Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма
Фозинап таблетки 10мг 28 штук від канонфарма - це інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), який знижує артеріальний тиск та масу лівого шлуночка, покращує толерантність до фізичного навантаження та зменшує тяжкість перебігу хронічної серцевої недостатності. Препарат має гіпотензивну, вазодилатуючу, діуретичну та калійзберігаючу дію, пригнічує синтез альдостерону та метаболічну деградацію брадикініну. Фозинап таблетки канонфарма підходять для лікування артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності.
Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить фозиноприл натрію 10,0 мг або 20 мг.
Допоміжні речовини:
Кремнію діоксид колоїдний 0,7 мг, кроскармелозу натрію 5 мг, лактози моногідрат 66,8 мг, макрогол (поліетиленгліколь 4000) 0,5 мг, натрію стеарилфумарат 1 мг, повідон 7 мг, 8 мг, 8 стеарат 1,12 мг.
Опис:
Пігулки круглі, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком (дозування 10 мг); круглі, плоскоциліндричні з фаскою (дозування 20 мг), білого або майже білого кольору. Допускається мармуровість.
Форма випуску:
Пігулки по 10 мг та 20 мг.
По 7, 10, 15 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 4, 8 контурні коміркові упаковки по 7 таблеток або по 1, 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або по 1, 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток або по 1 контурній комірковій упаковці по 30 таблеток разом з інструкцією в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до фозиноприлу та інших компонентів препарату; спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; ангіоневротичний набряк під час застосування інших інгібіторів АПФ (в анамнезі); вагітність; період лактації (грудне вигодовування); вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактазна мальабсорбція.
З обережністю застосовують при нирковій недостатності; гіпонатріємії (ризик дегідратації, артеріальної гіпотензії, хронічної ниркової недостатності); двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; аортальному стенозі; стан після трансплантації нирки; при десенсибілізації; системних захворюваннях сполучної тканини (в т.ч. системному червоному вовчаку, склеродермії) внаслідок підвищення ризику розвитку нейтропенії або агранулоцитозу; при гемодіалізі; при цереброваскулярних захворюваннях (у т.ч. недостатність мозкового кровообігу); ішемічної хвороби серця; хронічної серцевої недостатності ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA; цукровий діабет; пригніченні кістковомозкового кровотворення; гіперкаліємії; у пацієнтів похилого віку; подагрі; на фоні дієти з обмеженням солі; при станах,
Дозування10 мг
Показання до застосуванняартеріальна гіпертензія (у монотерапії або у складі комбінованої терапії);
хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування антацидів (в т.ч. алюмінію гідроксиду, магнію гідроксиду) може знижувати абсорбцію фозиноприлу (фозиноприл та зазначені засоби слід приймати з інтервалом не менше 2 годин).
У хворих, які отримують фозиноприл одночасно з препаратами літію, можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові та ризик розвитку інтоксикації літієм (необхідно контролювати концентрацію літію у плазмі крові).
При призначенні фозиноприлу слід враховувати, що індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (в т.ч. ацетилсаліцилова кислота в дозі, що перевищує 3 г, та інгібітори циклооксигенази-2) можуть знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ, особливо у пацієнтів з АПФ.
При сумісному застосуванні фозиноприлу з діуретиками або у поєднанні зі строгою дієтою, що обмежує споживання натрію, або з гемодіалізом можливий розвиток вираженої гіпотензії, особливо в першу годину після прийому початкової дози фозиноприлу.
При сумісному застосуванні фозиноприлу з препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками (в т.ч. з амілоридом, спіронолактоном, тріамтереном), з добавками до їжі, що містять калій, підвищується ризик гіперкаліємії. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, які одночасно приймають калійзберігаючі діуретики, калієві, каліймісткі замінники солі або інші засоби, що викликають гіперкаліємію (наприклад, гепарин), інгібітори АПФ підвищують ризик розвитку гіперкаліємії.
Фозіноприл посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини, інсуліну.
При одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними засобами, імунодепресантами, прокаїнамідом підвищується ризик розвитку лейкопенії.
Естрогени послаблюють гіпотензивний ефект фозиноприлу через його здатність затримувати рідину.
