Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Глибенкламид+метформин таблетки є гіпоглікемічним засобом для перорального застосування, який складається з комбінації метформіну та глібенкламіду. Метформін знижує вміст як базальної, так і постпрандіальної глюкози в плазмі, не стимулюючи секрецію інсуліну. Глібенкламід стимулює секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. Комбінація двох засобів має синергічний ефект щодо зниження вмісту глюкози у крові. Таблетки мають високу біодоступність і не впливають на біодоступність метформіну та глібенкламіду окремо.
Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: глібенкламід – 2,5 мг, метформін гідрохлорид – 500,0 мг.
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна – 80,0 мг, кроскармеллоза натрію – 30,0 мг, повідон-К25 – 54,0 мг, магнію стеарат – 3,5 мг.
Склад оболонки:
Гіпромелоза – 8,4 мг, макрогол-4000 – 2,1 мг, титану діоксид – 4,3 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0,2 мг.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору або світло-жовтого з коричневим відтінком кольору.
На поперечному розрізі таблетки видно два шари: ядро майже білого кольору та плівкова оболонка.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 2,5 мг + 500 мг.
По 5, 10, 25 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100 або 120 таблеток у банки з поліетилентерефталату або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого з розкриттям. -Повернути» або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 або 12 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до допоміжних речовин.
-Цукровий діабет 1 типу.
-Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома.
-Ніркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв).
-Лейкопенія.
-Тяжка недостатність кори надниркових залоз.
-гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок.
-Застосування протягом менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісної контрастної речовини.
-гострі або хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева або дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок.
-Печникова недостатність.
-Порфірія.
-Вагітність, період грудного вигодовування.
-Дитячий вік до 18 років.
-одночасний прийом міконазолу.
-Великі хірургічні операції та травми, коли показано проведення інсулінотерапії (див. розділ «Особливі вказівки»).
-Порушення всмоктування їжі та лікарських препаратів у шлунково-кишковому тракті (у тому числі, кишкова непрохідність, парез кишечника).
-Хронічний алкоголізм, гостра алкогольна інтоксикація.
-Лактоацидоз (у т. ч. в анамнезі).
-Дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу).
-одночасне застосування з бозентаном.
З обережністю
В осіб віком понад 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу; при пропасному синдромі, захворюваннях щитовидної залози (з порушенням функції), недостатності функції передньої частки гіпофіза або кори надниркових залоз; у пацієнтів похилого віку через небезпеку розвитку гіпоглікемії; при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; у перші тижні лікування (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії); за наявності факторів ризику розвитку гіпоглікемії.
Дозування2,5 мг+500 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у дорослих:
-при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини;
-Для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та похідним сульфонілсечовини) у пацієнтів зі стабільним та добре контрольованим рівнем глікемії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми).
Пов'язані із застосуванням метформіну
Йодвмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до і протягом 48 годин після внутрішньовенного введення контрастних засобів, що містять йод.
Нерекомендовані комбінації
Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини
Алкоголь: дуже рідко спостерігається дисульфірамоподібна реакція (непереносимість алкоголю) при одночасному прийомі алкоголю та глибенкламіду.
Прийом алкоголю може збільшувати гіпоглікемічну дію (за допомогою пригнічення компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом слід уникати прийому алкоголю та лікарських засобів, що містять етанол.
Фенілбутазон підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини у місцях зв'язування з білком та/або зменшуючи їх виведення). Переважно застосовувати інші протизапальні засоби, що виявляють менші взаємодії, або попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю рівня глікемії; при необхідності слід скоригувати дозу при сумісному застосуванні протизапального засобу та після його припинення.
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бозентан у комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотоксичної дії. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду. Не рекомендується одночасне застосування цих препаратів.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Алкоголь: ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у разі голодування, недостатнього харчування чи печінкової недостатності. У період лікування препаратом слід уникати прийому алкоголю та лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, що вимагають обережності
Пов'язані із застосуванням усіх гіпоглікемічних засобів
Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг на добу) спричинює підвищення рівня глікемії (знижуючи секрецію інсуліну).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу препарату при одночасному застосуванні з нейролептиками та після припинення їх застосування.
Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові вмісту глюкози, що іноді супроводжується кетозом (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу препарату при одночасному застосуванні з кортикостероїдами та після припинення їх застосування.
Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом та при припиненні прийому останнього потрібна корекція дози препарату під контролем рівня глікемії.
Бета2-адреноміметики: за рахунок стимуляції бета2-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові.
Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; можливе переведення на інсулінотерапію.
Діуретики: збільшення вмісту глюкози у крові.
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; може знадобитися корекція дози препарату при одночасному застосуванні з діуретиками та після припинення їх застосування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування інгібіторів АПФ сприяє зниженню вмісту глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ та після припинення їх застосування.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Діуретики: лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, спричиненої прийомом діуретиків, особливо «петльових».
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бета-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин та симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: відчуття серцебиття та тахікардію; більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку та тяжкість гіпоглікемії.
Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові, особливо на початку лікування.
Флуконазол: збільшення Т1/2 глібенкламіду з можливим розвитком гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові; може бути потрібна корекція дози препарату в ході одночасного застосування з флуконазолом і після припинення його застосування.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги:
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Десмопресин: Глібенкламід + Метформін може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину.
Антибактеріальні лікарські засоби (ЛЗ) із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори моноаміноксидази, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ із групи фібратів, дизопірамід – ризик розвитку гіпоглікемії на фоні застосування глиб.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії через наявність глібенкламіду у складі препарату.
Легкі та помірні симптоми гіпоглікемії без втрати свідомості та неврологічних проявів можуть бути скориговані негайним вживанням цукру. Необхідно виконати коригування дози та/або змінити режим живлення. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у пацієнтів з цукровим діабетом, що супроводжуються комою, судомами або іншими неврологічними розладами, потребує надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне введення розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта. Після відновлення свідомості необхідно дати пацієнту їжу, багату на легкозасвоювані вуглеводи (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії).
Тривале передозування або наявність сполучених факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін.
Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у клініці. Найбільш ефективним методом, що дозволяє виводити лактат та метформін, є гемодіаліз.
Кліренс глибенкламіду в плазмі може збільшуватися у пацієнтів із захворюваннями печінки. Оскільки глібенкламід активно зв'язується з білками крові, він не виводиться при діалізі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування (похідне сульфонілсечовини II покоління + бігуанід) Код АТХ: А10ВD02
Фармакодинаміка:
Препарат являє собою фіксовану комбінацію двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: метформіну та глибенкладу. Метформін відноситься до групи бігуанідів і знижує вміст як базальної, так і постпрандіальної глюкози в плазмі. Метформін не стимулює секрецію інсуліну і у зв'язку з цим не викликає гіпоглікемії. Має 3 механізми дії:
-знижує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
-Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами у м'язах;
-Затримує всмоктування глюкози у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ).
Метформін також сприятливо впливає на ліпідний склад крові, знижуючи концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та тригліцеридів.
Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Вміст глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. Метформін та глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект щодо зниження вмісту глюкози у крові.
Фармакокінетика:
Глібенкламід
Абсорбція
При прийомі внутрішньо абсорбція із ШКТ становить більше 95%. Максимальна концентрація (Сmax) у плазмі досягається приблизно за 4 год
.
Зв'язок із білками плазми становить 99%. Об'єм розподілу – близько 10 л.
Метаболізм та виведення
Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться нирками (40%) та через кишечник (60%). Період напіввиведення (Т1/2) – від 4 до 11 год.
Метформін
Абсорбція
Після прийому внутрішньо метформін абсорбується із ШКТ досить повно, Сmax у плазмі крові досягається протягом 2,5 год. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%.
Метформін швидко розподіляється
в тканинах, практично не зв'язується з білками плазми.
Метаболізм
Піддається метаболізму дуже слабкою мірою і виводиться нирками. Приблизно 20-30% метформіну виводиться через кишечник у незміненому вигляді. Т1/2 становить у середньому 6,5 год.
При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується, так само, як і кліренс креатиніну, при цьому Т1/2 збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі крові.
