Глибенфаж таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт
Глибенфаж - це комбінований препарат, який використовується для лікування діабету 2 типу. Він містить два активних компоненти - метформін та глібенкламід, які взаємодіють між собою, щоб знизити рівень цукру в крові. Метформін знижує вироблення глюкози в печінці та підвищує чутливість клітин до інсуліну, тоді як глібенкламід стимулює секрецію інсуліну. Комбінація цих компонентів забезпечує синергічний ефект, що сприяє ефективному зниженню рівня цукру в крові. Глибенфаж також має позитивний вплив на ліпідний склад крові, знижуючи рівень холестерину та тригліцеридів.
Глибенфаж таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: глібенкламід 2,5 мг + метформіну гідрохлорид 500 мг;
Допоміжні речовини:
Гіпромелоза – 16,0 мг, кроскармелоза натрію – 20,5 мг, натрію стеарилфумарат – 7,0, повідон К30 – 15,0 мг, повідон (колідон F90) – 19,0 мг;
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза Е15 – 7,0 мг, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000) – 0,9 мг, титану діоксид – 2,0 мг, полісорбат 80 (Твін 80) – 0,1 мг.
Опис:
Глібенфаж – гіпоглікемічний комбінований пероральний препарат має у своєму складі бігуанід та сульфонілсечовину другого покоління. Метформін та глибенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного.
Овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 2,5 мг+500 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари. Або по 30 таблеток у банку полімерну з поліетилену з натягуваною кришкою з контролем першого розтину. Вільний простір заповнюють ватою медичною. На банки наклеюють етикетки з паперу етикеточною або письмовою, або з полімерних матеріалів, що самоклеяться. По 1 банку разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до інших допоміжних речовин препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв); гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок, внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних засобів (див. «Особливі вказівки»); гострі чи хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева чи дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда; печінкова недостатність; порфірія; вагітність, період грудного вигодовування; одночасний прийом міконазолу; великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, які потребують інсулінотерапії; хронічний алкоголізм; гостра алкогольна інтоксикація; лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу); дитячий вік віком до 18 років.
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.
Дозування2,5 мг+500 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у дорослих:
- при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини;
- для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та похідним сульфонілсечовини) у хворих зі стабільним та добре контрольованим рівнем глікемії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПов'язані із застосуванням глібенкламіду
Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми).
Пов'язані із застосуванням метформіну
Йодовмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до або після внутрішньовенного введення йодовмісних контрастних засобів.
Комбінації, що не рекомендуються.
1. Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини:
-Алкоголь: дуже рідко спостерігається дисульфірамоподібна реакція (непереносимість алкоголю) при одночасному прийомі алкоголю та глібенкламіду. Алкоголь може збільшувати гіпоглікемічну дію препарату (за допомогою пригнічення компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом Глібенфаж слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол;
-Бозентан у комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотоксичної дії. Рекомендується уникати одночасного прийому цих препаратів. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду;
-Фенілбутазон підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини у місцях, пов'язаних з білком та/або зменшуючи їх елімінацію). Переважно застосовувати інші протизапальні засоби, що виявляють менші взаємодії, або попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу при сумісному застосуванні протизапального засобу та після його припинення.
2. Пов'язані із застосуванням метформіну:
-Алкоголь: Ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у разі голодування, або поганого харчування, або печінкової недостатності. У період лікування препаратом Глібенфаж слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, які потребують обережності.
1. Пов'язані із застосуванням усіх гіпоглікемічних засобів:
-Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг на добу) спричинює підвищення концентрації глюкози в крові (знижуючи викид інсуліну). Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; при необхідності скоригуйте дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування нейролептика та після припинення його застосування;
-Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові концентрації глюкози, що іноді супроводжується кетозом (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози). Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; при необхідності, слід скоригувати дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування кортикостероїдів та після припинення їх застосування;
-Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом та при припиненні прийому останнього потрібна корекція дози препарату Глібенфаж під контролем концентрації глюкози в крові;
-Бета2-адреноміметики: за рахунок стимуляції бета2-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові. Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта та встановити контроль концентрації глюкози в крові, можливий переведення на інсулінотерапію;
-Діуретики: збільшення концентрації глюкози у крові. Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування з діуретиками та після припинення їх застосування;
-Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування інгібіторів АПФ сприяє зниженню концентрації глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату Глібенфаж під час одночасного застосування з інгібіторами АПФ та після припинення їх застосування.
2. Пов'язані із застосуванням метформіну:
-Діуретики: Лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, викликаної прийомом діуретиків, особливо петльових.
