Ирбесартан таб п/об пленочной 300мг 28 шт озон
Ирбесартан таб п/об пленочной 300мг 28 шт озон инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: ірбесартан – 300,00 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) - 186,40 мг, целюлоза мікрокристалічна - 96,00 мг, кроскармелоза натрію - 28,80 мг, повідон-К25 - 19,20 мг, магнію стеарат - 6,40 мг, колоїдний – 3,20 мг.
Допоміжні речовини (оболонка): гіпромелоза – 8,80 мг, макрогол-4000 – 2,40 мг, титану діоксид – 4,80 мг.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі видно два шари: ядро білого або майже білого кольору та плівкова оболонка.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 300 мг
По 3, 4, 7, 10, 14, 15, 20, 25 або 30 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 14, 20, 28, 30, 40, 50, 60 або 100 таблеток у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів, закупорені кришками, що нагвинчуються з контролем першого розтину або системою «натиснути-повернути» з поліпропілену або поліетилену лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену або банки поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину з поліетилену високого тиску.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 або 10 осередкових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до ірбесартану та до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.
-Вагітність.
-Період грудного вигодовування.
-Дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
-Непереносимість галактози, недостатність лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
- Одночасне застосування з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом або з помірно вираженою та тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації (СКФ) менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла).
- Одночасне застосування з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) у пацієнтів з діабетичною нефропатією.
-Тяжка печінкова недостатність (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) (відсутність клінічного досвіду застосування).
З обережністю
Слід застосовувати препарат при стенозі аортального або мітрального клапана, гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії, гіповолемії, гіпонатріємії, діареї, блювання, дотримання дієти з обмеженим споживанням кухонної солі, терапії діуретиками; двосторонньому стенозі ниркових артерій, односторонньому стенозі артерії єдиної нирки, хронічної серцевої недостатності III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, ішемічної хвороби серця (ІХС) та/або атеросклеротичному ураженні судин головного мозку, гіперкаліємії, ниркової недостатності, гемоди клінічного досвіду застосування), вік старше 75 років; при одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами, включаючи інгібітори циклооксигенази ІІ; при застосуванні в комбінації з інгібіторами АПФ або аліскіреном, оскільки, порівняно з монотерапією при подвійній блокаді РААС, є підвищений ризик розвитку надмірного зниження артеріального тиску, гіперкаліємії та порушення функції нирок; первинний гіперальдостеронізм
Дозування300 мг
Показання до застосування-Артеріальна гіпертензія (в монотерапії та в комбінації з іншими гіпотензивними засобами, наприклад, тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами, блокаторами «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) тривалої дії).
-Нефропатія при артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті 2 типу (у складі комбінованої гіпотензивної терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗ лікарськими препаратами, що містять аліскірен
Одночасне застосування ірбесартану з лікарськими препаратами, що містять аліскірен, протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом або з помірною та тяжкою нирковою недостатністю (СКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) та не рекомендується в інших пацієнтів (див. розділи "Протипоказання", "З обережністю", "Особливі вказівки").
З інгібіторами АПФ Застосування ірбесартану у поєднанні з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією та не рекомендується у інших пацієнтів (див. розділи “Протипоказання”, “З обережністю”, “Особливі вказівки”).
Діуретики та інші гіпотензивні засоби
При одночасному застосуванні ірбесартану з іншими гіпотензивними засобами можливе посилення антигіпертензивної дії. Ірбесартан застосовувався в комбінації з іншими гіпотензивними препаратами, такими як в-адреноблокатори, БМКК тривалої дії та тіазидні діуретики.
Попереднє лікування діуретиками у високих дозах може призводити до зневоднення організму та підвищення ризику виникнення артеріальної гіпотензії на початку лікування препаратом Ірбесартан.
Препарати калію та калійзберігаючі діуретики, гепарин
На підставі досвіду, отриманого при застосуванні інших лікарських засобів, що впливають на РААС, при одночасному застосуванні препаратів калію, водно-електролітних розчинів, що містять калій, калійзберігаючих діуретиків або інших лікарських засобів, здатних підвищувати вміст калію в крові, в т.ч. можливе підвищення вмісту калію у сироватці крові.
