Кетонал таб п/об пленочной 100мг фл 20 шт
Кетонал таблетки є нестероїдним протизапальним препаратом, який має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Вони блокують дію ферменту, що призводить до придушення синтезу простагландинів, що зменшує біль та запалення. Кетонал легко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, має високу біодоступність та виводиться з організму нирками та кишківником. Даний препарат є ефективним засобом для зменшення болю та запалення при різних захворюваннях.
Кетонал таб п/об пленочной 100мг фл 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
ядро таблетки: кетопрофен – 100,000 мг;
допоміжні речовини:
магнію стеарат – 1,600 мг; кремнію діоксид колоїдний – 1,200 мг; повідон - 5,000 мг; крохмаль кукурудзяний – 44,200 мг; тальк – 8,000 мг; лактоза – 60,000 мг.
склад плівкової оболонки: гіпромелоза (4,622 мг), макрогол 400 (0,940 мг), індигокармін Е132 (0,153 мг), титану діоксид (1,054 мг), тальк (0,281 мг), віск карнаубський (0,050 мг).
Опис:
світло-блакитні, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг
По 20 таблеток, покритих плівковою оболонкою, поміщають у флакон темного скла, закупорений пластмасовою кришкою з кільцем безпеки.
Протипоказанняпідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ);
повне або неповне поєднання бронхіальної астми, ангіоневротичного набряку, кропив'янки, гострого риніту, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення, а також шлунково-кишкові виразки, кровотечі та перфорації;
хронічна диспепсія, запальні захворювання кишок, виразковий коліт; хвороба Крона, дивертикуліт у стадії загострення;
гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі геморагічний діатез);
дитячий вік (до 15 років);
тяжка печінкова недостатність, активне захворювання печінки;
тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія;
декомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аорто-коронарного шунтування;
цереброваскрулярні та інші кровотечі;
ІІІ триместр вагітності;
період грудного вигодовування;
дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю:
Бронхіальна астма в анамнезі, клінічно виражені серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання та захворювання периферичних артерій, дисліпідемія, прогресуючі захворювання печінки, гіпербілірубінемія, алкогольний цироз печінки, печінкова недостатність, ниркова недостатність (КК 30-60 мл) гіпертензія, захворювання крові, дегідратація, цукровий діабет, наявність інфекції Helicobacter pylori, тяжкі соматичні захворювання, літній вік, куріння, супутня терапія антикоагулянтами (наприклад, варфарин), антиагрегантами (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, нікорандил), глюко преднізолон), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, сертралін), пацієнти із зменшенням об'єму циркулюючої крові,тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів.
Дозування100 мг
Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі:
- запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату:
ревматоїдний артрит;
серонегативні артрити: анкілозуючий спондилоартрит – хвороба Бехтерева, псоріатичний артрит, реактивний артрит (синдром Рейтера);
подагра, псевдоподагра;
остеоартрит;
тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт;
- больовий синдром, у тому числі слабкий, помірний та виражений:
головний біль;
зубний біль;
посттравматичний та післяопераційний больовий синдром;
больовий синдром при онкологічних захворюваннях;
альгодисменорея;
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, спільне застосування з якими не рекомендується
Інші нестероїдні протизапальні засоби (включаючи селективні інгібітори ЦОГ2) та саліцилати у високих дозах: підвищений ризик розвитку виразок та кровотеч шлунково-кишкового тракту.
Антикоагулянти
Підвищений ризик розвитку кровотеч при сумісному застосуванні з такими препаратами:
гепарин;
антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин);
інгібітори агрегації тромбоцитів (наприклад, тиклопідин, клопідогрел);
інгібітори тромбіну (наприклад, дабігатран);
прямі інгібітори фактора зсідання Xa (наприклад, апіксабан, ривароксабан, едоксабан).
Якщо спільне застосування не можна уникнути, за пацієнтом слід здійснювати ретельне спостереження.
Препарати літію
Через зниження екскреції літію нирками виникає ризик підвищення плазмових концентрацій літію, що іноді досягають токсичного рівня. При необхідності слід ретельно стежити за рівнем літію в плазмі та коригувати дозу препаратів літію під час та після застосування нестероїдних протизапальних засобів.
Метотрексат у дозах понад 15 мг на тиждень
Можливий підвищений ризик гематологічної токсичності метотрексату, особливо при застосуванні у високих дозах (> 15 мг на тиждень), що, ймовірно, пов'язане з витісненням метотрексату, пов'язаного з білками, та зниженням його ниркового кліренсу.
Препарати, при сумісному застосуванні з якими слід бути обережними. примом підвищує ризик розвитку гіперкаліємії). Ризик гіперкаліємії підвищується, якщо вищезазначені препарати застосовуються спільно.
Діуретичні засоби
У пацієнтів, які приймають діуретики (особливо у зневоднених пацієнтів), підвищується ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зниження ниркового кровотоку, спричиненого інгібуванням простагландинів. У таких пацієнтів має бути заповнена втрата рідини до початку спільної терапії, а також має здійснюватися моніторинг функції нирок після початку терапії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Інгібітори АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину II У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (наприклад, у зневоднених пацієнтів та пацієнтів похилого віку) спільне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II та препаратів, що інгібують ЦОГ, може призводити до подальшого зниження гострої ниркової недостатності.
Метотрексат у дозах нижче 15 мг на тиждень.
Протягом перших тижнів спільного застосування слід щотижня контролювати загальний аналіз крові. Контроль слід здійснювати частіше у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів із порушенням функції нирок.
Пентоксифілін
Спільне застосування з пентоксифіліном підвищує ризик розвитку кровотеч. Необхідно частіше проводити клінічний огляд та визначення часу кровотечі.
Тінофовір
Спільне застосування тенофовіру дисопроксил фумарату та нестероїдних протизапальних засобів може підвищувати ризик розвитку ниркової недостатності.
