Кларитромицин-акрихин таб п/об пленочной 250мг 10 шт
Топ продаж
Суперцена
та зменшується рівень виведення препарату з організму. Кларитромицин-акрихин таблетки підходять для лікування інфекцій дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин, а також для ерадикації Helicobacter pylori. Важливо дотримуватися рекомендацій лікаря та не перевищувати дозу препарату, щоб уникнути можливих побічних ефектів.
Кларитромицин-акрихин таб п/об пленочной 250мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Кларитроміцин – 250 мг. Целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, сорбінова кислота, сорбітану олеат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, кроскармелоза натрію, повідон, стеаринова кислота
. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий, ванільний ароматизатор. Опис: Пігулки 250 мг: жовті, покриті плівковою оболонкою таблетки, овальної форми. Колір таблеток на зламі – білий. Форма випуску: Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 250 мг:
По 4 таблетки у ПВХ/Al блістер. 5 блістерів у картонну пачку з інструкцією із застосування.
По 10 т обліток у ПВХ/Al блістер. 1 блістер у картонну пачку з інструкцією по застосуванню.
Протипоказання• Гіперчутливість; • Порфирія; • період лактації; • Одночасний прийом астемізолу, цизаприду, пімозиду, терфенадину, ерготаміну та інших алкалоїдів ріжків, мідазоламу для прийому внутрішньо, алпразоламу, триазоламу; • Дитячий вік віком до 12 років.
З обережністю – ниркова та/або печінкова недостатність, міастенія gravis, одночасний прийом препаратів, що метаболізуються печінкою, одночасний прийом колхіцину, вагітність.
Дозування250 мг
Показання до застосуванняДорослим: фарингіт, тонзиліт, гострий гайморит, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія, неускладнені інфекції шкіри та підшкірної клітковини; дисемінована інфекція, викликана Mycobacterium avium та Mycobacterium intracellulare. У комбінації з амоксициліном та омепразолом/лансопразолом у вигляді потрійної терапії при інфекціях, викликаних Helicobacter pylori, включаючи виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. У комбінації з омепразолом або ранитидину вісмуту цитратом у вигляді подвійної терапії для лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої Helicobacter pylori.
Дітям з 12 років: фарингіт, тонзиліт, позалікарняна пневмонія, гострий гайморит, гострий середній отит, неускладнені інфекції шкіри та підшкірної клітковини; дисемінована інфекція, спричинена Mycobacterium avium та Mycobacterium intracellulare.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиП р і с о вм е с т н ом п р и е м е к л а р і т р ом і ц і н а і л е ка р с т в е н ь н их с ред ств , перш за все метаболізуються ізоферментами CYP3A, можливе взаємне підвищення їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Протипоказаний спільний прийом з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином, ерготаміном та іншими алкалоїдами ріжків; алпразоламом, мідазоламом, тріазоламом.
З обережністю призначають з карбамазепіном, цилостазолом, циклоспоріном, дизопірамідом, ловастатином, метилпреднізолоном, омепразолом, непрямими антикоагулянтами (в т.ч. варфарином), хінідином, рифабутином, таквіналіном, силвіна фенітоїном , теофіліном та вальпроєвою кислотою (метаболізуються через інші ізоферменти цитохрому Р450). Необхідна корекція дози лікарських засобів та контроль концентрації у крові.
При сумісному застосуванні з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином можливе збільшення концентрації останніх у крові, збільшення інтервалу QT, поява аритмії, включаючи шлуночкову тахікардію, у т.ч. типу «пірует» та фібриляцію шлуночків. При сумісному застосуванні з ерготаміном та дигідроерготаміном можливе гостре отруєння препаратами групи ерготаміну (судинний спазм, ішемія кінцівок та інших тканин, включаючи ЦНС). Ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин та рифапентин (індуктори цитохрому Р450) знижують концентрацію кларитроміцину в плазмі та послаблюють терапевтичний ефект останнього, і, водночас, підвищують концентрацію 14-гідрокси-кларитроміцину. При сумісному прийомі флуконазолу в дозі 200 мг щодня та кларитроміцину в дозі 1 г/добу можливе збільшення Css та AUC кларитроміцину на 33% та 18% відповідно. Корекція дози кларитроміцину не потрібна. При сумісному застосуванні ритонавіру 600 мг/добу та кларитроміцину 1 г/добу можливе зниження метаболізму кларитроміцину (збільшення Сmax на 31%, мінімальної Css на 182% та AUC на 77%), повне пригнічення утворення 14-гідроксикларитроміцину. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідна корекція дози: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозі, що перевищує 1 г на добу. повне пригнічення утворення 14-гідроксикларитроміцину. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідна корекція дози: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозі, що перевищує 1 г на добу. повне пригнічення утворення 14-гідроксикларитроміцину. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідна корекція дози: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозі, що перевищує 1 г на добу.
