Голда мв таб с модифвысв 60мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Голда МВ таблетки з модифікованим вивільненням діють як гіпоглікемічний засіб для перорального застосування. Вони знижують рівень глюкози в крові шляхом стимулювання секреції інсуліну. Крім того, препарат має гемоваскулярні ефекти, зменшуючи ризик тромбозів дрібних судин. Інтенсивний глікемічний контроль з застосуванням Голда МВ може значно знизити мікро- та макросудинні ускладнення цукрового діабету 2 типу. Фармакокінетика препарату характеризується повним всмоктуванням, високим зв'язуванням з білками плазми та виведенням через нирки у вигляді метаболітів. Рекомендована доза - одна таблетка на добу.
Голда мв таб с модифвысв 60мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: гліклазид 60 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат 94,0 мг; гіпромелоза 140,0 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію типу 20,0 мг; магнію стеарат 4,0 мг; кремнію діоксид колоїдний 2,0 мг.
Опис:
Голда МВ - пероральний гіпоглікемічний засіб, похідний сульфонілсечовини II покоління з модифікованим вивільненням. Знижує ризик тромбозів дрібних судин, равітія мікро- та макроангіопатії, виявляє нефро- та кардіопротекцію при швидкому досягненні цукрознижувального ефекту за рахунок стимуляції секреції інсуліну.
Круглі плоскоциліндричні пігулки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки з модифікованим вивільненням 60 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари. Або по 30 таблеток у банку полімерну з кришкою, що натягується з контролем першого розтину. Вільний простір заповнюють ватою медичною. На банки наклеюють етикетки з паперу етикеткового або полімерних матеріалів, самоклеючі. По 1 банку разом з інструкціями по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до гліклазиду, інших похідних сульфонілсечовини, сульфаніламідів або допоміжних речовин, що входять до складу препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; тяжка ниркова або печінкова недостатність (у цих випадках рекомендується застосовувати інсулін); прийом міконазолу (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"); вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»); вік до 18 років.
У зв'язку з тим, що до складу препарату входить лактоза, гліклазид не рекомендується пацієнтам із вродженою непереносимістю лактози, галактоземією, глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Не рекомендується застосовувати у комбінації з фенілбутазоном або даназолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
З обережністю
Пацієнти похилого віку, нерегулярне та/або незбалансоване харчування, недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тяжкі захворювання серцево-судинної системи, гіпотиреоз, наднирникова або гіпофізарна недостатність, ниркова та/або печінкова патологія, тривала терапія.
Дозування60 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу при недостатній ефективності дієтотерапії, фізичних навантажень та зниження маси тіла.
Профілактика ускладнень цукрового діабету: зниження ризику мікросудинних (нефропатія, ретинопатія) та макросудинних ускладнень (інфаркт міокарда, інсульт) у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу шляхом інтенсивного глікемічного контролю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, що сприяють збільшенню ризику розвитку гіпоглікемії (що посилюють дію гліклазиду).
Протипоказані поєднання
Міконазол (при системному введенні та при використанні гелю на слизовій оболонці ротової порожнини): посилює гіпоглікемічну дію гліклазиду (можливий розвиток гіпоглікемії аж до стану коми).
Поєднання, що не рекомендуються:
-Фенілбутазон (системне введення): посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (витісняє їх із зв'язку з білками плазми та/або уповільнює їх виведення з організму). Переважно використовувати інший протизапальний препарат. Якщо прийом фенілбутазону необхідний, пацієнт повинен бути попереджений необхідність глікемічного контролю. При необхідності дозу гліклазиду слід коригувати під час прийому фенілбутазону та після його закінчення;
-Етанол: посилює гіпоглікемію, інгібуючи компенсаторні реакції, може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. Необхідно відмовитися від прийому лікарських засобів, до складу яких входить етанол, та вживання алкоголю.
Поєднання, що вимагають обережності
Прийом гліклазиду в комбінації з деякими лікарськими засобами (наприклад, іншими гіпоглікемічними засобами (інсуліном, акарбозою, метформіном, тіазолідиндіонами, інгібіторами дипептидилпептидази-4, агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептида-1, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприлом, еналаприлом), блокаторами Н2-гістамінових рецепторів, інгібіторами моноамінооксидази, сульфаніламідами, кларитроміцином та нестероїдними протизапальними препаратами супроводжується посиленням гіпоглікемічного ефекту та ризиком розвитку знижувальних препаратів.
вміються
поєднання
Даназол: має діабетогенний ефект. Якщо прийом даного препарату необхідний, пацієнту рекомендується ретельний контроль глюкози крові. При необхідності спільного прийому препаратів рекомендується підбір дози гіпоглікемічного засобу як під час прийому даназолу, так і після його відміни.
Поєднання, що вимагають обережності:
-Хлорпромазин (нейролептик): у високих дозах (понад 100 мг на добу) збільшує концентрацію глюкози крові, знижуючи секрецію інсуліну. Рекомендується ретельний контроль глікемії. При необхідності спільного прийому препаратів рекомендується підбір дози гіпоглікемічного засобу як під час прийому нейролептика, так і після його відміни;
-ГКС (системне та місцеве застосування: внутрішньосуглобове, зовнішнє, ректальне введення) та тетракозактид: підвищують концентрацію глюкози крові з можливим розвитком кетоацидозу (зниження толерантності до вуглеводів). Рекомендується ретельний глікемічний контроль, особливо на початку лікування. При необхідності спільного прийому препаратів може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу як під час прийому кортикостероїдів, так і після їх відміни;
-Ритодрин, сальбутамол, тербуталін (внутрішньовенне введення): бета-2 адреноміметики сприяють підвищенню концентрації глюкози крові. Необхідно приділяти особливу увагу важливості самостійного контролю глікемії. За потреби рекомендується перевести пацієнта на інсулінотерапію.
Поєднання, які мають бути взяті до уваги
Антикоагулянти (наприклад, варфарин): похідні сульфонілсечовини можуть посилювати дію антикоагулянтів при сумісному прийомі. Може знадобитися корекція дози антикоагулянту.
ПередозуванняПри передозуванні похідних сульфонілсечовини може розвинутись гіпоглікемія. При помірних симптомах гіпоглікемії без порушення свідомості або неврологічних симптомів слід збільшити прийом вуглеводів з їжею, зменшити дозу препарату та/або змінити дієту. Пильне медичне спостереження за станом пацієнта має продовжуватися доти, доки не буде впевненості, що його здоров'ю ніщо не загрожує. Можливий розвиток тяжких гіпоглікемічних станів, що супроводжуються комою, судомами чи іншими неврологічними порушеннями. З появою таких симптомів необхідне надання швидкої медичної допомоги та негайна госпіталізація.
