Глимекомб таб 40мг+500мг 60 шт
Топ продаж
Суперцена
Глимекомб - це комбінований гіпоглікемічний засіб, який складається з гліклазиду та метформіну. Він допомагає знизити рівень глюкози в крові, покращує чутливість тканин до інсуліну та має позапанкретичні ефекти. Глімекомб також зменшує ризик розвитку мікротромбозу та атеросклерозу, а при діабетичній нефропатії знижує протеїнурію. Крім того, він не призводить до збільшення маси тіла та не викликає гіперінсулінемії.
Глимекомб таб 40мг+500мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: метформіну гідрохлорид у перерахуванні на 100 % речовину-500 мг, гліклазид у перерахунку на 100 % речовину-40 мг;
Сорбітол
, повідон, кроскармеллоза натрію, магнію стеарат.
Опис:
Пігулки від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком. Допускається наявність «мармуровості».
Форма випуску:
Пігулки 40 мг + 500 мг. По 30, 60 або 120 таблеток у флаконі для лікарських засобів із пластику. По 10 або 20 таблеток у контурній комірковій упаковці. Кожен флакон або 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, або 5 контурних коміркових упаковок по 20 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до метформіну, гліклазиду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до допоміжних речовин; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; гіпоглікемія; тяжкі порушення функції нирок; гострі стани, що можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок; гострі чи хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева чи дихальна недостатність, нещодавній інфаркт міокарда, шок; печінкова недостатність; порфірія; вагітність, період грудного вигодовування; одночасний прийом міконазолу; інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, які потребують інсулінотерапії; хронічний алкоголізм; гостра алкогольна інтоксикація; лактоацидоз (у тому числі в анамнезі); застосування протягом не менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісної контрастної речовини; дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 кал/добу).
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.
З обережністю
Лихоманковий синдром, надниркова недостатність, гіпофункція передньої частки гіпофіза, захворювання щитовидної залози з порушенням її функції.
Дозування40 мг+500 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої терапії метформіном або гліклазидом.
Заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та гліклазидом) у хворих на цукровий діабет 2 типу зі стабільним і добре контрольованим рівнем глюкози крові.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПідсилюють гіпоглікемічну дію препарату інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл, еналаприл), блокатори Н2-гістамінових рецепторів (циметидин), протигрибкові лікарські засоби (міконазол, флуконазол), нестероїдні протизапальні препарати (НПВП брати (клофібрат, безафібрат ), протитуберкульозні (етіонамід), саліцилати, антикоагулянти кумаринового ряду, анаболічні стероїди, бета-адреноблокатори, інгібітори моноамінооксидази, сульфаніламіди тривалої дії, циклофосфамід, хлорамфенікол, фенфнелін , теофілін, блокатори канальцевої секреції, резерпін, бромокриптин. , дизопірамід, піридоксин, інші гіпоглікемічні препарати (акарбоза, бігуаніди, інсулін та ін.), алопуринол,окситетрациклін.
Послаблюють ефект барбітурати, глюкокортикостероїди, адреноміметики (епінефрін, клонідин), протиепілептичні препарати (фенітоїн), блокатори «повільних» кальцієвих каналів, інгібітори карбоангідрази (ацетазоламід), тиазидні діуретики, фен, даназол, діазоксид, ізоніазид , морфін, ритодрин, сальбутамол, тербуталін, глюкагон, рифампіцин, гормони щитовидної залози, солі літію, у високих дозахнікотінова кислота, хлорпромазин, пероральні контрацептиви та естрогени.
Підвищує ризик розвитку шлуночковий екстрасистол і на тлі серцевих глікозидів.
Лікарські засоби, що гнітять кістковомозкове кровотворення, збільшують ризик мієлосупресії.
Етанол посилює ймовірність розвитку лактоацидозу.
Метформін зменшує максимальну концентрацію в крові (C max ) та Т 1/4 фуросеміду на 31 та 42,3 % відповідно. Фуросемід збільшує max метформіну на 22%.