При сумісному прийомі з хінідином і дизопірамідом можливе виникнення шлуночкової тахікардії типу «пірует». Необхідний контроль ЕКГ (збільшення інтервалу QT), сироваткових концентрацій цих лікарських засобів. Кларитроміцин збільшує концентрацію інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (ловастатин і симвастатин) - ризик розвитку рабдоміолізу. При сумісному призначенні кларитроміцину та омепразолу можливе збільшення Сmax, AUC та часу напіввиведення Т1/2омепразолу на 30%, 89%, та 34%, відповідно. Середнє значення рН у шлунку протягом 24 год склало 5,2 при прийомі тільки омепразолу та 5,7 при прийомі омепразолу спільно з кларитроміцином. При сумісному призначенні кларитроміцину та непрямих антикоагулянтів можливе посилення дії останніх.
При сумісному призначенні кларит роміцину з силденафілом, т пекла лафілом або варденафілом (інгібітори фосфодіестерази-5), можливе збільшення інгібуючого впливу на фосфодіестеразу. Може знадобитися зменшення дози інгібіторів фосфодіестерази-5. При сумісному призначенні кларитроміцину з теофіліном та карбамазепіном можливе підвищення концентрації останніх у системному кровотоку. При сумісному призначенні кларитроміцину з толтеродином у пацієнтів з повільним метаболізмом через ізофермент CYP2D6 може знадобитися зниження дози толтеродину в присутності кларитроміцину (інгібітор ізоферментів CYP3A). При сумісному прийомі кларитроміцину 1 г/добу з мідазоламом (перорально) можливе збільшення AUC мідазоламу у 7 разів. Необхідно уникати спільного перорального прийому кларитроміцину та мідазоламу та інших бензодіазепінів, які метаболізуються ізоферментами CYP3A (тріазолам та алпразолам). При застосуванні мідазоламу (в/в) та кларитроміцину може знадобитися коригування дози. Такі ж запобіжні заходи слід застосовувати до інших бензодіазепінів, які метаболізуються ізоферментами CYP3A. Для бензодіазепінів, виведення яких не залежить від ізоферментів CYP3A (тем а з е п а м, н і т р а з е п а м, л о р а з е п а м ), к л і н ч е с к и з н ча м о е в з а і м од ей с т в і з кларитроміцином малоймовірно. При сумісному прийомі кларитроміцину з колхіцином можливе посилення дії колхіцину. Необхідний контроль можливого розвитку клінічних симптомів інтоксикації колхіцином, особливо у літніх пацієнтів і пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (повідомлялося про випадки з летальним наслідком). При сумісному прийомі кларитроміцину та дигоксину слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в сироватці (можливий розвиток потенційно летальних аритмій). Одночасний прийом кларитроміцину (таблетки звичайного вивільнення) і зидовудину дорослими ВІЛ-інфікованими пацієнтами може призвести до зниження Css зидовудину. Необхідний підбір доз зидовудину та кларитроміцину. При сумісному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та атазанавіру (400 мг/добу) можливе збільшення AUC атазанавіру на 28 %, кларитроміцину в 2 рази, зменшення AUC 14-гідроксикларитроміцину на 70 %. У пацієнтів з кліренсом креатиніну 30-60 мл/хв доза кларитроміцину повинна бути зменшена на 50%. Кларитроміцин у дозах, що перевищують 1 г на добу, не можна призначати разом з інгібіторами протеаз. При сумісному прийомі кларитроміцину та інтраконазолу можливе взаємне збільшення концентрації препаратів у плазмі. За пацієнтами, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, необхідне ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. За пацієнтами, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, необхідне ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. За пацієнтами, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, необхідне ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. необхідно ретельне спостереження через можливе посилення чи подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. необхідно ретельне спостереження через можливе посилення чи подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз.
ПередозуванняСимптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея.
Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Не видаляється при гемо-або перитонеальному діалізі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Антибіотик, макролід.
Фармакодинаміка:
Напівсинтетичний, макролідний антибіотик широкого спектра дії. Порушує синтез білка мікроорганізмів (зв'язується з субодиницею 50S мембрани рибосом мікробної клітини). Діє на поза- та внутрішньоклітинно розташованих збудників. Активність кларитроміцину щодо більшості штамів наступних мікроорганізмів доведена як in vitro, так і в клінічній практиці - аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Legionella pneumophila; інші мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae; мікобактерії: Mycobacterium avium complex (MAC), комплекс, що включає: Mycobacterium avium і Mycobacterium intracellulare, Helicobacter pylori.