У разі гіпоглікемічної коми або при підозрі на неї пацієнтові внутрішньовенно струминно вводять 50 мл 20-30% розчину декстрози (глюкози). Потім внутрішньовенно крапельно вводять 10% розчин декстрози підтримки концентрації глюкози в крові вище 1 г/л. Ретельний контроль концентрації глюкози крові та спостереження за пацієнтом необхідно проводити як мінімум протягом 48 наступних годин. Після цього періоду в залежності від стану пацієнта лікар вирішує питання про необхідність подальшого спостереження. Діаліз неефективний через виражене зв'язування гліклазиду з білками плазми крові.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування групи сульфонілсечовини II покоління . Гліклазид знижує концентрацію глюкози у крові, стимулюючи секрецію інсуліну ?-клітинами острівців Лангерганса. Підвищення концентрації постпрандіального інсуліну та С-пептиду зберігається після 2 років терапії. Крім впливу на вуглеводний обмін гліклазид має гемоваскулярні ефекти. Вплив на секрецію інсуліну
При цукровому діабеті 2 типу препарат відновлює ранній пік секреції інсуліну у відповідь надходження глюкози і посилює другу фазу секреції інсуліну. Значне підвищення секреції інсуліну спостерігається у відповідь на стимуляцію, зумовлену прийомом їжі та введенням глюкози.
Гемоваскулярні ефекти
Гліклазид знижує ризик тромбозів дрібних судин, впливаючи на механізми, які можуть зумовлювати розвиток ускладнень при цукровому діабеті: часткове інгібування агрегації та адгезії тромбоцитів і зниження концентрації факторів активації тромбоцитів (бета-тромбоглобуліну, тромбоглобуліну, тромбоксану телію та підвищення активності тканинного активатора плазміногену Інтенсивний глікемічний контроль, заснований на застосуванні гліклазиду (HbAlc < 6,5%), достовірно знижує мікро- та макросудинні ускладнення цукрового діабету 2 типу порівняно зі стандартним глікемічним контролем (дослідження ADVANCE). Стратегія інтенсивного глікемічного контролю передбачала призначення гліклазиду та підвищення його дози на фоні (або замість) стандартної терапії перед додаванням до неї іншого гіпоглікемічного лікарського засобу (наприклад, метформіну, інгібітору альфа-глюкозидази, похідного тіазолідиндіону або інсуліну). Середня добова доза гліклазиду у пацієнтів групи інтенсивного контролю становила 103 мг, максимальна добова доза становила 120 мг. На тлі застосування гліклазиду у групі інтенсивного глікемічного контролю (середня тривалість спостереження 4.8 років, середній рівень HbAlc 6,5%) порівняно з групою стандартного контролю (середній рівень HbAlc 7,3%) показано значне зниження на 10% відносного ризику комбінованої частоти макро - та мікросудинних ускладнень. Перевага була досягнута за рахунок значного зниження відносного ризику: основних мікросудинних ускладнень на 14%, виникнення та прогресування нефропатії на 21%, виникнення мікроальбумінурії на 9%, макроальбумінурії на 30% та розвитку ниркових ускладнень на 11%. Переваги інтенсивного глікемічного контролю на тлі прийому гліклазиду не залежали від переваг, досягнутих на тлі гіпотензивної терапії.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після внутрішнього застосування гліклазид повністю абсорбується. Концентрація гліклазиду в плазмі зростає поступово, виходячи на плато через 6-12 годин. Індивідуальна варіабельність низька. Їда не впливає на ступінь абсорбції гліклазиду. Взаємозв'язок між прийнятою дозою (до 120 мг) та площею під фармакокінетичною кривою "концентрація - час" є лінійним.
Розподіл
З білками плазми зв'язується приблизно 95% гліклазиду. Об'єм розподілу – близько 30 л. Прийом гліклазиду 1 раз на добу забезпечує підтримання ефективної концентрації гліклазиду в плазмі більше 24 годин.
Метаболізм
Гліклазид метаболізується переважно у печінці.
Виведення
Гліклазід виводиться, головним чином, нирками. Виведення здійснюється у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться нирками у незміненому вигляді. Активні метаболіти у плазмі відсутні. Період напіввиведення гліклазиду становить у середньому від 12 до 20 годин.
В осіб похилого віку немає істотних змін фармакокінетичних параметрів.
Вагітність та годування груддюВагітність
Досвід застосування гліклазиду під час вагітності відсутній. Дані щодо застосування інших похідних сульфонілсечовини під час вагітності обмежені. У дослідженнях на лабораторних тваринах тератогенні ефекти гліклазиду виявлено не були. Для зниження ризику розвитку вроджених вад необхідний оптимальний контроль (проведення відповідної терапії) цукрового діабету. Пероральні гіпоглікемічні препарати під час вагітності не застосовуються. Інсулін є препаратом вибору для лікування цукрового діабету у вагітних. Рекомендується замінити прийом пероральних гіпоглікемічних препаратів на інсулінотерапію як у разі запланованої вагітності, так і в тому випадку, якщо вагітність настала на фоні прийому препарату.
Період грудного вигодовування
Зважаючи на відсутність даних про проникнення гліклазиду в грудне молоко та ризик розвитку неонатальної гіпоглікемії під час терапії гліклазидом, годування груддю протипоказане.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗ огляду на досвід застосування гліклазиду та інших похідних сульфонілсечовини слід пам'ятати про можливість розвитку наступних побічних ефектів.
Гіпоглікемія
Як і інші препарати групи сульфонілсечовини, гліклазид може викликати гіпоглікемію у разі нерегулярного прийому їжі та особливо, якщо прийом їжі пропущений. Можливі симптоми гіпоглікемії: головний біль, сильне почуття голоду, нудота, блювання, підвищена стомлюваність, порушення сну, дратівливість, збудження, зниження концентрації уваги, уповільнена реакція, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мови, афазія, тремор , відчуття безпорадності, порушення сприйняття, запаморочення, слабкість, судоми, брадикардія, марення, поверхневе дихання, сонливість, втрата свідомості з можливим розвитком коми, аж до смерті. Також можуть відзначатися адренергічні реакції: підвищене потовиділення, липка шкіра, занепокоєння, тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття, аритмія та стенокардія. Як правило, симптоми гіпоглікемії купіруються прийомом вуглеводів (цукору). Прийом цукрозамінників неефективний. На тлі інших похідних сульфонілсечовини відзначалися рецидиви гіпоглікемії після її успішного купірування. При тяжкій або тривалій гіпоглікемії показана невідкладна медична допомога, можливо з госпіталізацією, навіть за наявності ефекту від прийому вуглеводів.
