Инспра таб п/об пленочной 50мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Инспра таб п/об пленочной 50мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: еплеренон 25 або 50 мг;
Лактози моногідрат, мікрокристалічна целюлоза, натрію кроскармелоза, гіпромелоза, натрію лаурилсульфат, тальк
, магнію стеарат; плівкова оболонка: опадрай жовтий YS-1-12524-A** містить гіпромелозу, титану діоксид, макрогол, полісорбат 80, барвники заліза оксид жовтий та заліза оксид червоний.
Опис:
Таблетки 25 мг: жовті ромбоподібні таблетки, вкриті оболонкою, з написом "NSR" над цифрою "25" на одній стороні та "Pfizer" на іншій стороні; таблетки 50 мг: жовті ромбоподібні таблетки, покриті оболонкою, з написом «NSR» над цифрою «50» з одного боку і «Pfizer» з іншого боку.
Форма випуску:
Пігулки, покриті оболонкою 25 мг або 50 мг.
По 14 таблеток у блістері; по 2 блістери разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.
По 10 таблеток у блістері; по 2, 3, 5, 10 або 20 блістерів разом з інструкцією із застосування у картонній пачці.
Протипоказання- підвищена чутливість до еплеренону чи інших компонентів препарату; - клінічно значуща гіперкаліємія; - концентрація калію у сироватці крові на початку лікування понад 5,0 ммоль/л; - помірна або виражена ниркова недостатність – кліренс креатиніну (КК) < 50 мл/хв у пацієнтів після інфаркту міокарда та ХСН та КК < 30 мл/хв у пацієнтів з ХСН починаючи з II ФК; - важка печінкова недостатність (клас З класифікації Чайлд-П'ю); - одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію або потужних інгібіторів ізоферменту CYP3А4, наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, ритонавіру, нелфінавіру, кларитроміцину, телитроміцину та нефазодону (див. розділ “Взаємодія” - рідкісні спадкові захворювання, такі як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа та синдром мальабсорбції глюкози-галактози (див. розділ «Особливі вказівки»); - досвід застосування препарату у дітей віком до 18 років немає, тому його призначення пацієнтам цієї вікової групи не рекомендується; - Концентрація креатиніну в плазмі > 2,0 мг/дл (або > 177 ммоль/л) у чоловіків або > 1,8 мг/дл (або > 159 ммоль/л) у жінок.
З обережністю – цукровий діабет 2 типу та мікроальбумінурія (див. розділ «Особливі вказівки»); - одночасне застосування еплеренону та - інгібіторів АПФ або антагоністів рецепторів ангіотензину II; - Препаратів, що містять літій; - циклоспорину або такролімусу; - дигоксину та варфарину в дозах, близьких до максимальних терапевтичних (див. розділи «Особливі вказівки» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Дозування50 мг
Показання до застосуванняІнфаркт міокарда: як компонент стандартної терапії, з метою зниження загальної смертності, раптової серцевої смерті та зменшення повторних госпіталізацій у хворих після інфаркту міокарда з дисфункцією лівого шлуночка (фракція викиду < 40 %) у гострому періоді та клінічними ознаками серцевої недостатності (у тому числі перехід) ) або цукровим діабетом.
Хронічна серцева недостатність: як компонент стандартної терапії, починаючи з II функціонального класу хронічної серцевої недостатності у поєднанні з інгібіторами АПФ та бета-адреноблокаторами з метою зниження загальної смертності, серцево-судинної смертності, зменшення кількості госпіталізацій, пов'язаних із прогресуванням хронічної серцевої недостатності викиду лівого шлуночка (<35%).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакодинамічні взаємодії
Калійзберігаючі діуретики та препарати калію: враховуючи підвищений ризик розвитку гіперкаліємії, еплеренон не слід призначати хворим, які отримують калійзберігаючі діуретики та препарати калію (див. розділ «Протипоказання»). Калійзберігаючі діуретики можуть посилити ефекти гіпотензивних засобів та інших діуретиків.
Препарати, що містять літій: взаємодія еплеренону з препаратами літію не вивчалася. Однак, у хворих, які отримували препарати літію у поєднанні з діуретиками та інгібіторами АПФ, описані випадки підвищення концентрації та інтоксикації літієм. Якщо подібна комбінація необхідна, доцільно контролювати концентрації літію в плазмі (див. розділ «Особливі вказівки»).
