Клопидогрел-ТАД таб 75 мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Клопидогрел-ТАД таб 75 мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: клопідогрелу гідросульфат 97.875 мг, еквівалентно клопідогрелу 75 мг; Допоміжні
речовини:
Лактоза, целюлоза мікрокристалічна, тип 112, крохмаль прежелатинізований, макрогол 6000;
Оболонка плівкова: гіпромелоза, титану діоксид (Е171), тальк, барвник заліза оксид червоний (Е172), пропіленгліколь
Опис:
Круглі, злегка двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору. Вид на зламі: від білого до майже білого кольору шорстка маса з плівковою оболонкою рожевого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 75 мг. По 10 таблеток у блістері з комбінованого матеріалу ОПА/ПВХ/Ал та алюмінієвої фольги. 4 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до клопідогрелу та/або до будь-якої з допоміжних речовин;
Тяжка печінкова недостатність;
Гостра кровотеча, наприклад, кровотеча з виразки або внутрішньочерепний крововилив;
Спадкова непереносимість галактози, що рідко зустрічається, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція;
Вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
Дитячий вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не встановлені).
З обережністю • Порушення функції печінки середнього ступеня тяжкості, при яких можлива схильність до кровотечі (обмежений клінічний досвід застосування);
• Порушення функції нирок (обмежений клінічний досвід застосування);
• Захворювання, при яких є схильність до розвитку кровотеч (зокрема шлунково-кишкових або внутрішньоочних), і особливо при одночасному застосуванні лікарських засобів, які можуть спричинити пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) (таких як АСК та нестероїдні протизапальні препарати [ НПЗП]);
• У пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі: внаслідок травми, хірургічного втручання або інших патологічних станів; а також у пацієнтів, які отримують лікування АСК. гепарином, варфарином, інгібіторами GPIIb/IIIa, НПЗП, у тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), а також іншими лікарськими засобами, застосування яких пов'язане з ризиком розвитку кровотеч, селективними інгібіторами зворотного захоплення сероОЗ. розділи "Взаємодія з іншими лікарськими засобами", "Особливі вказівки");
• При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які є субстратами ізоферменту CYP2C8 (репаглінід, паклітаксел) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
• У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (див. розділи «Фармакологічні властивості. Фармакогенетика», «Спосіб застосування та дози», «Особливі вказівки»);
• При вказівках в анамнезі на алергічні та гематологічні реакції на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, прасугрел) (можливість перехресних алергічних та гематологічних реакцій, див. розділ «Особливі вказівки»);
• При нещодавно перенесеному минущому порушенні мозкового кровообігу або ІІ (при поєднанні з АСК див. розділ «Особливі вказівки»).
Дозування75 мг
Показання до застосуванняВторинна профілактика атеротромботичних ускладнень:
• у дорослих пацієнтів після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда (з давністю від декількох днів до 35 днів), нещодавно перенесеного ішемічного інсульту (ІІ) (з давністю від 7 днів до 6 місяців) або при діагностованій оклюзійній хворобі клопідогрелу знижував частоту комбінованої кінцевої точки, що включала повторний ішемічний інсульт (з летальним кінцем або без нього), повторний інфаркт міокарда (з летальним кінцем або без нього) та іншу серцево-судинну смерть;
• у дорослих пацієнтів із гострим коронарним синдромом:
- гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без зубця Q), включаючи пацієнтів, які повинні отримувати медикаментозне лікування, та пацієнтів, яким показано черезшкірне коронарне втручання (зі стентуванням або без стентування) або аортокоронарне шунтування ( Прийом клопідогрелу знижував частоту комбінованої кінцевої точки, що включала серцево-судинну смерть, інфаркт міокарда або інсульт, а також частоту комбінованої кінцевої точки, що включала серцево-судинну смерть, інфаркт міокарда, інсульт, рефрактерну ішемію;
- гострий інфаркт міокарда із підйомом сегмента ST. Прийом клопідогрелу знижував смертність від будь-яких причин, а також частоту комбінованої кінцевої точки, що включала смерть, повторний інфаркт міокарда або інсульт.
Профілактика атеротромботичних та тромбоемболічних ускладнень у дорослих пацієнтів з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією).
Показано, що у пацієнтів з фібриляцією передсердь з підвищеним ризиком судинних ускладнень терапія непрямими антикоагулянтами, які є антагоністами вітаміну К (АВК), пов'язана з більшою клінічною користю порівняно із застосуванням тільки АСК або комбінації клопідогрелу з АСК щодо зниження.
Пацієнтам з фібриляцією передсердь (миготливою аритмією), які мають, як мінімум, один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, які не можуть приймати АВК (наприклад, при наявності особливого ризику кровотечі, нездатності пацієнта, на думку лікаря, адекватно контролювати міжнародне нормалізоване ставлення ( МНО) або у разі неприйняття пацієнтом лікування АВК) для запобігання атеротромботичних та тромбоемболічних ускладнень, включаючи інсульт, показаний прийом клопідогрелу в комбінації з АСК.
Показано, що клопідогрел у комбінації з АСК знижував частоту комбінованої кінцевої точки, що включала інсульт, інфаркт міокарда, системну тромбоемболію поза ЦНС або серцево-судинну смерть, переважно за рахунок зниження частоти розвитку інсульту (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЛікарські засоби, застосування яких асоціюється з ризиком розвитку кровотечі:
• Є підвищений ризик розвитку кровотечі внаслідок їхнього потенційного адитивного ефекту з клопідогрелом. Лікування слід проводити з обережністю.
Пероральні антикоагулянти (наприклад, варфарин):
• Одночасне застосування клопідогрелу та пероральних антикоагулянтів не рекомендується, оскільки комбінація може посилити кровотечу. Хоча прийом клопідогрелу 75 мг на добу не змінював фармакокінетику варфарину (субстрату ізоферменту CYP2C9) або МНО у пацієнтів, які тривало одержують лікування варфарином, одночасний прийом клопідогрелу збільшує ризик розвитку кровотечі у зв'язку з його незалежним додатковим впливом на згортання. Тому слід бути обережними при одночасному прийомі варфарину і клопідогрелу.
Блокатори IIb/IIIа-рецепторів:
• У зв'язку з можливістю фармакодинамічної взаємодії між клопідогрелом та блокаторами IIb/IIIa-рецепторів їх одночасне застосування потребує обережності, особливо у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі (при травмах та хірургічних втручаннях або інших патологічних станах) (див. розділ «Особливі вказівки»). »), АСК:
АСК не змінює інгібуючого АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів ефекту клопідогрелу, але клопідогрел потенціює вплив АСК на колаген-індуковану агрегацію тромбоцитів. Тим не менш, одночасний з клопідогрелом прийом АСК по 500 мг двічі на день протягом однієї доби не викликав істотного збільшення часу кровотечі, що викликається прийомом клопідогрелу. При одночасному прийомі клопідогрелу і АСК слід бути обережним, оскільки між ними можлива фармакодинамічна взаємодія, що призводить до підвищення ризику кровотечі. Тим не менш, у клінічних дослідженнях пацієнти отримували комбіновану терапію клопідогрелом та АСК (75-325 мг один раз на добу) протягом періоду до одного року.
