Итраконазол капс 100 мг 14 шт
Ітраконазол капсули 100 мг 14 шт - це протигрибковий засіб, який ефективно бореться з інфекціями, викликаними дерматофітами, дріжджовими грибами та іншими патогенами. Прийом капсул після їди забезпечує максимальну біодоступність діючої речовини. Препарат накопичується в кератинових тканинах, особливо у шкірі та нігтях, що забезпечує тривалий терапевтичний ефект. Ітраконазол метаболізується печінкою і виділяється з організму фекаліями та сечею. Корекція дози може бути необхідною у пацієнтів з нирковою недостатністю та цирозом.
Итраконазол капс 100 мг 14 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: ітраконазол пелети - 464,00 мг, що містять ітраконазол - 100,00 мг.
Допоміжні речовини:
Цукрові пелети – 207,44 мг (цукроза – 80,0 – 91,5 %, крохмаль кукурудзяний – 8,5 – 20,0 %, вода – максимум 1,5 %), гіпромелоза – 130,11 мг, полоксамер 188 (Лутрол F68) – 25,94 мг, полоксамер 188 мікронізований (Лутрол мікро 68) – 0,51 мг;
Капсули тверді желатинові:
Вода – 13-16 %, барвник сонячний захід сонця жовтий (Е110) – 1 %, титану діоксид – 1 %, желатин – до 100 %.
Опис:
Тверді желатинові капсули № 0 оранжевого кольору, що містять сферичні мікрогранули (пеллети) від світло-жовтого до жовтувато-бежевого кольору.
Форма випуску:
Капсули 100мг. По 7 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до ітраконазолу та будь-якого з компонентів препарату;
Одночасний прийом з капсулами Ітраконазолу наступних препаратів:
- одночасний прийом субстратів ізоферменту CYP3A4, що подовжують інтервал QT (астемізол, беприділ, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол, мізоластин, пімозідна, хіні);
- інгібітори ГМГ-Коа редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин);
- одночасний пероральний прийом триазоламу та мідазоламу, нісолдипіну, елетриптану;
- препарати алкалоїдів ріжків такі як дигідроерготамін, ергометрин, - ерготамін і метилергометрин;
Непереносимість фруктози, дефіцит сахарази/ізомальтази, глюкозогалактозна мальабсорбція;
Дитячий вік віком до 3 років;
Вагітність та період лактації.
З обережністю – при цирозі печінки, хронічній нирковій недостатності, хронічній серцевій недостатності, гіперчутливості до інших азол, у дітей та пацієнтів похилого віку (див. також розділ «Особливі вказівки»).
Дозування100 мг
Показання до застосуванняДерматомікози;
Грибковий кератит;
Оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами;
Системні мікози:
Системний аспергільоз і кандидоз, Криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт): у пацієнтів з імунодефіцитом і у всіх пацієнтів з криптококозом центральної нервової системи капсули Ітраконазолу повинні призначатися тільки у випадках, якщо препарати першої лінії лікування не застосовують.
Гістоплазмоз, Споротрихоз, Паракокцидіоїдомікоз, Бластомікоз
Інші системні або тропічні мікози, що рідко зустрічаються;
Кандидамікози з ураженням шкіри або слизових, у тому числі вульвовагінальний кандидоз;
Висівкоподібний лишай.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами1. Лікарські засоби, що впливають на абсорбцію ітраконазолу:
Лікарські засоби, що зменшують кислотність шлунка, знижують абсорбцію ітраконазолу, що пов'язано з розчинністю оболонок капсул.
2. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу:
Ітраконазол переважно розщеплюється ферментом CYP3A4. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином і фенітоїном, що є потужними індукторами ферменту CYP3A4. Дослідженням було встановлено, що у цих випадках біодоступність ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, що є потенційними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак, аналогічні результати можна припустити. Сильні інгібітори ферменту CYP3A4, такі як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин, можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу.
3. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів:
Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Перед початком прийому супутніх лікарських препаратів необхідно проконсультуватися з лікарем щодо шляхів метаболізму даного препарату, зазначених в інструкції з медичного застосування. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу в плазмі поступово знижуються залежно від дози та тривалості лікування (див. розділ Фармакокінетика). Це необхідно брати до уваги при обговоренні інгібуючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби.
