Колдакт Хот Дринк апельсиновый 5 шт порошок для приготовления раствора для приема внутрь
Колдакт Хот Дринк апельсиновий - це порошок для приготування розчину, який допомагає усунути симптоми застуди. Він містить компоненти, які зменшують набряк слизової оболонки носа та носоглотки, звужують судини носа, а також мають аналгетичну та жарознижувальну дію. Парацетамол, що входить до складу, не пригнічує синтез простагландинів в шлунково-кишковому тракті, що робить його безпечним для пацієнтів зі шлунково-кишковими захворюваннями. Колдакт Хот Дринк апельсиновий має приємний смак та може бути використаний для лікування дорослих та дітей від 12 років.
Колдакт Хот Дринк апельсиновый 5 шт порошок для приготовления раствора для приема внутрь инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 пакетик містить: парацетамол – 325,0 мг, феніраміну малеат – 20,0 мг, фенілефрину гідрохлорид – 10,0 мг.
Допоміжні речовини:
Лимонна безводна кислота, ароматизатор «Апельсин»*, сахароза.
* Склад ароматизатора «Апельсин»: ароматизатори (ароматичні продукти, натуральні ароматичні речовини), мальтодекстрин, гуміарабік (Е414), тріацетин (Е1518).
Опис:
Порошок білого або майже білого кольору із запахом апельсина. Допускається наявність м'яких грудок. При розчиненні вмісту пакетика в 200 мл гарячої (85±5) °С води утворюється безбарвний або з жовтуватим відтінком прозорий або опалесцентний розчин з характерним запахом апельсина.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для вживання [зі смаком апельсина], 325 мг+10 мг+20 мг. По 10,0 г порошку в пакетику з комбінованого матеріалу (плівка поліетилентерефталатна прозора, поліпропіленова плівка біла, фольга, поліетиленова плівка прозора). По 5 пакетиків разом із інструкцією з медичного застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до окремих компонентів препарату, одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів або інших симпатоміметичних препаратів (таких, як деконгестанти, препарати для придушення апетиту та амфетамінподібні засоби), одночасний або протягом попередніх 2 тижнів; . алкоголізм, цукровий діабет, дефіцит сахарози/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 12 років, тяжкі серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, гіпертиреоз, кутова
З обережністю:
При вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, захворюваннях крові. вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубина-Джонсона і Ротора), хронічному недоїданні (дефіциті споживаних калорій) та зневодненні, пилородуоденальної обструкції, стенозуючої виразці шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії та епілепсії, при одночасному (наприклад, ерготаміну та метисергіду), а також препаратів, здатних негативно впливати на печінку (барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину,
Дозування(325 мг + 10 мг + 20 мг)/10 г
Показання до застосуванняСимптоматична терапія інфекційно-запальних захворювань: ГРВІ, у тому числі грипу та «застуди», що супроводжуються високою температурою, ознобом, головним болем, болем у горлі, нежиттю, закладеністю носа, чханням та болями у м'язах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив парацетамолу:
Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному прийомі барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Властивості варфарину як антикоагулянту та інших кумаринів можуть бути посилені на фоні тривалого регулярного застосування парацетамолу, збільшуючи ризик кровотеч. Одиничний прийом парацетамолу не має такого ефекту. Метоклопрамід збільшує швидкість всмоктування парацетамолу та підвищує рівень концентрації парацетамолу в плазмі до максимального. Аналогічним чином домперидон може збільшувати швидкість абсорбції парацетамолу. При сумісному застосуванні хлорамфеніколу та парацетамолу період напіввиведення хлорамфеніколу може збільшитися. Парацетамол може знизити біодоступність ламотриджину з можливим зниженням його дії через індукування його печінкового метаболізму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. з можливим зниженням його дії через індукування його печінкового метаболізму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. з можливим зниженням його дії через індукування його печінкового метаболізму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму.
Вплив феніраміну:
Можливе посилення впливу інших речовин на центральну нервову систему (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, бензодіазепінів, транквілізаторів та наркотичних засобів). Фенірамін може інгібувати дію антикоагулянтів. Фенірамін має антихолінергічну активність і може посилювати антихолінергічні ефекти інших препаратів (інших антигістамінних засобів, препаратів для лікування хвороби Паркінсона та фенотіазинових нейролептиків).
Вплив фенілефрину:
Препарат протипоказаний пацієнтам, які приймають або приймали МАО протягом останніх двох тижнів. Фенілефрин може посилювати дію інгібіторів МАО та викликати підвищення артеріального тиску. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними амінами (наприклад, деконгестантами, препаратами для пригнічення апетиту та амфетамінподібними засобами) або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптиліном) може збільшити ризик серцево-судинних побічних ефектів. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебризоліну, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Ризик підвищення артеріального тиску та інших серцево-судинних побічних ефектів може бути збільшений. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може збільшити ризик розвитку аритмії або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін і метисергід) може збільшити ризик ерготизму.
ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом (проявляються після прийому понад 10-15 г):
У тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, у тому числі може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити печінкову недостатність, яка може призвести до трансплантації печінки або смерті. Клінічні ознаки ураження печінки розвиваються переважно через 24-48 годин і досягають максимуму через 4-6 днів. Спостерігався гострий панкреатит, зазвичай із порушенням функції печінки та токсичним впливом на печінку. Виразність передозування залежить від дози, тому заборонено одночасний прийом парацетамоловмісних препаратів. Виражено ризик отруєння особливо у літніх пацієнтів, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів з хронічним недоїданням (дефіцитом споживаних калорій) та у пацієнтів, приймають індуктори мікросомального окиснення печінки. Симптоми передозування парацетамолу в перші 24 години: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, зниження апетиту, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і іноді не виявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів, у середньому через 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності уражень печінки може розвинутись гостра печінкова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і іноді не виявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів, у середньому через 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності уражень печінки може розвинутись гостра печінкова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і іноді не виявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів, у середньому через 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності уражень печінки може розвинутись гостра печінкова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту.
Лікування:
У разі перевищення рекомендованої дози негайно зверніться за медичною допомогою, навіть якщо Ви почуваєтеся добре, оскільки існує ризик відстроченої серйозної ураження печінки. Введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму.
Симптоми, зумовлені феніраміном та фенілефрином (об'єднані через взаємне потенціювання парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину у разі передозування препарату):
Симптоми передозування включають сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висипання, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість, запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми (особливо у дітей), зміна поведінки , підвищення чи зниження артеріального тиску, брадикардія При випадках передозування феніраміну повідомляюсь про випадки атропіноподібного «психозу». У важких випадках можливий розвиток сплутаності свідомості, галюцинацій, судом та аритмій.
Лікування:
Специфічний антидот відсутня. Необхідні звичайні заходи надання допомоги, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів щодо підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення артеріального тиску можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів (наприклад, фентоламіну), тому що фенілефрин є селективним агоністом альфа1-адренорецепторів, отже, гіпертензивний ефект при передозуванні фенілефрину слід лікувати шляхом блокування альфа-адренорецепторів. При розвитку судом використовувати діазепам.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
ГРЗ та «застуди» симптомів засіб усунення (анальгезуючий ненаркотичний засіб + альфа-адреноміметик + H1-гістамінових рецепторів блокатор). КОД ATX: N02BE51.
Фармакологічні властивості:
Комбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу, виявляє жарознижувальну, аналгетичну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми «застуди».
Звужує судини носа, усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки.
Фармакодинаміка:
Парацетамол:
Парацетамол має аналгезуючий та жарознижувальний ефект шляхом пригнічення синтезу простагландинів переважно в центральній нервовій системі. Не впливає на функцію тромбоцитів та гомеостаз.
Феніраміну малеат:
Феніраміну малеат є протиалергічним засобом - блокатором Н1-гістамінових рецепторів. Приводить до полегшення поширених алергічних симптомів, пов'язаних із порушеннями дихальних шляхів. Помірною мірою має седативний ефект і також проявляє антимускаринову активність.
Фенілефрину гідрохлорид:
Фенілефрин – симпатоміметичний засіб, при прийомі внутрішньо надає помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції альфа-адренорецепторів), зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.
Фармакодинамічні ефекти.
Парацетамол:
Відсутність пригнічення периферичного синтезу простагландинів надає препарату значних фармакологічних властивостей, таких як збереження захисних простагландинів у шлунково-кишковому тракті. Тому парацетамол особливо підходить для пацієнтів, які мають в анамнезі захворювання або одночасно одержують препарати, при яких пригнічення периферичного синтезу простагландинів було б небажаним (наприклад, пацієнти зі шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або літні пацієнти).
Фенілефрину гідрохлорид:
Фенілефрину гідрохлорид має протизастійну активність, зменшує набряк і набряклість слизової оболонки носа.
Фармакокінетика:
Парацетамол:
Парацетамол швидко та майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Після прийому препарату внутрішньо максимальна концентрація парацетамолу у плазмі досягається через 10-60 хвилин. Парацетамол розподіляється у більшості тканин організму, проникає через плаценту та присутній у грудному молоці. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, зростає зі збільшенням концентрації. Піддається первинному метаболізму в печінці, виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних сполук. Менше 5% прийнятої дози виводиться у формі незміненого парацетамолу. Період напіввиведення становить 1-3 години.