Поєднання метформіну і глібенкламіду в одній таблетці має ту ж біодоступність, що і при одночасному прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід окремо. На біодоступність метформіну в поєднанні з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду. Однак швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату протипоказане під час вагітності. Пацієнтка повинна бути попереджена про те, що в період лікування препаратом Глібенкламід + Метформін необхідно інформувати лікаря про заплановану вагітність та про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому препарату Глібенкламід + Метформін, препарат повинен бути скасований, та призначена інсулінотерапія.
Препарат Глібенкламід + Метформін протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про здатність глибенкламіду проникати у грудне молоко.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів препарату розцінюється наступним чином: дуже часті: >1/10; часті: >1/100, <1/10; нечасті: >1/1000, <1/100; рідкісні: >1/10000, <1/1000; дуже рідкісні: <1/10000; частота не відома: не можуть оцінюватися за наявних даних.
-Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко: лейкопенія та тромбоцитопенія; дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія (дані небажані явища зникають після відміни препарату).
-Порушення з боку імунної системи: дуже рідко: анафілактичний шок; реакції перехресної гіперчутливості до сульфонамідів та їх похідних
-Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто: гіпоглікемія (симптоми: головний біль, почуття голоду, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збуджений стан, агресія, порушення концентрації уваги та психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мови , порушення зору, тремор, параліч та парестезія, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія). Через компенсаторні реакції, спричинені гіпоглікемією, може виникати підвищене потовиділення, відчуття страху, тахікардія, артеріальна гіпертензія, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмія. Останні симптоми можуть бути відсутніми, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, у разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну,
Рідко: печінкова чи шкірна порфірія; дуже рідко: лактоацидоз; зниження всмоктування вітаміну В12 при тривалому застосуванні метформіну, що супроводжується зниженням його концентрації у сироватці крові (при виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології); дисульфірамоподібна реакція при вживанні алкоголю (блювання, відчуття «спека» в особі та у верхній частині тулуба, тахікардія, запаморочення, головний біль).
-Порушення з боку нервової системи: часто: порушення смаку («металевий» присмак у роті).
-Порушення з боку органу зору: на початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози у крові.
-Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі та відсутність апетиту. Дані симптоми частіше трапляються на початку лікування і в більшості випадків проходять самостійно. Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат у 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також покращує його переносимість.
-Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко: порушення активності «печінкових» ферментів, холестаз або гепатит, які потребують припинення лікування.
-Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко: шкірні реакції такі, як свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип; дуже рідко: шкірний або системний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація.
-Лабораторні та інструментальні дані: нечасто: збільшення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко: гіпонатріємія.
особливі вказівкиНа фоні застосування препарату Глібенкламід + Метформін необхідно регулярно контролювати рівень глікемії натще і після їди.
Лактоацидоз
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу у пацієнтів, які отримували метформін, виникали в основному у пацієнтів з цукровим діабетом з вираженою нирковою недостатністю.
Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як погано контрольований діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне споживання алкоголю, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією.
Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі та сильним нездужанням. У важких випадках може спостерігатися ацидотична задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома.
Діагностичними лабораторними показниками є низький показник рН крові, концентрація лактату в плазмі вище 5 ммоль/л, підвищений аніонний інтервал та співвідношення лактат/піруват.
Гіпоглікемія
Оскільки препарат Глібенкламід + Метформін містить глібенкламід, то прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове підвищення дози препарату після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Цей препарат може бути призначений тільки пацієнтам, які дотримуються режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатньому чи незбалансованому вживання вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірний при гіпокалорійній дієті, після інтенсивного або тривалого фізичного навантаження, при вживанні алкоголю або при прийомі комбінації гіпоглікемічних засобів.
Обережне застосування препарату, добір дози та належні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються епізоди гіпоглікемії, які або важкі, або пов'язані з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами.
Фактори, що сприяють розвитку гіпоглікемії:
-одночасне вживання алкоголю, особливо при голодуванні;
-Відмова або (особливо стосується пацієнтів похилого віку) нездатність пацієнта взаємодіяти з лікарем і дотримуватися рекомендацій, викладених в інструкції із застосування;
-недостатнє харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування або зміни в дієті;
-Дисбаланс між фізичним навантаженням та прийомом вуглеводів;
-Ниркова недостатність;
-Тяжка печінкова недостатність;
-Передозування препарату Глібенкламід + Метформін;
-окремі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, гіпофіза або надниркових залоз;
-одночасний прийом окремих ЛЗ.
