Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф 500мг фл 1 шт
Топ продаж
Суперцена
Клацид лиофилизат - це лікарський засіб, який призначений для приготування розчину для інфузій. Кожен флакон містить 500 мг діючої речовини. Лікарський засіб ефективний у боротьбі з бактеріальними інфекціями, такими як пневмонія, синусит, тонзиліт та інші. Клацид лиофилизат має широкий спектр дії та може бути рекомендований як підтримуюча терапія для пацієнтів з імунодефіцитними станами.
Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф 500мг фл 1 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон ліофілізату для приготування розчину для інфузій містить кларитроміцин 500 мг.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до кларитроміцину, інших компонентів препарату та інших макролідів; одночасне застосування кларитроміцину з наступними препаратами: астемізол, цизаприд, пімозід, терфенадин; одночасне застосування кларитроміцину з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін; одночасне застосування кларитроміцину з мідазоламом для перорального застосування; пацієнти з наявністю в анамнезі подовження інтервалу QT, шлуночкової аритмії або шлуночкової тахікардії типу «пірует»; пацієнти з гіпокаліємією (ризик подовження інтервалу QT); пацієнти з тяжкою печінковою недостатністю, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; одночасне застосування кларитроміцину з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), у зв'язку з підвищенням ризику міопатії, включаючи рабдоміоліз; одночасне застосування кларитроміцину з колхіцином у пацієнтів з порушеною функцією печінки або нирок; пацієнти з холестатичною жовтяницею/гепатитом в анамнезі, які розвинулися при застосуванні кларитроміцину; період грудного вигодовування; діти до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю: ниркова недостатність середнього та тяжкого ступеня; печінкова недостатність середнього та тяжкого ступеня; міастенія gravis (можливе посилення симптомів); одночасне застосування кларитроміцину з бензодіазепінами, такими як алпразолам, триазолам, мідазолам для внутрішньовенного застосування; одночасне застосування з препаратами, які метаболізуються ізоферментом СYP3A, наприклад, карбамазепін, цилостазол, циклоспорин, дизопірамід, метилпреднізолон, омепразол, непрямі антикоагулянти (наприклад, варфарин), хінідин, рифабутин, силденафіл, такролімус, одночасне застосування з препаратами, що індукують ізофермент CYP3A4, наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений; одночасне застосування з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (наприклад, верапаміл, амлодипін, дилтіазем); пацієнти з ішемічною хворобою серця, тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд/хв), а також пацієнти, які одночасно приймають антиаритмічні препарати IA класу (хінідин, прокаїнамід) та III класу (дофетилід, аміодарон, соталол); вагітність.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (такі як бронхіт, пневмонія); інфекції верхніх дихальних шляхів (такі як фарингіт, синусит); інфекції шкіри та м'яких тканин (такі як фолікуліт, запалення підшкірної клітковини, пика); дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium та Mycobacterium intracellulare; локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum та Mycobacterium kansasii.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, які є індукторами ізоферменту CYP3A (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений) можуть індукувати метаболізм кларитроміцину. Наступні препарати мають доведений або передбачуваний вплив на концентрацію кларитроміцину в плазмі крові; у разі їх спільного застосування з кларитроміцином може знадобитися корекція доз або перехід на альтернативне лікування: ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин, рифапентин, етравірин, флуконазол, ритонавір, пероральні гіпоглікемічні засоби/інсулін (рекомендується тлю). Антиаритмічні засоби (хінідин та дизопірамід): можливе виникнення шлуночкової тахікардії типу «пірует» при сумісному застосуванні кларитроміцину та хінідину або дизопіраміду. Взаємодія, обумовлені ізоферментом CYP3A: сумісне застосування кларитроміцину, який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. спільне застосування кларитроміцину, який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. спільне застосування кларитроміцину, який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування.
ПередозуванняУ разі передозування слід припинити застосування внутрішньовенного кларитроміцину та почати проводити відповідну симптоматичну терапію. Симптоми: немає повідомлень про передозування при внутрішньовенному введенні кларитроміцину. Тим не менш, прийом великої дози кларитроміцину може викликати симптоми порушень з боку шлунково-кишкового тракту. У одного пацієнта з біполярним розладом в анамнезі після прийому 8 г кларитроміцину описані зміни психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпокаліємія та гіпоксемія. Лікування: гемодіаліз та перитонеальний діаліз не мають істотного впливу на концентрацію кларитроміцину в сироватці.