Інші побічні ефекти.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювання, діарея, запор. Прийом препарату під час сніданку дозволяє уникнути цих симптомів або мінімізувати їх.
Рідше відзначаються такі побічні ефекти:
• з боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, еритема, макулопапульозний висип, бульозні реакції (такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз);
• з боку кровоносної та лімфатичної системи: гематологічні порушення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія) розвиваються рідко. Як правило, ці явища оборотні у разі припинення терапії;
• з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» ферментів (аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (AJIT), лужної фосфатази), гепатит (поодинокі випадки). З появою холестатичної жовтяниці необхідно припинити терапію.
Наступні побічні ефекти зазвичай оборотні у разі припинення терапії:
• з боку органу зору: можуть виникати минущі зорові розлади, спричинені зміною концентрації глюкози крові, особливо на початку терапії;
• побічні ефекти, властиві похідним сульфонілсечовини. як і на фоні прийому інших похідних сульфонілсечовини відзначалися такі побічні ефекти: еритроцитопенію, агранулоцитоз, гемолітичну анемію, панцитопенію, алергічний васкуліт, гіпонатріємію. Зазначалося підвищення активності «печінкових» ферментів, порушення функції печінки (наприклад, з розвитком холестазу та жовтяниці) та гепатит, прояви зменшувалися з часом після відміни препаратів сульфонілсечовини, але в окремих випадках призводили до життєзагрозливої печінкової недостатності.
Побічні ефекти, зазначені під час клінічних досліджень
У клінічному дослідженні спостерігалася незначна різниця частоти різних серйозних небажаних явищ між двома групами пацієнтів. Нових даних із безпеки отримано не було. У невеликої кількості пацієнтів відзначалася тяжка гіпоглікемія, проте загальна частота гіпоглікемії була низькою. Частота гіпоглікемії у групі інтенсивного глікемічного контролю була вищою, ніж у групі стандартного глікемічного контролю. Більшість епізодів гіпоглікемії у групі інтенсивного глікемічного контролю відзначалося на тлі супутньої інсулінотерапії.
особливі вказівкиГіпоглікемія
При прийомі похідних сульфонілсечовини, у тому числі і гліклазиду, може розвиватися гіпоглікемія, у деяких випадках - у тяжкій та тривалій формі, що вимагає госпіталізації та внутрішньовенного введення розчину декстрози протягом декількох днів (див. розділ "Побічна дія"). Препарат може бути призначений тільки тим пацієнтам, харчування яких регулярно включає сніданок. Дуже важливо підтримувати достатнє надходження вуглеводів з їжею, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії зростає при нерегулярному або недостатньому харчуванні, а також при споживанні їжі, бідної на вуглеводи. Гіпоглікемія частіше розвивається при низькокалорійній дієті, після тривалих або енергійних фізичних вправ, після вживання алкоголю або прийому кількох гіпоглікемічних лікарських засобів одночасно. Як правило, симптоми гіпоглікемії проходять після прийому жебраку, багатого на вуглеводи (наприклад, цукром). Слід мати на увазі, що прийом цукрозамінників не сприяє усуненню гіпоглікемічних симптомів. Досвід застосування інших похідних сульфонілсечовини свідчить про те, що гіпоглікемія може рецидивувати, незважаючи на ефективне початкове усунення цього стану. У разі якщо гіпоглікемічні симптоми мають яскраво виражений характер або є тривалими, навіть у разі тимчасового поліпшення стану після прийому їжі, багатої на вуглеводи, необхідне надання швидкої медичної допомоги аж до госпіталізації. Щоб уникнути розвитку гіпоглікемії необхідний ретельний індивідуальний добір препаратів і режиму дозування, а також надання пацієнту повної інформації про лікування.
- відмова або нездатність пацієнта (особливо похилого віку) слідувати призначенням лікаря та контролювати свій стан;
- недостатнє та нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі, голодування та зміна раціону;
- дисбаланс між фізичним навантаженням і кількістю вуглеводів, що приймаються;
- ниркова недостатність;
- тяжка печінкова недостатність;
- Передозування препарату Голда МВ;
- деякі ендокринні розлади: захворювання щитовидної залози, гіпофізарна та наднирникова недостатність;
- Одночасний прийом деяких лікарських засобів (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Ниркова та печінкова недостатність
У пацієнтів з печінковою та/або тяжкою нирковою недостатністю можуть змінюватися фармакокінетичні та/або фармакодинамічні властивості гліклазиду. Стан гіпоглікемії, що розвивається у таких пацієнтів, може бути досить тривалим, у таких випадках потрібне негайне проведення відповідної терапії.
Інформація для пацієнтів
Необхідно проінформувати пацієнта, а також членів його сім'ї про ризик розвитку гіпоглікемії, її симптоми та умови, що сприяють її розвитку. Пацієнта необхідно інформувати про потенційний ризик та переваги запропонованого лікування. Пацієнту необхідно роз'яснити важливість дотримання дієти, необхідність регулярних фізичних вправ та контролю за концентрацією глюкози крові.
Недостатній глікемічний контроль
Глікемічний контроль у пацієнтів, які отримують терапію гіпоглікемічними засобами, може бути ослаблений у таких випадках: лихоманка, травми, інфекційні захворювання або великі хірургічні втручання. При цих станах може виникнути необхідність припинити терапію гліклазидом та призначити інсулінотерапію. У багатьох пацієнтів ефективність пероральних гіпоглікемічних засобів, у тому числі гліклазиду, має тенденцію знижуватись після тривалого періоду лікування. Цей ефект може бути обумовлений як прогресуванням захворювання, так і зниженням терапевтичної відповіді на препарат. Цей феномен відомий як вторинна лікарська резистентність, яку необхідно відрізняти від первинної, при якій лікарський препарат вже при першому призначенні не дає очікуваного клінічного ефекту.