Ніфедипін підвищує абсорбцію, C max, уповільнює виведення метформіну.
Катіонні лікарські засоби (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, тріамтерен і ванкоміцин), що секретуються в канальцях, конкурують за тубулярні транспортні системи і при тривалій терапії можуть збільшити Cmax метформіну на 60%.
ПередозуванняПередозування або наявність факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін. При появі симптомів лактоацидозу слід припинити прийом препарату. Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування є гемодіаліз. Передозування також може призвести до розвитку гіпоглікемії через наявність у складі препарату гліклазиду. При гіпоглікемії легкої чи середньої тяжкості глюкозу (декстрозу) чи розчин цукру приймають внутрішньо. У разі тяжкої гіпоглікемії (втрата свідомості) вводять внутрішньовенно 40% розчин декстрози (глюкози) або глюкагон внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно. Після відновлення свідомості хворому необхідно дати їжу, багату на вуглеводи,
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування комбінований (бігуанід + препарат групи сульфонілсечовини).
Фармакодинаміка:
Глімекомб® є фіксованою комбінацією двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: гліклазиду та метформіну. Має панкреатичним та позапанкретичним ефектами.
Гліклазид стимулює секрецію інсуліну підшлунковою залозою, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. Стимулює активність внутрішньоклітинних ферментів – м'язової глікогенсинтетази. Відновлює ранній пік секреції інсуліну, скорочує проміжок часу від моменту їди до початку секреції інсуліну, знижує постпрандіальну гіперглікемію. Крім впливу на вуглеводний обмін, впливає на мікроциркуляцію, зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, затримує розвиток пристінкового тромбозу, нормалізує проникність судин і перешкоджає розвитку мікротромбозу та атеросклерозу, відновлює процес фізіологічного пристінного реакції. патіях. Уповільнює розвиток діабетичної ретинопатії на непроліферативній стадії; при діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування відзначається достовірне зниження протеїнурії. Не призводить до збільшення маси тіла, оскільки надає переважну дію на ранній пік інсуліносекреції та не викликає гіперінсулінемії; сприяє зниженню маси тіла у опасистих пацієнтів при дотриманні відповідної дієти.
Метформін відноситься до групи бігуанідів. Знижує концентрацію глюкози в крові шляхом пригнічення глюконеогенезу в печінці, зменшення всмоктування глюкози із шлунково-кишкового тракту та підвищення її утилізації у тканинах. Знижує концентрацію в сироватці крові тригліцеридів, холестерину та ліпопротеїнів низької щільності (визначаються натще) і не змінює концентрацію ліпопротеїнів інших щільностей. Сприяє стабілізації чи зниженню маси тіла. За відсутності в крові інсуліну терапевтичний ефект не виявляється. Гіпоглікемічних реакцій не викликає. Покращує фібринолітичні властивості крові за рахунок пригнічення інгібітору активатора профібринолізину (плазміногену) тканинного типу.
Фармакокінетика:
Гліклазід. Абсорбція – висока. Після перорального прийому 40 мг максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-3 години і становить 2-3 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми-85-97 %.
Період напіввиведення-8-20 год. Метаболізується в печінці. Виводиться переважно у вигляді метаболітів нирками – 70 %, через кишечник – 12 %. В осіб похилого віку клінічно значимих змін фармакокінетичних параметрів немає. Метформін. Абсорбція - 48-52%. Швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Абсолютна біодоступність (натщесерце) становить 50-60%, прийом з їжею знижує максимальну концентрацію на 40% і уповільнює її досягнення на 35 хв.
Концентрація в плазмі досягається через 1,81-2,69 год і не перевищує 1 мкг/мл. Зв'язок з білками плазми – незначний, здатний накопичуватися в еритроцитах. Період напіввиведення-6,2 год.
Виводиться нирками, переважно у незміненому вигляді (клубочкова фільтрація та канальцева секреція) та через кишечник (до 30 %).