Циклоспорин, такролuмус: циклоспорин та такролімус можуть спричинити порушення функції нирок та підвищити ризик розвитку гіперкаліємії. Слід уникати одночасного застосування еплеренону та циклоспорину або такролімусу. Якщо під час лікування еплереном потрібно призначення циклоспорину або такролімусу, рекомендується ретельно контролювати концентрацію калію в сироватці крові та функцію нирок (див. розділ «Особливі вказівки»).
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): лікування нестероїдних протизапальних засобів може призвести до гострої ниркової недостатності за рахунок прямого пригнічення клубочкової фільтрації, особливо у хворих групи ризику (літні пацієнти та/або пацієнти з дегідратацією). При сумісному застосуванні цих засобів до початку та під час лікування необхідно забезпечувати адекватний водний режим та контролювати функцію нирок.
Триметоприм: одночасне застосування триметоприму з еплереном підвищує ризик розвитку гіперкаліємії. Рекомендується контролювати концентрацію калію в сироватці крові та функцію нирок, особливо у хворих з нирковою недостатністю та у людей похилого віку.
Інгібітори АПФ та антагоністи рецепторів ангіотензину II: при застосуванні еплеренону з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину II слід ретельно контролювати рівень калію сироватки крові. Подібна комбінація може призвести до збільшення ризику гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, у т.ч. у людей похилого віку.
Альфа1-адреноблокатори (празозин, альфузозин): при одночасному застосуванні альфа1-адреноблокаторів з еплереном може посилитися гіпотензивна дія та/або збільшитись ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, у зв'язку з чим рекомендується контролювати АТ при зміні положення тіла.
Трициклічні антидепресанти, нейролептики, аміфостин, баклофен: при одночасному застосуванні цих засобів з еплереном може посилитися антигіпертензивний ефект або збільшитись ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.
Глюкокортикоїди, тетракозактид: одночасне застосування цих засобів з еплереном може призвести до затримки натрію та рідини.
Фармакокінетичні взаємодії
Дослідження in vitro свідчать про те, що еплеренон не інгібує ізоферменти CYP1A2, CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6 та CYP3A4. Еплеренон не є субстратом чи інгібітором глікопротеїну Р.
Дигоксин: AUC дигоксину при одночасному застосуванні з еплереном збільшується на 16% (90% ДІ: 4% - 30%). Необхідно бути обережними, якщо дигоксин застосовується в дозах, близьких до максимальних терапевтичних.
Варфарин: клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії з варфарином не виявлено. Необхідно бути обережними, якщо варфарин застосовується в дозах, близьких до максимальних терапевтичних.
Субстрати ізоферменту CYP3А4: у спеціальних дослідженнях ознак фармакокінетичної взаємодії еплеренону із субстратами ізоферменту CYP3А4, наприклад, мідазоламом та цизапридом, виявлено не було.
Інгібітори ізоферменту CYP3А4 потужні інгібітори ізоферменту CYP3А4: при застосуванні еплеренону із засобами, що інгібують ізофермент CYP3А4, можлива значуща фармакокінетична взаємодія. Потужний інгібітор ізоферменту CYP3А4 (кетоконазол 200 мг двічі на добу) спричиняв збільшення AUC еплеренону на 441%. Одночасне застосування еплеренону з потужними інгібіторами ізоферменту CYP3А4, такими як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, нелфінавір, кларитроміцин, телітроміцин та нефазадон протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). слабкі та помірні інгібітори ізоферменту CYP3А4: одночасне застосування з еритроміцином, саквінавіром, аміодароном, дилтіаземом, верапамілом та флуконазолом супроводжувалося значною фармакокінетичною взаємодією (ступінь збільшення AUC варіювала від 98 %).
Індуктори ізоферменту CYP3А4 Одночасний прийом настоянки звіробою (St John`s Wort, потужний індуктор ізоферменту CYP3А4) з еплереном викликав зниження AUC останнього на 30%. При застосуванні потужніших індукторів ізоферменту CYP3А4, таких як рифампіцин, можливе більш виражене зниження AUC еплеренону. Враховуючи можливе зниження ефективності еплеренону, одночасне застосування потужних індукторів ізоферменту CYP3А4 (рифампіцину, карбамазепіну, фенітоїну, фенобарбіталу, настоянки звіробою) не рекомендується (див. розділ «Особливі вказівки»).
Антациди: на підставі фармакокінетичного клінічного дослідження значної взаємодії антацидів з еплереном при їх одночасному застосуванні не передбачається.