Активність кларитроміцину in vitro - аеробні грампозитивні мікроорганізми: Listeria monocytogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococci груп С, F, G, Streptococci групи viridans, аеробні грамнегативні мікроорганізми: Neisseria gonorrhoeae, Bordetella perus : Clostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes; анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Bacteroides melaninogenicus; спірохети: Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum; мікобактерії: Mycobacterium leprae, Mycobacterium chelonae; кампілобактерії: Campylobacter jejuni.
Мікробіологічно активний метаболіт кларитроміцину - 14(R)-гідроксикларитроміцин, удвічі активніший, ніж вихідна сполука по відношенню до Haemophilus influenzae. Кларитроміцин та його метаболіт у поєднанні можуть надавати як адитивну, так і синергічну дію на Haemophilus influenzae in vitro та in vivo, залежно від штаму бактерії.
Більшість штамів стафілококів, стійких до метициліну та оксациліну, резистентні до кларитроміцину. Можливий розвиток перехресної резистентності до кларитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів, а також лінкоміцину та кліндаміцину.
Фармакокінетика:
Швидка абсорбція. Їжа уповільнює всмоктування, не впливаючи на біодоступність. Біологічна доступність таблеток 250 мг становить приблизно 50%. Зв'язок із білками плазми – 65-75 %. Після одноразового прийому реєструються 2 піки максимальної концентрації - С ax. Другий пік обумовлений здатністю препарату накопичуватися в жовчному міхурі з наступним поступовим або швидким надходженням до кишечнику та всмоктуванням. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) при прийомі 250 мг - 2-3 год. Після прийому внутрішньо 20-30 % від прийнятої дози кларитроміцину швидко гідроксилюється в печінці ізоферментами цитохрому Р450: CYP3A4, CYP3A5 і CYP3A7 з утворенням -гідроксикларитроміцину, що має виражену протимікробну активність щодо Haemophilus influenzae. Є інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7. При регулярному прийомі по 250 мг на добу рівноважна концентрація (Css) незміненого препарату та його основного метаболіту – 1 та 0,6 мкг/мл відповідно. Період напіввиведення (Т1/2) – 3-4 та 5-6 год відповідно. При збільшенні дози до 500 мг на добу рівноважна концентрація (Css) незміненого препарату та його метаболіту у плазмі -2,7-2,9 та 0,83-0,88 мкг/мл відповідно. У терапевтичних концентраціях накопичується в легенях, шкірі та м'яких тканинах (у них концентрації у 10 разів перевищують вміст у сироватці крові). Виділяється нирками і через кишечник (20-30% - у незміненій формі, решта у вигляді метаболітів). При одноразовому прийомі 250 мг нирками виділяється 379%, через кишечник – 402%. При хронічній нирковій недостатності збільшується час досягнення максимальної концентрації (ТСmax),
Вагітність та годування груддюБезпека застосування кларитроміцину у вагітних і жінок, що годують, не вивчена. Застосування при вагітності (особливо в І триместрі) можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або відсутня безпечніша терапія альтернативними препаратами.
Якщо вагітність настає під час застосування препарату, пацієнтку слід попередити про можливі ризики для плода. Відомо, що кларитроміцин виводиться із грудним молоком. У період лактації слід вирішити питання про відміну грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, занепокоєння, безсоння, «жахливі» сновидіння, судоми, депресія; дезорієнтація, галюцинації, психоз, деперсоналізація, сплутаність свідомості. • З боку травної системи: диспепсія, нудота, блювання, гастралгія, діарея, стоматит, глосит, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, зміна кольору язика та зубів, гострий панкреатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатоцелюлярний жовтяниця, рідко - псевдомембранозний коліт, печінкова недостатність з летальним результатом в основному на тлі важких супутніх захворювань та/або супутньої лікарської терапії. • З боку серцево-судинної системи: шлуночкова тахікардія, у т.ч. типу «пірует», тріпотіння та мерехтіння шлуночків, збільшення інтервалу Q – Т на ЕКГ. • З боку органів чуття: шум, дзвін у вухах, зміна смаку (дисгевзія); у поодиноких випадках – втрата слуху, що проходить після відміни препарату, порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). дзвін у вухах, зміна смаку (дисгевзія); у поодиноких випадках – втрата слуху, що проходить після відміни препарату, порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). дзвін у вухах, зміна смаку (дисгевзія); у поодиноких випадках – втрата слуху, що проходить після відміни препарату, порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів).
