Индапамид ретард-алси таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Індапамід ретард-алси таблетки є діуретичним засобом, який знижує кров'яний тиск і покращує еластичність великих артерій. Цей препарат призначений для лікування артеріальної гіпертензії і не впливає на показники ліпідного та вуглеводного обміну. Індапамід добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту і не накопичується в організмі. Препарат метаболізується в печінці і виділяється нирками та через кишечник. Цей засіб не потребує збільшення дози при недостатній ефективності, але необхідно дотримуватися рекомендованої дози.
Индапамид ретард-алси таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
індапамід – 1,5 мг;
допоміжні речовини:
лактози моногідрат – 119,14 мг, гіпромелоза – 77,36 мг, магнію стеарат – 1,00 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,00 мг;
плівкова оболонка: Опадрай II білий (31F28678) (лактози моногідрат – 2,88 мг, гіпромелоза – 2,24 мг, титану діоксид – 2,08 мг, макрогол – 0,80 мг) – 8,00 мг.
Опис:
Круглі таблетки двоопуклої форми, покриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі – внутрішній шар білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг.
По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
3 контурні коміркові упаковки з інструкцією з медичного застосування в пачку з картону.
Протипоказання- підвищена чутливість до індапаміду, інших похідних сульфонаміду або до будь-якої з допоміжних речовин;
- тяжка форма ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
- печінкова енцефалопатія або тяжкі порушення функції печінки;
- гіпокаліємія;
- вагітність, період грудного вигодовування;
- Дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
- Дані таблетки містять моногідрат лактози (цукор молочний), у зв'язку з цим препарат не повинні приймати пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю - при порушеннях функції печінки та/або нирок; - порушенні водно-електролітного балансу; - при гіперпаратиреозі; з антиаритмічними препаратами або препаратами, які можуть збільшувати інтервал QT на електрокардіограмі (ЕКГ) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); - при цукровому діабеті; - при ішемічній хворобі серця; - при хронічній серцевій недостатності.
Дозування1,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія у дорослих.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНебажані поєднання лікарських препаратів
Препарати літію
При одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі внаслідок зниження його екскреції, що супроводжується появою ознак передозування. При необхідності діуретичні препарати можуть бути призначені в поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно підбирати дозу препаратів, постійно контролюючи вміст літію в плазмі.
Поєднання лікарських препаратів, що потребують особливої уваги
Препарати, здатні викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует» антиаритмічні препарати класу IA (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
антиаритмічні препарати ІІІ класу (аміодарон, дофетилід, ібутилід, соталол);
деякі нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифторперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
інші: беприділ, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин (в/в), галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, астемізол, вінкамін (в/в).
Збільшення ризику шлуночкових аритмій, особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует" (фактор ризику – гіпокаліємія).
Слід визначити вміст калію в плазмі крові та, при необхідності, коригувати до початку комбінованої терапії індапамідом та зазначеними вище препаратами. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль вмісту електролітів плазми, показників ЕКГ.
Пацієнтам із гіпокаліємією необхідно призначати препарати, що не викликають поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует».
Нестероїдні протизапальні препарати (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), високі дози ацетилсаліцилової кислоти (>3 г/добу). Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду. При значній втраті рідини може розвинутись гостра ниркова недостатність (внаслідок зниження клубочкової фільтрації). Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) Застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів зі зниженим вмістом іонів натрію в крові (особливо пацієнтам зі стенозом ниркової артерії) супроводжується ризиком раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності.
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та можливо зниженим, внаслідок прийому діуретиків, вмістом іонів натрію у плазмі крові необхідно: за
3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, за потреби, прийом діуретиків можна відновити;
або починати терапію інгібітором АПФ з низьких доз із подальшим поступовим збільшенням дози, у разі потреби.
При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з низьких доз із можливим попереднім зниженням доз діуретиків.
У всіх випадках протягом першого тижня прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (концентрацію креатиніну в плазмі крові).
Інші препарати, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- та мінералокортикостероїди (при системному застосуванні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект)
.