Лабораторні тести
Для оцінки глікемічного контролю рекомендується регулярне визначення концентрації глюкози крові натще та HbAlc. З іншого боку, доцільно регулярно проводити самоконтроль концентрації глюкози крові. Похідні сульфонілсечовини можуть спричинити гемолітичну анемію у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Оскільки гліклазид є похідним сульфонілсечовини, необхідно бути обережним при його призначенні пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Потрібно оцінити можливість призначення гіпоглікемічного препарату іншої групи.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У зв'язку з можливим розвитком гіпоглікемії при застосуванні гліклазиду пацієнти повинні бути поінформовані про симптоми гіпоглікемії та повинні бути обережними під час керування транспортними засобами або виконання роботи, що потребує високої швидкості фізичних та психічних реакцій, особливо на початку терапії.
Умови зберіганняВ оригінальній упаковці виробника за температури не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиРекомендовану дозу гліклазиду слід приймати внутрішньо, 1 раз на добу, переважно під час сніданку. Добова доза може становити від 30 мг до 120 мг на один прийом. Рекомендується проковтнути таблетку цілком, не розжовуючи та не подрібнюючи. При пропущенні одного або більше прийомів гліклазиду не можна приймати більш високу дозу наступного прийому, пропущену дозу слід прийняти наступного дня. Як і щодо інших гіпоглікемічних лікарських засобів, дозу препарату у кожному випадку необхідно підбирати індивідуально, залежно від концентрації глюкози крові та показника HbAlc.
Початкова доза
Початкова рекомендована доза (у тому числі для пацієнтів похилого віку > 65 років) гліклазиду пролонгованої дії 30 мг на добу (1 таблетка гліклазиду пролонгованої дії 30 мг або 1/2 таблетки гліклазиду пролонгованої дії 60 мг). У разі адекватного контролю препарат у цій дозі може використовуватись для підтримуючої терапії.
При неадекватному глікемічному контролі, добова доза гліклазиду може бути послідовно збільшена до 60 мг, 90 мг або 120 мг. Підвищення дози можливе не раніше ніж через 1 місяць терапії препаратом у раніше призначеній дозі. Виняток становлять пацієнти, у яких концентрація глюкози не знизилася після 2-х тижнів терапії. У таких випадках дозу препарату можна збільшити через 2 тижні після початку прийому. Максимальна добова доза препарату, що рекомендується, становить 120 мг.
Перехід від терапії гліклазидом таблетки з негайним вивільненням 80 мг до терапії гліклазидом таблетки пролонгованої дії:
1 таблетка гліклазиду з негайним вивільненням 80 мг може бути замінена 1 таблеткою гліклазиду пролонгованої дії 30 мг або 1/2 таблетки гліклазиду пролонгованої дії 60 мг. При переведенні пацієнтів від терапії гліклазидом (таблетки з негайним вивільненням) 80 мг на терапію гліклазидом рекомендується ретельний контроль глікему.
Перехід від терапії іншим гіпоглікемічним лікарським засобом до терапії гліклазидом:
Гліклазид може застосовуватися замість іншого гіпоглікемічного лікарського засобу для прийому внутрішньо. При переведенні на гліклазид пацієнтів, які отримують інші гіпоглікемічні препарати для прийому внутрішньо, слід враховувати їхню дозу та період напіввиведення. Як правило, перехідного періоду при цьому не потрібне. Початкова доза гліклазиду пролонгованої дії повинна становити 30 мг (1 таблетка гліклазиду пролонгованої дії 30 мг або 1/2 таблетки гліклазиду пролонгованої дії 60 мг), а потім повинна титруватися залежно від концентрації глюкози крові. При заміні гліклазидом пролонгованої дії похідних сульфонілсечовини з тривалим періодом напіввиведення для уникнення гіпоглікемії, спричиненої адитивним ефектом двох гіпоглікемічних засобів, можна припинити їх прийом на кілька днів.
Комбінований прийом з іншим гіпоглікемічним лікарським засобом:
Гліклазид може застосовуватися у поєднанні з бігуанідами, інгібіторами альфа-глюкозидази або інсуліном. При неадекватному глікемічному контролі слід додатково призначити інсулінотерапію з проведенням ретельного медичного контролю.
Пацієнти похилого віку
Корекція дози гліклазиду для пацієнтів віком від 65 років не потрібна.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Результати клінічних досліджень показали, що корекції дози препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Рекомендується проведення ретельного медичного контролю.
Пацієнти з ризиком розвитку гіпоглікемії
У пацієнтів, що належать до групи ризику розвитку гіпоглікемії (недостатнє або незбалансоване харчування, тяжкі або погано компенсовані ендокринні розлади - гіпофізарна та наднирникова недостатність, гіпотиреоз, відміна глюкокортикостероїдів після їх тривалого прийому та/або прийому серцево-судинної системи – тяжка ішемічна хвороба серця, тяжкий атеросклероз сонних артерій, поширений атеросклероз), рекомендується використовувати мінімальну дозу (30 мг) гліклазиду пролонгованої дії.
Профілактика ускладнень цукрового діабету
Для досягнення інтенсивного глікемічного контролю можна поступово збільшувати дозу гліклазиду до 120 мг/добу на додаток до дієти та фізичних вправ до досягнення цільового рівня HbAlc. Слід пам'ятати про ризик розвитку гіпоглікемії. Крім того, до терапії можна додати інші гіпоглікемічні лікарські засоби, наприклад, метформін, інгібітор альфа-глюкозидази, похідне тіазолідиндіона або інсулін.
Діти та підлітки віком до 18 років
Дані щодо ефективності та безпеки застосування гліклазиду у дітей та підлітків віком до 18 років відсутні.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Голда мв таб с модифвысв 60мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: гліклазид 60 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат 94,0 мг; гіпромелоза 140,0 мг; карбоксиметилкрохмаль натрію типу 20,0 мг; магнію стеарат 4,0 мг; кремнію діоксид колоїдний 2,0 мг.
Опис:
Голда МВ - пероральний гіпоглікемічний засіб, похідний сульфонілсечовини II покоління з модифікованим вивільненням. Знижує ризик тромбозів дрібних судин, равітія мікро- та макроангіопатії, виявляє нефро- та кардіопротекцію при швидкому досягненні цукрознижувального ефекту за рахунок стимуляції секреції інсуліну.
Круглі плоскоциліндричні пігулки білого або білого з жовтуватим відтінком кольору з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки з модифікованим вивільненням 60 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари. Або по 30 таблеток у банку полімерну з кришкою, що натягується з контролем першого розтину. Вільний простір заповнюють ватою медичною. На банки наклеюють етикетки з паперу етикеткового або полімерних матеріалів, самоклеючі. По 1 банку разом з інструкціями по застосуванню поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до гліклазиду, інших похідних сульфонілсечовини, сульфаніламідів або допоміжних речовин, що входять до складу препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; тяжка ниркова або печінкова недостатність (у цих випадках рекомендується застосовувати інсулін); прийом міконазолу (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"); вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»); вік до 18 років.
