається у комплексній терапії з метою лікування серцевої недостатності, слід починати з найменшої можливої ​​дози, а пацієнтів ретельно спостерігати появу нових симптомів (наприклад,

Обширні хірургічні втручання та загальна анестезія
При необхідності проведення хірургічних втручань слід попередити лікаря-анестезіолога про те, що пацієнт приймає бета-адреноблокатори (ризик лікарських взаємодій з розвитком тяжких брадіаритмій, зменшення рефлекторної тахікардії та артерії). Рекомендується без явної необхідності не припиняти прийом бісопрололу в періопераційному періоді (бо блокада бета-адренорецепторів знижує ризик виникнення аритмій та ішемії міокарда під час вступного наркозу та інтубації трахеї). У разі необхідності переривання лікування бісопрололом перед проведенням хірургічного втручання препарат слід відмінити не менш як за 48 годин до операції.

Феохромоцитома
У пацієнтів з феохромоцитомою бісопролол може бути призначений лише на фоні застосування альфа-адреноблокаторів.

Тиреотоксикоз
При гіперфункції щитовидної залози бета-адреноблокатори (включаючи бісопролол) можуть маскувати тахікардію та зменшувати вираженість симптомів тиреотоксикозу. Різка відміна препарату може спричинити загострення симптомів захворювання та розвиток тиреотоксичного кризу.

Реакції підвищеної чутливості
Бета-адреноблокатори, включаючи бісопролол, можуть підвищити чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій/реакцій гіперчутливості через послаблення адренергічної компенсаторної регуляції під дією бета-адреноблокаторів. Застосування звичайних терапевтичних доз епінефрину (адреналіну) на фоні прийому бета-адреноблокаторів не завжди призводить до досягнення бажаного клінічного ефекту. Необхідно бути обережними при призначенні бісопрололу пацієнтам з тяжкими реакціями гіперчутливості в анамнезі або курсом десенсибілізації.

Псоріаз
Під час вирішення питання про застосування бісопрололу у пацієнтів з псоріазом слід ретельно співвіднести передбачувану користь від застосування препарату та можливий ризик загострення перебігу псоріазу.

Контактні лінзи
Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати, що на фоні застосування бета-адреноблокаторів можливе зниження продукції слізної рідини.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Препарат Конкор не впливає на здатність керувати автотранспортом згідно з результатами дослідження у пацієнтів з ІХС. Однак внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати автотранспортом або працювати з технічно складними механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Умови зберіганняТримати при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки Конкор® слід приймати один раз на добу вранці з невеликою кількістю рідини, незалежно від часу прийому їжі. Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.

Артеріальна гіпертензія та стабільна стенокардія
У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС та стан пацієнта. Зазвичай початкова доза становить 5 мг Конкор® 1 раз на день. За потреби дозу можна збільшити до 10 мг 1 раз на добу. При лікуванні артеріальної гіпертензії та стабільної стенокардії максимально рекомендована доза становить 20 мг Конкору 1 раз на день.

Хронічна серцева недостатність
Стандартна схема лікування ХСН включає застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або антагоністів рецепторів ангіотензину II (у разі непереносимості інгібіторів АПФ), бета-адреноблокаторів, діуретиків і факультативно серцевих глікозидів. Початок лікування ХСН препаратом Конкор вимагає обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю. Попередньою умовою для лікування препаратом Конкор є стабільна хронічна серцева недостатність без ознак загострення. Лікування ХСН препаратом Конкор починається відповідно до наступної схеми титрування. У цьому може знадобитися індивідуальна адаптація залежно від цього, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, т. е. дозу можна збільшувати лише тому випадку, якщо попередня доза добре переносилася. Для забезпечення відповідного процесу титрування на початкових етапах лікування рекомендується застосовувати бісопролол у лікарській формі: таблетки 2,5 мг. Початкова доза, що рекомендується, становить 1,25 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2,5 мг, 3,75 мг, 5 мг, 7,5 мг та 10 мг 1 раз на день. Кожне подальше збільшення дози повинно здійснюватись не менше ніж через два тижні. Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози. Максимально рекомендована доза при лікуванні ХСН становить 10 мг Конкор® 1 раз на день. Під час титрування рекомендується регулярний контроль АТ, ЧСС та ступеня вираженості симптомів ХСН. Посилення симптомів перебігу ХСН можливе вже з першого дня застосування препарату. Якщо пацієнт погано переносить максимально рекомендовану дозу, слід розглянути можливість поступового зниження дози. Під час або після фази титрування можуть виникнути тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. У цьому випадку рекомендується передусім провести корекцію доз препаратів супутньої терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Конкор або його відміна. Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози або продовжити лікування. провести корекцію доз препаратів супутньої терапії Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Конкор або його відміна. Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози або продовжити лікування. провести корекцію доз препаратів супутньої терапії Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Конкор або його відміна. Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози або продовжити лікування.

Тривалість лікування при всіх показаннях до застосування препарату Конкор
Лікування препаратом Конкор зазвичай є довготривалою терапією.

Особливі групи пацієнтів.

Порушення функції нирок або печінки
При порушенні функції печінки або нирок легкого або помірного ступеня зазвичай не потрібно коригувати дозу. При виражених порушеннях функції нирок (КК менше 20 мл/хв.) та у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки максимальна добова доза становить 10 мг. Збільшення дози таких хворих має здійснюватися з особливою обережністю.

Літні пацієнти
Корекція дози не потрібна.

Діти
Оскільки немає достатньої кількості даних щодо застосування Конкору у дітей, не рекомендується призначати препарат дітям до 18 років.

Наразі недостатньо даних щодо застосування препарату Конкор у пацієнтів з ХСН у поєднанні з цукровим діабетом 1 типу, вираженими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Конкор таб п/об пленочной 5мг 30 шт производится компанией МЕРК. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Конкор таб п/об пленочной 5мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Конкор таб п/об пленочной 5мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт, Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт, Бидоп таб 10мг 28 шт Бидоп таб 10мг 28 шт, Бидоп таб 10мг 56 шт Бидоп таб 10мг 56 шт, Бидоп таб 5мг 28 шт Бидоп таб 5мг 28 шт, Бидоп таб 5мг 56 шт Бидоп таб 5мг 56 шт, Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс, Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт.

(21152)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*