Антигіпертензивні засоби, опіоїдні анальгетики, лікарські засоби для загальної анестезії посилюють гіпотензивну дію фозиноприлу.
Біодоступність фозиноприлу при одночасному застосуванні з хлорталідоном, ніфедипіном, пропранололом, гідрохлортіазидом, циметидином, метоклопрамідом, пропантеліну бромідом, дигоксином, ацетилсаліциловою кислотою та варфарином не змінюється.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного стану, гостра ниркова недостатність, ступор.
Лікування: прийом препарату слід припинити, показано промивання шлунка, прийом сорбентів (наприклад, активованого вугілля), вазопресорних засобів, інфузії 0,9% розчину натрію хлориду і далі симптоматичне та підтримуюче лікування. Застосування гемодіалізу є неефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
Фармакодинаміка:
Інгібітор АПФ. Чинить гіпотензивну, вазодилатуючу, діуретичну та калійзберігаючу дію. Фозиноприл перешкоджає перетворенню ангіотензину I на судинозвужувальну речовину ангіотензин II, внаслідок цього вазопресорна активність та секреція альдостерону знижуються, що може призводити до незначного підвищення вмісту іонів калію в сироватці крові з одночасною втратою організмом іонів натрію та рідини. В результаті знижуються загальний периферичний судинний опір та системний артеріальний тиск (АТ). Пригнічує синтез альдостерону, пригнічує тканинні АПФ.
Фозіноприл пригнічує метаболічну деградацію брадикініну, що має потужну вазопресорну дію; за рахунок цього антигіпертензивна дія препарату може посилюватись.
Зниження АТ не супроводжується зміною об'єму циркулюючої крові, мозкового та ниркового кровотоку, кровопостачання внутрішніх органів, скелетних м'язів, шкіри, рефлекторної активності міокарда. При артеріальній гіпертензії та гіпертрофії лівого шлуночка лікування призводить до зниження маси лівого шлуночка та зменшення товщини міжшлуночкової перегородки. Тривала терапія не призводить до метаболічних порушень. Після прийому внутрішньо гіпотензивний ефект розвивається протягом 1 години, досягає максимуму через 3 - 6 годин і зберігається протягом 24 годин.
При хронічній серцевій недостатності позитивні ефекти фозиноприлу досягаються переважно за рахунок пригнічення активності ренін-альдостеронової системи. Інгібування АПФ призводить до зниження як переднавантаження, так і післянавантаження на міокард.
Фозіноприл сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості перебігу хронічної серцевої недостатності.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо абсорбція із шлунково-кишкового тракту становить близько 30-40%. Ступінь абсорбції не залежить від їди, але швидкість всмоктування може бути уповільнена.
Метаболізм фозиноприлу під дією ферментів з утворенням фозиноприлату відбувається головним чином у печінці та в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту.
Час досягнення максимальної концентрації фозиноприлату в плазмі становить 3 години і не залежить від прийнятої дози.
Зв'язок із білками плазми крові – понад 95%. Фозиноприлат має відносно малий обсяг розподілу та незначною мірою пов'язаний з клітинними компонентами крові. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Фозіноприл виводиться з організму однаково нирками і через печінку. При артеріальній гіпертензії у пацієнтів із нормальною функцією нирок та печінки період напіввиведення фозиноприлату становить близько 11,5 год. При хронічній серцевій недостатності період напіввиведення становить 14 год.
Вагітність та годування груддюФозинап протипоказаний для застосування при вагітності. Застосування препарату у II та III триместрах вагітності викликає пошкодження або загибель плода, що розвивається. За новонародженими, матері яких приймали інгібітори АПФ при вагітності, рекомендується проводити ретельне спостереження для своєчасного виявлення артеріальної гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії.
Оскільки Фозинап виділяється з грудним молоком, при необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотонія, колапс, тахікардія, серцебиття, аритмії, стенокардія, інфаркт міокарда, «припливи» крові до шкіри обличчя, непритомність, зупинка серця.
З боку сечовидільної системи: розвиток або посилення симптомів хронічної ниркової недостатності, протеїнурія.