Літій
Зворотне підвищення концентрації літію у сироватці крові або його токсичності було відзначено при одночасному застосуванні літію з інгібіторами АПФ. На даний момент при застосуванні ірбесартану подібні ефекти спостерігалися дуже рідко.
Якщо є необхідність застосування цієї комбінації, то під час лікування слід ретельно моніторувати концентрацію літію в сироватці крові.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ, включаючи інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2)). сут) і неселективних НПЗП) можливе ослаблення антигіпертензивного ефекту ірбесартану.
Як і при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та нестероїдних протизапальних засобів, при сумісному застосуванні АРА II та нестероїдних протизапальних засобів може збільшуватися ризик порушення функції нирок, включаючи можливість розвитку гострої ниркової недостатності, та збільшення сироваткового вмісту калію, особливо у пацієнтів з вже порушеною функцією нирок. Слід з обережністю застосовувати цю комбінацію, особливо у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів із гіповолемією. Необхідно відновити об'єм циркулюючої крові і протягом усього періоду комбінованої терапії, а також періодично після її закінчення контролювати функцію нирок.
Інші види взаємодії
Виходячи з даних досліджень in vitro, не очікується взаємодії ірбесартану з лікарськими засобами, що метаболізуються за допомогою ізоферментів CYP1A1, CYP1A2, CYP1A6, CYP2B6, CYP2E1 або CYP3A4.
Ірбесартан в основному метаболізується за участю ізоферменту CYP2C9 та меншою мірою піддається глюкуронуванню. Не було значної фармакокінетичної або фармакодинамічної взаємодії при одночасному застосуванні ірбесартану з варфарином, лікарськими засобами, що метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP2C9. Вивчення впливу індукторів активності ізоферменту CYP2C9 (в т. ч. рифампіцину) на фармакокінетику ірбесартану не проводилося.
Ірбесартан не змінює фармакокінетику дигоксину та симвастатину. При одночасному застосуванні ірбесартану з гідрохлортіазидом або ніфедипіном фармакокінетика ірбесартану не змінюється.
У літніх пацієнтів та пацієнтів з порушенням функції нирок одночасний прийом інгібіторів АПФ та АРА II з сульфаметоксазолом/триметопримом супроводжувався тяжкою гіперкаліємією, яка, як вважається, була спричинена триметопримом. Препарат слід застосовувати обережно з препаратами, що містять триметоприм, регулярно контролюючи вміст калію в крові.
Передозування
Найбільш ймовірно виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія .
Лікування
При випадковому прийомі препарату у високих дозах показано штучне блювання та/або промивання шлунка, активоване вугілля, проведення симптоматичної та підтримуючої терапії. Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензин II рецепторів антагоніст
Код АТХ: С09СА04
Фармакодинаміка:
Ірбесартан є селективним антагоністом рецепторів ангіотензину II (типу АТ1). Знижує концентрацію альдостерону в плазмі (не пригнічує кіназу II, що руйнує брадикінін); усуває судинозвужувальну дію ангіотензину II; знижує загальний периферичний судинний опір, зменшує постнавантаження, системний артеріальний тиск (АТ) та тиск у «малому» колі кровообігу. Не впливає на концентрацію тригліцеридів, холестерину, глюкози, сечової кислоти у плазмі та на виведення сечової кислоти.
Максимальне зниження артеріального тиску досягається через 3-6 годин після прийому препарату внутрішньо, і антигіпертензивний ефект зберігається принаймні протягом 24 годин. систолічного АТ у відповідь на застосування препарату. При прийомі 1 раз на добу в дозі 150-300 мг ступінь зниження АТ (систолічний/діастолічний) в кінці міждозового інтервалу (тобто через 24 години після прийому препарату) в положенні пацієнта лежачи або сидячи в середньому на 8-13/5 -8 мм рт.ст. (відповідно) більше у порівнянні з плацебо. Прийом препарату в дозі 150 мг 1 раз на добу викликає таку ж антигіпертензивну відповідь (зниження АТ перед прийомом чергової дози препарату та середнє зниження АТ за 24 години), як і прийом тієї ж дози, розділеної на 2 прийоми. Антигіпертензивна дія ірбесартану розвивається протягом 1-2 тижнів, а максимальний терапевтичний ефект досягається через 4-6 тижнів після початку лікування. Антигіпертензивний ефект зберігається за умов тривалого лікування. Після припинення лікування артеріального тиску поступово повертається до вихідної величини, синдрому «скасування» не спостерігалося.
