Ирузид таб 20мг/125мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Ирузид таблетки - це комбінований препарат, який має антигіпертензивну та діуретичну дію. Цей засіб містить інгібітор АПФ та діуретик, які разом зменшують артеріальний тиск, збільшують толерантність до навантажень та покращують кровопостачання серця. Лізиноприл також зменшує утворення ангіотензину II, що сприяє зменшенню деградації брадикініну та збільшенню синтезу простагландинів. Гідрохлортіазид, у свою чергу, зменшує реабсорбцію води та іонів у нирках, що сприяє зменшенню артеріального тиску. Використання цього препарату може знизити ризик розвитку серцево-судинних захворювань та покращити якість життя пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Ирузид таб 20мг/125мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Таблетки 10+12,5 мг: одна таблетка містить: лізиноприлу дигідрату (у перерахунку на лізиноприл безводний) 10 мг та гідрохлортіазиду 12,5 мг.
Таблетки 20+12,5 мг: одна таблетка містить: лізиноприлу дигідрату (у перерахунку на лізиноприл безводний) 20 мг та гідрохлортіазиду 12,5 мг.
Таблетки 20+25 мг: одна таблетка містить: лізиноприлу дигідрату (у перерахунку на лізиноприл безводний) 20 мг та гідрохлортіазиду 25 мг.
Допоміжні речовини:
Маннітол, кальцію фосфату дигідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, барвник заліза оксид червоний, магнію стеарат.
Опис:
Таблетки 10+12,5 мг: сині, двоопуклі, гексагональні таблетки. таблетки 20+12,5 мг: жовті, двоопуклі, гексагональні таблетки. таблетки 20+25 мг: світло-рожеві, двоопуклі, круглі таблетки.
Форма випуску:
Пігулки 10+12,5 мг, 20+12,5 мг, 20+25 мг
По 30 таблеток у ПВХ/ПВДХ-Ал блістері.
Один блістер поміщають разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до препарату, інших інгібіторів АПФ та похідних сульфаніламідів, анурія, виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв.), ангіоневротичний набряк (у тому числі і в анамнезі від застосування інгібіторів АПФ), гемодіціліз , гіпонатріємія, порфірія, прекома, печінкова кома, важкі форми цукрового діабету, вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю
Аортальный стеноз/гипертрофическая кардиомиопатия, двусторонний стеноз почечных артерий, стеноз артерии единственной почки с прогрессирующей азотемией, состояние после трансплантации почек, почечная недостаточность (клиренс креатинина более 30 мл/мин. ), первичный гиперальдостеронизм, артериальная гипотензия, гипоплазия костного мозга, гипонатриемия (повышенный ризик розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів, які перебувають на малосольовій або безсольовій дієті), гіповолемічні стани (у тому числі діарея, блювання), захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія), цукровий діабет, подагра, пригнічення кістковомозкового кровотворення, гіпер гіперемія ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання (у тому числі недостатність мозкового кровообігу), тяжка хронічна серцева недостатність,печінкова недостатність, літній вік.
Дозування12,5 мг+20 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (у хворих, яким показано комбіновану терапію).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у хворих з порушеною функцією нирок. Тому їх можна спільно призначати тільки на основі індивідуального рішення лікаря при регулярному контролі рівня калію в сироватці та функції нирок.
При одночасному застосуванні з вазодилататорами, барбітуратами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, етанолом – посилення гіпотензивної дії.
При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (індометацин та ін.), естрогенами – зниження антигіпертензивної дії лізиноприлу. При одночасному застосуванні з препаратами літію – уповільнення виведення літію з організму (посилення кардіотоксичної та нейротоксичної дії літію).
При одночасному застосуванні з антацидами та колестираміном – зниження всмоктування у шлунково-кишковому тракті.
Препарат посилює нейротоксичність саліцилатів, послаблює дію пероральних гіпоглікемічних препаратів, норепінефрину, епінефрину та протиподагричних препаратів, посилює ефекти (включаючи побічні) серцевих глікозидів, дію периферичних міорелаксантів, зменшує виведення хінідину.
Зменшує ефект пероральних контрацептивів. Етанол посилює гіпотензивний ефект препарату. При одночасному прийомі метилдопи збільшується ризик розвитку гемолізу.
