Индапамид Велфарм таб 25 мг 40 шт
Індапамід Велфарм - це діуретичний засіб, який зменшує реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті та збільшує виділення нирками іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію. Це супроводжується збільшенням діурезу та гіпотензивним ефектом. Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка та не впливає на показники ліпідного обміну та обміну вуглеводів. Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується з ШКТ, розподіляється у високому обсязі та метаболізується у печінці. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові - 1-2 години після прийому внутрішньо, а період напіввиведення - 18 годин.
Индапамид Велфарм таб 25 мг 40 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить індапамід – 2,5 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний), крохмаль кукурудзяний, повідон К25, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, склад оболонки: Опадрай 03F180011 білий (гіпромелоза, титану діоксид, макрогол).
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі – ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 2,5 мг.
10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
10, 20, 30, 40, 50, 60 таблеток у банку полімерну з поліпропілену, поліетилену низького тиску.
Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6 контурних коміркових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-Підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних сульфонаміду або будь-якої з допоміжних речовин препарату (див. розділ «Склад на одну таблетку»);
-Тяжка ниркова недостатність;
-Тяжка печінкова недостатність або печінкова енцефалопатія;
-Гіпокаліємія.
У зв'язку з тим, що до складу входить лактоза препарат не рекомендується пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази, галактоземією, глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
У зв'язку з відсутністю клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей віком до 18 років.
З обережністю
При порушеннях функції печінки та/або нирок, гіпонатріємії та інших порушеннях водноелектролітного балансу, гіперпаратиреозі, у ослаблених пацієнтів або пацієнтів, які отримують поєднану терапію з іншими антиаритмічними засобами, при одночасному прийомі препаратів, що подовжують інтервал QT на електрокардіограмі (ЕК. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), при цукровому діабеті на стадії декомпенсації, гіперурикемії (особливо, що супроводжується подагрою та уратним нефролітіазом).
Дозування2,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія у дорослих.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНерекомендовані поєднання лікарських препаратів
Препарати літію
При одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію, а також, як і при дотриманні дієти без солі, може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі крові внаслідок зниження його екскреції, що супроводжується появою ознак передозування літію. При необхідності діуретичні препарати можуть застосовуватися у поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно підбирати дозу препаратів, регулярно контролюючи концентрацію літію у плазмі та відповідним чином підбирати дозу препарату. Поєднання лікарських препаратів, які потребують особливої уваги
Препарати, здатні викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует» У зв'язку із збільшенням ризику шлуночкових аритмій, особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует» (фактор ризику – гіпокаліємія), слід з особливою обережністю застосовувати індапамід разом з такими препаратами як:
• IA класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, прокаїнамід) та флекаїнід;
•Антиаритмічні лікарські препарати ІІІ класу (дофетилід, ібутилід, бретилія тозилат), соталол, дронедарон, аміодарон;
•Інші (неантиаритмічні) лікарські засоби, такі як:
-нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин, флуфеназин), бензаміди (амісульприд, сультоприд, сульпірид, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол); пімозід, сертиндол;
-Антидепресанти: трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, есциталопрам);
-Антибактеріальні засоби: фторхінолони (левофлоксацин, моксифлоксацин, спарфлоксацин, ципрофлоксацин); макроліди (еритроміцин при внутрішньовенному введенні, азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин, спіраміцин), котримоксазол;
-Протигрибкові засоби: азоли (воріконазол, ітраконазол, кетоконазол, флуконазол);
-протималярійні засоби (хінін, хлорохін, мефлохін, галофантрин, лумефантрін);
-протипротозойні засоби (пентамідин при парентеральному введенні);
-антиангінальні засоби (ранолазин, беприділ);
-Протипухлинні засоби (вандетаніб, миш'яку триоксид, оксаліплатин, такролімус);
-Протиблювотні засоби (домперидон, ондансетрон);
-Кошти, що впливають на моторику шлунково-кишкового тракту (цизаприд);
-антигістамінні засоби (астемізол, терфенадин, мізоластин);
-Інші лікарські засоби: анагрелід, вазопресин, дифеманілу метилсульфат, кетансерин, пробукол, пропофол, севофлуран, терліпресин, теродилін, цилостазол.
Слід визначити вміст калію в плазмі крові та, при необхідності, коригувати його до початку комбінованої терапії індапамідом із зазначеними вище препаратами. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль вмісту електролітів плазми, показників ЕКГ.