ПередозуванняВипадків передозування еплеренону у людини не описано. Найбільш ймовірними проявами передозування можуть бути зниження артеріального тиску та гіперкаліємія. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі. Встановлено, що еплеренон активно зв'язується із активованим вугіллям. У разі появи симптоматичної гіпотензії необхідно призначити підтримуюче лікування. У разі розвитку гіперкаліємії показано стандартну терапію.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний калійзберігаючий засіб.
Фармакодинаміка:
Еплеренон має високу селективність щодо мінералокортикоїдних рецепторів у людини на відміну від глюкокортикоїдних, прогестеронових та андрогенних рецепторів і перешкоджає зв'язуванню мінералокортикоїдних з альдостероном - ключовим гормоном ренін-ангіотензин-альдо АТ) та патогенез серцево-судинних захворювань.
Еплеренон викликає стійке збільшення концентрації реніну у плазмі крові та альдостерону у сироватці крові. Згодом секреція реніну пригнічується альдостероном за механізмом зворотного зв'язку. При цьому підвищення активності реніну або концентрації альдостерону циркулюючого не впливає на ефекти еплеренону.
Застосування еплеренону у пацієнтів після інфаркту міокарда із ознаками серцевої недостатності
Ефективність еплеренону вивчали у подвійному сліпому плацебоконтрольованому дослідженні у 6632 хворих з гострим інфарктом міокарда (ІМ), дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) (фракція викиду (ФВ) < 40 %) та з клінічними ознаками серцевої недостатності. Протягом 3-14 днів (в середньому 7 днів) після гострого інфаркту міокарда хворим призначали еплеренон або плацебо на додаток до стандартної терапії. Лікування починали з дози 25 мг один раз на добу і до кінця 4 тижні збільшували до 50 мг один раз на добу, якщо концентрація калію в сироватці залишалася менше 5,0 ммоль/л. Під час дослідження пацієнти отримували стандартну терапію із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти (92%), інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) (90%), бета-адреноблокаторів (83%), нітратів (72%), "петлевих" діуретиків (66%) або інгібіторів ГМГ KoA-редуктази (60%). Первинною кінцевою точкою у дослідженні була загальна смертність, а комбінованою кінцевою точкою – смертність чи госпіталізація з приводу серцево-судинних захворювань. Загальна смертність у групах еплеренону та плацебо склала відповідно 14,4 та 16,7 %, а комбіновану кінцеву точку смертності чи госпіталізації з приводу серцево-судинних захворювань відзначали відповідно у 26,7 та 30,0 % хворих. Таким чином, за даними дослідження, в результаті терапії еплереном ризик загальної смертності був знижений на 15% (відносний ризик 0,85; 95% ДІ, 0,75-0,96; р = 0,008) порівняно з плацебо, головним чином за рахунок зниження смертності внаслідок серцево-судинних захворювань. Ризик смерті або госпіталізації з приводу серцево-судинних захворювань при застосуванні еплеренону був знижений на 13% (відносний ризик 0,87; 95% ДІ, 0,79-0,95; р = 0,002). Зниження абсолютного ризику для двох кінцевих точок – загальної смертності та смертності/госпіталізації щодо серцево-судинних захворювань – склало 2,3 та 3,3 % відповідно. Клінічна ефективність була продемонстрована, головним чином, при застосуванні еплеренону у пацієнтів віком до 75 років. Ефективність терапії у пацієнтів віком від 75 років не вивчалася. Зниження або стабілізацію функціонального класу (ФК) хронічної серцевої недостатності (ХСН) у групі еплеренону відзначали значно частіше, ніж у групі плацебо. Частота гіперкаліємії у групах еплеренону та плацебо склала 3,4 % та 2,0 % (р < 0,001), гіпокаліємії – 0,5 % та 1,
Електрокардіографія
У дослідженнях з вивчення динаміки ЕКГ у здорових добровольців суттєвого впливу еплеренону на частоту серцевих скорочень (ЧСС) тривалість інтервалів QRS, PR або QT не виявлено.
Фармакокінетика:
Всмоктування та розподіл
Абсолютна біодоступність еплеренону становить 69% після прийому 100 мг еплеренону внутрішньо у вигляді таблеток. Максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) досягається приблизно через 2 години. Сmax та площа під фармакокінетичною кривою (AUC) лінійно залежать від дози в діапазоні від 10 до 100 мг і нелінійно – у дозі понад 100 мг. Рівноважний стан досягається протягом 2 днів. Їда не впливає на абсорбцію.