Вагітність та годування груддюБезпека використання кларитроміцину під час вагітності та лактації не встановлена. Застосування при вагітності (особливо у І триместрі) можливе лише у разі відсутності альтернативної терапії, а потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Кларитроміцин виводиться разом із грудним молоком. При необхідності прийому в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаВисипання; головний біль, безсоння; інтенсивне потовиділення; діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у животі; дисгевзія, спотворення смаку; вазодилатація; відхилення в печінковій пробі; флебіт у місці ін'єкції, біль у місці ін'єкції, запалення у місці ін'єкції. Перелік усіх побічних ефектів наведено в інструкції з медичного застосування.
особливі вказівкиТривалий прийом антибіотиків може призводити до утворення колоній зі збільшеною кількістю нечутливих бактерій та грибів. При суперінфекції слід призначити відповідну терапію. При застосуванні кларитроміцину повідомлялося про печінкову дисфункцію (підвищення активності печінкових ферментів у крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з жовтяницею або без). Печінкова дисфункція може бути тяжкою, але зазвичай є оборотною. Є випадки печінкової недостатності з летальним кінцем, пов'язані, як правило, з наявністю серйозних супутніх захворювань та/або одночасним застосуванням інших лікарських засобів. При появі ознак та симптомів гепатиту, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, болючість живота при пальпації, необхідно негайно припинити терапію кларитроміцином. За наявності хронічних захворювань печінки слід проводити регулярний контроль ферментів сироватки крові. При лікуванні практично всіма антибактеріальними засобами, у тому числі кларитроміцином, описані випадки псевдомембранозного коліту, тяжкість якого може змінюватись від легкого до загрозливого життя. Антибактеріальні препарати можуть змінити нормальну мікрофлору кишківника, що може призвести до зростання C. difficile. Псевдомембранозний коліт, викликаний Clostridium difficile, необхідно підозрювати у всіх пацієнтів, які мають появу діареї після застосування антибактеріальних засобів. Після проведення курсу антибіотикотерапії потрібне ретельне медичне спостереження за пацієнтом. Описувалися випадки розвитку псевдомембранозного коліту через 2 місяці після прийому антибіотиків. Кларитроміцин слід обережно застосовувати у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд/хв), а також при одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами IA класу (хінідин, прокаїнамід) та III класу ( дофетилід, аміодарон, соталол). При даних станах та при одночасному застосуванні кларитроміцину з цими препаратами слід регулярно проводити контроль електрокардіограми щодо збільшення інтервалу QT. Можливий розвиток перехресної резистентності до кларитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів, а також лінкоміцину та кліндаміцину. Враховуючи зростання резистентності Streptococcus pneumoniae до макролідів, важливо проводити тестування чутливості при призначенні кларитроміцину пацієнтам з позалікарняною пневмонією. При шпитальній пневмонії кларитроміцин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибіотиками. Інфекції шкіри та м'яких тканин легкого та середнього ступеня тяжкості найчастіше викликані Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes. При цьому обидва збудники можуть бути стійкими до макролідів. Тому важливо проводити тест на чутливість. Макроліди можна застосовувати при інфекціях, викликаних Corynebacterium minutissimum (еритразма), захворюваннях acne vulgaris і бешихи, а також у тих ситуаціях, коли не можна застосовувати пеніцилін. У разі появи гострих реакцій гіперчутливості, таких як анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром), пурпура Шенлейна-Геноха, необхідно відразу ж припинити прийом кларитроміцину та розпочати відповідну терапію. У пацієнтів, які приймають кларитроміцин, повідомлялося про збільшення симптомів міастенії gravis. У разі спільного застосування з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати МНО та протромбіновий час.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами: дані щодо впливу кларитроміцину на здатність до керування автомобілем та механізмами відсутні. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами, враховуючи потенційну можливість запаморочення, вертиго, сплутаності свідомості та дезорієнтації, які можуть виникнути при застосуванні даного препарату.