Ін'єкційні антикоагулянти (наприклад, гепарин):
• За даними клінічного дослідження, проведеного за участю здорових добровольців, при прийомі клопідогрелу не потрібно зміни дози гепарину і не змінювалася його антикоагулянтна дія. Одночасне застосування гепарину не змінювало антиагрегантної дії клопідогрелу. Між клопідогрелом та гепарином можлива фармакодинамічна взаємодія, яка може збільшувати ризик розвитку кровотечі. При одночасному застосуванні слід бути обережними.
Тромболітики:
• Безпечність одночасного застосування клопідогрелу, фібрин-специфічних або фібрин-неспецифічних тромболітичних засобів та гепарину була вивчена у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. Частота клінічно значущих кровотеч була аналогічна тій, яка спостерігалася у разі одночасного застосування тромботичних засобів та гепарину з АСК.
НПЗП:
• У клінічному дослідженні, проведеному за участю здорових добровольців, одночасне застосування клопідогрелу та напроксену збільшувало приховані втрати крові через ШКТ. Однак у зв'язку з відсутністю досліджень щодо взаємодії клопідогрелу з іншими нестероїдними протизапальними засобами, в даний час невідомо, чи є підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч при прийомі клопідогрелу разом з іншими нестероїдними протизапальними засобами. Тому застосування нестероїдних протизапальних засобів, у тому числі інгібіторів ЦОГ-2, у поєднанні з клопідогрелом слід проводити з обережністю (див. розділ «Особливі вказівки»).
СІОЗС:
• Оскільки СІОЗС порушує активацію тромбоцитів і збільшує ризик розвитку кровотечі, одночасне застосування СІОЗС з клопідогрелом має проводитися з обережністю.
Індуктори ізоферменту CYP2C19:
• Оскільки клопідогрел метаболізується до свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, очікується, що застосування лікарських засобів, які індукують активність цього ізоферменту, може призводити до збільшення концентрації активного метаболіту клопідогрелу;
• Рифампіцин, як потужний індуктор ізоферменту CYP2C19, при одночасному застосуванні з клопідогрелом призводить як до збільшення концентрації активного метаболіту клопідогрелу в плазмі крові, так і до інгібування тромбоцитів, що може підвищувати ризик розвитку кровотечі. В якості запобіжного заходу не рекомендується застосовувати одночасно потужні індуктори ізоферменту CYP2C19 і клопідогрел.
Інгібітори ізоферменту CYP2C19:
• Оскільки клопідогрел метаболізується до утворення свого активного метаболіту частково за допомогою ізоферменту CYP2C19, застосування лікарських засобів, що інгібують цей ізофермент, може призвести до зменшення утворення активного метаболіту клопідогрелу. Клінічне значення цієї взаємодії не встановлено. Як запобіжний засіб слід уникати одночасного застосування клопідогрелу і потужних або помірних інгібіторів ізоферменту CYP2C19;
• Потужними та помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C19 є омепразол, езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тіклопідін, ципрофлоксацин, циметидин, карбамазепін, окскарбазепін.
Інгібітори протонної помпи:
• Слід уникати одночасного застосування з клопідогрелом інгібіторів протонної помпи, які є потужними або помірними інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (наприклад, омепразол, езомепразол) (див. розділи «Фармакологічні властивості». Фармакоген. Якщо інгібітори протонної помпи повинні прийматися одночасно з клопідогрелом, інгібітор протонної помпи слід приймати з найменшим інгібуванням ізоферменту CYP2C19, наприклад, пантопразол і лансопразол.
Інші лікарські засоби:
Було проведено низку клінічних досліджень з клопідогрелом та іншими одночасно застосовуваними лікарськими засобами з метою вивчення можливих фармакодинамічних та фармакокінетичних взаємодій, які показали, що: • при застосуванні клопідогрелу спільно з атенололом та/або ніфедипіном клінічно значущої фармакодинамічної взаємодії не спостерігалося
;
• одночасне застосування фенобарбіталу та естрогенів не мало істотного впливу на фармакодинаміку клопідогрелу;
• фармакокінетичні показники дигоксину та теофіліну не змінювалися при їх спільному застосуванні з клопідогрелом;
• докази впливу інших лікарських засобів, що знижують кислотність шлунка, таких як блокатори Н2-гістамінових рецепторів або антациди, на антиагрегантну дію клопідогрелу відсутні;
• антацидні засоби не зменшували абсорбцію клопідогрелу;
• фенітоїн та толбутамід можна з безпекою застосовувати одночасно з клопідогрелом (дослідження CAPRIE). Малоймовірно, що клопідогрел може впливати на метаболізм інших лікарських засобів, таких як фенітоїн та толбутамід, а також НПВГТ, які метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2C9 системи цитохрому Р450;
• інгібітори АПФ, сечогінні, бета-адреноблокатори, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гіполіпідемічні засоби, коронарні вазодилататори, гіпоглікемічні засоби (в т. ч. інсулін), протиепілептичні засоби, гормонозамісна терапія та блокатори GP був виявлено клінічно значимих небажаних взаємодій.
Лікарські засоби, що є субстратами ізоферменту CYP2C8:
• Показано, що клопідогрел збільшував системну експозицію репаглініду у здорових добровольців. Дослідження in vitro показали, що збільшення системної експозиції репаглініду є наслідком пригнічення ізоферменту CYP2C8 глюкуронідним метаболітом клопідогрелу. Слід бути обережними при одночасному застосуванні клопідогрелу та лікарських препаратів, що переважно виводяться з організму шляхом метаболізму за допомогою ізоферменту CYP2C8 (наприклад, репаглінід, паклітаксел) у зв'язку з ризиком збільшення їх плазмових концентрацій.
Опіоїдні агоністи:
• Як і у випадку з іншими інгібіторами P2Y12 для прийому внутрішньо, одночасне застосування опіоїдних агоністів може уповільнювати та знижувати всмоктування клопідогрелу, ймовірно, за рахунок уповільненого спорожнення шлунка. Клінічне значення цієї взаємодії невідоме. Слід розглянути можливість застосування антиагрегантного препарату для парентерального застосування у пацієнтів із гострим коронарним синдромом, яким потрібне одночасне застосування морфіну або інших опіоїдних агоністів.