Еплеренон приблизно на 50% зв'язується з білками плазми, переважно з альфа1-кислотною групою глікопротеїнів. Розрахунковий обсяг розподілу у рівноважному стані становить 50 (±7) л. Еплеренон не пов'язується із еритроцитами.
Метаболізм та виведення
Метаболізм еплеренону здійснюється, в основному, під дією ізоферменту CYP3А4. Активні метаболіти еплеренону у плазмі крові людини не ідентифіковані.
У незміненому вигляді через нирки та кишечник виводиться менше 5 % дози еплеренону. Після одноразового прийому внутрішньо міченого еплеренону близько 32% дози виводилося через кишечник і близько 67% - через нирки. Період напіввиведення еплеренону становить близько 3-5 годин, кліренс із плазми крові – приблизно 10 л/год.
Особливі групи
Вік, стать і раса: фармакокінетика еплеренону в дозі 100 мг один раз на добу вивчалася у пацієнтів похилого віку (старше 65 років), чоловіків і жінок. Фармакокінетика еплеренону суттєво не відрізнялася у чоловіків та жінок. У рівноважному стані у літніх пацієнтів Сmaxі AUC були відповідно на 22% та 45% вищими, ніж у молодих пацієнтів (18-45 років).
Ниркова недостатність
Фармакокінетику еплеренону вивчали у хворих з нирковою недостатністю різного ступеня тяжкості та у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі. Порівняно з пацієнтами контрольної групи у хворих з тяжкою нирковою недостатністю виявили збільшення рівноважних AUC та Сmax на 38 % та 24 % відповідно, а у хворих, які перебувають на гемодіалізі – їх зниження на 26 % та 3 %. Кореляції між кліренсом еплеренону із плазми крові та кліренсом креатиніну не виявлено. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі.
Печінкова недостатність
Фармакокінетику еплеренону в дозі 400 мг порівнювали у хворих з помірним порушенням функції печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) та здорових добровольців. Рівноважні Сmax та AUC еплеренону були збільшені на 3,6 % та 42 % відповідно. У хворих із тяжкою печінковою недостатністю еплеренон не вивчався, тому його застосування у цій групі хворих не показано.
Серцева недостатність
Фармакокінетику еплеренону у дозі 50 мг вивчали у хворих із серцевою недостатністю (II-IV ФК). Рівноважні AUC та Сmax у хворих із серцевою недостатністю були відповідно на 38 та 30 % вищими, ніж у здорових добровольців, підібраних за віком, масою тіла та статтю. Кліренс еплеренону у хворих із серцевою недостатністю схожий з таким у здорових людей похилого віку.
Вагітність та годування груддюВідомості про застосування препарату у вагітних жінок немає. Препарат слід застосовувати з обережністю і лише у випадках, коли очікувана користь для матері значно перевищує можливий ризик для плода/дитини.
Відомостей про виведення еплеренону після прийому внутрішньо з грудним молоком немає. Можливі небажані ефекти еплеренону на новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні, невідомі, тому доцільно або припинити годування груддю, або відмінити препарат, залежно від його важливості для матері.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНижче перераховані небажані явища, які могли бути пов'язані з лікуванням, а також серйозні небажані явища, частота яких можна порівняти з частотою небажаних та серйозних небажаних явищ у групі плацебо. Небажані явища розподілені за системами організму та частотою: часті > 1/100, < 1/10; нечасті > 1/1000, < 1/100; частота невідома.
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи
Нечасті: еозинофілія.
Порушення метаболізму та харчування
Часті: гіперкаліємія, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія.
Нечасті: дегідратація, гіпонатріємія, гіпотиреоз.
Психічні розлади
Нечасті: безсоння.
Неврологічні порушення
Часті: запаморочення, непритомність.
Нечасті: біль голови, гіпестезія.
Порушення з боку серця
Часті: інфаркт міокарда.
Нечасті: фібриляція передсердь, лівошлуночкова недостатність.
Судинні порушення
Часті: зниження артеріального тиску.
Нечасті: ортостатична гіпотонія, тромбоз нижніх артерій кінцівок.
З боку системи дихання, грудної клітки та середостіння
Часті: кашель.
Нечасті: фарингіт.
З боку шлунково-кишкового тракту
Часті: діарея, нудота, запор.