Нікоранділ
Спільне застосування нікорандилу та нестероїдних протизапальних засобів може підвищувати ризик розвитку серйозних ускладнень, таких як виразки, перфорація та кровотеча з органів шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Особливі вказівки»).
Серцеві глікозиди
Не було відзначено фармакокінетичних взаємодій між кетопрофеном та дигоксином. Однак при їх спільному застосуванні слід бути обережними, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть послаблювати функцію нирок і знижувати нирковий кліренс серцевих глікозидів.
Кортикостероїди
Підвищений ризик виразок та кровотеч органів шлунково-кишкового тракту при сумісному застосуванні (див. розділ «Особливі вказівки»).
Препарати, взаємодія з якими слід враховувати
Антигіпертензивні препарати (бета-блокатори, інгібітори АПФ, діуретики) Ризик ослаблення антигіпертензивних ефектів (за рахунок інгібування нестероїдних протизапальних засобів вазодилатируючих простагландинів).
Тромболітичні препарати
Підвищений ризик кровотечі.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗЗ) Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі (див. розділ «Особливі вказівки»).
Пробенецид
Спільне застосування з пробенецидом може значно знизити плазмовий кліренс кетопрофену.
Препарати, взаємодія з якими слід брати до уваги
Циклоспорин, такролімус
Ризик додаткової нефротоксичної дії, особливо у пацієнтів похилого віку.
ПередозуванняВипадки передозування спостерігалися при застосуванні кетопрофену в дозах до 2,5 г.
Як і у разі інших нестероїдних протизапальних засобів, при передозуванні кетопрофену можуть спостерігатися нудота, блювання, біль у животі, блювання з кров'ю, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення нирок та ниркова недостатність.
При передозуванні показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля.
Лікування – симптоматичне; вплив кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою засобів, що знижують секрецію залоз шлунка (наприклад, інгібіторів протонної помпи або блокаторів Н2-гістамінових рецепторів) та простагландинів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).
Фармакодинаміка:
Кетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗЗ). Кетопрофен має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.
Кетопрофен блокує дію ферменту циклооксигенази 1 і 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2) і, частково, ліпооксигенази, що призводить до придушення синтезу простагландинів (у тому числі і в центральній нервовій системі (ЦНС), найімовірніше, гіпоталамусі).
Стабілізує in vitro та in vivo ліпосомальні мембрани, при високих концентраціях in vitro кетопрофен пригнічує синтез брадикініну та лейкотрієнів.
Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.
Фармакокінетика:
Абсорбція
Кетопрофен легко абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), біодоступність – 90%. Зв'язок із білками плазми крові – 99 %. При внутрішньому прийомі 100 мг кетопрофену максимальні концентрації (Сmах) препарату в плазмі крові (10,4 мкг/мл) досягаються через 1 год 22 хв.
Розподіл
Кетопрофен більш ніж на 90% пов'язаний з білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією. Об'єм розподілу у тканинах становить від 0,1 л/кг до 0,2 л/кг. Кетопрофен проникає у синовіальну рідину. Через 3 години після застосування кетопрофену в дозі 100 мг його концентрація в плазмі становить приблизно 3,0 мкг/мл, а концентрація в синовіальній рідині – 1,5 мкг/мл. Після 9 год концентрація препарату в плазмі крові та синовіальної рідини становить, відповідно, 0,3 мгк/мл та 0,8 мкг/мл. Це означає, що кетопрофен повільно проникає в синовіальну рідину і повільно елімінується, в той час як його плазмова концентрація знижується раніше.
При сумісному застосуванні кетопрофену з їжею його абсорбція сповільнюється, і плазмова концентрація трохи знижується, проте біодоступність залишається незмінною. Після перорального застосування 50 мг кетопрофену 4 р/добу на фоні голодування пікова плазмова концентрація становила 3,9 мкг/л (через 1,5 год); при сумісному застосуванні з їжею вона знижувалася до 2,0 мкг/л (через 2 год).
Рівноважна концентрація кетопрофену досягається в крові через 24 години після його прийому. У пацієнтів похилого віку рівноважна концентрація досягалася через 8,7 години та становила 6,3 мкг/мл.
Метаболізм та виведення
Кетопрофен піддається інтенсивному метаболізму при дії мікросомальних ферментів печінки, період напіввиведення (Т1/2) становить 2 години. Кетопрофен зв'язується з глюкуроновою кислотою і виводиться з організму у вигляді глюкуроніду. Після перорального застосування плазмовий кліренс кетопрофену становить 1,16 мл/хв/кг. Активних метаболітів кетопрофену немає. Від 70% до 80% кетопрофену виводиться нирками протягом 24 годин, переважно (більше 90%) у формі глюкуроніду кетопрофену, і близько 10% виводиться кишківником.
У пацієнтів із печінковою недостатністю кетопрофен може акумулюватись у тканинах; таким пацієнтам необхідно призначати препарат у мінімальній терапевтичній дозі.
У пацієнтів з нирковою недостатністю кліренс кетопрофену знижений, збільшуючи період напіввиведення (Т1/2) на 1 год.
У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену протікають повільніше, що має клінічне значення лише для пацієнтів із зниженою функцією нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність
Інгібування синтезу простагландинів може мати небажаний вплив на перебіг вагітності та/або на ембріональний розвиток. Дані, отримані в ході епідеміологічних досліджень при застосуванні інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності, підтверджують підвищення ризику аборту мимовільного і формування вад серця (1-1,5%). Ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування.
Застосовувати препарат вагітним жінкам у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише у випадку, коли передбачувана користь для матері виправдовують можливий ризик для плода. У разі доведеної користі застосування кетопрофену у жінок у І та ІІ триместрах вагітності та у жінок, які планують вагітність, слід дотримуватися мінімальної ефективної дози препарату та тривалості лікування.
Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть токсично впливати на плід, призводячи до передчасного закриття артеріальної протоки та легеневої гіпертензії, а також ниркової дисфункції, яка може призводити до ниркової недостатності та розвитку маловоддя.
У вагітних жінок під час ІІІ триместру вагітності можливий розвиток слабкості пологової активності матки та збільшення часу кровотечі навіть при застосуванні низьких доз кетопрофену.
Отже, застосування кетопрофену під час ІІІ триместру вагітності протипоказане. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування кетопрофену не рекомендовано при грудному вигодовуванні
.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, < 1/100), рідко (>1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000); частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити виходячи з наявних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи рідко: геморагічна анемія;
частота невідома: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, порушення функції кісткового мозку, гемолітична анемія, лейкопенія.
Порушення імунної системи частота невідома: анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок).
Порушення з боку обміну речовин та харчування частота невідома: гіпонатріємія, гіперкаліємія (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення психіки частота невідома: сплутаність свідомості, емоційна лабільність.
Порушення з боку нервової системи нечасті: головний біль, запаморочення, сонливість;
рідко: парестезія;
частота невідома: асептичний менінгіт, судоми, порушення смакових відчуттів, вертиго.
Порушення органу зору рідко: нечітке зір (дивись розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення рідко: шум у вухах.
Порушення серця частота невідома: серцева недостатність.
Порушення судин частота невідома: підвищення артеріального тиску, вазодилатація, васкуліт (включаючи лейкоцитокластичний васкуліт).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння рідко: загострення бронхіальної астми;
частота невідома: бронхоспазм (особливо у пацієнтів з гіперчутливістю до нестероїдних протизапальних засобів), риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: нудота, блювання, диспепсія, біль у животі;
нечасто: запор, діарея, здуття живота, гастрит;
рідко: виразка, стоматит;
дуже рідко: загострення виразкового коліту чи хвороби Крона, шлунково-кишкова кровотеча, перфорація, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів рідко: гепатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин нечасто: висипання на шкірі, свербіж шкіри;
частота невідома: фотосенсибілізація, алопеція, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, еритема, бульозний висип, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
Порушення з боку нирок та сечових шляхів частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, нефритичний синдром, нефротичний синдром, аномальні значення показників функції нирок.
Загальні розлади та порушення у місці введення нечасто: набряки;
частота невідома: підвищена стомлюваність.
Лабораторні та інструментальні дані рідко: збільшення маси тіла.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані дають підстави припускати, що застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо при тривалому застосуванні у високих дозах) може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда та інсульту) (див. розділ «Особливі вказівки»).
особливі вказівкиІмовірність розвитку небажаних реакцій може бути знижена при застосуванні препарату у мінімально ефективних дозах протягом максимально короткого періоду часу, необхідного для усунення симптомів.
Не слід поєднувати прийом кетопрофену з прийомом інших нестероїдних протизапальних засобів та/або інгібіторів ЦОГ2.
Реакції з боку шлунково-кишкового тракту
Слід бути обережними при сумісному застосуванні з препаратами, які можуть підвищити ризик утворення виразок або кровотечі, такими як глюкокортикостероїди для прийому внутрішньо, антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагреганти (наприклад, ацетилсанік) "Взаємодія з іншими лікарськими препаратами").
Повідомлялося про розвиток шлунково-кишкових кровотеч, виразок та перфорацій (з можливим летальним результатом) під час застосування НПЗП на будь-якому етапі лікування, незалежно від наявності загрозливих симптомів або тяжких захворювань шлунково-кишкового тракту в анамнезі.
У пацієнтів похилого віку існує підвищений ризик розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, таких як шлунково-кишкова кровотеча та перфорація (з можливим летальним наслідком) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У разі розвитку шлунково-кишкової кровотечі або утворення виразок органів шлунково-кишкового тракту при застосуванні кетопрофену лікування слід негайно припинити.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації підвищується при застосуванні більш високих доз нестероїдних протизапальних засобів, при наявності виразкової хвороби в анамнезі, особливо ускладненої кровотечею або перфорацією, та при застосуванні у літніх пацієнтів. У цих груп пацієнтів лікування слід розпочинати з мінімально можливих доз. Слід розглянути спільне застосування з гастропротективними препаратами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи) у даних груп пацієнтів, а також у пацієнтів, яким необхідне застосування ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах або інших препаратів, що підвищують ризик розвитку небажаних реакцій з боку травного тракту (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Пацієнти з небажаними реакціями з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо пацієнти похилого віку) повинні повідомляти про всі незвичайні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (передусім про шлунково-кишкову кровотечу), особливо на початкових етапах лікування.
Існують епідеміологічні дані, що свідчать про зв'язок застосування кетопрофену з високим ризиком розвитку тяжкої шлунково-кишкової токсичності, порівнянної з такою при застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів, особливо у високих дозах (див. розділ «Протипоказання»).
Нестероїдні протизапальні засоби слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки це може призводити до загострення даних захворювань (див. розділ «Побічна дія»).
Серцево-судинні реакції та реакції з боку судин головного мозку
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані припускають, що застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту) . На підставі наявних даних не можна виключити такий ризик при застосуванні кетопрофену.
Як і при застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів, слід приділяти особливу увагу при застосуванні у пацієнтів з декомпенсованою гіпертонічною хворобою, серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями, а також перед початком тривалого лікування у пацієнтів з факторами ризику серцево- судинних захворювань (підвищений артеріальний тиск, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Повідомлялося про підвищення ризику розвитку артеріальних тромбозів при застосуванні неаспіринових нестероїдних протизапальних засобів для усунення периопераційних болів при аорто-коронарному шунтуванні.
Необхідно бути обережними при застосуванні кетопрофену у пацієнтів з підвищенням артеріального тиску в анамнезі та/або серцевою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів повідомлялося про затримку рідини та розвиток набряків.
