Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком
Топ продаж
Суперцена
Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Фозиноприл натрію – 0,01 г
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат – 0,1834 г, кроскармелоза натрію (примелоза) – 0,0006 г, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) –0,004 г, магнію
0
Пігулки білого або білого з жовтим відтінком кольору, круглі, двоопуклі.
Форма випуску:
Пігулки по 10 мг.
По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку.
По 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до фозиноприлу або інших компонентів препарату;
Вагітність;
Період лактації (грудне вигодовування);
Непереносимість лактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції;
Спадковий чи ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
Ангіоневротичний набряк на фоні терапії інгібіторами АПФ (в анамнезі);
Вік до 18 років (безпека та ефективність застосування не вивчені);
Одночасне застосування з аліскіреном та аліскіренсодержащими препаратами у пацієнтів з цукровим діабетом та/або помірними та тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 60 мл/хв).
З обережністю
Аортальний стеноз, церебро- і кардіоваскулярні захворювання (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу, ішемічна хвороба серця, коронарна недостатність), тяжкі аутоімунні системні захворювання сполучної тканини (в т.ч. системний червоний вовчак, склеродермія), пригнічення кістковомозкового діабет, гіперкаліємія, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, стан після трансплантації нирки, ниркова недостатність, при проведенні процедур десенсибілізації, печінкова недостатність, хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA , стани, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (в т.ч. діарея, блювання), літній вік,проведення гемодіалізу з використанням високопроточних мембран (наприклад, AN69®), аферезу ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ).
Дозування10 мг
Показання до застосуванняартеріальна гіпертензія (у монотерапії або у складі комбінованої терапії);
Хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФозиноприл посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини, інсуліну, при одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними лікарськими засобами, імунодепресантами, прокаїнамідом виникає ризик розвитку лейкопенії.
При одночасному прийомі з препаратами літію можливе підвищення його концентрації у плазмі крові та ризик розвитку інтоксикації літієм (необхідно контролювати концентрацію літію у плазмі крові).
Одночасне застосування антацидів (наприклад, алюмінію або гідроксид магнію, симетикон) може знижувати всмоктування препарату. Тому застосовувати зазначені кошти необхідно з інтервалом щонайменше 2 години.
Діуретики, гіпотензивні, наркотичні аналгетики, лікарські засоби для загальної анестезії посилюють антигіпертензивну дію Фозіноприлу.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), кухонна сіль можуть знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та низькою активністю реніну у плазмі крові.
При сумісному застосуванні фозиноприлу з препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками (в т.ч. з амілоридом, спіронолактоном, тріамтереном, еплероном), з добавками до їжі, що містять калій, підвищується ризик розвитку гіперкаліємії. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, що одночасно приймають калійзберігаючі діуретики, замінники солі, що містять калій, або інші засоби, що викликають гіперкаліємію (наприклад, гепарин), інгібітори АПФ підвищують ризик розвитку гіперкаліємії в сироватці крові.
Естрогени послаблюють гіпотензивний ефект фозиноприлу через здатність затримувати воду.
Інсулін та гіпоглікемічні лікарські засоби для прийому внутрішньо підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.
Біодоступність препарату при одночасному застосуванні з хлорталідоном, ніфедипіном, пропранололом, гідрохлортіазидом, циметидином, метоклопрамідом, пропантелі-на бромідом, дигоксином, ацетилсаліциловою кислотою як антиагрегантний засіб і варфарин не змінюється.
У літературі повідомлялося, що у пацієнтів з діагностованим атеросклеротичним захворюванням, серцевою недостатністю або цукровим діабетом з ураженням органів-мішеней, подвійна блокада РААС із застосуванням антагоністів рецепторів ангіотензину II (АРА II), інгібіторів АПФ або аліскірену (прямий інгібіна). виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, гіперкаліємії та порушення функції нирок (включаючи гостру ниркову недостатність), при порівнянні із застосуванням одного препарату, що впливає на РААС. Подвійну блокаду (наприклад, призначення інгібітора АПФ з АРА II або аліскіреном) слід проводити лише в окремих випадках, регулярно контролюючи функцію нирок.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного балансу, гостра ниркова недостатність, ступор.