Посилена антиретровірусна терапія (APT):
• ВІЛ-інфіковані пацієнти, які отримують посилену APT, мають високий ризик розвитку судинних подій. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують APT, посилену ритонавіром або кобіцистатом, було продемонстровано значне зниження пригнічення агрегації тромбоцитів. Хоча клінічна значимість отриманих результатів остаточно не підтверджена, в отриманих спонтанних повідомленнях описувалися ВІЛ-інфіковані пацієнти, які отримують APT, посилену ритонавіром, у яких спостерігалися випадки повторної оклюзії після дезобструкції або перенесених тромботичних явищ при застосуванні. Середній показник ІАТ може бути знижений при одночасному застосуванні клопідогрелу з ритонавіром. Тому одночасний прийом клопідогрелу з посиленою APT не рекомендується.
ПередозуванняСимптоми
Передозування клопідогрелу може призвести до збільшення часу кровотечі з подальшими ускладненнями у вигляді розвитку кровотеч.
Лікування:
При появі кровотечі потрібне проведення відповідних лікувальних заходів. Антидот клопідогрілу не встановлено. Якщо потрібна швидка корекція подовженого часу кровотечі, то рекомендується проведення переливання тромбоцитарної маси.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антиагрегантний засіб
Код ATX: В01АС04
Фармакодинаміка:
Клопідогрел є проліками, один з активних метаболітів якого є інгібітором агрегації тромбоцитів. Для утворення активного метаболіту, який пригнічує агрегацію тромбоцитів, клопідогрел повинен метаболізуватися за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450 (ізофермент CYP450). Активний метаболіт клопідогрелу селективно інгібує зв'язування аденозиндифосфату (АДФ) з P2Y12 рецепторами тромбоцитів та подальшу АДФ-опосередковану активацію глікопротеїнового комплексу GPIIb/IIIa, що призводить до інгібування агрегації тромбоцитів. Завдяки незворотному зв'язуванню тромбоцити залишаються несприйнятливими до стимуляції АДФ протягом усього життєвого циклу клітин (приблизно 7-10 днів), а відновлення нормальної функції тромбоцитів відбувається зі швидкістю, що відповідає швидкості оновлення тромбоцитів.
Агрегація тромбоцитів, викликана агоністами, відмінними від АДФ, також пригнічується внаслідок блокади посиленої активації тромбоцитів АДФ, що вивільняється.
Оскільки утворення активного метаболіту відбувається за допомогою ізоферментів системи цитохрому Р450, деякі з яких можуть відрізнятися поліморфізмом або інгібуватися іншими препаратами, не у всіх пацієнтів можливе адекватне пригнічення агрегації тромбоцитів.
При щоденному прийомі клопідогрелу в дозі 75 мг з першого дня прийому відзначається значне пригнічення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, яке поступово збільшується протягом 3-7 днів і потім виходить на постійний рівень (при досягненні рівноважного стану). У рівноважному стані агрегація тромбоцитів пригнічується загалом на 40-60 %. Після припинення прийому клопідогрелу агрегація тромбоцитів та час кровотечі поступово повертаються до вихідного рівня в середньому протягом 5 днів.
У ході клінічного дослідження ACTIVE-A показано, що у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які мали, як мінімум, один фактор ризику розвитку судинних ускладнень, але були нездатні приймати непрямі антикоагулянти, клопідогрел у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) (порівняно з прийомом тільки однієї АСК) зменшував частоту разом узятих інсульту, інфаркту міокарда (ІМ), системної тромбоемболії поза центральною нервовою системою (ЦНС) або судинної смерті, переважно за рахунок зменшення ризику розвитку інсульту.
Ефективність прийому клопідогрелу у поєднанні з АСК виявлялася рано та зберігалася до 5 років. Зменшення ризику великих судинних ускладнень у групі пацієнтів, які приймали клопідогрел у поєднанні з АСК, спостерігалося переважно за рахунок більшого зменшення частоти інсультів. Ризик розвитку інсульту будь-якої тяжкості при прийомі клопідогрелу в поєднанні з АСК знижувався, а також спостерігалася тенденція до зниження частоти розвитку ІМ у групі, що отримувала лікування клопідогрелом у поєднанні з АСК, але не спостерігалося відмінностей у частоті тромбоемболії поза ЦНС або судинної смерті.
Крім цього, прийом клопідогрелу у поєднанні з АСК зменшував загальну кількість днів госпіталізації з серцево-судинних причин.
Деескалація терапії:
Перехід з терапії потужним інгібітором рецепторів P2Y12 на лікування клопідогрелом у поєднанні з АСК після завершення гострої фази гострого ІМ вивчався у двох рандомізованих ініційованих дослідником клінічних дослідженнях (TOPIC та TROPICAL-ACS). У рандомізованому відкритому клінічному дослідженні TOPIC брали участь пацієнти, які перенесли гострий ІМ, яким виконувалось черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ). Пацієнти, які отримували АСК та один з найбільш потужних інгібіторів рецепторів P2Y12, у яких не розвинулися несприятливі події протягом одного місяця, або були переведені на терапію фіксованою комбінацією АСК та клопідогрелу (деескалація подвійної антитромбоцитарної терапії (ДАТ)) або продовжили приймати Постійна ДАТ). Події, включені в комбіновану первинну кінцеву точку (смерть від ускладнень серцево-судинних захворювань (ССЗ), інсульт, екстрена реваскуляризація та кровотечі типу 2 або тяжчі кровотечі за шкалою BARC (Дослідницького академічного консорціуму з кровотеч)), через один рік після перенесеного зареєстровано у 43 з 322 пацієнтів (13,4 %) у групі деескалації ДАТ та 85 пацієнтів із 323 (26,3 %) у групі незмінної ДАТ (р < 0,01). Статистично значуща відмінність в основному зумовлена скороченням кількості випадків кровотечі, у тому числі кровотеч, які за шкалою BARC більш або рівні 2 (4 % у групі деескалації та 14,9 % у групі, що отримувала незмінену ДАТ), при цьому не спостерігалося істотних відмінностей у частоті ішемічних ускладнень (Р=0,36). До рандомізованого відкритого клінічного дослідження TROPICAL-ACS було включено 2610 пацієнтів з гострим ІМ, підтвердженим аналізом на біомаркери, після проведення ЧКВ. Пацієнти були рандомізовані до груп для отримання прасугрелу (дні 0-14) або прасугрелу (дні 0-7), а потім клопідогрелу (дні 8-14) у комбінації з АСК. На 14-й день було проведено оцінку функції тромбоцитів. Пацієнти з першої групи терапії лише прасугрелом продовжували приймати прасугрел протягом 11,5 місяців. У пацієнтів із групи заміни терапії було виконано аналіз на високу реактивність тромбоцитів (ДРТ). Пацієнти з ДРТ > 46 одиниць знову перевели на терапію прасугрелом, яку отримували протягом 11,5 місяців. Пацієнти з ДРТ<46 