Необхідний регулярний контроль вмісту калію в плазмі, при необхідності, корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди.
Рекомендується застосовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Баклофен
Зазначається посилення антигіпертензивної дії. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та, на початку лікування, ретельно контролювати функцію нирок.
Серцеві глікозиди
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні препарату Індапамід ретард-АЛСІ та серцевих глікозидів слід контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Поєднання лікарських препаратів, які потребують уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) Комбінована терапія індапамідом та калійзберігаючими діуретиками доцільна у деяких пацієнтів, проте при цьому не виключається можливість розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з цукровим діабетом та нирковою недостатністю) або гіпер.
Необхідно контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Метформін
Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на тлі діуретиків, особливо «петльових», при одночасному застосуванні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу.
Не слід призначати метформін, якщо концентрація креатиніну перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодовмісні контрастні речовини
Зневоднення організму на фоні прийому діуретичних препаратів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз контрастних речовин, що містять йод.
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Трициклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики) Препарати цих класів посилюють антигіпертензивну дію індапаміду та збільшують ризик ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Солі кальцію
При одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
Циклоспорин, такролімус
Можливе збільшення концентрації креатиніну в плазмі без зміни концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть при нормальному вмісті рідини та іонів натрію.
Кортикостероїдні препарати, тетракозактид (при системному застосуванні) Зниження антигіпертензивної дії (затримка рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
ПередозуванняІндапамід у дозах до 40 мг, тобто. у 27 разів більше терапевтичної дози не чинить токсичної дії.
Симптоми
Ознаки гострого отруєння препаратом насамперед пов'язані з порушенням водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія). З клінічних симптомів передозування можуть спостерігатися нудота, блювання, зниження артеріального тиску, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, що призводить до анурії (внаслідок гіповолемії).
Лікування
Заходи невідкладної допомоги зводяться до виведення препарату з організму: промивання шлунка та прийом активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу. Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
діуретичний засіб.
Фармакодинаміка:
Індапамід – гіпотензивний лікарський засіб, що відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем і за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які пригнічують реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті петлі нефрону. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та антигіпертензивним ефектом. У ході клінічних досліджень ІІ та ІІІ фаз при застосуванні індапаміду в режимі монотерапії в дозах, що не виявляють вираженого діуретичного ефекту, було продемонстровано 24-годинний антигіпертензивний ефект.
Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу препарату, якщо при прийомі рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту.
У ході короткострокових, середньої тривалості та довгострокових досліджень за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід:
не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на концентрації тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької густини (ЛПНЩ) та ліпопротеїнів високої густини (ЛПЗЩ);
не впливає на показники вуглеводного обміну, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо індапамід швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту; біодоступність висока (93%). Прийом їжі дещо уповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на кількість речовини, що всмокталася. Максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягається через 12 годин після прийому внутрішньо одноразової дози. При повторних прийомах коливання концентрації препарату у плазмі в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються. Спостерігається індивідуальна варіабельність показників всмоктування індапаміду.
Розподіл
Зв'язок із білками крові – 79%. Період напіввиведення становить 14-24 години (в середньому 18 годин). Проходить через гістогематичні бар'єри (в т.ч. плацентарний), виділяється у грудне молоко. Рівноважна концентрація досягається через 7 днів прийому препарату. При повторному прийомі кумуляції немає.
Метаболізм
Індапамід майже повністю метаболізується у печінці. У людини описано близько 19 метаболітів, причому єдиний фармакологічно активний метаболіт утворюється в результаті гідролізу індольного кільця. Близько 18% є кон'юговані продукти, з яких 14% - глюкуроніди і 4% - сульфати.
Виведення
Індапамід виводиться у вигляді неактивних метаболітів, переважно нирками (70%), та через кишечник (22%).
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика препарату не змінюється.
Вагітність та годування груддю
Наразі немає достатньої кількості даних про застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків) . Тривале застосування тіазидних діуретиків у III триместрі вагітності може викликати гіповолемію у матері та зниження матково-плацентарного кровотоку, що призводить до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода.
