Ибупрофен таб 200мг 50 шт
Топ продаж
Суперцена
Ібупрофен таблетки 200 мг, 50 штук - це нестероїдний протизапальний препарат, який має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Прийом ібупрофену добре всмоктується і швидко починає діяти, забезпечуючи тривалий аналгетичний та жарознижувальний ефект. Препарат має високу біодоступність та мало впливає на травлення. Ібупрофен виводиться з організму протягом 24 годин, не має специфічних відмінностей у фармакокінетичному профілі в осіб похилого віку.
Ибупрофен таб 200мг 50 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1
таблетка містить: ібупрофен - 200 мг; допоміжні речовини : , білий) – 7,0 мг. Склад Опадраю II (серія 85): спирт полівініловий, частково гідролізований - 44,00 %, тальк - 20,00 %, макрогол 3350 - 12,35 %, лецитин (соєвий) - 3,50 %, пігмент, що забарвлює (білого кольору) : титану діоксид (Е 171) - 20,15%. Опис: Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору; на поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору. Форма випуску:
Пігулки, 200 мг. 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки з непластифікованого ПВХ і гнучкої упаковки на основі алюмінієвої фольги або фольги алюмінієвої або матеріалу комбінованого на основі фольги. 5 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, виразка пептики в стадії загострення або в анамнезі (2 або більше підтверджених епізодів виразки або кровотечі), хвороба Крона, виразковий коліт;
Гіперчутливість до ібупрофену або компонентів препарату;
Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти або до інших нестероїдних протизапальних засобів в анамнезі, повний або неповний синдром непереносимості ацетилсаліцилової кислоти (бронхіальна астма, кропив'янка, риніт, поліпи слизової носа, спровоковані прийомом ацетилсаліцилової кислоти) або іншими НПВП;
Кровотечі, у тому числі шлунково-кишкові кровотечі та внутрішньочерепні крововиливи;
Порушення згортання крові та гемопоезу;
Підтверджена гіперкаліємія;
Хронічна серцева недостатність (функціональний клас ІІ-ІV класифікації NYHA);
Печінкова недостатність тяжкого ступеня або активне захворювання печінки;
Ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуюче захворювання нирок;
Тяжкий ступінь дегідратації, пов'язаний з блюванням, діареєю або недостатнім споживанням рідини;
Захворювання зорового нерва, порушення колірного зору, амбліопія, худоба;
Вагітність у терміні понад 20 тижнів;
Діти до 6 років та з масою тіла менше 20 кг;
Зниження слуху;
патології вестибулярного апарату;
період проведення аортокоронарного шунтування;
Неконтрольована артеріальна гіпертензія;
Клінічно підтверджена ішемічна хвороба серця;
Захворювання периферичних артерій та судин головного мозку.
З обережністю
у пацієнтів похилого віку (підвищений ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ);
При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, гастриті, ентериті, коліті, кровотечі із ШКТ в анамнезі;
При супутніх захворюваннях печінки та/або нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), нефротичному синдромі, гіпербілірубінемії, цирозі печінки з портальною гіпертензією, дисліпідемією;
При цукровому діабеті;
При захворюваннях крові неясної етіології (лейкопенія та анемія), системному червоному вовчаку та інших аутоімунних захворюваннях сполучної тканини (ризик розвитку асептичного менінгіту);
При спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи специфічні інгібітори ЦОГ-2 типу; при одночасному прийомі внутрішньо глюкокортикостероїдів (в т.ч. преднізолону), антикоагулянтів (в т.ч. вар-фарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
Вагітність у терміні менше 20 тижнів;
У період грудного вигодовування;
При вживанні та курінні;
При тривалому використанні НПЗП.
Дозування200 мг
Показання до застосуванняГоловний біль (включаючи головний біль напруги та мігрень);
Зубний біль; біль після видалення зуба (включаючи хірургічне видалення ретинованого зуба);
біль при дисменореї (болючі менструації);
Біль у спині;
М'язові та ревматичні болі;
Невралгія;
Гарячкові стани при грипі та застудних захворюваннях.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогрес захворювання не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри призначенні ібупрофену необхідно враховувати його взаємодію з такими препаратами:
Ацетилсаліцилова кислота або інші нестероїдні протизапальні засоби: збільшення ризику розвитку виразкових уражень ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Ібупрофен може інгібувати протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти у малих дозах при їх одночасному прийомі.
Глюкокортикостероїди та мінералокортикостероїди: збільшення ризику розвитку виразкових уражень ШКТ або розвитку шлунково-кишкової кровотечі.
Гіпотензивні препарати та діуретики: НПЗЗ можуть зменшувати ефекти діуретиків та гіпотензивних препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушеннями функції нирок) одночасне застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, бета-адреноблокаторів та інгібіторів рецепторів ангіотензину II з препаратами, інгібуючими до циклооксигену. нирок, включаючи можливість розвитку гострої ниркової недостатності, яка зазвичай є оборотною. Тому така комбінація повинна застосовуватися обережно, особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнти повинні бути достатньо гідратовані, і після початку комбінованої терапії і періодично надалі у них слід моніторувати функцію нирок.
Калійзберігаючі діуретики: одночасне застосування ібупрофену та калійзберігаючих діуретиків може призводити до гіперкаліємії (рекомендується контролювати вміст калій у крові).
