Индапамид-крка таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Індапамід-КРКА - це діуретичний засіб, який інгібує реабсорбцію іонів натрію в кортикалі нирок, збільшуючи виділення нирками іонів натрію, хлору та іонів калію та магнію. Препарат має гіпотензивний ефект, зменшує гіпертрофію лівого шлуночка та покращує еластичні властивості великих артерій. Індапамід не впливає на показники ліпідного та вуглеводного обміну, що робить його безпечним для пацієнтів з цукровим діабетом. Препарат має пролонговане вивільнення діючої речовини, швидко та повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті і не має кумуляції при повторному застосуванні. Індапамід не впливає на фармакокінетику у пацієнтів з нирковою недостатністю.
Индапамид-крка таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить індапамід 1,50 мг.
Допоміжні речовини:
Гіпромелоза, целактоза [лактози моногідрат, целюлоза], повідон-К30, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат Оболонка плівкова: Опадрай Y-1–7000* *Опадрай Y-
1–7000
:
Круглі, злегка двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг.
По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з комбінованого матеріалу ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги;
2, 3 або 6 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-Гіперчутливість до індапаміду, інших похідних сульфонаміду або будь-якого компонента препарату;
-Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
-печінкова енцефалопатія або тяжке порушення функції печінки;
-Гіпокаліємія;
-Пацієнти з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази, глюкозо-галактозною мальабсорбцією;
-Вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
-Дитячий вік до 18 років.
Запобіжні заходи
Порушення функції печінки та нирок легкого або помірного ступеня тяжкості, порушення водно-електролітного балансу, застосування у пацієнтів зі збільшеним інтервалом QT на ЕКГ, застосування у виснажених пацієнтів, у пацієнтів, які отримують одночасну терапію з препаратами, які можуть збільшувати інтервал QT, застосування з лікарськими препаратами препаратами, здатними викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует», препаратами літію, лікарськими препаратами, здатними викликати гіпокаліємію або серцевими глікозидами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), периферичні набряки або асцит, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, гіпер , цукровий діабет, гіперурикемія та подагра, алергічна реакція на пеніцилін в анамнезі
Дозування1,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія у дорослих.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиКомбінації, що не рекомендуються до застосування
Препарати літію
При одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію, так само, як і при дотриманні дієти без солі, може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі крові внаслідок зниження його екскреції, що супроводжується появою ознак передозування. При необхідності діуретичні препарати можуть бути призначені у поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно контролювати концентрацію літію в плазмі та відповідним чином підбирати дозу препарату.
Комбінації, що вимагають обережності
Лікарські препарати, здатні викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует»:
-антиаритмічні лікарські препарати ІА класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, прокаїнамід) та ІС класу (флекаїнід);
-антиаритмічні лікарські препарати ІІІ класу (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід, бретилія тозилат, дронедарон);
-нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин, флуфеназин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
-антидепресанти: трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, есциталопрам);
-антибактеріальні засоби: фторхінолони (левофлоксацин, моксифлоксацин, спарфлоксацин, ципрофлоксацин);
-макроліди (еритроміцин при внутрішньовенному (в/в) введенні, азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин, спіраміцин), ко-тримоксазол;
-Протигрибкові засоби ряду азолів (вориконазол, ітраконазол, кетоконазол, флуконазол);
-протималярійні засоби (хінін, хлорохін, мефлохін, галофантрин, лумефантрін);
-антиангінальні засоби (ранолазин, беприділ);
-протипухлинні препарати та імуномодулятори (вандетаніб, миш'яку триоксид, оксаліплатин, такролімус, анагрелід);
-Протиблювотні засоби (ондансетрон);
-Кошти, що впливають на моторику шлунково-кишкового тракту (цизаприд, домперидон);
-антигістамінні засоби (астемізол, терфенадин, мізоластин);
-Інші: пентамідин, дифеманіл, вінкамін при внутрішньовенному введенні, вазопресин, терліпресин, кетансерин, пробукол, пропофол, севофлуран, теродилін, цилостазол.
При застосуванні з вказаними вище лікарськими препаратами підвищується ризик розвитку шлуночкових аритмій, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу «бенкетує» (фактор ризику – гіпокаліємія).
Перед призначенням комбінованої терапії індапамідом та зазначеними вище препаратами слід провести дослідження з метою виявлення гіпокаліємії та за необхідності провести корекцію. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль рівня електролітів у плазмі та показників ЕКГ.
У пацієнтів з гіпокаліємією необхідно застосовувати препарати, які не викликають поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Нестероїдні протизапальні лікарські препарати (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), високі дози ацетилсаліцилової кислоти (>3 г на добу). Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду.
У зневоднених пацієнтів існує ризик розвитку гострої ниркової недостатності внаслідок зниження клубочкової фільтрації. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) Призначення інгібіторів АПФ у пацієнтів із спочатку зниженою концентрацією іонів натрію в крові супроводжується ризиком раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності (зокрема, у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії).
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та можливо зниженою, внаслідок попереднього застосування діуретиків, концентрацією іонів натрію в крові необхідно:
-за 3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, за необхідності, прийом некалійзберігаючого діуретика можна відновити;
-або починати терапію інгібітором АПФ з низьких доз, з подальшим поступовим збільшенням дози у разі потреби.
