Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Індапамид МВ Штада - це діуретичний засіб, який має гіпотензивну дію і сприяє зниженню гіпертрофії лівого шлуночка серця. Він збільшує виділення з сечею іонів натрію, хлору та іонів калію та магнію, що супроводжується посиленням діурезу. Препарат здатний селективно блокувати «повільні» кальцієві канали, що підвищує еластичність стінок артерій і знижує загальний периферичний судинний опір. Індапамід має високий обсяг розподілу та не кумулює в організмі. Він може бути використаний у лікуванні гіпертонії та інших захворювань, що пов'язані з надмірним накопиченням рідини в організмі.
Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить індапамід – 1,50 мг.
Допоміжні речовини:
Гіпромелоза (гіпромелоза 4000) - 42,00-78,40 мг; лактози моногідрат - 168,50 - 132,10 мг; кремнію діоксид колоїдний – 1,00 мг; магнію стеарат – 2,00 мг; оболонка: гіпромелоза - 5,94 мг; макрогол (поліетиленгліколь 4000) - 1,29 мг; тальк - 0,48 мг; титану діоксид - 1,29 мг.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг.
По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачку картонну.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до індапаміду та інших похідних сульфонаміду, тяжка ниркова недостатність (стадія анурії), виражена печінкова недостатність (у тому числі з енцефалопатією), гіпокаліємія; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, галактоземія, синдром порушення всмоктування глюкози/галактози (препарат містить лактозу).
Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.
Дозування1,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЯкщо Ви приймаєте будь-які інші препарати, перед початком лікування слід проконсультуватися з лікарем.
Комбінації, що не рекомендуються
При одночасному застосуванні з препаратами літію можливе підвищення концентрації іонів літію в плазмі крові внаслідок зниження виведення його з організму нирками, що супроводжується появою ознак передозування (нефротоксична дія), так само як і при дотриманні безсольової дієти (зниження виведення іонів літію нирками). У разі одночасного прийому з препаратами літію необхідні ретельний контроль концентрації літію у плазмі та корекція дозування.
Комбінації, які потребують особливої уваги
Препарати, при одночасному застосуванні з якими підвищується ймовірність виникнення аритмій на кшталт «пірует» («torsades de pointes»): антиаритмічні засоби класу IА (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід), антиаритмічні засоби III класу (аміодарон, дофетилід, ібутилід, , соталол, деякі нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол), прочі (внутрішньовенне введення ( в/в)), галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін (в/в), астемізол.
Одночасне застосування з будь-яким із цих препаратів, особливо на тлі гіпокаліємії, підвищує ризик виникнення шлуночкових аритмій на кшталт «пірует». Перед початком комбінованої терапії індапамідом та зазначеними вище препаратами слід контролювати вміст калію в плазмі крові та за необхідності відкоригувати його. Рекомендується проводити контроль клінічного стану пацієнта, а також вміст електролітів плазми крові та ЕКГ. У пацієнтів із гіпокаліємією необхідно застосовувати препарати, що не провокують розвиток аритмії типу «пірует».
При одночасному призначенні нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), високі дози саліцилової кислоти (3 г/добу і більше), можливе: зменшення антигіпертензивного ефекту індапаміду недостатність у зневоднених пацієнтів (внаслідок зниження швидкості клубочкової фільтрації). На початку терапії індапамідом необхідно відновити водно-електролітний баланс та контролювати функцію нирок.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) при одночасному застосуванні з індапамідом у пацієнтів з гіпонатріємією (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії) збільшують ризик розвитку раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та зниженим внаслідок прийому діуретиків вмістом іонів натрію у плазмі крові необхідно за 3 дні до початку лікування інгібіторами АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, за потреби, прийом діуретиків відновити. Терапію інгібіторами АПФ слід розпочинати з низьких доз, з подальшим поступовим збільшенням дози у разі потреби. При хронічній серцевій недостатності лікування слід розпочинати з низьких доз інгібіторів АПФ, попередньо зменшивши дозу діуретиків.