З боку центральної та периферичної нервової системи: інсульт, ішемія судин головного мозку, запаморочення, біль голови, слабкість, порушення пам'яті; при застосуванні у високих дозах – безсоння, тривожність, депресія, сплутаність свідомості, сонливість, парестезія.
З боку органів чуття: порушення слуху та зору, шум у вухах.
З боку травної системи: нудота, діарея, кишкова непрохідність, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, абдомінальний біль, блювання, запор, анорексія, стоматит, глосит, дисфагія, метеоризм, порушення апетиту, зміна маси тіла, сухість; інтестинальний набряк (дуже рідко).
З боку дихальної системи: «сухий» кашель, легеневі інфільтрати, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт, дисфонія, носові кровотечі.
Порушення з боку органів кровотворення: лімфаденіт.
Порушення з боку кістково-м'язової системи: артрит.
З боку обміну речовин: подагра.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк.
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія; зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту, підвищення швидкості осідання еритроцитів, лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія.
Вплив на плід: порушення розвитку нирок плода, зниження артеріального тиску плода та новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, олігогідрамніон, контрактури кінцівок, гіпоплазія легень.
особливі вказівкиПеред початком лікування потрібно провести аналіз антигіпертензивної терапії, ступеня підвищення АТ, обмеження раціону по солі та/або рідини та інших клінічних ситуацій.
По можливості, слід припинити антигіпертензивне лікування, що проводилося раніше, за кілька днів до початку лікування препаратом Фозинап®.
Для зменшення ймовірності виникнення артеріальної гіпотензії діуретики слід відмінити за 2-3 дні до початку лікування препаратом Фозинап.
До та під час лікування препаратом Фозинап® необхідно контролювати АТ, функцію нирок, вміст іонів калію, креатиніну, сечовини, концентрації електролітів та активність «печінкових» трансаміназ у крові.
Повідомлялося про розвиток ангіоневротичного набряку у пацієнтів на фоні прийому фозиноприлу. При набряку язика, глотки або гортані, що поширюється, може розвиватися обструкція дихальних шляхів з можливим летальним результатом. У разі розвитку подібних реакцій необхідно припинити прийом препарату та вжити заходів невідкладної терапії, у т.ч. підшкірно ввести розчин епінефрину (адреналіну) (1:1000).
Під час прийому інгібіторів АПФ у поодиноких випадках відзначався набряк слизової оболонки кишечника. Набряк слизової оболонки кишечника слід враховувати при диференціальній діагностиці у пацієнтів зі скаргами на абдомінальний біль на фоні лікування інгібіторами АПФ. Симптоми зникали після припинення інгібіторів АПФ.
На тлі терапії інгібіторами АПФ можливий розвиток анафілактичних реакцій при проведенні гемодіалізу через високопроточні мембрани, а також під час плазмаферезу ліпопротеїнів низької щільності з адсорбцією на декстрану сульфаті. У разі слід розглянути можливість використання діалізних мембран іншого типу чи іншого медикаментозного лікування.
Можливий розвиток агранулоцитозу та пригнічення функції кісткового мозку під час лікування інгібіторами АПФ. Ці випадки частіше спостерігаються у хворих з порушеною функцією нирок, особливо за наявності системних захворювань сполучної тканини (в т.ч. системного червоного вовчаку або склеродермії). Перед початком терапії інгібіторами АПФ та в процесі лікування проводять контроль загальної кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули (1 раз на місяць у перші 3-6 місяців лікування та у перший рік використання препарату у хворих з підвищеним ризиком нейтропенії).
Симптоматична гіпотензія при застосуванні інгібіторів АПФ найчастіше розвивається у пацієнтів після інтенсивного лікування діуретиками, дієти, що обмежує надходження солі, або при проведенні ниркового діалізу. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування препарату.
У хворих на артеріальну гіпертензію з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, а також при одночасному застосуванні діуретиків у пацієнтів з незміненою функцією нирок під час лікування інгібіторами АПФ може підвищуватись концентрація азоту сечовини та креатиніну сироватки крові. Якщо ці ефекти не проходять після припинення лікування, необхідно знижувати дози препарату Фозинап і/або діуретика.