Феніраміну малеат:
Максимальна концентрація феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2,5 години. Період напіввиведення феніраміну – 16-19 годин. 70-83% від прийнятої дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді.
Фенілефрину гідрохлорид:
Фенілефрину гідрохлорид нерівномірно всмоктується із шлунково-кишкового тракту та піддається пресистемному метаболізму моноамінооксидазами в кишечнику та печінці. Таким чином, фенілефрину гідрохлорид при прийомі внутрішньо має знижену біодоступність. Виводиться із сечею практично повністю у вигляді сульфатних сполук. Максимальні концентрації у плазмі досягаються в інтервалі від 45 хвилин до 2 годин. Період напіввиведення становить 2-3 години.
Вагітність та годування груддю
Даних щодо застосування цього препарату у вагітних жінок недостатньо . Даних, одержаних у дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин, недостатньо. Не рекомендується застосовувати препарат під час вагітності.
Період грудного вигодовування:
Не рекомендується застосовувати препарат у період грудного вигодовування.
Парацетамол:
Парацетамол виділяється з грудним молоком, але у клінічно незначній кількості при застосуванні у рекомендованих дозах.
Фенірамін:
Дані досліджень на тваринах та клінічні дані щодо застосування феніраміну в період грудного вигодовування відсутні.
Фенілефрин:
Фенілефрин може виділятися з грудним молоком.
Умови відпустки з аптекБез рецепта
Побічні явищаНебажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження.
Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 та <1/10); нечасто (>1/1000 та <1/100); рідко (>1/10000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10000, включаючи окремі випадки).
Категорії частоти було сформовано виходячи з постреєстраційного спостереження.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія; Частота невідома: гемолітична анемія.
Порушення з боку імунної системи: рідко: реакції гіперчутливості (висипання, задишка, анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк та висипання на шкірі, кропив'янка, алергічний дерматит; частота невідома: анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Порушення психіки: рідко: підвищена збуджуваність, порушення сну; частота невідома: галюцинації, сплутаність свідомості.
Порушення нервової системи: часто: сонливість; рідко: запаморочення, біль голови; частота невідома: антихолінергічні симптоми, порушення координації рухів, тремор, втрата пам'яті або концентрації уваги (частіше у пацієнтів похилого віку), порушення рівноваги (частіше у пацієнтів похилого віку), запаморочення (частіше у пацієнтів похилого віку), седація (більше виражено на початку лікування), сонливість (більше виражено на початку лікування).
Порушення з боку органу зору: рідко: мідріаз, парез акомодації, порушення внутрішньоочного тиску, гостра глаукома (найбільш ймовірно виникає у осіб з глаукомою).
Порушення серця: рідко: тахікардія, відчуття серцебиття.
Порушення судин: рідко: підвищення артеріального тиску; Частота невідома: ортостатична гіпотензія.
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто: нудота, блювання; рідко: сухість у роті, запор, біль у животі, діарея.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко: підвищення активності печінкових ферментів.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко: екзема, висипання, свербіж, еритема, пурпура.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко: утруднення сечовипускання (найчастіше виникає у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура, наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози), дизурія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко: нездужання; частота невідома: сухість слизової оболонки
Якщо будь-які з вказаних в інструкції ефектів посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЩоб уникнути токсичного ураження печінки, прийом препарату не слід поєднувати із застосуванням алкогольних напоїв. Містить парацетамол, не застосовувати з будь-якими іншими препаратами, які містять парацетамол.
Спільне застосування з іншими препаратами, які містять парацетамол, може призвести до передозування.
Передозування парацетамолу може спричинити розвиток печінкової недостатності, що може призвести до необхідності трансплантації печінки або смерті.
Зареєстровані випадки порушення функції печінки/печінкової недостатності у пацієнтів зі зниженим рівнем глутатіону, наприклад, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, з низьким індексом маси тіла, у пацієнтів з тяжкою хронічною алкогольною залежністю або сепсисом.
Слід уникати одночасного прийому з деконгестантами та антигістамінними засобами.
Пацієнтам, які мають такі порушення, перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем:
• Порушення функції печінки або нирок. Супутнє захворювання печінки підвищує ризик розвитку пов'язаних із парацетамолом ушкоджень печінки;
• Стани, що супроводжуються зниженням рівня глутатіону, оскільки застосування парацетамолу може збільшувати ризик виникнення метаболічного ацидозу.
Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку, які більш схильні до розвитку небажаних ефектів. Слід уникати застосування у пацієнтів похилого віку зі сплутаністю свідомості.