ПередозуванняСимптоми: Виражене зниження артеріального тиску, сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запори, неспокій, підвищена дратівливість.
Лікування: симптоматична терапія, внутрішньовенне введення рідини, контроль артеріального тиску, терапія, спрямована на корекцію дегідратації та порушень водно-сольового балансу. Контроль сечовини, креатиніну та електролітів у сироватці крові, а також діурезу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпотензивний комбінований засіб (АПФ інгібітор + діуретик).
Фармакодинаміка:
Гіпотензивний комбінований засіб. Має антигіпертензивну та діуретичну дію.
Лізіноприл
Інгібітор АПФ, що зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності до навантажень у хворих на хронічну серцеву недостатність. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на тканинні ренін-ангіотензинові системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин та зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить від величини дози. Початок дії – через 1 годину. Максимальний ефект визначається через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин та зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить від величини дози. Початок дії – через 1 годину. Максимальний ефект визначається через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин та зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить від величини дози. Початок дії – через 1 годину. Максимальний ефект визначається через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці.
При різкій відміні препарату не спостерігається вираженого підвищення артеріального тиску.
Крім зниження артеріального тиску, лізиноприл зменшує альбумінурію. У хворих із гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію.
Лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози в крові у хворих на цукровий діабет і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.
Гідрохлортіазид
Тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний із порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію, води у дистальному відділі нефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Має антигіпертензивні властивості; гіпотензивна дія розвивається за рахунок розширення артеріол. Практично не впливає на нормальний артеріальний тиск. Діуретичний ефект настає через 1-2 години, досягає максимуму через 4 години та триває 6-12 годин. Антигіпертензивна дія настає через 3-4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися 3-4 тижні.
Лізиноприл та гідрохлортіазид, якщо застосовуються одночасно, мають адитивний антигіпертензивний ефект.
Вагітність та годування груддюЗастосування лізиноприлу у період вагітності протипоказане. При встановленні вагітності прийом препарату слід припинити якомога раніше. Прийом інгібіторів у ІІ та ІІІ триместрі вагітності надає несприятливий вплив на плід (можливі виражене зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних щодо негативних впливів препарату на плід у разі застосування під час І триместру немає. За новонародженими та грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії.
На період лікування препаратом необхідно відмінити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНайчастіше зустрічаються побічні ефекти: запаморочення, біль голови.
Інші побічні явища:
З боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску, біль у грудях, рідко – ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, поява симптомів серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, інфаркт міокарда.
З боку травного тракту: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, диспепсія, анорексія, зміна смаку, панкреатит, гепатит (гепатоцелюлярний та холестатичний), жовтяниця.
З боку шкірних покривів: кропив'янка, підвищення потовиділення, фотосенсибілізація, свербіж шкіри, випадіння волосся.
З боку нервової системи: лабільність настрою, порушення концентрації уваги, парестезії, підвищена стомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок та губ, рідко – астенічний синдром, сплутаність свідомості.
З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, апное.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, анемія (зниження вмісту гемоглобіну, гематокриту, еритроцитопенію).
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані (див. особливі вказівки), шкірні висипання, свербіж, лихоманка, васкуліт, позитивні реакції на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілія.
З боку сечостатевої системи: уремія, олігурія/анурія, порушення ниркової функції, гостра ниркова недостатність, зниження потенції.
Лабораторні показники: гіперкаліємія та/або гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія, гіперурикемія, гіперглікемія, підвищення рівня сечовини та креатиніну в плазмі крові, гіпербілірубінемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, зниження толерант, наявності в анамнезі захворювань нирок, цукрового діабету та реноваскулярної гіпертензії.
Інші: сухий кашель, артралгія, артрит, міалгія, пропасниця, порушення розвитку плода, загострення подагри.
особливі вказівкиСимптоматична гіпотензія
Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні обсягу рідини, викликаному терапією діуретиками, зменшенням кількості солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням (див. взаємодію з іншими лікарськими засобами та побічну дію). У хворих на хронічну серцеву недостатність з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливе виражене зниження артеріального тиску. Вона найчастіше виявляється у хворих з тяжким ступенем серцевої недостатності, як наслідок застосування великих доз діуретиків, гіпонатріємії чи порушеної функції нирок. У таких хворих лікування треба розпочати під суворим контролем лікаря. Подібних правил треба дотримуватися при призначенні хворим на ішемічну хворобу серця, цереброваскулярну недостатність,
Транзиторна гіпотензивна реакція не є протипоказанням прийому наступної дози препарату.