3. Пов'язані із застосуванням глібенкламіду:
-Бета2-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин та симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: відчуття серцебиття та тахікардію: більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку та тяжкість гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за концентрацією глюкози в крові, особливо на початку лікування;
-Флуконазол: Збільшення періоду напіввиведення глібенкламіду з можливим виникненням проявів гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за концентрацією глюкози в крові; може знадобитися коригування дози гіпоглікемічних препаратів у ході одночасного лікування флуконазолом та після припинення його застосування;
-Секвестранти жовчних кислот: Одночасне застосування з препаратом Глібенфаж зменшує концентрацію глібенкламіду в плазмі, що може призвести до зниження гіпоглікемічного ефекту. Глібенфаж слід приймати щонайменше за 4 години до прийому секвестрантів жовчних кислот.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги:
1. Пов'язані із застосуванням глібенкламіду:
-Десмопресин: комбінація глібенкламіду та метформіну може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину;
-Антибактеріальні лікарські засоби (JIC) із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори МАО, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ із групи фібратів, дизопірамід – ризик розвитку гіпоглікемії на фоні застосування глибенкла.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії через наявність похідного сульфонілсечовини у складі препарату (див. "Особливі вказівки").
Симптоми гіпоглікемії легкого та середнього ступеня тяжкості без втрати свідомості та неврологічної симптоматики можуть бути куповані негайним прийомом легкозасвоюваних вуглеводів. Необхідне коригування дози препарату та/або зміна режиму харчування. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у пацієнтів із цукровим діабетом, які супроводжуються комою, судомами чи іншими неврологічними розладами, потребує надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне введення розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта. Після відновлення свідомості необхідно прийняти їжу, багату на легкозасвоювані вуглеводи (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії). Кліренс глибенкламіду в плазмі може збільшуватися у пацієнтів із захворюваннями печінки. Оскільки глібенкламід активно зв'язується з білками крові, препарат не виводиться при діалізі. Передозування або наявність сполучених факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін (див. "Особливі вказівки").
Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування, що дозволяє виводити лактат та метформін, є гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування (похідне сульфонілсечовини II покоління + бігуанід)
Фармакодинаміка:
Фіксована комбінація двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: глібенкламіду та метформіну.
Метформін відноситься до групи бігуанідів і знижує концентрацію як базальної, так і постпрандіальної глюкози в плазмі. Метформін не стимулює секрецію інсуліну, і через це не викликає гіпоглікемії. Має 3 механізми дії: знижує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу; підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами у м'язах; затримує всмоктування глюкози у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ). Препарат також сприятливо впливає на ліпідний склад крові, знижуючи концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів.
Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Концентрація глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози.
Метформін та глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект у зниженні концентрації глюкози.
Фармакокінетика:
Глібенкламід.
Абсорбція
При прийомі внутрішньо абсорбція із ШКТ становить більше 95%. Час досягнення максимальної концентрації – 4 години, обсяг розподілу – близько 10 л.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми крові високий (99%).
Метаболізм та виведення
Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться нирками (40%) та через кишечник (60%). Період напіввиведення – від 4-х до 11 годин.
Метформін.
Абсорбція
Після прийому внутрішньо абсорбується із ШКТ досить повно, максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 2,5 годин. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%.
Метформін швидко розподіляється
в тканинах, практично не зв'язується з білками плазми.
Метаболізм та виведення
Піддається метаболізму дуже слабкою мірою і виводиться нирками. Приблизно 20-30% метформіну виводиться через кишечник у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить середньому 6,5 годин.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
При порушенні функції нирок нирковий кліренс метформіну знижується, як і кліренс креатиніну, при цьому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі крові.
Поєднання метформіну та глібенкламіду в одній таблетці має ту ж біодоступність, що і при прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід ізольовано. На біодоступність метформіну в поєднанні з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду, проте швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі.
Вагітність та годування груддюУ період вагітності застосування комбінації глібенкламіду та метформіну протипоказано. Пацієнтка повинна бути попереджена про те, що в період лікування препаратом Глібенфаж необхідно інформувати лікаря про заплановану вагітність та про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому препарату він повинен бути скасований і призначена й інсулінотерапія.
Комбінація глібенкламіду та метформіну протипоказана при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про його здатність проникати у грудне молоко. При необхідності застосування лікарського препарату в період грудного вигодовування слід перейти на інсулінотерапію або припинити вигодовування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаВ ході лікування препаратом глібенкламід + метформін можуть спостерігатися наступні побічні реакції. Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто - >1/10 призначень, часто від >1/100 до < 1/10 призначень, нечасто - від >1/1000 до <1/100 призначень, рідко - від >1/ 10000 до <1/1000 призначень, дуже рідко – <1/10000 призначень. Класифікація небажаних побічних реакцій відповідно до ураження органів та систем органів (медичний словник для нормативно-правової діяльності Med-DRA).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дані небажані явища зникають після відміни препарату. Рідко: лейкопенія та тромбоцитопенія. Дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія.
Порушення імунної системи: дуже рідко: анафілактичний шок. Можуть зустрічатися реакції перехресної гіперчутливості до сульфонамідів їх похідним.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: Гіпоглікемія (Див. «Передозування», «Особливі вказівки»). Рідко: напади порфірії (печінкової чи шкірної). Дуже рідко: лактоацидоз (Див. «Особливі вказівки»). Зниження всмоктування вітаміну В12, що супроводжувалося зниженням його концентрації у сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології. Дисульфірамоподібна реакція при вживанні етанолу.
Порушення нервової системи: часто: порушення смаку («металевий» присмак у роті).