Спосіб застосування та дозиДля внутрішньовенних інфузій. Заборонено внутрішньом'язове та болюсне введення! Рекомендована доза кларитроміцину внутрішньовенно становить 1,0 г на добу, розділена на дві рівні дози, кожна з яких вводиться після розчинення у відповідному розчиннику крапельно протягом 60 хвилин і більше. Внутрішньовенна терапія у тяжких пацієнтів може бути обмежена 2-5 днями і має бути переведена, за рішенням лікаря, на прийом кларитроміцину внутрішньо. Пацієнтам з порушенням функції нирок та кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити вдвічі від звичайної дози. Приготування розчину для інфузій описано в інструкції з медичного застосування.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф 500мг фл 1 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон ліофілізату для приготування розчину для інфузій містить кларитроміцин 500 мг.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до кларитроміцину, інших компонентів препарату та інших макролідів; одночасне застосування кларитроміцину з наступними препаратами: астемізол, цизаприд, пімозід, терфенадин; одночасне застосування кларитроміцину з алкалоїдами ріжків, наприклад, ерготамін, дигідроерготамін; одночасне застосування кларитроміцину з мідазоламом для перорального застосування; пацієнти з наявністю в анамнезі подовження інтервалу QT, шлуночкової аритмії або шлуночкової тахікардії типу «пірует»; пацієнти з гіпокаліємією (ризик подовження інтервалу QT); пацієнти з тяжкою печінковою недостатністю, що протікає одночасно з нирковою недостатністю; одночасне застосування кларитроміцину з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), які значною мірою метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин), у зв'язку з підвищенням ризику міопатії, включаючи рабдоміоліз; одночасне застосування кларитроміцину з колхіцином у пацієнтів з порушеною функцією печінки або нирок; пацієнти з холестатичною жовтяницею/гепатитом в анамнезі, які розвинулися при застосуванні кларитроміцину; період грудного вигодовування; діти до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю: ниркова недостатність середнього та тяжкого ступеня; печінкова недостатність середнього та тяжкого ступеня; міастенія gravis (можливе посилення симптомів); одночасне застосування кларитроміцину з бензодіазепінами, такими як алпразолам, триазолам, мідазолам для внутрішньовенного застосування; одночасне застосування з препаратами, які метаболізуються ізоферментом СYP3A, наприклад, карбамазепін, цилостазол, циклоспорин, дизопірамід, метилпреднізолон, омепразол, непрямі антикоагулянти (наприклад, варфарин), хінідин, рифабутин, силденафіл, такролімус, одночасне застосування з препаратами, що індукують ізофермент CYP3A4, наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений; одночасне застосування з блокаторами «повільних» кальцієвих каналів, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (наприклад, верапаміл, амлодипін, дилтіазем); пацієнти з ішемічною хворобою серця, тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд/хв), а також пацієнти, які одночасно приймають антиаритмічні препарати IA класу (хінідин, прокаїнамід) та III класу (дофетилід, аміодарон, соталол); вагітність.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами: інфекції нижніх дихальних шляхів (такі як бронхіт, пневмонія); інфекції верхніх дихальних шляхів (такі як фарингіт, синусит); інфекції шкіри та м'яких тканин (такі як фолікуліт, запалення підшкірної клітковини, пика); дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені Mycobacterium avium та Mycobacterium intracellulare; локалізовані інфекції, спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum та Mycobacterium kansasii.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, які є індукторами ізоферменту CYP3A (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, звіробій продірявлений) можуть індукувати метаболізм кларитроміцину. Наступні препарати мають доведений або передбачуваний вплив на концентрацію кларитроміцину в плазмі крові; у разі їх спільного застосування з кларитроміцином може знадобитися корекція доз або перехід на альтернативне лікування: ефавіренз, невірапін, рифампіцин, рифабутин, рифапентин, етравірин, флуконазол, ритонавір, пероральні гіпоглікемічні засоби/інсулін (рекомендується тлю). Антиаритмічні засоби (хінідин та дизопірамід): можливе виникнення шлуночкової тахікардії типу «пірует» при сумісному застосуванні кларитроміцину та хінідину або дизопіраміду. Взаємодія, обумовлені ізоферментом CYP3A: сумісне застосування кларитроміцину, який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. спільне застосування кларитроміцину, який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. спільне застосування кларитроміцину, який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. який, як відомо, інгібує ізофермент CYP3A, та препаратів, що первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. первинно метаболізуються ізоферментом CYP3A, може асоціюватися із взаємним підвищенням їх концентрацій, що може посилити або продовжити як терапевтичні, так і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. і побічні ефекти. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини): у разі потреби спільного застосування, рекомендується приймати найменшу дозу статину, необхідно застосовувати статини, які не залежать від метаболізму ізоферменту CYP3A (наприклад, флувастатин). Непрямі антикоагулянти: при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування. при сумісному застосуванні варфарину та кларитроміцину можлива кровотеча, виражене збільшення МНО та протромбінового часу. Повна інформація щодо взаємодії з лікарськими препаратами представлена в інструкції з медичного застосування.