При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з найнижчих доз із можливим попереднім зниженням доз некалійзберігаючого діуретика.
У всіх випадках у перші тижні прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (вміст креатиніну в плазмі).
Інші препарати, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- та мінералокортикоїди (при системному застосуванні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект)
.
Необхідний постійний контроль концентрації калію у плазмі крові, за необхідності – її корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди.
Рекомендується використовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Баклофен
Відзначається посилення антигіпертензивного ефекту. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Серцеві глікозиди
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні індапаміду та серцевих глікозидів слід контролювати концентрацію калію в плазмі крові, показники ЕКГ та за необхідності коригувати терапію.
Комбінації, що потребують особливої уваги
Алопуринол
Спільне застосування з індапамідом може підвищувати ризик розвитку реакцій гіперчутливості при лікуванні алопуринолом.
Комбінації, які потребують уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) Комбінована терапія індапамідом та калійзберігаючими діуретиками доцільна у деяких пацієнтів, проте при цьому не виключається можливість розвитку гіпокаліємії або гіперкаліємії (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю або у пацієнтів).
Слід контролювати концентрацію калію в плазмі та показники ЕКГ, а також, при необхідності, коригувати терапію.
Метформін
Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на фоні прийому діуретиків, особливо петлевих, підвищує ризик розвитку індукованого метформіном молочнокислого ацидозу.
Не слід застосовувати метформін, якщо рівень креатиніну у плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодмісткі контрастні речовини
У разі зневоднення організму на фоні прийому діуретичних препаратів збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при використанні високих доз контрастних речовин, що містять йод.
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Трициклічні антидепресанти, нейролептики
Препарати цих класів посилюють антигіпертензивну дію індапаміду та збільшують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Кальцій (солі) При одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
Циклоспорин, такролімус
Можливе збільшення концентрації креатиніну в плазмі без зміни концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть за відсутності втрати води та іонів натрію.
Кортикостероїдні препарати, тетракозактид (системне застосування) Зниження антигіпертензивного ефекту (затримка води та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
ПередозуванняІндапамід навіть у дуже високих дозах (до 40 мг, тобто в 27 разів більше терапевтичної дози) не має токсичної дії.
Ознаки гострого отруєння препаратом насамперед пов'язані з порушенням водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія);
Симптоми: зниження артеріального тиску, нудота, блювання, судоми, вертиго, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія аж до анурії (внаслідок гіповолемії).
Лікування
Заходи невідкладної допомоги зводяться до швидкого виведення препарату з організму: промивання шлунка та призначення активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу в спеціалізованому відділенні.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код АТХ С03BA11
Фармакодинаміка:
Механізм дії
Індапамід відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем і за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які інгібують реабсорбцію іонів натрію в кортика. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та, меншою мірою, іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та гіпотензивним ефектом.
Фармакодинамічні ефекти
У клінічних дослідженнях ІІ та ІІІ фази при застосуванні індапаміду в режимі монотерапії було продемонстровано гіпотензивний ефект, що зберігається протягом 24 годин. Це зазначалося і натомість доз, надають слабку діуретичну дію.
Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу, якщо при застосуванні рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту.
У короткострокових, середньої тривалості та довгострокових дослідженнях за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід:
не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на рівень тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та ліпопротеїнів високої щільності;
-не впливає на показники обміну вуглеводів, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом.
Фармакокінетика:
Препарат Індапамід - КРКА випускається у формі таблеток із пролонгованим вивільненням діючої речовини.
Всмоктування
Індапамід, що вивільнився, швидко і повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Їда трохи збільшує час всмоктування, не впливаючи при цьому на повноту абсорбції.
Максимальна концентрація в плазмі досягається через 12 годин після прийому внутрішньо одноразової дози. При повторних прийомах коливання концентрації препарату у плазмі у проміжок між прийомами препарату згладжуються.
Існує індивідуальна варіабельність показників всмоктування.
Розподіл
Близько 79% препарату зв'язується з білками плазми. Період напіввиведення препарату становить 14-24 години (в середньому 18 годин). Рівноважна концентрація досягається через 7 днів прийому препарату. При повторному прийомі препарату немає його кумуляції.
Біотрансформація
Індапамід виводиться у вигляді неактивних метаболітів, переважно нирками (70 % від дози, прийнятої внутрішньо) та через кишечник (22 %).
Особливі групи пацієнтів
У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика індапаміду не змінюється.
Вагітність та годування груддю
Наразі немає достатньої кількості даних про застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків) .
Тривале застосування тіазидних діуретиків у третьому триместрі вагітності може спричинити гіповолемію у матері та зниження матково-плацентарного кровотоку, що призводить до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода.
Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого токсичного впливу на репродуктивну функцію;
Як запобіжний засіб рекомендується уникати застосування індапаміду під час вагітності.
Період грудного вигодовування
Даних про проникнення індапаміду чи його метаболітів у грудне молоко в людини недостатньо. У новонародженого при цьому може розвинутись підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємія. У зв'язку з цим, ризик для новонародженої дитини не може бути виключений.