Ефективність препарату не залежить від віку та статі.
Пацієнти негроїдної раси слабше реагують на монотерапію ірбесартаном (як і на інші лікарські засоби, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС)).
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо ірбесартан добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Максимальна концентрація (Сmax) ірбесартану в плазмі досягається через 1.5-2 години після прийому внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить 60-80%. Одночасне вживання їжі суттєво не впливає на біодоступність препарату.
Ірбесартан має лінійну та пропорційну дозу фармакокінетикою в інтервалі доз від 10 до 600 мг; при дозах понад 600 мг (у 2 рази перевищують рекомендовану максимальну дозу) кінетика ірбесартану стає нелінійною (зменшення абсорбції).
Розподіл
Зв'язування з білками плазми становить приблизно 96%. Зв'язування із клітинними компонентами крові незначне. Об'єм розподілу – 53-93 л. При щоденному прийомі 1 раз на добу рівноважна концентрація досягається через 3 дні. При повторних прийомах 1 раз на добу відзначається обмежене накопичення ірбесартану в плазмі (менше 20%). Після прийому внутрішньо або внутрішньовенного введення 14С-ірбесартану 80-85% радіоактивності в циркулюючій крові припадає на незмінений ірбесартан.
Метаболізм
Ірбесартан біотрансформується у печінці шляхом окислення та кон'югації з глюкуроновою кислотою.
Ірбесартан окислюється, головним чином, за допомогою ізоферменту CYP2C9, участь ізоферменту CYP3A4 у метаболізмі ірбесартану є незначною. Основний метаболіт, що знаходиться в системному кровотоку – ірбесартану глюкуронід (близько 6%). Ірбесартан не метаболізується за допомогою більшості ізоферментів, які зазвичай беруть участь у метаболізмі лікарських препаратів (ізоферменти CYP1A1, CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2D6 або CYP2E1) і не викликає їх інгібування чи індукції. Ірбесартан не індукує та не інгібує ізофермент CYP3A4.
Виведення
Загальний кліренс та нирковий кліренс становлять 157-176 мл/хв та 3-3.5 мл/хв відповідно. Кінцевий період напіввиведення (Т1/2) становить 11-15 год. Ірбесартан та його метаболіти виводяться нирками через кишечник з жовчю. Після прийому внутрішньо 14С-ірбесартану близько 20% радіоактивності виявляється в сечі, решта - у калі. Менш ніж 2% введеної дози виводиться нирками у вигляді незміненого ірбесартану.
Особливі групи пацієнтів
Вплив статі на фармакокінетику ірбесартану
Дещо вищі концентрації ірбесартану в плазмі відзначають у жінок (порівняно з чоловіками). Однак відмінності у величині Т1/2 та накопиченні ірбесартану не виявлено. Корекція дози ірбесартану у жінок не потрібна.
Не спостерігалося пов'язаних із статевою приналежністю відмінностей у ефектах ірбесартану.
Фармакокінетика ірбесартану у пацієнтів похилого віку
Значення AUC (площа під кривою «концентрація-час») та Сmax ірбесартану були дещо вищими у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), ніж у пацієнтів молодшого віку, однак значення кінцевого Т1/2 достовірно не відрізнялися. . Корекції дози ірбесартану у пацієнтів похилого віку не потрібно.
Фармакокінетика при порушенні функції нирок
У пацієнтів з порушеннями функції нирок або пацієнтів, яким проводиться гемодіаліз, показники фармакокінетики ірбесартану істотно не змінюються. Ірбесартан не видаляється з організму за допомогою гемодіалізу.