ПередозуванняУ разі передозування слід припинити застосування внутрішньовенного кларитроміцину та почати проводити відповідну симптоматичну терапію. Симптоми: немає повідомлень про передозування при внутрішньовенному введенні кларитроміцину. Тим не менш, прийом великої дози кларитроміцину може викликати симптоми порушень з боку шлунково-кишкового тракту. У одного пацієнта з біполярним розладом в анамнезі після прийому 8 г кларитроміцину описані зміни психічного стану, параноїдальна поведінка, гіпокаліємія та гіпоксемія. Лікування: гемодіаліз та перитонеальний діаліз не мають істотного впливу на концентрацію кларитроміцину в сироватці.
Вагітність та годування груддюБезпека використання кларитроміцину під час вагітності та лактації не встановлена. Застосування при вагітності (особливо у І триместрі) можливе лише у разі відсутності альтернативної терапії, а потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Кларитроміцин виводиться разом із грудним молоком. При необхідності прийому в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаВисипання; головний біль, безсоння; інтенсивне потовиділення; діарея, блювання, диспепсія, нудота, біль у животі; дисгевзія, спотворення смаку; вазодилатація; відхилення в печінковій пробі; флебіт у місці ін'єкції, біль у місці ін'єкції, запалення у місці ін'єкції. Перелік усіх побічних ефектів наведено в інструкції з медичного застосування.
особливі вказівкиТривалий прийом антибіотиків може призводити до утворення колоній зі збільшеною кількістю нечутливих бактерій та грибів. При суперінфекції слід призначити відповідну терапію. При застосуванні кларитроміцину повідомлялося про печінкову дисфункцію (підвищення активності печінкових ферментів у крові, гепатоцелюлярний та/або холестатичний гепатит з жовтяницею або без). Печінкова дисфункція може бути тяжкою, але зазвичай є оборотною. Є випадки печінкової недостатності з летальним кінцем, пов'язані, як правило, з наявністю серйозних супутніх захворювань та/або одночасним застосуванням інших лікарських засобів. При появі ознак та симптомів гепатиту, таких як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербіж, болючість живота при пальпації, необхідно негайно припинити терапію кларитроміцином. За наявності хронічних захворювань печінки слід проводити регулярний контроль ферментів сироватки крові. При лікуванні практично всіма антибактеріальними засобами, у тому числі кларитроміцином, описані випадки псевдомембранозного коліту, тяжкість якого може змінюватись від легкого до загрозливого життя. Антибактеріальні препарати можуть змінити нормальну мікрофлору кишківника, що може призвести до зростання C. difficile. Псевдомембранозний коліт, викликаний Clostridium difficile, необхідно підозрювати у всіх пацієнтів, які мають появу діареї після застосування антибактеріальних засобів. Після проведення курсу антибіотикотерапії потрібне ретельне медичне спостереження за пацієнтом. Описувалися випадки розвитку псевдомембранозного коліту через 2 місяці після прийому антибіотиків. Кларитроміцин слід обережно застосовувати у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), тяжкою серцевою недостатністю, гіпомагніємією, вираженою брадикардією (менше 50 уд/хв), а також при одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами IA класу (хінідин, прокаїнамід) та III класу ( дофетилід, аміодарон, соталол). При даних станах та при одночасному застосуванні кларитроміцину з цими препаратами слід регулярно проводити контроль електрокардіограми щодо збільшення інтервалу QT. Можливий розвиток перехресної резистентності до кларитроміцину та інших антибіотиків групи макролідів, а також лінкоміцину та кліндаміцину. Враховуючи зростання резистентності Streptococcus pneumoniae до макролідів, важливо проводити тестування чутливості при призначенні кларитроміцину пацієнтам з позалікарняною пневмонією. При шпитальній пневмонії кларитроміцин слід застосовувати у комбінації з відповідними антибіотиками. Інфекції шкіри та м'яких тканин легкого та середнього ступеня тяжкості найчастіше викликані Staphylococcus aureus та Streptococcus pyogenes. При цьому обидва збудники можуть