Нечасті: метеоризм, блювання.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Нечасті: холецистит.
З боку шкірних покривів та підшкірно-жирової клітковини
Часті: свербіж.
Нечасті: підвищена пітливість.
Частота невідома: ангіоневротичний набряк, висипання.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Часті: судоми в литкових м'язах ніг, м'язово-скелетні болі.
Нечасті: біль у спині.
З боку нирок та сечовивідних шляхів
Часті: порушення функції нирок.
Загальні та місцеві
Нечасті: астенія, нездужання.
Нечасті лабораторні показники
: підвищення концентрації залишкового азоту сечовини, креатиніну, зниження експресії рецептора епідермального фактора росту, підвищення концентрації глюкози в сироватці крові.
Інфекції
Нечасті: пієлонефрит.
особливі вказівкиГіперкаліємія
При лікуванні еплереном може розвинутись гіперкаліємія, яка обумовлена його механізмом дії. На початку лікування та при зміні дози препарату у всіх пацієнтів слід контролювати концентрацію калію у сироватці крові. Надалі періодичний контроль концентрації калію рекомендується проводити пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку гіперкаліємії, наприклад, літнім, хворим на ниркову недостатність (див. розділ «Спосіб застосування та дози») та цукровим діабетом. Враховуючи підвищений ризик гіперкаліємії, призначення препаратів калію після початку лікування еплереномом не рекомендується. Зниження дози еплеренону призводить до зниження концентрації калію у сироватці крові. В одному дослідженні додавання гідрохлортіазиду до еплеренону перешкоджало збільшенню концентрації калію у сироватці крові.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок, у тому числі з діабетичною мікроальбумінурією, рекомендується регулярно контролювати концентрацію калію в сироватці крові. Ризик розвитку гіперкаліємії збільшується у разі зниження функції нирок. Хоча кількість хворих на цукровий діабет 2 типу та мікроальбумінурію в дослідженнях була обмеженою, проте, у цій невеликій вибірці було відзначено збільшення частоти гіперкаліємії. У зв'язку з цим у таких хворих лікування слід проводити з обережністю. Еплеренон не видаляється при гемодіалізі. Для отримання додаткових відомостей див. розділ «Протипоказання».
Порушення функції печінки
У хворих з легким або помірним порушенням функції печінки (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) збільшення концентрації калію у сироватці крові більше 5,5 ммоль/л не виявлено. У таких пацієнтів слід контролювати концентрацію електролітів. У хворих з тяжким порушенням функції печінки еплеренон не вивчався, тому його застосування протипоказане (див. розділ "Протипоказання").
Індуктори ізоферменту CYP3А4 Одночасне застосування еплеренону з потужними індукторами ізоферменту CYP3А4 не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Циклоспорин, такролімус, препарати, що містять літій
Під час лікування еплереном слід уникати призначення цих засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Лактоза
Таблетки містять лактозу, тому їх не слід призначати хворим з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа та синдром мальабсорбції глюкози-галактози.
Вплив на здатність керувати автомобілем та користуватися технікою
Ефекти еплеренону на здатність керувати автомобілем або користуватися технікою не вивчалися. У рекомендованих дозах 25 і 50 мг еплеренон не викликає запаморочення та непритомності.
Умови зберіганняПри температурі не вище З0 С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину.
Їда не впливає на всмоктування препарату Інспра®. Для індивідуального підбору дози можна використовувати дозування 25 і 50 мг.
Інфаркт міокарда
Лікування слід розпочинати з дози 25 мг один раз на добу та збільшувати її до 50 мг один раз на добу через 4 тижні з урахуванням концентрації калію у сироватці крові (див. табл. 1). Підтримуюча доза препарату, що рекомендується, становить 50 мг один раз на добу.
Хронічна серцева недостатність, починаючи з II функціонального класу
Лікування слід починати з дози 25 мг один раз на добу і збільшувати її до 50 мг один раз на добу через 4 тижні з урахуванням концентрації калію в сироватці крові (див. табл. 1).