Непрямі коагулянти, антиагреганти, фібринолітики: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефекти непрямих антикоагулянтів, таких як варфарин.
Тромболітики при одночасному застосуванні з тромболітичними лікарськими препаратами (алтеплазою, стрептокіназою, урокіназою) підвищується ризик розвитку кровотеч.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: збільшення ризику шлунково-кишкової кровотечі.
Препарати літію, дигоксин, фенітоїн: комбінована терапія ібупрофеном з препаратами літію, дигоксином літію, дигоксином або фенітоїном може підвищувати сироваткові концентрації цих препаратів.
Метотрексат: застосування ібупрофену в дозі 200 мг у межах 24 годин перед або після застосування метотрексату може призводити до підвищення концентрації в крові метотрексату та збільшення його токсичних ефектів.
Баклофен: є клінічні дані, що вказують на те, що нестероїдні протизапальні засоби можуть підвищувати плазмові концентрації баклофену.
Зідовудін: є докази того, що збільшується ризик гемартрозу та гематом у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з гемофілією, які отримують одночасно зидовудин та ібупрофен.
Хінолони: дані, отримані на тваринах, вказують на те, що нестероїдні протизапальні засоби можуть збільшувати ризик розвитку судом, пов'язаних із застосуванням хінолонів. Пацієнти, які приймають одночасно хінолони та ібупрофен, мають підвищений ризик розвитку судом.
Циклоспорин, такролімус, препарати золота: можливе збільшення ризику нефротоксичності за рахунок зменшення синтезу простагландинів у нирках. Під час комбінованої терапії слід ретельно моніторувати функцію нирок, особливо у пацієнтів похилого віку. Ібупрофен підвищує плазмову концентрацію циклоспорину та ймовірність розвитку його гепатотоксичних ефектів.
Міфепристон: оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність міфепристону, прийом нестероїдних протизапальних засобів слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепристону.
Лікарські засоби, які блокують канальцеву секрецію: можуть підвищувати плазмову концентрацію ібупрофену.
Гіпоглікемічні препарати для прийому внутрішньо, похідні сульфонілсечовини: як запобіжний засіб рекомендується контролювати концентрацію глюкози в крові при їх спільному застосуванні.
Сульфінпіразон, пробенецид: при сумісному застосуванні з ібупрофеном можливе уповільнення екскреції ібупрофену.
Аміноглікозиди: ібупрофен може зменшувати кліренс аміноглікозидів, що може збільшувати нефротоксичність та гепатотоксичність цих препаратів.
Цефамандол, цефаперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин: можуть збільшувати частоту розвитку гіпопротромбінемії при сумісному призначенні з ібупрофеном.
Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти): при сумісному застосуванні збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжкої інтоксикації.
Урикозуричні препарати: ібупрофен знижує ефективність урикозуричних препаратів.
Естрогени, етанол: при одночасному застосуванні ібупрофену можливе посилення побічних ефектів естрогенів, етанолу.
Антациди та колестірамін: препарати знижують абсорбцію ібупрофену.
Кофеїн: посилює аналгезуючий ефект ібупрофену.
ПередозуванняСимптоми:
Ібупрофен у дозі 100 мг/кг маси тіла є нетоксичним, дози понад 400 мг/кг маси тіла можуть спричинити тяжку інтоксикацію. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, загальмованість, сонливість, депресія, шум у вухах, ністагм, судоми, аж до коми. Можуть виникнути біль у животі, нудота, блювання, діарея. У тяжких випадках передозування може спричинити гостру ниркову та печінкову недостатність, метаболізм ацидозу, зниження артеріального тиску, брадикардію, тахікардію, фібриляцію передсердь, зупинку дихання.
Лікування гострого передозування:
Якнайшвидше провести промивання шлунка або викликати блювотний рефлекс з наступним прийомом активованого вугілля (тільки протягом години після прийому), призначити лужне пиття. Симптоматичне лікування, спрямоване підтримку основних життєво важливих функцій організму. Контроль та необхідна корекція водно-електролітичного балансу. У разі частих або тривалих судом необхідно застосовувати протисудомні препарати (діазепам та лоразепам).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат
Код ATX: М01АЕ01.
Фармакодинаміка:
Ібупрофен є нестероїдним протизапальним препаратом (НГ1ВГ1), похідним пропіонової кислоти. Терапевтична дія ібупрофену пов'язана з невиборчим інгібованим ефектом ферментів циклооксигенази-1 (1ДОГ-1) та циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), що призводять до інгібування синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції.
Ібупрофен має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Аналгетичний ефект настає через 30 хв і триває 4-6 год, жарознижувальний ефект настає через 2-4 год і триває 4-8 год
.
Після прийому
внутрішньо ібупрофен добре всмоктується. Максимальна концентрація (Сmах) у плазмі крові при прийомі препарат натще досягається через 45 хв, при прийомі під час їжі – через 1-3 год. Прийом їжі мало впливає на біодоступність ібупрофену
.
Зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній тканині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі.
Метаболізм
Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Піддається метаболізму у печінці.