До початку лікування слід нормалізувати концентрацію натрію та/або заповнити втрачений об'єм рідини, ретельно контролювати дію початкової дози препарату на хворого.
Порушення функції нирок
У хворих на хронічну серцеву недостатність, виражене зниження артеріального тиску після початку лікування інгібіторами АПФ може призвести до подальшого погіршення ниркової функції. Відзначено випадки гострої ниркової недостатності.
У хворих з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, які отримували інгібітори АПФ, відзначалося підвищення сечовини та креатиніну в сироватці крові, зазвичай оборотне після припинення лікування. Найчастіше зустрічалося у хворих на ниркову недостатність.
Підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк
Ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані відзначався рідко у хворих, які лікувалися АПФ інгібітором, включаючи лізиноприл, який може виникнути у будь-який період лікування. У такому разі лікування лізиноприлом необхідно якнайшвидше припинити і за хворим встановити спостереження до повної регресії симптомів. У випадках, коли набряк виник лише на обличчі та губах, стан найчастіше проходить без лікування, однак, можливе призначення антигістамінних препаратів.
Ангіоневротичний набряк із набряком гортані може бути фатальним. Коли охоплено мову, надгортанник або гортань може статися обструкція дихальних шляхів, тому треба негайно проводити відповідну терапію (0,3-0,5 мл розчину епінефрину (адреналіну) 1: 1000 підшкірно) та/або заходи щодо забезпечення прохідності дихальних шляхів.
У хворих, які в анамнезі вже мали ангіоневротичний набряк, не пов'язаний з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ, може бути підвищений ризик його розвитку під час лікування інгібітором АПФ.
Кашель
При застосуванні інгібітору АПФ спостерігався кашель. Кашель сухий, тривалий, який зникає після припинення інгібітором лікування АПФ. При диференціальному діагнозі кашлю треба враховувати і кашель, викликаний застосуванням інгібітора АПФ.
Хворі, що перебувають на гемодіалізі
Анафілактична реакція відмічена і у хворих, які піддані гемодіалізу з використанням діалізних мембран з високою проникністю, які одночасно приймають інгібітори АПФ. У таких випадках слід розглянути можливість застосування іншого типу мембрани для діалізу чи іншого антигіпертензивного препарату.
Хірургія/Загальна анестезія
При застосуванні препаратів, що знижують артеріальний тиск, у хворих при широкому хірургічному втручанні або під час загальної анестезії лізиноприл може блокувати утворення ангіотензину II.
Виражене зниження артеріального тиску, яке вважають наслідком цього механізму, можна усунути збільшенням об'єму циркулюючої крові.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Калій у сироватці
У деяких випадках відзначалася гіперкаліємія.
Фактори ризику для розвитку гіперкаліємії включають ниркову недостатність, цукровий діабет, прийом препаратів калію або препаратів, що спричиняють збільшення концентрації калію в крові (наприклад, гепарин), особливо у хворих з порушеною нирковою функцією.
У хворих, які мають ризик симптоматичної гіпотензії (що знаходяться на малосольовій або безсольовій дієті) з або без гіпонатріємії, а також у пацієнтів, які отримували високі дози діуретиків, вищеназвані стани перед початком лікування необхідно компенсувати (втрату рідини та солей).
Метаболічні та ендокринні ефекти
Тіазидні діуретики можуть впливати на толерантність до глюкози, тому необхідно коригувати дози протидіабетичних лікарських засобів.
Тіазидні діуретики можуть знижувати виділення кальцію із сечею та викликати гіперкальціємію. Виражена гіперкальціємія може бути симптомом прихованого гіперпаратиреозу. Рекомендується припинити лікування тіазидними діуретиками до проведення тесту з оцінки функції паращитовидних залоз.
У період лікування препаратом необхідний регулярний контроль у плазмі калію, глюкози, сечовини, жирів та ліпідів.
У період лікування не рекомендується вживати алкогольні напої, оскільки алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ, спекотній погоді (ризик розвитку дегідратації та надмірного зниження артеріального тиску через зниження об'єму циркулюючої крові).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з технікою
У період лікування слід утриматися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливе запаморочення, особливо на початку курсу лікування.