Вагітність та годування груддюУ період вагітності застосування препарату Глімекомб протипоказано. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому Глімекомбу, препарат повинен бути відмінений та призначена інсулінотерапія.
Глімекомб протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки препарат здатний проникати в грудне молоко. У цьому випадку необхідно перейти на інсулінотерапію або припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку обміну речовин: при порушенні режиму дозування та неадекватній дієті – гіпоглікемія (головний біль, відчуття втоми, почуття голоду, підвищене потовиділення, різка слабкість, серцебиття, запаморочення, порушення координації рухів, тимчасові неврологічні розлади; при прогресуванні гіпоглікемії можлива свідомості); в окремих випадках – лактоацидоз (слабкість, міалгія, респіраторні порушення, сонливість, біль у животі, гіпотермія, зниження артеріального тиску, рефлекторна брадіаритмія).
З боку системи травлення: диспепсія (нудота, діарея, відчуття тяжкості в епігастрії, «металевий» присмак у роті), зниження апетиту – вираженість знижується при прийомі препарату під час їжі; рідко – ураження печінки (гепатит, холестатична жовтяниця – вимагає відміни препарату, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, лужної фосфатази).
З боку органів кровотворення: рідко – пригнічення кістковомозкового кровотворення (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія).
Алергічні реакції: свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип.
У випадках виникнення побічних ефектів слід зменшити дозу або препарат тимчасово відмінити.
Інші: порушення зору.
Загальні побічні ефекти похідних сульфонілсечовини: еритропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія, алергічний васкуліт; життєзагрозлива печінкова недостатність.
особливі вказівкиЛікування препаратом Глімекомб проводять тільки в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Необхідно регулярно контролювати вміст глюкози в крові натще і після їди, особливо в перші дні лікування препаратом.
Глімекомб® може бути призначений тільки пацієнтам, які отримують регулярне харчування, що обов'язково включає сніданки, що забезпечує достатнє надходження вуглеводів.
При призначенні препарату слід враховувати, що внаслідок прийому похідних сульфонілсечовини може розвиватися гіпоглікемія, причому у деяких випадках – у тяжкій та тривалій формі, яка потребує госпіталізації та введення глюкози протягом кількох днів. Гіпоглікемія частіше розвивається при низькокалорійній дієті, після тривалих чи енергійних фізичних вправ, після вживання алкоголю або під час прийому кількох гіпоглікемічних препаратів одночасно.
Щоб уникнути розвитку гіпоглікемії необхідний ретельний та індивідуальний підбір доз, а також подання пацієнту повної інформації про запропоноване лікування.
При фізичній та емоційній перенапрузі, при зміні режиму харчування необхідна корекція дози Глімекомбу®.
Особливо чутливі до дії гіпоглікемічних препаратів: особи похилого віку; пацієнти, які не одержують збалансованого харчування, із загальним ослабленим станом; хворі, які страждають на гіпофізарно-наднирникову недостатність. Бета-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин можуть маскувати клінічні прояви гіпоглікемії.
Слід попередити пацієнтів про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому етанолу, нестероїдних протизапальних засобів, при голодуванні.
Великі хірургічні втручання та травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів та призначення інсулінотерапії. Під час лікування необхідний контроль функції нирок; визначення лактату в плазмі слід проводити не рідше 2 разів на рік, а також при появі міалгії.
Розвиток лактоацидозу потребує припинення лікування.
За 48 годин до хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом Глімекомбу слід припинити; Лікування рекомендується відновити через 48 год.
На тлі терапії препаратом Глімекомб® хворому необхідно відмовитись від вживання алкоголю та/або містять етанол препаратів та харчових продуктів.
У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо, під час або відразу після їди. Доза препарату визначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта, залежно від рівня глюкози крові.
Зазвичай початкова доза становить 1-3 таблетки на добу з добором дози до досягнення стійкої компенсації захворювання.