Прикладами таких ліків є:
Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом:
• Терфенадин, астемізол, мізоластин, цисаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, левометадон, сертиндол – спільне застосування цих лікарських засобів з ітраконазолом може викликати підвищення рівня цих речовин у плазмі та збільшувати ризик подовження інтервалу QT і в окремих випадках – виникнення миготливої аритмії шлуночків (torsade de pointes);
• Інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що розщеплюються ферментом CYP3A4, такі, як симвастатин і ловастатин;
• Мідазолам для прийому внутрішньо та триазолам;
• Алкалоїди ріжків такі як дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін і метилергометрин;
• Блокатори кальцієвих каналів – на додаток до можливої фармакокінетичної взаємодії, пов'язаної із загальним шляхом метаболізму за участю ферменту CYP3A4, блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який посилюється при одночасному прийомі з ітраконазолом.
Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентраціями у плазмі, дією, побічними ефектами. У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати:
• пероральні антикоагулянти;
• Інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір;
• Деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат;
• Розщеплювані ферментом CYP3A4 блокатори кальцієвих каналів, такі як верапаміл та похідні дигідропіридину;
• Деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус (також відомий як рапаміцин);
• Деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що розщеплюються ферментом CYP3A4, такі, як аторвастатин;
• Деякі глюкокортикостероїди, такі як будесонід, дексаметазон та метилпреднізолон;
• Інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизолам, мідазолам для внутрішньовенного введення, рифабутин, ебастин, ребоксетин, цилостазол, дизопірамід, елетриптан, галофантрин, репаглінід.
Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено.
Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону.
4. Вплив на зв'язування білків:
Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфаметазин при зв'язуванні з білками плазми.
ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід застосовувати підтримуючі заходи. Протягом першої години провести промивання шлунка та, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі.
Якогось специфічного антидоту не існує.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протигрибковий засіб
Код АТХ [J02AC02]
Фармакодинаміка:
Ітраконазол, похідне триазолу, активний щодо інфекцій, що викликаються дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum) і дрож. bicans, C.glabrata та C.krusei, Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp.); Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, Pseudallescheria boydii, Penicillium marneffei, а також іншими дріжджовими грибами та п.
Ітраконазол порушує синтез ергостеролу, що є важливим компонентом клітинної мембрани грибів, що зумовлює протигрибковий ефект препарату.
Фармакокінетика:
При пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу після їди. Максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 3-4 годин після прийому внутрішньо. Виведення з плазми є двофазним із кінцевим періодом напіввиведення 24-36 годин. При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (100 мг при прийомі один раз на добу), 1,1 мкг/мл (200 мг при прийомі один раз на добу) та 2, 0 мкг/мл (200 мг при прийомі двічі на добу). Ітраконазол на 998% зв'язується білками плазми. Концентрація ітраконазолу у крові становить 60 % від концентрації у плазмі.
Накопичення препарату в кератинових тканинах, особливо у шкірі, приблизно в 4 рази перевищує накопичення у плазмі, а швидкість його виведення залежить від регенерації епідермісу.
На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол виявляється в кератині нігтів вже через тиждень після початку лікування і зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у шкірному салі та меншою мірою в поті.
Ітраконазол добре розподіляється в тканинах, які схильні до грибкових уражень. Концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у два-три рази перевищували відповідні концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації в тканинах піхви зберігаються протягом 2 днів після закінчення 3-денного курсу лікування в дозі 200 мг на добу, і 3-х днів після закінчення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу.
Ітраконазол метаболізується печінкою із утворенням великої кількості метаболітів. Одним з таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має порівнянну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Протигрибкові концентрації препарату, які визначаються мікробіологічним методом, приблизно в 3 рази перевищували концентрації, виміряні за допомогою ВЕРХ. Виведення з фекаліями становить від 3 до 18 % дози. Виведення нирками становить менше 0,03%. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.
Оскільки повний період напіввиведення ітраконазолу та його концентрація у плазмі у пацієнтів з нирковою недостатністю дещо збільшено, можливо, потрібна корекція дози (див. розділ «Особливі вказівки»).
Оскільки повний період напіввиведення ітраконазолу та його концентрація у плазмі у хворих з цирозом дещо збільшено, можливо, буде потрібно корекція дози (див. розділ «Особливі вказівки»).
Вагітність та годування груддюВагітність є абсолютним протипоказанням для застосування препарату Ітраконазол.
Оскільки ітраконазол може проникати в грудне молоко, при необхідності застосування в період лактації жінкам, які застосовують капсули Ітраконазолу, слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі.
З боку гепатобіліарної системи: оборотне підвищення печінкових ферментів, гепатит, у дуже поодиноких випадках при застосуванні Міконіхолу розвивалося важке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем.
З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, периферична невропатія.
З боку імунної системи: анафілактичні, анафілактоїдні та алергічні реакції.