Реакції з боку шкіри
Дуже рідко повідомлялося про розвиток тяжких реакцій з боку шкіри (з можливим летальним результатом), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов'язаних із застосуванням НПЗП (див. розділ «Побічна дія»). Найбільший ризик розвитку цих станів посідає початок терапії, здебільшого вони розвивалися протягом першого місяця лікування. Слід припинити застосування кетопрофену при першій появі висипу, виразки слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості.
Порушення з боку дихальної системи
У пацієнтів з бронхіальною астмою у поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом та/або поліпами носової порожнини існує більш високий ризик розвитку алергічних реакцій до ацетилсаліцилової кислоти та/або нестероїдних протизапальних засобів, ніж у інших людей. Застосування цих препаратів може призводити до астматичних нападів або бронхоспазму, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні засоби в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).
Гіперкаліємія
Можливий розвиток гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, нирковою недостатністю та/або при сумісному застосуванні з калійзберігаючими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»). У таких пацієнтів слід ретельно контролювати рівень калію.
Вплив на функцію нирок
Під час початку лікування слід ретельно спостерігати за функцією нирок у пацієнтів із серцевою недостатністю, цирозом або нефрозом, у пацієнтів, які отримують діуретичну терапію, та у пацієнтів із хронічною хворобою нирок (особливо у пацієнтів похилого віку). У цих груп пацієнтів застосування кетопрофену може призвести до зниження ниркового кровотоку, спричиненого інгібуванням простагландинів, та декомпенсації ниркової функції.
Вплив на функцію печінки
У пацієнтів з відхиленнями у функціональних тестах печінки або із захворюваннями печінки в анамнезі слід періодично контролювати рівень «печінкових» трансаміназ, особливо при тривалому лікуванні.
При застосуванні кетопрофену повідомлялося про рідкісні випадки розвитку жовтяниці та гепатиту.
Інші ефекти
У разі виявлення ознак інфекційного захворювання слід звернути увагу, що протизапальні, знеболювальні та жарознижувальні властивості кетопрофену, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, можуть маскувати звичайні ознаки прогресування інфекції, такі як лихоманка.
Застосування кетопрофену може впливати на жіночу фертильність, тому препарат не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Пацієнткам із безпліддям (у т.ч. таким, що проходить обстеження) слід розглянути питання про відмову від НПЗП.
У разі виникнення порушень з боку органів зору, таких як помутніння зору та ін., лікування слід негайно припинити.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Даних про негативний вплив препарату Кетонал у рекомендованих дозах на здатність керувати автомобілем або роботу з механізмами немає. Разом з тим, пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату виникають сонливість, запаморочення, судоми або інші неприємні відчуття з боку нервової системи, включаючи порушення зору, слід утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДорослі та діти старше 15 років
.
Кетонал таблетки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг слід ковтати повністю під час або після їжі, запиваючи водою.
Зазвичай препарат призначають по 1 таблетці двічі на день.
Препарати для прийому внутрішньо Кетонал можна поєднувати із застосуванням ректальних супозиторіїв, наприклад, пацієнт може прийняти 1 таблетку (100 мг) Кетонал вранці і ввести 1 супозиторій (100 мг) ректально ввечері. Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг/добу.
Слід ретельно оцінити ризики та користь від лікування перед застосуванням препарату у дозі 200 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»).
Пацієнти з печінковою та/або нирковою недостатністю
При застосуванні у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю рекомендується знижувати початкову дозу препарату, підтримуючи надалі мінімально ефективну дозу. Застосування кетопрофену у пацієнтів з тяжкою нирковою та/або печінковою недостатністю протипоказано.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку рекомендується знижувати початкову дозу, підтримуючи надалі мінімально ефективну дозу. Літні пацієнти більш схильні до розвитку небажаних реакцій.
Не рекомендується перевищувати максимальної добової дози препарату.
З метою зниження ризику розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) пацієнтам з факторами ризику рекомендується одночасно призначати прийом інгібіторів протонної помпи.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Кетонал таб п/об пленочной 100мг фл 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
ядро таблетки: кетопрофен – 100,000 мг;
допоміжні речовини:
магнію стеарат – 1,600 мг; кремнію діоксид колоїдний – 1,200 мг; повідон - 5,000 мг; крохмаль кукурудзяний – 44,200 мг; тальк – 8,000 мг; лактоза – 60,000 мг.
склад плівкової оболонки: гіпромелоза (4,622 мг), макрогол 400 (0,940 мг), індигокармін Е132 (0,153 мг), титану діоксид (1,054 мг), тальк (0,281 мг), віск карнаубський (0,050 мг).
Опис:
світло-блакитні, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг
По 20 таблеток, покритих плівковою оболонкою, поміщають у флакон темного скла, закупорений пластмасовою кришкою з кільцем безпеки.
Протипоказанняпідвищена чутливість до кетопрофену або інших компонентів препарату, а також саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ);
повне або неповне поєднання бронхіальної астми, ангіоневротичного набряку, кропив'янки, гострого риніту, рецидивуючого поліпозу носа або приносових пазух та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки у стадії загострення, а також шлунково-кишкові виразки, кровотечі та перфорації;
хронічна диспепсія, запальні захворювання кишок, виразковий коліт; хвороба Крона, дивертикуліт у стадії загострення;
гемофілія та інші порушення згортання крові (у тому числі геморагічний діатез);
дитячий вік (до 15 років);
тяжка печінкова недостатність, активне захворювання печінки;
тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), прогресуючі захворювання нирок, підтверджена гіперкаліємія;
декомпенсована серцева недостатність; післяопераційний період після аорто-коронарного шунтування;
цереброваскрулярні та інші кровотечі;
ІІІ триместр вагітності;
період грудного вигодовування;
дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
З обережністю:
Бронхіальна астма в анамнезі, клінічно виражені серцево-судинні, цереброваскулярні захворювання та захворювання периферичних артерій, дисліпідемія, прогресуючі захворювання печінки, гіпербілірубінемія, алкогольний цироз печінки, печінкова недостатність, ниркова недостатність (КК 30-60 мл) гіпертензія, захворювання крові, дегідратація, цукровий діабет, наявність інфекції Helicobacter pylori, тяжкі соматичні захворювання, літній вік, куріння, супутня терапія антикоагулянтами (наприклад, варфарин), антиагрегантами (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, нікорандил), глюко преднізолон), селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (наприклад, циталопрам, сертралін), пацієнти із зменшенням об'єму циркулюючої крові,тривале застосування нестероїдних протизапальних засобів.