Ниркова та печінкова недостатність
Фармакокінетика та/або фармакодинаміка препарату можуть змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. гіпоглікемія, що виникає у таких пацієнтів, може бути тривалою, у цьому випадку має бути розпочато відповідне лікування.
Нестабільність вмісту глюкози у крові
У разі хірургічного втручання або іншої причини декомпенсації цукрового діабету рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри.
За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом препарату Глібенкламід + Метформін слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 год, і лише після того, як функція нирок була оцінена та визнана нормальною.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування, і регулярно надалі, необхідно визначати кліренс креатиніну та/або вміст креатиніну в сироватці крові: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, та 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів , а також у пацієнтів із кліренсом креатиніну на верхній межі норми.
Рекомендується дотримуватись особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів, або у разі початку гіпотензивної терапії, прийому діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Інші запобіжні заходи
Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхолегеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Пацієнти повинні бути інформовані про ризик виникнення гіпоглікемії та повинні дотримуватись запобіжних заходів при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДозу препарату визначає лікар індивідуально кожному за пацієнта залежно від рівня глікемії.
Початкова доза становить 1 таблетку (2.5 мг + 500 мг або 5 мг + 500 мг) препарату Глібенкламід + Метформін 1 раз на добу. Щоб уникнути гіпоглікемії, початкова доза не повинна перевищувати добову дозу глибенкламіду (або еквівалентну дозу іншого раніше прийнятого препарату сульфонілсечовини) або метформіну, якщо вони застосовувалися як терапія першої лінії. Рекомендується збільшувати дозу не більше ніж на 5 мг глібенкламіду + 500 мг метформіну на добу кожні 2 або більше тижнів для досягнення адекватного глікемічного контролю.
Заміщення попередньої комбінованої терапії метформіном та глібенкламідом: початкова доза не повинна перевищувати добову дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого препарату сульфонілсечовини) та метформіну, що приймалися раніше. Кожні 2 або більше тижнів після початку лікування коригують дозу препарату в залежності від рівня глікемії.
Максимальна добова доза становить 4 таблетки препарату Глібенкламід + Метформін у дозі 5 мг + 500 мг або 6 таблеток у дозі 2.5 мг + 500 мг.
Режим дозування
Режим дозування залежить від індивідуального призначення:
Для дозування 2.5 мг + 500 мг та 5 мг + 500 мг:
Один раз на день, вранці, під час сніданку, при застосуванні 1 таблетки на день.
Двічі на день, вранці та ввечері, при застосуванні 2 або 4 таблеток на день.
Для дозування 2.5 мг + 500 мг
Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при застосуванні 3, 5 або 6 таблеток на день.
Для дозування 5 мг + 500 мг
Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при застосуванні 3 таблеток на день.
Таблетки слід приймати під час їди. Кожен прийом препарату повинен супроводжуватися їжею з досить високим вмістом вуглеводів для запобігання виникненню гіпоглікемії.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Доза препарату підбирається, виходячи зі стану функції нирок. Початкова доза не повинна перевищувати 1 таблетку Глібенкламіду + Метформіну (2.5 мг + 500 мг). Необхідно проводити регулярну оцінку функції нирок.
Застосування у дітей
Глібенкламід + Метформін протипоказано у дітей.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: глібенкламід – 2,5 мг, метформін гідрохлорид – 500,0 мг.
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна – 80,0 мг, кроскармеллоза натрію – 30,0 мг, повідон-К25 – 54,0 мг, магнію стеарат – 3,5 мг.
Склад оболонки:
Гіпромелоза – 8,4 мг, макрогол-4000 – 2,1 мг, титану діоксид – 4,3 мг, барвник заліза оксид жовтий – 0,2 мг.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою світло-жовтого кольору або світло-жовтого з коричневим відтінком кольору.