Препарати, що підвищують ризик розвитку гіпокаліємії: амфотерицин (в/в); глюко- та мінералокортикостероїди (при системному призначенні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника. При одночасному прийомі з індапамідом вищезгаданих препаратів збільшується ризик розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). При необхідності слід контролювати та коригувати вміст іонів калію у плазмі крові.
Одночасна терапія з баклофеном посилює антигіпертензивний ефект індапаміду.
Серцеві глікозиди: гіпокаліємія збільшує токсичну дію серцевих глікозидів (глікозидна інтоксикація). При одночасному застосуванні індапаміду та серцевих глікозидів слід контролювати вміст іонів калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Комбінація з калійзберігаючими діуретиками (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) може бути ефективна у певної категорії хворих, однак, при цьому повністю не виключається можливість розвитку гіпо-або гіперкаліємії, особливо у хворих на цукровий діабет та ниркову недостатність. У таких випадках слід контролювати рівень калію в плазмі, параметри ЕКГ і, при необхідності, коригувати терапію.
При одночасному застосуванні діуретиків та метформіну можлива поява молочнокислого ацидозу, який пов'язаний, мабуть, з розвитком функціональної ниркової недостатності, обумовленої дією діуретиків (переважно «петльових»). Не рекомендується застосовувати метформін у комбінації з індапамідом при рівні креатиніну більше 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
При застосуванні йодовмісних рентгеноконтрастних препаратів слід мати на увазі, що діуретичний ефект індапаміду збільшує ризик розвитку ниркової недостатності. Цей ризик особливо високий при використанні йодовмісних рентгеноконтрастних речовин у високих дозах. Перед застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастних речовин хворим необхідно відновити втрату рідини.
Трициклічні антидепресанти та нейролептики посилюють гіпотензивний ефект та підвищують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Препарати, що містять солі кальцію, збільшують ризик розвитку гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
При одночасному застосуванні циклоспорину та такролімусу можливе збільшення вмісту креатиніну в плазмі крові (без зміни концентрації циклоспорину, що циркулює), що спостерігається навіть при нормальному вмісті води та іонів натрію.
Глюкортикостероїдні препарати, тетракозактид (при системному застосуванні) знижують гіпотензивний ефект (затримка іонів натрію та рідини).
Знижує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину або індандіону) внаслідок підвищення концентрації факторів згортання внаслідок зменшення об'єму циркулюючої крові та підвищення їхньої продукції печінкою (може знадобитися корекція дози).
Підсилює блокаду нервово-м'язової передачі, що розвивається під дією недеполяризуючих міорелаксантів.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, водно-електролітні порушення (гіпонатріємія, гіпокаліємія), нудота, блювання, судоми, запаморочення, сонливість, загальмованість, сплутаність свідомості, пригнічення дихання, поліурія або олігурія аж до анурії. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми.
Лікування: промивання шлунка, корекція водно-електролітного балансу, симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Діуретичний засіб.
Фармакодинаміка:
Гіпотензивний засіб (діуретик, вазодилататор). За фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків (порушує реабсорбцію іонів натрію у кортикальному сегменті петлі Генле). Збільшує виділення з сечею іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується посиленням діурезу. Маючи здатність селективно блокувати «повільні» кальцієві канали, підвищує еластичність стінок артерій і знижує загальний периферичний судинний опір.
Сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка серця. Не впливає на вміст ліпідів у плазмі (тригліцеридів, ліпопротеїнів низької щільності, ліпопротеїнів високої щільності); не впливає на вуглеводний обмін (у тому числі у хворих на цукровий діабет). Знижує чутливість судинної стінки до норадреналіну та ангіотензину II, стимулює синтез простагландину Е2 та простацикліну PGI2, знижує продукцію вільних та стабільних кисневих радикалів.
Індапамід має гіпотензивну дію в дозах, що не мають вираженого діуретичного ефекту. Гіпотензивний ефект розвивається на кінець першого тижня, зберігається протягом 24 годин на фоні одноразового прийому.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту; біодоступність – висока (93%). Прийом їжі дещо уповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на кількість речовини, що всмокталася. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 12 годин після прийому внутрішньо. При повторних прийомах коливання концентрації препарату у плазмі в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються. Рівноважна концентрація встановлюється через сім днів регулярного прийому. Період напіввиведення – 18 годин, зв'язок з білками плазми – близько 79%. Зв'язується також з еластином гладких м'язів судинної стінки. Має високий обсяг розподілу, проходить через гістогематичні бар'єри (зокрема плацентарний), проникає у грудне молоко.