У пацієнтів з гіпокаліємією необхідно застосовувати препарати, які не викликають поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Лікарські засоби, здатні збільшувати тривалість інтервалу QT Одночасне застосування індапаміду з лікарськими препаратами, здатними збільшувати тривалість інтервалу QT, повинно ґрунтуватися на ретельній оцінці для кожного пацієнта співвідношення очікуваної користі та потенційного ризику (можливе збільшення ризику розвитку поліморфної шлуночкової). При застосуванні таких комбінацій необхідно регулярно реєструвати ЕКГ (для виявлення подовження інтервалу QT), а також контролювати вміст калію в крові.
Нестероїдні протизапальні препарати (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), та високі дози ацетилсаліцилової кислоти (> 3 г/добу). Можливе зниження антигіпертензивної дії індапаміду. Існує ризик розвитку гострої ниркової недостатності внаслідок зниження швидкості клубочкової фільтрації. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та регулярно контролювати функцію нирок як на початку лікування, так і в процесі лікування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) Призначення інгібіторів АПФ пацієнтам із гіпонатріємією (особливо пацієнтам зі стенозом ниркової артерії) супроводжується ризиком раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності.
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та можливо зниженим, внаслідок прийому діуретиків, вмістом натрію в плазмі крові необхідно: - За
3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків; надалі, за необхідності, прийом некалійзберігаючого діуретика можна відновити;
- Якщо припинення прийому діуретиків неможливе, то слід починати терапію інгібітором АПФ з низьких доз, з подальшим поступовим збільшенням дози у разі потреби. При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з найнижчих доз із можливим попереднім зниженням доз діуретиків.
У всіх випадках протягом першого тижня прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (концентрацію креатиніну в плазмі крові).
Лікарські препарати, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (при внутрішньовенному введенні), глюко- та мінералокортикостероїди (при системному застосуванні), тетракозактид (АКТГ), гліциризинова кислота (карбеноксолон, препарати, що містять корінь солодки) та слабкий
Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). Необхідний регулярний контроль вмісту калію у плазмі крові, за необхідності – його корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди. Рекомендується застосовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Серцеві глікозиди
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні індапаміду та серцевих глікозидів слід контролювати концентрацію калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Баклофен
Можливе посилення антигіпертензивної дії. Слід контролювати артеріальний тиск і, при необхідності, коригувати дози гіпотензивних лікарських засобів. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Алопуринол
Індапамід може збільшити частоту розвитку реакцій гіперчутливості до алопуринолу.
Поєднання лікарських препаратів, які потребують уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) Одночасне застосування індапаміду з калійзберігаючими діуретиками доцільно у деяких пацієнтів. Однак при цьому може виникати гіпокаліємія або гіперкаліємія (особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю або цукровим діабетом). Якщо необхідне одночасне застосування індапаміду з калійзберігаючими діуретиками, слід контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ і, при необхідності, коригувати терапію.
Етанол, барбітурати, анксіолітики, антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), наркотичні анальгетики, засоби для загальної анестезії
Препарати цих класів посилюють антигіпертензивну дію індапаміду та збільшують ризик ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Метформін
Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на фоні прийому діуретиків, особливо «петлевих», при одночасному призначенні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу.
Не слід застосовувати метформін, якщо концентрація креатиніну перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодмісткі контрастні речовини
Зневоднення організму на фоні прийому діуретичних препаратів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз контрастних речовин, що містять йод. Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Солі кальцію
При одночасному призначенні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
Циклоспорин, такролімус
Можливе збільшення концентрації креатиніну в плазмі без зміни концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть при нормальному вмісті рідини та іонів натрію. Кортикостероїди (мінерало- та глюкокортикостероїди), тетракозактид (при системному застосуванні) Зниження антигіпертензивної дії індапаміду (затримка рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
ПередозуванняСимптоми
Індапамід навіть у дуже високих дозах (до 40 мг, тобто в 16 разів більше терапевтичної дози) не чинить токсичної дії.
Ознаки гострого отруєння препаратом насамперед пов'язані з порушенням водноелектролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія). З клінічних симптомів передозування можуть відзначатися нудота, блювання, порушення функції шлунково-кишкового тракту, судоми, вертиго, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, що призводить до анурії (внаслідок гіповолемії), у деяких випадках – надмірне зниження артеріального тиску, пригніченість. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми.
Лікування
Заходи невідкладної допомоги зводяться до виведення препарату з організму: промивання шлунка та призначення активованого вугілля з подальшим відновленням водноелектролітного балансу. Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код АТХ: С03ВА11
Фармакодинаміка:
Індапамід відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем та за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які інгібують реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та гіпотензивним ефектом.
Фармакодинамічні ефекти
У клінічних дослідженнях ІІ та ІІІ фаз при використанні індапаміду в режимі монотерапії в дозах, що не виявляють вираженого діуретичного ефекту, було продемонстровано 24-годинний гіпотензивний ефект.
Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу препарату, якщо при прийомі рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту. У коротких, середньої тривалості та довгострокових дослідженнях за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід:
не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на рівень тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та ліпопротеїнів високої щільності;
-Не впливає на показники обміну вуглеводів, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом.
Фармакокінетика:
Всмоктування. Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ); біодоступність висока (93%). Їда трохи уповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на повноту абсорбції. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (ТСmах) – 1-2 години після прийому внутрішньо. При повторних прийомах коливання концентрації індапаміду в плазмі в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються. Рівноважна концентрація встановлюється через сім днів регулярного прийому.
Розподіл. Зв'язок із білками плазми крові – 71-79 %. Зв'язується також з еластином гладких м'язів судинної стінки. Має високий обсяг розподілу, проходить через гістогематичні бар'єри (в т. ч. плацентарний), проникає у грудне молоко.
Метаболізм. Метаболізується у печінці.
Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) – 18 годин. Нирками виводиться 60-80% у вигляді метаболітів (у незміненому вигляді виводиться близько 5%), через кишечник – 20%. У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика не змінюється. Чи не кумулює.
Вагітність та годування груддю
Наразі немає достатньої кількості даних про застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків) .
Тривале застосування тіазидних діуретиків у III триместрі вагітності може викликати гіповолемію у матері та зниження матково-плацентарного кровотоку, що призводить до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода.
У дослідженнях на тваринах не було виявлено прямого чи непрямого на вагітність.
Слід уникати застосування індапаміду під час вагітності.
Невідомо
, чи виділяється індапамід або його метаболіти з грудним молоком.
У новонароджених при цьому може розвиватися підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємії. У зв'язку з цим, ризик для новонародженої дитини не може бути виключений. Індапамід близький до тіазидних діуретиків, прийом яких викликає зменшення кількості грудного молока або навіть пригнічення лактації.
Не слід застосовувати індапамід у період грудного вигодовування.
Фертильність
У доклінічних дослідженнях було показано відсутність на репродуктивну функцію у щурів обох статей. Імовірно, вплив на фертильність у людини відсутній.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНайчастішими небажаними реакціями, про які повідомлялося, були реакції підвищеної чутливості, в основному дерматологічні, у пацієнтів зі схильністю до алергічних та астматичних реакцій, а також макулопапульозний висип.
У клінічних дослідженнях гіпокаліємія (концентрація калію менше 3,4 ммоль/л) спостерігалася у 25% пацієнтів, а концентрація калію менше 3,2 ммоль/л спостерігалася у 10% пацієнтів через 4-6 тижнів після початку терапії. Після 12 тижнів терапії середнє зниження концентрації калію в плазмі становило 0,41 ммоль/л.
Більшість побічних реакцій (лабораторні та клінічні показники) мають дозозалежний характер.
Частота побічних ефектів була визначена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100) , Рідко (>1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити на підставі наявних даних).
З боку кровоносної та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
З боку центральної нервової системи: рідко – вертиго, підвищена стомлюваність, біль голови, астенія, парестезія; частота невідома - непритомність.
З боку органів чуття: частота невідома – міопія, нечіткий зір, порушення зору. Серцево-судинна система: дуже рідко – аритмія, виражене зниження артеріального тиску; частота невідома – аритмія типу «пірует» (можливо зі смертельними наслідками), збільшення інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами», «Особливі вказівки»).
З боку системи травлення: нечасто – блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко – ниркова недостатність.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома - можливість розвитку печінкової енцефалопатії у разі печінкової недостатності (див. розділи "Протипоказання", "Особливі вказівки"), гепатит.
З боку шкірних покривів: часто – реакції підвищеної чутливості, в основному дерматологічні, макулопапульозний висип; нечасто – геморагічний васкуліт; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – можливе загострення вже наявного гострого системного червоного вовчаку, фоточутливість (див. розділ «Особливі вказівки»).
Лабораторні показники: дуже рідко – гіперкальціємія; частота невідома – підвищення активності «печінкових» трансаміназ, зниження концентрації калію та розвиток гіпокаліємії, особливо значуще для пацієнтів, що належать до групи ризику, гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією, дегідратацією та ортостатичною гіпотензією. Одночасна втрата іонів хлору може призводити до компенсаторного метаболічного алкалозу, проте частота розвитку алкалозу та його вираженість незначна; підвищення концентрації сечової кислоти та глюкози у плазмі крові (див. розділ «Особливі вказівки»).
особливі вказівкиПорушення функції печінки
При призначенні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків у пацієнтів з порушеннями функції печінки можливий розвиток печінкової енцефалопатії, особливо у разі порушення водно-електролітного балансу. У цьому випадку прийом діуретиків слід негайно припинити.
