Изоптин ср 240 таб п/об пленочной пролонг 240мг 30 шт
Артикул:
404853
Топ продаж
Суперцена
Ізоптін СР 240 - це блокатор кальцієвих каналів, який має антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Препарат знижує опір периферичних судин, знижує тонус артерій та загальний периферичний опір. Його застосовують для лікування всіх типів артеріальної гіпертензії та надшлуночкової аритмії. Верапаміл - активна речовина препарату, швидко і майже повністю всмоктується в тонкому кишечнику, має період напіввиведення від трьох до семи годин та майже повністю метаболізується. Препарат Ізоптін доступний у формі таблеток з пролонгованим вивільненням діючої речовини.
Изоптин ср 240 таб п/об пленочной пролонг 240мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить 240 мг верапамілу гідрохлориду.
Активна речовина вбудована в гідроколоїдний матрикс альгінату, природного полісахариду. Швидкість вивільнення визначається дифузією та поверхневою ерозією. При контакті з рідким вмістом кишечника поверхня таблетки набухає з утворенням дифузійного гелеподібного шару. Спеціально включені поверхневі дефекти зумовлюють однорідну ерозію гелю і, отже, забезпечують майже постійні характеристики дифузії. Поєднання цих двох механізмів дозволяє контролювати вивільнення активної речовини з кінетикою майже нульового порядку протягом періоду близько семи годин.
Допоміжні речовини:
Мікрокристалічна целюлоза, альгінат натрію, повідон (постійна К = 30), магнію стеарат, вода очищена, гіпромелоза, макрогол 400, макрогол 6000, тальк, титану діоксид, хіноліновий жовтий, індиготин, віск глі.
Опис:
Світло-зелені капсулоподібної форми таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Пігулки з обох боків мають поперечні ризики. На одній стороні вказано два знаки "//".
Форма випуску:
Ізоптін CP 240 По 10,15 або 20 таблеток у блістер, виготовлений з ПВХ/ПВДХ/AL фольги.
По 1, 2, 3, 5 або 10 блістерів разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняАбсолютні
кардіогенні шок; ускладнений гострий інфаркт міокарда (брадикардія, виражена гіпотензія, лівошлуночкова недостатність); атріовентрикулярна блокада другого або третього ступеня; синдром слабкості синусового вузла (синдром брадикардії-тахікардії), синоатріальна блокада.
Відносні
Атріовентрикулярна блокада першого ступеня, брадикардія (Вплив на здатність до керування автомобілем та роботу з механізмами
Лікування артеріальної гіпертензії препаратом Ізоптін потребує регулярного медичного спостереження. Залежно від індивідуальної відповіді на лікування, здатність пацієнта до керування автомобілем або роботи з механізмами може бути знижена. Це особливо важливо в початковий період лікування, коли відбувається переведення з одного лікарського засобу на інше, і при прийомі в поєднанні з алкоголем.
Дозування240 мг
Показання до застосуванняартеріальна гіпертензія, хронічна стабільна стенокардія (класична стенокардія напруги); стенокардія, обумовлена спазмом судин (стенокардія Принцметала, варіантна).
Пароксизмальна надшлуночкова тахікардія; мерехтіння/тремтіння передсердь, що супроводжується тахіаритмією (за винятком Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW) синдрому, див. Протипоказання).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиДослідження in vitro свідчать про те, що верапамілу гідрохлорид метаболізується під дією ізоферментів CYP3A4, CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 та CYP2C18 цитохрому Р450. Клінічно значуща взаємодія була відзначена при одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4, які викликали підвищення рівнів верапамілу у плазмі, тоді як індуктори CYP3A4 знижували його концентрацію у плазмі. Відповідно, при одночасному застосуванні таких засобів слід враховувати можливість взаємодії*.
* Детальна інформація представлена в інструкції із застосування.
ПередозуванняСимптоми отруєння внаслідок передозування препарату Ізоптін залежать від прийнятої кількості препарату, часу проведення заходів щодо детоксикації та від скорочувальної здатності міокарда, що залежить від віку. Повідомлялося про фатальні випадки внаслідок передозування.