Виведення
Виводиться нирками, головним чином у вигляді метаболітів та їх кон'югатів (в незмінному вигляді не більше 1%), меншою мірою екскретується з жовчю та виводиться через кишечник. Період напіввиведення (Т1/2) - 2 години. Після прийому внутрішньо, виведення ібупрофену закінчується через 24 години. Ібупрофен
проникає через плацентарний бар'єр і виділяється з грудним молоком у кількості менше 1 мкг/мл.
Не спостерігається специфічних відмінностей у фармакокінетичному профілі в осіб похилого віку.
Вагітність та годування груддю
Не слід застосовувати препарат жінкам з 20-го тижня вагітності у зв'язку з можливим розвитком маловоддя та/або патології нирок у новонароджених (неонатальна ниркова дисфункція) . У першому та/або другому триместрах вагітності (у терміні менше 20 тижнів) прийом препарату можливий лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування
Ібупрофен та його метаболіти проникають у грудне молоко у вкрай низьких концентраціях (0,0008 % від прийнятої дози). Внаслідок незначного вмісту в грудному молоці, короткого періоду напіввиведення ібупрофену і відсутності дотепер документальних підтверджень несприятливого впливу на немовлят, ібупрофен може застосовуватися лише короткочасно в рекомендованих дозах як знеболюючий або жарознижувальний засіб у матерів-годувальниць.
Умови відпустки з аптекБез рецепта
Побічні явищаПри застосуванні ібупрофену протягом 2-3 днів побічні дії практично не спостерігаються.
У разі тривалого застосування ібупрофену можлива поява нижче зазначених побічних ефектів, які розділені за системно-органними класами відповідно до класифікації Медичного словника для нормативно-правової діяльності (McdDRA). Для вказівки частоти побічних ефектів була використана класифікація ВООЗ: дуже часто (> 10%); часто (>1% та <10%); нечасто (> 0,1% та < 1%); рідко (> 0,01% та < 0.1%); дуже рідко (<0,01%); частота невідома (за наявними даними визначити частоту народження побічного ефекту неможливо).
З боку шлунково-кишкового тракту дуже часто: нудота, блювання, печія, діарея, метеоризм, запор; часто: біль у епігастрії; рідко: гастрит, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, ускладнені шлунково-кишковою кровотечею або перфорацією, криваве блювання, кровоточивість ясен, мелена, гемороїдальна кровотеча (при тривалому застосуванні у великих дозах). Дуже рідко: сухість слизової оболонки ротової порожнини або біль у роті, афтозний стоматит, загострення хвороби Крона, загострення виразкового коліту; частота невідома: анорексія, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко: порушення функції печінки (зазвичай оборотні); Частота невідома: гепатит.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: нейтропенія, агранулоцитоз, апластична або гемолітична анемія, тромбоцитопенія; Частота невідома: лейкопенія.
Порушення з боку серця: рідко: серцева недостатність; дуже рідко: тахікардія.
З боку обміну речовин та харчування: дуже рідко: затримка натрію та води.
Порушення з боку судин: дуже рідко: зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку нервової системи: нечасто: головний біль, запаморочення; рідко: асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів із системним червоним вовчаком та іншими аутоімунними захворюваннями сполучної тканини); частота невідома: збудження, сонливість, сплутаність свідомості.
З боку органу слуху: частота невідома: зниження слуху, дзвін чи шум у вухах.
Порушення психіки: дуже рідко: безсоння, депресія, емоційна лабільність; Частота невідома: галюцинації.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: цистит, гематурія, порушення функції нирок, включаючи інтерстиціальний нефрит або нефротичний синдром (набряки); Частота невідома: поліурія.
З боку органу зору: рідко: порушення зору, включаючи нечіткість зору та диплопію, худобу, порушення колірного зору, токсична амбліопія; частота невідома: сухість та подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко: бронхоспазм, задишка.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко: бульозні реакції, включаючи мультиформну ексудативну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
З боку імунної системи: рідко: реакції гіперчутливості (лихоманка, висипання, гепатотоксичність); частота невідома: свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, еозинофілія, алергічний риніт.
Загальні порушення: рідко: набряки.
З боку лабораторних показників: збільшення сироваткової концентрації креатиніну, зменшення кліренсу креатиніну, збільшення часу кровотечі, зниження концентрації глюкози у сироватці, підвищення активності печінкових трансаміназ, зменшення рівня гематокриту, зменшення концентрації гемоглобіну.
При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
особливі вказівкиПобічні ефекти можуть бути мінімізовані шляхом застосування найменших ефективних доз із найменшою тривалістю їх прийому, необхідність їх прийому, необхідної для усунення симптомів.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, утворення виразок або перфорації зі збільшенням доз нестероїдних протизапальних засобів, у пацієнтів із вказівками в анамнезі на пептичну виразку, ускладнену кровотечею або перфорацією (див. розділ «Протипоказання») та у пацієнтів похилого віку. Такі пацієнти повинні розпочинати лікування з найменших ефективних доз.
У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів, а також пацієнтів, які постійно одержують ацетилсаліцилову кислоту в антиагрегантних дозах або інші препарати, що підвищують ризик розвитку виразково-ерозивних уражень ШКТ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), слід розглянути питання про профілактичне прийомі мізопростолу або інгібіторів протонного насоса
При появі симптомів ураження ШКТ показаний ретельний контроль, що включає проведення езофагогастродуоденоскопії, загального аналізу крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров.