У дослідженнях на тваринах не було виявлено прямого чи непрямого на вагітність.
Слід уникати застосування індапаміду під час вагітності.
Період грудного вигодовування
Невідомо, чи виділяється індапамід чи його метаболіти із грудним молоком. У новонародженого при цьому може розвинутись підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємія. У зв'язку з цим, ризик для новонародженої дитини не може бути виключений. Індапамід близький до тіазидних діуретиків, прийом яких викликає зменшення кількості грудного молока або навіть пригнічення лактації.
Не слід застосовувати індапамід у період грудного вигодовування.
Фертильність
У доклінічних дослідженнях було показано відсутність на репродуктивну функцію у щурів обох статей. Імовірно, вплив на фертильність у людини відсутній.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаБільшість побічних реакцій мають дозозалежний характер.
Частота побічних реакцій, які можуть бути викликані тіазидоподібними діуретиками, включаючи індапамід, наведена у вигляді наступної градації: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо оцінити виходячи з наявних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
Порушення з боку нервової системи: рідко – астенія, біль голови, парестезія, вертиго; частота невідома - непритомність.
Порушення органу зору: частота невідома – міопія, нечітке зір, порушення зору.
Порушення з боку серця: дуже рідко – аритмія; частота невідома – поліморфна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (можливо зі смертельними наслідками) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Особливі вказівки»).
Порушення з боку судин: дуже рідко виражене зниження артеріального тиску.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – можливість розвитку печінкової енцефалопатії у разі печінкової недостатності (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»), гепатит.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – ниркова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – реакції підвищеної чутливості (в основному, дерматологічні, у пацієнтів зі схильністю до алергічних та астматичних реакцій), макулопапульозний висип; нечасто – пурпура; дуже рідко: ангіоневротичний набряк та/або кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – у пацієнтів з гострою формою системного червоного вовчаку можливе погіршення перебігу захворювання. Описано випадки реакції фоточутливості, але їх частота невідома (див. розділ «Особливі вказівки»).
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: дуже рідко – гіперкальціємія; частота невідома – зниження вмісту калію та розвиток гіпокаліємії, особливо значуще для пацієнтів, що належать до групи ризику, збільшення QT інтервалу на ЕКГ (див. розділ «Особливі вказівки»), підвищення концентрації сечової кислоти, підвищення концентрації глюкози в крові, підвищення активності печінкових » трансаміназ, гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією, дегідратацією та ортостатичною гіпотензією. Одночасна гіпохлоремія може призводити до компенсаторного метаболічного алкалозу (ймовірність та тяжкість цього ефекту низька).
У ході клінічних досліджень гіпокаліємія (вміст калію в плазмі <3,4 ммоль/л) спостерігалася у 10% пацієнтів і <3,2 ммоль/л – у 4% пацієнтів після 4-6 тижнів терапії. Після 12 тижнів терапії вміст калію в плазмі знизився, в середньому, на 0,23 ммоль/л.
особливі вказівкиПорушення функції печінки
При застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків у пацієнтів з порушеннями функції печінки можливий розвиток печінкової енцефалопатії, особливо у разі порушення водно-електролітного балансу. У цьому випадку прийом діуретиків слід негайно припинити.
Реакція фоточутливості
На фоні прийому тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки розвитку реакцій фоточутливості (див. «Побічна дія»). У разі розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому індапаміду ретард-АЛСІ слід припинити лікування. При необхідності продовження терапії діуретиками рекомендується захищати шкірні покриви від впливу сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів.
Водно-електролітний баланс
Зміст іонів натрію у плазмі крові
До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію у плазмі крові. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Всі діуретичні препарати можуть спричиняти гіпонатріємію, що призводить іноді до тяжких наслідків. Необхідний регулярний контроль вмісту іонів натрію, оскільки спочатку зниження вмісту натрію в плазмі може і не супроводжуватися появою патологічних симптомів. Найбільш ретельний контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам з цирозом печінки та пацієнтам похилого віку (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»).