Індапамід близький до тіазидних діуретиків, прийом яких спричинює зменшення кількості грудного молока або навіть пригнічення лактації;
Не слід застосовувати індапамід у період грудного вигодовування.
Дослідження
репродуктивної токсичності показали відсутність впливу на фертильність самок і самців щурів. Імовірно, вплив на фертильність у людини відсутній.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я: дуже часто - 1/10; часто – від 1/100 до <1/10; нечасто – від 1/1000 до <1/100; рідко – від 1/10000 до <1/1000; дуже рідко – <1/10000; частота невідома - може бути оцінена з урахуванням наявних даних.
Найчастішими небажаними реакціями, про які повідомлялося, були реакції гіперчутливості, в основному дерматологічні, у пацієнтів зі схильністю до алергічних та астматичних реакцій, а також макулопапульозний висип.
У клінічних дослідженнях гіпокаліємія (зміст калію в плазмі крові менше 3,4 ммоль/л) спостерігалася у 10% пацієнтів, а вміст калію в плазмі крові менше 3,2 ммоль/л спостерігався у 4% пацієнтів через 4-6 тижнів після початку терапії . Після 12 тижнів терапії середнє зниження калію в плазмі крові становило 0,23 ммоль/л.
Більшість небажаних реакцій (лабораторні та клінічні показники) мають дозозалежний характер.
-Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія;
- Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперкальціємія; частота невідома – зниження вмісту калію в плазмі крові та розвиток гіпокаліємії, особливо значущий для пацієнтів, які належать до групи ризику (див. розділ «Особливі вказівки»), гіпонатріємія (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Порушення з боку нервової системи: рідко – вертиго, підвищена стомлюваність, біль голови, парестезія; частота невідома - непритомність;
- Порушення з боку органу зору: частота невідома – міопія, нечіткий зір, порушення зору, хоріоїдальний випіт, гостра глаукома;
- Порушення з боку серця: дуже рідко – аритмія; частота невідома – тахікардія типу «пірует» (потенційно з летальним кінцем) (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Порушення з боку судин: дуже рідко – зниження артеріального тиску (АТ);
- Порушення з боку травної системи: нечасто – блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит;
- Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – можливий розвиток печінкової енцефалопатії у пацієнтів із печінковою недостатністю (див. розділ «Особливі вказівки»), гепатит;
- Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – реакції гіперчутливості, макулопапульозний висип; нечасто – пурпура; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – можливе загострення вже наявного гострого системного червоного вовчаку, фоточутливість (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – ниркова недостатність;
- Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома – подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділ «Особливі вказівки»), підвищення концентрації глюкози в крові (див. розділ «Особливі вказівки»), підвищення сироваткової концентрації сечової кислоти (див. розділ «Особливі вказівки»). вказівки»), підвищення активності «печінкових» ферментів у плазмі крові.
особливі вказівкиПорушення функції печінки
При призначенні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків у пацієнтів з порушеннями функції печінки, особливо у разі порушення водно-електролітного балансу, можливий розвиток печінкової енцефалопатії, яка може прогресувати до печінкової коми. У цьому випадку застосування діуретиків слід негайно припинити.
Реакції фоточутливості
Повідомлялося про випадки розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому тіазидних та тіазидоподібних діуретиків (див. розділ «Побічна дія»). У разі розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому лікарського засобу рекомендується припинити лікування. Якщо повторне призначення діуретика визнано необхідним, рекомендується захищати відкриті ділянки тіла від сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів типу А.
Особливі запобіжні заходи при застосуванні
Водно-електролітний баланс
Вміст іонів натрію в плазмі крові
До початку лікування необхідно визначити концентрацію іонів натрію у плазмі крові. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Необхідний постійний контроль концентрації іонів натрію, оскільки початкове зниження концентрації натрію у плазмі може бути безсимптомним. Більш частий контроль показаний пацієнтам з цирозом печінки та особам похилого віку (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»). Будь-який діуретичний препарат може спричиняти гіпонатріємію, що іноді призводить до вкрай тяжких наслідків. Гіпонатріємія у поєднанні з гіповолемією можуть бути причиною зневоднення та ортостатичної гіпотензії. Супутнє зниження концентрації іонів хлору в плазмі може призводити до вторинного компенсаторного метаболічного алкалозу: частота розвитку і ступінь вираженості цього ефекту незначні.
Вміст іонів калію в плазмі
При терапії тіазидними та тіазидоподібними діуретиками основний ризик полягає у зниженні концентрації калію в плазмі крові та розвитку гіпокаліємії. Необхідно запобігати розвитку гіпокаліємії (< 3,4 ммоль/л) у пацієнтів групи підвищеного ризику: пацієнтів похилого віку, виснажених та/або тих, хто отримує поєднану медикаментозну терапію, пацієнтів з цирозом печінки, периферичними набряками та асцитом, пацієнтів з ішемічною хворобою серця, . Гіпокаліємія у таких пацієнтів посилює кардіотоксичність серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмій.
Пацієнти з подовженням інтервалу QT, як уродженим, так і викликаним лікарськими препаратами, належать до групи ризику.
Гіпокаліємія, як і брадикардія, є станом, що сприяє розвитку тяжкої аритмії, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует», яка може призвести до смерті.