Порушення з боку органу зору: на початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози у крові.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі та відсутність апетиту. Дані симптоми частіше трапляються на початку лікування і в більшості випадків проходять самостійно. Нечасто: відчуття тяжкості та переповнення у шлунку, відрижка. Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат у 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також покращує його переносимість.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко: порушення показників функції печінки або гепатит, які потребують припинення лікування.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко: шкірні реакції, такі як: свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип. Дуже рідко: фотосенсибілізація, шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, дерматит ексфоліативний.
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто: помірне збільшення концентрацій сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гіпонатріємія.
особливі вказівкиЛікування препаратом Глібенфаж проводиться лише під наглядом лікаря! При прийомі препарату необхідно неухильно дотримуватись рекомендацій лікаря щодо дотримання дієти та самоконтролю концентрації глюкози в крові. Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після їди.
Лактоацидоз
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу при застосуванні метформіну виникали переважно у пацієнтів з цукровим діабетом та вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як погано контрольований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне споживання спиртних напоїв, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією. Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі та сильним нездужанням. У важких випадках може спостерігатися ацидотична задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома.
Гіпоглікемія
Оскільки препарат Глібенфаж містить глібенкламід, прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове титрування дози після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Це лікування може бути призначене лише пацієнтові, який дотримується режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатньому чи незбалансованому споживанні вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірний при гіпокалорійній дієті, після інтенсивного або тривалого фізичного навантаження, при вживанні спиртних напоїв або прийому комбінації гіпоглікемічних засобів. Через компенсаторні реакції, спричинені гіпоглікемією, може виникати підвищене потовиділення, почуття страху, тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмія. Останні симптоми можуть бути відсутніми, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, у разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну, гуанетидину або симпатоміметиків. Іншими симптомами гіпоглікемії у пацієнтів цукровим діабетом можуть бути головний біль, голод, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збуджений стан, агресія, порушення концентрації уваги та психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мови, порушення зору, д та парестезії, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія. Обережне застосування препарату, добір дози та належні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються напади гіпоглікемії, які є або тяжкими або пов'язаними з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами. Чинники, що сприяють розвитку гіпоглікемії: одночасне вживання спиртних напоїв, особливо при голодуванні; відмова або (особливо стосується пацієнтів похилого віку) нездатність пацієнта взаємодіяти з лікарем і дотримуватися рекомендацій, викладених в інструкції із застосування; погане харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування чи зміни у дієті; дисбаланс між фізичним навантаженням та прийомом вуглеводів: ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; передозування препарату Глібенфаж; окремі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, гіпофіза та надниркових залоз; Одночасний прийом окремих лікарських засобів.
Ниркова та печінкова недостатність
Фармакокінетика та/або фармакодинаміка може змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. гіпоглікемія, що виникає у таких пацієнтів, може бути тривалою, у цьому випадку має бути розпочато відповідне лікування.
Нестабільність вмісту глюкози у крові
У разі хірургічного втручання чи іншої причини декомпенсації цукрового діабету рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри. За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом препарату Глібенфаж слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 годин, і лише після того, як функцію нирок було оцінено та визнано нормальною.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування і регулярно надалі, необхідно визначати кліренс креатиніну та/або концентрацію креатиніну в сироватці крові: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, та 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів, а також у пацієнтів із кліренсом креатиніну на верхній межі норми. Рекомендується дотримуватись особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів, або у разі початку антигіпертензивної терапії, прийому діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Інші запобіжні заходи
Пацієнт повинен повідомити лікаря у разі розвитку інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів, статевих органів, нирок та сечовивідних шляхів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Пацієнти повинні бути поінформовані про ризик виникнення гіпоглікемії та повинні дотримуватися запобіжних заходів при керуванні транспортним засобом та роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняВ оригінальній упаковці виробника за температури не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта, залежно від концентрації глюкози в крові.
Початкова доза становить: 1 таблетка Глібенфажу 2,5 мг + 500 мг або 5 мг + 500 мг 1 раз на день. Щоб уникнути гіпоглікемії, початкова доза не повинна перевищувати денну дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого раніше прийнятого препарату сульфонілсечовини) або метформіну, якщо вони застосовувалися як терапія першої лінії. Рекомендується збільшувати дозу не більше ніж на 5 мг глібенкламіду та 500 мг метформіну на день кожні 2 або більше тижнів для досягнення адекватного контролю вмісту глюкози в крові.
Заміщення попередньої комбінованої терапії метформіном та глібенкламідом: початкова доза не повинна перевищувати добову дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого препарату сульфонілсечовини) та метформіну, що приймалися раніше. Кожні 2 чи більше тижнів після початку лікування дозу препарату коригують залежно від концентрації глюкози у крові. Максимальна добова доза становить 4 таблетки Глібенфажу 5 мг + 500 мг або 6 таблеток Глібенфажу 2,5 мг + 500 мг.