Переважають такі симптоми:
Падіння артеріального тиску (у деяких випадках до рівнів, які неможливо виміряти); шок, непритомність; атріовентрикулярна блокада першого і другого ступеня, часто у вигляді періодів Венкебаха з наявністю або без ритму, що висковзується; повна атріовентрикулярна блокада з повною атріовентрикулярною дисоціацією, що вислизає ритм, зупинка серця; синусова брадикардія, зупинка синусового вузла.
Терапевтичні заходи слід проводити залежно від тривалості та способу прийому препарату Ізоптін та від характеру та тяжкості симптомів отруєння.
У разі передозування великою кількістю таблеток пролонгованої дії, покритих оболонкою (тобто препаратом Ізоптін CP 240) необхідно мати на увазі, що активна речовина вивільняється та всмоктується в кишечнику протягом 48 годин після прийому препарату внутрішньо. Залежно від часу прийому препарату всередину окремі конгломерати залишків набряклих таблеток, що діють як активні депо, ймовірно будуть розташовуватися протягом усього шлунково-кишкового тракту.
Загальні заходи:
Якщо відсутня моторика шлунка та кишечника (ознаки перистальтики при аускультації), то доцільно провести промивання шлунка навіть через 12 годин після прийому препарату внутрішньо. Якщо існує підозра на передозування препарату Ізоптін CP 240, то показано проведення відповідних заходів, спрямованих на виведення препарату, наприклад, слід викликати блювання, промити шлунок та тонкий кишечник у поєднанні з ендоскопічним обстеженням, промити кишечник, прийняти проносні, блювотні засоби.
Звичайні невідкладні реанімаційні заходи включають закритий масаж серця, штучне дихання та електричну стимуляцію серця.
Спеціальні заходи:
Виключення впливів, пов'язаних із пригніченням функції серця, артеріальною гіпотензією та брадикардією.
Кальцій є специфічним антидотом: вводять 10-30 мл 10% розчину глюконату кальцію у вигляді внутрішньовенної ін'єкції (2,25 - 4,5 ммоль), при необхідності вводять повторно або у вигляді повільної краплинної інфузії (наприклад, 5 ммоль/год).
Може знадобитися проведення наступних заходів:
У разі атріовентрикулярної блокади другого або третього ступеня, синусової брадикардії, зупинки серця: атропін, ізопреналін, орсипреналін або стимуляція серця. У разі гіпотензії: допамін, добутамін, норадреналін.
У разі стійких ознак недостатності міокарда: допамін, добутамін, додаткові ін'єкції кальцію за потребою.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Блокатор кальцієвих каналів.
Фармакологічні властивості.
Верапаміл інгібує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини. Антиангінальний ефект пов'язаний з прямою дією на міокард та впливом на периферичну гемодинаміку (знижує тонус периферичних артерій, загальний периферичний опір). Блокада надходження іонів кальцію в клітину призводить до зменшення трансформації укладеної в макроергічних зв'язках АТФ енергії в механічну роботу та зниження скоротливості міокарда.
Антигіпертензивна ефективність препарату Ізоптін обумовлена зниженням опору периферичних судин без збільшення частоти скорочень серця як рефлекторна відповідь. Артеріальний тиск починає знижуватись безпосередньо в перший день лікування; цей ефект зберігається при тривалій терапії. Препарат Ізоптін застосовується для лікування всіх типів артеріальної гіпертензії: для монотерапії легкої або помірної артеріальної гіпертензії, у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами, особливо з діуретиками та відповідно до останніх спостережень, з інгібіторами АПФ при більш тяжкій артеріальній гіпертензії. Має вазодилатуючу, гіпотензивну, негативну іно- та хронотропну дію. Препарат Ізоптін має виражену антиаритмічну дію, особливо при надшлуночковій аритмії. Він затримує проведення імпульсу атріовентрикулярному вузлі. Внаслідок чого відновлюється синусовий ритм та/або частота скорочень шлуночків нормалізується, залежно від типу аритмії. Нормальна частота серцевих скорочень не змінюється або знижується.