Пацієнтам слід звернутися до лікаря, якщо:
• спостерігається бронхіальна астма, емфізема або хронічний бронхіт;
• Симптоми не проходять протягом 5 днів або супроводжуються тяжкою лихоманкою, що триває протягом 3 днів, висипом або постійним головним болем.
Це можуть бути ознаки серйозніших порушень.
1 пакетик містить:
• 9,4 г сахарози, що слід враховувати пацієнтам з цукровим діабетом.
Не слід використовувати препарат із пошкоджених пакетиків.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Препарат може викликати сонливість, запаморочення, нечіткість зору, порушення когнітивної функції та координації рухів, що може суттєво вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Ці небажані ефекти можуть додатково посилюватись при вживанні алкогольних напоїв або інших седативних засобів.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Слід застосовувати найменшу дозу, необхідну для досягнення ефекту протягом максимально короткого терміну лікування.
Дорослі (включаючи літніх) та діти 12 років і старше:
По одному пакетику кожні 4-6 годин, при необхідності, але не більше 4 доз протягом 24 годин. Один пакетик розчиняють у склянці гарячої, але з киплячої води. Приймають у гарячому вигляді. Препарат можна застосовувати в будь-який час, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря.
Пацієнтам не слід приймати більше 5 днів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Колдакт Хот Дринк апельсиновый 5 шт порошок для приготовления раствора для приема внутрь инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 пакетик містить: парацетамол – 325,0 мг, феніраміну малеат – 20,0 мг, фенілефрину гідрохлорид – 10,0 мг.
Допоміжні речовини:
Лимонна безводна кислота, ароматизатор «Апельсин»*, сахароза.
* Склад ароматизатора «Апельсин»: ароматизатори (ароматичні продукти, натуральні ароматичні речовини), мальтодекстрин, гуміарабік (Е414), тріацетин (Е1518).
Опис:
Порошок білого або майже білого кольору із запахом апельсина. Допускається наявність м'яких грудок. При розчиненні вмісту пакетика в 200 мл гарячої (85±5) °С води утворюється безбарвний або з жовтуватим відтінком прозорий або опалесцентний розчин з характерним запахом апельсина.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для вживання [зі смаком апельсина], 325 мг+10 мг+20 мг. По 10,0 г порошку в пакетику з комбінованого матеріалу (плівка поліетилентерефталатна прозора, поліпропіленова плівка біла, фольга, поліетиленова плівка прозора). По 5 пакетиків разом із інструкцією з медичного застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до окремих компонентів препарату, одночасний прийом трициклічних антидепресантів, бета-адреноблокаторів або інших симпатоміметичних препаратів (таких, як деконгестанти, препарати для придушення апетиту та амфетамінподібні засоби), одночасний або протягом попередніх 2 тижнів; . алкоголізм, цукровий діабет, дефіцит сахарози/ізомальтази, непереносимість фруктози, глюкозо-галактозна мальабсорбція, вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік до 12 років, тяжкі серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія, гіпертиреоз, кутова
З обережністю:
При вираженому атеросклерозі коронарних артерій, серцево-судинних захворюваннях, гострому гепатиті, гемолітичній анемії, бронхіальній астмі, тяжких захворюваннях печінки або нирок, гіперплазії передміхурової залози, утрудненні сечовипускання внаслідок гіпертрофії передміхурової залози, захворюваннях крові. вродженої гіпербілірубінемії (синдроми Жильбера, Дубина-Джонсона і Ротора), хронічному недоїданні (дефіциті споживаних калорій) та зневодненні, пилородуоденальної обструкції, стенозуючої виразці шлунка та/або дванадцятипалої кишки, епілепсії та епілепсії, при одночасному (наприклад, ерготаміну та метисергіду), а також препаратів, здатних негативно впливати на печінку (барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину,
Дозування(325 мг + 10 мг + 20 мг)/10 г
Показання до застосуванняСимптоматична терапія інфекційно-запальних захворювань: ГРВІ, у тому числі грипу та «застуди», що супроводжуються високою температурою, ознобом, головним болем, болем у горлі, нежиттю, закладеністю носа, чханням та болями у м'язах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив парацетамолу:
Посилює ефекти інгібіторів МАО, седативних засобів, етанолу. Ризик гепатотоксичної дії парацетамолу підвищується при одночасному прийомі барбітуратів, фенітоїну, фенобарбіталу, карбамазепіну, рифампіцину, ізоніазиду, зидовудину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки. Властивості варфарину як антикоагулянту та інших кумаринів можуть бути посилені на фоні тривалого регулярного застосування парацетамолу, збільшуючи ризик кровотеч. Одиничний прийом парацетамолу не має такого ефекту. Метоклопрамід збільшує швидкість всмоктування парацетамолу та підвищує рівень концентрації парацетамолу в плазмі до максимального. Аналогічним чином домперидон може збільшувати швидкість абсорбції парацетамолу. При сумісному застосуванні хлорамфеніколу та парацетамолу період напіввиведення хлорамфеніколу може збільшитися. Парацетамол може знизити біодоступність ламотриджину з можливим зниженням його дії через індукування його печінкового метаболізму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. з можливим зниженням його дії через індукування його печінкового метаболізму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. з можливим зниженням його дії через індукування його печінкового метаболізму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Абсорбція парацетамолу може бути знижена при одночасному прийомі з колестіраміном, проте цього можна уникнути, якщо приймати колестірамін на годину пізніше парацетамолу. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму. Регулярне застосування парацетамолу одночасно з зидовудином може спричинити нейтропенію та збільшити ризик пошкодження печінки. Пробенецид впливає на метаболізм парацетамолу. У пацієнтів, які одночасно приймають пробенецид, дозу парацетамолу слід зменшити. Гепатотоксичність парацетамолу може посилюватись при хронічному або надмірному вживанні алкоголю. Парацетамол може впливати на результати тесту визначення сечової кислоти з використанням преципітуючого реагенту фосфовольфраму.