Режим дозування залежить від індивідуального призначення:
-Для дозувань 2,5 мг + 500 мг та 5 мг + 500 мг
1 раз на день, вранці під час сніданку, при призначенні 1 таблетки на день. 2 рази на день, вранці та ввечері, при призначенні 2 або 4 таблеток на день;
-Для дозування 2,5 мг + 500 мг
3 рази на день, вранці, вдень та ввечері, при призначенні 3, 5 або 6 таблеток на день;
-Для дозування 5 мг + 500 мг
3 рази на день, вранці, вдень та ввечері, при призначенні 3 таблеток на день.
Таблетки слід приймати під час їди. Кожен прийом препарату повинен супроводжуватися їжею з досить високим вмістом вуглеводів для запобігання виникненню гіпоглікемії.
Літні пацієнти
Доза препарату підбирається, виходячи зі стану функції нирок. Початкова доза не повинна перевищувати 1 таблетку Глібенфажу 2,5 мг + 500 мг. Необхідно проводити регулярну оцінку функції нирок.
Діти
Препарат Глібенфаж не рекомендований для застосування у дітей.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Глибенфаж таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: глібенкламід 2,5 мг + метформіну гідрохлорид 500 мг;
Допоміжні речовини:
Гіпромелоза – 16,0 мг, кроскармелоза натрію – 20,5 мг, натрію стеарилфумарат – 7,0, повідон К30 – 15,0 мг, повідон (колідон F90) – 19,0 мг;
Склад плівкової оболонки: гіпромелоза Е15 – 7,0 мг, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000) – 0,9 мг, титану діоксид – 2,0 мг, полісорбат 80 (Твін 80) – 0,1 мг.
Опис:
Глібенфаж – гіпоглікемічний комбінований пероральний препарат має у своєму складі бігуанід та сульфонілсечовину другого покоління. Метформін та глибенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного.
Овальні двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 2,5 мг+500 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 3 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари. Або по 30 таблеток у банку полімерну з поліетилену з натягуваною кришкою з контролем першого розтину. Вільний простір заповнюють ватою медичною. На банки наклеюють етикетки з паперу етикеточною або письмовою, або з полімерних матеріалів, що самоклеяться. По 1 банку разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до метформіну, глібенкламіду або інших похідних сульфонілсечовини, а також до інших допоміжних речовин препарату; цукровий діабет 1 типу; діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома; ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 60 мл/хв); гострі стани, які можуть призводити до зміни функції нирок: дегідратація, тяжка інфекція, шок, внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних засобів (див. «Особливі вказівки»); гострі чи хронічні захворювання, що супроводжуються гіпоксією тканин: серцева чи дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда; печінкова недостатність; порфірія; вагітність, період грудного вигодовування; одночасний прийом міконазолу; великі хірургічні втручання, травми, великі опіки та інші стани, які потребують інсулінотерапії; хронічний алкоголізм; гостра алкогольна інтоксикація; лактоацидоз (в т.ч. в анамнезі); дотримання гіпокалорійної дієти (менше 1000 ккал/добу); дитячий вік віком до 18 років.
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб віком від 60 років, які виконують важку фізичну роботу, що пов'язано з підвищеним ризиком розвитку у них лактоацидозу.
Дозування2,5 мг+500 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу у дорослих:
- при неефективності дієтотерапії, фізичних вправ та попередньої монотерапії метформіном або похідними сульфонілсечовини;
- для заміщення попередньої терапії двома препаратами (метформіном та похідним сульфонілсечовини) у хворих зі стабільним та добре контрольованим рівнем глікемії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПов'язані із застосуванням глібенкламіду
Міконазол може провокувати розвиток гіпоглікемії (аж до розвитку коми).
Пов'язані із застосуванням метформіну
Йодовмісні контрастні засоби: залежно від функції нирок прийом препарату слід припинити за 48 годин до або після внутрішньовенного введення йодовмісних контрастних засобів.
Комбінації, що не рекомендуються.
1. Пов'язані із застосуванням похідних сульфонілсечовини:
-Алкоголь: дуже рідко спостерігається дисульфірамоподібна реакція (непереносимість алкоголю) при одночасному прийомі алкоголю та глібенкламіду. Алкоголь може збільшувати гіпоглікемічну дію препарату (за допомогою пригнічення компенсаторних реакцій або затримки його метаболічної інактивації), що може сприяти розвитку гіпоглікемічної коми. У період лікування препаратом Глібенфаж слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол;
-Бозентан у комбінації з глібенкламідом підвищує ризик гепатотоксичної дії. Рекомендується уникати одночасного прийому цих препаратів. Також може знижуватися гіпоглікемічний ефект глібенкламіду;
-Фенілбутазон підвищує гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини (заміщаючи похідні сульфонілсечовини у місцях, пов'язаних з білком та/або зменшуючи їх елімінацію). Переважно застосовувати інші протизапальні засоби, що виявляють менші взаємодії, або попереджати пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; при необхідності слід скоригувати дозу при сумісному застосуванні протизапального засобу та після його припинення.
2. Пов'язані із застосуванням метформіну:
-Алкоголь: Ризик розвитку лактоацидозу посилюється при гострій алкогольній інтоксикації, особливо у разі голодування, або поганого харчування, або печінкової недостатності. У період лікування препаратом Глібенфаж слід уникати прийому спиртних напоїв та лікарських засобів, що містять етанол.