Метаболізується у печінці. Нирками виводиться 60-80% як метаболітів (у незміненому вигляді виводиться близько 5%), через кишечник — 20%. У хворих із нирковою недостатністю фармакокінетика не змінюється. Чи не кумулює.
Вагітність та годування груддюІндапамід МВ ШТАДА не рекомендується приймати під час вагітності. Прийом діуретиків може викликати фетоплацентарну ішемію та спричиняти порушення розвитку плода.
У зв'язку з тим, що індапамід виділяється з грудним молоком, не рекомендується призначення препарату під час грудного вигодовування. У разі необхідності застосування препарату Індапамід МВ ШТАДА в період лактації годування груддю слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто – 10% і більше; часто - 1% і більше, менше 10%; нечасто - 0,1% і більше, менше 1%; рідко - 0,01% і більше, менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – аритмія, ортостатична гіпотензія, серцебиття, зміни на електрокардіограмі (ЕКГ), характерні для гіпокаліємії.
З боку органів кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку.
З боку центральної та периферичної нервової системи: рідко – запаморочення, головний біль, парестезії, підвищена збудливість, астенія, сонливість, вертиго, безсоння, депресія, підвищена стомлюваність, нездужання, спазм м'язів кінцівок, напруженість, дратівливість, тривожність. У пацієнтів із печінковою недостатністю можливий розвиток печінкової енцефалопатії.
З боку системи травлення: нечасто — блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит, анорексія, біль у животі, діарея.
З боку сечостатевої системи: дуже рідко ниркова недостатність, ніктурія, інфекції, поліурія.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит, риніт.
Алергічні реакції: часто - макуло-папульозний висип; нечасто – пурпура, дуже рідко – ангіоневротичний набряк та/або кропив'янка, геморагічний васкуліт, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, свербіж шкіри.
Інші: окремі повідомлення - загострення системного червоного вовчаку (ВКВ), реакції фоточутливості.
Лабораторні дані: зниження рівня калію та розвиток гіпокаліємії (особливо виражене у хворих, що належать до групи ризику). У клінічних дослідженнях гіпокаліємія (вміст калію в плазмі крові менше 3,4 ммоль/л) спостерігалася у 10% пацієнтів та 3,2 ммоль/л – у 4% пацієнтів після 4-6 тижнів лікування. Після 12 тижнів терапії вміст калію в плазмі знижувався, в середньому на 0,23 ммоль/л. Дуже рідко – гіперкальціємія; можлива гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією та ортостатичною гіпотензією. Одночасна втрата іонів хлору може призводити до компенсаторного метаболічного алкалозу, проте частота розвитку метаболічного алкалозу та його виразність незначні; гіперурикемія та гіперглікемія (неуточнена частота), підвищення концентрації азоту сечовини крові, гіперкреатинінемія, глюкозурія.
Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються або ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиПри недостатній ефективності через 4-8 тижнів доцільно до терапії додати антигіпертензивний лікарський засіб з іншим механізмом дії. Дозу препарату підвищувати не рекомендується (у разі відсутності суттєвого збільшення гіпотензивного ефекту підвищується ризик розвитку побічних ефектів).
У хворих, які приймають серцеві глікозиди, проносні засоби, на тлі гіперальдостеронізму, а також у осіб похилого віку показаний регулярний контроль вмісту іонів калію та креатиніну.
На тлі прийому індапаміду слід систематично контролювати концентрацію іонів калію, натрію, магнію в плазмі крові (можуть розвинутися електролітні порушення), рН, концентрацію глюкози, сечової кислоти та залишкового азоту. Визначення вмісту іонів натрію в плазмі рекомендується проводити до початку лікування. Перший вимір концентрації іонів калію в плазмі слід провести протягом першого тижня від початку лікування. Найбільш ретельний контроль показаний у хворих на ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність, цироз печінки (особливо з набряками або асцитом — ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінкової енцефалопатії), ослаблених хворих або одержуваних поєднану медикаментозну терапію.