Вміст іонів калію у плазмі крові
При терапії тіазидними та тіазидоподібними діуретиками основний ризик полягає у різкому зниженні вмісту калію в плазмі крові та розвитку гіпокаліємії. Необхідно уникати ризику розвитку гіпокаліємії (<3,4 ммоль/л) у пацієнтів наступних категорій: літнього віку, ослаблених або одержуваних поєднану медикаментозну терапію з іншими антиаритмічними препаратами та препаратами, які можуть збільшити інтервал QT, пацієнтам з цирозом печінки, периферичними захворюваннями. , ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність. Гіпокаліємія у цих пацієнтів посилює токсичну дію серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмій. Крім того, до групи підвищеного ризику відносяться пацієнти зі збільшеним інтервалом QT, при цьому не має значення,
Гіпокаліємія, як і брадикардія, є станом, що сприяє розвитку важких аритмій і, особливо, поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует", які можуть призводити до летального результату. У всіх описаних вище випадках необхідно регулярно контролювати вміст калію у плазмі крові. Перший вимір вмісту іонів калію в крові необхідно провести протягом першого тижня від початку лікування. З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.
Вміст кальцію у плазмі крові
Слід мати на увазі, що тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати виведення іонів кальцію нирками, що призводить до незначного та тимчасового підвищення вмісту кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком раніше не діагностованого гіперпаратиреозу.
Слід відмінити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням паращитовидних залоз.
Вміст глюкози в плазмі
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з цукровим діабетом. Необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Сечова кислота
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з подагрою. У пацієнтів з подагрою може збільшуватися частота виникнення нападів або загострюватися перебіг подагри.
Діуретичні препарати та функція нирок
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою тільки у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (концентрація креатиніну в плазмі крові у дорослих нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку нормальну концентрацію креатиніну в плазмі розраховують з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Слід враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження швидкості клубочкової фільтрації, зумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою рідини та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Як наслідок, у плазмі може збільшуватися концентрація сечовини та креатиніну. Якщо функція нирок не порушена, така тимчасова функціональна ниркова недостатність, як правило, проходить без наслідків, проте при наявній нирковій недостатності стан пацієнта може погіршитися.
Спортсмени
Діюча речовина, що входить до складу препарату Індапамід ретард-АЛСІ, може давати позитивний результат під час проведення допінг-контролю у спортсменів.
Лактоза
Препарат містить лактозу, тому його не слід приймати пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або синдром мальабсорбції глюкозогалактозної.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Дія речовин, що входять до складу препарату Індапамід ретард-АЛСІ, не призводить до порушення психомоторних реакцій. Однак у деяких пацієнтів у відповідь на зниження артеріального тиску можуть розвинутися різні індивідуальні реакції, особливо на початку терапії або при додаванні до терапії інших гіпотензивних засобів. В цьому випадку здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами може бути знижена.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 градусів в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці на добу бажано вранці. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи водою.
Збільшення дози не призводить до збільшення антигіпертензивної дії, але посилює діуретичний ефект, тому якщо через 4-8 тижнів лікування не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, то не слід підвищувати дозу препарату (зростає ризик побічних ефектів), а слід додати до лікування інший гіпотензивний препарат, не є діуретиком.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку слід контролювати плазмову концентрацію креатиніну з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Індапамід ретард-АЛСІ можна застосовувати пацієнтам похилого віку з нормальною або незначно порушеною функцією нирок.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Індапамід ретард-АЛСІ протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв). Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні лише у пацієнтів з нормальною функцією нирок або з незначними її порушеннями.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Препарат протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Индапамид ретард-алси таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
індапамід – 1,5 мг;
допоміжні речовини:
лактози моногідрат – 119,14 мг, гіпромелоза – 77,36 мг, магнію стеарат – 1,00 мг, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) – 1,00 мг;
плівкова оболонка: Опадрай II білий (31F28678) (лактози моногідрат – 2,88 мг, гіпромелоза – 2,24 мг, титану діоксид – 2,08 мг, макрогол – 0,80 мг) – 8,00 мг.