Комбінації, які потребують обережності.
1. Пов'язані із застосуванням усіх гіпоглікемічних засобів:
-Хлорпромазин: у високих дозах (100 мг на добу) спричинює підвищення концентрації глюкози в крові (знижуючи викид інсуліну). Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; при необхідності скоригуйте дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування нейролептика та після припинення його застосування;
-Глюкокортикостероїди (ГКС) та тетракозактид: збільшення в крові концентрації глюкози, що іноді супроводжується кетозом (ГКС викликають зниження толерантності до глюкози). Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; при необхідності, слід скоригувати дозу гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування кортикостероїдів та після припинення їх застосування;
-Даназол має гіперглікемічну дію. При необхідності лікування даназолом та при припиненні прийому останнього потрібна корекція дози препарату Глібенфаж під контролем концентрації глюкози в крові;
-Бета2-адреноміметики: за рахунок стимуляції бета2-адренорецепторів підвищують концентрацію глюкози в крові. Запобіжні заходи: необхідно попередити пацієнта та встановити контроль концентрації глюкози в крові, можливий переведення на інсулінотерапію;
-Діуретики: збільшення концентрації глюкози у крові. Запобіжні заходи: слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю концентрації глюкози в крові; може знадобитися корекція дози гіпоглікемічного засобу в ході одночасного застосування з діуретиками та після припинення їх застосування;
-Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (каптоприл, еналаприл): застосування інгібіторів АПФ сприяє зниженню концентрації глюкози в крові. При необхідності слід скоригувати дозу препарату Глібенфаж під час одночасного застосування з інгібіторами АПФ та після припинення їх застосування.
2. Пов'язані із застосуванням метформіну:
-Діуретики: Лактоацидоз, що виникає при прийомі метформіну на тлі функціональної ниркової недостатності, викликаної прийомом діуретиків, особливо петльових.
3. Пов'язані із застосуванням глібенкламіду:
-Бета2-адреноблокатори, клонідин, резерпін, гуанетидин та симпатоміметики маскують деякі симптоми гіпоглікемії: відчуття серцебиття та тахікардію: більшість неселективних бета-адреноблокаторів підвищують частоту розвитку та тяжкість гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за концентрацією глюкози в крові, особливо на початку лікування;
-Флуконазол: Збільшення періоду напіввиведення глібенкламіду з можливим виникненням проявів гіпоглікемії. Слід попередити пацієнта про необхідність самостійного контролю за концентрацією глюкози в крові; може знадобитися коригування дози гіпоглікемічних препаратів у ході одночасного лікування флуконазолом та після припинення його застосування;
-Секвестранти жовчних кислот: Одночасне застосування з препаратом Глібенфаж зменшує концентрацію глібенкламіду в плазмі, що може призвести до зниження гіпоглікемічного ефекту. Глібенфаж слід приймати щонайменше за 4 години до прийому секвестрантів жовчних кислот.
Інші взаємодії: комбінації, які слід взяти до уваги:
1. Пов'язані із застосуванням глібенкламіду:
-Десмопресин: комбінація глібенкламіду та метформіну може знижувати антидіуретичний ефект десмопресину;
-Антибактеріальні лікарські засоби (JIC) із групи сульфаніламідів, фторхінолони, антикоагулянти (похідні кумарину), інгібітори МАО, хлорамфенікол, пентоксифілін, гіполіпідемічні ЛЗ із групи фібратів, дизопірамід – ризик розвитку гіпоглікемії на фоні застосування глибенкла.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії через наявність похідного сульфонілсечовини у складі препарату (див. "Особливі вказівки").
Симптоми гіпоглікемії легкого та середнього ступеня тяжкості без втрати свідомості та неврологічної симптоматики можуть бути куповані негайним прийомом легкозасвоюваних вуглеводів. Необхідне коригування дози препарату та/або зміна режиму харчування. Виникнення тяжких гіпоглікемічних реакцій у пацієнтів із цукровим діабетом, які супроводжуються комою, судомами чи іншими неврологічними розладами, потребує надання невідкладної медичної допомоги. Необхідно внутрішньовенне введення розчину декстрози відразу після встановлення діагнозу або виникнення підозри на гіпоглікемію до госпіталізації пацієнта. Після відновлення свідомості необхідно прийняти їжу, багату на легкозасвоювані вуглеводи (щоб уникнути повторного розвитку гіпоглікемії). Кліренс глибенкламіду в плазмі може збільшуватися у пацієнтів із захворюваннями печінки. Оскільки глібенкламід активно зв'язується з білками крові, препарат не виводиться при діалізі. Передозування або наявність сполучених факторів ризику можуть спровокувати розвиток лактоацидозу, оскільки до складу препарату входить метформін (див. "Особливі вказівки").
Лактоацидоз є станом, який потребує невідкладної медичної допомоги; Лікування лактоацидозу повинно проводитись у стаціонарі. Найбільш ефективним методом лікування, що дозволяє виводити лактат та метформін, є гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування (похідне сульфонілсечовини II покоління + бігуанід)
Фармакодинаміка:
Фіксована комбінація двох пероральних гіпоглікемічних засобів різних фармакологічних груп: глібенкламіду та метформіну.