одиниць продовжили лікування клопідогрелом у дозі 75 мг на добу протягом 11,5 місяців. Таким чином, у групі керованої заміни терапії пацієнти отримували або прасугрел (40%), або клопідогрел (60%). Усі пацієнти отримували АСК; подальше спостереження тривало протягом року. Первинна кінцева точка включала комбінацію серцево-судинної смерті, ІМ, інсульту та кровотечі типу 2 або тяжкі кровотечі за шкалою BARC. Дослідження продемонструвало відсутність відмінностей між групами первинної кінцевої точки за критерієм «non inferiority». Заміна терапії, що керується, не призвела до підвищення ризику розвитку ішемічних ускладнень (2,5% у групі деескалації і 3,2% у контрольній групі), а також частоти кровотеч типу 2 або більше за шкалою BARC. Первинна кінцева точка включала комбінацію серцево-судинної смерті, ІМ, інсульту та кровотечі типу 2 або тяжкі кровотечі за шкалою BARC. Дослідження продемонструвало відсутність відмінностей між групами первинної кінцевої точки за критерієм «non inferiority». Заміна терапії, що керується, не призвела до підвищення ризику розвитку ішемічних ускладнень (2,5% у групі деескалації і 3,2% у контрольній групі), а також частоти кровотеч типу 2 або більше за шкалою BARC. Первинна кінцева точка включала комбінацію серцево-судинної смерті, ІМ, інсульту та кровотечі типу 2 або тяжкі кровотечі за шкалою BARC. Дослідження продемонструвало відсутність відмінностей між групами первинної кінцевої точки за критерієм «non inferiority». Заміна терапії, що керується, не призвела до підвищення ризику розвитку ішемічних ускладнень (2,5% у групі деескалації і 3,2% у контрольній групі), а також частоти кровотеч типу 2 або більше за шкалою BARC.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При одноразовому та повторному прийомі внутрішньо у дозуванні 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується. Середнє значення максимальної концентрації (Сmах) незміненого клопідогрелу в плазмі крові (приблизно 2,2-2,5 нг/мл після прийому внутрішньо разової дози 75 мг) досягається приблизно через 45 хвилин після прийому препарату. За даними вивчення екскреції метаболітів клопідогрелу нирками ступінь всмоктування становить приблизно 50%.
Розподіл:
В умовах in vitro клопідогрел та його основний циркулюючий у плазмі крові неактивний метаболіт оборотно зв'язуються з білками плазми крові людини (98 % і 94 % відповідно), і цей зв'язок є ненасиченим до концентрації 100 мг/мл.
Метаболізм:
Клопідогрел інтенсивно метаболізується у печінці. В умовах in vitro та in vivo клопідогрел метаболізується двома шляхами: перший опосередковується за допомогою естераз і призводить до гідролізу клопідогрелу з утворенням неактивного метаболіту - похідного карбоксильної кислоти (85 % від циркулюючих метаболітів), а другий шлях здійснюється за допомогою ізоферментів системи 500 хром. Спочатку клопідогрел метаболізується до проміжного метаболіту - 2-оксо-клопідогрелу. Подальший метаболізм 2-оксо-клопідогрелу призводить до утворення активного метаболіту клопідогрелу - тіольного похідного клопідогрелу. В умовах in vitro цей активний метаболіт утворюється головним чином за допомогою ізоферменту CYP2C19, але в його освіті також беруть участь деякі інші ізоферменти, включаючи CYP1A2, CYP2B6 та CYP3A4. Активний тіольний метаболіт клопідогрелу, виділений у дослідженнях in vitro, швидко та незворотно зв'язується з рецепторами тромбоцитів, блокуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Стах активного метаболіту клопідогрелу в плазмі крові після одноразового прийому навантажувальної дози 300 мг вдвічі перевищує Смах після 4-х денного прийому клопідогрелу в підтримуючій дозі 75 мг на добу. Стах у плазмі крові досягається приблизно протягом 30-60 хвилин.
Виведення:
Протягом 120 год після прийому внутрішньо | 4С-міченого клопідогрелу приблизно 50% радіоактивності виводиться нирками і приблизно 46% - через кишечник. Після одноразового прийому внутрішньо клопідогрелу в дозі 75 мг період напіввиведення (Т1/2) становить приблизно 6 годин
.
За допомогою ізоферменту CYP2C19 утворюються як активний метаболіт, так і проміжний метаболіт - 2-оксо-клопідогрел. Фармакокінетика та антиагрегантна дія активного метаболіту клопідогрелу при дослідженні агрегації тромбоцитів в умовах ex vivo варіюють залежно від генотипу ізоферменту CYP2C19. Алель гена ізоферменту CYP2C19*1 відповідає повністю функціональному метаболізму, тоді як алелі генів ізоферментів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є нефункціональними. Алелі генів ізоферментів CYP2C19*2 та CYP2C19*3 є причиною зниження метаболізму у більшості представників європеоїдної (85 %) та монголоїдної (99 %) рас. Інші алелі, з якими пов'язана відсутність або зниження метаболізму, рідше зустрічаються і включають, але не обмежуються алелями генів ізоферментів CYP2C19*4, *5, *6, *7 і *8. Пацієнти з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 повинні мати два зазначені вище алелі гена з втратою функції. Опубліковані дані частоти народження фенотипів пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 у пацієнтів європеоїдної раси становлять приблизно 2%, у пацієнтів негроїдної раси - 4% і у пацієнтів монголоїдної раси - 14%. Існують спеціальні тести для визначення наявного у пацієнта генотипу ізоферменту CYP2C19. За даними перехресного дослідження (40 добровольців) за участю добровольців з дуже високою, високою, проміжною та низькою активністю ізоферменту CYP2C19 будь-яких суттєвих відмінностей в експозиції активного метаболіту та в середніх значеннях ІАТ, індукованої АДФ, у добровольців з дуже високою, високою та проміжною активністю ізоферменту CYP2C19 виявлено не було. У добровольців із низькою активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту знижувалась на 63-71 % порівняно з добровольцями із високою активністю ізоферменту CYP2C19. При використанні схеми лікування 300 мг навантажувальна доза/75 мг підтримуюча доза (300 мг/75 мг) у добровольців з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 антитромбоцитарна дія знижувалась із середніми значеннями ІАТ, що становили 24 % (через 24 год) та 37 % лікування) порівняно зі значеннями ІАТ, що становлять 39% (через 24 год) та 58% (на 5 день лікування), у добровольців з високою активністю ізоферменту CYP2C19 та 37% (через 24 год) та 60% (на 5 день лікування) у добровольців із проміжною активністю ізоферменту CYP2C19. Коли добровольці з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 отримували препарат за схемою лікування 600 мг навантажувальна доза/150 мг підтримуюча доза (600 мг/150 