Вплив феніраміну:
Можливе посилення впливу інших речовин на центральну нервову систему (наприклад, інгібіторів МАО, трициклічних антидепресантів, алкоголю, протипаркінсонічних препаратів, барбітуратів, бензодіазепінів, транквілізаторів та наркотичних засобів). Фенірамін може інгібувати дію антикоагулянтів. Фенірамін має антихолінергічну активність і може посилювати антихолінергічні ефекти інших препаратів (інших антигістамінних засобів, препаратів для лікування хвороби Паркінсона та фенотіазинових нейролептиків).
Вплив фенілефрину:
Препарат протипоказаний пацієнтам, які приймають або приймали МАО протягом останніх двох тижнів. Фенілефрин може посилювати дію інгібіторів МАО та викликати підвищення артеріального тиску. Одночасне застосування фенілефрину з іншими симпатоміметичними амінами (наприклад, деконгестантами, препаратами для пригнічення апетиту та амфетамінподібними засобами) або трициклічними антидепресантами (наприклад, амітриптиліном) може збільшити ризик серцево-судинних побічних ефектів. Фенілефрин може знижувати ефективність бета-адреноблокаторів та інших антигіпертензивних препаратів (наприклад, дебризоліну, гуанетидину, резерпіну, метилдопи). Ризик підвищення артеріального тиску та інших серцево-судинних побічних ефектів може бути збільшений. Одночасне застосування фенілефрину з дигоксином та серцевими глікозидами може збільшити ризик розвитку аритмії або інфаркту міокарда. Одночасне застосування фенілефрину з алкалоїдами ріжків (ерготамін і метисергід) може збільшити ризик ерготизму.
ПередозуванняСимптоми, зумовлені парацетамолом (проявляються після прийому понад 10-15 г):
У тяжких випадках передозування парацетамол має гепатотоксичну дію, у тому числі може спричинити некроз печінки. Також передозування може спричинити печінкову недостатність, яка може призвести до трансплантації печінки або смерті. Клінічні ознаки ураження печінки розвиваються переважно через 24-48 годин і досягають максимуму через 4-6 днів. Спостерігався гострий панкреатит, зазвичай із порушенням функції печінки та токсичним впливом на печінку. Виразність передозування залежить від дози, тому заборонено одночасний прийом парацетамоловмісних препаратів. Виражено ризик отруєння особливо у літніх пацієнтів, у дітей, у пацієнтів із захворюваннями печінки, у випадках хронічного алкоголізму, у пацієнтів з хронічним недоїданням (дефіцитом споживаних калорій) та у пацієнтів, приймають індуктори мікросомального окиснення печінки. Симптоми передозування парацетамолу в перші 24 години: блідість шкірних покривів, нудота, блювання, зниження апетиту, судоми. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і іноді не виявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів, у середньому через 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності уражень печінки може розвинутись гостра печінкова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і іноді не виявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів, у середньому через 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності уражень печінки може розвинутись гостра печінкова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту. Біль у животі може бути першою ознакою ураження печінки і іноді не виявляється протягом 24-48 годин та іноді може проявитися пізніше, через 4-6 днів, у середньому через 72-96 годин після прийому препарату. Також може з'явитися порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. Навіть за відсутності уражень печінки може розвинутись гостра печінкова недостатність та гострий тубулярний некроз. Повідомлялося про випадки серцевої аритмії та розвитку панкреатиту.