Метформін відноситься до групи бігуанідів і знижує концентрацію як базальної, так і постпрандіальної глюкози в плазмі. Метформін не стимулює секрецію інсуліну, і через це не викликає гіпоглікемії. Має 3 механізми дії: знижує вироблення глюкози печінкою за рахунок інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу; підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну, споживання та утилізацію глюкози клітинами у м'язах; затримує всмоктування глюкози у шлунково-кишковому тракті (ЖКТ). Препарат також сприятливо впливає на ліпідний склад крові, знижуючи концентрацію загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів.
Глібенкламід відноситься до групи похідних сульфонілсечовини II покоління. Концентрація глюкози при прийомі глібенкламіду знижується внаслідок стимуляції секреції інсуліну бета-клітинами підшлункової залози.
Метформін та глібенкламід мають різні механізми дії, але взаємно доповнюють гіпоглікемічну активність один одного. Комбінація двох гіпоглікемічних засобів має синергічний ефект у зниженні концентрації глюкози.
Фармакокінетика:
Глібенкламід.
Абсорбція
При прийомі внутрішньо абсорбція із ШКТ становить більше 95%. Час досягнення максимальної концентрації – 4 години, обсяг розподілу – близько 10 л.
Розподіл
Зв'язок із білками плазми крові високий (99%).
Метаболізм та виведення
Майже повністю метаболізується у печінці з утворенням двох неактивних метаболітів, які виводяться нирками (40%) та через кишечник (60%). Період напіввиведення – від 4-х до 11 годин.
Метформін.
Абсорбція
Після прийому внутрішньо абсорбується із ШКТ досить повно, максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 2,5 годин. Абсолютна біодоступність становить від 50 до 60%.
Метформін швидко розподіляється
в тканинах, практично не зв'язується з білками плазми.
Метаболізм та виведення
Піддається метаболізму дуже слабкою мірою і виводиться нирками. Приблизно 20-30% метформіну виводиться через кишечник у незміненому вигляді. Період напіввиведення становить середньому 6,5 годин.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
При порушенні функції нирок нирковий кліренс метформіну знижується, як і кліренс креатиніну, при цьому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення концентрації метформіну в плазмі крові.
Поєднання метформіну та глібенкламіду в одній таблетці має ту ж біодоступність, що і при прийомі таблеток, що містять метформін або глібенкламід ізольовано. На біодоступність метформіну в поєднанні з глібенкламідом не впливає прийом їжі, так само, як і на біодоступність глібенкламіду, проте швидкість абсорбції глібенкламіду зростає при прийомі їжі.
Вагітність та годування груддюУ період вагітності застосування комбінації глібенкламіду та метформіну протипоказано. Пацієнтка повинна бути попереджена про те, що в період лікування препаратом Глібенфаж необхідно інформувати лікаря про заплановану вагітність та про настання вагітності. При плануванні вагітності, а також у разі настання вагітності в період прийому препарату він повинен бути скасований і призначена й інсулінотерапія.
Комбінація глібенкламіду та метформіну протипоказана при грудному вигодовуванні, оскільки відсутні дані про його здатність проникати у грудне молоко. При необхідності застосування лікарського препарату в період грудного вигодовування слід перейти на інсулінотерапію або припинити вигодовування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаВ ході лікування препаратом глібенкламід + метформін можуть спостерігатися наступні побічні реакції. Класифікація ВООЗ частоти розвитку побічних реакцій: дуже часто - >1/10 призначень, часто від >1/100 до < 1/10 призначень, нечасто - від >1/1000 до <1/100 призначень, рідко - від >1/ 10000 до <1/1000 призначень, дуже рідко – <1/10000 призначень. Класифікація небажаних побічних реакцій відповідно до ураження органів та систем органів (медичний словник для нормативно-правової діяльності Med-DRA).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дані небажані явища зникають після відміни препарату. Рідко: лейкопенія та тромбоцитопенія. Дуже рідко: агранулоцитоз, гемолітична анемія, аплазія кісткового мозку та панцитопенія.
Порушення імунної системи: дуже рідко: анафілактичний шок. Можуть зустрічатися реакції перехресної гіперчутливості до сульфонамідів їх похідним.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: Гіпоглікемія (Див. «Передозування», «Особливі вказівки»). Рідко: напади порфірії (печінкової чи шкірної). Дуже рідко: лактоацидоз (Див. «Особливі вказівки»). Зниження всмоктування вітаміну В12, що супроводжувалося зниженням його концентрації у сироватці крові при тривалому застосуванні метформіну. При виявленні мегалобластної анемії необхідно враховувати можливість такої етіології. Дисульфірамоподібна реакція при вживанні етанолу.
Порушення нервової системи: часто: порушення смаку («металевий» присмак у роті).