Фоточутливість
На фоні прийому тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки розвитку реакцій фоточутливості (див. розділ «Побічна дія»). У разі розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому препарату слід припинити лікування. При необхідності продовження терапії діуретиками рекомендується захищати шкірні покриви від впливу сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів.
Водно-електролітний баланс
Вміст іонів натрію в плазмі
До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію в плазмі. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Необхідний постійний контроль вмісту іонів натрію, оскільки спочатку зниження вмісту натрію в плазмі може і не супроводжуватися появою патологічних симптомів. Частіший контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам з цирозом печінки та особам похилого віку (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»).
Всі діуретичні препарати можуть спричиняти гіпонатріємію, що призводить іноді до тяжких наслідків. Гіпонатріємія та гіповолемія можуть призводити до зневоднення та ортостатичної гіпотензії. Супутнє зниження іонів хлору може призводити до вторинного компенсаторного метаболічного алкалозу: частота та ступінь виразності цього ефекту незначні.
Вміст іонів калію у плазмі крові
При терапії тіазидними та тіазидоподібними діуретиками основний ризик полягає у різкому зниженні вмісту калію в плазмі крові та розвитку гіпокаліємії. Необхідно уникати ризику розвитку гіпокаліємії (<3,4 ммоль/л), у пацієнтів групи підвищеного ризику наступних категорій: літнього віку, ослаблених та/або тих, хто отримує поєднану медикаментозну терапію, пацієнтів з цирозом печінки, периферичними набряками та асцитом, пацієнтів з ішемічною хворобою , серцевою недостатністю Гіпокаліємія у цих пацієнтів посилює токсичну дію серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмій.
Крім того, до групи підвищеного ризику належать пацієнти зі збільшеним інтервалом QT, як уродженим, так і спричиненим лікарськими препаратами.
Гіпокаліємія, так само як і брадикардія, є станом, що сприяє розвитку важких аритмій і, особливо, аритмій типу «пірует», які можуть призводити до смерті. У всіх описаних вище випадках необхідно регулярно контролювати концентрацію калію у плазмі крові. Перший вимір концентрації калію в крові необхідно провести протягом першого тижня з початку лікування.
З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.
Вміст кальцію у плазмі крові
Слід мати на увазі, що тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати виведення кальцію нирками, що призводить до незначного та тимчасового підвищення концентрації кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком раніше не діагностованого гіперпаратиреозу.
Слід відмінити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням паращитовидних залоз.
Концентрація глюкози у плазмі крові
Необхідно контролювати концентрацію глюкози у крові у пацієнтів з цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Сечова кислота
У пацієнтів з подагрою може збільшуватись частота виникнення нападів або загострюватися перебіг подагри.
Діуретичні препарати та функція нирок
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою лише у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (концентрація креатиніну в плазмі крові у дорослих осіб нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку нормальна концентрація креатиніну в плазмі розраховується з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Слід враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження швидкості клубочкової фільтрації, зумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою рідини та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Як наслідок, у плазмі може збільшуватися концентрація сечовини та креатиніну. Якщо функція нирок не порушена, така тимчасова функціональна ниркова недостатність, як правило, проходить без наслідків, проте при наявній нирковій недостатності стан пацієнта може погіршитися.
Застосування у спортсменів
Діюча речовина, що входить до складу препарату, може давати позитивний результат під час проведення допінг-контролю у спортсменів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.
Дія речовин, що входять до складу препарату, не призводить до порушення уваги. Однак у деяких людей можуть розвинутися різні реакції у відповідь на зниження артеріального тиску, особливо на початку терапії або при додаванні до терапії інших гіпотензивних засобів. В цьому випадку здатність керувати транспортними засобами чи іншими механізмами може бути порушена.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи. Добова доза – 1 таблетка препарату 1 раз на день (вранці), запиваючи достатньою кількістю рідини.
При терапії пацієнтів з артеріальною гіпертензією доза не повинна перевищувати 2,5 мг (збільшення ризику побічної дії без посилення антигіпертензивного ефекту). Якщо через 4-8 тижнів лікування не досягається бажаного терапевтичного ефекту, дозу препарату підвищувати не рекомендується. Натомість до схеми медикаментозного лікування рекомендується включити інший гіпотензивний препарат, що не є діуретиком. У випадках, коли лікування слід розпочинати з двох препаратів, доза індапаміду залишається рівною 2,5 мг вранці одноразово на добу.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку слід контролювати плазмову концентрацію креатиніну з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Препарат у дозі 2,5 мг/добу (1 таблетка) можна призначати пацієнтам похилого віку з нормальною або незначно порушеною функцією нирок.
Тяжка ниркова недостатність.
Прийом препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Индапамид Велфарм таб 25 мг 40 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить індапамід – 2,5 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний), крохмаль кукурудзяний, повідон К25, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, склад оболонки: Опадрай 03F180011 білий (гіпромелоза, титану діоксид, макрогол).