У зв'язку з тим, що до складу препарату входить лактоза, гліклазид не рекомендується пацієнтам із вродженою непереносимістю лактози, галактоземією, глюкозо-галактозною мальабсорбцією.
Не рекомендується застосовувати у комбінації з фенілбутазоном або даназолом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
З обережністю
Пацієнти похилого віку, нерегулярне та/або незбалансоване харчування, недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, тяжкі захворювання серцево-судинної системи, гіпотиреоз, наднирникова або гіпофізарна недостатність, ниркова та/або печінкова патологія, тривала терапія.
Дозування60 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу при недостатній ефективності дієтотерапії, фізичних навантажень та зниження маси тіла.
Профілактика ускладнень цукрового діабету: зниження ризику мікросудинних (нефропатія, ретинопатія) та макросудинних ускладнень (інфаркт міокарда, інсульт) у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу шляхом інтенсивного глікемічного контролю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарати, що сприяють збільшенню ризику розвитку гіпоглікемії (що посилюють дію гліклазиду).
Протипоказані поєднання
Міконазол (при системному введенні та при використанні гелю на слизовій оболонці ротової порожнини): посилює гіпоглікемічну дію гліклазиду (можливий розвиток гіпоглікемії аж до стану коми).
Поєднання, що не рекомендуються:
-Фенілбутазон (системне введення): посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (витісняє їх із зв'язку з білками плазми та/або уповільнює їх виведення з організму). Переважно використовувати інший протизапальний препарат. Якщо прийом фенілбутазону необхідний, пацієнт повинен бути попереджений необхідність глікемічного контролю. При необхідності дозу гліклазиду слід коригувати під час прийому фенілбутазону та після його закінчення;
-Етанол: посилює гіпоглікемію, інгібуючи компенсаторні реакції, може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. Необхідно відмовитися від прийому лікарських засобів, до складу яких входить етанол, та вживання алкоголю.
Поєднання, що вимагають обережності
Прийом гліклазиду в комбінації з деякими лікарськими засобами (наприклад, іншими гіпоглікемічними засобами (інсуліном, акарбозою, метформіном, тіазолідиндіонами, інгібіторами дипептидилпептидази-4, агоністами рецепторів глюкагоноподібного пептида-1, інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприлом, еналаприлом), блокаторами Н2-гістамінових рецепторів, інгібіторами моноамінооксидази, сульфаніламідами, кларитроміцином та нестероїдними протизапальними препаратами супроводжується посиленням гіпоглікемічного ефекту та ризиком розвитку знижувальних препаратів.
вміються
поєднання
Даназол: має діабетогенний ефект. Якщо прийом даного препарату необхідний, пацієнту рекомендується ретельний контроль глюкози крові. При необхідності спільного прийому препаратів рекомендується підбір дози гіпоглікемічного засобу як під час прийому даназолу, так і після його відміни.
Поєднання, що вимагають обережності:
-Хлорпромазин (нейролептик): у високих дозах (понад 100 мг на добу) збільшує концентрацію глюкози крові, знижуючи секрецію інсуліну. Рекомендується ретельний контроль глікемії. При необхідності спільного прийому препаратів рекомендується підбір дози гіпоглікемічного засобу як під час прийому нейролептика, так і після його відміни;
-ГКС (системне та місцеве застосування: внутрішньосуглобове, зовнішнє, ректальне введення) та тетракозактид: підвищують концентрацію глюкози крові з можливим розвитком кетоацидозу (зниження толерантності до вуглеводів). Рекомендується ретельний глікемічний контроль, особливо на початку лікування. При необхідності спільного прийому препаратів може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу як під час прийому кортикостероїдів, так і після їх відміни;
-Ритодрин, сальбутамол, тербуталін (внутрішньовенне введення): бета-2 адреноміметики сприяють підвищенню концентрації глюкози крові. Необхідно приділяти особливу увагу важливості самостійного контролю глікемії. За потреби рекомендується перевести пацієнта на інсулінотерапію.
Поєднання, які мають бути взяті до уваги
Антикоагулянти (наприклад, варфарин): похідні сульфонілсечовини можуть посилювати дію антикоагулянтів при сумісному прийомі. Може знадобитися корекція дози антикоагулянту.
ПередозуванняПри передозуванні похідних сульфонілсечовини може розвинутись гіпоглікемія. При помірних симптомах гіпоглікемії без порушення свідомості або неврологічних симптомів слід збільшити прийом вуглеводів з їжею, зменшити дозу препарату та/або змінити дієту. Пильне медичне спостереження за станом пацієнта має продовжуватися доти, доки не буде впевненості, що його здоров'ю ніщо не загрожує. Можливий розвиток тяжких гіпоглікемічних станів, що супроводжуються комою, судомами чи іншими неврологічними порушеннями. З появою таких симптомів необхідне надання швидкої медичної допомоги та негайна госпіталізація.
У разі гіпоглікемічної коми або при підозрі на неї пацієнтові внутрішньовенно струминно вводять 50 мл 20-30% розчину декстрози (глюкози). Потім внутрішньовенно крапельно вводять 10% розчин декстрози підтримки концентрації глюкози в крові вище 1 г/л. Ретельний контроль концентрації глюкози крові та спостереження за пацієнтом необхідно проводити як мінімум протягом 48 наступних годин. Після цього періоду в залежності від стану пацієнта лікар вирішує питання про необхідність подальшого спостереження. Діаліз неефективний через виражене зв'язування гліклазиду з білками плазми крові.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування групи сульфонілсечовини II покоління . Гліклазид знижує концентрацію глюкози у крові, стимулюючи секрецію інсуліну ?-клітинами острівців Лангерганса. Підвищення концентрації постпрандіального інсуліну та С-пептиду зберігається після 2 років терапії. Крім впливу на вуглеводний обмін гліклазид має гемоваскулярні ефекти. Вплив на секрецію інсуліну
При цукровому діабеті 2 типу препарат відновлює ранній пік секреції інсуліну у відповідь надходження глюкози і посилює другу фазу секреції інсуліну. Значне підвищення секреції інсуліну спостерігається у відповідь на стимуляцію, зумовлену прийомом їжі та введенням глюкози.