мг), експозиція активного метаболіту була вищою, ніж при схемі лікування 300 мг/75 мг. Крім цього, ІАТ становило 32% (через 24 год) і 61% (на 5 день дослідження), що було більше такого у осіб з низькою активністю ізоферменту CYP2C19, які отримували лікування за схемою 300 мг/75 мг, і було подібно до такого в групах пацієнтів із більш високою інтенсивністю CYP2C 19-метаболізму, які отримували лікування за схемою 300 мг/75 мг. Однак у дослідженнях з урахуванням клінічних результатів режим дозування клопідогрелу для пацієнтів цієї групи (пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19) наразі не встановлено. Аналогічно результатам даного дослідження мета-аналіз шести досліджень, до якого увійшли дані 335 добровольців, які отримували клопідогрел і перебували в стані досягнення рівноважної концентрації, показав, що в порівнянні з добровольцями з високою активністю ізоферменту CYP2C19 у добровольців з проміжною активністю ізоферменту CYP2C19 експозиція активного метаболіту з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 - на 72%, тоді як ІАТ було знижено з відмінностями у значеннях ІАТ, що становлять 5,9% та 21,4% відповідно. Не проводилося оцінки впливу генотипу CYP2C19 на клінічні результати у пацієнтів, які отримували клопідогрел, у проспективних рандомізованих контрольованих дослідженнях. Однак на даний момент є кілька ретроспективних аналізів результатів генотипування, отриманих під час досліджень: CURE, CHARISMA, CLAR1TY-T1MI 28, TRITON-TIM1 38 та ACTIVE-A, а також у кількох опублікованих когортних дослідженнях. У дослідженні TRITON-TIMI 38 та 3-х когортних дослідженнях (Collet, Sibbing, Giusti) пацієнти комбінованої групи з проміжною або низькою активністю ізоферменту CYP2C19 мали вищу частоту серцево-судинних ускладнень (смерть, ІМ та інсульт) або тромбозу такими у пацієнтів із високою активністю ізоферменту CYP2C19. У дослідженні CHARISMA та одному когортному дослідженні (Simon) збільшення частоти серцево-судинних ускладнень спостерігалося лише у пацієнтів із низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (при їх порівнянні з пацієнтами з високою активністю ізоферменту CYP2C19). У дослідженнях CURE. CLARITY.
Фармакокінетика активного метаболіту клопідогрелу у пацієнтів спеціальних груп не вивчалась.
Пацієнти старше 75 років:
У добровольців старше 75 років порівняно з молодими добровольцями відмінностей за показниками агрегації тромбоцитів та часу кровотечі не виявили. Корекція дози не потрібна.
Дитячий вік до 18 років:
Клінічні дані відсутні.
Порушення функції нирок:
Після повторного застосування клопідогрелу в дозі 75 мг на добу у пацієнтів з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну (КК) 5-15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів було нижчим (на 25 %) порівняно з таким у здорових добровольців, проте подовження часу кровотечі було подібним до такого у здорових добровольців, які отримували клопідогрел у дозі 75 мг на добу.
Порушення функції печінки:
Не було значних відмінностей у ступені інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів після щоденного прийому клопідогрелу у добовій дозі 75 мг протягом 10 днів у пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня порівняно зі здоровими добровольцями. Середній час кровотечі було також можна порівняти в обох групах.
Расова приналежність:
Поширеність алелів генів ізоферменту CYP2C19, що зумовлюють проміжну або низьку активність цього ізоферменту, відрізняється у різних расових груп. Є обмежені літературні дані про їх поширеність у представників монголоїдної раси, що не дозволяє оцінити значення генотипування ізоферменту CYP2C19 для розвитку ішемічних ускладнень.
Вагітність та годування груддюВагітність:
Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих несприятливих ефектів протягом вагітності, ембріональний розвиток, пологи та постнатальний розвиток. Так як не завжди за результатами досліджень на тваринах можна передбачити реакцію у людини, і внаслідок відсутності даних контрольованих клінічних досліджень щодо прийому клопідогрелу вагітними жінками, як запобіжний засіб не рекомендується прийом клопідогрелу під час вагітності, за винятком тих випадків, коли на думку лікаря його застосування настійно необхідне.
Період грудного вигодовування:
У дослідженнях на щурах було показано, що клопідогрел та/або його метаболіти виділяються з грудним молоком. Невідомо, чи виділяється клопідогрел з грудним молоком людини. Так як багато лікарських засобів виділяються з грудним молоком і існує ризик розвитку потенційних несприятливих реакцій у дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні, слід ухвалити рішення про припинення грудного вигодовування або про відміну препарату з урахуванням необхідності його застосування для матері.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаРезюме профілю безпеки:
Безпека клопідогрелу була вивчена більш ніж у 44 000 пацієнтів, у тому числі у понад 12 000 пацієнтів, які отримували лікування протягом року або більше. Загалом переносимість клопідогрелу в дозі 75 мг на добу у дослідженні CAPRIE відповідала переносимості АСК у дозі 325 мг на добу, незалежно від віку, статі та расової належності пацієнтів. Нижче наведено клінічно значущі небажані ефекти, що спостерігалися у п'яти великих клінічних дослідженнях: CAPRIE, CURE, CLARITY. COMMIT та ACTIVE A.
Кровотеча є найчастішою реакцією, про яку повідомлялося як у клінічних дослідженнях, так і при постреєстраційному застосуванні. Найчастіше повідомлялося про кровотечі протягом першого місяця лікування.
У клінічному дослідженні CAPRIE загальна частота всіх кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та у пацієнтів, які приймали АСК, становила 9,3%. Частота важких кровотеч при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною: 1,4 % та 1,6 % відповідно.
Загалом частота розвитку шлунково-кишкових кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та у пацієнтів, які приймали АСК, становила 2,0 % та 2,7 % відповідно.
Загальна частота кровотеч іншої локалізації при прийомі клопідогрелу, порівняно з прийомом АСК, була вищою (7,3% проти 6,5% відповідно). Однак частота тяжких кровотеч при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною (0,6% або 0,4% відповідно). Найчастіше повідомлялося про розвиток пурпури / синців, носової кровотечі. Рідше повідомлялося про розвиток гематом, гематурії та очних крововиливів (головним чином, кон'юнктивальних).
Частота внутрішньочерепних крововиливів при застосуванні клопідогрелу та АСК була порівнянною (0,4 % або 0,5 % відповідно).