особливі вказівкиЗа наявності хронічних захворювань печінки необхідно проводити регулярний контроль ферментів сироватці крові.
З обережністю призначають на тлі препаратів, що метаболізуються печінкою, (рекомендується вимірювати їх концентрацію в крові). У разі сумісного призначення з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати протромбіновий час. При розвитку вторинної інфекції має бути призначена адекватна терапія. При виникненні під час або після лікування тяжкої та тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який потребує негайного відміни препарату та призначення відповідного лікування.
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину таблетки приймають незалежно від прийому їжі;
Дорослим: при фарингіті та тонзиліті, спричинених Streptococcus pyogenes - по 250 мг протягом 10 днів кожні 12 год, при гострому гаймориті - по 500 мг протягом 14 днів кожні 12 год; при загостренні хронічного бронхіту, спричиненого Haemophilus influenzae – по 500 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; викликаного Haemophilus parainfluenzae – по 500 мг протягом 7 днів кожні 12 год; викликаного Moraxella catarrhalis, Streptococcus pneumoniae – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; при позалікарняній пневмонії, спричиненій Haemophilus influenzae – по 250 мг протягом 7 днів кожні 12 год; викликаної Streptococcus pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; при неускладнених інфекціях шкіри та підшкірної клітковини, викликаних Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; При лікуванні інфекцій, викликаних Mycobacterium avium, призначають внутрішньо по 500 мг 2 рази на день. Тривалість лікування – 6 міс і більше.
Дорослим з метою ерадикації Helicobacter pylori у комбінації з іншими лікарськими засобами: кларитроміцин – 500 мг, лансопразол – 30 мг та амоксицилін – 1000 мг, усі лікарські засоби 2 рази на добу протягом 10-14 днів; кларитроміцин – 500 мг, омепразол – 20 мг та амоксицилін – 1000 мг, усі лікарські засоби 2 рази на добу протягом 10 днів; кларитроміцин – 500 мг 3 рази на добу, омепразол – 40 мг на добу протягом 14 днів, з призначенням омепразолу протягом наступних 14 днів у дозі 20 мг на добу. У хворих з хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв або концентрації сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/100 мл) дозу знижують у 2 рази або збільшують інтервал у 2 рази. Максимальна тривалість лікування у пацієнтів цієї групи – 14 днів.
Дітям з 1 2 л е т і м а с с й т е л а б о л е е 3 3 г : при фарингіті і тонзиліті, викликаних Streptococcus pyogenes - по 250 мг протягом 10 днів кожні 12 год, при гострому гаймориті – по 500 мг протягом 14 днів кожні 12 год; при позалікарняній пневмонії, спричиненій Haemophilus influenzae – по 250 мг протягом 7 днів кожні 12 год; викликаної Streptococcus pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae - по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; при не ускладнених інфекціях шкіри та підшкірної клітковини, викликаних Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; При лікуванні інфекцій, викликаних Mycobacterium avium, призначають внутрішньо по 500 мг 2 рази на день. Тривалість лікування – 6 міс і більше.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Кларитромицин-акрихин таб п/об пленочной 250мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Кларитроміцин – 250 мг. Целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, сорбінова кислота, сорбітану олеат, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, тальк, кроскармелоза натрію, повідон, стеаринова кислота
. Склад плівкової оболонки: гіпромелоза, титану діоксид, пропіленгліколь, барвник хіноліновий жовтий, ванільний ароматизатор. Опис: Пігулки 250 мг: жовті, покриті плівковою оболонкою таблетки, овальної форми. Колір таблеток на зламі – білий. Форма випуску: Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 250 мг:
По 4 таблетки у ПВХ/Al блістер. 5 блістерів у картонну пачку з інструкцією із застосування.
По 10 т обліток у ПВХ/Al блістер. 1 блістер у картонну пачку з інструкцією по застосуванню.
Протипоказання• Гіперчутливість; • Порфирія; • період лактації; • Одночасний прийом астемізолу, цизаприду, пімозиду, терфенадину, ерготаміну та інших алкалоїдів ріжків, мідазоламу для прийому внутрішньо, алпразоламу, триазоламу; • Дитячий вік віком до 12 років.
З обережністю – ниркова та/або печінкова недостатність, міастенія gravis, одночасний прийом препаратів, що метаболізуються печінкою, одночасний прийом колхіцину, вагітність.