На поперечному розрізі таблетки видно два шари: ядро майже білого кольору та плівкова оболонка.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 2,5 мг + 500 мг.
По 5, 10, 25 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 100 або 120 таблеток у банки з поліетилентерефталату або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого з розкриттям. -Повернути» або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 або 12 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до допоміжних речовин.
-Цукровий діабет 1 типу.
-Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома.
-Ніркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв).
-Лейкопенія.
-Тяжка недостатність кори надниркових залоз.
-гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок.
-Застосування протягом менше 48 годин до та протягом 48 годин після проведення радіоізотопних або рентгенологічних досліджень з введенням йодовмісної контрастної речовини.
-гострі або хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева або дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок.
-Печникова недостатність.
-Порфірія.
-Вагітність, період грудного вигодовування.
-Дитячий вік до 18 років.
-одночасний прийом міконазолу.
-Великі хірургічні операції та травми, коли показано проведення інсулінотерапії (див. розділ «Особливі вказівки»).
-Порушення всмоктування їжі та лікарських препаратів у шлунково-кишковому тракті (у тому числі, кишкова непрохідність, парез кишечника).
-Хронічний алкоголізм, гостра алкогольна інтоксикація.
-Лактоацидоз (у т. ч. в анамнезі).
-Дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу).
-одночасне застосування з бозентаном.
З обережністю
В осіб віком понад 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу; при пропасному синдромі, захворюваннях щитовидної залози (з порушенням функції), недостатності функції передньої частки гіпофіза або кори надниркових залоз; у пацієнтів похилого віку через небезпеку розвитку гіпоглікемії; при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; у перші тижні лікування (підвищений ризик розвитку гіпоглікемії); за наявності факторів ризику розвитку гіпоглікемії.
Дозування2,5 мг+500 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у дорослих:
-при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини;
-Для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та похідним сульфонілсечовини) у пацієнтів зі стабільним та добре контрольованим рівнем глікемії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми).
Пов'язані із застосуванням метформіну
Йодвмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до і протягом 48 годин після внутрішньовенного введення контрастних засобів, що містять йод.
Нерекомендовані комбінації
Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини
Алкоголь: дуже рідко спостерігається дисульфірамоподібна реакція (непереносимість алкоголю) при одночасному прийомі алкоголю та глибенкламіду.
Прийом алкоголю може збільшувати гіпоглікемічну дію (за допомогою пригнічення компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом слід уникати прийому алкоголю та лікарських засобів, що містять етанол.
Фенілбутазон підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини у місцях зв'язування з білком та/або зменшуючи їх виведення). Переважно застосовувати інші протизапальні засоби, що виявляють менші взаємодії, або попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю рівня глікемії; при необхідності слід скоригувати дозу при сумісному застосуванні протизапального засобу та після його припинення.
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бозентан у комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотоксичної дії. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду. Не рекомендується одночасне застосування цих препаратів.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Алкоголь: ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у разі голодування, недостатнього харчування чи печінкової недостатності. У період лікування препаратом слід уникати прийому алкоголю та лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, що вимагають обережності
Пов'язані із застосуванням усіх гіпоглікемічних засобів
Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг на добу) спричинює підвищення рівня глікемії (знижуючи секрецію інсуліну).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу препарату при одночасному застосуванні з нейролептиками та після припинення їх застосування.
Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові вмісту глюкози, що іноді супроводжується кетозом (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози).
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу препарату при одночасному застосуванні з кортикостероїдами та після припинення їх застосування.
Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом та при припиненні прийому останнього потрібна корекція дози препарату під контролем рівня глікемії.
Бета2-адреноміметики: за рахунок стимуляції бета2-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові.
Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; можливе переведення на інсулінотерапію.
Діуретики: збільшення вмісту глюкози у крові.
Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю вмісту глюкози в крові; може знадобитися корекція дози препарату при одночасному застосуванні з діуретиками та після припинення їх застосування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування інгібіторів АПФ сприяє зниженню вмісту глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату при одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ та після припинення їх застосування.
Пов'язані із застосуванням метформіну
Діуретики: лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, спричиненої прийомом діуретиків, особливо «петльових».