У клінічному дослідженні CURE у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК, спостерігалося збільшення частоти розвитку великих кровотеч (3,7 % проти 2,7 %) та малих кровотеч (5,1 % проти 2, 4%). В основному джерелами великих кровотеч були ШКТ та місця пункції артерій.
Частота розвитку загрозливих для життя кровотеч у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК, достовірно не відрізнялася (2,2% та 1.8% відповідно), частота розвитку фатальних кровотеч була однаковою (0,2 % при обох види терапії).
Частота виникнення не загрожують життю великих кровотеч була достовірно вищою у пацієнтів, які приймали клопідогрел + АСК, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо + АСК (1,6% та 1% відповідно), але частота розвитку внутрішньочерепних крововиливів була однаковою (0,1% при обох видах терапії). Частота розвитку великих кровотеч групи клопідогрел + АСК залежала від дози АСК, як і частота розвитку великих кровотеч групи плацебо + АСК.
У пацієнтів, які припинили антитромбоцитарну терапію більш ніж за 5 днів до АКШ, не відзначалося почастішання випадків розвитку великих кровотеч протягом 7 днів після втручання (4,4% у групі клопідогрел + АСК та 5,3% у групі плацебо + АСК). У пацієнтів, які продовжували антитромбоцитарну терапію протягом останніх п'яти днів перед АКШ, частота цих подій після втручання становила 9,6 % (у групі клопідогрел + АСК) та 6,3 % (у групі плацебо + АСК).
У клінічному дослідженні CLARITY частота великих кровотеч в обох групах (клопідогрел + АСК та плацебо + АСК) була порівнянною в обох групах лікування (1,3% проти 1,1% у групі клопідогрел + АСК та групі плацебо + АСК відповідно). Вона була однаковою у підгрупах пацієнтів, розділених за вихідними характеристиками та за видами фібринолітичної терапії чи гепаринотерапії.
Частота виникнення фатальних кровотеч (0,8% проти 0,6%) та внутрішньочерепних крововиливів (0,5% проти 0,7%) при застосуванні клопідогрел + АСК та плацебо + АСК відповідно була низькою та порівнянною в обох групах лікування.
У клінічному дослідженні COMMIT загальна частота нецеребральних великих кровотеч або церебральних кровотеч була низькою та однаковою (0,6 % у групі клопідогрел + АСК та 0,5 % у групі плацебо + АСК).
У клінічному дослідженні ACTIVE-A частота розвитку великих кровотеч у групі клопідогрел + АСК була вищою, ніж у групі плацебо + АСК (6,7 % проти 4,3 % відповідно). Великі кровотечі в основному були позачерепними в обох групах (5,3% проти 3,5%), головним чином з ШКТ (3,5% проти 1,8%). У групі клопідогрел + АСК внутрішньочерепних крововиливів було більше порівняно з групою плацебо + АСК (1,4% проти 0,8% відповідно). Відсутні статистично значущі відмінності між цими групами лікування у частоті виникнення фатальних кровотеч (1,1% проти 0,7%) та геморагічного інсульту (0,8% проти 0,6%).
Небажані реакції, які виникли під час клінічних досліджень або про які повідомлялося спонтанно, наведено в таблиці нижче. Їхня частота визначається з використанням наступних умовних позначень: часто (від > 1/100 до < 1/10); нечасто (від > 1/1000 до <1/100); рідко (від >1/10,000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). У кожному системно-органному класі небажані реакції представлені в порядку зменшення серйозності.
З боку органів кровотворення: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, в т.ч. виражена; дуже рідко – тромботична тромбоцитопенічна пурпура, анемія, у т.ч. апластична, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, гранулоцитопенія.
Порушення з боку серця: частота невідома – Синдром Коунісу (вазоспастична алергічна стенокардія/алергічний інфаркт міокарда), зумовлений реакцією гіперчутливості на клопідогрел*.
З боку імунної системи: частота невідома – анафілактоїдні реакції, сироваткова хвороба, перехресні алергічні та гематологічні реакції з іншими тієнопіридинами (такими як тіклопідин, прасугрел)* (див. розділ «Особливі вказівки»), аутоімунний інсуліновий синдром (може приводити особливо у пацієнтів з сертипом HLA DRA4)*.
З боку нервової системи: нечасто – головний біль, запаморочення, парестезії, внутрішньочерепна кровотеча, у т.ч. з летальним кінцем; дуже рідко - сплутаність свідомості, галюцинації, порушення смаку.
З боку органів чуття: нечасто – крововилив у кон'юнктиву, очі, сітківку; рідко – вертиго.
З боку серцево-судинної системи: часто – гематома; дуже рідко - тяжкі кровотечі, кровотеча з операційної рани, васкуліт, зниження артеріального тиску.
З боку дихальної системи: дуже часто – носова кровотеча, дуже рідко – бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, легенева кровотеча, кровохаркання.
З боку травної системи: часто – діарея, біль у животі, диспепсія, кровотечі із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ); нечасто – виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, метеоризм; рідко – заочеревинна кровотеча; дуже рідко – панкреатит, коліт (у тому числі виразковий або лімфоцитарний коліт), стоматит, гостра печінкова недостатність, гепатит, порушення функціональних проб печінки, кровотеча із шлунково-кишкового тракту з летальним кінцем.
З боку шкірних покривів: часто – підшкірні крововиливи; нечасто - шкірний висип, свербіж шкіри, пурпура; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, еритематозний висип, багатоформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, екзема, червоний плоский лишай.
З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – гемартроз, артрит, артралгія, міалгія.
З боку сечостатевої системи: нечасто – гематурія; дуже рідко: гломерулонефрит, гіперкреатинемія.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: дуже рідко-гінекомастія. Місцеві реакції: часто – кровотечі у місці ін'єкції.
Лабораторні показники: нечасто – збільшення часу кровотечі, зниження нейтрофілів, зниження кількості тромбоцитів.
Інші: дуже рідко – лихоманка.
Опис окремих небажаних реакцій:
Нейтропенія:
У дослідженні CAPRIE, тяжка нейтропенія (< 0,45 х 10*9/л) спостерігалася у 4 пацієнтів (0,04 %), які приймали клопідогрел, та у 2 пацієнтів (0,02 %), які приймали АСК. У двох з 9599 пацієнтів, які приймали клопідогрел, спостерігалася повна відсутність нейтрофілів у периферичній крові, якого не спостерігалося в жодного з 9586 пацієнтів, які приймали АСК. Незважаючи на те, що ризик розвитку мієлотоксичної дії при прийомі клопідогрелу є досить низьким у разі, якщо у пацієнта, який приймає клопідогрел, спостерігається підвищення температури або з'являються інші ознаки інфекції, слід обстежити пацієнта щодо можливої нейтропенії.