Дозування250 мг
Показання до застосуванняДорослим: фарингіт, тонзиліт, гострий гайморит, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія, неускладнені інфекції шкіри та підшкірної клітковини; дисемінована інфекція, викликана Mycobacterium avium та Mycobacterium intracellulare. У комбінації з амоксициліном та омепразолом/лансопразолом у вигляді потрійної терапії при інфекціях, викликаних Helicobacter pylori, включаючи виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. У комбінації з омепразолом або ранитидину вісмуту цитратом у вигляді подвійної терапії для лікування виразки дванадцятипалої кишки, спричиненої Helicobacter pylori.
Дітям з 12 років: фарингіт, тонзиліт, позалікарняна пневмонія, гострий гайморит, гострий середній отит, неускладнені інфекції шкіри та підшкірної клітковини; дисемінована інфекція, спричинена Mycobacterium avium та Mycobacterium intracellulare.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиП р і с о вм е с т н ом п р и е м е к л а р і т р ом і ц і н а і л е ка р с т в е н ь н их с ред ств , перш за все метаболізуються ізоферментами CYP3A, можливе взаємне підвищення їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Протипоказаний спільний прийом з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином, ерготаміном та іншими алкалоїдами ріжків; алпразоламом, мідазоламом, тріазоламом.
З обережністю призначають з карбамазепіном, цилостазолом, циклоспоріном, дизопірамідом, ловастатином, метилпреднізолоном, омепразолом, непрямими антикоагулянтами (в т.ч. варфарином), хінідином, рифабутином, таквіналіном, силвіна фенітоїном , теофіліном та вальпроєвою кислотою (метаболізуються через інші ізоферменти цитохрому Р450). Необхідна корекція дози лікарських засобів та контроль концентрації у крові.
При сумісному застосуванні з астемізолом, цизапридом, пімозидом, терфенадином можливе збільшення концентрації останніх у крові, збільшення інтервалу QT, поява аритмії, включаючи шлуночкову тахікардію, у т.ч. типу «пірует» та фібриляцію шлуночків. При сумісному застосуванні з ерготаміном та дигідроерготаміном можливе гостре отруєння препаратами групи ерготаміну (судинний спазм, ішемія кінцівок та інших тканин, включаючи ЦНС). Ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин та рифапентин (індуктори цитохрому Р450) знижують концентрацію кларитроміцину в плазмі та послаблюють терапевтичний ефект останнього, і, водночас, підвищують концентрацію 14-гідрокси-кларитроміцину. При сумісному прийомі флуконазолу в дозі 200 мг щодня та кларитроміцину в дозі 1 г/добу можливе збільшення Css та AUC кларитроміцину на 33% та 18% відповідно. Корекція дози кларитроміцину не потрібна. При сумісному застосуванні ритонавіру 600 мг/добу та кларитроміцину 1 г/добу можливе зниження метаболізму кларитроміцину (збільшення Сmax на 31%, мінімальної Css на 182% та AUC на 77%), повне пригнічення утворення 14-гідроксикларитроміцину. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідна корекція дози: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозі, що перевищує 1 г на добу. повне пригнічення утворення 14-гідроксикларитроміцину. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідна корекція дози: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозі, що перевищує 1 г на добу. повне пригнічення утворення 14-гідроксикларитроміцину. У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю необхідна корекція дози: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв. Ритонавір не слід приймати разом з кларитроміцином у дозі, що перевищує 1 г на добу.
При сумісному прийомі з хінідином і дизопірамідом можливе виникнення шлуночкової тахікардії типу «пірует». Необхідний контроль ЕКГ (збільшення інтервалу QT), сироваткових концентрацій цих лікарських засобів. Кларитроміцин збільшує концентрацію інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (ловастатин і симвастатин) - ризик розвитку рабдоміолізу. При сумісному призначенні кларитроміцину та омепразолу можливе збільшення Сmax, AUC та часу напіввиведення Т1/2омепразолу на 30%, 89%, та 34%, відповідно. Середнє значення рН у шлунку протягом 24 год склало 5,2 при прийомі тільки омепразолу та 5,7 при прийомі омепразолу спільно з кларитроміцином. При сумісному призначенні кларитроміцину та непрямих антикоагулянтів можливе посилення дії останніх.