У всіх описаних вище випадках необхідно контролювати концентрацію калію в плазмі частіше, ніж зазвичай. Перший вимір концентрації іонів калію в плазмі повинен бути виконаний в перший тиждень від початку лікування.
З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.
Вміст кальцію у плазмі крові
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати виведення кальцію нирками та призводити до незначного та тимчасового підвищення рівня кальцію у плазмі крові. Справжня гіперкальціємія може бути наслідком раніше не діагностованого гіперпаратиреозу. Потрібно припинити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням функції паращитовидних залоз.
Вміст глюкози у плазмі крові
Важливо контролювати концентрацію глюкози у крові у пацієнтів з цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Сечова кислота
У пацієнтів з гіперурикемією може збільшуватись ризик розвитку нападів подагри.
Діуретичні препарати та функція нирок
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою тільки у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (вміст креатиніну в плазмі крові у дорослих осіб нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку рівень креатиніну в плазмі розраховують з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Слід враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження швидкості клубочкової фільтрації, зумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою води та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Як наслідок, у плазмі може збільшуватися концентрація сечовини та креатиніну. Така транзиторна функціональна ниркова недостатність не має клінічного значення у пацієнтів з нормальною функцією нирок, проте може посилювати ниркову недостатність, що вже була до початку лікування.
Спортсмени
Спортсменам слід звернути увагу на те, що діюча речовина, що входить до складу лікарського препарату Індапамід – КРКА, може давати позитивний результат під час проведення допінг-контролю.
Хоріоїдальний випіт/гостра міопія/гостра закритокутова глаукома
Сульфонаміди та їх похідні можуть викликати ідіосинкразічну реакцію, що призводить до розвитку хоріоїдального випоту з порушенням полів зору, гострої транзиторної міопії та гострої глаукоми. Симптоми включають гострий початок зниження гостроти зору або біль у оці і зазвичай виникають протягом кількох годин або тижнів після початку прийому препарату. За відсутності лікування гострий напад глаукоми закритокутової може призвести до стійкої втрати зору. Насамперед необхідно якнайшвидше відмінити прийом препарату. Якщо внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, може знадобитися невідкладне медикаментозне лікування або хірургічне втручання. Факторами ризику гострого нападу закритокутової глаукоми є алергічні реакції на похідні сульфонаміду та пеніциліну в анамнезі.
Допоміжні речовини
Препарат Індапамід – КРКА містить лактозу, тому препарат протипоказаний пацієнтам з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції (див. розділ «Протипоказання»).
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Індапамід не впливає на порушення уваги, але в деяких випадках можуть виникати реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку терапії або при додаванні до терапії інших антигіпертензивних лікарських препаратів. Внаслідок цього здатність керувати автомобілем або іншими механізмами може бути порушена.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 ° С, в оригінальній упаковці;
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, по 1 таблетці (1,5 мг) 1 раз на добу, краще в ранкові години, незалежно від часу їди. Таблетку ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Збільшення дози препарату Індапамід – КРКА не призводить до посилення антигіпертензивної дії, але посилює діуретичний ефект.
Пацієнти
з порушенням функції нирок (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки») Застосування препарату протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики повністю ефективні тільки у пацієнтів з нормальною функцією нирок або з мінімальними її порушеннями.
Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»). Застосування протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки.
Пацієнти похилого віку (див. розділ «Особливі вказівки») У пацієнтів похилого віку слід контролювати вміст креатиніну в плазмі крові з урахуванням віку, маси тіла та статі. Лікарський препарат Індапамід - КРКА можна призначати пацієнтам похилого віку з нормальною функцією нирок або тільки з мінімальними її порушеннями.
Діти та підлітки до 18 років (див. розділ «Протипоказання») Безпека та ефективність застосування лікарського препарату Індапамід – КРКА у дітей та підлітків не встановлені. Дані відсутні.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Индапамид-крка таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить індапамід 1,50 мг.
Допоміжні речовини:
Гіпромелоза, целактоза [лактози моногідрат, целюлоза], повідон-К30, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат Оболонка плівкова: Опадрай Y-1–7000* *Опадрай Y-
1–7000
:
Круглі, злегка двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 1,5 мг.
По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з комбінованого матеріалу ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги;
2, 3 або 6 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-Гіперчутливість до індапаміду, інших похідних сульфонаміду або будь-якого компонента препарату;
-Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
-печінкова енцефалопатія або тяжке порушення функції печінки;
-Гіпокаліємія;
-Пацієнти з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази, глюкозо-галактозною мальабсорбцією;
-Вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
-Дитячий вік до 18 років.