Апластична анемія:
При лікуванні клопідогрелом в одному випадку спостерігався розвиток апластичної анемії.
Тромбоциті співу:
Частота виникнення тяжкої тромбоцитопенії (< 80 х 109/л) склала 0,2% у пацієнтів, які приймали клопідогрел, та 0,1 % у пацієнтів, які приймали АСК, повідомлялося про дуже рідкісні випадки зниження кількості тромбоцитів < 30 х 10* 9/л.
У дослідженнях CURE та CLARITY спостерігалася порівнянна кількість пацієнтів із тромбоцитопенією або нейтропенією в обох групах лікування.
особливі вказівкиПри лікуванні клопідогрелом (особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазивних кардіологічних процедур/хірургічного втручання) необхідно вести ретельне спостереження за пацієнтами щодо виключення ознак кровотечі, у тому числі і прихованої.
Кровотеча та гематологічні порушення:
У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та небажаних ефектів з боку крові (див. розділ «Побічна дія») у разі появи в ході лікування клінічних симптомів, підозрілих у питанні виникнення кровотечі, слід терміново зробити загальний клінічний аналіз крові, визначити активований частковий тромбопластиновий час ( АЧТВ), кількість тромбоцитів, показники функціональної активності тромбоцитів та провести інші необхідні дослідження. Клопідогрел, як і інші антитромбоцитарні засоби, слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічними втручаннями або іншими патологічними станами, а також у пацієнтів, які приймають АСК, гепарин, інгібітори GPIIb/IIIa, НПЗП в тому числі інгібітори ЦОГ-2), СІОЗС та потужні індуктори ізоферменту CYP2C19. Якщо пацієнт має планове хірургічне втручання, і при цьому немає необхідності в антитромбоцитарному ефекті, то за 5-7 днів до операції прийом клопідогрелу слід припинити. Клопідогрел подовжує час кровотечі і повинен застосовуватися з обережністю у пацієнтів із захворюваннями, що схильні до розвитку кровотеч (особливо шлунково-кишкових та внутрішньоочних). Препарати, які можуть спричинити пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту (такі як АСК, нестероїдні протизапальні засоби) у пацієнтів, які приймають клопідогрел, слід застосовувати з обережністю. Пацієнти повинні бути попереджені про те, що при прийомі клопідогрелу (одного або в комбінації з АСК) для зупинки кровотечі може знадобитися більше часу, а також про те, що у разі виникнення у них незвичайної (по локалізації або тривалості) кровотечі, їм слід повідомити про це свого лікаря. Перед будь-якою майбутньою операцією та перед початком прийому будь-якого нового лікарського препарату пацієнти повинні повідомляти лікаря (включаючи стоматолога) про прийом клопідогрелу. Застосування навантажувальної дози клопідогрелу 600 мг не рекомендується пацієнтам з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST та у віці > 75 років через підвищений ризик розвитку кровотечі у цій популяції.
Нещодавно перенесений ІІ:
Було показано, що у пацієнтів з нещодавно перенесеним минущим порушенням мозкового кровообігу або інсультом, що мають високий ризик розвитку повторних ішемічних ускладнень, комбінація АСК та клопідогрелу підвищує частоту розвитку великих кровотеч. Тому така комбінована терапія повинна проводитись з обережністю і лише у разі доведеної клінічної ефективності її застосування. Прийом клопідогрелу не рекомендується при гострому ІІ з давністю менше 7 днів (оскільки відсутні дані щодо його застосування при цьому стані).
ТТП:
Дуже рідко після застосування клопідогрелу (іноді навіть нетривалого) відзначалися випадки розвитку ТТП, що характеризується тромбоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією, що супроводжуються неврологічними розладами або порушенням функції нирок або лихоманкою. ТТП є потенційно загрозливим для життя станом, що вимагає негайного лікування, включаючи плазмаферез.
Придбана гемофілія:
Повідомлялося про випадки розвитку набутої гемофілії при прийомі клопідогрелу. При підтвердженому ізольованому збільшенні АЧТВ, що супроводжується або не супроводжується розвитком кровотечі, слід розглянути питання щодо можливості розвитку набутої гемофілії. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні спостерігатися та лікуватися у гематолога та припинити прийом клопідогрелу.
Функціональна активність ізоферменту CYP2C19:
У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 при застосуванні клопідогрелу в рекомендованих дозах утворюється менше активного метаболіту клопідогрелу і слабше виражена його антиагрегантна дія, у зв'язку з чим при прийомі звичайно рекомендованих доз клопідогрелу при гострому коронарному синдромі або ЧК. , ніж у пацієнтів із нормальною активністю ізоферменту CYP2C19 Очікується, що застосування лікарських засобів, які індукують активність ізоферменту CYP2C19, може спричинити збільшення концентрації активного метаболіту клопідогрелу та підвищувати ризик виникнення кровотечі. В якості запобіжного заходу не рекомендується застосовувати одночасно потужні індуктори ізоферменту CYP2C19 і клопідогрел. Є тести для визначення генотипу CYP2C19, які можна використовувати у виборі терапевтичної стратегії. Розглядається питання застосування більш високих доз клопідогрелу у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 (див. розділи «Фармакологічні властивості. Фармакогенетика», «З обережністю», «Спосіб застосування та дози»).
Субстрати ізоферменту CYP2C8:
Слід бути обережними при одночасному застосуванні клопідогрелу та лікарських засобів, які є субстратами ізоферменту CYP2C8. Перехресні алергічні та/або гематологічні реакції між тієнопіридинами У пацієнтів слід збирати анамнез на предмет алергічних та/або гематологічних реакцій, що були раніше, на інші тієнопіридини (такі як тіклопідин, прасугрел), так як повідомлялося про наявність перехресних алергічних та/або гематологічно див. розділ «Побічна дія»). Тієнопіридини можуть викликати помірні та тяжкі алергічні реакції (такі як висипання на шкірі, ангіоневротичний набряк) або гематологічні реакції (такі як тромбоцитопенія і нейтропенія). Пацієнти, у яких раніше спостерігалися алергічні та/або гематологічні реакції на один із препаратів групи тієнопіридинів, можуть мати підвищений ризик розвитку подібних реакцій на інший препарат групи тієнопіридинів. Рекомендується моніторинг перехресних алергічних та/або гематологічних реакцій.
Пацієнти з нирковою недостатністю:
Досвід застосування клопідогрелу у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня обмежений. Тому клопідогрел слід призначати таким пацієнтам з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти з печінковою недостатністю:
Є обмежений досвід застосування клопідогрелу у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки та захворюваннями печінки середнього ступеня тяжкості, які можуть бути схильними до розвитку геморагічного діатезу. Тому слід з обережністю застосовувати клопідогрел у цієї групи пацієнтів.