Фармакокінетика:
Верапаміл, активна речовина препарату Ізоптін, швидко і майже повністю всмоктується в тонкому кишечнику. Ступінь всмоктування становить 90-92%. Період напіввиведення становить від трьох до семи годин після одноразового прийому препарату всередину. При багаторазовому прийомі період напіввиведення верапамілу може збільшуватись майже вдвічі порівняно з одноразовим прийомом. Верапаміл майже повністю метаболізується. Основним метаболітом є норверапаміл, який має фармакологічну активність, інші метаболіти в основному неактивні.
Верапаміл та його метаболіти виводяться в основному через нирки; лише 3-4% виводиться у незміненому вигляді. Протягом 24 годин 50% введеної дози препарату виводиться із сечею, протягом 48 годин 55-60% та протягом п'яти днів -70%. До 16% виводиться із калом. Нещодавно отримані результати свідчать про те, що немає відмінностей фармакокінетики верапамілу у осіб з нормальною функцією нирок та у хворих на термінальній стадії ниркової недостатності.
При ішемічній хворобі серця та артеріальної гіпертензії не виявлено кореляцію між терапевтичним ефектом та концентрацією препарату в плазмі крові; є лише певна залежність між рівнем препарату в плазмі та впливом на інтервал PR. Після прийому лікарських форм пролонгованої дії крива концентрації верапамілу в плазмі розтягується і стає більш пологою, ніж при введенні лікарських форм з нормальним вивільненням.
З білком плазми зв'язується близько 90% препарату.
Біодоступність:
Після перорального прийому верапаміл зазнає значного метаболізму першого проходження, який протікає майже виключно у печінці. Середня абсолютна біодоступність у здорових добровольців після одноразового прийому препарату становить 22%. Нещодавні дослідження серед пацієнтів з миготливою аритмією або стенокардією показали, що середні рівні біодоступності становлять 35% та 24% після одноразового прийому дози препарату внутрішньо та внутрішньовенного введення дози відповідно.
При багаторазовому прийомі препарату біодоступність збільшується майже вдвічі порівняно з одноразовим прийомом. Цей ефект, ймовірно, обумовлений частковим насиченням систем печінкових ферментів та/або транзиторним збільшенням кровообігу в печінці після одноразового прийому верапамілу. У пацієнтів з печінковою недостатністю, порівняно з особами з нормальною функцією печінки, біодоступність верапамілу була набагато вищою і спостерігалася затримка виведення лікарського засобу.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності (особливо у перший триместр) та під час годування груддю слід аналізувати потенційну користь від прийому препарату Ізоптін щодо можливого ризику для матері та дитини. У період годування груддю препарат необхідно відмінити.
Верапаміл проникає крізь плацентарний бар'єр; концентрації, що виявляються в плазмі пупкової вени, становили 20-92% концентрації у плазмі крові матері.
Виведення з грудним молоком
Верапаміл виводиться з грудним молоком, але при терапевтичних дозах його концентрації настільки низькі, що клінічний ефект у новонароджених малоймовірний.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаІноді при прийомі верапамілу у високих дозах або за наявності будь-яких серцево-судинних порушень може спостерігатися: аритмія на фоні брадикардії (синусова брадикардія, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада, першого, другого або третього ступеня або брадіаритмія з фібрилляцією) серцебиття, тахікардія, розвиток або посилення симптомів серцевої недостатності.
Повідомляється про досить часте виникнення запорів при прийомі препарату внутрішньо; у поодиноких випадках може розвинутись нудота, блювання, непрохідність кишечника, біль або почуття дискомфорту в животі, запаморочення або сонливість, підвищена стомлюваність, підвищена нервозність/тремор, набряк гомілки, еритроменалгія або парестезії.
У поодиноких випадках може виникати запаморочення, головний біль та припливи. У дуже поодиноких випадках може спостерігатися міалгія та артралгія. Рідко повідомляється про алергічні реакції (екзантема, кропив'янка, уртикарія, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенс-Джонсона). Також описано оборотне збільшення рівнів "печінкових" трансаміназ та/або лужної фосфатази, збільшення рівня пролактину.