Порушення з боку органу зору: на початку лікування може виникнути тимчасове порушення зору через зниження вмісту глюкози у крові.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто: нудота, блювання, діарея, біль у животі та відсутність апетиту. Дані симптоми частіше трапляються на початку лікування і в більшості випадків проходять самостійно. Нечасто: відчуття тяжкості та переповнення у шлунку, відрижка. Для профілактики розвитку зазначених симптомів рекомендується приймати препарат у 2 або 3 прийоми; повільне підвищення дози препарату також покращує його переносимість.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко: порушення показників функції печінки або гепатит, які потребують припинення лікування.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко: шкірні реакції, такі як: свербіж, кропив'янка, макулопапульозний висип. Дуже рідко: фотосенсибілізація, шкірний або вісцеральний алергічний васкуліт, поліморфна еритема, дерматит ексфоліативний.
Лабораторні та інструментальні дані: нечасто: помірне збільшення концентрацій сечовини та креатиніну у сироватці крові. Дуже рідко: гіпонатріємія.
особливі вказівкиЛікування препаратом Глібенфаж проводиться лише під наглядом лікаря! При прийомі препарату необхідно неухильно дотримуватись рекомендацій лікаря щодо дотримання дієти та самоконтролю концентрації глюкози в крові. Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після їди.
Лактоацидоз
Лактоацидоз є вкрай рідкісним, але серйозним (висока смертність за відсутності невідкладного лікування) ускладненням, яке може виникнути через кумуляцію метформіну. Випадки лактоацидозу при застосуванні метформіну виникали переважно у пацієнтів з цукровим діабетом та вираженою нирковою недостатністю. Слід враховувати й інші фактори ризику, такі як погано контрольований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, надмірне споживання спиртних напоїв, печінкова недостатність і будь-який стан, пов'язаний з вираженою гіпоксією. Слід враховувати ризик розвитку лактоацидозу при появі неспецифічних ознак, таких як м'язові судоми, що супроводжуються диспепсичними розладами, болем у животі та сильним нездужанням. У важких випадках може спостерігатися ацидотична задишка, гіпоксія, гіпотермія та кома.
Гіпоглікемія
Оскільки препарат Глібенфаж містить глібенкламід, прийом препарату супроводжується ризиком виникнення гіпоглікемії у пацієнта. Поступове титрування дози після початку лікування може запобігти виникненню гіпоглікемії. Це лікування може бути призначене лише пацієнтові, який дотримується режиму регулярного прийому їжі (включаючи сніданок). Важливо, щоб споживання вуглеводів було регулярним, оскільки ризик розвитку гіпоглікемії збільшується при пізньому прийомі їжі, недостатньому чи незбалансованому споживанні вуглеводів. Розвиток гіпоглікемії найбільш ймовірний при гіпокалорійній дієті, після інтенсивного або тривалого фізичного навантаження, при вживанні спиртних напоїв або прийому комбінації гіпоглікемічних засобів. Через компенсаторні реакції, спричинені гіпоглікемією, може виникати підвищене потовиділення, почуття страху, тахікардія, підвищення артеріального тиску, відчуття серцебиття, стенокардія та аритмія. Останні симптоми можуть бути відсутніми, якщо гіпоглікемія розвивається повільно, у разі вегетативної нейропатії або при одночасному прийомі бета-адреноблокаторів, клонідину, резерпіну, гуанетидину або симпатоміметиків. Іншими симптомами гіпоглікемії у пацієнтів цукровим діабетом можуть бути головний біль, голод, нудота, блювання, виражена втома, розлади сну, збуджений стан, агресія, порушення концентрації уваги та психомоторних реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення мови, порушення зору, д та парестезії, запаморочення, делірій, судоми, сомноленція, несвідомий стан, поверхневе дихання та брадикардія. Обережне застосування препарату, добір дози та належні інструкції для пацієнта є важливими для зниження ризику розвитку гіпоглікемії. Якщо у пацієнта повторюються напади гіпоглікемії, які є або тяжкими або пов'язаними з незнанням симптомів, слід розглянути можливість лікування іншими гіпоглікемічними засобами. Чинники, що сприяють розвитку гіпоглікемії: одночасне вживання спиртних напоїв, особливо при голодуванні; відмова або (особливо стосується пацієнтів похилого віку) нездатність пацієнта взаємодіяти з лікарем і дотримуватися рекомендацій, викладених в інструкції із застосування; погане харчування, нерегулярний прийом їжі, голодування чи зміни у дієті; дисбаланс між фізичним навантаженням та прийомом вуглеводів: ниркова недостатність; тяжка печінкова недостатність; передозування препарату Глібенфаж; окремі ендокринні порушення: недостатність функції щитовидної залози, гіпофіза та надниркових залоз; Одночасний прийом окремих лікарських засобів.
Ниркова та печінкова недостатність
Фармакокінетика та/або фармакодинаміка може змінюватися у пацієнтів з печінковою недостатністю або тяжкою нирковою недостатністю. гіпоглікемія, що виникає у таких пацієнтів, може бути тривалою, у цьому випадку має бути розпочато відповідне лікування.