Спеціальна інформація про допоміжні речовини:
лактоза. Пацієнтам з спадковою непереносимістю галактози, що рідко зустрічається, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією протипоказано приймати цей препарат.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Препарат Клопідогрел - ТАД не впливає на здатність керувати транспортними засобами, механізмами або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С в оригінальному блістері. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від часу їди.
• Нещодавно перенесений ІМ, нещодавно перенесений ІІ та діагностована оклюзійна хвороба периферичних артерій:
Рекомендована доза – 75 мг один раз на добу.
• Гострий коронарний синдром без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія, ІМ без зубця Q):
Лікування клопідогрелом слід починати з одноразового прийому дози навантаження 300 мг або 600 мг. Доза навантаження 600 мг може бути призначена пацієнтам молодше 75 років, яким показано ЧКВ (див. розділ «Особливі вказівки»). Потім продовжувати прийом клопідогрелу в дозі 75 мг один раз на добу. Одночасно з клопідогрелом необхідно приймати АСК у дозі від 75 мг до 325 мг один раз на добу. У клінічному дослідженні CURE більшість пацієнтів із гострим коронарним синдромом додатково отримували лікування гепарином.
• Гострий ІМ із підйомом сегмента ST:
Рекомендована добова доза клопідогрелу становить 75 мг одноразово і приймається разом з АСК із застосуванням або без застосування тромболітиків. Прийом клопідогрелу можна починати як з дози навантаження, так і без неї (у дослідженні CLARITY приймалася навантажувальна доза 300 мг). У пацієнтів старше 75 років лікування клопідогрелом має починатися без прийому його дози навантаження.
• Фібриляція передсердь:
Клопідогрел слід приймати у добовій дозі 75 мг. У комбінації з клопідогрелом необхідно приймати АСК у дозуванні 75-100 мг щодня (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).
• Фармакогенетика (пацієнти з генетично обумовленою зниженою активністю ізоферменту CYP2C19):
Низька активність ізоферменту CYP2C19 пов'язана із зменшенням антиагрегантної дії клопідогрелу. Режим застосування більш високих доз (600 мг - доза навантаження, потім 150 мг один раз на добу щодня) у пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 збільшує антиагрегантну дію клопідогрелу (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакогенетика»). У пацієнтів з низькою активністю ізоферменту CYP2C19 можна розглянути питання щодо застосування більш високих доз клопідогрелу. Точний режим дозування для цієї популяції пацієнтів у клінічних дослідженнях, які враховують клінічні результати, не встановлено.
Пропуск дози:
Якщо пропущено прийом препарату протягом:
• менше 12 годин після запланованого часу: пацієнти повинні приймати дозу негайно, а потім прийняти наступну дозу у звичайний запланований час;
• більше 12 годин після запланованого часу: пацієнти повинні приймати наступну дозу у звичайний запланований час та не повинні подвоювати дозу.
Дитячий вік до 18 років: безпека та ефективність застосування клопідогрелу у педіатричних популяціях не встановлені.
Пацієнти віком від 75 років: корекції дози не потрібно. У добровольців старше 75 років у порівнянні з молодими добровольцями не було отримано відмінностей за показниками агрегації тромбоцитів та часу кровотечі.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
Після повторних прийомів клопідогрелу у дозуванні 75 мг на добу у пацієнтів з тяжким ураженням нирок (КК від 5 мл/хв до 15 мл/хв) інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів (25 %) було нижчим порівняно з таким у здорових добровольців, проте подовження часу кровотечі порівняно з даними у здорових добровольців, які отримували клопідогрел у дозуванні 75 мг на добу.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Після щоденного прийому клопідогрелу протягом 10 днів у добовій дозі 75 мг у пацієнтів з тяжким ураженням печінки інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів порівняно з даними у здорових добровольців. Середній час кровотечі також можна порівняти в обох групах.
Пацієнти різної етнічної приналежності:
Поширеність алелей генів ізоферменту CYP2C19, відповідальних за проміжний і знижений метаболізм клопідогрелу до його активного метаболіту, відрізняється у представників різних етнічних груп (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакогенетика»). Є лише обмежені дані для представників монголоїдної раси щодо оцінки впливу генотипу ізоферменту CYP2C19 на клінічні результуючі події.
Підлога:
У невеликому дослідженні, що порівнює фармакодинамічні властивості клопідогрелу у чоловіків і жінок, у жінок спостерігалося менше інгібування АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, але відмінностей у подовженні часу кровотечі не було. У великому контрольованому дослідженні CAPRIE (клопідогрел у порівнянні з АСК у пацієнтів з ризиком розвитку ішемічних ускладнень) частота клінічних результатів, інших побічних дій та відхилень від норми клініко-лабораторних показників була однаковою як у чоловіків, так і у жінок.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Клопидогрел-ТАД таб 75 мг 28 шт производится компанией ТАД ФАРМА. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Клопидогрел-ТАД таб 75 мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Клопидогрел-ТАД таб 75 мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Деплатт-75 таб п/об пленочной 75мг 28 шт Деплатт-75 таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Зилт таб п/об пленочной 75мг 28 шт Зилт таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт Зилт таб п/об пленочной 75мг 84 шт, Клапитакс таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клапитакс таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидекс таб п/об пленочной 75мг 30 шт Клопидекс таб п/об пленочной 75мг 30 шт, Клопидогрел-акрихин таб п/об пленочной 75мг 30 шт Клопидогрел-акрихин таб п/об пленочной 75мг 30 шт, Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 14 шт Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 14 шт, Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел канон таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 60 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 60 шт, Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 90 шт Клопидогрел-сз таб п/об пленочной 75мг 90 шт, Клопидогрел таб 75мг 28 шт Клопидогрел таб 75мг 28 шт, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 14 шт татхимфарм... Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 14 шт татхимфармпрепараты, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт озон Клопидогрел таб п/об пленочной 75мг 28 шт озон, Лирта таб п/об пленочной 75мг блистеры 30 шт Лирта таб п/об пленочной 75мг блистеры 30 шт, Лопирел таб п/п/об 75мг 100 шт Лопирел таб п/п/об 75мг 100 шт, Лопирел таб п/п/об 75мг 28 шт Лопирел таб п/п/об 75мг 28 шт, Плагрил таб 75 мг 30 шт Плагрил таб 75 мг 30 шт, Тромборель таб п/об пленочной 75мг 28 шт Тромборель таб п/об пленочной 75мг 28 шт, Эгитромб таб п/об пленочной 75мг 28 шт Эгитромб таб п/об пленочной 75мг 28 шт.
Пока нет комментариев