Лікування: пацієнта помістити в положення "лежачи" з піднятими ногами. У легких випадках передозування – промивання шлунка, введення адсорбентів та натрію сульфату протягом 30 хв після прийому. При вираженому зниженні АТ – внутрішньовенне введення 0,9 % розчину натрію хлориду; при брадикардії – застосування пейсмекера. Застосування гемодіалізу є неефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).
Фармакодинаміка:
Інгібітор АПФ, має антигіпертензивну, вазодилатуючу, діуретичну та калійзберігаючу дію. Зменшує утворення ангіотензину ІІ з ангіотензину І, що призводить до зниження загального периферичного судинного опору (ОПСС) та системного артеріального тиску (АТ). Пригнічує синтез альдостерону, пригнічує тканинні АПФ. Гіпотензивний ефект обумовлений також пригніченням метаболізму брадикініну, який має виражений судинорозширювальний ефект. Зниження АТ не супроводжується зміною об'єму циркулюючої крові (ОЦК), мозкового та ниркового кровотоку, кровопостачання внутрішніх органів, скелетних м'язів, шкіри, рефлекторної активності міокарда. При артеріальній гіпертензії та гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) лікування призводить до зниження його маси та товщини стінки перегородки. Тривале лікування не призводить до метаболічних порушень. Після прийому внутрішньо гіпотензивний ефект розвивається протягом 1 години, досягає максимуму через 3-6 годин і зберігається 24 години. При серцевій недостатності позитивні ефекти Фозиноприлу досягаються, головним чином, за рахунок гальмування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС). Пригнічення АПФ призводить до зниження як переднавантаження, так і післянавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості серцевої недостатності. Пригнічення АПФ призводить до зниження як переднавантаження, так і післянавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості серцевої недостатності. Пригнічення АПФ призводить до зниження як переднавантаження, так і післянавантаження на міокард. Препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості серцевої недостатності.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо абсорбція становить приблизно 30-40%. Ступінь абсорбції не залежить від їди, але її швидкість може уповільнюватися. Гідролітичне перетворення фозиноприлу під дією ферментів на фозиноприлат відбувається переважно в печінці та слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту. При порушеній функції печінки швидкість гідролізу може бути уповільнена, а ступінь перетворення помітно не змінюється. Максимальна концентрація (Сmах) у плазмі досягається приблизно через 3 години і не залежить від прийнятої дози. Фозиноприлат зв'язується з білками крові на 95%, має відносно малий обсяг розподілу та незначною мірою пов'язаний з клітинними компонентами крові. Не проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), плаценту, секретується в грудне молоко (визначений рівень фозиноприлату досягається після застосування 20 мг на добу протягом 3 днів). Метаболізується у фозиноприлат (75%), глюкуроніди фозиноприлату (20-30%) та гідроксильні форми (1-5%), здатні інгібувати АПФ у щурів.
Фозиноприл виводиться з організму рівною мірою через кишечник з жовчю та нирками. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією з нормальною функцією нирок та печінки період напіввиведення (Т1/2) фозиноприлату становить приблизно 11,5 год. У пацієнтів із серцевою недостатністю значення Т1/2 становить 14 год. і 7% відповідно по відношенню до значень кліренсу сечовини. У пацієнтів з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну менше 80 мл/хв/1,73 м2) загальний кліренс фозиноприлату з організму приблизно вдвічі нижчий, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок, тоді як всмоктування, біодоступність та зв'язування з білками помітно не змінюються. Знижений виведення через нирки компенсується підвищеним виведенням через кишечник із жовчю. Помірне збільшення значень кривої «концентрація-час» (AUC) у плазмі крові (менш ніж удвічі порівняно з нормою) спостерігається у пацієнтів з нирковою недостатністю різного ступеня, включаючи ниркову недостатність у термінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв/1 73 м2). У пацієнтів з порушеною функцією печінки (при алкогольному або біліарному цирозі) швидкість гідролізу фозиноприлу може бути знижена, але рівень гідролізу помітним чином не змінюється. Загальний кліренс фозиноприлату з організму таких пацієнтів становить приблизно половину порівняно з пацієнтами із нормальною функцією печінки. включаючи ниркову недостатність у термінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв/1,73 м2). У пацієнтів з порушеною функцією печінки (при алкогольному або біліарному цирозі) швидкість гідролізу фозиноприлу може бути знижена, але рівень гідролізу помітним чином не змінюється. Загальний кліренс фозиноприлату з організму таких пацієнтів становить приблизно половину порівняно з пацієнтами із нормальною функцією печінки. включаючи ниркову недостатність у термінальній стадії (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв/1,73 м2). У пацієнтів з порушеною функцією печінки (при алкогольному або біліарному цирозі) швидкість гідролізу фозиноприлу може бути знижена, але рівень гідролізу помітним чином не змінюється. Загальний кліренс фозиноприлату з організму таких пацієнтів становить приблизно половину порівняно з пацієнтами із нормальною функцією печінки.
