Гипосарт таб 16мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Гипосарт таб 16мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: кандесартану цілексетил – 16,00 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат – 87,00 мг, крохмаль кукурудзяний – 20,00 мг, гіпролоза – 2,00 мг, гіпролоза – 2,00 мг, макрогол 6000 – 2,60 мг, магнію стеарат – 0,40 мг.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки з ділильною ризиком з одного боку, білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки 16 мг.
По 14 таблеток у блістер із фольги Al/PVC/PVDC. 1, 2 або 4 блістери разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до кандесартану або до інших компонентів препарату.
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, синдром глюкозогалактозної мальабсорбції.
Вагітність та період грудного вигодовування.
Дитячий та підлітковий вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Тяжкі порушення функції печінки та/або холестаз.
Одночасне застосування з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами, у пацієнтів з цукровим діабетом або порушеннями функції нирок (швидкість клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв).
З обережністю
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), гемодіаліз, двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки, гемодинамічно значущий стеноз аортального та/або мітрального клапана, гіпертрофічна обструктивна кардіоміпатія , цереброваскулярні порушення ішемічного генезу та ішемічна хвороба серця (ІХС), гіперкаліємія у пацієнтів зі зниженим обсягом циркулюючої крові (ОЦК), проведення загальної анестезії та хірургічних втручань (ризик розвитку артеріальної гіпотензії внаслідок блокади РААС), первинний гіперальдо
Дозування16 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.
Хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (ФВЛШ < 40%) – як додаткова терапія до інгібіторів АПФ або при непереносимості інгібіторів АПФ.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗастосування кандесартану одночасно з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом або помірною або тяжкою нирковою недостатністю (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ «Протипоказання»).
Вивчено одночасне застосування кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом; клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії не відзначено.
Кандесартан незначною мірою метаболізується у печінці (за допомогою ізоферменту CYP2C9).
Не виявлено впливу на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4; ефект щодо інших ізоферментів цитохрому P450 нині невідомий.
Гіпотензивні засоби потенціюють антигіпертензивний ефект кандесартану. Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на РААС, показує, що одночасне застосування препарату та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен, амілорид), препаратів калію, замінників солі, що містять калій, або інших засобів, здатних підвищувати вміст калію у сироватці крові ( наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії.
При одночасному застосуванні препаратів літію та інгібіторів АПФ були відмічені випадки транзиторного підвищення концентрації літію у сироватці крові та розвитку токсичних ефектів.
Аналогічний ефект можливий при одночасному застосуванні препаратів літію та антагоністів рецепторів ангіотензину II, що потребує періодичного контролю концентрації літію у сироватці крові при комбінованому застосуванні цих препаратів.
При одночасному застосуванні АРАII та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та неселективні НПЗП, наприклад, ацетилсаліцилова кислота більше 3 г/добу, може зменшуватись антигіпертензивна дія кандесартану.
Подвійна блокада РААС Як і у випадку з інгібіторами АПФ, одночасне застосування АРАII та нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик зниження функції нирок, аж до розвитку ниркової недостатності, що призводить до гіперкаліємії у пацієнтів з порушенням функції нирок. Ця комбінація повинна застосовуватися з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Усі пацієнти повинні одержувати достатню кількість рідини; необхідно контролювати функцію нирок на початку терапії та надалі.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, тахікардія. Описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану цилексетилу), які закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків.
Лікування: при вираженому зниженні артеріального тиску перевести пацієнта в положення «лежачи» на спині, ноги підняти; далі слід провести заходи, спрямовані на збільшення ОЦК (введення 0,9% розчину хлориду натрію внутрішньовенно).
У разі потреби можуть бути призначені симпатоміметичні препарати.
Симптоматична терапія під контролем життєво важливих функцій організму.
Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензин II рецепторів антагоніст.
Фармакодинаміка:
Ангіотензин II – основний фермент ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС), що бере участь у патогенезі артеріальної гіпертензії (АГ), серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань.
Кандесартан є селективним антагоністом рецепторів ангіотензину II, підтипу 1 (рецепторів AT1). Не виявляє властивостей агоніста (не впливає на ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р, не зв'язується з рецепторами інших гормонів, не впливає на стан іонних каналів, що беруть участь у регуляції діяльності серцево-судинної системи). Внаслідок блокування AT1-рецепторів ангіотензину II відбувається компенсаторне дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.
Артеріальна гіпертензія
Прийом кандесартану забезпечує дозозалежне, плавне зниження артеріального тиску (АТ) за рахунок зменшення загального периферичного судинного опору (ОПСС) без рефлекторного збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС). Немає даних про розвиток вираженої артеріальної гіпотензії після прийому першої дози або розвитку синдрому «скасування» після припинення терапії.