Зазвичай препарат приймають 2 рази на добу (вранці та ввечері). Максимальна добова доза становить 5 таблеток.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Глимекомб таб 40мг+500мг 60 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: метформіну гідрохлорид у перерахуванні на 100 % речовину-500 мг, гліклазид у перерахунку на 100 % речовину-40 мг;
Сорбітол
, повідон, кроскармеллоза натрію, магнію стеарат.
Опис:
Пігулки від білого до білого з кремуватим або жовтуватим відтінком кольору, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком. Допускається наявність «мармуровості».
Форма випуску:
Пігулки 40 мг + 500 мг. По 30, 60 або 120 таблеток у флаконі для лікарських засобів із пластику. По 10 або 20 таблеток у контурній комірковій упаковці. Кожен флакон або 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, або 5 контурних коміркових упаковок по 20 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до метформіну, гліклазиду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до допоміжних речовин; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; гіпоглікемія; тяжкі порушення функції нирок; гострі стани, що можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок; гострі чи хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева чи дихальна недостатність, нещодавній інфаркт міокарда, шок; печінкова недостатність; порфірія; вагітність, період грудного вигодовування; одночасний прийом міконазолу; інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, які потребують інсулінотерапії; хронічний алкоголізм; гостра алкогольна інтоксикація; лактоацидоз (у тому числі в анамнезі); застосування протягом не менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісної контрастної речовини; дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 кал/добу).
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.
З обережністю
Лихоманковий синдром, надниркова недостатність, гіпофункція передньої частки гіпофіза, захворювання щитовидної залози з порушенням її функції.
Дозування40 мг+500 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої терапії метформіном або гліклазидом.
Заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та гліклазидом) у хворих на цукровий діабет 2 типу зі стабільним і добре контрольованим рівнем глюкози крові.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПідсилюють гіпоглікемічну дію препарату інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл, еналаприл), блокатори Н2-гістамінових рецепторів (циметидин), протигрибкові лікарські засоби (міконазол, флуконазол), нестероїдні протизапальні препарати (НПВП брати (клофібрат, безафібрат ), протитуберкульозні (етіонамід), саліцилати, антикоагулянти кумаринового ряду, анаболічні стероїди, бета-адреноблокатори, інгібітори моноамінооксидази, сульфаніламіди тривалої дії, циклофосфамід, хлорамфенікол, фенфнелін , теофілін, блокатори канальцевої секреції, резерпін, бромокриптин. , дизопірамід, піридоксин, інші гіпоглікемічні препарати (акарбоза, бігуаніди, інсулін та ін.), алопуринол,окситетрациклін.
Послаблюють ефект барбітурати, глюкокортикостероїди, адреноміметики (епінефрін, клонідин), протиепілептичні препарати (фенітоїн), блокатори «повільних» кальцієвих каналів, інгібітори карбоангідрази (ацетазоламід), тиазидні діуретики, фен, даназол, діазоксид, ізоніазид , морфін, ритодрин, сальбутамол, тербуталін, глюкагон, рифампіцин, гормони щитовидної залози, солі літію, у високих дозахнікотінова кислота, хлорпромазин, пероральні контрацептиви та естрогени.
Підвищує ризик розвитку шлуночковий екстрасистол і на тлі серцевих глікозидів.
Лікарські засоби, що гнітять кістковомозкове кровотворення, збільшують ризик мієлосупресії.
Етанол посилює ймовірність розвитку лактоацидозу.
Метформін зменшує максимальну концентрацію в крові (C max ) та Т 1/4 фуросеміду на 31 та 42,3 % відповідно. Фуросемід збільшує max метформіну на 22%.
Ніфедипін підвищує абсорбцію, C max, уповільнює виведення метформіну.
Катіонні лікарські засоби (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин, тріамтерен і ванкоміцин), що секретуються в канальцях, конкурують за тубулярні транспортні системи і при тривалій терапії можуть збільшити Cmax метформіну на 60%.