Вагітність та годування груддюФозіноприл протипоказаний при вагітності. Застосування інгібіторів АПФ протягом II і III триместрів вагітності викликає пошкодження або загибель плода, що розвивається. Фозиноприл має тератогенну, фетотоксичну дію - порушення розвитку нирок плода, зниження артеріального тиску плода та новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, олігогідрамніон, контрактура кінцівок, гіпоплазія легень.
У новонароджених та грудних дітей є ризик олігурії та неврологічних розладів, можливо, через зменшення ниркового та мозкового кровотоку внаслідок зниження артеріального тиску, що викликається інгібіторами АПФ; рекомендуються нижчі початкові дози та ретельне спостереження.
Фозіноприл виділяється у грудне молоко, тому приймати препарат у період лактації не рекомендується. Якщо застосування препарату в цей період необхідне, грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом лікаря.
Побічні явищаЗ боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, аритмія, біль у грудній клітці, стенокардія, порушення ритму, інфаркт міокарда, непритомність, «припливи» крові до обличчя; ортостатичний колапс, раптова смерть, серцево-легенева недостатність, кардіогенний шок, бради- або тахікардія (при серцевій недостатності), виражене зниження артеріального тиску, зупинка серця.
З боку сечостатевої системи: протеїнурія, олігурія, розвиток або посилення хронічної ниркової недостатності, анурія, порушення передміхурової залози.
З боку нервової системи та органів чуття: периферичні набряки, ангіоневротичний набряк кишечника, інсульт, ішемія головного мозку, порушення пам'яті, астенія, слабкість, головний біль, запаморочення, синкопе, порушення слуху та зору, шум у вухах, при застосуванні у високих дозах. безсоння, тривога, депресія, сплутаність свідомості, порушення вестибулярного апарату, сонливість, парестезія.
З боку травної системи: сухість слизової оболонки порожнини рота, порушення смаку, зниження апетиту, стоматит, глосит, дисфагія, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, діарея/запор, кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки, порушення активів , гепатит, холестатична жовтяниця, абдомінальний біль, анорексія, зміна маси тіла.
З боку шкірних покривів: фотосенсибілізація, кропив'янка, висипання на шкірі, свербіж, екс-фоліативний дерматит, бульозний пемфігус та інші реакції гіперчутливості.
З боку дихальної системи: сухий кашель, ринорея, синусит, легеневі інфільтрати, задишка, дисфонія, ларингіт, фарингіт, трахеобронхіт, бронхоспазм, носові кровотечі.
Порушення з боку органів кровотворення: запалення лімфатичних вузлів.
З боку обміну речовин: загострення перебігу подагри.
Порушення з боку опорно-рухового апарату: міалгія, артралгія, артрит, судоми.
Лабораторні показники: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія; зниження гемоглобіну та гематокриту, нейтропенія, лейкопенія, еозинофілія, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Повідомлялося про випадки розвитку гіпоглікемії у пацієнтів з цукровим діабетом, які приймали інсулін та гіпоглікемічні лікарські засоби для прийому внутрішньо.
Тератогенна, фетотоксична дія – порушення розвитку нирок плода, зниження артеріального тиску плода та новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, олігогідрамніон, контрактура кінцівок, гіпоплазія легень.
При одночасному застосуванні інгібіторів АПФ та препаратів золота (натрію ауротіомалат) описано симптомокомплекс, що включає гіперемію обличчя, нудоту, блювання та зниження артеріального тиску.
особливі вказівкиПацієнти із злоякісною артеріальною гіпертензією або супутньою декомпенсованою хронічною серцевою недостатністю повинні розпочинати лікування в умовах стаціонару.