Умови зберіганняЗа температури не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину.
По 1 таблетці Ірузіду 10 мг+12,5 мг або 20 мг+12,5 мг 1 раз на добу. Іноді, при необхідності, дозу можна збільшити до Ірузиду 20 мг+25 мг 1 раз на добу.
Доза при нирковій недостатності:
У хворих з кліренсом креатиніну від 30 і менше 80 мл/хв. препарат можна застосовувати лише після добору дози окремих компонентів препарату. Рекомендована початкова доза лізиноприлу при неускладненій нирковій недостатності становить 5-10 мг.
Попередня терапія діуретиками:
Симптоматична гіпотензія може виникати після прийому початкової дози. Такі випадки трапляються частіше у хворих, які мали втрату рідини та електролітів внаслідок попереднього лікування діуретиками. Тому треба припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку лікування препаратом (див. особливі вказівки).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Ирузид таб 20мг/125мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Таблетки 10+12,5 мг: одна таблетка містить: лізиноприлу дигідрату (у перерахунку на лізиноприл безводний) 10 мг та гідрохлортіазиду 12,5 мг.
Таблетки 20+12,5 мг: одна таблетка містить: лізиноприлу дигідрату (у перерахунку на лізиноприл безводний) 20 мг та гідрохлортіазиду 12,5 мг.
Таблетки 20+25 мг: одна таблетка містить: лізиноприлу дигідрату (у перерахунку на лізиноприл безводний) 20 мг та гідрохлортіазиду 25 мг.
Допоміжні речовини:
Маннітол, кальцію фосфату дигідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, барвник заліза оксид червоний, магнію стеарат.
Опис:
Таблетки 10+12,5 мг: сині, двоопуклі, гексагональні таблетки. таблетки 20+12,5 мг: жовті, двоопуклі, гексагональні таблетки. таблетки 20+25 мг: світло-рожеві, двоопуклі, круглі таблетки.
Форма випуску:
Пігулки 10+12,5 мг, 20+12,5 мг, 20+25 мг
По 30 таблеток у ПВХ/ПВДХ-Ал блістері.
Один блістер поміщають разом із інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до препарату, інших інгібіторів АПФ та похідних сульфаніламідів, анурія, виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв.), ангіоневротичний набряк (у тому числі і в анамнезі від застосування інгібіторів АПФ), гемодіціліз , гіпонатріємія, порфірія, прекома, печінкова кома, важкі форми цукрового діабету, вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю
Аортальный стеноз/гипертрофическая кардиомиопатия, двусторонний стеноз почечных артерий, стеноз артерии единственной почки с прогрессирующей азотемией, состояние после трансплантации почек, почечная недостаточность (клиренс креатинина более 30 мл/мин. ), первичный гиперальдостеронизм, артериальная гипотензия, гипоплазия костного мозга, гипонатриемия (повышенный ризик розвитку артеріальної гіпотензії у пацієнтів, які перебувають на малосольовій або безсольовій дієті), гіповолемічні стани (у тому числі діарея, блювання), захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія), цукровий діабет, подагра, пригнічення кістковомозкового кровотворення, гіпер гіперемія ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання (у тому числі недостатність мозкового кровообігу), тяжка хронічна серцева недостатність,печінкова недостатність, літній вік.
Дозування12,5 мг+20 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (у хворих, яким показано комбіновану терапію).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у хворих з порушеною функцією нирок. Тому їх можна спільно призначати тільки на основі індивідуального рішення лікаря при регулярному контролі рівня калію в сироватці та функції нирок.
При одночасному застосуванні з вазодилататорами, барбітуратами, фенотіазинами, трициклічними антидепресантами, етанолом – посилення гіпотензивної дії.
При одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (індометацин та ін.), естрогенами – зниження антигіпертензивної дії лізиноприлу. При одночасному застосуванні з препаратами літію – уповільнення виведення літію з організму (посилення кардіотоксичної та нейротоксичної дії літію).
При одночасному застосуванні з антацидами та колестираміном – зниження всмоктування у шлунково-кишковому тракті.
Препарат посилює нейротоксичність саліцилатів, послаблює дію пероральних гіпоглікемічних препаратів, норепінефрину, епінефрину та протиподагричних препаратів, посилює ефекти (включаючи побічні) серцевих глікозидів, дію периферичних міорелаксантів, зменшує виведення хінідину.