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Бета-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин та симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: відчуття серцебиття та тахікардію; більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку та тяжкість гіпоглікемії.
Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові, особливо на початку лікування.
Флуконазол: збільшення Т1/2 глібенкламіду з можливим розвитком гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за вмістом глюкози в крові; може бути потрібна корекція дози препарату в ході одночасного застосування з флуконазолом і після припинення його застосування.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги:
Пов'язані із застосуванням глібенкламіду
Десмопресин: Глібенкламід + Метформін може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину.
Антибактеріальні лікарські засоби (ЛЗ) із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори моноаміноксидази, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ із групи фібратів, дизопірамід – ризик розвитку гіпоглікемії на фоні застосування глиб.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії через наявність глібенкламіду у складі препарату.
Легкі та помірні симптоми гіпоглікемії без втрати свідомості та неврологічних проявів можуть бути скориговані негайним вживанням цукру. Необхідно виконати коригування дози та/або змінити режим живлення. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у пацієнтів з цукровим діабетом, що супроводжуються комою, судомами або іншими неврологічними розладами, потребує надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне введення розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта. Після відновлення свідомості необхідно дати пацієнту їжу, багату на легкозасвоювані вуглеводи (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії).
Тривале передозування або наявність сполучених факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін.
Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у клініці. Найбільш ефективним методом, що дозволяє виводити лактат та метформін, є гемодіаліз.
Кліренс глибенкламіду в плазмі може збільшуватися у пацієнтів із захворюваннями печінки. Оскільки глібенкламід активно зв'язується з білками крові, він не виводиться при діалізі.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування (похідне сульфонілсечовини II покоління + бігуанід) Код АТХ: А10ВD02
Фармакодинаміка:
Препарат являє собою фіксовану комбінацію двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: метформіну та глибенкладу. Метформін відноситься до групи бігуанідів і знижує вміст як базальної, так і постпрандіальної глюкози в плазмі. Метформін не стимулює секрецію інсуліну і у зв'язку з цим не викликає гіпоглікемії. Має 3 механізми дії:
-знижує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;
-Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами у м'язах;
-Затримує всмоктування глюкози у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ).
Метформін також сприятливо впливає на ліпідний склад крові, знижуючи концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та тригліцеридів.
Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Вміст глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози. Метформін та глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект щодо зниження вмісту глюкози у крові.
Фармакокінетика:
Глібенкламід
Абсорбція
При прийомі внутрішньо абсорбція із ШКТ становить більше 95%. Максимальна концентрація (Сmax) у плазмі досягається приблизно за 4 год
.
Зв'язок із білками плазми становить 99%. Об'єм розподілу – близько 10 л.
Метаболізм та виведення
Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться нирками (40%) та через кишечник (60%). Період напіввиведення (Т1/2) – від 4 до 11 год.
Метформін
Абсорбція
Після прийому внутрішньо метформін абсорбується із ШКТ досить повно, Сmax у плазмі крові досягається протягом 2,5 год. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%.
Метформін швидко розподіляється
в тканинах, практично не зв'язується з білками плазми.
Метаболізм
Піддається метаболізму дуже слабкою мірою і виводиться нирками. Приблизно 20-30% метформіну виводиться через кишечник у незміненому вигляді. Т1/2 становить у середньому 6,5 год.
При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується, так само, як і кліренс креатиніну, при цьому Т1/2 збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі крові.
Поєднання метформіну і глібенкламіду в одній таблетці має ту ж біодоступність, що і при одночасному прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід окремо. На біодоступність метформіну в поєднанні з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду. Однак швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату протипоказане під час вагітності. Пацієнтка повинна бути попереджена про те, що в період лікування препаратом Глібенкламід + Метформін необхідно інформувати лікаря про заплановану вагітність та про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому препарату Глібенкламід + Метформін, препарат повинен бути скасований, та призначена інсулінотерапія.
Препарат Глібенкламід + Метформін протипоказаний при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про здатність глибенкламіду проникати у грудне молоко.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів препарату розцінюється наступним чином: дуже часті: >1/10; часті: >1/100, <1/10; нечасті: >1/1000, <1/100; рідкісні: >1/10000, <1/1000; дуже рідкісні: <1/10000; частота не відома: не можуть оцінюватися за наявних даних.
-Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко: лейкопенія та тромбоцитопенія; дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія (дані небажані явища зникають після відміни препарату).
-Порушення з боку імунної системи: дуже рідко: анафілактичний шок; реакції перехресної гіперчутливості до сульфонамідів та їх похідних
-Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто: гіпоглікемія (симптоми: головний біль, почуття голоду, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збуджений стан, агресія, порушення концентрації уваги та психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мови , порушення зору, тремор, параліч та парестезія, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія). Через компенсаторні реакції, спричинені гіпоглікемією, може виникати підвищене потовиділення, відчуття страху, тахікардія, артеріальна гіпертензія, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмія. Останні симптоми можуть бути відсутніми, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, у разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну,
Рідко: печінкова чи шкірна порфірія; дуже рідко: лактоацидоз; зниження всмоктування вітаміну В12 при тривалому застосуванні метформіну, що супроводжується зниженням його концентрації у сироватці крові (при виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології); дисульфірамоподібна реакція при вживанні алкоголю (блювання, відчуття «спека» в особі та у верхній частині тулуба, тахікардія, запаморочення, головний біль).
-Порушення з боку нервової системи: часто: порушення смаку («металевий» присмак у роті).
-Порушення з боку органу зору: на початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози у крові.
-Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі та відсутність апетиту. Дані симптоми частіше трапляються на початку лікування і в більшості випадків проходять самостійно. Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат у 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також покращує його переносимість.
-Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко: порушення активності «печінкових» ферментів, холестаз або гепатит, які потребують припинення лікування.
-Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко: шкірні реакції такі, як свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип; дуже рідко: шкірний або системний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація.
-Лабораторні та інструментальні дані: нечасто: збільшення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові; дуже рідко: гіпонатріємія.
особливі вказівкиНа фоні застосування препарату Глібенкламід + Метформін необхідно регулярно контролювати рівень глікемії натще і після їди.
Лактоацидоз
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу у пацієнтів, які отримували метформін, виникали в основному у пацієнтів з цукровим діабетом з вираженою нирковою недостатністю.
Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як погано контрольований діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне споживання алкоголю, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією.
Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі та сильним нездужанням. У важких випадках може спостерігатися ацидотична задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома.
Діагностичними лабораторними показниками є низький показник рН крові, концентрація лактату в плазмі вище 5 ммоль/л, підвищений аніонний інтервал та співвідношення лактат/піруват.
Гіпоглікемія
Оскільки препарат Глібенкламід + Метформін містить глібенкламід, то прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове підвищення дози препарату після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Цей препарат може бути призначений тільки пацієнтам, які дотримуються режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатньому чи незбалансованому вживання вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірний при гіпокалорійній дієті, після інтенсивного або тривалого фізичного навантаження, при вживанні алкоголю або при прийомі комбінації гіпоглікемічних засобів.
Обережне застосування препарату, добір дози та належні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються епізоди гіпоглікемії, які або важкі, або пов'язані з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами.
Фактори, що сприяють розвитку гіпоглікемії:
-одночасне вживання алкоголю, особливо при голодуванні;
-Відмова або (особливо стосується пацієнтів похилого віку) нездатність пацієнта взаємодіяти з лікарем і дотримуватися рекомендацій, викладених в інструкції із застосування;
-недостатнє харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування або зміни в дієті;
-Дисбаланс між фізичним навантаженням та прийомом вуглеводів;
-Ниркова недостатність;
-Тяжка печінкова недостатність;
-Передозування препарату Глібенкламід + Метформін;
-окремі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, гіпофіза або надниркових залоз;
-одночасний прийом окремих ЛЗ.
Ниркова та печінкова недостатність
Фармакокінетика та/або фармакодинаміка препарату можуть змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. гіпоглікемія, що виникає у таких пацієнтів, може бути тривалою, у цьому випадку має бути розпочато відповідне лікування.
Нестабільність вмісту глюкози у крові
У разі хірургічного втручання або іншої причини декомпенсації цукрового діабету рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри.