При сумісному призначенні кларит роміцину з силденафілом, т пекла лафілом або варденафілом (інгібітори фосфодіестерази-5), можливе збільшення інгібуючого впливу на фосфодіестеразу. Може знадобитися зменшення дози інгібіторів фосфодіестерази-5. При сумісному призначенні кларитроміцину з теофіліном та карбамазепіном можливе підвищення концентрації останніх у системному кровотоку. При сумісному призначенні кларитроміцину з толтеродином у пацієнтів з повільним метаболізмом через ізофермент CYP2D6 може знадобитися зниження дози толтеродину в присутності кларитроміцину (інгібітор ізоферментів CYP3A). При сумісному прийомі кларитроміцину 1 г/добу з мідазоламом (перорально) можливе збільшення AUC мідазоламу у 7 разів. Необхідно уникати спільного перорального прийому кларитроміцину та мідазоламу та інших бензодіазепінів, які метаболізуються ізоферментами CYP3A (тріазолам та алпразолам). При застосуванні мідазоламу (в/в) та кларитроміцину може знадобитися коригування дози. Такі ж запобіжні заходи слід застосовувати до інших бензодіазепінів, які метаболізуються ізоферментами CYP3A. Для бензодіазепінів, виведення яких не залежить від ізоферментів CYP3A (тем а з е п а м, н і т р а з е п а м, л о р а з е п а м ), к л і н ч е с к и з н ча м о е в з а і м од ей с т в і з кларитроміцином малоймовірно. При сумісному прийомі кларитроміцину з колхіцином можливе посилення дії колхіцину. Необхідний контроль можливого розвитку клінічних симптомів інтоксикації колхіцином, особливо у літніх пацієнтів і пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (повідомлялося про випадки з летальним наслідком). При сумісному прийомі кларитроміцину та дигоксину слід ретельно контролювати концентрацію дигоксину в сироватці (можливий розвиток потенційно летальних аритмій). Одночасний прийом кларитроміцину (таблетки звичайного вивільнення) і зидовудину дорослими ВІЛ-інфікованими пацієнтами може призвести до зниження Css зидовудину. Необхідний підбір доз зидовудину та кларитроміцину. При сумісному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та атазанавіру (400 мг/добу) можливе збільшення AUC атазанавіру на 28 %, кларитроміцину в 2 рази, зменшення AUC 14-гідроксикларитроміцину на 70 %. У пацієнтів з кліренсом креатиніну 30-60 мл/хв доза кларитроміцину повинна бути зменшена на 50%. Кларитроміцин у дозах, що перевищують 1 г на добу, не можна призначати разом з інгібіторами протеаз. При сумісному прийомі кларитроміцину та інтраконазолу можливе взаємне збільшення концентрації препаратів у плазмі. За пацієнтами, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, необхідне ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. За пацієнтами, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, необхідне ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. За пацієнтами, які одночасно приймають ітраконазол та кларитроміцин, необхідне ретельне спостереження через можливе посилення або подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. необхідно ретельне спостереження через можливе посилення чи подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. необхідно ретельне спостереження через можливе посилення чи подовження фармакологічних ефектів цих лікарських засобів. При одночасному прийомі кларитроміцину (1 г/добу) та саквінавіру (у м'яких желатинових капсулах, 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз. 1200 мг 3 рази на день) можливе збільшення AUC та Css саквінавіру на 177% та 187% відповідно, а кларитроміцину на 40%. При сумісному призначенні цих двох лікарських засобів протягом обмеженого часу в дозах/лікарських формах, зазначених вище, корекції дози не потрібно. При сумісному прийомі з верапамілом можливе зниження артеріального тиску, брадіаритмія та молочнокислий ацидоз.
ПередозуванняСимптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея.
Лікування: промивання шлунка, що підтримує терапія. Не видаляється при гемо-або перитонеальному діалізі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Антибіотик, макролід.
Фармакодинаміка:
Напівсинтетичний, макролідний антибіотик широкого спектра дії. Порушує синтез білка мікроорганізмів (зв'язується з субодиницею 50S мембрани рибосом мікробної клітини). Діє на поза- та внутрішньоклітинно розташованих збудників. Активність кларитроміцину щодо більшості штамів наступних мікроорганізмів доведена як in vitro, так і в клінічній практиці - аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes; аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Legionella pneumophila; інші мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia pneumoniae; мікобактерії: Mycobacterium avium complex (MAC), комплекс, що включає: Mycobacterium avium і Mycobacterium intracellulare, Helicobacter pylori.
Активність кларитроміцину in vitro - аеробні грампозитивні мікроорганізми: Listeria monocytogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococci груп С, F, G, Streptococci групи viridans, аеробні грамнегативні мікроорганізми: Neisseria gonorrhoeae, Bordetella perus : Clostridium perfringens, Peptococcus niger, Propionibacterium acnes; анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Bacteroides melaninogenicus; спірохети: Borrelia burgdorferi, Treponema pallidum; мікобактерії: Mycobacterium leprae, Mycobacterium chelonae; кампілобактерії: Campylobacter jejuni.