Фармакокінетика при порушенні функції печінки
У пацієнтів з цирозом печінки легені (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) або середньотяжкої течії (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) фармакокінетичні параметри ірбесартану істотно не змінюються. Фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з тяжкою (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) печінковою недостатністю не проводилося.
Вплив расової приналежності на фармакокінетику ірбесартану
У добровольців негроїдної раси, без артеріальної гіпертензії, AUC та Т1/2 ірбесартану були приблизно на 20-25 % вищими, ніж у представників європеоїдної раси; Сmax ірбесартану у них була практично однаковою з такою у представників європеоїдної раси.
Вагітність та годування груддюДосвід застосування препарату Ірбесартан при вагітності відсутній. З урахуванням того, що при прийомі інгібіторів АПФ вагітними жінками у другому та третьому триместрі вагітності спостерігалося пошкодження і загибель плоду, що розвивається, ірбесартан, як і будь-який інший препарат, що впливає безпосередньо на РААС, не можна застосовувати під час вагітності. При встановленні вагітності під час лікування препаратом Ірбесартан слід якнайшвидше припинити його прийом. Невідомо, чи виділяється ірбесартан та його метаболіти у грудне молоко. Під час грудного вигодовування прийом Ірбесартану протипоказаний. Тому після оцінки співвідношення передбачуваної користі від прийому препарату для матері та потенційного ризику для дитини слід припинити грудне вигодовування або прийом препарату Ірбесартан.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНаведені нижче небажані явища представлені відповідно до наступних градацій частоти їх виникнення (за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто (>1/10), часто (>1/100 - <1/10), нечасто (>1/1 000 - <1/100), рідко (>1/10 000 - <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (оцінка не може бути проведена на підставі наявних даних).
Небажані явища, що спостерігалися в плацебо-контрольованих дослідженнях при артеріальній гіпертензії: - З боку центральної нервової системи: часто - запаморочення, головний біль; нечасто – ортостатичне запаморочення;
-з боку серцево-судинної системи: нечасто - набряки, тахікардія;
-з боку дихальної системи: нечасто – кашель;
-з боку травної системи: часто - нудота, блювання; нечасто – діарея, диспепсія, печія;
-з боку статевої системи: нечасто – статева дисфункція;
-з боку організму в цілому: часто - підвищена стомлюваність; нечасто – біль у грудній клітці;
-з боку лабораторних показників: під час проведення досліджень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією не спостерігалося клінічно значущих змін у лабораторних показниках.
Артеріальна гіпертензія та цукровий діабет 2 типу з порушенням функції нирок
Небажані явища були подібними до пацієнтів з артеріальною гіпертензією, за винятком ортостатичних симптомів (запаморочення (10,2 %) (при прийомі плацебо 6 %), ортостатичне запаморочення (5,4 %) (при прийомі плацебо 2,7 %) та ортостатична гіпотензія (5,4%) (при прийомі плацебо 3,2%)
Гіперкаліємія
У клінічному дослідженні IDNT відсоток пацієнтів з гіперкаліємією (більше 6 мЕкв/л) становив 18,6% у групі ірбесартану проти 6,0% у групі плацебо. У дослідженні IRMA2 відсоток пацієнтів з гіперкаліємією (більше 6 мЕкв/л) становив 1% у групі ірбесартану, а у групі плацебо гіперкаліємія не спостерігалася.
У клінічному дослідженні IDNT частота припинення лікування через розвиток гіперкаліємії при застосуванні ірбесартану та плацебо становила 2,1 % та 0,36 % відповідно. У клінічному дослідженні IRMA2 частота припинення лікування через розвиток гіперкаліємії при застосуванні ірбесартану та плацебо становила 0,5 % та 0,0 %, відповідно.
Небажані явища, що спостерігалися при постмаркетинговому застосуванні ірбесартану: - З боку імунної системи: дуже рідко - алергічні реакції (кропив'янка, ангіоневротичний набряк).