Пацієнти з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, хронічною серцевою недостатністю, підтвердженою ішемічною хворобою серця, атеросклеротичними ураженнями артерій та/або цереброваскулярною хворобою повинні приймати ібупрофен лише у разі потреби. Те саме стосується пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет).
Слід бути обережним при прийомі препарату або ниркової та/або печінкової недостатності. Моніторинг показників функції нирок рекомендується для пацієнтів із поєднаною серцевою та нирковою недостатністю, які приймають діуретики або при зневодненні організму. При тривалому лікуванні рекомендується контролювати показники функціонального стану печінки та нирок.
Необхідно припинити лікування при зниженні функції печінки та нирок у зв'язку з прийомом препарату.
У пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози необхідно контролювати вміст глюкози в крові.
Необхідно виявляти обережність при призначенні ібупрофену пацієнтам:
- з вродженими порушеннями обміну порфірину (гостра порфірія, що перемежується);
- Отримуючим лікування непрямими антикоагулянтами;
- із системним червоним вовчаком та іншими аутоімунними захворюваннями сполучної тканини (ризик розвитку асептичного менінгіту).
При тривалому лікуванні рекомендується контролювати показники периферичної крові.
Дуже рідко повідомлялося про серйозні шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, що асоціюються з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (див. розділ «Побічна дія»). Пацієнти мають найвищий ризик виникнення цих реакцій на ранніх термінах лікування нестероїдних протизапальних засобів: початкові прояви цих реакцій зазвичай з'являються протягом першого місяця лікування. Прийом ібупрофену слід припинити відразу після першої появи шкірного висипу, пошкоджень слизових оболонок або будь-яких інших проявів гіперчутливості.
Ібупрофен через свою фармакологічну дію може знижувати діагностичну значущість таких симптомів, як лихоманка, біль, набряк.
Застосування препаратів, які пригнічують циклооксигеназу/синтез простагландинів, може негативно вплинути на фертильність у жінок внаслідок їх впливу на овуляцію. Цей ефект ібупрофену є оборотним та зникає після припинення лікування.
Під час лікування не рекомендується вживання алкоголю.
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності:
Ібупрофен не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності. Однак якщо у пацієнтів з'являються побічні ефекти з боку нервової системи, зокрема запаморочення, зорові розлади (див. розділ «Побічна дія»), їм слід утримуватись від усіх видів діяльності, які потребують підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій (включаючи керування автомобілем).
Умови зберіганняЗберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати внутрішньо, запиваючи водою.
Дорослі та діти віком від 12 років (з масою тіла понад 40 кг): по 200 мг 3-4 рази на добу. Для досягнення швидшого ефекту у дорослих разова доза може бути збільшена до 400 мг тричі на добу. Максимальна добова доза становить 1200 мг. Максимальна добова доза для підлітків від 12 до 17 років становить 1000 мг.
Діти віком від 6 до 12 років (з масою тіла понад 20 кг): по 200 мг не більше 4 разів на добу. Інтервал між прийомом таблеток повинен становити не менше 6 годин. Максимальна добова доза 20-35 мг/кг, розділена на декілька прийомів; при ювенільному ревматоїдному артриті дозу можна збільшити до 40-50 мг/кг.
Якщо при прийомі препарату протягом 2-3 днів симптоми зберігаються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Ибупрофен таб 200мг 50 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1
таблетка містить: ібупрофен - 200 мг; допоміжні речовини : , білий) – 7,0 мг. Склад Опадраю II (серія 85): спирт полівініловий, частково гідролізований - 44,00 %, тальк - 20,00 %, макрогол 3350 - 12,35 %, лецитин (соєвий) - 3,50 %, пігмент, що забарвлює (білого кольору) : титану діоксид (Е 171) - 20,15%. Опис: Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору; на поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору. Форма випуску:
Пігулки, 200 мг. 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки з непластифікованого ПВХ і гнучкої упаковки на основі алюмінієвої фольги або фольги алюмінієвої або матеріалу комбінованого на основі фольги. 5 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняЕрозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки, виразка пептики в стадії загострення або в анамнезі (2 або більше підтверджених епізодів виразки або кровотечі), хвороба Крона, виразковий коліт;
Гіперчутливість до ібупрофену або компонентів препарату;
Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти або до інших нестероїдних протизапальних засобів в анамнезі, повний або неповний синдром непереносимості ацетилсаліцилової кислоти (бронхіальна астма, кропив'янка, риніт, поліпи слизової носа, спровоковані прийомом ацетилсаліцилової кислоти) або іншими НПВП;
Кровотечі, у тому числі шлунково-кишкові кровотечі та внутрішньочерепні крововиливи;
Порушення згортання крові та гемопоезу;
Підтверджена гіперкаліємія;
Хронічна серцева недостатність (функціональний клас ІІ-ІV класифікації NYHA);
Печінкова недостатність тяжкого ступеня або активне захворювання печінки;
Ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв), прогресуюче захворювання нирок;
Тяжкий ступінь дегідратації, пов'язаний з блюванням, діареєю або недостатнім споживанням рідини;
Захворювання зорового нерва, порушення колірного зору, амбліопія, худоба;
Вагітність у терміні понад 20 тижнів;
Діти до 6 років та з масою тіла менше 20 кг;
Зниження слуху;
патології вестибулярного апарату;
період проведення аортокоронарного шунтування;
Неконтрольована артеріальна гіпертензія;
Клінічно підтверджена ішемічна хвороба серця;
Захворювання периферичних артерій та судин головного мозку.