З боку шкірних покривів: у дуже рідкісних випадках - мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алопеція, світлочутливість.
Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, застійна серцева недостатність та набряк легень.
особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають капсули Ітраконазолу, необхідно використовувати адекватні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення.
Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. При одночасному прийомі ітраконазолу і блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, які можуть мати той самий ефект, необхідно бути обережними. Повідомлялося про випадки застійної серцевої недостатності, пов'язані з прийомом ітраконазолу. Ітраконазол не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевищує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику застійної серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність захворювань серця, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легень, такі як обструктивні ураження легень; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом капсул Ітраконазолу необхідно припинити. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом капсул Ітраконазолу необхідно припинити. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом капсул Ітраконазолу необхідно припинити.
При зниженій кислотності шлункового соку при цьому стані абсорбція ітраконазолу з капсул порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Ітраконазолу. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим блокатори Н2-гістамінових рецепторів та інгібітори протонової помпи рекомендується приймати капсули Ітраконазолу з колою.
У дуже поодиноких випадках при застосуванні ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відзначалося у пацієнтів, які вже мали захворювання печінки, у пацієнтів, з іншими тяжкими захворюваннями, які отримували терапію ітраконазолом за системними показаннями, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичокську дію. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом. Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю печінкових ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю печінкових ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю печінкових ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів.
Порушення функції печінки: ітраконазол метаболізується переважно у печінці. Оскільки у пацієнтів з порушеннями функції печінки повний Т1/2 ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрацій ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату.
Порушення функції нирок: Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю повний Т1/2 ітраконазолу дещо збільшений, рекомендується здійснювати контроль концентрацій ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату.
Пацієнти з імунодефіцитом: Біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або органів, що перенесли операцію з трансплантації.
Пацієнти з системними грибковими інфекціями, що становлять загрозу життю: внаслідок фармакокінетичних характеристик ітраконазолу у вигляді капсул не рекомендується для початку лікування системних мікозів, які становлять загрозу життю пацієнтів.
Хворі на СНІД:
Лікар повинен оцінити необхідність призначення підтримуючої терапії хворим на СНІД, який раніше отримував лікування з приводу системних грибкових інфекцій, наприклад, споротрихозу, бластомікозу, гістоплазмозу або криптококозу (як менінгеального, так і неменінгеального), у яких існує ризик рецидиву.
Лікування слід припинити у разі виникнення периферичної нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Ітраконазолу.
Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами:
Ітраконазол викликає побічні ефекти з боку центральної нервової системи та органів чуття, такі як запаморочення, порушення зору, включаючи розпливчастість та диплопію, які можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами та на роботу з механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від вологи та світла місці при температурі не вище 25 С. Зберігати у недоступному для дітей місці
Спосіб застосування та дозиДля оптимальної абсорбції препарату необхідно приймати Міконіхол у капсулах одразу після їди. Капсули слід ковтати повністю.
Тривалість лікування може бути скоригована, залежно від клінічної картини лікування.
При вульвовагінальному кандидозі – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів.
При висівковому лишаї - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів.
При дерматомікозах – 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.
Ураження висококератинізованих ділянок шкіри (дерматофітія стоп та кистей) – 200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів.
При грибковому кератиті – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня (тривалість лікування залежить від клінічної відповіді).
При оральному кандидозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (у деяких випадках у імунокомпромітованих осіб біодоступність ітраконазолу може знижуватись, що іноді потребує подвоєння дози).
Біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або з пересадженими органами. Отже, може знадобитися дворазове збільшення дози.
Оніхомікози - пульс-терапія:
Один курс пульс-терапії полягає у щоденному прийомі по 2 капсули Ітраконазолу двічі на добу (по 200 мг двічі на добу) протягом одного тижня;
Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок кистей рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується три курси. Проміжок між курсами протягом якого не потрібно приймати препарат становить 3 тижні;
Клінічні результати стануть очевидними після закінчення лікування, у міру відростання нігтів;
- при ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси з інтервалом 3 тижні;
- При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси з інтервалом 3 тижні.
Оніхомікози (безперервне лікування) – 200 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців.
Виведення ітраконазолу зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій.
При системному аспергільозі - 200 мг на добу протягом 2-5 місяців; при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг двічі на добу.
При кандидозі – 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів – 7 місяців, при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу.
При системному криптококоз без ознак менінгіту - 200 мг 1 раз на добу протягом 2-12 місяців.
При криптококовому менінгіті – 200 мг 2 рази на добу протягом 2-12 місяців.