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі – ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 2,5 мг.
10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
10, 20, 30, 40, 50, 60 таблеток у банку полімерну з поліпропілену, поліетилену низького тиску.
Кожну банку, 1, 2, 3, 4, 5, 6 контурних коміркових упаковок з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-Підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних сульфонаміду або будь-якої з допоміжних речовин препарату (див. розділ «Склад на одну таблетку»);
-Тяжка ниркова недостатність;
-Тяжка печінкова недостатність або печінкова енцефалопатія;
-Гіпокаліємія.
У зв'язку з тим, що до складу входить лактоза препарат не рекомендується пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази, галактоземією, глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
У зв'язку з відсутністю клінічних даних препарат не рекомендується застосовувати у дітей віком до 18 років.
З обережністю
При порушеннях функції печінки та/або нирок, гіпонатріємії та інших порушеннях водноелектролітного балансу, гіперпаратиреозі, у ослаблених пацієнтів або пацієнтів, які отримують поєднану терапію з іншими антиаритмічними засобами, при одночасному прийомі препаратів, що подовжують інтервал QT на електрокардіограмі (ЕК. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), при цукровому діабеті на стадії декомпенсації, гіперурикемії (особливо, що супроводжується подагрою та уратним нефролітіазом).
Дозування2,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія у дорослих.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНерекомендовані поєднання лікарських препаратів
Препарати літію
При одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію, а також, як і при дотриманні дієти без солі, може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі крові внаслідок зниження його екскреції, що супроводжується появою ознак передозування літію. При необхідності діуретичні препарати можуть застосовуватися у поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно підбирати дозу препаратів, регулярно контролюючи концентрацію літію у плазмі та відповідним чином підбирати дозу препарату. Поєднання лікарських препаратів, які потребують особливої уваги
Препарати, здатні викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует» У зв'язку із збільшенням ризику шлуночкових аритмій, особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует» (фактор ризику – гіпокаліємія), слід з особливою обережністю застосовувати індапамід разом з такими препаратами як:
• IA класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, прокаїнамід) та флекаїнід;
•Антиаритмічні лікарські препарати ІІІ класу (дофетилід, ібутилід, бретилія тозилат), соталол, дронедарон, аміодарон;
•Інші (неантиаритмічні) лікарські засоби, такі як:
-нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин, флуфеназин), бензаміди (амісульприд, сультоприд, сульпірид, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол); пімозід, сертиндол;
-Антидепресанти: трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, есциталопрам);
-Антибактеріальні засоби: фторхінолони (левофлоксацин, моксифлоксацин, спарфлоксацин, ципрофлоксацин); макроліди (еритроміцин при внутрішньовенному введенні, азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин, спіраміцин), котримоксазол;
-Протигрибкові засоби: азоли (воріконазол, ітраконазол, кетоконазол, флуконазол);
-протималярійні засоби (хінін, хлорохін, мефлохін, галофантрин, лумефантрін);
-протипротозойні засоби (пентамідин при парентеральному введенні);
-антиангінальні засоби (ранолазин, беприділ);
-Протипухлинні засоби (вандетаніб, миш'яку триоксид, оксаліплатин, такролімус);
-Протиблювотні засоби (домперидон, ондансетрон);
-Кошти, що впливають на моторику шлунково-кишкового тракту (цизаприд);
-антигістамінні засоби (астемізол, терфенадин, мізоластин);
-Інші лікарські засоби: анагрелід, вазопресин, дифеманілу метилсульфат, кетансерин, пробукол, пропофол, севофлуран, терліпресин, теродилін, цилостазол.
Слід визначити вміст калію в плазмі крові та, при необхідності, коригувати його до початку комбінованої терапії індапамідом із зазначеними вище препаратами. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль вмісту електролітів плазми, показників ЕКГ.
У пацієнтів з гіпокаліємією необхідно застосовувати препарати, які не викликають поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Лікарські засоби, здатні збільшувати тривалість інтервалу QT Одночасне застосування індапаміду з лікарськими препаратами, здатними збільшувати тривалість інтервалу QT, повинно ґрунтуватися на ретельній оцінці для кожного пацієнта співвідношення очікуваної користі та потенційного ризику (можливе збільшення ризику розвитку поліморфної шлуночкової). При застосуванні таких комбінацій необхідно регулярно реєструвати ЕКГ (для виявлення подовження інтервалу QT), а також контролювати вміст калію в крові.