ПередозуванняПередозування або наявність факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін. При появі симптомів лактоацидозу слід припинити прийом препарату. Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування є гемодіаліз. Передозування також може призвести до розвитку гіпоглікемії через наявність у складі препарату гліклазиду. При гіпоглікемії легкої чи середньої тяжкості глюкозу (декстрозу) чи розчин цукру приймають внутрішньо. У разі тяжкої гіпоглікемії (втрата свідомості) вводять внутрішньовенно 40% розчин декстрози (глюкози) або глюкагон внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно. Після відновлення свідомості хворому необхідно дати їжу, багату на вуглеводи,
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування комбінований (бігуанід + препарат групи сульфонілсечовини).
Фармакодинаміка:
Глімекомб® є фіксованою комбінацією двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: гліклазиду та метформіну. Має панкреатичним та позапанкретичним ефектами.
Гліклазид стимулює секрецію інсуліну підшлунковою залозою, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну. Стимулює активність внутрішньоклітинних ферментів – м'язової глікогенсинтетази. Відновлює ранній пік секреції інсуліну, скорочує проміжок часу від моменту їди до початку секреції інсуліну, знижує постпрандіальну гіперглікемію. Крім впливу на вуглеводний обмін, впливає на мікроциркуляцію, зменшує адгезію та агрегацію тромбоцитів, затримує розвиток пристінкового тромбозу, нормалізує проникність судин і перешкоджає розвитку мікротромбозу та атеросклерозу, відновлює процес фізіологічного пристінного реакції. патіях. Уповільнює розвиток діабетичної ретинопатії на непроліферативній стадії; при діабетичній нефропатії на фоні тривалого застосування відзначається достовірне зниження протеїнурії. Не призводить до збільшення маси тіла, оскільки надає переважну дію на ранній пік інсуліносекреції та не викликає гіперінсулінемії; сприяє зниженню маси тіла у опасистих пацієнтів при дотриманні відповідної дієти.
Метформін відноситься до групи бігуанідів. Знижує концентрацію глюкози в крові шляхом пригнічення глюконеогенезу в печінці, зменшення всмоктування глюкози із шлунково-кишкового тракту та підвищення її утилізації у тканинах. Знижує концентрацію в сироватці крові тригліцеридів, холестерину та ліпопротеїнів низької щільності (визначаються натще) і не змінює концентрацію ліпопротеїнів інших щільностей. Сприяє стабілізації чи зниженню маси тіла. За відсутності в крові інсуліну терапевтичний ефект не виявляється. Гіпоглікемічних реакцій не викликає. Покращує фібринолітичні властивості крові за рахунок пригнічення інгібітору активатора профібринолізину (плазміногену) тканинного типу.
Фармакокінетика:
Гліклазід. Абсорбція – висока. Після перорального прийому 40 мг максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-3 години і становить 2-3 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми-85-97 %.
Період напіввиведення-8-20 год. Метаболізується в печінці. Виводиться переважно у вигляді метаболітів нирками – 70 %, через кишечник – 12 %. В осіб похилого віку клінічно значимих змін фармакокінетичних параметрів немає. Метформін. Абсорбція - 48-52%. Швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Абсолютна біодоступність (натщесерце) становить 50-60%, прийом з їжею знижує максимальну концентрацію на 40% і уповільнює її досягнення на 35 хв.
Концентрація в плазмі досягається через 1,81-2,69 год і не перевищує 1 мкг/мл. Зв'язок з білками плазми – незначний, здатний накопичуватися в еритроцитах. Період напіввиведення-6,2 год.
Виводиться нирками, переважно у незміненому вигляді (клубочкова фільтрація та канальцева секреція) та через кишечник (до 30 %).
Вагітність та годування груддюУ період вагітності застосування препарату Глімекомб протипоказано. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому Глімекомбу, препарат повинен бути відмінений та призначена інсулінотерапія.