У поодиноких випадках у пацієнтів похилого віку при тривалій терапії розвивалася гінекомастія, яка у всіх випадках була повністю оборотною після відміни препарату. Повідомлялося про випадки галактореї та імпотенції.
У надзвичайно поодиноких випадках під час тривалого лікування може розвинутись гіперплазія ясен, яка повністю оборотна після відміни препарату.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Таблетки препарату Ізоптін CP 240 пролонгованої дії, покриті оболонкою, слід зберігати у блістерній упаковці до застосування.
Препарат слід зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиТаблетки пролонгованої дії, покриті оболонкою, препарату Ізоптін CP 240 слід ковтати повністю, запиваючи водою, бажано під час їди або відразу після їди.
Тривалість застосування не обмежена.
Дози верапамілу, активної речовини у різних лікарських формах препарату Ізоптін слід застосовувати залежно від клінічної картини захворювання; багаторічний клінічний досвід показав, що середня доза всіх показань становить 240-360 мг на добу.
При тривалому лікуванні слід перевищувати добову дозу 480 мг; можливе тимчасове збільшення дози вище за цей рівень.
У пацієнтів з порушеною функцією печінки ефект верапамілу посилюється і стає тривалішим внаслідок уповільненого метаболізму лікарського засобу, що залежить від ступеня вираженості порушень функції печінки. У таких випадках дозу слід встановлювати з особливою обережністю та лікування слід починати з нижчих доз (тобто пацієнтам з цирозом печінки спочатку призначають 1 таблетку, вкриту оболонкою, препарату Ізоптін 40 мг двічі-тричі на добу.) * * Детальна інформація представлена в інструкції із застосування.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Изоптин ср 240 таб п/об пленочной пролонг 240мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить 240 мг верапамілу гідрохлориду.
Активна речовина вбудована в гідроколоїдний матрикс альгінату, природного полісахариду. Швидкість вивільнення визначається дифузією та поверхневою ерозією. При контакті з рідким вмістом кишечника поверхня таблетки набухає з утворенням дифузійного гелеподібного шару. Спеціально включені поверхневі дефекти зумовлюють однорідну ерозію гелю і, отже, забезпечують майже постійні характеристики дифузії. Поєднання цих двох механізмів дозволяє контролювати вивільнення активної речовини з кінетикою майже нульового порядку протягом періоду близько семи годин.
Допоміжні речовини:
Мікрокристалічна целюлоза, альгінат натрію, повідон (постійна К = 30), магнію стеарат, вода очищена, гіпромелоза, макрогол 400, макрогол 6000, тальк, титану діоксид, хіноліновий жовтий, індиготин, віск глі.
Опис:
Світло-зелені капсулоподібної форми таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Пігулки з обох боків мають поперечні ризики. На одній стороні вказано два знаки "//".
Форма випуску:
Ізоптін CP 240 По 10,15 або 20 таблеток у блістер, виготовлений з ПВХ/ПВДХ/AL фольги.
По 1, 2, 3, 5 або 10 блістерів разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняАбсолютні
кардіогенні шок; ускладнений гострий інфаркт міокарда (брадикардія, виражена гіпотензія, лівошлуночкова недостатність); атріовентрикулярна блокада другого або третього ступеня; синдром слабкості синусового вузла (синдром брадикардії-тахікардії), синоатріальна блокада.
Відносні
Атріовентрикулярна блокада першого ступеня, брадикардія (Вплив на здатність до керування автомобілем та роботу з механізмами
Лікування артеріальної гіпертензії препаратом Ізоптін потребує регулярного медичного спостереження. Залежно від індивідуальної відповіді на лікування, здатність пацієнта до керування автомобілем або роботи з механізмами може бути знижена. Це особливо важливо в початковий період лікування, коли відбувається переведення з одного лікарського засобу на інше, і при прийомі в поєднанні з алкоголем.
Дозування240 мг
Показання до застосуванняартеріальна гіпертензія, хронічна стабільна стенокардія (класична стенокардія напруги); стенокардія, обумовлена спазмом судин (стенокардія Принцметала, варіантна).