Тіазидні діуретики можуть зменшувати виведення іонів кальцію із сечею, що призводить до незначної та тимчасової гіперкальціємії. Виражена гіперкальціємія на фоні прийому індапаміду може бути наслідком раніше недіагностованого гіперпаратиреозу. Слід відмінити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням функції паращитовидної залози.
При призначенні тіазидних діуретиків пацієнтам із печінковою недостатністю можливий розвиток печінкової енцефалопатії. У таких випадках прийом препарату слід негайно припинити.
У хворих на цукровий діабет дуже важливо контролювати рівень глюкози в крові, особливо за наявності гіпокаліємії.
Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клубочкової фільтрації). Хворим необхідно компенсувати втрату води та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Індапамід може дати позитивний результат під час проведення допінг-контролю.
У хворих з високим рівнем сечової кислоти в плазмі на тлі терапії індапамідом може збільшуватися частота виникнення нападів подагри.
Похідні сульфонамідів можуть загострювати перебіг системного червоного вовчаку (необхідно мати на увазі при призначенні індапаміду).
У деяких пацієнтів, переважно на початку лікування або при додаванні іншого антигіпертензивного засобу, можуть виникати сонливість, запаморочення та інші побічні ефекти нервової системи. При їх виникненні пацієнт повинен дотримуватися особливих запобіжних заходів при керуванні транспортним засобом і роботі зі складними механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо, краще в ранкові години, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Добова доза препарату – 1 таблетка Індапаміду МВ ШТАДА (1,5 мг) один раз на день. Збільшення дози препарату не призводить до посилення гіпотензивної дії.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить індапамід – 1,50 мг.
Допоміжні речовини:
Гіпромелоза (гіпромелоза 4000) - 42,00-78,40 мг; лактози моногідрат - 168,50 - 132,10 мг; кремнію діоксид колоїдний – 1,00 мг; магнію стеарат – 2,00 мг; оболонка: гіпромелоза - 5,94 мг; макрогол (поліетиленгліколь 4000) - 1,29 мг; тальк - 0,48 мг; титану діоксид - 1,29 мг.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки пролонгованої дії, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг.
По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в пачку картонну.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до індапаміду та інших похідних сульфонаміду, тяжка ниркова недостатність (стадія анурії), виражена печінкова недостатність (у тому числі з енцефалопатією), гіпокаліємія; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, галактоземія, синдром порушення всмоктування глюкози/галактози (препарат містить лактозу).
Якщо у Вас є одне з перелічених захворювань, перед прийомом препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем.
Дозування1,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЯкщо Ви приймаєте будь-які інші препарати, перед початком лікування слід проконсультуватися з лікарем.
Комбінації, що не рекомендуються
При одночасному застосуванні з препаратами літію можливе підвищення концентрації іонів літію в плазмі крові внаслідок зниження виведення його з організму нирками, що супроводжується появою ознак передозування (нефротоксична дія), так само як і при дотриманні безсольової дієти (зниження виведення іонів літію нирками). У разі одночасного прийому з препаратами літію необхідні ретельний контроль концентрації літію у плазмі та корекція дозування.
Комбінації, які потребують особливої уваги
Препарати, при одночасному застосуванні з якими підвищується ймовірність виникнення аритмій на кшталт «пірует» («torsades de pointes»): антиаритмічні засоби класу IА (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід), антиаритмічні засоби III класу (аміодарон, дофетилід, ібутилід, , соталол, деякі нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол), прочі (внутрішньовенне введення ( в/в)), галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін (в/в), астемізол.
Одночасне застосування з будь-яким із цих препаратів, особливо на тлі гіпокаліємії, підвищує ризик виникнення шлуночкових аритмій на кшталт «пірует». Перед початком комбінованої терапії індапамідом та зазначеними вище препаратами слід контролювати вміст калію в плазмі крові та за необхідності відкоригувати його. Рекомендується проводити контроль клінічного стану пацієнта, а також вміст електролітів плазми крові та ЕКГ. У пацієнтів із гіпокаліємією необхідно застосовувати препарати, що не провокують розвиток аритмії типу «пірует».