Гемоваскулярні ефекти
Гліклазид знижує ризик тромбозів дрібних судин, впливаючи на механізми, які можуть зумовлювати розвиток ускладнень при цукровому діабеті: часткове інгібування агрегації та адгезії тромбоцитів і зниження концентрації факторів активації тромбоцитів (бета-тромбоглобуліну, тромбоглобуліну, тромбоксану телію та підвищення активності тканинного активатора плазміногену Інтенсивний глікемічний контроль, заснований на застосуванні гліклазиду (HbAlc < 6,5%), достовірно знижує мікро- та макросудинні ускладнення цукрового діабету 2 типу порівняно зі стандартним глікемічним контролем (дослідження ADVANCE). Стратегія інтенсивного глікемічного контролю передбачала призначення гліклазиду та підвищення його дози на фоні (або замість) стандартної терапії перед додаванням до неї іншого гіпоглікемічного лікарського засобу (наприклад, метформіну, інгібітору альфа-глюкозидази, похідного тіазолідиндіону або інсуліну). Середня добова доза гліклазиду у пацієнтів групи інтенсивного контролю становила 103 мг, максимальна добова доза становила 120 мг. На тлі застосування гліклазиду у групі інтенсивного глікемічного контролю (середня тривалість спостереження 4.8 років, середній рівень HbAlc 6,5%) порівняно з групою стандартного контролю (середній рівень HbAlc 7,3%) показано значне зниження на 10% відносного ризику комбінованої частоти макро - та мікросудинних ускладнень. Перевага була досягнута за рахунок значного зниження відносного ризику: основних мікросудинних ускладнень на 14%, виникнення та прогресування нефропатії на 21%, виникнення мікроальбумінурії на 9%, макроальбумінурії на 30% та розвитку ниркових ускладнень на 11%. Переваги інтенсивного глікемічного контролю на тлі прийому гліклазиду не залежали від переваг, досягнутих на тлі гіпотензивної терапії.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Після внутрішнього застосування гліклазид повністю абсорбується. Концентрація гліклазиду в плазмі зростає поступово, виходячи на плато через 6-12 годин. Індивідуальна варіабельність низька. Їда не впливає на ступінь абсорбції гліклазиду. Взаємозв'язок між прийнятою дозою (до 120 мг) та площею під фармакокінетичною кривою "концентрація - час" є лінійним.
Розподіл
З білками плазми зв'язується приблизно 95% гліклазиду. Об'єм розподілу – близько 30 л. Прийом гліклазиду 1 раз на добу забезпечує підтримання ефективної концентрації гліклазиду в плазмі більше 24 годин.
Метаболізм
Гліклазид метаболізується переважно у печінці.
Виведення
Гліклазід виводиться, головним чином, нирками. Виведення здійснюється у вигляді метаболітів, менше 1% виводиться нирками у незміненому вигляді. Активні метаболіти у плазмі відсутні. Період напіввиведення гліклазиду становить у середньому від 12 до 20 годин.
В осіб похилого віку немає істотних змін фармакокінетичних параметрів.
Вагітність та годування груддюВагітність
Досвід застосування гліклазиду під час вагітності відсутній. Дані щодо застосування інших похідних сульфонілсечовини під час вагітності обмежені. У дослідженнях на лабораторних тваринах тератогенні ефекти гліклазиду виявлено не були. Для зниження ризику розвитку вроджених вад необхідний оптимальний контроль (проведення відповідної терапії) цукрового діабету. Пероральні гіпоглікемічні препарати під час вагітності не застосовуються. Інсулін є препаратом вибору для лікування цукрового діабету у вагітних. Рекомендується замінити прийом пероральних гіпоглікемічних препаратів на інсулінотерапію як у разі запланованої вагітності, так і в тому випадку, якщо вагітність настала на фоні прийому препарату.
Період грудного вигодовування
Зважаючи на відсутність даних про проникнення гліклазиду в грудне молоко та ризик розвитку неонатальної гіпоглікемії під час терапії гліклазидом, годування груддю протипоказане.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗ огляду на досвід застосування гліклазиду та інших похідних сульфонілсечовини слід пам'ятати про можливість розвитку наступних побічних ефектів.
Гіпоглікемія
Як і інші препарати групи сульфонілсечовини, гліклазид може викликати гіпоглікемію у разі нерегулярного прийому їжі та особливо, якщо прийом їжі пропущений. Можливі симптоми гіпоглікемії: головний біль, сильне почуття голоду, нудота, блювання, підвищена стомлюваність, порушення сну, дратівливість, збудження, зниження концентрації уваги, уповільнена реакція, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мови, афазія, тремор , відчуття безпорадності, порушення сприйняття, запаморочення, слабкість, судоми, брадикардія, марення, поверхневе дихання, сонливість, втрата свідомості з можливим розвитком коми, аж до смерті. Також можуть відзначатися адренергічні реакції: підвищене потовиділення, липка шкіра, занепокоєння, тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття, аритмія та стенокардія. Як правило, симптоми гіпоглікемії купіруються прийомом вуглеводів (цукору). Прийом цукрозамінників неефективний. На тлі інших похідних сульфонілсечовини відзначалися рецидиви гіпоглікемії після її успішного купірування. При тяжкій або тривалій гіпоглікемії показана невідкладна медична допомога, можливо з госпіталізацією, навіть за наявності ефекту від прийому вуглеводів.
Інші побічні ефекти.
З боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, нудота, блювання, діарея, запор. Прийом препарату під час сніданку дозволяє уникнути цих симптомів або мінімізувати їх.
Рідше відзначаються такі побічні ефекти:
• з боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, свербіж, кропив'янка, набряк Квінке, еритема, макулопапульозний висип, бульозні реакції (такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз);
• з боку кровоносної та лімфатичної системи: гематологічні порушення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія) розвиваються рідко. Як правило, ці явища оборотні у разі припинення терапії;
• з боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» ферментів (аспартатамінотрансферази (ACT), аланінамінотрансферази (AJIT), лужної фосфатази), гепатит (поодинокі випадки). З появою холестатичної жовтяниці необхідно припинити терапію.