Лікування гістоплазмозу починають із 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців.
При бластомікозі – 100 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців.
При споротрихозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців.
При паракокцидіоїдозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців.
При хромомікозі –100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців.
Режим дозування у педіатричній практиці:
Оскільки даних про застосування ітраконазолу у дітей недостатньо, рекомендується призначати препарат дітям лише у випадку, якщо можлива користь перевищує потенційний ризик. Відомо, що препарат призначався дітям віком від 3 до 16 років у дозуванні 100 мг 1 раз на день для лікування системних грибкових інфекцій, жодних побічних ефектів при цьому не було.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Итраконазол капс 100 мг 14 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: ітраконазол пелети - 464,00 мг, що містять ітраконазол - 100,00 мг.
Допоміжні речовини:
Цукрові пелети – 207,44 мг (цукроза – 80,0 – 91,5 %, крохмаль кукурудзяний – 8,5 – 20,0 %, вода – максимум 1,5 %), гіпромелоза – 130,11 мг, полоксамер 188 (Лутрол F68) – 25,94 мг, полоксамер 188 мікронізований (Лутрол мікро 68) – 0,51 мг;
Капсули тверді желатинові:
Вода – 13-16 %, барвник сонячний захід сонця жовтий (Е110) – 1 %, титану діоксид – 1 %, желатин – до 100 %.
Опис:
Тверді желатинові капсули № 0 оранжевого кольору, що містять сферичні мікрогранули (пеллети) від світло-жовтого до жовтувато-бежевого кольору.
Форма випуску:
Капсули 100мг. По 7 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до ітраконазолу та будь-якого з компонентів препарату;
Одночасний прийом з капсулами Ітраконазолу наступних препаратів:
- одночасний прийом субстратів ізоферменту CYP3A4, що подовжують інтервал QT (астемізол, беприділ, цизаприд, дофетилід, левацетилметадол, мізоластин, пімозідна, хіні);
- інгібітори ГМГ-Коа редуктази, що метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (ловастатин, симвастатин);
- одночасний пероральний прийом триазоламу та мідазоламу, нісолдипіну, елетриптану;
- препарати алкалоїдів ріжків такі як дигідроерготамін, ергометрин, - ерготамін і метилергометрин;
Непереносимість фруктози, дефіцит сахарази/ізомальтази, глюкозогалактозна мальабсорбція;
Дитячий вік віком до 3 років;
Вагітність та період лактації.
З обережністю – при цирозі печінки, хронічній нирковій недостатності, хронічній серцевій недостатності, гіперчутливості до інших азол, у дітей та пацієнтів похилого віку (див. також розділ «Особливі вказівки»).
Дозування100 мг
Показання до застосуванняДерматомікози;
Грибковий кератит;
Оніхомікози, спричинені дерматофітами та/або дріжджами та пліснявими грибами;
Системні мікози:
Системний аспергільоз і кандидоз, Криптококоз (включаючи криптококовий менінгіт): у пацієнтів з імунодефіцитом і у всіх пацієнтів з криптококозом центральної нервової системи капсули Ітраконазолу повинні призначатися тільки у випадках, якщо препарати першої лінії лікування не застосовують.
Гістоплазмоз, Споротрихоз, Паракокцидіоїдомікоз, Бластомікоз
Інші системні або тропічні мікози, що рідко зустрічаються;
Кандидамікози з ураженням шкіри або слизових, у тому числі вульвовагінальний кандидоз;
Висівкоподібний лишай.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами1. Лікарські засоби, що впливають на абсорбцію ітраконазолу:
Лікарські засоби, що зменшують кислотність шлунка, знижують абсорбцію ітраконазолу, що пов'язано з розчинністю оболонок капсул.
2. Лікарські засоби, що впливають на метаболізм ітраконазолу:
Ітраконазол переважно розщеплюється ферментом CYP3A4. Було вивчено взаємодію ітраконазолу з рифампіцином, рифабутином і фенітоїном, що є потужними індукторами ферменту CYP3A4. Дослідженням було встановлено, що у цих випадках біодоступність ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу значно знижується, що призводить до суттєвого зменшення ефективності препарату. Одночасне застосування ітраконазолу з цими препаратами, що є потенційними індукторами печінкових ферментів, не рекомендується. Дослідження взаємодії з іншими індукторами печінкових ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал та ізоніазид, не проводилися, однак, аналогічні результати можна припустити. Сильні інгібітори ферменту CYP3A4, такі як ритонавір, індинавір, кларитроміцин та еритроміцин, можуть збільшувати біодоступність ітраконазолу.