Дозування100 мг
Показання до застосуванняСимптоматична терапія хворобливих та запальних процесів різного походження, у тому числі:
- запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату:
ревматоїдний артрит;
серонегативні артрити: анкілозуючий спондилоартрит – хвороба Бехтерева, псоріатичний артрит, реактивний артрит (синдром Рейтера);
подагра, псевдоподагра;
остеоартрит;
тендиніт, бурсит, міалгія, невралгія, радикуліт;
- больовий синдром, у тому числі слабкий, помірний та виражений:
головний біль;
зубний біль;
посттравматичний та післяопераційний больовий синдром;
больовий синдром при онкологічних захворюваннях;
альгодисменорея;
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, спільне застосування з якими не рекомендується
Інші нестероїдні протизапальні засоби (включаючи селективні інгібітори ЦОГ2) та саліцилати у високих дозах: підвищений ризик розвитку виразок та кровотеч шлунково-кишкового тракту.
Антикоагулянти
Підвищений ризик розвитку кровотеч при сумісному застосуванні з такими препаратами:
гепарин;
антагоністи вітаміну К (наприклад, варфарин);
інгібітори агрегації тромбоцитів (наприклад, тиклопідин, клопідогрел);
інгібітори тромбіну (наприклад, дабігатран);
прямі інгібітори фактора зсідання Xa (наприклад, апіксабан, ривароксабан, едоксабан).
Якщо спільне застосування не можна уникнути, за пацієнтом слід здійснювати ретельне спостереження.
Препарати літію
Через зниження екскреції літію нирками виникає ризик підвищення плазмових концентрацій літію, що іноді досягають токсичного рівня. При необхідності слід ретельно стежити за рівнем літію в плазмі та коригувати дозу препаратів літію під час та після застосування нестероїдних протизапальних засобів.
Метотрексат у дозах понад 15 мг на тиждень
Можливий підвищений ризик гематологічної токсичності метотрексату, особливо при застосуванні у високих дозах (> 15 мг на тиждень), що, ймовірно, пов'язане з витісненням метотрексату, пов'язаного з білками, та зниженням його ниркового кліренсу.
Препарати, при сумісному застосуванні з якими слід бути обережними. примом підвищує ризик розвитку гіперкаліємії). Ризик гіперкаліємії підвищується, якщо вищезазначені препарати застосовуються спільно.
Діуретичні засоби
У пацієнтів, які приймають діуретики (особливо у зневоднених пацієнтів), підвищується ризик розвитку ниркової недостатності внаслідок зниження ниркового кровотоку, спричиненого інгібуванням простагландинів. У таких пацієнтів має бути заповнена втрата рідини до початку спільної терапії, а також має здійснюватися моніторинг функції нирок після початку терапії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Інгібітори АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину II У пацієнтів зі зниженою функцією нирок (наприклад, у зневоднених пацієнтів та пацієнтів похилого віку) спільне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II та препаратів, що інгібують ЦОГ, може призводити до подальшого зниження гострої ниркової недостатності.
Метотрексат у дозах нижче 15 мг на тиждень.
Протягом перших тижнів спільного застосування слід щотижня контролювати загальний аналіз крові. Контроль слід здійснювати частіше у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів із порушенням функції нирок.
Пентоксифілін
Спільне застосування з пентоксифіліном підвищує ризик розвитку кровотеч. Необхідно частіше проводити клінічний огляд та визначення часу кровотечі.
Тінофовір
Спільне застосування тенофовіру дисопроксил фумарату та нестероїдних протизапальних засобів може підвищувати ризик розвитку ниркової недостатності.
Нікоранділ
Спільне застосування нікорандилу та нестероїдних протизапальних засобів може підвищувати ризик розвитку серйозних ускладнень, таких як виразки, перфорація та кровотеча з органів шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Особливі вказівки»).
Серцеві глікозиди
Не було відзначено фармакокінетичних взаємодій між кетопрофеном та дигоксином. Однак при їх спільному застосуванні слід бути обережними, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть послаблювати функцію нирок і знижувати нирковий кліренс серцевих глікозидів.
Кортикостероїди
Підвищений ризик виразок та кровотеч органів шлунково-кишкового тракту при сумісному застосуванні (див. розділ «Особливі вказівки»).
Препарати, взаємодія з якими слід враховувати
Антигіпертензивні препарати (бета-блокатори, інгібітори АПФ, діуретики) Ризик ослаблення антигіпертензивних ефектів (за рахунок інгібування нестероїдних протизапальних засобів вазодилатируючих простагландинів).
Тромболітичні препарати
Підвищений ризик кровотечі.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗЗ) Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі (див. розділ «Особливі вказівки»).
Пробенецид
Спільне застосування з пробенецидом може значно знизити плазмовий кліренс кетопрофену.
Препарати, взаємодія з якими слід брати до уваги
Циклоспорин, такролімус
Ризик додаткової нефротоксичної дії, особливо у пацієнтів похилого віку.
ПередозуванняВипадки передозування спостерігалися при застосуванні кетопрофену в дозах до 2,5 г.