Нестероїдні протизапальні препарати (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), та високі дози ацетилсаліцилової кислоти (> 3 г/добу). Можливе зниження антигіпертензивної дії індапаміду. Існує ризик розвитку гострої ниркової недостатності внаслідок зниження швидкості клубочкової фільтрації. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та регулярно контролювати функцію нирок як на початку лікування, так і в процесі лікування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) Призначення інгібіторів АПФ пацієнтам із гіпонатріємією (особливо пацієнтам зі стенозом ниркової артерії) супроводжується ризиком раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності.
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та можливо зниженим, внаслідок прийому діуретиків, вмістом натрію в плазмі крові необхідно: - За
3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків; надалі, за необхідності, прийом некалійзберігаючого діуретика можна відновити;
- Якщо припинення прийому діуретиків неможливе, то слід починати терапію інгібітором АПФ з низьких доз, з подальшим поступовим збільшенням дози у разі потреби. При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з найнижчих доз із можливим попереднім зниженням доз діуретиків.
У всіх випадках протягом першого тижня прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (концентрацію креатиніну в плазмі крові).
Лікарські препарати, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (при внутрішньовенному введенні), глюко- та мінералокортикостероїди (при системному застосуванні), тетракозактид (АКТГ), гліциризинова кислота (карбеноксолон, препарати, що містять корінь солодки) та слабкий
Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). Необхідний регулярний контроль вмісту калію у плазмі крові, за необхідності – його корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди. Рекомендується застосовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Серцеві глікозиди
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні індапаміду та серцевих глікозидів слід контролювати концентрацію калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Баклофен
Можливе посилення антигіпертензивної дії. Слід контролювати артеріальний тиск і, при необхідності, коригувати дози гіпотензивних лікарських засобів. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Алопуринол
Індапамід може збільшити частоту розвитку реакцій гіперчутливості до алопуринолу.
Поєднання лікарських препаратів, які потребують уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) Одночасне застосування індапаміду з калійзберігаючими діуретиками доцільно у деяких пацієнтів. Однак при цьому може виникати гіпокаліємія або гіперкаліємія (особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю або цукровим діабетом). Якщо необхідне одночасне застосування індапаміду з калійзберігаючими діуретиками, слід контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ і, при необхідності, коригувати терапію.
Етанол, барбітурати, анксіолітики, антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), наркотичні анальгетики, засоби для загальної анестезії
Препарати цих класів посилюють антигіпертензивну дію індапаміду та збільшують ризик ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Метформін
Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на фоні прийому діуретиків, особливо «петлевих», при одночасному призначенні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу.
Не слід застосовувати метформін, якщо концентрація креатиніну перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодмісткі контрастні речовини
Зневоднення організму на фоні прийому діуретичних препаратів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз контрастних речовин, що містять йод. Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Солі кальцію
При одночасному призначенні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
Циклоспорин, такролімус
Можливе збільшення концентрації креатиніну в плазмі без зміни концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть при нормальному вмісті рідини та іонів натрію. Кортикостероїди (мінерало- та глюкокортикостероїди), тетракозактид (при системному застосуванні) Зниження антигіпертензивної дії індапаміду (затримка рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
ПередозуванняСимптоми
Індапамід навіть у дуже високих дозах (до 40 мг, тобто в 16 разів більше терапевтичної дози) не чинить токсичної дії.
Ознаки гострого отруєння препаратом насамперед пов'язані з порушенням водноелектролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія). З клінічних симптомів передозування можуть відзначатися нудота, блювання, порушення функції шлунково-кишкового тракту, судоми, вертиго, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, що призводить до анурії (внаслідок гіповолемії), у деяких випадках – надмірне зниження артеріального тиску, пригніченість. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми.
Лікування
Заходи невідкладної допомоги зводяться до виведення препарату з організму: промивання шлунка та призначення активованого вугілля з подальшим відновленням водноелектролітного балансу. Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код АТХ: С03ВА11
Фармакодинаміка:
Індапамід відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем та за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які інгібують реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та гіпотензивним ефектом.
Фармакодинамічні ефекти
У клінічних дослідженнях ІІ та ІІІ фаз при використанні індапаміду в режимі монотерапії в дозах, що не виявляють вираженого діуретичного ефекту, було продемонстровано 24-годинний гіпотензивний ефект.
Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу препарату, якщо при прийомі рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту. У коротких, середньої тривалості та довгострокових дослідженнях за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід:
не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на рівень тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та ліпопротеїнів високої щільності;
-Не впливає на показники обміну вуглеводів, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом.
Фармакокінетика:
Всмоктування. Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ШКТ); біодоступність висока (93%). Їда трохи уповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на повноту абсорбції. Час досягнення максимальної концентрації в плазмі крові (ТСmах) – 1-2 години після прийому внутрішньо. При повторних прийомах коливання концентрації індапаміду в плазмі в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються. Рівноважна концентрація встановлюється через сім днів регулярного прийому.