3. Вплив ітраконазолу на метаболізм інших лікарських засобів:
Ітраконазол може пригнічувати метаболізм препаратів, що розщеплюються ферментом CYP3A4. Результатом цього може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі й побічних ефектів. Перед початком прийому супутніх лікарських препаратів необхідно проконсультуватися з лікарем щодо шляхів метаболізму даного препарату, зазначених в інструкції з медичного застосування. Після припинення лікування концентрації ітраконазолу в плазмі поступово знижуються залежно від дози та тривалості лікування (див. розділ Фармакокінетика). Це необхідно брати до уваги при обговоренні інгібуючого ефекту ітраконазолу на супутні лікарські засоби.
Прикладами таких ліків є:
Препарати, які не можна призначати одночасно з ітраконазолом:
• Терфенадин, астемізол, мізоластин, цисаприд, дофетилід, хінідин, пімозид, левометадон, сертиндол – спільне застосування цих лікарських засобів з ітраконазолом може викликати підвищення рівня цих речовин у плазмі та збільшувати ризик подовження інтервалу QT і в окремих випадках – виникнення миготливої аритмії шлуночків (torsade de pointes);
• Інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що розщеплюються ферментом CYP3A4, такі, як симвастатин і ловастатин;
• Мідазолам для прийому внутрішньо та триазолам;
• Алкалоїди ріжків такі як дигідроерготамін, ергометрин, ерготамін і метилергометрин;
• Блокатори кальцієвих каналів – на додаток до можливої фармакокінетичної взаємодії, пов'язаної із загальним шляхом метаболізму за участю ферменту CYP3A4, блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який посилюється при одночасному прийомі з ітраконазолом.
Препарати, при призначенні яких необхідно стежити за їх концентраціями у плазмі, дією, побічними ефектами. У разі одночасного призначення з ітраконазолом дозу цих препаратів, якщо необхідно, слід зменшувати:
• пероральні антикоагулянти;
• Інгібітори ВІЛ-протеази, такі як ритонавір, індинавір, саквінавір;
• Деякі протипухлинні препарати, такі як алкалоїди барвінку рожевого, бусульфан, доцетаксел, триметрексат;
• Розщеплювані ферментом CYP3A4 блокатори кальцієвих каналів, такі як верапаміл та похідні дигідропіридину;
• Деякі імуносупресивні засоби: циклоспорин, такролімус, сиролімус (також відомий як рапаміцин);
• Деякі інгібітори редуктази ГМГ-КоА, що розщеплюються ферментом CYP3A4, такі, як аторвастатин;
• Деякі глюкокортикостероїди, такі як будесонід, дексаметазон та метилпреднізолон;
• Інші препарати: дигоксин, карбамазепін, буспірон, алфентаніл, алпразолам, бротизолам, мідазолам для внутрішньовенного введення, рифабутин, ебастин, ребоксетин, цилостазол, дизопірамід, елетриптан, галофантрин, репаглінід.
Взаємодії між ітраконазолом та зидовудином та флувастатином не виявлено.
Не відзначалося впливу ітраконазолу на метаболізм етинілестрадіолу та норетистерону.
4. Вплив на зв'язування білків:
Дослідження in vitro продемонстрували відсутність взаємодії між ітраконазолом та такими препаратами, як іміпрамін, пропранолол, діазепам, циметидин, індометацин, толбутамід та сульфаметазин при зв'язуванні з білками плазми.
ПередозуванняДані відсутні. При випадковому передозуванні слід застосовувати підтримуючі заходи. Протягом першої години провести промивання шлунка та, якщо це необхідно, призначити активоване вугілля. Ітраконазол не виводиться при гемодіалізі.
Якогось специфічного антидоту не існує.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протигрибковий засіб
Код АТХ [J02AC02]
Фармакодинаміка:
Ітраконазол, похідне триазолу, активний щодо інфекцій, що викликаються дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum) і дрож. bicans, C.glabrata та C.krusei, Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Trichosporon spp., Geotrichum spp.); Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis, Pseudallescheria boydii, Penicillium marneffei, а також іншими дріжджовими грибами та п.
Ітраконазол порушує синтез ергостеролу, що є важливим компонентом клітинної мембрани грибів, що зумовлює протигрибковий ефект препарату.