-З боку обміну речовин та харчування: частота невідома – гіперкаліємія.
-З боку нервової системи: частота невідома – вертиго.
-З боку печінки: частота невідома – підвищення активності «печінкових» ферментів та концентрації білірубіну в крові, гепатит, жовтяниця.
-З боку органу слуху: частота невідома – дзвін у вухах.
-З боку скелетно-м'язової системи: частота невідома – міалгія.
-З боку нирок та сечовидільної системи: частота невідома – порушення функції нирок, у тому числі розвиток ниркової недостатності у пацієнтів групи ризику (див. розділ «Особливі вказівки»).
-Загальні порушення: частота невідома – астенія.
особливі вказівкиНадмірне зниження артеріального тиску - пацієнти з гіповолемією
Застосування препарату ірбесартан до цього часу рідко супроводжувалося надмірним зниженням артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією без супутніх захворювань. Як і при застосуванні інгібіторів АПФ, надмірне зниження артеріального тиску, що супроводжується клінічною симптоматикою, може розвинутись у пацієнтів з гіпонатріємією/гіповолемією (наприклад, внаслідок інтенсивної діуретичної терапії, діареї або блювання, дотримання дієти з обмеженням споживання кухонної солі), а також у пацієнтів що знаходяться на гемодіалізі. Перед застосуванням Ірбесартану необхідно скоригувати гіповолемію та/або гіпонатріємію.
Застосування у пацієнтів з функцією нирок, яка залежить від активності РААС Як наслідок інгібування РААС очікується погіршення функції нирок у схильних до цього пацієнтів. У пацієнтів з функцією нирок, яка залежить від активності РААС (пацієнти з артеріальною гіпертензією та стенозом ниркової артерії однієї або обох нирок, пацієнти з хронічною серцевою недостатністю III та IV функціонального класу за класифікацією NYHA), лікування лікарськими препаратами, які впливають на РААС, асоціювалось з олігурією та/або прогресуючою азотемією та, рідко, з гострою нирковою недостатністю та/або смертю. Не можна унеможливити виникнення подібного ефекту при застосуванні АРА II, включаючи ірбесартан.
Порушення функції нирок та пересадка нирки
При застосуванні препарату Ірбесартан у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендовано періодичний контроль вмісту калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Відсутні клінічні дані щодо застосування ірбесартану у пацієнтів, які нещодавно перенесли пересадку нирки.
Пацієнти з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу з порушенням функції нирок
. .
Подвійна блокада РААС при застосуванні з інгібіторами АПФ або аліскиреном.
Подвійна блокада РААС при одночасному застосуванні ірбесартану з інгібіторами АПФ або аліскіреном не рекомендується, оскільки порівняно з монотерапією є підвищений ризик різкого зниження АТ, розвитку гіперкаліємії та порушення функції нирок.
Застосування препарату Ірбесартан у комбінації з аліскіреном протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом або нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами») і не рекомендується в інших пацієнтів.
Застосування препарату Ірбесартан у поєднанні з інгібіторами АПФ протипоказане у пацієнтів з діабетичною нефропатією (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами») та не рекомендується в інших пацієнтів.
Гіперкаліємія
Як і при застосуванні інших лікарських препаратів, що впливають на РААС, при терапії Ірбесартаном може розвинутись гіперкаліємія, особливо при наявності ниркової недостатності та/або захворювань серця. У таких пацієнтів рекомендується контролювати вміст калію у сироватці крові.
Стеноз аортального або мітрального клапана, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
Як і при застосуванні інших вазодилататорів, при прийомі препарату Ірбесартан пацієнтами з аортальним або мітральним стенозом або з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією необхідно бути обережними.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай не реагують на гіпотензивні препарати, що діють через пригнічення РААС. Тому застосування препарату в таких випадках є недоцільним.