Запобіжні заходи
Порушення функції печінки та нирок легкого або помірного ступеня тяжкості, порушення водно-електролітного балансу, застосування у пацієнтів зі збільшеним інтервалом QT на ЕКГ, застосування у виснажених пацієнтів, у пацієнтів, які отримують одночасну терапію з препаратами, які можуть збільшувати інтервал QT, застосування з лікарськими препаратами препаратами, здатними викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует», препаратами літію, лікарськими препаратами, здатними викликати гіпокаліємію або серцевими глікозидами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), периферичні набряки або асцит, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, гіпер , цукровий діабет, гіперурикемія та подагра, алергічна реакція на пеніцилін в анамнезі
Дозування1,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія у дорослих.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиКомбінації, що не рекомендуються до застосування
Препарати літію
При одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію, так само, як і при дотриманні дієти без солі, може спостерігатися підвищення концентрації літію в плазмі крові внаслідок зниження його екскреції, що супроводжується появою ознак передозування. При необхідності діуретичні препарати можуть бути призначені у поєднанні з препаратами літію, при цьому слід ретельно контролювати концентрацію літію в плазмі та відповідним чином підбирати дозу препарату.
Комбінації, що вимагають обережності
Лікарські препарати, здатні викликати поліморфну шлуночкову тахікардію типу «пірует»:
-антиаритмічні лікарські препарати ІА класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід, прокаїнамід) та ІС класу (флекаїнід);
-антиаритмічні лікарські препарати ІІІ класу (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід, бретилія тозилат, дронедарон);
-нейролептики: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин, флуфеназин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол);
-антидепресанти: трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, есциталопрам);
-антибактеріальні засоби: фторхінолони (левофлоксацин, моксифлоксацин, спарфлоксацин, ципрофлоксацин);
-макроліди (еритроміцин при внутрішньовенному (в/в) введенні, азитроміцин, кларитроміцин, рокситроміцин, спіраміцин), ко-тримоксазол;
-Протигрибкові засоби ряду азолів (вориконазол, ітраконазол, кетоконазол, флуконазол);
-протималярійні засоби (хінін, хлорохін, мефлохін, галофантрин, лумефантрін);
-антиангінальні засоби (ранолазин, беприділ);
-протипухлинні препарати та імуномодулятори (вандетаніб, миш'яку триоксид, оксаліплатин, такролімус, анагрелід);
-Протиблювотні засоби (ондансетрон);
-Кошти, що впливають на моторику шлунково-кишкового тракту (цизаприд, домперидон);
-антигістамінні засоби (астемізол, терфенадин, мізоластин);
-Інші: пентамідин, дифеманіл, вінкамін при внутрішньовенному введенні, вазопресин, терліпресин, кетансерин, пробукол, пропофол, севофлуран, теродилін, цилостазол.
При застосуванні з вказаними вище лікарськими препаратами підвищується ризик розвитку шлуночкових аритмій, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу «бенкетує» (фактор ризику – гіпокаліємія).
Перед призначенням комбінованої терапії індапамідом та зазначеними вище препаратами слід провести дослідження з метою виявлення гіпокаліємії та за необхідності провести корекцію. Необхідний контроль клінічного стану пацієнта, контроль рівня електролітів у плазмі та показників ЕКГ.
У пацієнтів з гіпокаліємією необхідно застосовувати препарати, які не викликають поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует».
Нестероїдні протизапальні лікарські препарати (при системному застосуванні), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), високі дози ацетилсаліцилової кислоти (>3 г на добу). Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду.
У зневоднених пацієнтів існує ризик розвитку гострої ниркової недостатності внаслідок зниження клубочкової фільтрації. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) Призначення інгібіторів АПФ у пацієнтів із спочатку зниженою концентрацією іонів натрію в крові супроводжується ризиком раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності (зокрема, у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії).
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та можливо зниженою, внаслідок попереднього застосування діуретиків, концентрацією іонів натрію в крові необхідно:
-за 3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, за необхідності, прийом некалійзберігаючого діуретика можна відновити;
-або починати терапію інгібітором АПФ з низьких доз, з подальшим поступовим збільшенням дози у разі потреби.
При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з найнижчих доз із можливим попереднім зниженням доз некалійзберігаючого діуретика.
У всіх випадках у перші тижні прийому інгібіторів АПФ у пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок (вміст креатиніну в плазмі).
Інші препарати, здатні викликати гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- та мінералокортикоїди (при системному застосуванні), тетракозактид, проносні засоби, що стимулюють моторику кишечника Збільшення ризику розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект)
.
Необхідний постійний контроль концентрації калію у плазмі крові, за необхідності – її корекція. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, які одночасно отримують серцеві глікозиди.
Рекомендується використовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Баклофен
Відзначається посилення антигіпертензивного ефекту. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок.
Серцеві глікозиди
Гіпокаліємія посилює токсичну дію серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні індапаміду та серцевих глікозидів слід контролювати концентрацію калію в плазмі крові, показники ЕКГ та за необхідності коригувати терапію.
Комбінації, що потребують особливої уваги
Алопуринол
Спільне застосування з індапамідом може підвищувати ризик розвитку реакцій гіперчутливості при лікуванні алопуринолом.
Комбінації, які потребують уваги
Калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен) Комбінована терапія індапамідом та калійзберігаючими діуретиками доцільна у деяких пацієнтів, проте при цьому не виключається можливість розвитку гіпокаліємії або гіперкаліємії (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю або у пацієнтів).
Слід контролювати концентрацію калію в плазмі та показники ЕКГ, а також, при необхідності, коригувати терапію.
Метформін
Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на фоні прийому діуретиків, особливо петлевих, підвищує ризик розвитку індукованого метформіном молочнокислого ацидозу.