Початок антигіпертензивної дії після прийому першої дози препарату зазвичай розвивається протягом 2 годин, тривалість ефекту – 24 години. Додавання тіазидного діуретика гідрохлортіазиду до кандесартану посилює його антигіпертензивний ефект.
Вік та стать пацієнта не впливають на ефективність препарату. Кандесартан збільшує нирковий кровотік і не змінює або підвищує швидкість клубочкової фільтрації, тоді як нирковий судинний опір та фільтраційна фракція знижуються.
Кандесартан має менш виражений антигіпертензивний ефект у пацієнтів негроїдної раси (популяція з переважно низькою активністю реніну в плазмі).
Відсутні дані про вплив кандесартану на прогрес діабетичної нефропатії.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу кандесартан не має негативного впливу на концентрацію глюкози в крові та ліпідний профіль.
Серцева недостатність
Терапія кандесартаном зменшує показник смертності та частоту госпіталізації у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) незалежно від віку, статі та супутньої терапії, призводить до зменшення функціонального класу ХСН за класифікацією NYHA.
Кандесартан ефективний у пацієнтів, які одночасно приймають бета-адреноблокатори в поєднанні з інгібіторами АПФ; при цьому ефективність його не залежить від дози інгібітору АПФ.
У пацієнтів з ХСН та зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) менше 40%) кандесартан зменшує ОПСС та тиск заклинювання у легеневих капілярах.
Фармакокінетика:
Кандесартану цілексетил є проліками. Кандесартану цилексетил після прийому внутрішньо швидко перетворюється на активну речовину - кандесартан, за допомогою ефірного гідролізу.
При всмоктуванні з шлунково-кишкового тракту міцно зв'язується з AT1-рецепторами і повільно дисоціює, не має властивостей агоніста.
Всмоктування та розподіл
Абсолютна біодоступність кандесартану становить приблизно 40% після прийому внутрішньо.
Відносна біодоступність становить приблизно 34%.
Максимальна концентрація (Сmax) у сироватці досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. Концентрація в плазмі зростає лінійно зі збільшенням дози в терапевтичному інтервалі (до 32 мг). Зв'язок із білками плазми крові високий (понад 99%). Об'єм розподілу кандесартану становить 0,13 л/кг. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від віку, статі пацієнта та від часу прийому їжі.
Метаболізм та виведення
Кандесартан в основному виводиться з організму нирками та через кишечник у незміненому вигляді.
Незначно метаболізується у печінці (20-30%) за участю ізоферменту CYP2C9 з утворенням неактивного похідного.
Період напіввиведення (Т1/2) кандесартану становить приблизно 9 годин. Чи не кумулює. Загальний кліренс – близько 0,37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс препарату – 0,19 мл/хв/кг. Після прийому внутрішньо 14С-міченого кандесартану цилексетилу 26% дози виводилося нирками у формі кандесартану та 7% – у формі неактивного метаболіту, водночас 56% дози виводиться через кишечник з жовчю у формі кандесартану та 10% – у формі неактивного метаболіту. Після одноразового прийому внутрішньо протягом 72 год. виводиться більше 90% дози.
ОСОБЛИВІ ГРУПИ ПАЦІЄНТІВ У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) Сmax і площа під кривою «концентрація-час» (AUC) кандесартану збільшуються в порівнянні з пацієнтами молодого віку приблизно на 50% і 80%, відповідно. Однак реакція з боку АТ та можливі побічні ефекти при застосуванні кандесартану не залежать від віку пацієнтів.
У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшуються приблизно на 50% та 70%, відповідно, при цьому Т1/2 не змінюється порівняно з пацієнтами із збереженою функцією нирок.
Фармакокінетика у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, аналогічна до пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок.
У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок Сmax та AUC збільшуються на 50% та 110% відповідно, а Т1/2 препарату збільшується у 2 рази.
У пацієнтів з легким або помірним ступенем печінкової недостатності середнє значення AUC кандесартану збільшується приблизно на 20% в одному дослідженні та 80% – в іншому дослідженні.
Немає досвіду застосування у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки.
Вагітність та годування груддюВагітність
Препарат Гіпосарт протипоказаний для застосування під час вагітності, т.к. він має прямий вплив на РААС і може викликати порушення розвитку плода (особливо у другому та третьому триместрах вагітності) або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату, якщо препарат застосовувався під час вагітності.
Відомо, що терапія антагоністами рецепторів до ангіотензину II (АРАII) може викликати порушення розвитку плода (порушення функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та розвиток ускладнень у новонародженого (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія).
При встановленні факту вагітності препарат Гіпосарт необхідно відмінити якнайшвидше.