При одночасному призначенні нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), високі дози саліцилової кислоти (3 г/добу і більше), можливе: зменшення антигіпертензивного ефекту індапаміду недостатність у зневоднених пацієнтів (внаслідок зниження швидкості клубочкової фільтрації). На початку терапії індапамідом необхідно відновити водно-електролітний баланс та контролювати функцію нирок.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) при одночасному застосуванні з індапамідом у пацієнтів з гіпонатріємією (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії) збільшують ризик розвитку раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності. Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та зниженим внаслідок прийому діуретиків вмістом іонів натрію у плазмі крові необхідно за 3 дні до початку лікування інгібіторами АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, за потреби, прийом діуретиків відновити. Терапію інгібіторами АПФ слід розпочинати з низьких доз, з подальшим поступовим збільшенням дози у разі потреби. При хронічній серцевій недостатності лікування слід розпочинати з низьких доз інгібіторів АПФ, попередньо зменшивши дозу діуретиків.
Препарати, що підвищують ризик розвитку гіпокаліємії: амфотерицин (в/в); глюко- та мінералокортикостероїди (при системному призначенні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника. При одночасному прийомі з індапамідом вищезгаданих препаратів збільшується ризик розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). При необхідності слід контролювати та коригувати вміст іонів калію у плазмі крові.
Одночасна терапія з баклофеном посилює антигіпертензивний ефект індапаміду.
Серцеві глікозиди: гіпокаліємія збільшує токсичну дію серцевих глікозидів (глікозидна інтоксикація). При одночасному застосуванні індапаміду та серцевих глікозидів слід контролювати вміст іонів калію в плазмі крові, показники ЕКГ та, за необхідності, коригувати терапію.
Комбінація з калійзберігаючими діуретиками (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) може бути ефективна у певної категорії хворих, однак, при цьому повністю не виключається можливість розвитку гіпо-або гіперкаліємії, особливо у хворих на цукровий діабет та ниркову недостатність. У таких випадках слід контролювати рівень калію в плазмі, параметри ЕКГ і, при необхідності, коригувати терапію.
При одночасному застосуванні діуретиків та метформіну можлива поява молочнокислого ацидозу, який пов'язаний, мабуть, з розвитком функціональної ниркової недостатності, обумовленої дією діуретиків (переважно «петльових»). Не рекомендується застосовувати метформін у комбінації з індапамідом при рівні креатиніну більше 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
При застосуванні йодовмісних рентгеноконтрастних препаратів слід мати на увазі, що діуретичний ефект індапаміду збільшує ризик розвитку ниркової недостатності. Цей ризик особливо високий при використанні йодовмісних рентгеноконтрастних речовин у високих дозах. Перед застосуванням йодовмісних рентгеноконтрастних речовин хворим необхідно відновити втрату рідини.
Трициклічні антидепресанти та нейролептики посилюють гіпотензивний ефект та підвищують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Препарати, що містять солі кальцію, збільшують ризик розвитку гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
При одночасному застосуванні циклоспорину та такролімусу можливе збільшення вмісту креатиніну в плазмі крові (без зміни концентрації циклоспорину, що циркулює), що спостерігається навіть при нормальному вмісті води та іонів натрію.
Глюкортикостероїдні препарати, тетракозактид (при системному застосуванні) знижують гіпотензивний ефект (затримка іонів натрію та рідини).
Знижує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину або індандіону) внаслідок підвищення концентрації факторів згортання внаслідок зменшення об'єму циркулюючої крові та підвищення їхньої продукції печінкою (може знадобитися корекція дози).
Підсилює блокаду нервово-м'язової передачі, що розвивається під дією недеполяризуючих міорелаксантів.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, водно-електролітні порушення (гіпонатріємія, гіпокаліємія), нудота, блювання, судоми, запаморочення, сонливість, загальмованість, сплутаність свідомості, пригнічення дихання, поліурія або олігурія аж до анурії. У пацієнтів з цирозом печінки можливий розвиток печінкової коми.