Наступні побічні ефекти зазвичай оборотні у разі припинення терапії:
• з боку органу зору: можуть виникати минущі зорові розлади, спричинені зміною концентрації глюкози крові, особливо на початку терапії;
• побічні ефекти, властиві похідним сульфонілсечовини. як і на фоні прийому інших похідних сульфонілсечовини відзначалися такі побічні ефекти: еритроцитопенію, агранулоцитоз, гемолітичну анемію, панцитопенію, алергічний васкуліт, гіпонатріємію. Зазначалося підвищення активності «печінкових» ферментів, порушення функції печінки (наприклад, з розвитком холестазу та жовтяниці) та гепатит, прояви зменшувалися з часом після відміни препаратів сульфонілсечовини, але в окремих випадках призводили до життєзагрозливої печінкової недостатності.
Побічні ефекти, зазначені під час клінічних досліджень
У клінічному дослідженні спостерігалася незначна різниця частоти різних серйозних небажаних явищ між двома групами пацієнтів. Нових даних із безпеки отримано не було. У невеликої кількості пацієнтів відзначалася тяжка гіпоглікемія, проте загальна частота гіпоглікемії була низькою. Частота гіпоглікемії у групі інтенсивного глікемічного контролю була вищою, ніж у групі стандартного глікемічного контролю. Більшість епізодів гіпоглікемії у групі інтенсивного глікемічного контролю відзначалося на тлі супутньої інсулінотерапії.
особливі вказівкиГіпоглікемія
При прийомі похідних сульфонілсечовини, у тому числі і гліклазиду, може розвиватися гіпоглікемія, у деяких випадках - у тяжкій та тривалій формі, що вимагає госпіталізації та внутрішньовенного введення розчину декстрози протягом декількох днів (див. розділ "Побічна дія"). Препарат може бути призначений тільки тим пацієнтам, харчування яких регулярно включає сніданок. Дуже важливо підтримувати достатнє надходження вуглеводів з їжею, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії зростає при нерегулярному або недостатньому харчуванні, а також при споживанні їжі, бідної на вуглеводи. Гіпоглікемія частіше розвивається при низькокалорійній дієті, після тривалих або енергійних фізичних вправ, після вживання алкоголю або прийому кількох гіпоглікемічних лікарських засобів одночасно. Як правило, симптоми гіпоглікемії проходять після прийому жебраку, багатого на вуглеводи (наприклад, цукром). Слід мати на увазі, що прийом цукрозамінників не сприяє усуненню гіпоглікемічних симптомів. Досвід застосування інших похідних сульфонілсечовини свідчить про те, що гіпоглікемія може рецидивувати, незважаючи на ефективне початкове усунення цього стану. У разі якщо гіпоглікемічні симптоми мають яскраво виражений характер або є тривалими, навіть у разі тимчасового поліпшення стану після прийому їжі, багатої на вуглеводи, необхідне надання швидкої медичної допомоги аж до госпіталізації. Щоб уникнути розвитку гіпоглікемії необхідний ретельний індивідуальний добір препаратів і режиму дозування, а також надання пацієнту повної інформації про лікування.
- відмова або нездатність пацієнта (особливо похилого віку) слідувати призначенням лікаря та контролювати свій стан;
- недостатнє та нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі, голодування та зміна раціону;
- дисбаланс між фізичним навантаженням і кількістю вуглеводів, що приймаються;
- ниркова недостатність;
- тяжка печінкова недостатність;
- Передозування препарату Голда МВ;
- деякі ендокринні розлади: захворювання щитовидної залози, гіпофізарна та наднирникова недостатність;
- Одночасний прийом деяких лікарських засобів (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Ниркова та печінкова недостатність
У пацієнтів з печінковою та/або тяжкою нирковою недостатністю можуть змінюватися фармакокінетичні та/або фармакодинамічні властивості гліклазиду. Стан гіпоглікемії, що розвивається у таких пацієнтів, може бути досить тривалим, у таких випадках потрібне негайне проведення відповідної терапії.
Інформація для пацієнтів
Необхідно проінформувати пацієнта, а також членів його сім'ї про ризик розвитку гіпоглікемії, її симптоми та умови, що сприяють її розвитку. Пацієнта необхідно інформувати про потенційний ризик та переваги запропонованого лікування. Пацієнту необхідно роз'яснити важливість дотримання дієти, необхідність регулярних фізичних вправ та контролю за концентрацією глюкози крові.
Недостатній глікемічний контроль
Глікемічний контроль у пацієнтів, які отримують терапію гіпоглікемічними засобами, може бути ослаблений у таких випадках: лихоманка, травми, інфекційні захворювання або великі хірургічні втручання. При цих станах може виникнути необхідність припинити терапію гліклазидом та призначити інсулінотерапію. У багатьох пацієнтів ефективність пероральних гіпоглікемічних засобів, у тому числі гліклазиду, має тенденцію знижуватись після тривалого періоду лікування. Цей ефект може бути обумовлений як прогресуванням захворювання, так і зниженням терапевтичної відповіді на препарат. Цей феномен відомий як вторинна лікарська резистентність, яку необхідно відрізняти від первинної, при якій лікарський препарат вже при першому призначенні не дає очікуваного клінічного ефекту.
Лабораторні тести
Для оцінки глікемічного контролю рекомендується регулярне визначення концентрації глюкози крові натще та HbAlc. З іншого боку, доцільно регулярно проводити самоконтроль концентрації глюкози крові. Похідні сульфонілсечовини можуть спричинити гемолітичну анемію у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Оскільки гліклазид є похідним сульфонілсечовини, необхідно бути обережним при його призначенні пацієнтам з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Потрібно оцінити можливість призначення гіпоглікемічного препарату іншої групи.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
У зв'язку з можливим розвитком гіпоглікемії при застосуванні гліклазиду пацієнти повинні бути поінформовані про симптоми гіпоглікемії та повинні бути обережними під час керування транспортними засобами або виконання роботи, що потребує високої швидкості фізичних та психічних реакцій, особливо на початку терапії.
Умови зберіганняВ оригінальній упаковці виробника за температури не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиРекомендовану дозу гліклазиду слід приймати внутрішньо, 1 раз на добу, переважно під час сніданку. Добова доза може становити від 30 мг до 120 мг на один прийом. Рекомендується проковтнути таблетку цілком, не розжовуючи та не подрібнюючи. При пропущенні одного або більше прийомів гліклазиду не можна приймати більш високу дозу наступного прийому, пропущену дозу слід прийняти наступного дня. Як і щодо інших гіпоглікемічних лікарських засобів, дозу препарату у кожному випадку необхідно підбирати індивідуально, залежно від концентрації глюкози крові та показника HbAlc.