При плануванні вагітності слід перевести пацієнтку на адекватну альтернативну терапію.
Період грудного вигодовування
Невідомо, чи проникає кандесартан у грудне молоко, але відомо, що він проникає в молоко щурів, що лактують.
Під час лікування Гіпосартом грудне вигодовування необхідно припинити.
Новонароджені, матері яких приймали під час вагітності Гіпосарт, повинні перебувати під ретельним медичним наглядом через ймовірність розвитку гіпотензії.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ): дуже часто (> 1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), включаючи окремі повідомлення.
Побічні ефекти кандесартану слабко виражені і мають минущий характер. Частота побічних ефектів не залежить від дози препарату та віку пацієнта.
З боку нервової системи: часто – запаморочення, біль голови, слабкість.
З боку дихальної системи: часто респіраторні інфекції, фарингіт, риніт, кашель.
З боку серцево-судинної системи: часто – виражене зниження артеріального тиску.
З боку сечостатевої системи часто – порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у схильних пацієнтів.
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія та агранулоцитоз.
З боку системи травлення: дуже рідко – нудота.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ, порушення функції печінки або гепатит.
З боку опорно-рухового апарату: дуже рідко – біль у спині, артралгія, міалгія.
Лабораторні показники: дуже рідко – гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення концентрації креатиніну у крові, гіперурикемія, незначне зниження гемоглобіну.
Алергічні реакції: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка.
Інші: загострення перебігу подагри, «припливи» крові до шкіри обличчя.
особливі вказівкиЕтнічні особливості
Антигіпертензивний ефект кандесартану у пацієнтів негроїдної раси менш виражений у порівнянні з пацієнтами інших рас, у зв'язку з чим частіше потрібне збільшення дози препарату
Гіпосарт, а також поєднання з іншими гіпотензивними препаратами.
Порушення функції нирок
Досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю або у термінальній стадії ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений. У таких пацієнтів необхідний суворий вибір дози препарату Гіпосарт під ретельним контролем АТ.
У пацієнтів з ХСН, особливо старших 75 років, і у пацієнтів з порушеннями функції нирок необхідно періодично контролювати функцію нирок. У період добору дози препарату Гіпосарт рекомендується контролювати концентрацію креатиніну та калію у сироватці крові.
Комбінована терапія з інгібітором АПФ при ХСН При застосуванні препарату Гіпосарт у комбінації з інгібітором АПФ може зростати ризик розвитку побічних ефектів: порушення функції нирок та гіперкаліємія. У цих випадках необхідне ретельне спостереження та контроль відповідних лабораторних показників.
Гемодіаліз
Під час проведення гемодіалізу АТ може бути особливо чутливим до блокади AT1-рецепторів внаслідок зменшення ОЦК та активації РААС. Тому пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, необхідний контроль артеріального тиску та індивідуальний добір дози препарату Гіпосарт.
Стеноз ниркової артерії
Препарати, що впливають на РААС, наприклад, інгібітори АПФ, можуть викликати гіперурикемію та гіперкреатинінемію у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічний ефект може розвинутись при застосуванні АРАІІ.
Трансплантація нирки
Досвід застосування препарату у пацієнтів, які нещодавно перенесли трансплантацію нирки, відсутній.
Артеріальна гіпотензія
У пацієнтів з ХСН, які отримують Гіпосарт, може розвинутись артеріальна гіпотензія.
Також можливий розвиток артеріальної гіпотензії у пацієнтів зі зниженим ОЦК, наприклад, які отримують великі дози діуретиків. На початку терапії необхідно бути обережними і при необхідності компенсувати ОЦК.
Загальна анестезія/хірургічні втручання
При проведенні хірургічних втручань під загальною анестезією у пацієнтів, які приймають АРАІІ, може розвинутись гіпотензія внаслідок блокади РААС. Дуже рідко артеріальна гіпотензія може бути вираженою і вимагати внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорів.
Стеноз аортального та/або мітрального клапанів, ГЗКМП Препарат Гіпосарт необхідно з обережністю застосовувати у пацієнтів з гемодинамічно значущим стенозом аортального та/або мітрального клапанів або з ГЗКМП.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом є резистентними до гіпотензивних препаратів, що впливають на РААС, тому таким пацієнтам застосування препарату Гіпосарт не рекомендується.
Гіперкаліємія
Одночасне застосування препарату Гіпосарт та калійзберігаючих діуретиків, препаратів калію, замінників солі, що містять калій, або інших засобів, здатних підвищувати вміст калію у сироватці (наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Гіперкаліємія може розвинутись і у пацієнтів з ХСН, які приймають Гіпосарт. На тлі терапії препаратом Гіпосарт у пацієнтів з ХСН рекомендується проводити періодичний контроль вмісту калію у сироватці крові, особливо при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, тріамтерен, амілорид).