Зменшує ефект пероральних контрацептивів. Етанол посилює гіпотензивний ефект препарату. При одночасному прийомі метилдопи збільшується ризик розвитку гемолізу.
ПередозуванняСимптоми: Виражене зниження артеріального тиску, сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запори, неспокій, підвищена дратівливість.
Лікування: симптоматична терапія, внутрішньовенне введення рідини, контроль артеріального тиску, терапія, спрямована на корекцію дегідратації та порушень водно-сольового балансу. Контроль сечовини, креатиніну та електролітів у сироватці крові, а також діурезу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпотензивний комбінований засіб (АПФ інгібітор + діуретик).
Фармакодинаміка:
Гіпотензивний комбінований засіб. Має антигіпертензивну та діуретичну дію.
Лізіноприл
Інгібітор АПФ, що зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Зниження вмісту ангіотензину II веде до прямого зменшення виділення альдостерону. Зменшує деградацію брадикініну та збільшує синтез простагландинів. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск (АТ), переднавантаження, тиск у легеневих капілярах, викликає збільшення хвилинного об'єму крові та підвищення толерантності до навантажень у хворих на хронічну серцеву недостатність. Розширює артерії більшою мірою, ніж вени. Деякі ефекти пояснюються впливом на тканинні ренін-ангіотензинові системи. При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія міокарда і стінок артерій резистивного типу. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Інгібітори АПФ подовжують тривалість життя у хворих на хронічну серцеву недостатність, уповільнюють прогресування дисфункції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда без клінічних проявів серцевої недостатності. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин та зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить від величини дози. Початок дії – через 1 годину. Максимальний ефект визначається через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин та зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить від величини дози. Початок дії – через 1 годину. Максимальний ефект визначається через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці. Антигіпертензивний ефект починається приблизно через 6 годин та зберігається протягом 24 годин. Тривалість ефекту залежить від величини дози. Початок дії – через 1 годину. Максимальний ефект визначається через 6-7 годин. При артеріальній гіпертензії ефект відзначається у перші дні після початку лікування, стабільна дія розвивається через 1-2 місяці.
При різкій відміні препарату не спостерігається вираженого підвищення артеріального тиску.
Крім зниження артеріального тиску, лізиноприл зменшує альбумінурію. У хворих із гіперглікемією сприяє нормалізації функції пошкодженого гломерулярного ендотелію.
Лізиноприл не впливає на концентрацію глюкози в крові у хворих на цукровий діабет і не призводить до почастішання випадків гіпоглікемії.
Гідрохлортіазид
Тіазидний діуретик, діуретичний ефект якого пов'язаний із порушенням реабсорбції іонів натрію, хлору, калію, магнію, води у дистальному відділі нефрону; затримує виведення іонів кальцію, сечової кислоти. Має антигіпертензивні властивості; гіпотензивна дія розвивається за рахунок розширення артеріол. Практично не впливає на нормальний артеріальний тиск. Діуретичний ефект настає через 1-2 години, досягає максимуму через 4 години та триває 6-12 годин. Антигіпертензивна дія настає через 3-4 дні, але для досягнення оптимального терапевтичного ефекту може знадобитися 3-4 тижні.
Лізиноприл та гідрохлортіазид, якщо застосовуються одночасно, мають адитивний антигіпертензивний ефект.
Вагітність та годування груддюЗастосування лізиноприлу у період вагітності протипоказане. При встановленні вагітності прийом препарату слід припинити якомога раніше. Прийом інгібіторів у ІІ та ІІІ триместрі вагітності надає несприятливий вплив на плід (можливі виражене зниження артеріального тиску, ниркова недостатність, гіперкаліємія, гіпоплазія черепа, внутрішньоутробна смерть). Даних щодо негативних впливів препарату на плід у разі застосування під час І триместру немає. За новонародженими та грудними дітьми, які зазнали внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії.
На період лікування препаратом необхідно відмінити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНайчастіше зустрічаються побічні ефекти: запаморочення, біль голови.
Інші побічні явища:
З боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску, біль у грудях, рідко – ортостатична гіпотензія, тахікардія, брадикардія, поява симптомів серцевої недостатності, порушення атріовентрикулярної провідності, інфаркт міокарда.