Не слід застосовувати метформін, якщо рівень креатиніну у плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодмісткі контрастні речовини
У разі зневоднення організму на фоні прийому діуретичних препаратів збільшується ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при використанні високих доз контрастних речовин, що містять йод.
Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини.
Трициклічні антидепресанти, нейролептики
Препарати цих класів посилюють антигіпертензивну дію індапаміду та збільшують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії (адитивний ефект).
Кальцій (солі) При одночасному застосуванні можливий розвиток гіперкальціємії внаслідок зниження виведення іонів кальцію нирками.
Циклоспорин, такролімус
Можливе збільшення концентрації креатиніну в плазмі без зміни концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть за відсутності втрати води та іонів натрію.
Кортикостероїдні препарати, тетракозактид (системне застосування) Зниження антигіпертензивного ефекту (затримка води та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
ПередозуванняІндапамід навіть у дуже високих дозах (до 40 мг, тобто в 27 разів більше терапевтичної дози) не має токсичної дії.
Ознаки гострого отруєння препаратом насамперед пов'язані з порушенням водно-електролітного балансу (гіпонатріємія, гіпокаліємія);
Симптоми: зниження артеріального тиску, нудота, блювання, судоми, вертиго, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія аж до анурії (внаслідок гіповолемії).
Лікування
Заходи невідкладної допомоги зводяться до швидкого виведення препарату з організму: промивання шлунка та призначення активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу в спеціалізованому відділенні.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Діуретичний засіб
Код АТХ С03BA11
Фармакодинаміка:
Механізм дії
Індапамід відноситься до похідних сульфонаміду з індольним кільцем і за фармакологічними властивостями близький до тіазидних діуретиків, які інгібують реабсорбцію іонів натрію в кортика. При цьому збільшується виділення нирками іонів натрію, хлору та, меншою мірою, іонів калію та магнію, що супроводжується збільшенням діурезу та гіпотензивним ефектом.
Фармакодинамічні ефекти
У клінічних дослідженнях ІІ та ІІІ фази при застосуванні індапаміду в режимі монотерапії було продемонстровано гіпотензивний ефект, що зберігається протягом 24 годин. Це зазначалося і натомість доз, надають слабку діуретичну дію.
Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей великих артерій, зменшенням артеріолярного та загального периферичного судинного опору.
Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка.
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики при певній дозі досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Тому не слід збільшувати дозу, якщо при застосуванні рекомендованої дози не досягнуто терапевтичного ефекту.
У короткострокових, середньої тривалості та довгострокових дослідженнях за участю пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що індапамід:
не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на рівень тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та ліпопротеїнів високої щільності;
-не впливає на показники обміну вуглеводів, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом.
Фармакокінетика:
Препарат Індапамід - КРКА випускається у формі таблеток із пролонгованим вивільненням діючої речовини.
Всмоктування
Індапамід, що вивільнився, швидко і повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Їда трохи збільшує час всмоктування, не впливаючи при цьому на повноту абсорбції.
Максимальна концентрація в плазмі досягається через 12 годин після прийому внутрішньо одноразової дози. При повторних прийомах коливання концентрації препарату у плазмі у проміжок між прийомами препарату згладжуються.
Існує індивідуальна варіабельність показників всмоктування.
Розподіл
Близько 79% препарату зв'язується з білками плазми. Період напіввиведення препарату становить 14-24 години (в середньому 18 годин). Рівноважна концентрація досягається через 7 днів прийому препарату. При повторному прийомі препарату немає його кумуляції.
Біотрансформація
Індапамід виводиться у вигляді неактивних метаболітів, переважно нирками (70 % від дози, прийнятої внутрішньо) та через кишечник (22 %).
Особливі групи пацієнтів
У пацієнтів із нирковою недостатністю фармакокінетика індапаміду не змінюється.
Вагітність та годування груддю
Наразі немає достатньої кількості даних про застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків) .
Тривале застосування тіазидних діуретиків у третьому триместрі вагітності може спричинити гіповолемію у матері та зниження матково-плацентарного кровотоку, що призводить до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода.
Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого токсичного впливу на репродуктивну функцію;
Як запобіжний засіб рекомендується уникати застосування індапаміду під час вагітності.
Період грудного вигодовування
Даних про проникнення індапаміду чи його метаболітів у грудне молоко в людини недостатньо. У новонародженого при цьому може розвинутись підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємія. У зв'язку з цим, ризик для новонародженої дитини не може бути виключений.
Індапамід близький до тіазидних діуретиків, прийом яких спричинює зменшення кількості грудного молока або навіть пригнічення лактації;
Не слід застосовувати індапамід у період грудного вигодовування.
Дослідження
репродуктивної токсичності показали відсутність впливу на фертильність самок і самців щурів. Імовірно, вплив на фертильність у людини відсутній.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я: дуже часто - 1/10; часто – від 1/100 до <1/10; нечасто – від 1/1000 до <1/100; рідко – від 1/10000 до <1/1000; дуже рідко – <1/10000; частота невідома - може бути оцінена з урахуванням наявних даних.
Найчастішими небажаними реакціями, про які повідомлялося, були реакції гіперчутливості, в основному дерматологічні, у пацієнтів зі схильністю до алергічних та астматичних реакцій, а також макулопапульозний висип.