Загальні
Пацієнти, у яких судинний тонус і функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, пацієнти з тяжкою декомпенсованою ХСН або супутнім захворюванням нирок, у тому числі односторонній стеноз ниркової артерії), терапія іншими препаратами, що впливають через РААС, може супроводжуватися гіпотензії, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Це не можна виключити і для антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ.
Надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями ішемічного генезу може призвести до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Подвійна блокада РААС при застосуванні препаратів, що містять аліскірен
Не рекомендується подвійна блокада РААС шляхом одночасного застосування кандесартану та аліскірену, зважаючи на збільшення ризику розвитку артеріальної гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок.
Застосування препарату одночасно з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом або порушенням функції нирок (ШКФ менше 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ «Протипоказання»).
Вплив на здатність керування автотранспортом та роботу зі складними механізмами
Вплив препарату Гіпосарт на керування автотранспортом та роботу зі складними механізмами не вивчався, але фармакодинамічні властивості препарату вказують на те, що подібний вплив відсутній.
Необхідно бути обережними при керуванні автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з ризиком розвитку запаморочення.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, 1 раз на добу, незалежно від часу їди.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова та підтримуюча доза препарату Гіпосарт становить 8 мг 1 раз на добу.
При необхідності дозу можна збільшити до 16 мг 1 раз на добу.
Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів терапії.
Максимальна добова доза – 32 мг 1 раз на добу.
Якщо на тлі максимальної добової дози не досягається адекватного контролю артеріального тиску, рекомендується додати до терапії тіазидний діуретик.
Пацієнти зі зниженим ОЦК У пацієнтів із ризиком розвитку артеріальної гіпотензії терапію рекомендується розпочинати з початкової дози 4 мг.
Пацієнти з порушенням функції нирок
У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (КК 30-80 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, початкова доза препарату становить 4 мг. Дозу титрувати в залежності від терапевтичного ефекту. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок або термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений (див. розділ «Особливі вказівки»). Пацієнти з порушенням функції печінки
Початкова добова доза препарату у пацієнтів із захворюваннями печінки легкого та середнього ступеня тяжкості становить 4 мг. Можливе збільшення дози за потреби.
Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазу відсутній (див. розділ Протипоказання).
Супутня терапія
Застосування препарату Гіпосарт одночасно з тіазидними діуретиками (наприклад, гідрохлортіазид) може посилити антигіпертензивний ефект препарату.
Хронічна серцева недостатність
Рекомендована початкова доза Гіпосарту становить 4 мг 1 раз на добу. Збільшення до максимальної добової дози – 32 мг 1 раз на добу або до максимально переносимої дози проводиться шляхом подвоєння дози з інтервалом не менше ніж 2 тижні.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушеннями функції нирок або печінки не потрібна корекція початкової дози препарату.
Застосування у дітей та підлітків
Безпека та ефективність застосування препарату Гіпосарт у дітей та підлітків віком до 18 років не встановлені.
Супутня терапія
Препарат Гіпосарт можна одночасно застосовувати з іншими препаратами для лікування ХСН, включаючи інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори, діуретики, серцеві глікозиди або комбінації цих лікарських засобів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Гипосарт таб 16мг 28 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Польша.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Гипосарт таб 16мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Гипосарт таб 16мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ордисс таб 16мг 30 шт Ордисс таб 16мг 30 шт, Ангиаканд таб 16мг 28 шт Ангиаканд таб 16мг 28 шт, Ангиаканд таб 8мг 28 шт Ангиаканд таб 8мг 28 шт, Атаканд таб 16мг 28 шт Атаканд таб 16мг 28 шт, Атаканд таб 32мг 28 шт Атаканд таб 32мг 28 шт, Атаканд таб 8мг 28 шт Атаканд таб 8мг 28 шт, Гипосарт таб 32мг 28 шт Гипосарт таб 32мг 28 шт, Гипосарт таб 8мг 28 шт Гипосарт таб 8мг 28 шт, Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт, Кандесартан таб 16мг 28 шт Кандесартан таб 16мг 28 шт, Кандесартан таб. 32 мг 30 шт Кандесартан таб. 32 мг 30 шт, Ордисс таб 16 мг 60 шт Ордисс таб 16 мг 60 шт, Ордисс таб 32мг 30 шт Ордисс таб 32мг 30 шт, Ордисс таб 32 мг 60 шт Ордисс таб 32 мг 60 шт, Ордисс таб 8мг 30 шт Ордисс таб 8мг 30 шт, Ордисс таб 8 мг 60 шт Ордисс таб 8 мг 60 шт.
Пока нет комментариев