Як і у разі інших нестероїдних протизапальних засобів, при передозуванні кетопрофену можуть спостерігатися нудота, блювання, біль у животі, блювання з кров'ю, мелена, порушення свідомості, пригнічення дихання, судоми, порушення нирок та ниркова недостатність.
При передозуванні показано промивання шлунка та застосування активованого вугілля.
Лікування – симптоматичне; вплив кетопрофену на шлунково-кишковий тракт можна послабити за допомогою засобів, що знижують секрецію залоз шлунка (наприклад, інгібіторів протонної помпи або блокаторів Н2-гістамінових рецепторів) та простагландинів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ).
Фармакодинаміка:
Кетопрофен є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗЗ). Кетопрофен має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію.
Кетопрофен блокує дію ферменту циклооксигенази 1 і 2 (ЦОГ1 і ЦОГ2) і, частково, ліпооксигенази, що призводить до придушення синтезу простагландинів (у тому числі і в центральній нервовій системі (ЦНС), найімовірніше, гіпоталамусі).
Стабілізує in vitro та in vivo ліпосомальні мембрани, при високих концентраціях in vitro кетопрофен пригнічує синтез брадикініну та лейкотрієнів.
Кетопрофен не впливає на стан суглобового хряща.
Фармакокінетика:
Абсорбція
Кетопрофен легко абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), біодоступність – 90%. Зв'язок із білками плазми крові – 99 %. При внутрішньому прийомі 100 мг кетопрофену максимальні концентрації (Сmах) препарату в плазмі крові (10,4 мкг/мл) досягаються через 1 год 22 хв.
Розподіл
Кетопрофен більш ніж на 90% пов'язаний з білками плазми, переважно з альбуміновою фракцією. Об'єм розподілу у тканинах становить від 0,1 л/кг до 0,2 л/кг. Кетопрофен проникає у синовіальну рідину. Через 3 години після застосування кетопрофену в дозі 100 мг його концентрація в плазмі становить приблизно 3,0 мкг/мл, а концентрація в синовіальній рідині – 1,5 мкг/мл. Після 9 год концентрація препарату в плазмі крові та синовіальної рідини становить, відповідно, 0,3 мгк/мл та 0,8 мкг/мл. Це означає, що кетопрофен повільно проникає в синовіальну рідину і повільно елімінується, в той час як його плазмова концентрація знижується раніше.
При сумісному застосуванні кетопрофену з їжею його абсорбція сповільнюється, і плазмова концентрація трохи знижується, проте біодоступність залишається незмінною. Після перорального застосування 50 мг кетопрофену 4 р/добу на фоні голодування пікова плазмова концентрація становила 3,9 мкг/л (через 1,5 год); при сумісному застосуванні з їжею вона знижувалася до 2,0 мкг/л (через 2 год).
Рівноважна концентрація кетопрофену досягається в крові через 24 години після його прийому. У пацієнтів похилого віку рівноважна концентрація досягалася через 8,7 години та становила 6,3 мкг/мл.
Метаболізм та виведення
Кетопрофен піддається інтенсивному метаболізму при дії мікросомальних ферментів печінки, період напіввиведення (Т1/2) становить 2 години. Кетопрофен зв'язується з глюкуроновою кислотою і виводиться з організму у вигляді глюкуроніду. Після перорального застосування плазмовий кліренс кетопрофену становить 1,16 мл/хв/кг. Активних метаболітів кетопрофену немає. Від 70% до 80% кетопрофену виводиться нирками протягом 24 годин, переважно (більше 90%) у формі глюкуроніду кетопрофену, і близько 10% виводиться кишківником.
У пацієнтів із печінковою недостатністю кетопрофен може акумулюватись у тканинах; таким пацієнтам необхідно призначати препарат у мінімальній терапевтичній дозі.
У пацієнтів з нирковою недостатністю кліренс кетопрофену знижений, збільшуючи період напіввиведення (Т1/2) на 1 год.
У пацієнтів похилого віку метаболізм та виведення кетопрофену протікають повільніше, що має клінічне значення лише для пацієнтів із зниженою функцією нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність
Інгібування синтезу простагландинів може мати небажаний вплив на перебіг вагітності та/або на ембріональний розвиток. Дані, отримані в ході епідеміологічних досліджень при застосуванні інгібіторів синтезу простагландину на ранніх термінах вагітності, підтверджують підвищення ризику аборту мимовільного і формування вад серця (1-1,5%). Ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості лікування.
Застосовувати препарат вагітним жінкам у І та ІІ триместрах вагітності можливе лише у випадку, коли передбачувана користь для матері виправдовують можливий ризик для плода. У разі доведеної користі застосування кетопрофену у жінок у І та ІІ триместрах вагітності та у жінок, які планують вагітність, слід дотримуватися мінімальної ефективної дози препарату та тривалості лікування.
Під час III триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть токсично впливати на плід, призводячи до передчасного закриття артеріальної протоки та легеневої гіпертензії, а також ниркової дисфункції, яка може призводити до ниркової недостатності та розвитку маловоддя.
У вагітних жінок під час ІІІ триместру вагітності можливий розвиток слабкості пологової активності матки та збільшення часу кровотечі навіть при застосуванні низьких доз кетопрофену.
Отже, застосування кетопрофену під час ІІІ триместру вагітності протипоказане. На сьогоднішній момент відсутні дані про виділення кетопрофену в грудне молоко, тому застосування кетопрофену не рекомендовано при грудному вигодовуванні
.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, < 1/100), рідко (>1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000); частота невідома (частоту виникнення явищ не можна визначити виходячи з наявних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи рідко: геморагічна анемія;
частота невідома: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, порушення функції кісткового мозку, гемолітична анемія, лейкопенія.
Порушення імунної системи частота невідома: анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок).
Порушення з боку обміну речовин та харчування частота невідома: гіпонатріємія, гіперкаліємія (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення психіки частота невідома: сплутаність свідомості, емоційна лабільність.