Фармакокінетика:
При пероральному застосуванні максимальна біодоступність ітраконазолу відзначається при прийомі капсул відразу після їди. Максимальна концентрація у плазмі досягається протягом 3-4 годин після прийому внутрішньо. Виведення з плазми є двофазним із кінцевим періодом напіввиведення 24-36 годин. При тривалому прийомі рівноважна концентрація досягається протягом 1-2 тижнів. Рівноважна концентрація ітраконазолу в плазмі через 3-4 години після прийому препарату становить 0,4 мкг/мл (100 мг при прийомі один раз на добу), 1,1 мкг/мл (200 мг при прийомі один раз на добу) та 2, 0 мкг/мл (200 мг при прийомі двічі на добу). Ітраконазол на 998% зв'язується білками плазми. Концентрація ітраконазолу у крові становить 60 % від концентрації у плазмі.
Накопичення препарату в кератинових тканинах, особливо у шкірі, приблизно в 4 рази перевищує накопичення у плазмі, а швидкість його виведення залежить від регенерації епідермісу.
На відміну від концентрацій у плазмі, які не піддаються виявленню вже через 7 днів після припинення терапії, терапевтичні концентрації у шкірі зберігаються протягом 2-4 тижнів після припинення 4-тижневого курсу лікування. Ітраконазол виявляється в кератині нігтів вже через тиждень після початку лікування і зберігається принаймні протягом 6 місяців після завершення 3-місячного курсу терапії. Ітраконазол визначається також у шкірному салі та меншою мірою в поті.
Ітраконазол добре розподіляється в тканинах, які схильні до грибкових уражень. Концентрації у легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці та м'язах у два-три рази перевищували відповідні концентрації у плазмі. Терапевтичні концентрації в тканинах піхви зберігаються протягом 2 днів після закінчення 3-денного курсу лікування в дозі 200 мг на добу, і 3-х днів після закінчення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу.
Ітраконазол метаболізується печінкою із утворенням великої кількості метаболітів. Одним з таких метаболітів є гідрокси-ітраконазол, який має порівнянну з ітраконазолом протигрибкову дію in vitro. Протигрибкові концентрації препарату, які визначаються мікробіологічним методом, приблизно в 3 рази перевищували концентрації, виміряні за допомогою ВЕРХ. Виведення з фекаліями становить від 3 до 18 % дози. Виведення нирками становить менше 0,03%. Приблизно 35% дози виділяється у вигляді метаболітів із сечею протягом 1 тижня.
Оскільки повний період напіввиведення ітраконазолу та його концентрація у плазмі у пацієнтів з нирковою недостатністю дещо збільшено, можливо, потрібна корекція дози (див. розділ «Особливі вказівки»).
Оскільки повний період напіввиведення ітраконазолу та його концентрація у плазмі у хворих з цирозом дещо збільшено, можливо, буде потрібно корекція дози (див. розділ «Особливі вказівки»).
Вагітність та годування груддюВагітність є абсолютним протипоказанням для застосування препарату Ітраконазол.
Оскільки ітраконазол може проникати в грудне молоко, при необхідності застосування в період лактації жінкам, які застосовують капсули Ітраконазолу, слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку шлунково-кишкового тракту: диспепсія (нудота, блювання, діарея, запор, зниження апетиту), біль у животі.
З боку гепатобіліарної системи: оборотне підвищення печінкових ферментів, гепатит, у дуже поодиноких випадках при застосуванні Міконіхолу розвивалося важке токсичне ураження печінки, у тому числі випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем.
З боку нервової системи: біль голови, запаморочення, периферична невропатія.
З боку імунної системи: анафілактичні, анафілактоїдні та алергічні реакції.
З боку шкірних покривів: у дуже рідкісних випадках - мультиформна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона) висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, алопеція, світлочутливість.
Інші: порушення менструального циклу, гіпокаліємія, набряковий синдром, застійна серцева недостатність та набряк легень.
особливі вказівкиЖінкам дітородного віку, які приймають капсули Ітраконазолу, необхідно використовувати адекватні методи контрацепції протягом усього курсу лікування аж до першої менструації після його завершення.
Виявлено, що ітраконазол має негативний інотропний ефект. При одночасному прийомі ітраконазолу і блокаторів «повільних» кальцієвих каналів, які можуть мати той самий ефект, необхідно бути обережними. Повідомлялося про випадки застійної серцевої недостатності, пов'язані з прийомом ітраконазолу. Ітраконазол не слід приймати пацієнтам з хронічною серцевою недостатністю або з наявністю цього захворювання в анамнезі за винятком випадків, коли можлива користь значно перевищує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користі та ризику слід брати до уваги такі фактори, як серйозність показань, режим дозування та індивідуальні фактори ризику застійної серцевої недостатності. Фактори ризику включають наявність захворювань серця, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; серйозні захворювання легень, такі як обструктивні ураження легень; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів необхідно проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом капсул Ітраконазолу необхідно припинити. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом капсул Ітраконазолу необхідно припинити. Лікування має проводитися з обережністю, при цьому необхідно моніторувати хворого щодо виникнення симптомів застійної серцевої недостатності. При появі прийом капсул Ітраконазолу необхідно припинити.