З обережністю
у пацієнтів похилого віку (підвищений ризик розвитку ерозивно-виразкових уражень ШКТ);
При виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, гастриті, ентериті, коліті, кровотечі із ШКТ в анамнезі;
При супутніх захворюваннях печінки та/або нирок (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), нефротичному синдромі, гіпербілірубінемії, цирозі печінки з портальною гіпертензією, дисліпідемією;
При цукровому діабеті;
При захворюваннях крові неясної етіології (лейкопенія та анемія), системному червоному вовчаку та інших аутоімунних захворюваннях сполучної тканини (ризик розвитку асептичного менінгіту);
При спільному використанні з іншими нестероїдними протизапальними засобами, включаючи специфічні інгібітори ЦОГ-2 типу; при одночасному прийомі внутрішньо глюкокортикостероїдів (в т.ч. преднізолону), антикоагулянтів (в т.ч. вар-фарину), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
Вагітність у терміні менше 20 тижнів;
У період грудного вигодовування;
При вживанні та курінні;
При тривалому використанні НПЗП.
Дозування200 мг
Показання до застосуванняГоловний біль (включаючи головний біль напруги та мігрень);
Зубний біль; біль після видалення зуба (включаючи хірургічне видалення ретинованого зуба);
біль при дисменореї (болючі менструації);
Біль у спині;
М'язові та ревматичні болі;
Невралгія;
Гарячкові стани при грипі та застудних захворюваннях.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання, на прогрес захворювання не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри призначенні ібупрофену необхідно враховувати його взаємодію з такими препаратами:
Ацетилсаліцилова кислота або інші нестероїдні протизапальні засоби: збільшення ризику розвитку виразкових уражень ШКТ та шлунково-кишкової кровотечі. Ібупрофен може інгібувати протизапальну та антиагрегантну дію ацетилсаліцилової кислоти у малих дозах при їх одночасному прийомі.
Глюкокортикостероїди та мінералокортикостероїди: збільшення ризику розвитку виразкових уражень ШКТ або розвитку шлунково-кишкової кровотечі.
Гіпотензивні препарати та діуретики: НПЗЗ можуть зменшувати ефекти діуретиків та гіпотензивних препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад, у пацієнтів з зневодненням або у пацієнтів похилого віку з порушеннями функції нирок) одночасне застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, бета-адреноблокаторів та інгібіторів рецепторів ангіотензину II з препаратами, інгібуючими до циклооксигену. нирок, включаючи можливість розвитку гострої ниркової недостатності, яка зазвичай є оборотною. Тому така комбінація повинна застосовуватися обережно, особливо у пацієнтів похилого віку. Пацієнти повинні бути достатньо гідратовані, і після початку комбінованої терапії і періодично надалі у них слід моніторувати функцію нирок.
Калійзберігаючі діуретики: одночасне застосування ібупрофену та калійзберігаючих діуретиків може призводити до гіперкаліємії (рекомендується контролювати вміст калій у крові).
Непрямі коагулянти, антиагреганти, фібринолітики: нестероїдні протизапальні засоби можуть посилювати ефекти непрямих антикоагулянтів, таких як варфарин.
Тромболітики при одночасному застосуванні з тромболітичними лікарськими препаратами (алтеплазою, стрептокіназою, урокіназою) підвищується ризик розвитку кровотеч.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: збільшення ризику шлунково-кишкової кровотечі.
Препарати літію, дигоксин, фенітоїн: комбінована терапія ібупрофеном з препаратами літію, дигоксином літію, дигоксином або фенітоїном може підвищувати сироваткові концентрації цих препаратів.
Метотрексат: застосування ібупрофену в дозі 200 мг у межах 24 годин перед або після застосування метотрексату може призводити до підвищення концентрації в крові метотрексату та збільшення його токсичних ефектів.
Баклофен: є клінічні дані, що вказують на те, що нестероїдні протизапальні засоби можуть підвищувати плазмові концентрації баклофену.
Зідовудін: є докази того, що збільшується ризик гемартрозу та гематом у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з гемофілією, які отримують одночасно зидовудин та ібупрофен.
Хінолони: дані, отримані на тваринах, вказують на те, що нестероїдні протизапальні засоби можуть збільшувати ризик розвитку судом, пов'язаних із застосуванням хінолонів. Пацієнти, які приймають одночасно хінолони та ібупрофен, мають підвищений ризик розвитку судом.
Циклоспорин, такролімус, препарати золота: можливе збільшення ризику нефротоксичності за рахунок зменшення синтезу простагландинів у нирках. Під час комбінованої терапії слід ретельно моніторувати функцію нирок, особливо у пацієнтів похилого віку. Ібупрофен підвищує плазмову концентрацію циклоспорину та ймовірність розвитку його гепатотоксичних ефектів.