Порушення з боку нервової системи нечасті: головний біль, запаморочення, сонливість;
рідко: парестезія;
частота невідома: асептичний менінгіт, судоми, порушення смакових відчуттів, вертиго.
Порушення органу зору рідко: нечітке зір (дивись розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення рідко: шум у вухах.
Порушення серця частота невідома: серцева недостатність.
Порушення судин частота невідома: підвищення артеріального тиску, вазодилатація, васкуліт (включаючи лейкоцитокластичний васкуліт).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння рідко: загострення бронхіальної астми;
частота невідома: бронхоспазм (особливо у пацієнтів з гіперчутливістю до нестероїдних протизапальних засобів), риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту часто: нудота, блювання, диспепсія, біль у животі;
нечасто: запор, діарея, здуття живота, гастрит;
рідко: виразка, стоматит;
дуже рідко: загострення виразкового коліту чи хвороби Крона, шлунково-кишкова кровотеча, перфорація, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів рідко: гепатит, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, підвищення концентрації білірубіну.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин нечасто: висипання на шкірі, свербіж шкіри;
частота невідома: фотосенсибілізація, алопеція, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, еритема, бульозний висип, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
Порушення з боку нирок та сечових шляхів частота невідома: гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, нефритичний синдром, нефротичний синдром, аномальні значення показників функції нирок.
Загальні розлади та порушення у місці введення нечасто: набряки;
частота невідома: підвищена стомлюваність.
Лабораторні та інструментальні дані рідко: збільшення маси тіла.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані дають підстави припускати, що застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо при тривалому застосуванні у високих дозах) може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда та інсульту) (див. розділ «Особливі вказівки»).
особливі вказівкиІмовірність розвитку небажаних реакцій може бути знижена при застосуванні препарату у мінімально ефективних дозах протягом максимально короткого періоду часу, необхідного для усунення симптомів.
Не слід поєднувати прийом кетопрофену з прийомом інших нестероїдних протизапальних засобів та/або інгібіторів ЦОГ2.
Реакції з боку шлунково-кишкового тракту
Слід бути обережними при сумісному застосуванні з препаратами, які можуть підвищити ризик утворення виразок або кровотечі, такими як глюкокортикостероїди для прийому внутрішньо, антикоагулянти (наприклад, варфарин), селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або антиагреганти (наприклад, ацетилсанік) "Взаємодія з іншими лікарськими препаратами").
Повідомлялося про розвиток шлунково-кишкових кровотеч, виразок та перфорацій (з можливим летальним результатом) під час застосування НПЗП на будь-якому етапі лікування, незалежно від наявності загрозливих симптомів або тяжких захворювань шлунково-кишкового тракту в анамнезі.
У пацієнтів похилого віку існує підвищений ризик розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, таких як шлунково-кишкова кровотеча та перфорація (з можливим летальним наслідком) (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
У разі розвитку шлунково-кишкової кровотечі або утворення виразок органів шлунково-кишкового тракту при застосуванні кетопрофену лікування слід негайно припинити.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, виразки або перфорації підвищується при застосуванні більш високих доз нестероїдних протизапальних засобів, при наявності виразкової хвороби в анамнезі, особливо ускладненої кровотечею або перфорацією, та при застосуванні у літніх пацієнтів. У цих груп пацієнтів лікування слід розпочинати з мінімально можливих доз. Слід розглянути спільне застосування з гастропротективними препаратами (наприклад, мізопростолом або інгібіторами протонної помпи) у даних груп пацієнтів, а також у пацієнтів, яким необхідне застосування ацетилсаліцилової кислоти в низьких дозах або інших препаратів, що підвищують ризик розвитку небажаних реакцій з боку травного тракту (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Пацієнти з небажаними реакціями з боку шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо пацієнти похилого віку) повинні повідомляти про всі незвичайні симптоми з боку шлунково-кишкового тракту (передусім про шлунково-кишкову кровотечу), особливо на початкових етапах лікування.
Існують епідеміологічні дані, що свідчать про зв'язок застосування кетопрофену з високим ризиком розвитку тяжкої шлунково-кишкової токсичності, порівнянної з такою при застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів, особливо у високих дозах (див. розділ «Протипоказання»).
Нестероїдні протизапальні засоби слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із захворюваннями органів шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки це може призводити до загострення даних захворювань (див. розділ «Побічна дія»).
Серцево-судинні реакції та реакції з боку судин головного мозку
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані припускають, що застосування деяких нестероїдних протизапальних засобів (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов'язане з підвищеним ризиком розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту) . На підставі наявних даних не можна виключити такий ризик при застосуванні кетопрофену.
Як і при застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів, слід приділяти особливу увагу при застосуванні у пацієнтів з декомпенсованою гіпертонічною хворобою, серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями, а також перед початком тривалого лікування у пацієнтів з факторами ризику серцево- судинних захворювань (підвищений артеріальний тиск, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Повідомлялося про підвищення ризику розвитку артеріальних тромбозів при застосуванні неаспіринових нестероїдних протизапальних засобів для усунення периопераційних болів при аорто-коронарному шунтуванні.
Необхідно бути обережними при застосуванні кетопрофену у пацієнтів з підвищенням артеріального тиску в анамнезі та/або серцевою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості, оскільки при застосуванні нестероїдних протизапальних засобів повідомлялося про затримку рідини та розвиток набряків.
Реакції з боку шкіри
Дуже рідко повідомлялося про розвиток тяжких реакцій з боку шкіри (з можливим летальним результатом), включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз, пов'язаних із застосуванням НПЗП (див. розділ «Побічна дія»). Найбільший ризик розвитку цих станів посідає початок терапії, здебільшого вони розвивалися протягом першого місяця лікування. Слід припинити застосування кетопрофену при першій появі висипу, виразки слизових оболонок або будь-яких інших ознак гіперчутливості.