У деяких випадках у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю лікування інгібіторами АПФ може викликати більш виражений антигіпертензивний ефект, який може призводити до олігурії або азотемії з летальним кінцем. Тому при лікуванні хронічної серцевої недостатності препаратом Фозинап необхідний контроль за пацієнтами, особливо протягом перших 2 тижнів лікування, а також при будь-якому збільшенні дози Фозинап або діуретика.
При появі помітної жовтяничності та вираженому підвищенні активності «печінкових» трансаміназ терапію препаратом Фозинап слід припинити та призначити відповідне лікування.
Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивну дію засобів, що застосовуються для проведення загальної анестезії. Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити лікаря-анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ або при спекотній погоді через ризик дегідратації та артеріальну гіпотензію внаслідок зменшення об'єму циркулюючої крові.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та керування механізмами
Необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що потребує підвищеної уваги, тому що можливий розвиток запаморочення, особливо після прийому початкової дози препарату Фозинап®.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо, незалежно від їди. Приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Дозу встановлюють індивідуально.
При артеріальній гіпертензії початкова доза, що рекомендується, становить 10 мг 1 раз на добу. Дозу слід підбирати залежно від динаміки зниження артеріального тиску. Дози варіюють від 10 до 40 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза, що рекомендується, становить 5 мг (1/2 таблетки по 10 мг) 1 або 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг на добу.
Хворим на порушення функції нирок та/або печінки, а також пацієнтам похилого віку корекція режиму дозування не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить фозиноприл натрію 10,0 мг або 20 мг.
Допоміжні речовини:
Кремнію діоксид колоїдний 0,7 мг, кроскармелозу натрію 5 мг, лактози моногідрат 66,8 мг, макрогол (поліетиленгліколь 4000) 0,5 мг, натрію стеарилфумарат 1 мг, повідон 7 мг, 8 мг, 8 стеарат 1,12 мг.
Опис:
Пігулки круглі, плоскоциліндричні, з фаскою та ризиком (дозування 10 мг); круглі, плоскоциліндричні з фаскою (дозування 20 мг), білого або майже білого кольору. Допускається мармуровість.
Форма випуску:
Пігулки по 10 мг та 20 мг.
По 7, 10, 15 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 4, 8 контурні коміркові упаковки по 7 таблеток або по 1, 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток або по 1, 2 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток або по 1 контурній комірковій упаковці по 30 таблеток разом з інструкцією в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до фозиноприлу та інших компонентів препарату; спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; ангіоневротичний набряк під час застосування інших інгібіторів АПФ (в анамнезі); вагітність; період лактації (грудне вигодовування); вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені); непереносимість лактози, дефіцит лактази або глюкозогалактазна мальабсорбція.
З обережністю застосовують при нирковій недостатності; гіпонатріємії (ризик дегідратації, артеріальної гіпотензії, хронічної ниркової недостатності); двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки; аортальному стенозі; стан після трансплантації нирки; при десенсибілізації; системних захворюваннях сполучної тканини (в т.ч. системному червоному вовчаку, склеродермії) внаслідок підвищення ризику розвитку нейтропенії або агранулоцитозу; при гемодіалізі; при цереброваскулярних захворюваннях (у т.ч. недостатність мозкового кровообігу); ішемічної хвороби серця; хронічної серцевої недостатності ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA; цукровий діабет; пригніченні кістковомозкового кровотворення; гіперкаліємії; у пацієнтів похилого віку; подагрі; на фоні дієти з обмеженням солі; при станах,
Дозування10 мг
Показання до застосуванняартеріальна гіпертензія (у монотерапії або у складі комбінованої терапії);
хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасне застосування антацидів (в т.ч. алюмінію гідроксиду, магнію гідроксиду) може знижувати абсорбцію фозиноприлу (фозиноприл та зазначені засоби слід приймати з інтервалом не менше 2 годин).
У хворих, які отримують фозиноприл одночасно з препаратами літію, можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові та ризик розвитку інтоксикації літієм (необхідно контролювати концентрацію літію у плазмі крові).
При призначенні фозиноприлу слід враховувати, що індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (в т.ч. ацетилсаліцилова кислота в дозі, що перевищує 3 г, та інгібітори циклооксигенази-2) можуть знижувати антигіпертензивну дію інгібіторів АПФ, особливо у пацієнтів з АПФ.