Пароксизмальна надшлуночкова тахікардія; мерехтіння/тремтіння передсердь, що супроводжується тахіаритмією (за винятком Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW) синдрому, див. Протипоказання).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиДослідження in vitro свідчать про те, що верапамілу гідрохлорид метаболізується під дією ізоферментів CYP3A4, CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9 та CYP2C18 цитохрому Р450. Клінічно значуща взаємодія була відзначена при одночасному застосуванні інгібіторів CYP3A4, які викликали підвищення рівнів верапамілу у плазмі, тоді як індуктори CYP3A4 знижували його концентрацію у плазмі. Відповідно, при одночасному застосуванні таких засобів слід враховувати можливість взаємодії*.
* Детальна інформація представлена в інструкції із застосування.
ПередозуванняСимптоми отруєння внаслідок передозування препарату Ізоптін залежать від прийнятої кількості препарату, часу проведення заходів щодо детоксикації та від скорочувальної здатності міокарда, що залежить від віку. Повідомлялося про фатальні випадки внаслідок передозування.
Переважають такі симптоми:
Падіння артеріального тиску (у деяких випадках до рівнів, які неможливо виміряти); шок, непритомність; атріовентрикулярна блокада першого і другого ступеня, часто у вигляді періодів Венкебаха з наявністю або без ритму, що висковзується; повна атріовентрикулярна блокада з повною атріовентрикулярною дисоціацією, що вислизає ритм, зупинка серця; синусова брадикардія, зупинка синусового вузла.
Терапевтичні заходи слід проводити залежно від тривалості та способу прийому препарату Ізоптін та від характеру та тяжкості симптомів отруєння.
У разі передозування великою кількістю таблеток пролонгованої дії, покритих оболонкою (тобто препаратом Ізоптін CP 240) необхідно мати на увазі, що активна речовина вивільняється та всмоктується в кишечнику протягом 48 годин після прийому препарату внутрішньо. Залежно від часу прийому препарату всередину окремі конгломерати залишків набряклих таблеток, що діють як активні депо, ймовірно будуть розташовуватися протягом усього шлунково-кишкового тракту.
Загальні заходи:
Якщо відсутня моторика шлунка та кишечника (ознаки перистальтики при аускультації), то доцільно провести промивання шлунка навіть через 12 годин після прийому препарату внутрішньо. Якщо існує підозра на передозування препарату Ізоптін CP 240, то показано проведення відповідних заходів, спрямованих на виведення препарату, наприклад, слід викликати блювання, промити шлунок та тонкий кишечник у поєднанні з ендоскопічним обстеженням, промити кишечник, прийняти проносні, блювотні засоби.
Звичайні невідкладні реанімаційні заходи включають закритий масаж серця, штучне дихання та електричну стимуляцію серця.
Спеціальні заходи:
Виключення впливів, пов'язаних із пригніченням функції серця, артеріальною гіпотензією та брадикардією.
Кальцій є специфічним антидотом: вводять 10-30 мл 10% розчину глюконату кальцію у вигляді внутрішньовенної ін'єкції (2,25 - 4,5 ммоль), при необхідності вводять повторно або у вигляді повільної краплинної інфузії (наприклад, 5 ммоль/год).
Може знадобитися проведення наступних заходів:
У разі атріовентрикулярної блокади другого або третього ступеня, синусової брадикардії, зупинки серця: атропін, ізопреналін, орсипреналін або стимуляція серця. У разі гіпотензії: допамін, добутамін, норадреналін.
У разі стійких ознак недостатності міокарда: допамін, добутамін, додаткові ін'єкції кальцію за потребою.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Блокатор кальцієвих каналів.
Фармакологічні властивості.
Верапаміл інгібує трансмембранний струм іонів кальцію в гладком'язові клітини. Антиангінальний ефект пов'язаний з прямою дією на міокард та впливом на периферичну гемодинаміку (знижує тонус периферичних артерій, загальний периферичний опір). Блокада надходження іонів кальцію в клітину призводить до зменшення трансформації укладеної в макроергічних зв'язках АТФ енергії в механічну роботу та зниження скоротливості міокарда.