Таблиця 1. Підбір дози після початку лікування
Концентрація калію у сироватці крові – менше 5 ммоль/л
Збільшення дози: з 25 мг через день до 25 мг один раз на добу з 25 мг один раз на добу до 50 мг один раз на добу
Концентрація калію у сироватці крові – 5,0 – 5,4 ммоль/л
Підтримуюча доза:
Доза залишається незмінною
Концентрація калію у сироватці крові – 5,5 – 5,9 ммоль/л
Зниження дози: з 50 мг один раз на добу до 25 мг один раз на добу з 25 мг один раз на добу до 25 мг через день з 25 мг через день – тимчасова відміна препарату
Концентрація калію у сироватці крові – більше 6,0 ммоль/л
Після тимчасового припинення прийому препарату
у зв'язку з підвищенням концентрації калію в сироватці крові до або більше 6,0 ммоль/л, терапію препаратом можна відновити в дозі 25 мг через день, коли концентрація калію в сироватці крові становитиме < 5,0 ммоль/ л.
Загальні рекомендації
Концентрацію калію в сироватці слід визначати до призначення препарату, протягом першого тижня і через 1 місяць після початку терапії або при зміні дози препарату. Надалі також необхідно періодично контролювати концентрацію калію у сироватці крові.
Літні пацієнти
Корекції стартової дози у пацієнтів похилого віку не потрібно. У зв'язку з віковим зниженням функції нирок у пацієнтів похилого віку підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо при наявності супутніх захворювань, що сприяють збільшенню концентрацій еплеренону в сироватці крові, зокрема при порушенні функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості. Рекомендується періодично визначати концентрацію калію у сироватці крові (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення функції нирок
Коригування стартової дози у хворих з легким порушенням функції нирок не потрібно. Ступінь гіперкаліємії збільшується при погіршенні функції нирок. Рекомендується періодично визначати концентрацію калію у сироватці крові (див. розділ «Особливі вказівки»). Еплеренон не видаляється при гемодіалізі. У пацієнтів з тяжкою недостатністю функції нирок (КК < 30 мл/хв) застосування препарату протипоказане.
У пацієнтів з ХСН, починаючи з II ФК та порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (КК 30-60 мл/хв), слід починати терапію з дози 25 мг через день з подальшою корекцією дози в залежності від концентрації калію в сироватці крові.
Досвіду застосування еплеренону у пацієнтів із серцевою недостатністю після перенесеного інфаркту міокарда та КК < 50 мл/хв немає. Слід обережно застосовувати препарат Інспра у таких пацієнтів.
У пацієнтів з КК < 50 мл/хв застосування препарату Інспра® у дозі вище 25 мг один раз на добу не досліджувалося (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
Порушення функції печінки
Корекція стартової дози у хворих з порушенням функції печінки від легкого до помірного ступеня тяжкості не потрібна. Враховуючи збільшення концентрації еплеренону у таких хворих, рекомендується регулярно контролювати концентрацію калію в сироватці крові, особливо у пацієнтів похилого віку (див. розділ «Особливі вказівки»). Застосування препарату Інспра у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки протипоказане.
Супутня терапія
При одночасному застосуванні препаратів, що мають слабку або помірно виражену інгібуючу дію на ізофермент CYP3А4, наприклад, еритроміцину, саквінавіру, аміодарону, дилтіазему, верапамілу та флуконазолу, лікування препаратом Інспра® можна розпочати з дози 25 мг один раз на добу. має перевищувати 25 мг один раз на добу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Инспра таб п/об пленочной 50мг 30 шт производится компанией ПФАЙЗЕР АПДЖОН. Само производство расположено в стране Пуэрто Рико.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Инспра таб п/об пленочной 50мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Инспра таб п/об пленочной 50мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Инспра таб п/об пленочной 25мг 30 шт Инспра таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Иплерон таб п/об пленочной 25мг 30 шт Иплерон таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Иплерон таб п/об пленочной 50мг 30 шт Иплерон таб п/об пленочной 50мг 30 шт, Риолма таб 25 мг 30 шт Риолма таб 25 мг 30 шт, Риолма таб 50 мг 30 шт Риолма таб 50 мг 30 шт, Эпленор таб 25 мг 30 шт Эпленор таб 25 мг 30 шт, Эпленор таб 50 мг 30 шт Эпленор таб 50 мг 30 шт, Эплеренон таб. 25 мг 30 шт Эплеренон таб. 25 мг 30 шт, Эплеренон таб. 50 мг 30 шт Эплеренон таб. 50 мг 30 шт, Эспиро таб п/об пленочной 25мг 30 шт Эспиро таб п/об пленочной 25мг 30 шт, Эспиро таб п/об пленочной 50мг 30 шт Эспиро таб п/об пленочной 50мг 30 шт.
Пока нет комментариев