Мікробіологічно активний метаболіт кларитроміцину - 14(R)-гідроксикларитроміцин, удвічі активніший, ніж вихідна сполука по відношенню до Haemophilus influenzae. Кларитроміцин та його метаболіт у поєднанні можуть надавати як адитивну, так і синергічну дію на Haemophilus influenzae in vitro та in vivo, залежно від штаму бактерії.
Більшість штамів стафілококів, стійких до метициліну та оксациліну, резистентні до кларитроміцину. Можливий розвиток перехресної резистентності до кларитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів, а також лінкоміцину та кліндаміцину.
Фармакокінетика:
Швидка абсорбція. Їжа уповільнює всмоктування, не впливаючи на біодоступність. Біологічна доступність таблеток 250 мг становить приблизно 50%. Зв'язок із білками плазми – 65-75 %. Після одноразового прийому реєструються 2 піки максимальної концентрації - С ax. Другий пік обумовлений здатністю препарату накопичуватися в жовчному міхурі з наступним поступовим або швидким надходженням до кишечнику та всмоктуванням. Час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) при прийомі 250 мг - 2-3 год. Після прийому внутрішньо 20-30 % від прийнятої дози кларитроміцину швидко гідроксилюється в печінці ізоферментами цитохрому Р450: CYP3A4, CYP3A5 і CYP3A7 з утворенням -гідроксикларитроміцину, що має виражену протимікробну активність щодо Haemophilus influenzae. Є інгібітором ізоферментів CYP3A4, CYP3A5 та CYP3A7. При регулярному прийомі по 250 мг на добу рівноважна концентрація (Css) незміненого препарату та його основного метаболіту – 1 та 0,6 мкг/мл відповідно. Період напіввиведення (Т1/2) – 3-4 та 5-6 год відповідно. При збільшенні дози до 500 мг на добу рівноважна концентрація (Css) незміненого препарату та його метаболіту у плазмі -2,7-2,9 та 0,83-0,88 мкг/мл відповідно. У терапевтичних концентраціях накопичується в легенях, шкірі та м'яких тканинах (у них концентрації у 10 разів перевищують вміст у сироватці крові). Виділяється нирками і через кишечник (20-30% - у незміненій формі, решта у вигляді метаболітів). При одноразовому прийомі 250 мг нирками виділяється 379%, через кишечник – 402%. При хронічній нирковій недостатності збільшується час досягнення максимальної концентрації (ТСmax),
Вагітність та годування груддюБезпека застосування кларитроміцину у вагітних і жінок, що годують, не вивчена. Застосування при вагітності (особливо в І триместрі) можливе лише у випадку, якщо потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та/або відсутня безпечніша терапія альтернативними препаратами.
Якщо вагітність настає під час застосування препарату, пацієнтку слід попередити про можливі ризики для плода. Відомо, що кларитроміцин виводиться із грудним молоком. У період лактації слід вирішити питання про відміну грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаЗ боку нервової системи: головний біль, запаморочення, занепокоєння, безсоння, «жахливі» сновидіння, судоми, депресія; дезорієнтація, галюцинації, психоз, деперсоналізація, сплутаність свідомості. • З боку травної системи: диспепсія, нудота, блювання, гастралгія, діарея, стоматит, глосит, кандидоз слизової оболонки порожнини рота, зміна кольору язика та зубів, гострий панкреатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатоцелюлярний жовтяниця, рідко - псевдомембранозний коліт, печінкова недостатність з летальним результатом в основному на тлі важких супутніх захворювань та/або супутньої лікарської терапії. • З боку серцево-судинної системи: шлуночкова тахікардія, у т.ч. типу «пірует», тріпотіння та мерехтіння шлуночків, збільшення інтервалу Q – Т на ЕКГ. • З боку органів чуття: шум, дзвін у вухах, зміна смаку (дисгевзія); у поодиноких випадках – втрата слуху, що проходить після відміни препарату, порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). дзвін у вухах, зміна смаку (дисгевзія); у поодиноких випадках – втрата слуху, що проходить після відміни препарату, порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). дзвін у вухах, зміна смаку (дисгевзія); у поодиноких випадках – втрата слуху, що проходить після відміни препарату, порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). порушення нюху. • З боку органів кровотворення: рідко – тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі, крововилив). • З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит. • З боку лабораторних показників: лейкопенія, гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів). гіперкреатинінемія, гіпоглікемія (у тому числі при одночасному прийомі гіпоглікемічних засобів). • Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, гіперемія шкіри, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз, анафілактичні реакції. • Інші: міалгія, вторинні інфекції (розвиток стійкості мікроорганізмів).