Лікування:
У разі перевищення рекомендованої дози негайно зверніться за медичною допомогою, навіть якщо Ви почуваєтеся добре, оскільки існує ризик відстроченої серйозної ураження печінки. Введення ацетилцистеїну внутрішньовенно або перорально як антидот, промивання шлунка, прийом внутрішньо метіоніну можуть мати позитивний ефект принаймні протягом 48 годин після передозування. Рекомендовано прийом активованого вугілля, моніторинг дихання та кровообігу. У разі розвитку судом можливе призначення діазепаму.
Симптоми, зумовлені феніраміном та фенілефрином (об'єднані через взаємне потенціювання парасимпатолітичного ефекту феніраміну та симпатоміметичного ефекту фенілефрину у разі передозування препарату):
Симптоми передозування включають сонливість, до якої надалі приєднується занепокоєння (особливо у дітей), зорові порушення, висипання, нудота, блювання, головний біль, підвищена збудливість, запаморочення, безсоння, порушення кровообігу, кома, судоми (особливо у дітей), зміна поведінки , підвищення чи зниження артеріального тиску, брадикардія При випадках передозування феніраміну повідомляюсь про випадки атропіноподібного «психозу». У важких випадках можливий розвиток сплутаності свідомості, галюцинацій, судом та аритмій.
Лікування:
Специфічний антидот відсутня. Необхідні звичайні заходи надання допомоги, що включають призначення активованого вугілля, сольових проносних, заходів щодо підтримки серцевої та дихальної функцій. Не слід призначати психостимулюючі засоби (метилфенідат) через небезпеку виникнення судом. При гіпотензії можливе застосування вазопресорних препаратів. У разі підвищення артеріального тиску можливе внутрішньовенне введення альфа-адреноблокаторів (наприклад, фентоламіну), тому що фенілефрин є селективним агоністом альфа1-адренорецепторів, отже, гіпертензивний ефект при передозуванні фенілефрину слід лікувати шляхом блокування альфа-адренорецепторів. При розвитку судом використовувати діазепам.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
ГРЗ та «застуди» симптомів засіб усунення (анальгезуючий ненаркотичний засіб + альфа-адреноміметик + H1-гістамінових рецепторів блокатор). КОД ATX: N02BE51.
Фармакологічні властивості:
Комбінований засіб, дія якого обумовлена компонентами, що входять до його складу, виявляє жарознижувальну, аналгетичну, судинозвужувальну дію, усуває симптоми «застуди».
Звужує судини носа, усуває набряк слизової оболонки порожнини носа та носоглотки.
Фармакодинаміка:
Парацетамол:
Парацетамол має аналгезуючий та жарознижувальний ефект шляхом пригнічення синтезу простагландинів переважно в центральній нервовій системі. Не впливає на функцію тромбоцитів та гомеостаз.
Феніраміну малеат:
Феніраміну малеат є протиалергічним засобом - блокатором Н1-гістамінових рецепторів. Приводить до полегшення поширених алергічних симптомів, пов'язаних із порушеннями дихальних шляхів. Помірною мірою має седативний ефект і також проявляє антимускаринову активність.
Фенілефрину гідрохлорид:
Фенілефрин – симпатоміметичний засіб, при прийомі внутрішньо надає помірну судинозвужувальну дію (за рахунок стимуляції альфа-адренорецепторів), зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки порожнини носа.
Фармакодинамічні ефекти.
Парацетамол:
Відсутність пригнічення периферичного синтезу простагландинів надає препарату значних фармакологічних властивостей, таких як збереження захисних простагландинів у шлунково-кишковому тракті. Тому парацетамол особливо підходить для пацієнтів, які мають в анамнезі захворювання або одночасно одержують препарати, при яких пригнічення периферичного синтезу простагландинів було б небажаним (наприклад, пацієнти зі шлунково-кишковою кровотечею в анамнезі або літні пацієнти).
Фенілефрину гідрохлорид:
Фенілефрину гідрохлорид має протизастійну активність, зменшує набряк і набряклість слизової оболонки носа.
Фармакокінетика:
Парацетамол:
Парацетамол швидко та майже повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Після прийому препарату внутрішньо максимальна концентрація парацетамолу у плазмі досягається через 10-60 хвилин. Парацетамол розподіляється у більшості тканин організму, проникає через плаценту та присутній у грудному молоці. У терапевтичних концентраціях зв'язування з білками плазми незначне, зростає зі збільшенням концентрації. Піддається первинному метаболізму в печінці, виводиться в основному із сечею у вигляді глюкуронідних та сульфатних сполук. Менше 5% прийнятої дози виводиться у формі незміненого парацетамолу. Період напіввиведення становить 1-3 години.