При сумісному застосуванні фозиноприлу з діуретиками або у поєднанні зі строгою дієтою, що обмежує споживання натрію, або з гемодіалізом можливий розвиток вираженої гіпотензії, особливо в першу годину після прийому початкової дози фозиноприлу.
При сумісному застосуванні фозиноприлу з препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками (в т.ч. з амілоридом, спіронолактоном, тріамтереном), з добавками до їжі, що містять калій, підвищується ризик гіперкаліємії. У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, цукровим діабетом, які одночасно приймають калійзберігаючі діуретики, калієві, каліймісткі замінники солі або інші засоби, що викликають гіперкаліємію (наприклад, гепарин), інгібітори АПФ підвищують ризик розвитку гіперкаліємії.
Фозіноприл посилює гіпоглікемічний ефект похідних сульфонілсечовини, інсуліну.
При одночасному застосуванні з алопуринолом, цитостатичними засобами, імунодепресантами, прокаїнамідом підвищується ризик розвитку лейкопенії.
Естрогени послаблюють гіпотензивний ефект фозиноприлу через його здатність затримувати рідину.
Антигіпертензивні засоби, опіоїдні анальгетики, лікарські засоби для загальної анестезії посилюють гіпотензивну дію фозиноприлу.
Біодоступність фозиноприлу при одночасному застосуванні з хлорталідоном, ніфедипіном, пропранололом, гідрохлортіазидом, циметидином, метоклопрамідом, пропантеліну бромідом, дигоксином, ацетилсаліциловою кислотою та варфарином не змінюється.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного стану, гостра ниркова недостатність, ступор.
Лікування: прийом препарату слід припинити, показано промивання шлунка, прийом сорбентів (наприклад, активованого вугілля), вазопресорних засобів, інфузії 0,9% розчину натрію хлориду і далі симптоматичне та підтримуюче лікування. Застосування гемодіалізу є неефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
Фармакодинаміка:
Інгібітор АПФ. Чинить гіпотензивну, вазодилатуючу, діуретичну та калійзберігаючу дію. Фозиноприл перешкоджає перетворенню ангіотензину I на судинозвужувальну речовину ангіотензин II, внаслідок цього вазопресорна активність та секреція альдостерону знижуються, що може призводити до незначного підвищення вмісту іонів калію в сироватці крові з одночасною втратою організмом іонів натрію та рідини. В результаті знижуються загальний периферичний судинний опір та системний артеріальний тиск (АТ). Пригнічує синтез альдостерону, пригнічує тканинні АПФ.
Фозіноприл пригнічує метаболічну деградацію брадикініну, що має потужну вазопресорну дію; за рахунок цього антигіпертензивна дія препарату може посилюватись.
Зниження АТ не супроводжується зміною об'єму циркулюючої крові, мозкового та ниркового кровотоку, кровопостачання внутрішніх органів, скелетних м'язів, шкіри, рефлекторної активності міокарда. При артеріальній гіпертензії та гіпертрофії лівого шлуночка лікування призводить до зниження маси лівого шлуночка та зменшення товщини міжшлуночкової перегородки. Тривала терапія не призводить до метаболічних порушень. Після прийому внутрішньо гіпотензивний ефект розвивається протягом 1 години, досягає максимуму через 3 - 6 годин і зберігається протягом 24 годин.
При хронічній серцевій недостатності позитивні ефекти фозиноприлу досягаються переважно за рахунок пригнічення активності ренін-альдостеронової системи. Інгібування АПФ призводить до зниження як переднавантаження, так і післянавантаження на міокард.
Фозіноприл сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, зниження тяжкості перебігу хронічної серцевої недостатності.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо абсорбція із шлунково-кишкового тракту становить близько 30-40%. Ступінь абсорбції не залежить від їди, але швидкість всмоктування може бути уповільнена.
Метаболізм фозиноприлу під дією ферментів з утворенням фозиноприлату відбувається головним чином у печінці та в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту.
Час досягнення максимальної концентрації фозиноприлату в плазмі становить 3 години і не залежить від прийнятої дози.