особливі вказівкиЗа наявності хронічних захворювань печінки необхідно проводити регулярний контроль ферментів сироватці крові.
З обережністю призначають на тлі препаратів, що метаболізуються печінкою, (рекомендується вимірювати їх концентрацію в крові). У разі сумісного призначення з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати протромбіновий час. При розвитку вторинної інфекції має бути призначена адекватна терапія. При виникненні під час або після лікування тяжкої та тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який потребує негайного відміни препарату та призначення відповідного лікування.
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину таблетки приймають незалежно від прийому їжі;
Дорослим: при фарингіті та тонзиліті, спричинених Streptococcus pyogenes - по 250 мг протягом 10 днів кожні 12 год, при гострому гаймориті - по 500 мг протягом 14 днів кожні 12 год; при загостренні хронічного бронхіту, спричиненого Haemophilus influenzae – по 500 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; викликаного Haemophilus parainfluenzae – по 500 мг протягом 7 днів кожні 12 год; викликаного Moraxella catarrhalis, Streptococcus pneumoniae – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; при позалікарняній пневмонії, спричиненій Haemophilus influenzae – по 250 мг протягом 7 днів кожні 12 год; викликаної Streptococcus pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; при неускладнених інфекціях шкіри та підшкірної клітковини, викликаних Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; При лікуванні інфекцій, викликаних Mycobacterium avium, призначають внутрішньо по 500 мг 2 рази на день. Тривалість лікування – 6 міс і більше.
Дорослим з метою ерадикації Helicobacter pylori у комбінації з іншими лікарськими засобами: кларитроміцин – 500 мг, лансопразол – 30 мг та амоксицилін – 1000 мг, усі лікарські засоби 2 рази на добу протягом 10-14 днів; кларитроміцин – 500 мг, омепразол – 20 мг та амоксицилін – 1000 мг, усі лікарські засоби 2 рази на добу протягом 10 днів; кларитроміцин – 500 мг 3 рази на добу, омепразол – 40 мг на добу протягом 14 днів, з призначенням омепразолу протягом наступних 14 днів у дозі 20 мг на добу. У хворих з хронічною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв або концентрації сироваткового креатиніну більше 3.3 мг/100 мл) дозу знижують у 2 рази або збільшують інтервал у 2 рази. Максимальна тривалість лікування у пацієнтів цієї групи – 14 днів.
Дітям з 1 2 л е т і м а с с й т е л а б о л е е 3 3 г : при фарингіті і тонзиліті, викликаних Streptococcus pyogenes - по 250 мг протягом 10 днів кожні 12 год, при гострому гаймориті – по 500 мг протягом 14 днів кожні 12 год; при позалікарняній пневмонії, спричиненій Haemophilus influenzae – по 250 мг протягом 7 днів кожні 12 год; викликаної Streptococcus pneumoniae, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae - по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; при не ускладнених інфекціях шкіри та підшкірної клітковини, викликаних Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes – по 250 мг протягом 7-14 днів кожні 12 год; При лікуванні інфекцій, викликаних Mycobacterium avium, призначають внутрішньо по 500 мг 2 рази на день. Тривалість лікування – 6 міс і більше.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Кларитромицин-акрихин таб п/об пленочной 250мг 10 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Кларитромицин-акрихин таб п/об пленочной 250мг 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Кларитромицин-акрихин таб п/об пленочной 250мг 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Клабакс таб п/об пленочной 500мг 14 шт Клабакс таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Кларбакт таб п/об 500мг 10 шт Кларбакт таб п/об 500мг 10 шт, Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 14 шт Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 7 шт Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 7 шт, Кларитромицин-верте капс. 250мг 14 шт Кларитромицин-верте капс. 250мг 14 шт, Кларитромицин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон Кларитромицин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт бфз Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт бфз, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон, Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 250мг 14 шт Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 250мг 14 шт, Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 500мг 14 шт Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф... Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф. 500мг фл 1 шт, Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 5 шт Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 5 шт, Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 7 шт Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 7 шт, Фромилид таб п/об пленочной 250мг 14 шт Фромилид таб п/об пленочной 250мг 14 шт, Фромилид таб п/об пленочной 500мг 14 шт Фромилид таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 14 шт Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 14 шт, Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 5 шт Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 5 шт, Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 7 шт Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 7 шт.
Пока нет комментариев