У клінічних дослідженнях гіпокаліємія (зміст калію в плазмі крові менше 3,4 ммоль/л) спостерігалася у 10% пацієнтів, а вміст калію в плазмі крові менше 3,2 ммоль/л спостерігався у 4% пацієнтів через 4-6 тижнів після початку терапії . Після 12 тижнів терапії середнє зниження калію в плазмі крові становило 0,23 ммоль/л.
Більшість небажаних реакцій (лабораторні та клінічні показники) мають дозозалежний характер.
-Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – агранулоцитоз, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія;
- Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперкальціємія; частота невідома – зниження вмісту калію в плазмі крові та розвиток гіпокаліємії, особливо значущий для пацієнтів, які належать до групи ризику (див. розділ «Особливі вказівки»), гіпонатріємія (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Порушення з боку нервової системи: рідко – вертиго, підвищена стомлюваність, біль голови, парестезія; частота невідома - непритомність;
- Порушення з боку органу зору: частота невідома – міопія, нечіткий зір, порушення зору, хоріоїдальний випіт, гостра глаукома;
- Порушення з боку серця: дуже рідко – аритмія; частота невідома – тахікардія типу «пірует» (потенційно з летальним кінцем) (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Порушення з боку судин: дуже рідко – зниження артеріального тиску (АТ);
- Порушення з боку травної системи: нечасто – блювання; рідко – нудота, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит;
- Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – порушення функції печінки; частота невідома – можливий розвиток печінкової енцефалопатії у пацієнтів із печінковою недостатністю (див. розділ «Особливі вказівки»), гепатит;
- Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – реакції гіперчутливості, макулопапульозний висип; нечасто – пурпура; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона; частота невідома – можливе загострення вже наявного гострого системного червоного вовчаку, фоточутливість (див. розділ «Особливі вказівки»);
- Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – ниркова недостатність;
- Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома – подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділ «Особливі вказівки»), підвищення концентрації глюкози в крові (див. розділ «Особливі вказівки»), підвищення сироваткової концентрації сечової кислоти (див. розділ «Особливі вказівки»). вказівки»), підвищення активності «печінкових» ферментів у плазмі крові.
особливі вказівкиПорушення функції печінки
При призначенні тіазидних та тіазидоподібних діуретиків у пацієнтів з порушеннями функції печінки, особливо у разі порушення водно-електролітного балансу, можливий розвиток печінкової енцефалопатії, яка може прогресувати до печінкової коми. У цьому випадку застосування діуретиків слід негайно припинити.
Реакції фоточутливості
Повідомлялося про випадки розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому тіазидних та тіазидоподібних діуретиків (див. розділ «Побічна дія»). У разі розвитку реакцій фоточутливості на фоні прийому лікарського засобу рекомендується припинити лікування. Якщо повторне призначення діуретика визнано необхідним, рекомендується захищати відкриті ділянки тіла від сонячних променів або штучних ультрафіолетових променів типу А.
Особливі запобіжні заходи при застосуванні
Водно-електролітний баланс
Вміст іонів натрію в плазмі крові
До початку лікування необхідно визначити концентрацію іонів натрію у плазмі крові. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Необхідний постійний контроль концентрації іонів натрію, оскільки початкове зниження концентрації натрію у плазмі може бути безсимптомним. Більш частий контроль показаний пацієнтам з цирозом печінки та особам похилого віку (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»). Будь-який діуретичний препарат може спричиняти гіпонатріємію, що іноді призводить до вкрай тяжких наслідків. Гіпонатріємія у поєднанні з гіповолемією можуть бути причиною зневоднення та ортостатичної гіпотензії. Супутнє зниження концентрації іонів хлору в плазмі може призводити до вторинного компенсаторного метаболічного алкалозу: частота розвитку і ступінь вираженості цього ефекту незначні.
Вміст іонів калію в плазмі
При терапії тіазидними та тіазидоподібними діуретиками основний ризик полягає у зниженні концентрації калію в плазмі крові та розвитку гіпокаліємії. Необхідно запобігати розвитку гіпокаліємії (< 3,4 ммоль/л) у пацієнтів групи підвищеного ризику: пацієнтів похилого віку, виснажених та/або тих, хто отримує поєднану медикаментозну терапію, пацієнтів з цирозом печінки, периферичними набряками та асцитом, пацієнтів з ішемічною хворобою серця, . Гіпокаліємія у таких пацієнтів посилює кардіотоксичність серцевих глікозидів та підвищує ризик розвитку аритмій.
Пацієнти з подовженням інтервалу QT, як уродженим, так і викликаним лікарськими препаратами, належать до групи ризику.
Гіпокаліємія, як і брадикардія, є станом, що сприяє розвитку тяжкої аритмії, зокрема поліморфної шлуночкової тахікардії типу «пірует», яка може призвести до смерті.
У всіх описаних вище випадках необхідно контролювати концентрацію калію в плазмі частіше, ніж зазвичай. Перший вимір концентрації іонів калію в плазмі повинен бути виконаний в перший тиждень від початку лікування.
З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування.