З боку травного тракту: нудота, блювання, біль у животі, сухість у роті, діарея, диспепсія, анорексія, зміна смаку, панкреатит, гепатит (гепатоцелюлярний та холестатичний), жовтяниця.
З боку шкірних покривів: кропив'янка, підвищення потовиділення, фотосенсибілізація, свербіж шкіри, випадіння волосся.
З боку нервової системи: лабільність настрою, порушення концентрації уваги, парестезії, підвищена стомлюваність, сонливість, судомні посмикування м'язів кінцівок та губ, рідко – астенічний синдром, сплутаність свідомості.
З боку дихальної системи: диспное, бронхоспазм, апное.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейропенія, агранулоцитоз, анемія (зниження вмісту гемоглобіну, гематокриту, еритроцитопенію).
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані (див. особливі вказівки), шкірні висипання, свербіж, лихоманка, васкуліт, позитивні реакції на антинуклеарні антитіла, підвищення ШОЕ, еозинофілія.
З боку сечостатевої системи: уремія, олігурія/анурія, порушення ниркової функції, гостра ниркова недостатність, зниження потенції.
Лабораторні показники: гіперкаліємія та/або гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпохлоремія, гіперкальціємія, гіперурикемія, гіперглікемія, підвищення рівня сечовини та креатиніну в плазмі крові, гіпербілірубінемія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, зниження толерант, наявності в анамнезі захворювань нирок, цукрового діабету та реноваскулярної гіпертензії.
Інші: сухий кашель, артралгія, артрит, міалгія, пропасниця, порушення розвитку плода, загострення подагри.
особливі вказівкиСимптоматична гіпотензія
Найчастіше виражене зниження артеріального тиску виникає при зниженні обсягу рідини, викликаному терапією діуретиками, зменшенням кількості солі в їжі, діалізом, діареєю або блюванням (див. взаємодію з іншими лікарськими засобами та побічну дію). У хворих на хронічну серцеву недостатність з одночасною нирковою недостатністю або без неї, можливе виражене зниження артеріального тиску. Вона найчастіше виявляється у хворих з тяжким ступенем серцевої недостатності, як наслідок застосування великих доз діуретиків, гіпонатріємії чи порушеної функції нирок. У таких хворих лікування треба розпочати під суворим контролем лікаря. Подібних правил треба дотримуватися при призначенні хворим на ішемічну хворобу серця, цереброваскулярну недостатність,
Транзиторна гіпотензивна реакція не є протипоказанням прийому наступної дози препарату.
До початку лікування слід нормалізувати концентрацію натрію та/або заповнити втрачений об'єм рідини, ретельно контролювати дію початкової дози препарату на хворого.
Порушення функції нирок
У хворих на хронічну серцеву недостатність, виражене зниження артеріального тиску після початку лікування інгібіторами АПФ може призвести до подальшого погіршення ниркової функції. Відзначено випадки гострої ниркової недостатності.
У хворих з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, які отримували інгібітори АПФ, відзначалося підвищення сечовини та креатиніну в сироватці крові, зазвичай оборотне після припинення лікування. Найчастіше зустрічалося у хворих на ниркову недостатність.
Підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк
Ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, надгортанника та/або гортані відзначався рідко у хворих, які лікувалися АПФ інгібітором, включаючи лізиноприл, який може виникнути у будь-який період лікування. У такому разі лікування лізиноприлом необхідно якнайшвидше припинити і за хворим встановити спостереження до повної регресії симптомів. У випадках, коли набряк виник лише на обличчі та губах, стан найчастіше проходить без лікування, однак, можливе призначення антигістамінних препаратів.
Ангіоневротичний набряк із набряком гортані може бути фатальним. Коли охоплено мову, надгортанник або гортань може статися обструкція дихальних шляхів, тому треба негайно проводити відповідну терапію (0,3-0,5 мл розчину епінефрину (адреналіну) 1: 1000 підшкірно) та/або заходи щодо забезпечення прохідності дихальних шляхів.
У хворих, які в анамнезі вже мали ангіоневротичний набряк, не пов'язаний з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ, може бути підвищений ризик його розвитку під час лікування інгібітором АПФ.