Лікування: промивання шлунка, корекція водно-електролітного балансу, симптоматична терапія. Специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Діуретичний засіб.
Фармакодинаміка:
Гіпотензивний засіб (діуретик, вазодилататор). За фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків (порушує реабсорбцію іонів натрію у кортикальному сегменті петлі Генле). Збільшує виділення з сечею іонів натрію, хлору та меншою мірою іонів калію та магнію, що супроводжується посиленням діурезу. Маючи здатність селективно блокувати «повільні» кальцієві канали, підвищує еластичність стінок артерій і знижує загальний периферичний судинний опір.
Сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка серця. Не впливає на вміст ліпідів у плазмі (тригліцеридів, ліпопротеїнів низької щільності, ліпопротеїнів високої щільності); не впливає на вуглеводний обмін (у тому числі у хворих на цукровий діабет). Знижує чутливість судинної стінки до норадреналіну та ангіотензину II, стимулює синтез простагландину Е2 та простацикліну PGI2, знижує продукцію вільних та стабільних кисневих радикалів.
Індапамід має гіпотензивну дію в дозах, що не мають вираженого діуретичного ефекту. Гіпотензивний ефект розвивається на кінець першого тижня, зберігається протягом 24 годин на фоні одноразового прийому.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо швидко і повністю всмоктується із шлунково-кишкового тракту; біодоступність – висока (93%). Прийом їжі дещо уповільнює швидкість абсорбції, але не впливає на кількість речовини, що всмокталася. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 12 годин після прийому внутрішньо. При повторних прийомах коливання концентрації препарату у плазмі в інтервалі між прийомами двох доз зменшуються. Рівноважна концентрація встановлюється через сім днів регулярного прийому. Період напіввиведення – 18 годин, зв'язок з білками плазми – близько 79%. Зв'язується також з еластином гладких м'язів судинної стінки. Має високий обсяг розподілу, проходить через гістогематичні бар'єри (зокрема плацентарний), проникає у грудне молоко.
Метаболізується у печінці. Нирками виводиться 60-80% як метаболітів (у незміненому вигляді виводиться близько 5%), через кишечник — 20%. У хворих із нирковою недостатністю фармакокінетика не змінюється. Чи не кумулює.
Вагітність та годування груддюІндапамід МВ ШТАДА не рекомендується приймати під час вагітності. Прийом діуретиків може викликати фетоплацентарну ішемію та спричиняти порушення розвитку плода.
У зв'язку з тим, що індапамід виділяється з грудним молоком, не рекомендується призначення препарату під час грудного вигодовування. У разі необхідності застосування препарату Індапамід МВ ШТАДА в період лактації годування груддю слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаВизначення частоти побічних реакцій: дуже часто – 10% і більше; часто - 1% і більше, менше 10%; нечасто - 0,1% і більше, менше 1%; рідко - 0,01% і більше, менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – аритмія, ортостатична гіпотензія, серцебиття, зміни на електрокардіограмі (ЕКГ), характерні для гіпокаліємії.
З боку органів кровотворення: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку.
З боку центральної та периферичної нервової системи: рідко – запаморочення, головний біль, парестезії, підвищена збудливість, астенія, сонливість, вертиго, безсоння, депресія, підвищена стомлюваність, нездужання, спазм м'язів кінцівок, напруженість, дратівливість, тривожність. У пацієнтів із печінковою недостатністю можливий розвиток печінкової енцефалопатії.
З боку системи травлення: нечасто — блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит, анорексія, біль у животі, діарея.
З боку сечостатевої системи: дуже рідко ниркова недостатність, ніктурія, інфекції, поліурія.
З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит, риніт.
Алергічні реакції: часто - макуло-папульозний висип; нечасто – пурпура, дуже рідко – ангіоневротичний набряк та/або кропив'янка, геморагічний васкуліт, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, свербіж шкіри.
Інші: окремі повідомлення - загострення системного червоного вовчаку (ВКВ), реакції фоточутливості.