Перед початком терапії інгібіторами АПФ та в процесі лікування проводять підрахунок загальної кількості лейкоцитів та визначення лейкоцитарної формули (1 раз на місяць у перші
3-6 місяців лікування та з періодичними інтервалами до 1 року у пацієнтів з підвищеним ризиком нейтропенії: при порушенні функції нирок, системних захворюваннях сполучної тканини, у одержують високі дози), а також при перших ознаках інфекції. До та під час лікування необхідний контроль АТ, функції нирок, вмісту калію (К+) у плазмі крові, гемоглобіну та креатиніну, сечовини, вмісту електролітів та активності "печінкових" ферментів у крові.
На підставі результатів епідеміологічних досліджень передбачається, що одночасний прийом інгібіторів АПФ та інсуліну, а також гіпоглікемічних лікарських засобів для прийому внутрішньо може призводити до розвитку гіпоглікемії. Найбільший ризик розвитку спостерігається протягом перших тижнів комбінованої терапії, а також пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнти з цукровим діабетом потребують ретельного контролю глікемії, особливо під час першого місяця терапії інгібітором АПФ.
Необхідно бути обережними при призначенні пацієнтам, які перебувають на малосольовій або безсольовій дієті (підвищений ризик розвитку гіпотензії).
Безпека та ефективність застосування у педіатричній практиці: за новонародженими, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для виявлення гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії.
Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ або при спекотній погоді через ризик дегідратації та зниження АТ внаслідок зменшення об'єму рідини.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
При застосуванні інгібіторів АПФ у ІІ-ІІІ триместрах вагітності можливі оліго- гідроамніон, артеріальна гіпотензія плода та новонародженого, олігурія та летальні наслідки.
Повідомлялося про розвиток ангіоневротичного набряку у пацієнтів під час використання фозиноприлу. При набряку язика, глотки або гортані може розвиватися обструкція дихальних шляхів з можливим летальним кінцем. У разі розвитку подібних реакцій пацієнтам необхідне припинення прийому препарату та підшкірне введення епінефрину (адреналіну) (1:1000), а також вживання інших заходів невідкладної терапії.
Під час прийому інгібіторів АПФ рідко спостерігався набряк слизової оболонки кишечника. У таких випадках пацієнти скаржилися на біль у животі (при цьому нудоти та блювання могло не бути), у деяких випадках набряк слизової оболонки кишечника виникав без набряку обличчя, рівень C1-естераз був у нормі. Симптоми зникали після припинення інгібіторів АПФ. Набряк слизової оболонки кишечника слід враховувати при диференціальній діагностиці у пацієнтів зі скаргами на абдомінальний біль на фоні лікування інгібіторами АПФ.
На тлі терапії інгібіторами АПФ можливий розвиток анафілактичних реакцій при проведенні гемодіалізу через високопроникні мембрани, а також під час аферезу ЛПНЩ з адсорбцією на декстран сульфат. У разі слід розглянути можливість використання діалізних мембран іншого типу чи іншого медикаментозного лікування.
Можливий розвиток агранулоцитозу та пригнічення функції кісткового мозку під час лікування інгібіторами АПФ. Ці випадки спостерігаються частіше у пацієнтів з порушеною функцією нирок, особливо при наявності системних захворювань сполучної тканини (системний червоний вовчак або склеродермія). Перед початком терапії інгібіторами АПФ та в процесі лікування проводять визначення загальної кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули (1 раз на місяць у перші 3-6 місяців лікування та у перший рік використання препарату у пацієнтів з підвищеним ризиком нейтропенії).
При появі помітної жовтяничності та вираженому підвищенні активності ферментів печінки лікуванням фозиноприлом слід припинити та призначити відповідне лікування.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, а також при одночасному застосуванні діуретиків без ознак захворювання ниркових судин під час лікування інгібіторами АПФ може підвищуватись концентрація азоту сечовини крові та креатиніну сироватки крові. Ці ефекти зазвичай оборотні та проходять після припинення лікування. Може знадобитися зниження дози діуретика та/або фозиноприлу.
У пацієнтів з неускладненою формою артеріальної гіпертензії можливий розвиток гіпотензії у зв'язку із застосуванням препарату фозиноприл.