За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом препарату Глібенкламід + Метформін слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 год, і лише після того, як функція нирок була оцінена та визнана нормальною.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування, і регулярно надалі, необхідно визначати кліренс креатиніну та/або вміст креатиніну в сироватці крові: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, та 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів , а також у пацієнтів із кліренсом креатиніну на верхній межі норми.
Рекомендується дотримуватись особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів, або у разі початку гіпотензивної терапії, прийому діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Інші запобіжні заходи
Пацієнт повинен повідомити лікаря про появу бронхолегеневої інфекції або інфекційного захворювання сечостатевих органів.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Пацієнти повинні бути інформовані про ризик виникнення гіпоглікемії та повинні дотримуватись запобіжних заходів при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДозу препарату визначає лікар індивідуально кожному за пацієнта залежно від рівня глікемії.
Початкова доза становить 1 таблетку (2.5 мг + 500 мг або 5 мг + 500 мг) препарату Глібенкламід + Метформін 1 раз на добу. Щоб уникнути гіпоглікемії, початкова доза не повинна перевищувати добову дозу глибенкламіду (або еквівалентну дозу іншого раніше прийнятого препарату сульфонілсечовини) або метформіну, якщо вони застосовувалися як терапія першої лінії. Рекомендується збільшувати дозу не більше ніж на 5 мг глібенкламіду + 500 мг метформіну на добу кожні 2 або більше тижнів для досягнення адекватного глікемічного контролю.
Заміщення попередньої комбінованої терапії метформіном та глібенкламідом: початкова доза не повинна перевищувати добову дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого препарату сульфонілсечовини) та метформіну, що приймалися раніше. Кожні 2 або більше тижнів після початку лікування коригують дозу препарату в залежності від рівня глікемії.
Максимальна добова доза становить 4 таблетки препарату Глібенкламід + Метформін у дозі 5 мг + 500 мг або 6 таблеток у дозі 2.5 мг + 500 мг.
Режим дозування
Режим дозування залежить від індивідуального призначення:
Для дозування 2.5 мг + 500 мг та 5 мг + 500 мг:
Один раз на день, вранці, під час сніданку, при застосуванні 1 таблетки на день.
Двічі на день, вранці та ввечері, при застосуванні 2 або 4 таблеток на день.
Для дозування 2.5 мг + 500 мг
Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при застосуванні 3, 5 або 6 таблеток на день.
Для дозування 5 мг + 500 мг
Три рази на день, вранці, вдень і ввечері, при застосуванні 3 таблеток на день.
Таблетки слід приймати під час їди. Кожен прийом препарату повинен супроводжуватися їжею з досить високим вмістом вуглеводів для запобігання виникненню гіпоглікемії.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Доза препарату підбирається, виходячи зі стану функції нирок. Початкова доза не повинна перевищувати 1 таблетку Глібенкламіду + Метформіну (2.5 мг + 500 мг). Необхідно проводити регулярну оцінку функції нирок.
Застосування у дітей
Глібенкламід + Метформін протипоказано у дітей.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Глибенкламид + метформин таб. 5 мг+500 мг 60 шт Глибенкламид + метформин таб. 5 мг+500 мг 60 шт, Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 5мг+500мг ... Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глибенфаж таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глибенфаж таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глибенфор таб. 2.5 мг+500 мг 30 шт Глибенфор таб. 2.5 мг+500 мг 30 шт, Глибомет таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт Глибомет таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 60 шт Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 60 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 60 шт Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 60 шт, Глюконорм плюс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глюконорм плюс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глюконорм плюс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт Глюконорм плюс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глюконорм таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт Глюконорм таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт, Метглиб таб п/об пленочной 400мг+2.5мг 40 шт Метглиб таб п/об пленочной 400мг+2.5мг 40 шт, Метглиб форс таб п/об пленочной 2.5мг+ 500мг 30 шт к... Метглиб форс таб п/об пленочной 2.5мг+ 500мг 30 шт канон, Метглиб форс таб п/об пленочной 5мг+ 500мг 30 шт канон Метглиб форс таб п/об пленочной 5мг+ 500мг 30 шт канон.
Пока нет комментариев