Опис:
Круглі таблетки двоопуклої форми, покриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі – внутрішній шар білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг.
По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
3 контурні коміркові упаковки з інструкцією з медичного застосування в пачку з картону.
Протипоказання- підвищена чутливість до індапаміду, інших похідних сульфонаміду або до будь-якої з допоміжних речовин;
- тяжка форма ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
- печінкова енцефалопатія або тяжкі порушення функції печінки;
- гіпокаліємія;
- вагітність, період грудного вигодовування;
- Дитячий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
- Дані таблетки містять моногідрат лактози (цукор молочний), у зв'язку з цим препарат не повинні приймати пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю - при порушеннях функції печінки та/або нирок; - порушенні водно-електролітного балансу; - при гіперпаратиреозі; з антиаритмічними препаратами або препаратами, які можуть збільшувати інтервал QT на електрокардіограмі (ЕКГ) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»); - при цукровому діабеті; - при ішемічній хворобі серця; - при хронічній серцевій недостатності.
Дозування1,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія у дорослих.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНебажані поєднання лікарських препаратів
Препарати літію
При одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі внаслідок зниження його екскреції, що супроводжується появою ознак передозування. При необхідності діуретичні препарати можуть бути призначені в поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно підбирати дозу препаратів, постійно контролюючи вміст літію в плазмі.
Поєднання лікарських препаратів, що потребують особливої уваги
Препарати, здатні викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует» антиаритмічні препарати класу IA (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
антиаритмічні препарати ІІІ класу (аміодарон, дофетилід, ібутилід, соталол);
деякі нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифторперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
інші: беприділ, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин (в/в), галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, астемізол, вінкамін (в/в).
Збільшення ризику шлуночкових аритмій, особливо поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует" (фактор ризику – гіпокаліємія).
Слід визначити вміст калію в плазмі крові та, при необхідності, коригувати до початку комбінованої терапії індапамідом та зазначеними вище препаратами. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль вмісту електролітів плазми, показників ЕКГ.
Пацієнтам із гіпокаліємією необхідно призначати препарати, що не викликають поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует».
Нестероїдні протизапальні препарати (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), високі дози ацетилсаліцилової кислоти (>3 г/добу). Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду. При значній втраті рідини може розвинутись гостра ниркова недостатність (внаслідок зниження клубочкової фільтрації). Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) Застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів зі зниженим вмістом іонів натрію в крові (особливо пацієнтам зі стенозом ниркової артерії) супроводжується ризиком раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності.
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та можливо зниженим, внаслідок прийому діуретиків, вмістом іонів натрію у плазмі крові необхідно: за
3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, за потреби, прийом діуретиків можна відновити;
або починати терапію інгібітором АПФ з низьких доз із подальшим поступовим збільшенням дози, у разі потреби.
При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з низьких доз із можливим попереднім зниженням доз діуретиків.
У всіх випадках протягом першого тижня прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (концентрацію креатиніну в плазмі крові).
Інші препарати, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- та мінералокортикостероїди (при системному застосуванні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект)
.
Необхідний регулярний контроль вмісту калію в плазмі, при необхідності, корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди.
Рекомендується застосовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Баклофен
Зазначається посилення антигіпертензивної дії. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та, на початку лікування, ретельно контролювати функцію нирок.
Серцеві глікозиди
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні препарату Індапамід ретард-АЛСІ та серцевих глікозидів слід контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Поєднання лікарських препаратів, які потребують уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) Комбінована терапія індапамідом та калійзберігаючими діуретиками доцільна у деяких пацієнтів, проте при цьому не виключається можливість розвитку гіпокаліємії (особливо у пацієнтів з цукровим діабетом та нирковою недостатністю) або гіпер.
Необхідно контролювати вміст калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Метформін
Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на тлі діуретиків, особливо «петльових», при одночасному застосуванні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу.