Симптоматична гіпотензія при застосуванні інгібіторів АПФ найчастіше розвивається у пацієнтів після інтенсивного лікування діуретиками, дієти, що обмежує надходження солі, або при проведенні ниркового діалізу. Тимчасова гіпотензія не є протипоказанням для застосування препарату після проведення заходів з гідратації організму.
У пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, зі зміненою активністю РААС лікування інгібіторами АПФ може викликати надмірний антигіпертензивний ефект, який може призвести до олігурії, прогресуючої азотемії і, в окремих випадках, до гострої ниркової недостатності з можливим летальним результатом. Тому при лікуванні хронічної серцевої недостатності фозиноприлом необхідно уважно спостерігати за пацієнтами, особливо протягом перших 2 тижнів лікування, а також за будь-якого збільшення дози фозиноприлу або діуретика.
Деяке зниження системного АТ є звичайним та бажаним ефектом на початку застосування препарату при серцевій недостатності. Ступінь цього зниження максимальна на ранніх етапах лікування та стабілізується в межах 1-2 тижнів від початку лікування. АТ зазвичай повертається до значень періоду на початок лікування без зниження терапевтичної ефективності.
Інгібітори АПФ можуть посилювати антигіпертензивну дію засобів, що застосовуються для проведення загальної анестезії. Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити лікаря про застосування інгібіторів АПФ.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з технікою
Необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами або при виконанні будь-якої роботи, яка потребує підвищеної уваги через можливу появу запаморочення, особливо після початкової дози препарату у пацієнтів, які приймають діуретичні лікарські засоби.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Дозування препарату має підбиратися індивідуально.
Артеріальна гіпертензія. Рекомендована початкова доза становить 10 мг
1 раз на день. Дозу необхідно підбирати залежно від динаміки зниження артеріального тиску. Звичайна доза становить від 10 до 40 мг один раз на день. За відсутності достатнього гіпотензивного ефекту можливе додаткове призначення діуретиків.
Якщо лікування фозиноприлом починають на тлі терапії діуретиками, то його початкова доза повинна становити не більше 10 мг при ретельному лікарському контролі за станом пацієнта.
Хронічна серцева недостатність. Рекомендована початкова доза становить
5 мг 1 або 2 рази на день (можливе застосування фозиноприлу у таблетках по 10 мг із ризиком або у таблетках по 5 мг). Залежно від терапевтичної ефективності дозу можна збільшувати з тижневим інтервалом аж до максимальної – 40 мг 1 раз на день.
Артеріальна гіпертензія та серцева недостатність при порушеній функції нирок або печінки. Оскільки виведення препарату з організму відбувається двома шляхами (через кишечник із жовчю та нирками), зниження доз пацієнтам з порушеною функцією нирок або печінки зазвичай не потрібне.
Літні пацієнти. Відмінностей у ефективності та безпеці лікування препаратом пацієнтів у віці 65 років та старших та молодих пацієнтів не спостерігається. Однак не можна виключити велику сприйнятливість у деяких пацієнтів похилого віку до препарату у зв'язку з можливими явищами передозування через сповільнене виведення.
Максимальна добова доза прийому внутрішньо становить 40 мг.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком производится компанией БИОКОМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Моноприл таб 20мг 28 шт Моноприл таб 20мг 28 шт, Фозикард таб 10мг 28 шт Фозикард таб 10мг 28 шт, Фозикард таб 20мг 28 шт Фозикард таб 20мг 28 шт, Фозикард таб 5мг 28 шт Фозикард таб 5мг 28 шт, Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма, Фозинап таб 20мг 28 шт канонфарма Фозинап таб 20мг 28 шт канонфарма, Фозиноприл таб 10мг 30 шт Фозиноприл таб 10мг 30 шт, Фозиноприл таб 10мг 30 шт изварино фарма Фозиноприл таб 10мг 30 шт изварино фарма, Фозиноприл таб 20мг 30 шт Фозиноприл таб 20мг 30 шт, Фозиноприл таб 20мг 30 шт биоком Фозиноприл таб 20мг 30 шт биоком, Фозиноприл таб 20мг 30 шт изварино фарма Фозиноприл таб 20мг 30 шт изварино фарма.
Пока нет комментариев