Нестабільність вмісту глюкози у крові
У разі хірургічного втручання чи іншої причини декомпенсації цукрового діабету рекомендується передбачити тимчасовий перехід на інсулінотерапію. Симптомами гіперглікемії є прискорене сечовипускання, виражена спрага, сухість шкіри. За 48 годин до планового хірургічного втручання або внутрішньовенного введення йодовмісного рентгеноконтрастного засобу прийом препарату Глібенфаж слід припинити. Лікування рекомендується відновити через 48 годин, і лише після того, як функцію нирок було оцінено та визнано нормальною.
Функція нирок
Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком лікування і регулярно надалі, необхідно визначати кліренс креатиніну та/або концентрацію креатиніну в сироватці крові: не рідше одного разу на рік у пацієнтів з нормальною функцією нирок, та 2-4 рази на рік у літніх пацієнтів, а також у пацієнтів із кліренсом креатиніну на верхній межі норми. Рекомендується дотримуватись особливої обережності у випадках, коли функція нирок може бути порушена, наприклад, у літніх пацієнтів, або у разі початку антигіпертензивної терапії, прийому діуретиків або нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗЗ).
Інші запобіжні заходи
Пацієнт повинен повідомити лікаря у разі розвитку інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів, статевих органів, нирок та сечовивідних шляхів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Пацієнти повинні бути поінформовані про ризик виникнення гіпоглікемії та повинні дотримуватися запобіжних заходів при керуванні транспортним засобом та роботі з механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняВ оригінальній упаковці виробника за температури не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Дозу препарату визначає лікар індивідуально для кожного пацієнта, залежно від концентрації глюкози в крові.
Початкова доза становить: 1 таблетка Глібенфажу 2,5 мг + 500 мг або 5 мг + 500 мг 1 раз на день. Щоб уникнути гіпоглікемії, початкова доза не повинна перевищувати денну дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого раніше прийнятого препарату сульфонілсечовини) або метформіну, якщо вони застосовувалися як терапія першої лінії. Рекомендується збільшувати дозу не більше ніж на 5 мг глібенкламіду та 500 мг метформіну на день кожні 2 або більше тижнів для досягнення адекватного контролю вмісту глюкози в крові.
Заміщення попередньої комбінованої терапії метформіном та глібенкламідом: початкова доза не повинна перевищувати добову дозу глібенкламіду (або еквівалентну дозу іншого препарату сульфонілсечовини) та метформіну, що приймалися раніше. Кожні 2 чи більше тижнів після початку лікування дозу препарату коригують залежно від концентрації глюкози у крові. Максимальна добова доза становить 4 таблетки Глібенфажу 5 мг + 500 мг або 6 таблеток Глібенфажу 2,5 мг + 500 мг.
Режим дозування залежить від індивідуального призначення:
-Для дозувань 2,5 мг + 500 мг та 5 мг + 500 мг
1 раз на день, вранці під час сніданку, при призначенні 1 таблетки на день. 2 рази на день, вранці та ввечері, при призначенні 2 або 4 таблеток на день;
-Для дозування 2,5 мг + 500 мг
3 рази на день, вранці, вдень та ввечері, при призначенні 3, 5 або 6 таблеток на день;
-Для дозування 5 мг + 500 мг
3 рази на день, вранці, вдень та ввечері, при призначенні 3 таблеток на день.
Таблетки слід приймати під час їди. Кожен прийом препарату повинен супроводжуватися їжею з досить високим вмістом вуглеводів для запобігання виникненню гіпоглікемії.
Літні пацієнти
Доза препарату підбирається, виходячи зі стану функції нирок. Початкова доза не повинна перевищувати 1 таблетку Глібенфажу 2,5 мг + 500 мг. Необхідно проводити регулярну оцінку функції нирок.
Діти
Препарат Глібенфаж не рекомендований для застосування у дітей.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Глибенфаж таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт производится компанией ФАРМАСИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Глибенфаж таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Глибенфаж таб п/об пленочной 25мг+500мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Глибенкламид + метформин таб. 5 мг+500 мг 60 шт Глибенкламид + метформин таб. 5 мг+500 мг 60 шт, Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 2.5мг+500м... Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 5мг+500мг ... Глибенкламид+метформин таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глибенфор таб. 2.5 мг+500 мг 30 шт Глибенфор таб. 2.5 мг+500 мг 30 шт, Глибомет таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт Глибомет таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 60 шт Глюкованс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 60 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 60 шт Глюкованс таб п/об пленочной 5мг+500мг 60 шт, Глюконорм плюс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт Глюконорм плюс таб п/об пленочной 2.5мг+500мг 30 шт, Глюконорм плюс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт Глюконорм плюс таб п/об пленочной 5мг+500мг 30 шт, Глюконорм таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт Глюконорм таб п/об пленочной 2.5мг+400мг 40 шт, Метглиб таб п/об пленочной 400мг+2.5мг 40 шт Метглиб таб п/об пленочной 400мг+2.5мг 40 шт, Метглиб форс таб п/об пленочной 2.5мг+ 500мг 30 шт к... Метглиб форс таб п/об пленочной 2.5мг+ 500мг 30 шт канон, Метглиб форс таб п/об пленочной 5мг+ 500мг 30 шт канон Метглиб форс таб п/об пленочной 5мг+ 500мг 30 шт канон.
Пока нет комментариев