Міфепристон: оскільки нестероїдні протизапальні засоби можуть знижувати ефективність міфепристону, прийом нестероїдних протизапальних засобів слід починати не раніше, ніж через 8-12 днів після відміни міфепристону.
Лікарські засоби, які блокують канальцеву секрецію: можуть підвищувати плазмову концентрацію ібупрофену.
Гіпоглікемічні препарати для прийому внутрішньо, похідні сульфонілсечовини: як запобіжний засіб рекомендується контролювати концентрацію глюкози в крові при їх спільному застосуванні.
Сульфінпіразон, пробенецид: при сумісному застосуванні з ібупрофеном можливе уповільнення екскреції ібупрофену.
Аміноглікозиди: ібупрофен може зменшувати кліренс аміноглікозидів, що може збільшувати нефротоксичність та гепатотоксичність цих препаратів.
Цефамандол, цефаперазон, цефотетан, вальпроєва кислота, плікаміцин: можуть збільшувати частоту розвитку гіпопротромбінемії при сумісному призначенні з ібупрофеном.
Індуктори мікросомального окиснення (фенітоїн, барбітурати, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти): при сумісному застосуванні збільшують продукцію гідроксильованих активних метаболітів, підвищуючи ризик розвитку тяжкої інтоксикації.
Урикозуричні препарати: ібупрофен знижує ефективність урикозуричних препаратів.
Естрогени, етанол: при одночасному застосуванні ібупрофену можливе посилення побічних ефектів естрогенів, етанолу.
Антациди та колестірамін: препарати знижують абсорбцію ібупрофену.
Кофеїн: посилює аналгезуючий ефект ібупрофену.
ПередозуванняСимптоми:
Ібупрофен у дозі 100 мг/кг маси тіла є нетоксичним, дози понад 400 мг/кг маси тіла можуть спричинити тяжку інтоксикацію. З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, загальмованість, сонливість, депресія, шум у вухах, ністагм, судоми, аж до коми. Можуть виникнути біль у животі, нудота, блювання, діарея. У тяжких випадках передозування може спричинити гостру ниркову та печінкову недостатність, метаболізм ацидозу, зниження артеріального тиску, брадикардію, тахікардію, фібриляцію передсердь, зупинку дихання.
Лікування гострого передозування:
Якнайшвидше провести промивання шлунка або викликати блювотний рефлекс з наступним прийомом активованого вугілля (тільки протягом години після прийому), призначити лужне пиття. Симптоматичне лікування, спрямоване підтримку основних життєво важливих функцій організму. Контроль та необхідна корекція водно-електролітичного балансу. У разі частих або тривалих судом необхідно застосовувати протисудомні препарати (діазепам та лоразепам).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Нестероїдний протизапальний препарат
Код ATX: М01АЕ01.
Фармакодинаміка:
Ібупрофен є нестероїдним протизапальним препаратом (НГ1ВГ1), похідним пропіонової кислоти. Терапевтична дія ібупрофену пов'язана з невиборчим інгібованим ефектом ферментів циклооксигенази-1 (1ДОГ-1) та циклооксигенази-2 (ЦОГ-2), що призводять до інгібування синтезу простагландинів – медіаторів болю, запалення та гіпертермічної реакції.
Ібупрофен має знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію. Аналгетичний ефект настає через 30 хв і триває 4-6 год, жарознижувальний ефект настає через 2-4 год і триває 4-8 год
.
Після прийому
внутрішньо ібупрофен добре всмоктується. Максимальна концентрація (Сmах) у плазмі крові при прийомі препарат натще досягається через 45 хв, при прийомі під час їжі – через 1-3 год. Прийом їжі мало впливає на біодоступність ібупрофену
.
Зв'язок із білками плазми крові – 90 %. Повільно проникає у порожнину суглобів, затримується у синовіальній тканині, створюючи у ній більші концентрації, ніж у плазмі.
Метаболізм
Після абсорбції близько 60% фармакологічно неактивної R-форми повільно трансформується на активну S-форму. Піддається метаболізму у печінці.
Виведення
Виводиться нирками, головним чином у вигляді метаболітів та їх кон'югатів (в незмінному вигляді не більше 1%), меншою мірою екскретується з жовчю та виводиться через кишечник. Період напіввиведення (Т1/2) - 2 години. Після прийому внутрішньо, виведення ібупрофену закінчується через 24 години. Ібупрофен
проникає через плацентарний бар'єр і виділяється з грудним молоком у кількості менше 1 мкг/мл.
Не спостерігається специфічних відмінностей у фармакокінетичному профілі в осіб похилого віку.
Вагітність та годування груддю
Не слід застосовувати препарат жінкам з 20-го тижня вагітності у зв'язку з можливим розвитком маловоддя та/або патології нирок у новонароджених (неонатальна ниркова дисфункція) . У першому та/або другому триместрах вагітності (у терміні менше 20 тижнів) прийом препарату можливий лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування
Ібупрофен та його метаболіти проникають у грудне молоко у вкрай низьких концентраціях (0,0008 % від прийнятої дози). Внаслідок незначного вмісту в грудному молоці, короткого періоду напіввиведення ібупрофену і відсутності дотепер документальних підтверджень несприятливого впливу на немовлят, ібупрофен може застосовуватися лише короткочасно в рекомендованих дозах як знеболюючий або жарознижувальний засіб у матерів-годувальниць.