Розподіл. Зв'язок із білками плазми крові – 71-79 %. Зв'язується також з еластином гладких м'язів судинної стінки. Має високий обсяг розподілу, проходить через гістогематичні бар'єри (в т. ч. плацентарний), проникає у грудне молоко.
Метаболізм. Метаболізується у печінці.
Виведення. Період напіввиведення (Т1/2) – 18 годин. Нирками виводиться 60-80% у вигляді метаболітів (у незміненому вигляді виводиться близько 5%), через кишечник – 20%. У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика не змінюється. Чи не кумулює.
Вагітність та годування груддю
Наразі немає достатньої кількості даних про застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків) .
Тривале застосування тіазидних діуретиків у III триместрі вагітності може викликати гіповолемію у матері та зниження матково-плацентарного кровотоку, що призводить до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода.
У дослідженнях на тваринах не було виявлено прямого чи непрямого на вагітність.
Слід уникати застосування індапаміду під час вагітності.
Невідомо
, чи виділяється індапамід або його метаболіти з грудним молоком.
У новонароджених при цьому може розвиватися підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємії. У зв'язку з цим, ризик для новонародженої дитини не може бути виключений. Індапамід близький до тіазидних діуретиків, прийом яких викликає зменшення кількості грудного молока або навіть пригнічення лактації.
Не слід застосовувати індапамід у період грудного вигодовування.
Фертильність
У доклінічних дослідженнях було показано відсутність на репродуктивну функцію у щурів обох статей. Імовірно, вплив на фертильність у людини відсутній.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНайчастішими небажаними реакціями, про які повідомлялося, були реакції підвищеної чутливості, в основному дерматологічні, у пацієнтів зі схильністю до алергічних та астматичних реакцій, а також макулопапульозний висип.
У клінічних дослідженнях гіпокаліємія (концентрація калію менше 3,4 ммоль/л) спостерігалася у 25% пацієнтів, а концентрація калію менше 3,2 ммоль/л спостерігалася у 10% пацієнтів через 4-6 тижнів після початку терапії. Після 12 тижнів терапії середнє зниження концентрації калію в плазмі становило 0,41 ммоль/л.
Більшість побічних реакцій (лабораторні та клінічні показники) мають дозозалежний характер.
Частота побічних ефектів була визначена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100) , Рідко (>1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту виникнення не можна визначити на підставі наявних даних).
З боку кровоносної та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
З боку центральної нервової системи: рідко – вертиго, підвищена стомлюваність, біль голови, астенія, парестезія; частота невідома - непритомність.
З боку органів чуття: частота невідома – міопія, нечіткий зір, порушення зору. Серцево-судинна система: дуже рідко – аритмія, виражене зниження артеріального тиску; частота невідома – аритмія типу «пірует» (можливо зі смертельними наслідками), збільшення інтервалу QT на ЕКГ (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами», «Особливі вказівки»).
З боку системи травлення: нечасто – блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко – ниркова недостатність.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома - можливість розвитку печінкової енцефалопатії у разі печінкової недостатності (див. розділи "Протипоказання", "Особливі вказівки"), гепатит.
З боку шкірних покривів: часто – реакції підвищеної чутливості, в основному дерматологічні, макулопапульозний висип; нечасто – геморагічний васкуліт; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – можливе загострення вже наявного гострого системного червоного вовчаку, фоточутливість (див. розділ «Особливі вказівки»).
Лабораторні показники: дуже рідко – гіперкальціємія; частота невідома – підвищення активності «печінкових» трансаміназ, зниження концентрації калію та розвиток гіпокаліємії, особливо значуще для пацієнтів, що належать до групи ризику, гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією, дегідратацією та ортостатичною гіпотензією. Одночасна втрата іонів хлору може призводити до компенсаторного метаболічного алкалозу, проте частота розвитку алкалозу та його вираженість незначна; підвищення концентрації сечової кислоти та глюкози у плазмі крові (див. розділ «Особливі вказівки»).
особливі вказівкиПорушення функції печінки
При призначенні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків у пацієнтів з порушеннями функції печінки можливий розвиток печінкової енцефалопатії, особливо у разі порушення водно-електролітного балансу. У цьому випадку прийом діуретиків слід негайно припинити.
Фоточутливість
На фоні прийому тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки розвитку реакцій фоточутливості (див. розділ «Побічна дія»). У разі розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому препарату слід припинити лікування. При необхідності продовження терапії діуретиками рекомендується захищати шкірні покриви від впливу сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів.
Водно-електролітний баланс
Вміст іонів натрію в плазмі
До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію в плазмі. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Необхідний постійний контроль вмісту іонів натрію, оскільки спочатку зниження вмісту натрію в плазмі може і не супроводжуватися появою патологічних симптомів. Частіший контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам з цирозом печінки та особам похилого віку (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»).