Вміст кальцію у плазмі крові
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть зменшувати виведення кальцію нирками та призводити до незначного та тимчасового підвищення рівня кальцію у плазмі крові. Справжня гіперкальціємія може бути наслідком раніше не діагностованого гіперпаратиреозу. Потрібно припинити прийом діуретичних препаратів перед дослідженням функції паращитовидних залоз.
Вміст глюкози у плазмі крові
Важливо контролювати концентрацію глюкози у крові у пацієнтів з цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Сечова кислота
У пацієнтів з гіперурикемією може збільшуватись ризик розвитку нападів подагри.
Діуретичні препарати та функція нирок
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики ефективні повною мірою тільки у пацієнтів з нормальною або незначною мірою порушеною функцією нирок (вміст креатиніну в плазмі крові у дорослих осіб нижче 25 мг/л або 220 мкмоль/л). У пацієнтів похилого віку рівень креатиніну в плазмі розраховують з урахуванням віку, маси тіла та статі.
Слід враховувати, що на початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження швидкості клубочкової фільтрації, зумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою води та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Як наслідок, у плазмі може збільшуватися концентрація сечовини та креатиніну. Така транзиторна функціональна ниркова недостатність не має клінічного значення у пацієнтів з нормальною функцією нирок, проте може посилювати ниркову недостатність, що вже була до початку лікування.
Спортсмени
Спортсменам слід звернути увагу на те, що діюча речовина, що входить до складу лікарського препарату Індапамід – КРКА, може давати позитивний результат під час проведення допінг-контролю.
Хоріоїдальний випіт/гостра міопія/гостра закритокутова глаукома
Сульфонаміди та їх похідні можуть викликати ідіосинкразічну реакцію, що призводить до розвитку хоріоїдального випоту з порушенням полів зору, гострої транзиторної міопії та гострої глаукоми. Симптоми включають гострий початок зниження гостроти зору або біль у оці і зазвичай виникають протягом кількох годин або тижнів після початку прийому препарату. За відсутності лікування гострий напад глаукоми закритокутової може призвести до стійкої втрати зору. Насамперед необхідно якнайшвидше відмінити прийом препарату. Якщо внутрішньоочний тиск залишається неконтрольованим, може знадобитися невідкладне медикаментозне лікування або хірургічне втручання. Факторами ризику гострого нападу закритокутової глаукоми є алергічні реакції на похідні сульфонаміду та пеніциліну в анамнезі.
Допоміжні речовини
Препарат Індапамід – КРКА містить лактозу, тому препарат протипоказаний пацієнтам з дефіцитом лактази, непереносимістю лактози, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції (див. розділ «Протипоказання»).
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Індапамід не впливає на порушення уваги, але в деяких випадках можуть виникати реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку терапії або при додаванні до терапії інших антигіпертензивних лікарських препаратів. Внаслідок цього здатність керувати автомобілем або іншими механізмами може бути порушена.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 ° С, в оригінальній упаковці;
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, по 1 таблетці (1,5 мг) 1 раз на добу, краще в ранкові години, незалежно від часу їди. Таблетку ковтати повністю, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Збільшення дози препарату Індапамід – КРКА не призводить до посилення антигіпертензивної дії, але посилює діуретичний ефект.
Пацієнти
з порушенням функції нирок (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки») Застосування препарату протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв).
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики повністю ефективні тільки у пацієнтів з нормальною функцією нирок або з мінімальними її порушеннями.
Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»). Застосування протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки.
Пацієнти похилого віку (див. розділ «Особливі вказівки») У пацієнтів похилого віку слід контролювати вміст креатиніну в плазмі крові з урахуванням віку, маси тіла та статі. Лікарський препарат Індапамід - КРКА можна призначати пацієнтам похилого віку з нормальною функцією нирок або тільки з мінімальними її порушеннями.
Діти та підлітки до 18 років (див. розділ «Протипоказання») Безпека та ефективність застосування лікарського препарату Індапамід – КРКА у дітей та підлітків не встановлені. Дані відсутні.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Индапамид-крка таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт производится компанией КРКА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Индапамид-крка таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Индапамид-крка таб п/об пленочной пролонг 15мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг... Арифон-ретард таб с контр.высв. п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Арифон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-obl таб п/об 2.5мг 30 шт, Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт Индапамид-алси таб п/об пленочной пролонг. 2.5мг 30 шт, Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид канон таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон Индапамид капс. 2.5мг 30 шт озон, Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг... Индапамид мв штада таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт озон, Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 3... Индапамид ретард таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт татхимфармпрепараты, Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канон... Индапамид ретард таб п/об пролонг. 1.5мг 30 шт канонфарма, Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным вы... Индапамид ретард-Тева таблетки с пролонгированным высвобождением п/п/о 1.5 мг 30 шт, Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана Индапамид таб п/об 2.5мг 30 шт прана, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт озон, Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм Индапамид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт, Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хем... Индапамид таб пролонг.п/об пленочной 1.5мг 30 шт хемофарм, Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт Индапамид-Тева таб п/п/об 2.5мг 30 шт, Индап капс. 2.5мг 30 шт Индап капс. 2.5мг 30 шт, Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт Ср-индамед таб п/об пленочной пролонг. 1.5мг 30 шт.
Пока нет комментариев