Зв'язок із білками плазми крові – понад 95%. Фозиноприлат має відносно малий обсяг розподілу та незначною мірою пов'язаний з клітинними компонентами крові. Чи не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Фозіноприл виводиться з організму однаково нирками і через печінку. При артеріальній гіпертензії у пацієнтів із нормальною функцією нирок та печінки період напіввиведення фозиноприлату становить близько 11,5 год. При хронічній серцевій недостатності період напіввиведення становить 14 год.
Вагітність та годування груддюФозинап протипоказаний для застосування при вагітності. Застосування препарату у II та III триместрах вагітності викликає пошкодження або загибель плода, що розвивається. За новонародженими, матері яких приймали інгібітори АПФ при вагітності, рекомендується проводити ретельне спостереження для своєчасного виявлення артеріальної гіпотензії, олігурії та гіперкаліємії.
Оскільки Фозинап виділяється з грудним молоком, при необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотонія, колапс, тахікардія, серцебиття, аритмії, стенокардія, інфаркт міокарда, «припливи» крові до шкіри обличчя, непритомність, зупинка серця.
З боку сечовидільної системи: розвиток або посилення симптомів хронічної ниркової недостатності, протеїнурія.
З боку центральної та периферичної нервової системи: інсульт, ішемія судин головного мозку, запаморочення, біль голови, слабкість, порушення пам'яті; при застосуванні у високих дозах – безсоння, тривожність, депресія, сплутаність свідомості, сонливість, парестезія.
З боку органів чуття: порушення слуху та зору, шум у вухах.
З боку травної системи: нудота, діарея, кишкова непрохідність, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, абдомінальний біль, блювання, запор, анорексія, стоматит, глосит, дисфагія, метеоризм, порушення апетиту, зміна маси тіла, сухість; інтестинальний набряк (дуже рідко).
З боку дихальної системи: «сухий» кашель, легеневі інфільтрати, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт, дисфонія, носові кровотечі.
Порушення з боку органів кровотворення: лімфаденіт.
Порушення з боку кістково-м'язової системи: артрит.
З боку обміну речовин: подагра.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, ангіоневротичний набряк.
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія; зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту, підвищення швидкості осідання еритроцитів, лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія.
Вплив на плід: порушення розвитку нирок плода, зниження артеріального тиску плода та новонароджених, порушення функції нирок, гіперкаліємія, гіпоплазія кісток черепа, олігогідрамніон, контрактури кінцівок, гіпоплазія легень.
особливі вказівкиПеред початком лікування потрібно провести аналіз антигіпертензивної терапії, ступеня підвищення АТ, обмеження раціону по солі та/або рідини та інших клінічних ситуацій.
По можливості, слід припинити антигіпертензивне лікування, що проводилося раніше, за кілька днів до початку лікування препаратом Фозинап®.
Для зменшення ймовірності виникнення артеріальної гіпотензії діуретики слід відмінити за 2-3 дні до початку лікування препаратом Фозинап.
До та під час лікування препаратом Фозинап® необхідно контролювати АТ, функцію нирок, вміст іонів калію, креатиніну, сечовини, концентрації електролітів та активність «печінкових» трансаміназ у крові.
Повідомлялося про розвиток ангіоневротичного набряку у пацієнтів на фоні прийому фозиноприлу. При набряку язика, глотки або гортані, що поширюється, може розвиватися обструкція дихальних шляхів з можливим летальним результатом. У разі розвитку подібних реакцій необхідно припинити прийом препарату та вжити заходів невідкладної терапії, у т.ч. підшкірно ввести розчин епінефрину (адреналіну) (1:1000).
Під час прийому інгібіторів АПФ у поодиноких випадках відзначався набряк слизової оболонки кишечника. Набряк слизової оболонки кишечника слід враховувати при диференціальній діагностиці у пацієнтів зі скаргами на абдомінальний біль на фоні лікування інгібіторами АПФ. Симптоми зникали після припинення інгібіторів АПФ.
На тлі терапії інгібіторами АПФ можливий розвиток анафілактичних реакцій при проведенні гемодіалізу через високопроточні мембрани, а також під час плазмаферезу ліпопротеїнів низької щільності з адсорбцією на декстрану сульфаті. У разі слід розглянути можливість використання діалізних мембран іншого типу чи іншого медикаментозного лікування.