Не слід призначати метформін, якщо концентрація креатиніну перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодовмісні контрастні речовини
Зневоднення організму на фоні прийому діуретичних препаратів збільшує ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при застосуванні високих доз контрастних речовин, що містять йод.
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Трициклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики) Препарати цих класів посилюють антигіпертензивну дію індапаміду та збільшують ризик ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Солі кальцію
При одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
Циклоспорин, такролімус
Можливе збільшення концентрації креатиніну в плазмі без зміни концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть при нормальному вмісті рідини та іонів натрію.
Кортикостероїдні препарати, тетракозактид (при системному застосуванні) Зниження антигіпертензивної дії (затримка рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
ПередозуванняІндапамід у дозах до 40 мг, тобто. у 27 разів більше терапевтичної дози не чинить токсичної дії.
Симптоми
Ознаки гострого отруєння препаратом насамперед пов'язані з порушенням водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія). З клінічних симптомів передозування можуть спостерігатися нудота, блювання, зниження артеріального тиску, судоми, запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, що призводить до анурії (внаслідок гіповолемії).
Лікування
Заходи невідкладної допомоги зводяться до виведення препарату з організму: промивання шлунка та прийом активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу. Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
діуретичний засіб.
Фармакодинаміка:
Індапамід – гіпотензивний лікарський засіб, що відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем і за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які пригнічують реабсорбцію іонів натрію в кортикальному сегменті петлі нефрону. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та антигіпертензивним ефектом. У ході клінічних досліджень ІІ та ІІІ фаз при застосуванні індапаміду в режимі монотерапії в дозах, що не виявляють вираженого діуретичного ефекту, було продемонстровано 24-годинний антигіпертензивний ефект.
Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу препарату, якщо при прийомі рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту.
У ході короткострокових, середньої тривалості та довгострокових досліджень за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід:
не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на концентрації тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької густини (ЛПНЩ) та ліпопротеїнів високої густини (ЛПЗЩ);
не впливає на показники вуглеводного обміну, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після прийому внутрішньо індапамід швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту; біодоступність висока (93%). Прийом їжі дещо уповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на кількість речовини, що всмокталася. Максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) досягається через 12 годин після прийому внутрішньо одноразової дози. При повторних прийомах коливання концентрації препарату у плазмі в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються. Спостерігається індивідуальна варіабельність показників всмоктування індапаміду.
Розподіл
Зв'язок із білками крові – 79%. Період напіввиведення становить 14-24 години (в середньому 18 годин). Проходить через гістогематичні бар'єри (в т.ч. плацентарний), виділяється у грудне молоко. Рівноважна концентрація досягається через 7 днів прийому препарату. При повторному прийомі кумуляції немає.
Метаболізм
Індапамід майже повністю метаболізується у печінці. У людини описано близько 19 метаболітів, причому єдиний фармакологічно активний метаболіт утворюється в результаті гідролізу індольного кільця. Близько 18% є кон'юговані продукти, з яких 14% - глюкуроніди і 4% - сульфати.
Виведення
Індапамід виводиться у вигляді неактивних метаболітів, переважно нирками (70%), та через кишечник (22%).
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика препарату не змінюється.
Вагітність та годування груддю
Наразі немає достатньої кількості даних про застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків) . Тривале застосування тіазидних діуретиків у III триместрі вагітності може викликати гіповолемію у матері та зниження матково-плацентарного кровотоку, що призводить до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода.
У дослідженнях на тваринах не було виявлено прямого чи непрямого на вагітність.
Слід уникати застосування індапаміду під час вагітності.
Період грудного вигодовування
Невідомо, чи виділяється індапамід чи його метаболіти із грудним молоком. У новонародженого при цьому може розвинутись підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємія. У зв'язку з цим, ризик для новонародженої дитини не може бути виключений. Індапамід близький до тіазидних діуретиків, прийом яких викликає зменшення кількості грудного молока або навіть пригнічення лактації.