Антигіпертензивна ефективність препарату Ізоптін обумовлена зниженням опору периферичних судин без збільшення частоти скорочень серця як рефлекторна відповідь. Артеріальний тиск починає знижуватись безпосередньо в перший день лікування; цей ефект зберігається при тривалій терапії. Препарат Ізоптін застосовується для лікування всіх типів артеріальної гіпертензії: для монотерапії легкої або помірної артеріальної гіпертензії, у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами, особливо з діуретиками та відповідно до останніх спостережень, з інгібіторами АПФ при більш тяжкій артеріальній гіпертензії. Має вазодилатуючу, гіпотензивну, негативну іно- та хронотропну дію. Препарат Ізоптін має виражену антиаритмічну дію, особливо при надшлуночковій аритмії. Він затримує проведення імпульсу атріовентрикулярному вузлі. Внаслідок чого відновлюється синусовий ритм та/або частота скорочень шлуночків нормалізується, залежно від типу аритмії. Нормальна частота серцевих скорочень не змінюється або знижується.
Фармакокінетика:
Верапаміл, активна речовина препарату Ізоптін, швидко і майже повністю всмоктується в тонкому кишечнику. Ступінь всмоктування становить 90-92%. Період напіввиведення становить від трьох до семи годин після одноразового прийому препарату всередину. При багаторазовому прийомі період напіввиведення верапамілу може збільшуватись майже вдвічі порівняно з одноразовим прийомом. Верапаміл майже повністю метаболізується. Основним метаболітом є норверапаміл, який має фармакологічну активність, інші метаболіти в основному неактивні.
Верапаміл та його метаболіти виводяться в основному через нирки; лише 3-4% виводиться у незміненому вигляді. Протягом 24 годин 50% введеної дози препарату виводиться із сечею, протягом 48 годин 55-60% та протягом п'яти днів -70%. До 16% виводиться із калом. Нещодавно отримані результати свідчать про те, що немає відмінностей фармакокінетики верапамілу у осіб з нормальною функцією нирок та у хворих на термінальній стадії ниркової недостатності.
При ішемічній хворобі серця та артеріальної гіпертензії не виявлено кореляцію між терапевтичним ефектом та концентрацією препарату в плазмі крові; є лише певна залежність між рівнем препарату в плазмі та впливом на інтервал PR. Після прийому лікарських форм пролонгованої дії крива концентрації верапамілу в плазмі розтягується і стає більш пологою, ніж при введенні лікарських форм з нормальним вивільненням.
З білком плазми зв'язується близько 90% препарату.
Біодоступність:
Після перорального прийому верапаміл зазнає значного метаболізму першого проходження, який протікає майже виключно у печінці. Середня абсолютна біодоступність у здорових добровольців після одноразового прийому препарату становить 22%. Нещодавні дослідження серед пацієнтів з миготливою аритмією або стенокардією показали, що середні рівні біодоступності становлять 35% та 24% після одноразового прийому дози препарату внутрішньо та внутрішньовенного введення дози відповідно.
При багаторазовому прийомі препарату біодоступність збільшується майже вдвічі порівняно з одноразовим прийомом. Цей ефект, ймовірно, обумовлений частковим насиченням систем печінкових ферментів та/або транзиторним збільшенням кровообігу в печінці після одноразового прийому верапамілу. У пацієнтів з печінковою недостатністю, порівняно з особами з нормальною функцією печінки, біодоступність верапамілу була набагато вищою і спостерігалася затримка виведення лікарського засобу.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності (особливо у перший триместр) та під час годування груддю слід аналізувати потенційну користь від прийому препарату Ізоптін щодо можливого ризику для матері та дитини. У період годування груддю препарат необхідно відмінити.
Верапаміл проникає крізь плацентарний бар'єр; концентрації, що виявляються в плазмі пупкової вени, становили 20-92% концентрації у плазмі крові матері.
Виведення з грудним молоком
Верапаміл виводиться з грудним молоком, але при терапевтичних дозах його концентрації настільки низькі, що клінічний ефект у новонароджених малоймовірний.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаІноді при прийомі верапамілу у високих дозах або за наявності будь-яких серцево-судинних порушень може спостерігатися: аритмія на фоні брадикардії (синусова брадикардія, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада, першого, другого або третього ступеня або брадіаритмія з фібрилляцією) серцебиття, тахікардія, розвиток або посилення симптомів серцевої недостатності.