Порушення з боку дихальної системи
У пацієнтів з бронхіальною астмою у поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом та/або поліпами носової порожнини існує більш високий ризик розвитку алергічних реакцій до ацетилсаліцилової кислоти та/або нестероїдних протизапальних засобів, ніж у інших людей. Застосування цих препаратів може призводити до астматичних нападів або бронхоспазму, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або нестероїдні протизапальні засоби в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»).
Гіперкаліємія
Можливий розвиток гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, нирковою недостатністю та/або при сумісному застосуванні з калійзберігаючими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»). У таких пацієнтів слід ретельно контролювати рівень калію.
Вплив на функцію нирок
Під час початку лікування слід ретельно спостерігати за функцією нирок у пацієнтів із серцевою недостатністю, цирозом або нефрозом, у пацієнтів, які отримують діуретичну терапію, та у пацієнтів із хронічною хворобою нирок (особливо у пацієнтів похилого віку). У цих груп пацієнтів застосування кетопрофену може призвести до зниження ниркового кровотоку, спричиненого інгібуванням простагландинів, та декомпенсації ниркової функції.
Вплив на функцію печінки
У пацієнтів з відхиленнями у функціональних тестах печінки або із захворюваннями печінки в анамнезі слід періодично контролювати рівень «печінкових» трансаміназ, особливо при тривалому лікуванні.
При застосуванні кетопрофену повідомлялося про рідкісні випадки розвитку жовтяниці та гепатиту.
Інші ефекти
У разі виявлення ознак інфекційного захворювання слід звернути увагу, що протизапальні, знеболювальні та жарознижувальні властивості кетопрофену, як і інших нестероїдних протизапальних засобів, можуть маскувати звичайні ознаки прогресування інфекції, такі як лихоманка.
Застосування кетопрофену може впливати на жіночу фертильність, тому препарат не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Пацієнткам із безпліддям (у т.ч. таким, що проходить обстеження) слід розглянути питання про відмову від НПЗП.
У разі виникнення порушень з боку органів зору, таких як помутніння зору та ін., лікування слід негайно припинити.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
Даних про негативний вплив препарату Кетонал у рекомендованих дозах на здатність керувати автомобілем або роботу з механізмами немає. Разом з тим, пацієнтам, у яких на фоні застосування препарату виникають сонливість, запаморочення, судоми або інші неприємні відчуття з боку нервової системи, включаючи порушення зору, слід утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДорослі та діти старше 15 років
.
Кетонал таблетки, покриті плівковою оболонкою, 100 мг слід ковтати повністю під час або після їжі, запиваючи водою.
Зазвичай препарат призначають по 1 таблетці двічі на день.
Препарати для прийому внутрішньо Кетонал можна поєднувати із застосуванням ректальних супозиторіїв, наприклад, пацієнт може прийняти 1 таблетку (100 мг) Кетонал вранці і ввести 1 супозиторій (100 мг) ректально ввечері. Максимальна доза кетопрофену становить 200 мг/добу.
Слід ретельно оцінити ризики та користь від лікування перед застосуванням препарату у дозі 200 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»).
Пацієнти з печінковою та/або нирковою недостатністю
При застосуванні у пацієнтів з печінковою та/або нирковою недостатністю рекомендується знижувати початкову дозу препарату, підтримуючи надалі мінімально ефективну дозу. Застосування кетопрофену у пацієнтів з тяжкою нирковою та/або печінковою недостатністю протипоказано.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку рекомендується знижувати початкову дозу, підтримуючи надалі мінімально ефективну дозу. Літні пацієнти більш схильні до розвитку небажаних реакцій.
Не рекомендується перевищувати максимальної добової дози препарату.
З метою зниження ризику розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) пацієнтам з факторами ризику рекомендується одночасно призначати прийом інгібіторів протонної помпи.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Кетонал таб п/об пленочной 100мг фл 20 шт производится компанией САНДОЗ. Само производство расположено в стране Словения.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Кетонал таб п/об пленочной 100мг фл 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Кетонал таб п/об пленочной 100мг фл 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Аркетал ромфарм раствор для инф/д/в/м 50мг/мл амп 10 шт Аркетал ромфарм раствор для инф/д/в/м 50мг/мл амп 10 шт, Артрозилен капс. 320мг 10 шт Артрозилен капс. 320мг 10 шт, Артрум раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт Артрум раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт, Кетонал дуо капс. с модиф.высв. 150мг 30 шт Кетонал дуо капс. с модиф.высв. 150мг 30 шт, Кетонал капс. 50мг 25 шт Кетонал капс. 50мг 25 шт, Кетонал раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 50 шт Кетонал раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 50 шт, Кетонал таб п/об пленочной 100мг 20 шт Кетонал таб п/об пленочной 100мг 20 шт, Кетопрофен органика капс. 50мг 20 шт Кетопрофен органика капс. 50мг 20 шт, Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт, Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт, Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт, Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 5 шт... Кетопрофен раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 5 шт ветпром ад, Кетопрофен суппозитории рект. 100мг 10 шт Кетопрофен суппозитории рект. 100мг 10 шт, Кетопрофен таб 100мг фл 20 шт Кетопрофен таб 100мг фл 20 шт, Оки гранулы для сусп. 80мг/2г 12 шт Оки гранулы для сусп. 80мг/2г 12 шт, Оки суппозитории рект. 160мг 10 шт Оки суппозитории рект. 160мг 10 шт, Фламакс капс. 50мг 25 шт Фламакс капс. 50мг 25 шт, Фламакс раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт Фламакс раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 10 шт, Фламакс раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 5 шт Фламакс раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 5 шт, Фламакс раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 5 шт Фламакс раствор для инъекций 50мг/мл 2мл амп 5 шт, Фламакс форте таб п/об пленочной 100мг 20 шт Фламакс форте таб п/об пленочной 100мг 20 шт.
Пока нет комментариев