Лабораторні дані: зниження рівня калію та розвиток гіпокаліємії (особливо виражене у хворих, що належать до групи ризику). У клінічних дослідженнях гіпокаліємія (вміст калію в плазмі крові менше 3,4 ммоль/л) спостерігалася у 10% пацієнтів та 3,2 ммоль/л – у 4% пацієнтів після 4-6 тижнів лікування. Після 12 тижнів терапії вміст калію в плазмі знижувався, в середньому на 0,23 ммоль/л. Дуже рідко – гіперкальціємія; можлива гіпонатріємія, що супроводжується гіповолемією та ортостатичною гіпотензією. Одночасна втрата іонів хлору може призводити до компенсаторного метаболічного алкалозу, проте частота розвитку метаболічного алкалозу та його виразність незначні; гіперурикемія та гіперглікемія (неуточнена частота), підвищення концентрації азоту сечовини крові, гіперкреатинінемія, глюкозурія.
Якщо будь-які з вищезазначених побічних ефектів посилюються або ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиПри недостатній ефективності через 4-8 тижнів доцільно до терапії додати антигіпертензивний лікарський засіб з іншим механізмом дії. Дозу препарату підвищувати не рекомендується (у разі відсутності суттєвого збільшення гіпотензивного ефекту підвищується ризик розвитку побічних ефектів).
У хворих, які приймають серцеві глікозиди, проносні засоби, на тлі гіперальдостеронізму, а також у осіб похилого віку показаний регулярний контроль вмісту іонів калію та креатиніну.
На тлі прийому індапаміду слід систематично контролювати концентрацію іонів калію, натрію, магнію в плазмі крові (можуть розвинутися електролітні порушення), рН, концентрацію глюкози, сечової кислоти та залишкового азоту. Визначення вмісту іонів натрію в плазмі рекомендується проводити до початку лікування. Перший вимір концентрації іонів калію в плазмі слід провести протягом першого тижня від початку лікування. Найбільш ретельний контроль показаний у хворих на ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність, цироз печінки (особливо з набряками або асцитом — ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінкової енцефалопатії), ослаблених хворих або одержуваних поєднану медикаментозну терапію.
Тіазидні діуретики можуть зменшувати виведення іонів кальцію із сечею, що призводить до незначної та тимчасової гіперкальціємії. Виражена гіперкальціємія на фоні прийому індапаміду може бути наслідком раніше недіагностованого гіперпаратиреозу. Слід відмінити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням функції паращитовидної залози.
При призначенні тіазидних діуретиків пацієнтам із печінковою недостатністю можливий розвиток печінкової енцефалопатії. У таких випадках прийом препарату слід негайно припинити.
У хворих на цукровий діабет дуже важливо контролювати рівень глюкози в крові, особливо за наявності гіпокаліємії.
Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клубочкової фільтрації). Хворим необхідно компенсувати втрату води та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Індапамід може дати позитивний результат під час проведення допінг-контролю.
У хворих з високим рівнем сечової кислоти в плазмі на тлі терапії індапамідом може збільшуватися частота виникнення нападів подагри.
Похідні сульфонамідів можуть загострювати перебіг системного червоного вовчаку (необхідно мати на увазі при призначенні індапаміду).
У деяких пацієнтів, переважно на початку лікування або при додаванні іншого антигіпертензивного засобу, можуть виникати сонливість, запаморочення та інші побічні ефекти нервової системи. При їх виникненні пацієнт повинен дотримуватися особливих запобіжних заходів при керуванні транспортним засобом і роботі зі складними механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо, краще в ранкові години, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Добова доза препарату – 1 таблетка Індапаміду МВ ШТАДА (1,5 мг) один раз на день. Збільшення дози препарату не призводить до посилення гіпотензивної дії.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт производится компанией ШТАДА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг... Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт, Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт, Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон, Индапамид мв таб с модиф.высв. п/об 1.5мг 30 шт Индапамид мв таб с модиф.высв. п/об 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт озон, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт татхимфармпрепараты, Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канон... Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канонфарма, Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным вы... Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным высвобождением п/п/о 1.5 мг 30 шт, Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хем... Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт, Индап капс. 2.5мг 30 шт Индап капс. 2.5мг 30 шт, Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт.
Пока нет комментариев