Феніраміну малеат:
Максимальна концентрація феніраміну в плазмі досягається приблизно через 1-2,5 години. Період напіввиведення феніраміну – 16-19 годин. 70-83% від прийнятої дози виводиться з організму із сечею у вигляді метаболітів або у незміненому вигляді.
Фенілефрину гідрохлорид:
Фенілефрину гідрохлорид нерівномірно всмоктується із шлунково-кишкового тракту та піддається пресистемному метаболізму моноамінооксидазами в кишечнику та печінці. Таким чином, фенілефрину гідрохлорид при прийомі внутрішньо має знижену біодоступність. Виводиться із сечею практично повністю у вигляді сульфатних сполук. Максимальні концентрації у плазмі досягаються в інтервалі від 45 хвилин до 2 годин. Період напіввиведення становить 2-3 години.
Вагітність та годування груддю
Даних щодо застосування цього препарату у вагітних жінок недостатньо . Даних, одержаних у дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин, недостатньо. Не рекомендується застосовувати препарат під час вагітності.
Період грудного вигодовування:
Не рекомендується застосовувати препарат у період грудного вигодовування.
Парацетамол:
Парацетамол виділяється з грудним молоком, але у клінічно незначній кількості при застосуванні у рекомендованих дозах.
Фенірамін:
Дані досліджень на тваринах та клінічні дані щодо застосування феніраміну в період грудного вигодовування відсутні.
Фенілефрин:
Фенілефрин може виділятися з грудним молоком.
Умови відпустки з аптекБез рецепта
Побічні явищаНебажані реакції, представлені нижче, перераховані відповідно до ураження органів і систем органів і частотою народження.
Частота народження визначається наступним чином: дуже часто (> 1/10); часто (>1/100 та <1/10); нечасто (>1/1000 та <1/100); рідко (>1/10000 та <1/1000); дуже рідко (<1/10000, включаючи окремі випадки).
Категорії частоти було сформовано виходячи з постреєстраційного спостереження.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія; Частота невідома: гемолітична анемія.
Порушення з боку імунної системи: рідко: реакції гіперчутливості (висипання, задишка, анафілактичний шок), ангіоневротичний набряк та висипання на шкірі, кропив'янка, алергічний дерматит; частота невідома: анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Порушення психіки: рідко: підвищена збуджуваність, порушення сну; частота невідома: галюцинації, сплутаність свідомості.
Порушення нервової системи: часто: сонливість; рідко: запаморочення, біль голови; частота невідома: антихолінергічні симптоми, порушення координації рухів, тремор, втрата пам'яті або концентрації уваги (частіше у пацієнтів похилого віку), порушення рівноваги (частіше у пацієнтів похилого віку), запаморочення (частіше у пацієнтів похилого віку), седація (більше виражено на початку лікування), сонливість (більше виражено на початку лікування).
Порушення з боку органу зору: рідко: мідріаз, парез акомодації, порушення внутрішньоочного тиску, гостра глаукома (найбільш ймовірно виникає у осіб з глаукомою).
Порушення серця: рідко: тахікардія, відчуття серцебиття.
Порушення судин: рідко: підвищення артеріального тиску; Частота невідома: ортостатична гіпотензія.
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто: нудота, блювання; рідко: сухість у роті, запор, біль у животі, діарея.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко: підвищення активності печінкових ферментів.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко: екзема, висипання, свербіж, еритема, пурпура.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко: утруднення сечовипускання (найчастіше виникає у пацієнтів з обструкцією вихідного отвору сечового міхура, наприклад, внаслідок гіпертрофії передміхурової залози), дизурія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко: нездужання; частота невідома: сухість слизової оболонки
Якщо будь-які з вказаних в інструкції ефектів посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЩоб уникнути токсичного ураження печінки, прийом препарату не слід поєднувати із застосуванням алкогольних напоїв. Містить парацетамол, не застосовувати з будь-якими іншими препаратами, які містять парацетамол.
Спільне застосування з іншими препаратами, які містять парацетамол, може призвести до передозування.
Передозування парацетамолу може спричинити розвиток печінкової недостатності, що може призвести до необхідності трансплантації печінки або смерті.
Зареєстровані випадки порушення функції печінки/печінкової недостатності у пацієнтів зі зниженим рівнем глутатіону, наприклад, у вкрай виснажених пацієнтів, які страждають на анорексію, з низьким індексом маси тіла, у пацієнтів з тяжкою хронічною алкогольною залежністю або сепсисом.
Слід уникати одночасного прийому з деконгестантами та антигістамінними засобами.