Кашель
При застосуванні інгібітору АПФ спостерігався кашель. Кашель сухий, тривалий, який зникає після припинення інгібітором лікування АПФ. При диференціальному діагнозі кашлю треба враховувати і кашель, викликаний застосуванням інгібітора АПФ.
Хворі, що перебувають на гемодіалізі
Анафілактична реакція відмічена і у хворих, які піддані гемодіалізу з використанням діалізних мембран з високою проникністю, які одночасно приймають інгібітори АПФ. У таких випадках слід розглянути можливість застосування іншого типу мембрани для діалізу чи іншого антигіпертензивного препарату.
Хірургія/Загальна анестезія
При застосуванні препаратів, що знижують артеріальний тиск, у хворих при широкому хірургічному втручанні або під час загальної анестезії лізиноприл може блокувати утворення ангіотензину II.
Виражене зниження артеріального тиску, яке вважають наслідком цього механізму, можна усунути збільшенням об'єму циркулюючої крові.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Калій у сироватці
У деяких випадках відзначалася гіперкаліємія.
Фактори ризику для розвитку гіперкаліємії включають ниркову недостатність, цукровий діабет, прийом препаратів калію або препаратів, що спричиняють збільшення концентрації калію в крові (наприклад, гепарин), особливо у хворих з порушеною нирковою функцією.
У хворих, які мають ризик симптоматичної гіпотензії (що знаходяться на малосольовій або безсольовій дієті) з або без гіпонатріємії, а також у пацієнтів, які отримували високі дози діуретиків, вищеназвані стани перед початком лікування необхідно компенсувати (втрату рідини та солей).
Метаболічні та ендокринні ефекти
Тіазидні діуретики можуть впливати на толерантність до глюкози, тому необхідно коригувати дози протидіабетичних лікарських засобів.
Тіазидні діуретики можуть знижувати виділення кальцію із сечею та викликати гіперкальціємію. Виражена гіперкальціємія може бути симптомом прихованого гіперпаратиреозу. Рекомендується припинити лікування тіазидними діуретиками до проведення тесту з оцінки функції паращитовидних залоз.
У період лікування препаратом необхідний регулярний контроль у плазмі калію, глюкози, сечовини, жирів та ліпідів.
У період лікування не рекомендується вживати алкогольні напої, оскільки алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ, спекотній погоді (ризик розвитку дегідратації та надмірного зниження артеріального тиску через зниження об'єму циркулюючої крові).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з технікою
У період лікування слід утриматися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливе запаморочення, особливо на початку курсу лікування.
Умови зберіганняЗа температури не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину.
По 1 таблетці Ірузіду 10 мг+12,5 мг або 20 мг+12,5 мг 1 раз на добу. Іноді, при необхідності, дозу можна збільшити до Ірузиду 20 мг+25 мг 1 раз на добу.
Доза при нирковій недостатності:
У хворих з кліренсом креатиніну від 30 і менше 80 мл/хв. препарат можна застосовувати лише після добору дози окремих компонентів препарату. Рекомендована початкова доза лізиноприлу при неускладненій нирковій недостатності становить 5-10 мг.
Попередня терапія діуретиками:
Симптоматична гіпотензія може виникати після прийому початкової дози. Такі випадки трапляються частіше у хворих, які мали втрату рідини та електролітів внаслідок попереднього лікування діуретиками. Тому треба припинити прийом діуретиків за 2-3 дні до початку лікування препаратом (див. особливі вказівки).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ирузид таб 20мг/125мг 30 шт производится компанией БЕЛУПО. Само производство расположено в стране Хорватия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ирузид таб 20мг/125мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ирузид таб 20мг/125мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ирузид таб 10мг/12.5мг 30 шт Ирузид таб 10мг/12.5мг 30 шт, Ирузид таб 20мг/25мг 30 шт Ирузид таб 20мг/25мг 30 шт, Ко-диротон таб 10мг+12.5мг 30 шт Ко-диротон таб 10мг+12.5мг 30 шт, Ко-диротон таб 20мг+12.5мг 30 шт Ко-диротон таб 20мг+12.5мг 30 шт, Лизоретик таб 10мг/12.5мг 28 шт Лизоретик таб 10мг/12.5мг 28 шт, Лизоретик таб 20мг/12.5мг 28 шт Лизоретик таб 20мг/12.5мг 28 шт.
Пока нет комментариев