Глімекомб протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки препарат здатний проникати в грудне молоко. У цьому випадку необхідно перейти на інсулінотерапію або припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку обміну речовин: при порушенні режиму дозування та неадекватній дієті – гіпоглікемія (головний біль, відчуття втоми, почуття голоду, підвищене потовиділення, різка слабкість, серцебиття, запаморочення, порушення координації рухів, тимчасові неврологічні розлади; при прогресуванні гіпоглікемії можлива свідомості); в окремих випадках – лактоацидоз (слабкість, міалгія, респіраторні порушення, сонливість, біль у животі, гіпотермія, зниження артеріального тиску, рефлекторна брадіаритмія).
З боку системи травлення: диспепсія (нудота, діарея, відчуття тяжкості в епігастрії, «металевий» присмак у роті), зниження апетиту – вираженість знижується при прийомі препарату під час їжі; рідко – ураження печінки (гепатит, холестатична жовтяниця – вимагає відміни препарату, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, лужної фосфатази).
З боку органів кровотворення: рідко – пригнічення кістковомозкового кровотворення (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія).
Алергічні реакції: свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип.
У випадках виникнення побічних ефектів слід зменшити дозу або препарат тимчасово відмінити.
Інші: порушення зору.
Загальні побічні ефекти похідних сульфонілсечовини: еритропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія, алергічний васкуліт; життєзагрозлива печінкова недостатність.
особливі вказівкиЛікування препаратом Глімекомб проводять тільки в поєднанні з низькокалорійною дієтою з малим вмістом вуглеводів. Необхідно регулярно контролювати вміст глюкози в крові натще і після їди, особливо в перші дні лікування препаратом.
Глімекомб® може бути призначений тільки пацієнтам, які отримують регулярне харчування, що обов'язково включає сніданки, що забезпечує достатнє надходження вуглеводів.
При призначенні препарату слід враховувати, що внаслідок прийому похідних сульфонілсечовини може розвиватися гіпоглікемія, причому у деяких випадках – у тяжкій та тривалій формі, яка потребує госпіталізації та введення глюкози протягом кількох днів. Гіпоглікемія частіше розвивається при низькокалорійній дієті, після тривалих чи енергійних фізичних вправ, після вживання алкоголю або під час прийому кількох гіпоглікемічних препаратів одночасно.
Щоб уникнути розвитку гіпоглікемії необхідний ретельний та індивідуальний підбір доз, а також подання пацієнту повної інформації про запропоноване лікування.
При фізичній та емоційній перенапрузі, при зміні режиму харчування необхідна корекція дози Глімекомбу®.
Особливо чутливі до дії гіпоглікемічних препаратів: особи похилого віку; пацієнти, які не одержують збалансованого харчування, із загальним ослабленим станом; хворі, які страждають на гіпофізарно-наднирникову недостатність. Бета-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин можуть маскувати клінічні прояви гіпоглікемії.
Слід попередити пацієнтів про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому етанолу, нестероїдних протизапальних засобів, при голодуванні.
Великі хірургічні втручання та травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів та призначення інсулінотерапії. Під час лікування необхідний контроль функції нирок; визначення лактату в плазмі слід проводити не рідше 2 разів на рік, а також при появі міалгії.
Розвиток лактоацидозу потребує припинення лікування.
За 48 годин до хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом Глімекомбу слід припинити; Лікування рекомендується відновити через 48 год.
На тлі терапії препаратом Глімекомб® хворому необхідно відмовитись від вживання алкоголю та/або містять етанол препаратів та харчових продуктів.
У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат застосовують внутрішньо, під час або відразу після їди. Доза препарату визначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта, залежно від рівня глюкози крові.
Зазвичай початкова доза становить 1-3 таблетки на добу з добором дози до досягнення стійкої компенсації захворювання.
Зазвичай препарат приймають 2 рази на добу (вранці та ввечері). Максимальна добова доза становить 5 таблеток.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Глимекомб таб 40мг+500мг 60 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Глимекомб таб 40мг+500мг 60 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Глимекомб таб 40мг+500мг 60 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Пока нет комментариев