Всі діуретичні препарати можуть спричиняти гіпонатріємію, що призводить іноді до тяжких наслідків. Гіпонатріємія та гіповолемія можуть призводити до зневоднення та ортостатичної гіпотензії. Супутнє зниження іонів хлору може призводити до вторинного компенсаторного метаболічного алкалозу: частота та ступінь виразності цього ефекту незначні.
Вміст іонів калію у плазмі крові
При терапії тіазидними та тіазидоподібними діуретиками основний ризик полягає у різкому зниженні вмісту калію в плазмі крові та розвитку гіпокаліємії. Необхідно уникати ризику розвитку гіпокаліємії (<3,4 ммоль/л), у пацієнтів групи підвищеного ризику наступних категорій: літнього віку, ослаблених та/або тих, хто отримує поєднану медикаментозну терапію, пацієнтів з цирозом печінки, периферичними набряками та асцитом, пацієнтів з ішемічною хворобою , серцевою недостатністю Гіпокаліємія у цих пацієнтів посилює токсичну дію серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмій.
Крім того, до групи підвищеного ризику належать пацієнти зі збільшеним інтервалом QT, як уродженим, так і спричиненим лікарськими препаратами.
Гіпокаліємія, так само як і брадикардія, є станом, що сприяє розвитку важких аритмій і, особливо, аритмій типу «пірует», які можуть призводити до смерті. У всіх описаних вище випадках необхідно регулярно контролювати концентрацію калію у плазмі крові. Перший вимір концентрації калію в крові необхідно провести протягом першого тижня з початку лікування.
З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.
Вміст кальцію у плазмі крові
Слід мати на увазі, що тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати виведення кальцію нирками, що призводить до незначного та тимчасового підвищення концентрації кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком раніше не діагностованого гіперпаратиреозу.
Слід відмінити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням паращитовидних залоз.
Концентрація глюкози у плазмі крові
Необхідно контролювати концентрацію глюкози у крові у пацієнтів з цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Сечова кислота
У пацієнтів з подагрою може збільшуватись частота виникнення нападів або загострюватися перебіг подагри.
Діуретичні препарати та функція нирок
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою лише у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (концентрація креатиніну в плазмі крові у дорослих осіб нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку нормальна концентрація креатиніну в плазмі розраховується з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Слід враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження швидкості клубочкової фільтрації, зумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою рідини та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Як наслідок, у плазмі може збільшуватися концентрація сечовини та креатиніну. Якщо функція нирок не порушена, така тимчасова функціональна ниркова недостатність, як правило, проходить без наслідків, проте при наявній нирковій недостатності стан пацієнта може погіршитися.
Застосування у спортсменів
Діюча речовина, що входить до складу препарату, може давати позитивний результат під час проведення допінг-контролю у спортсменів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами.
Дія речовин, що входять до складу препарату, не призводить до порушення уваги. Однак у деяких людей можуть розвинутися різні реакції у відповідь на зниження артеріального тиску, особливо на початку терапії або при додаванні до терапії інших гіпотензивних засобів. В цьому випадку здатність керувати транспортними засобами чи іншими механізмами може бути порушена.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо, не розжовуючи. Добова доза – 1 таблетка препарату 1 раз на день (вранці), запиваючи достатньою кількістю рідини.
При терапії пацієнтів з артеріальною гіпертензією доза не повинна перевищувати 2,5 мг (збільшення ризику побічної дії без посилення антигіпертензивного ефекту). Якщо через 4-8 тижнів лікування не досягається бажаного терапевтичного ефекту, дозу препарату підвищувати не рекомендується. Натомість до схеми медикаментозного лікування рекомендується включити інший гіпотензивний препарат, що не є діуретиком. У випадках, коли лікування слід розпочинати з двох препаратів, доза індапаміду залишається рівною 2,5 мг вранці одноразово на добу.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку слід контролювати плазмову концентрацію креатиніну з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Препарат у дозі 2,5 мг/добу (1 таблетка) можна призначати пацієнтам похилого віку з нормальною або незначно порушеною функцією нирок.
Тяжка ниркова недостатність.
Прийом препарату протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Индапамид Велфарм таб 25 мг 40 шт производится компанией ВЕЛФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Индапамид Велфарм таб 25 мг 40 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Индапамид Велфарм таб 25 мг 40 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг... Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт, Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт, Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон, Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг... Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт озон, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт татхимфармпрепараты, Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канон... Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канонфарма, Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным вы... Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным высвобождением п/п/о 1.5 мг 30 шт, Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хем... Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт, Индап капс. 2.5мг 30 шт Индап капс. 2.5мг 30 шт, Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт.
Пока нет комментариев