Пацієнти з ішемічною хворобою серця та/або клінічно значущим атеросклерозом судин головного мозку
Як і при застосуванні інших гіпотензивних препаратів, значне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та/або вираженим атеросклерозом судин головного мозку може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту. Лікування таких пацієнтів має здійснюватися під суворим контролем артеріального тиску.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Вплив препарату Ірбесартан на здатність керувати транспортними засобами або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та високої швидкості психомоторних реакцій, не вивчався. Однак, виходячи з фармакодинамічних властивостей, препарат Ірбесартан не повинен впливати на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності (робота на висоті, робота авіадиспетчера, робота з механізмами та ін.), але у разі виникнення запаморочення та слабкості можливе зниження психомоторних реакцій, тому від такого роду діяльності краще утримуватись.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат слід приймати внутрішньо незалежно від часу їди. Таблетку проковтують повністю, запиваючи водою.
Початкова та підтримуюча доза становить 150 мг 1 раз на добу незалежно від часу прийому їжі. Застосування препарату в такій дозі забезпечує більш оптимальний 24-годинний контроль артеріального тиску, ніж у дозі 75 мг/добу. Однак у деяких випадках, особливо у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, або у пацієнтів віком від 75 років, початкова доза повинна становити 75 мг.
При недостатньому терапевтичному ефекті при застосуванні Ірбесартану в дозі 150 мг 1 раз на добу, дозу можна збільшити до 300 мг один раз на добу.
У разі недостатнього зниження АТ у монотерапії препаратом Ірбесартан до лікування можуть бути додані діуретики (наприклад, гідрохлортіазид 12,5 мг на добу) або інші гіпотензивні засоби (наприклад, бета-адреноблокатори або БМКК тривалої дії).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу лікування слід починати з дози 150 мг 1 раз на добу і поступово збільшувати до 300 мг - дози, яка є переважною підтримуючою дозою для лікування нефропатії.
Застосування у особливих груп пацієнтів
У клінічних дослідженнях загалом не спостерігалося відмінностей у ефективності та безпеці між пацієнтами віком 65 років та старшими та пацієнтами молодшого віку.
Хоча рекомендується лікування пацієнтів старше 75 років починати з дози 75 мг, зазвичай пацієнтам похилого віку корекції режиму дозування не потрібно.
Пацієнти з порушенням функції нирок
У пацієнтів з порушеною нирковою функцією корекції режиму дозування не потрібно.
Пацієнти з гіповолемією
У пацієнтів з порушенням водно-електролітного балансу до початку прийому препарату слід відновити об'єм циркулюючої крові (ОЦК) та/або усунути гіпонатріємію.
Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза повинна становити 75 мг на добу.
Пацієнти з порушенням функції печінки
У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого (5-6 балів за шкалою Чайлд-П'ю) або середнього (7-9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) ступеня тяжкості не потрібна корекція режиму дозування. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжкими (більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) порушення функції печінки відсутній (див. розділ «Протипоказання»).
Безпека та ефективність застосування препарату у пацієнтів віком до 18 років не встановлено.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ирбесартан таб п/об пленочной 300мг 28 шт озон производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ирбесартан таб п/об пленочной 300мг 28 шт озон и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ирбесартан таб п/об пленочной 300мг 28 шт озон в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Апровель таб 150мг 28 шт Апровель таб 150мг 28 шт, Апровель таб 300мг 28 шт Апровель таб 300мг 28 шт, Ирбесартан таб. 150 мг 30 шт Ирбесартан таб. 150 мг 30 шт, Ирбесартан таб. 300 мг 30 шт Ирбесартан таб. 300 мг 30 шт, Ирбесартан таб п/об пленочной 150мг 14 шт канон Ирбесартан таб п/об пленочной 150мг 14 шт канон, Ирбесартан таб п/об пленочной 150мг 28 шт канон Ирбесартан таб п/об пленочной 150мг 28 шт канон, Ирбесартан таб п/об пленочной 150мг 28 шт озон Ирбесартан таб п/об пленочной 150мг 28 шт озон, Ирбис таб п/п/об 150мг 30 шт Ирбис таб п/п/об 150мг 30 шт, Ирбис таб п/п/об 300мг 30 шт Ирбис таб п/п/об 300мг 30 шт.
Пока нет комментариев