Умови відпустки з аптекБез рецепта
Побічні явищаПри застосуванні ібупрофену протягом 2-3 днів побічні дії практично не спостерігаються.
У разі тривалого застосування ібупрофену можлива поява нижче зазначених побічних ефектів, які розділені за системно-органними класами відповідно до класифікації Медичного словника для нормативно-правової діяльності (McdDRA). Для вказівки частоти побічних ефектів була використана класифікація ВООЗ: дуже часто (> 10%); часто (>1% та <10%); нечасто (> 0,1% та < 1%); рідко (> 0,01% та < 0.1%); дуже рідко (<0,01%); частота невідома (за наявними даними визначити частоту народження побічного ефекту неможливо).
З боку шлунково-кишкового тракту дуже часто: нудота, блювання, печія, діарея, метеоризм, запор; часто: біль у епігастрії; рідко: гастрит, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, ускладнені шлунково-кишковою кровотечею або перфорацією, криваве блювання, кровоточивість ясен, мелена, гемороїдальна кровотеча (при тривалому застосуванні у великих дозах). Дуже рідко: сухість слизової оболонки ротової порожнини або біль у роті, афтозний стоматит, загострення хвороби Крона, загострення виразкового коліту; частота невідома: анорексія, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко: порушення функції печінки (зазвичай оборотні); Частота невідома: гепатит.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: нейтропенія, агранулоцитоз, апластична або гемолітична анемія, тромбоцитопенія; Частота невідома: лейкопенія.
Порушення з боку серця: рідко: серцева недостатність; дуже рідко: тахікардія.
З боку обміну речовин та харчування: дуже рідко: затримка натрію та води.
Порушення з боку судин: дуже рідко: зниження артеріального тиску, підвищення артеріального тиску, підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку нервової системи: нечасто: головний біль, запаморочення; рідко: асептичний менінгіт (частіше у пацієнтів із системним червоним вовчаком та іншими аутоімунними захворюваннями сполучної тканини); частота невідома: збудження, сонливість, сплутаність свідомості.
З боку органу слуху: частота невідома: зниження слуху, дзвін чи шум у вухах.
Порушення психіки: дуже рідко: безсоння, депресія, емоційна лабільність; Частота невідома: галюцинації.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко: цистит, гематурія, порушення функції нирок, включаючи інтерстиціальний нефрит або нефротичний синдром (набряки); Частота невідома: поліурія.
З боку органу зору: рідко: порушення зору, включаючи нечіткість зору та диплопію, худобу, порушення колірного зору, токсична амбліопія; частота невідома: сухість та подразнення очей, набряк кон'юнктиви та повік.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко: бронхоспазм, задишка.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко: бульозні реакції, включаючи мультиформну ексудативну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.
З боку імунної системи: рідко: реакції гіперчутливості (лихоманка, висипання, гепатотоксичність); частота невідома: свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, еозинофілія, алергічний риніт.
Загальні порушення: рідко: набряки.
З боку лабораторних показників: збільшення сироваткової концентрації креатиніну, зменшення кліренсу креатиніну, збільшення часу кровотечі, зниження концентрації глюкози у сироватці, підвищення активності печінкових трансаміназ, зменшення рівня гематокриту, зменшення концентрації гемоглобіну.
При появі побічних ефектів слід припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
особливі вказівкиПобічні ефекти можуть бути мінімізовані шляхом застосування найменших ефективних доз із найменшою тривалістю їх прийому, необхідність їх прийому, необхідної для усунення симптомів.
Ризик шлунково-кишкової кровотечі, утворення виразок або перфорації зі збільшенням доз нестероїдних протизапальних засобів, у пацієнтів із вказівками в анамнезі на пептичну виразку, ускладнену кровотечею або перфорацією (див. розділ «Протипоказання») та у пацієнтів похилого віку. Такі пацієнти повинні розпочинати лікування з найменших ефективних доз.
У пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів, а також пацієнтів, які постійно одержують ацетилсаліцилову кислоту в антиагрегантних дозах або інші препарати, що підвищують ризик розвитку виразково-ерозивних уражень ШКТ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»), слід розглянути питання про профілактичне прийомі мізопростолу або інгібіторів протонного насоса
При появі симптомів ураження ШКТ показаний ретельний контроль, що включає проведення езофагогастродуоденоскопії, загального аналізу крові (визначення гемоглобіну), аналіз калу на приховану кров.
Пацієнти з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, хронічною серцевою недостатністю, підтвердженою ішемічною хворобою серця, атеросклеротичними ураженнями артерій та/або цереброваскулярною хворобою повинні приймати ібупрофен лише у разі потреби. Те саме стосується пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань (таких як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет).
Слід бути обережним при прийомі препарату або ниркової та/або печінкової недостатності. Моніторинг показників функції нирок рекомендується для пацієнтів із поєднаною серцевою та нирковою недостатністю, які приймають діуретики або при зневодненні організму. При тривалому лікуванні рекомендується контролювати показники функціонального стану печінки та нирок.
Необхідно припинити лікування при зниженні функції печінки та нирок у зв'язку з прийомом препарату.
У пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози необхідно контролювати вміст глюкози в крові.
Необхідно виявляти обережність при призначенні ібупрофену пацієнтам:
- з вродженими порушеннями обміну порфірину (гостра порфірія, що перемежується);
- Отримуючим лікування непрямими антикоагулянтами;
- із системним червоним вовчаком та іншими аутоімунними захворюваннями сполучної тканини (ризик розвитку асептичного менінгіту).
При тривалому лікуванні рекомендується контролювати показники периферичної крові.
Дуже рідко повідомлялося про серйозні шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, що асоціюються з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (див. розділ «Побічна дія»). Пацієнти мають найвищий ризик виникнення цих реакцій на ранніх термінах лікування нестероїдних протизапальних засобів: початкові прояви цих реакцій зазвичай з'являються протягом першого місяця лікування. Прийом ібупрофену слід припинити відразу після першої появи шкірного висипу, пошкоджень слизових оболонок або будь-яких інших проявів гіперчутливості.
Ібупрофен через свою фармакологічну дію може знижувати діагностичну значущість таких симптомів, як лихоманка, біль, набряк.
Застосування препаратів, які пригнічують циклооксигеназу/синтез простагландинів, може негативно вплинути на фертильність у жінок внаслідок їх впливу на овуляцію. Цей ефект ібупрофену є оборотним та зникає після припинення лікування.
Під час лікування не рекомендується вживання алкоголю.
При необхідності визначення 17-кетостероїдів препарат слід відмінити за 48 годин до дослідження.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами або займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності:
Ібупрофен не впливає на здатність керувати транспортними засобами та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності. Однак якщо у пацієнтів з'являються побічні ефекти з боку нервової системи, зокрема запаморочення, зорові розлади (див. розділ «Побічна дія»), їм слід утримуватись від усіх видів діяльності, які потребують підвищеної уваги та швидких психомоторних реакцій (включаючи керування автомобілем).
Умови зберіганняЗберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки слід приймати внутрішньо, запиваючи водою.
Дорослі та діти віком від 12 років (з масою тіла понад 40 кг): по 200 мг 3-4 рази на добу. Для досягнення швидшого ефекту у дорослих разова доза може бути збільшена до 400 мг тричі на добу. Максимальна добова доза становить 1200 мг. Максимальна добова доза для підлітків від 12 до 17 років становить 1000 мг.
Діти віком від 6 до 12 років (з масою тіла понад 20 кг): по 200 мг не більше 4 разів на добу. Інтервал між прийомом таблеток повинен становити не менше 6 годин. Максимальна добова доза 20-35 мг/кг, розділена на декілька прийомів; при ювенільному ревматоїдному артриті дозу можна збільшити до 40-50 мг/кг.
Якщо при прийомі препарату протягом 2-3 днів симптоми зберігаються, необхідно припинити лікування та звернутися до лікаря.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ибупрофен таб 200мг 50 шт производится компанией БОРИСОВСКИЙ ЗАВОД. Само производство расположено в стране Беларусь.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ибупрофен таб 200мг 50 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ибупрофен таб 200мг 50 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Новема Найт таб 10 шт Новема Найт таб 10 шт, Нурофаст таб 200 мг 20 шт Нурофаст таб 200 мг 20 шт, Алгезир Ультра таб 275 мг 10 шт Алгезир Ультра таб 275 мг 10 шт, Ибупрофен гель 5% 50 г Ибупрофен гель 5% 50 г, Ибупрофен Медисорб капс 200мг 20 шт Ибупрофен Медисорб капс 200мг 20 шт, Ибупрофен таб п/об 200мг 20 шт татхимфармпрепараты Ибупрофен таб п/об 200мг 20 шт татхимфармпрепараты, Ибупрофен таб п/об пленочной 200мг 20 шт Ибупрофен таб п/об пленочной 200мг 20 шт, Ибупрофен таб п/об пленочной 400мг 20 шт Ибупрофен таб п/об пленочной 400мг 20 шт, Ибупрофен таб п/об пленочной 400мг 50 шт Ибупрофен таб п/об пленочной 400мг 50 шт, Ибупрофен-Хемофарм таб п/п/об 400мг 30 шт Ибупрофен-Хемофарм таб п/п/об 400мг 30 шт, Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт, Миг 400 таб п/п/об 400мг 20 шт Миг 400 таб п/п/об 400мг 20 шт, Нурофен Экспресс Форте капс 400мг 20 шт Нурофен Экспресс Форте капс 400мг 20 шт, Сабельника настойка 100 мл Сабельника настойка 100 мл, Сабельника настойка 50 мл Сабельника настойка 50 мл, Сабельник таб. 60 шт Сабельник таб. 60 шт, Фаспик гранулы для приг.р-ра, абрикосовые 400мг пак ... Фаспик гранулы для приг.р-ра, абрикосовые 400мг пак 12 шт, Фаспик таб 400 мг 6 шт Фаспик таб 400 мг 6 шт, Фламадекс таб п/об пленочной 25мг 10 шт Фламадекс таб п/об пленочной 25мг 10 шт, Цель Т таб 50 шт Цель Т таб 50 шт, Цефекон Н суппозитории ректальные 10 шт Цефекон Н суппозитории ректальные 10 шт.