Пацієнтам, які мають такі порушення, перед прийомом препарату слід проконсультуватися з лікарем:
• Порушення функції печінки або нирок. Супутнє захворювання печінки підвищує ризик розвитку пов'язаних із парацетамолом ушкоджень печінки;
• Стани, що супроводжуються зниженням рівня глутатіону, оскільки застосування парацетамолу може збільшувати ризик виникнення метаболічного ацидозу.
Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку, які більш схильні до розвитку небажаних ефектів. Слід уникати застосування у пацієнтів похилого віку зі сплутаністю свідомості.
Пацієнтам слід звернутися до лікаря, якщо:
• спостерігається бронхіальна астма, емфізема або хронічний бронхіт;
• Симптоми не проходять протягом 5 днів або супроводжуються тяжкою лихоманкою, що триває протягом 3 днів, висипом або постійним головним болем.
Це можуть бути ознаки серйозніших порушень.
1 пакетик містить:
• 9,4 г сахарози, що слід враховувати пацієнтам з цукровим діабетом.
Не слід використовувати препарат із пошкоджених пакетиків.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Препарат може викликати сонливість, запаморочення, нечіткість зору, порушення когнітивної функції та координації рухів, що може суттєво вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Ці небажані ефекти можуть додатково посилюватись при вживанні алкогольних напоїв або інших седативних засобів.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Не перевищуйте рекомендовану дозу. Слід застосовувати найменшу дозу, необхідну для досягнення ефекту протягом максимально короткого терміну лікування.
Дорослі (включаючи літніх) та діти 12 років і старше:
По одному пакетику кожні 4-6 годин, при необхідності, але не більше 4 доз протягом 24 годин. Один пакетик розчиняють у склянці гарячої, але з киплячої води. Приймають у гарячому вигляді. Препарат можна застосовувати в будь-який час, але найкращий ефект приносить прийом препарату перед сном, на ніч. Якщо не спостерігається полегшення симптомів протягом 3 днів після початку застосування препарату, необхідно звернутися до лікаря.
Пацієнтам не слід приймати більше 5 днів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Колдакт Хот Дринк апельсиновый 5 шт порошок для приготовления раствора для приема внутрь производится компанией САН ФАРМА. Само производство расположено в стране Республика Беларусь.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Колдакт Хот Дринк апельсиновый 5 шт порошок для приготовления раствора для приема внутрь и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Колдакт Хот Дринк апельсиновый 5 шт порошок для приготовления раствора для приема внутрь в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе ... Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 10шт, Ринза таблетки от простуды с парацетамолом 10 шт Ринза таблетки от простуды с парацетамолом 10 шт, ТераФлю жаропонижающее обезболивающее средство от си... ТераФлю жаропонижающее обезболивающее средство от симптомов гриппа и простуды, 10 шт, Аджиколд таб 10 шт Аджиколд таб 10 шт, АджиКолд Хотмикс апельсиновый 10 шт, порошок для при... АджиКолд Хотмикс апельсиновый 10 шт, порошок для приготовления раствора для приема внутрь, Аспирин-С от простуды таб шип 10 шт Аспирин-С от простуды таб шип 10 шт, Колдрекс Coldrex МаксГрипп при простуде и гриппе со ... Колдрекс Coldrex МаксГрипп при простуде и гриппе со вкусом лимона, порошок, 10 пакетиков, Колдрекс Coldrex МаксГрипп при простуде и гриппе со ... Колдрекс Coldrex МаксГрипп при простуде и гриппе со вкусом лимона, порошок, 5 пакетиков, Колдрекс Coldrex ХотРем при простуде и гриппе со вку... Колдрекс Coldrex ХотРем при простуде и гриппе со вкусом лимона и мёда, порошок, 10 пакетиков, Колдрекс Coldrex ХотРем при простуде и гриппе со вку... Колдрекс Coldrex ХотРем при простуде и гриппе со вкусом лимона и мёда, порошок, 5 пакетиков, Линкас орви гранулы для приготовления раствора для п... Линкас орви гранулы для приготовления раствора для приема внутрь саше 10 шт лимонные, Линкас орви гранулы для приготовления раствора для п... Линкас орви гранулы для приготовления раствора для приема внутрь саше 5 шт, Линкас орви гранулы для приготовления раствора для п... Линкас орви гранулы для приготовления раствора для приема внутрь саше 5 шт лимонные, Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе +... Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 10шт, Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе +... Максиколд Рино (лимон) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 5шт, Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе ... Максиколд Рино (малина) при ОРВИ, простуде и гриппе + парацетамол, пор. 15г 5шт, Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт Парацетамол таб 500мг 10 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт озон Парацетамол таб 500мг 10 шт озон, Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 10 шт Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 10 шт, Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 500мг+150мг 20 шт Парацетамол ЭКСТРАТАБ таб 500мг+150мг 20 шт.