При зниженій кислотності шлункового соку при цьому стані абсорбція ітраконазолу з капсул порушується. Пацієнтам, які приймають антацидні препарати (наприклад, гідроксид алюмінію), рекомендується використовувати не раніше, ніж через 2 години після прийому капсул Ітраконазолу. Пацієнтам з ахлоргідрією або застосовуючим блокатори Н2-гістамінових рецепторів та інгібітори протонової помпи рекомендується приймати капсули Ітраконазолу з колою.
У дуже поодиноких випадках при застосуванні ітраконазолу розвивалося тяжке токсичне ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності з летальним кінцем. У більшості випадків це відзначалося у пацієнтів, які вже мали захворювання печінки, у пацієнтів, з іншими тяжкими захворюваннями, які отримували терапію ітраконазолом за системними показаннями, а також у пацієнтів, які отримували інші лікарські засоби, які мають гепатотоксичокську дію. У деяких пацієнтів не виявляли очевидних факторів ризику ураження печінки. Декілька таких випадків виникли в перший місяць терапії, а деякі - в перший тиждень лікування. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують терапію ітраконазолом. Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно зв'язатися зі своїм лікарем у разі виникнення симптомів, що передбачають виникнення гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю печінкових ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю печінкових ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. блювання, слабкості, біль у животі та потемніння сечі. У разі появи таких симптомів необхідно негайно припинити терапію та провести дослідження функції печінки. Пацієнтам з підвищеною активністю печінкових ферментів або захворюванням печінки в активній фазі або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів. або при перенесеному токсичному ураженні печінки при прийомі інших препаратів не слід призначати лікування Ітраконазолом, за винятком тих випадків, коли очікувана користь виправдовує ризик ураження печінки. У таких випадках необхідно під час лікування контролювати активність печінкових ферментів.
Порушення функції печінки: ітраконазол метаболізується переважно у печінці. Оскільки у пацієнтів з порушеннями функції печінки повний Т1/2 ітраконазолу дещо збільшено, рекомендується здійснювати контроль концентрацій ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату.
Порушення функції нирок: Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю повний Т1/2 ітраконазолу дещо збільшений, рекомендується здійснювати контроль концентрацій ітраконазолу у плазмі та за необхідності коригувати дозу препарату.
Пацієнти з імунодефіцитом: Біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або органів, що перенесли операцію з трансплантації.
Пацієнти з системними грибковими інфекціями, що становлять загрозу життю: внаслідок фармакокінетичних характеристик ітраконазолу у вигляді капсул не рекомендується для початку лікування системних мікозів, які становлять загрозу життю пацієнтів.
Хворі на СНІД:
Лікар повинен оцінити необхідність призначення підтримуючої терапії хворим на СНІД, який раніше отримував лікування з приводу системних грибкових інфекцій, наприклад, споротрихозу, бластомікозу, гістоплазмозу або криптококозу (як менінгеального, так і неменінгеального), у яких існує ризик рецидиву.
Лікування слід припинити у разі виникнення периферичної нейропатії, яка може бути пов'язана з прийомом капсул Ітраконазолу.
Немає даних про перехресну гіперчутливість до ітраконазолу та інших азолових протигрибкових препаратів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами:
Ітраконазол викликає побічні ефекти з боку центральної нервової системи та органів чуття, такі як запаморочення, порушення зору, включаючи розпливчастість та диплопію, які можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами та на роботу з механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від вологи та світла місці при температурі не вище 25 С. Зберігати у недоступному для дітей місці
Спосіб застосування та дозиДля оптимальної абсорбції препарату необхідно приймати Міконіхол у капсулах одразу після їди. Капсули слід ковтати повністю.
Тривалість лікування може бути скоригована, залежно від клінічної картини лікування.
При вульвовагінальному кандидозі – 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів.
При висівковому лишаї - 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів.
При дерматомікозах – 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.
Ураження висококератинізованих ділянок шкіри (дерматофітія стоп та кистей) – 200 мг 2 рази на добу протягом 7 днів або 100 мг 1 раз на добу протягом 30 днів.
При грибковому кератиті – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня (тривалість лікування залежить від клінічної відповіді).
При оральному кандидозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (у деяких випадках у імунокомпромітованих осіб біодоступність ітраконазолу може знижуватись, що іноді потребує подвоєння дози).