бути стійкими до макролідів. Тому важливо проводити тест на чутливість. Макроліди можна застосовувати при інфекціях, викликаних Corynebacterium minutissimum (еритразма), захворюваннях acne vulgaris і бешихи, а також у тих ситуаціях, коли не можна застосовувати пеніцилін. У разі появи гострих реакцій гіперчутливості, таких як анафілактична реакція, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром), пурпура Шенлейна-Геноха, необхідно відразу ж припинити прийом кларитроміцину та розпочати відповідну терапію. У пацієнтів, які приймають кларитроміцин, повідомлялося про збільшення симптомів міастенії gravis. У разі спільного застосування з варфарином або іншими непрямими антикоагулянтами необхідно контролювати МНО та протромбіновий час.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами: дані щодо впливу кларитроміцину на здатність до керування автомобілем та механізмами відсутні. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та механізмами, враховуючи потенційну можливість запаморочення, вертиго, сплутаності свідомості та дезорієнтації, які можуть виникнути при застосуванні даного препарату.
Спосіб застосування та дозиДля внутрішньовенних інфузій. Заборонено внутрішньом'язове та болюсне введення! Рекомендована доза кларитроміцину внутрішньовенно становить 1,0 г на добу, розділена на дві рівні дози, кожна з яких вводиться після розчинення у відповідному розчиннику крапельно протягом 60 хвилин і більше. Внутрішньовенна терапія у тяжких пацієнтів може бути обмежена 2-5 днями і має бути переведена, за рішенням лікаря, на прийом кларитроміцину внутрішньо. Пацієнтам з порушенням функції нирок та кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв дозу кларитроміцину слід зменшити вдвічі від звичайної дози. Приготування розчину для інфузій описано в інструкції з медичного застосування.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф 500мг фл 1 шт производится компанией ЭББОТТ ЛЭБОРАТОРИС. Само производство расположено в стране Франция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф 500мг фл 1 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Клацид лиофилизат для приготовления раствора для инф 500мг фл 1 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Клабакс таб п/об пленочной 500мг 14 шт Клабакс таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Кларбакт таб п/об 500мг 10 шт Кларбакт таб п/об 500мг 10 шт, Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 14 шт Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 7 шт Кларитромицин-obl таб п/об пленочной 500мг 7 шт, Кларитромицин-верте капс. 250мг 14 шт Кларитромицин-верте капс. 250мг 14 шт, Кларитромицин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон Кларитромицин таб п/об пленочной 250мг 10 шт озон, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 10 шт озон, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт бфз Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 14 шт бфз, Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон Кларитромицин таб п/об пленочной 500мг 5 шт озон, Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 250мг 14 шт Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 250мг 14 шт, Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 500мг 14 шт Кларитромицин экозитрин таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 5 шт Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 5 шт, Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 7 шт Клацид ср таб п/об пленочной пролонг. 500мг 7 шт, Клацид таб п/об пленочной 500мг 14 шт Клацид таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Фромилид таб п/об пленочной 250мг 14 шт Фромилид таб п/об пленочной 250мг 14 шт, Фромилид таб п/об пленочной 500мг 14 шт Фромилид таб п/об пленочной 500мг 14 шт, Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 14 шт Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 14 шт, Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 5 шт Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 5 шт, Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 7 шт Фромилид уно таб п/об пролонг. 500мг 7 шт.
Пока нет комментариев