Не слід застосовувати індапамід у період грудного вигодовування.
Фертильність
У доклінічних дослідженнях було показано відсутність на репродуктивну функцію у щурів обох статей. Імовірно, вплив на фертильність у людини відсутній.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаБільшість побічних реакцій мають дозозалежний характер.
Частота побічних реакцій, які можуть бути викликані тіазидоподібними діуретиками, включаючи індапамід, наведена у вигляді наступної градації: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо оцінити виходячи з наявних даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія.
Порушення з боку нервової системи: рідко – астенія, біль голови, парестезія, вертиго; частота невідома - непритомність.
Порушення органу зору: частота невідома – міопія, нечітке зір, порушення зору.
Порушення з боку серця: дуже рідко – аритмія; частота невідома – поліморфна шлуночкова тахікардія типу «пірует» (можливо зі смертельними наслідками) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Особливі вказівки»).
Порушення з боку судин: дуже рідко виражене зниження артеріального тиску.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нечасто – блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – можливість розвитку печінкової енцефалопатії у разі печінкової недостатності (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»), гепатит.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – ниркова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – реакції підвищеної чутливості (в основному, дерматологічні, у пацієнтів зі схильністю до алергічних та астматичних реакцій), макулопапульозний висип; нечасто – пурпура; дуже рідко: ангіоневротичний набряк та/або кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – у пацієнтів з гострою формою системного червоного вовчаку можливе погіршення перебігу захворювання. Описано випадки реакції фоточутливості, але їх частота невідома (див. розділ «Особливі вказівки»).
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: дуже рідко – гіперкальціємія; частота невідома – зниження вмісту калію та розвиток гіпокаліємії, особливо значуще для пацієнтів, що належать до групи ризику, збільшення QT інтервалу на ЕКГ (див. розділ «Особливі вказівки»), підвищення концентрації сечової кислоти, підвищення концентрації глюкози в крові, підвищення активності печінкових » трансаміназ, гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією, дегідратацією та ортостатичною гіпотензією. Одночасна гіпохлоремія може призводити до компенсаторного метаболічного алкалозу (ймовірність та тяжкість цього ефекту низька).
У ході клінічних досліджень гіпокаліємія (вміст калію в плазмі <3,4 ммоль/л) спостерігалася у 10% пацієнтів і <3,2 ммоль/л – у 4% пацієнтів після 4-6 тижнів терапії. Після 12 тижнів терапії вміст калію в плазмі знизився, в середньому, на 0,23 ммоль/л.
особливі вказівкиПорушення функції печінки
При застосуванні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків у пацієнтів з порушеннями функції печінки можливий розвиток печінкової енцефалопатії, особливо у разі порушення водно-електролітного балансу. У цьому випадку прийом діуретиків слід негайно припинити.
Реакція фоточутливості
На фоні прийому тіазидних та тіазидоподібних діуретиків повідомлялося про випадки розвитку реакцій фоточутливості (див. «Побічна дія»). У разі розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому індапаміду ретард-АЛСІ слід припинити лікування. При необхідності продовження терапії діуретиками рекомендується захищати шкірні покриви від впливу сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів.
Водно-електролітний баланс
Зміст іонів натрію у плазмі крові
До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію у плазмі крові. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Всі діуретичні препарати можуть спричиняти гіпонатріємію, що призводить іноді до тяжких наслідків. Необхідний регулярний контроль вмісту іонів натрію, оскільки спочатку зниження вмісту натрію в плазмі може і не супроводжуватися появою патологічних симптомів. Найбільш ретельний контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам з цирозом печінки та пацієнтам похилого віку (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»).