Початкова доза
Початкова рекомендована доза (у тому числі для пацієнтів похилого віку > 65 років) гліклазиду пролонгованої дії 30 мг на добу (1 таблетка гліклазиду пролонгованої дії 30 мг або 1/2 таблетки гліклазиду пролонгованої дії 60 мг). У разі адекватного контролю препарат у цій дозі може використовуватись для підтримуючої терапії.
При неадекватному глікемічному контролі, добова доза гліклазиду може бути послідовно збільшена до 60 мг, 90 мг або 120 мг. Підвищення дози можливе не раніше ніж через 1 місяць терапії препаратом у раніше призначеній дозі. Виняток становлять пацієнти, у яких концентрація глюкози не знизилася після 2-х тижнів терапії. У таких випадках дозу препарату можна збільшити через 2 тижні після початку прийому. Максимальна добова доза препарату, що рекомендується, становить 120 мг.
Перехід від терапії гліклазидом таблетки з негайним вивільненням 80 мг до терапії гліклазидом таблетки пролонгованої дії:
1 таблетка гліклазиду з негайним вивільненням 80 мг може бути замінена 1 таблеткою гліклазиду пролонгованої дії 30 мг або 1/2 таблетки гліклазиду пролонгованої дії 60 мг. При переведенні пацієнтів від терапії гліклазидом (таблетки з негайним вивільненням) 80 мг на терапію гліклазидом рекомендується ретельний контроль глікему.
Перехід від терапії іншим гіпоглікемічним лікарським засобом до терапії гліклазидом:
Гліклазид може застосовуватися замість іншого гіпоглікемічного лікарського засобу для прийому внутрішньо. При переведенні на гліклазид пацієнтів, які отримують інші гіпоглікемічні препарати для прийому внутрішньо, слід враховувати їхню дозу та період напіввиведення. Як правило, перехідного періоду при цьому не потрібне. Початкова доза гліклазиду пролонгованої дії повинна становити 30 мг (1 таблетка гліклазиду пролонгованої дії 30 мг або 1/2 таблетки гліклазиду пролонгованої дії 60 мг), а потім повинна титруватися залежно від концентрації глюкози крові. При заміні гліклазидом пролонгованої дії похідних сульфонілсечовини з тривалим періодом напіввиведення для уникнення гіпоглікемії, спричиненої адитивним ефектом двох гіпоглікемічних засобів, можна припинити їх прийом на кілька днів.
Комбінований прийом з іншим гіпоглікемічним лікарським засобом:
Гліклазид може застосовуватися у поєднанні з бігуанідами, інгібіторами альфа-глюкозидази або інсуліном. При неадекватному глікемічному контролі слід додатково призначити інсулінотерапію з проведенням ретельного медичного контролю.
Пацієнти похилого віку
Корекція дози гліклазиду для пацієнтів віком від 65 років не потрібна.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Результати клінічних досліджень показали, що корекції дози препарату у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості не потрібні. Рекомендується проведення ретельного медичного контролю.
Пацієнти з ризиком розвитку гіпоглікемії
У пацієнтів, що належать до групи ризику розвитку гіпоглікемії (недостатнє або незбалансоване харчування, тяжкі або погано компенсовані ендокринні розлади - гіпофізарна та наднирникова недостатність, гіпотиреоз, відміна глюкокортикостероїдів після їх тривалого прийому та/або прийому серцево-судинної системи – тяжка ішемічна хвороба серця, тяжкий атеросклероз сонних артерій, поширений атеросклероз), рекомендується використовувати мінімальну дозу (30 мг) гліклазиду пролонгованої дії.
Профілактика ускладнень цукрового діабету
Для досягнення інтенсивного глікемічного контролю можна поступово збільшувати дозу гліклазиду до 120 мг/добу на додаток до дієти та фізичних вправ до досягнення цільового рівня HbAlc. Слід пам'ятати про ризик розвитку гіпоглікемії. Крім того, до терапії можна додати інші гіпоглікемічні лікарські засоби, наприклад, метформін, інгібітор альфа-глюкозидази, похідне тіазолідиндіона або інсулін.
Діти та підлітки віком до 18 років
Дані щодо ефективності та безпеки застосування гліклазиду у дітей та підлітків віком до 18 років відсутні.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Голда мв таб с модифвысв 60мг 30 шт производится компанией ФАРМАСИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Голда мв таб с модифвысв 60мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Голда мв таб с модифвысв 60мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Глидиаб мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт Глидиаб мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт, Глидиаб таб 80мг 60 шт Глидиаб таб 80мг 60 шт, Гликлазид канон таб пролонг. 30мг 30 шт Гликлазид канон таб пролонг. 30мг 30 шт, Гликлазид канон таб пролонг. 30мг 60 шт Гликлазид канон таб пролонг. 30мг 60 шт, Гликлазид канон таб пролонг. 60мг 30 шт Гликлазид канон таб пролонг. 60мг 30 шт, Гликлазид мв-вертекс таб пролонг. 60мг 30 шт Гликлазид мв-вертекс таб пролонг. 60мг 30 шт, Гликлазид мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт озон Гликлазид мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт озон, Гликлазид мв таб с модиф.высв. 60мг 30 шт озон Гликлазид мв таб с модиф.высв. 60мг 30 шт озон, Гликлазид мв фармстандарт таб пролонг. 30мг 60 шт Гликлазид мв фармстандарт таб пролонг. 30мг 60 шт, Гликлазид мв фармстандарт таб пролонг. 60мг 30 шт Гликлазид мв фармстандарт таб пролонг. 60мг 30 шт, Гликлазид-сз таб пролонг. 60мг 30 шт Гликлазид-сз таб пролонг. 60мг 30 шт, Голда мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт Голда мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт, Диабеталонг таб пролонг. 30мг 60 шт Диабеталонг таб пролонг. 30мг 60 шт, Диабеталонг таб пролонг. 60мг 30 шт Диабеталонг таб пролонг. 60мг 30 шт, Диабетон мв таб с модиф.высв. 60мг 30 шт Диабетон мв таб с модиф.высв. 60мг 30 шт, Диабефарм мв таб пролонг. 60мг 30 шт Диабефарм мв таб пролонг. 60мг 30 шт, Диабефарм мв таб пролонг.высв. 30мг 60 шт Диабефарм мв таб пролонг.высв. 30мг 60 шт, Диабефарм мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт Диабефарм мв таб с модиф.высв. 30мг 60 шт, Диабефарм таб 80мг 60 шт Диабефарм таб 80мг 60 шт.
Пока нет комментариев