Можливий розвиток агранулоцитозу та пригнічення функції кісткового мозку під час лікування інгібіторами АПФ. Ці випадки частіше спостерігаються у хворих з порушеною функцією нирок, особливо за наявності системних захворювань сполучної тканини (в т.ч. системного червоного вовчаку або склеродермії). Перед початком терапії інгібіторами АПФ та в процесі лікування проводять контроль загальної кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули (1 раз на місяць у перші 3-6 місяців лікування та у перший рік використання препарату у хворих з підвищеним ризиком нейтропенії).
Симптоматична гіпотензія при застосуванні інгібіторів АПФ найчастіше розвивається у пацієнтів після інтенсивного лікування діуретиками, дієти, що обмежує надходження солі, або при проведенні ниркового діалізу. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування препарату.
У хворих на артеріальну гіпертензію з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, а також при одночасному застосуванні діуретиків у пацієнтів з незміненою функцією нирок під час лікування інгібіторами АПФ може підвищуватись концентрація азоту сечовини та креатиніну сироватки крові. Якщо ці ефекти не проходять після припинення лікування, необхідно знижувати дози препарату Фозинап і/або діуретика.
У деяких випадках у пацієнтів з тяжкою хронічною серцевою недостатністю лікування інгібіторами АПФ може викликати більш виражений антигіпертензивний ефект, який може призводити до олігурії або азотемії з летальним кінцем. Тому при лікуванні хронічної серцевої недостатності препаратом Фозинап необхідний контроль за пацієнтами, особливо протягом перших 2 тижнів лікування, а також при будь-якому збільшенні дози Фозинап або діуретика.
При появі помітної жовтяничності та вираженому підвищенні активності «печінкових» трансаміназ терапію препаратом Фозинап слід припинити та призначити відповідне лікування.
Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивну дію засобів, що застосовуються для проведення загальної анестезії. Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити лікаря-анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Слід бути обережними при виконанні фізичних вправ або при спекотній погоді через ризик дегідратації та артеріальну гіпотензію внаслідок зменшення об'єму циркулюючої крові.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та керування механізмами
Необхідно бути обережним при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що потребує підвищеної уваги, тому що можливий розвиток запаморочення, особливо після прийому початкової дози препарату Фозинап®.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат призначають внутрішньо, незалежно від їди. Приймати не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Дозу встановлюють індивідуально.
При артеріальній гіпертензії початкова доза, що рекомендується, становить 10 мг 1 раз на добу. Дозу слід підбирати залежно від динаміки зниження артеріального тиску. Дози варіюють від 10 до 40 мг 1 раз на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза, що рекомендується, становить 5 мг (1/2 таблетки по 10 мг) 1 або 2 рази на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг на добу.
Хворим на порушення функції нирок та/або печінки, а також пацієнтам похилого віку корекція режиму дозування не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма производится компанией КАНОНФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Фозинап таб 10мг 28 шт канонфарма в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Моноприл таб 20мг 28 шт Моноприл таб 20мг 28 шт, Фозикард таб 10мг 28 шт Фозикард таб 10мг 28 шт, Фозикард таб 20мг 28 шт Фозикард таб 20мг 28 шт, Фозикард таб 5мг 28 шт Фозикард таб 5мг 28 шт, Фозинап таб 20мг 28 шт канонфарма Фозинап таб 20мг 28 шт канонфарма, Фозиноприл таб 10мг 30 шт Фозиноприл таб 10мг 30 шт, Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком Фозиноприл таб 10мг 30 шт биоком, Фозиноприл таб 10мг 30 шт изварино фарма Фозиноприл таб 10мг 30 шт изварино фарма, Фозиноприл таб 20мг 30 шт Фозиноприл таб 20мг 30 шт, Фозиноприл таб 20мг 30 шт биоком Фозиноприл таб 20мг 30 шт биоком, Фозиноприл таб 20мг 30 шт изварино фарма Фозиноприл таб 20мг 30 шт изварино фарма.
Пока нет комментариев