Повідомляється про досить часте виникнення запорів при прийомі препарату внутрішньо; у поодиноких випадках може розвинутись нудота, блювання, непрохідність кишечника, біль або почуття дискомфорту в животі, запаморочення або сонливість, підвищена стомлюваність, підвищена нервозність/тремор, набряк гомілки, еритроменалгія або парестезії.
У поодиноких випадках може виникати запаморочення, головний біль та припливи. У дуже поодиноких випадках може спостерігатися міалгія та артралгія. Рідко повідомляється про алергічні реакції (екзантема, кропив'янка, уртикарія, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенс-Джонсона). Також описано оборотне збільшення рівнів "печінкових" трансаміназ та/або лужної фосфатази, збільшення рівня пролактину.
У поодиноких випадках у пацієнтів похилого віку при тривалій терапії розвивалася гінекомастія, яка у всіх випадках була повністю оборотною після відміни препарату. Повідомлялося про випадки галактореї та імпотенції.
У надзвичайно поодиноких випадках під час тривалого лікування може розвинутись гіперплазія ясен, яка повністю оборотна після відміни препарату.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Таблетки препарату Ізоптін CP 240 пролонгованої дії, покриті оболонкою, слід зберігати у блістерній упаковці до застосування.
Препарат слід зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиТаблетки пролонгованої дії, покриті оболонкою, препарату Ізоптін CP 240 слід ковтати повністю, запиваючи водою, бажано під час їди або відразу після їди.
Тривалість застосування не обмежена.
Дози верапамілу, активної речовини у різних лікарських формах препарату Ізоптін слід застосовувати залежно від клінічної картини захворювання; багаторічний клінічний досвід показав, що середня доза всіх показань становить 240-360 мг на добу.
При тривалому лікуванні слід перевищувати добову дозу 480 мг; можливе тимчасове збільшення дози вище за цей рівень.
У пацієнтів з порушеною функцією печінки ефект верапамілу посилюється і стає тривалішим внаслідок уповільненого метаболізму лікарського засобу, що залежить від ступеня вираженості порушень функції печінки. У таких випадках дозу слід встановлювати з особливою обережністю та лікування слід починати з нижчих доз (тобто пацієнтам з цирозом печінки спочатку призначають 1 таблетку, вкриту оболонкою, препарату Ізоптін 40 мг двічі-тричі на добу.) * * Детальна інформація представлена в інструкції із застосування.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Изоптин ср 240 таб п/об пленочной пролонг 240мг 30 шт производится компанией ЭББОТТ ЛЭБОРАТОРИС. Само производство расположено в стране Греция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Изоптин ср 240 таб п/об пленочной пролонг 240мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Изоптин ср 240 таб п/об пленочной пролонг 240мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Верапамил-ЛекТ таб 80 мг 50 шт Верапамил-ЛекТ таб 80 мг 50 шт, Верапамил раствор для инъекций 2.5мг/мл 2мл амп 10 шт Верапамил раствор для инъекций 2.5мг/мл 2мл амп 10 шт, Верапамил таб. 40 мг 30 шт Верапамил таб. 40 мг 30 шт, Верапамил таб п/об 80мг 30 шт Верапамил таб п/об 80мг 30 шт, Верапамил таб п/об 80мг 50 шт авва рус Верапамил таб п/об 80мг 50 шт авва рус, Верапамил таб п/об пленочной 40мг 30 шт Верапамил таб п/об пленочной 40мг 30 шт, Верапамил таб п/об пленочной 40мг 50 шт Верапамил таб п/об пленочной 40мг 50 шт, Верапамил таб п/об пленочной 40мг 50 шт озон Верапамил таб п/об пленочной 40мг 50 шт озон, Верапамил таб п/об пленочной 80мг 50 шт Верапамил таб п/об пленочной 80мг 50 шт.
Пока нет комментариев