Біодоступність ітраконазолу при пероральному прийомі може бути знижена у деяких пацієнтів з порушеним імунітетом, наприклад, у хворих з нейтропенією, хворих на СНІД або з пересадженими органами. Отже, може знадобитися дворазове збільшення дози.
Оніхомікози - пульс-терапія:
Один курс пульс-терапії полягає у щоденному прийомі по 2 капсули Ітраконазолу двічі на добу (по 200 мг двічі на добу) протягом одного тижня;
Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок кистей рекомендується два курси. Для лікування грибкових уражень нігтьових пластинок стоп рекомендується три курси. Проміжок між курсами протягом якого не потрібно приймати препарат становить 3 тижні;
Клінічні результати стануть очевидними після закінчення лікування, у міру відростання нігтів;
- при ураженні нігтів на ногах (незалежно від наявності ураження нігтів на руках) проводять 3 курси з інтервалом 3 тижні;
- При ураженні нігтів тільки на руках проводять 2 курси з інтервалом 3 тижні.
Оніхомікози (безперервне лікування) – 200 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців.
Виведення ітраконазолу зі шкіри та нігтьової тканини здійснюється повільніше, ніж із плазми. Таким чином, оптимальні клінічні та мікологічні ефекти досягаються через 2-4 тижні після закінчення лікування при інфекціях шкіри та через 6-9 місяців після закінчення лікування нігтьових інфекцій.
При системному аспергільозі - 200 мг на добу протягом 2-5 місяців; при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг двічі на добу.
При кандидозі – 100-200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів – 7 місяців, при прогресуванні та дисемінації захворювання дозу збільшують до 200 мг 2 рази на добу.
При системному криптококоз без ознак менінгіту - 200 мг 1 раз на добу протягом 2-12 місяців.
При криптококовому менінгіті – 200 мг 2 рази на добу протягом 2-12 місяців.
Лікування гістоплазмозу починають із 200 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців.
При бластомікозі – 100 мг 1 раз на добу, підтримуюча доза – 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців.
При споротрихозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців.
При паракокцидіоїдозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців.
При хромомікозі –100-200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців.
Режим дозування у педіатричній практиці:
Оскільки даних про застосування ітраконазолу у дітей недостатньо, рекомендується призначати препарат дітям лише у випадку, якщо можлива користь перевищує потенційний ризик. Відомо, що препарат призначався дітям віком від 3 до 16 років у дозуванні 100 мг 1 раз на день для лікування системних грибкових інфекцій, жодних побічних ефектів при цьому не було.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Итраконазол капс 100 мг 14 шт производится компанией АВВА РУС. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Итраконазол капс 100 мг 14 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Итраконазол капс 100 мг 14 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ирунин капс 100 мг 28 шт Ирунин капс 100 мг 28 шт, Итраконазол-АКОС капс 100 мг 42 шт Итраконазол-АКОС капс 100 мг 42 шт, Ирунин капс 100 мг 14 шт Ирунин капс 100 мг 14 шт, Ирунин капс 100 мг 6 шт Ирунин капс 100 мг 6 шт, Итразол капс 100 мг 14 шт Итразол капс 100 мг 14 шт, Итразол капс 100 мг 42 шт Итразол капс 100 мг 42 шт, Итразол капс 100 мг 6 шт Итразол капс 100 мг 6 шт, Итраконазол-АКОС капс 100 мг 14 шт Итраконазол-АКОС капс 100 мг 14 шт, Итраконазол капс 100 мг 14 шт Итраконазол капс 100 мг 14 шт, Итраконазол капс 100 мг 14 шт Итраконазол капс 100 мг 14 шт, Итраконазол капс 100 мг 15 шт Итраконазол капс 100 мг 15 шт, Итраконазол капс 100мг 15 шт Итраконазол капс 100мг 15 шт, Итраконазол капс. 100 мг 30 шт Итраконазол капс. 100 мг 30 шт, Итраконазол капс 100 мг 42 шт Итраконазол капс 100 мг 42 шт, Кандитрал капс 100 мг 14 шт Кандитрал капс 100 мг 14 шт, Орунгамин капс 100 мг 14 шт Орунгамин капс 100 мг 14 шт, Орунгамин капс 100 мг 42 шт Орунгамин капс 100 мг 42 шт, Румикоз капс 100 мг 15 шт Румикоз капс 100 мг 15 шт, Румикоз капс 100 мг 6 шт Румикоз капс 100 мг 6 шт.
Пока нет комментариев