Вміст іонів калію у плазмі крові
При терапії тіазидними та тіазидоподібними діуретиками основний ризик полягає у різкому зниженні вмісту калію в плазмі крові та розвитку гіпокаліємії. Необхідно уникати ризику розвитку гіпокаліємії (<3,4 ммоль/л) у пацієнтів наступних категорій: літнього віку, ослаблених або одержуваних поєднану медикаментозну терапію з іншими антиаритмічними препаратами та препаратами, які можуть збільшити інтервал QT, пацієнтам з цирозом печінки, периферичними захворюваннями. , ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність. Гіпокаліємія у цих пацієнтів посилює токсичну дію серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмій. Крім того, до групи підвищеного ризику відносяться пацієнти зі збільшеним інтервалом QT, при цьому не має значення,
Гіпокаліємія, як і брадикардія, є станом, що сприяє розвитку важких аритмій і, особливо, поліморфної шлуночкової тахікардії типу "пірует", які можуть призводити до летального результату. У всіх описаних вище випадках необхідно регулярно контролювати вміст калію у плазмі крові. Перший вимір вмісту іонів калію в крові необхідно провести протягом першого тижня від початку лікування. З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.
Вміст кальцію у плазмі крові
Слід мати на увазі, що тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати виведення іонів кальцію нирками, що призводить до незначного та тимчасового підвищення вмісту кальцію у плазмі крові. Виражена гіперкальціємія може бути наслідком раніше не діагностованого гіперпаратиреозу.
Слід відмінити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням паращитовидних залоз.
Вміст глюкози в плазмі
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з цукровим діабетом. Необхідно контролювати концентрацію глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Сечова кислота
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з подагрою. У пацієнтів з подагрою може збільшуватися частота виникнення нападів або загострюватися перебіг подагри.
Діуретичні препарати та функція нирок
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою тільки у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (концентрація креатиніну в плазмі крові у дорослих нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку нормальну концентрацію креатиніну в плазмі розраховують з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Слід враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження швидкості клубочкової фільтрації, зумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою рідини та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Як наслідок, у плазмі може збільшуватися концентрація сечовини та креатиніну. Якщо функція нирок не порушена, така тимчасова функціональна ниркова недостатність, як правило, проходить без наслідків, проте при наявній нирковій недостатності стан пацієнта може погіршитися.
Спортсмени
Діюча речовина, що входить до складу препарату Індапамід ретард-АЛСІ, може давати позитивний результат під час проведення допінг-контролю у спортсменів.
Лактоза
Препарат містить лактозу, тому його не слід приймати пацієнтам з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, лактазна недостатність Лаппа або синдром мальабсорбції глюкозогалактозної.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами Дія речовин, що входять до складу препарату Індапамід ретард-АЛСІ, не призводить до порушення психомоторних реакцій. Однак у деяких пацієнтів у відповідь на зниження артеріального тиску можуть розвинутися різні індивідуальні реакції, особливо на початку терапії або при додаванні до терапії інших гіпотензивних засобів. В цьому випадку здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами може бути знижена.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 градусів в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці на добу бажано вранці. Таблетку слід ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи водою.
Збільшення дози не призводить до збільшення антигіпертензивної дії, але посилює діуретичний ефект, тому якщо через 4-8 тижнів лікування не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, то не слід підвищувати дозу препарату (зростає ризик побічних ефектів), а слід додати до лікування інший гіпотензивний препарат, не є діуретиком.
Літні пацієнти
У пацієнтів похилого віку слід контролювати плазмову концентрацію креатиніну з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Індапамід ретард-АЛСІ можна застосовувати пацієнтам похилого віку з нормальною або незначно порушеною функцією нирок.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Індапамід ретард-АЛСІ протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (КК менше 30 мл/хв). Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні лише у пацієнтів з нормальною функцією нирок або з незначними її порушеннями.
Пацієнти з печінковою недостатністю
Препарат протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Индапамид ретард-алси таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт производится компанией АЛСИ ФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Индапамид ретард-алси таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Индапамид ретард-алси таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг... Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт, Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт, Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон, Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг... Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт озон, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт татхимфармпрепараты, Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канон... Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канонфарма, Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным вы... Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным высвобождением п/п/о 1.5 мг 30 шт, Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хем... Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт, Индап капс. 2.5мг 30 шт Индап капс. 2.5мг 30 шт, Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт.
Пока нет комментариев