Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт
Топ продаж
Суперцена
Флюанксол - це антипсихотичний препарат, який відноситься до групи тіоксантенів. Його дія полягає в блокуванні дофамінових та 5-HT рецепторів. Препарат має виражену анксіолітичну дію, розгальмовує та активує хворих, сприяє їх соціальній адаптації та комунікабельності. У малих і середніх дозах препарат не має седативної дії, але може викликати седацію при високих дозах. Фармакокінетика препарату характеризується біодоступністю близько 40%, максимальною концентрацією в сироватці через 4-5 годин та періодом напіввиведення близько 35 годин. Рекомендується підтримувати мінімальну концентрацію препарату в діапазоні 1-3 нг/мл для підтримувальної терапії у хворих на шизофренію з легкою або помірною тяжкістю.
Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Флупентиксол дигідрохлорид 5,84 мг, що відповідає 5 мг флупентиксолу.
Лактози моногідрат 38,0 мг, крохмаль картопляний 77,0 мг, желатин 3,32 мг, тальк
9,1 мг, магнію стеарат 0,65 мг.
Оболонка – желатин 0,558 мг, сахароза 60,9 мг, сахароза порошок 49,2 мг, заліза оксид жовтий (Е172) 0,3 мг, поліруючий віск Capol 1295 (суміш бджолиного воску білого та воску карнаубського).
Опис:
Овальні, двоопуклі коричнево-жовтого кольору таблетки, вкриті цукровою оболонкою.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті оболонкою 5 мг.
По 100 таблеток у пластиковий контейнер із кришкою, що загвинчується, захисною мембраною з ламінованої фольги, контролем першого розтину та захистом від розтину дітьми. На кришку методом тиснення нанесено схему розкриття контейнера. Контейнер з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до флупентиксолу або будь-якої з допоміжних речовин (у тому числі відома підвищена чутливість до фенотіазинів), спадкова непереносимість галактози та/або фруктози, недостатність лактази, недостатність сахарази та ізомальтази, порушення абсорбції глюкози та галактози.
Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (у тому числі спричинене прийомом алкоголю, барбітуратів чи опіоїдів), кома.
Дитячий вік (до 18 років).
Обережно органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; судомні розлади; тяжка печінкова недостатність; гіпокаліємія, гіпомагніємія та генетична схильність до таких станів; серцево-судинні захворювання в анамнезі (ризик транзиторного зниження артеріального тиску), у тому числі подовження інтервалу QT, брадикардія <50 ударів за хвилину, нещодавно перенесений гострий інфаркт міокарда, декомпенсована серцева недостатність, аритмія; наявність факторів ризику розвитку інсульту; глаукома (і схильність до неї); виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; опіоїдна та алкогольна залежність (може посилюватись пригнічення ЦНС); феохромоцитома, лейкопенія; порушення дихання, пов'язане з гострими інфекційними захворюваннями, бронхіальною астмою або емфіземою легень; хвороба Паркінсона (посилення екстрапірамідних розладів); затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози з клінічними проявами (ризик затримки сечі), синдром Рейє (підвищення ризику розвитку гепатотоксичної дії); вагітність, період грудного вигодовування.
Не рекомендується призначати пацієнтам у стані психомоторного збудження дози препарату до 25 мг на добу, т.к. активуюча дія Флюанксолу може спричинити загострення цієї симптоматики.
Дозування5 мг
Показання до застосуванняУ дозі до 3 мг на добу.
Депресії легкого та середнього ступеня тяжкості, що поєднуються з тривогою, астенією та відсутністю ініціативи.
Хронічні невротичні розлади із тривогою, депресією та апатією.
Психосоматичні порушення з астенічними проявами.
У дозі 3 мг на добу і більше.
Шизофренія та шизофреноподібні психози з переважанням галюцинаторної симптоматики, марення та порушень мислення, що супроводжуються також апатією, анергією, зниженням настрою та аутизмом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФлюанксол може посилити седативну дію алкоголю, дію барбітуратів та інших пригнічуючих ЦНС речовин.
Флюанксол не слід призначати разом з гуанетидином або аналогічно діючими препаратами через можливе ослаблення гіпотензивної дії цих засобів.
Одночасне застосування нейролептиків та літію підвищує ризик
Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного.
Флюанксол може знижувати ефект леводопи та дію адренергічних препаратів. Одночасне застосування з метоклопрамідом та піперазином підвищує ризик розвитку екстрапірамідних порушень.
Збільшення інтервалу QT, характерне для терапії антипсихотичними засобами, може бути посилене при одночасному прийомі препаратів, що подовжують інтервал QT: антиаритмічних лікарських засобів ІА та ІІІ класів (хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід), деяких антипсихотичних засобів (тіоридазин), деяких (еритроміцин) та антибіотиків хінолонового ряду (гатифлоксацин, моксифлоксацин), деяких антигістамінних засобів (терфенадин, астемізол), а також цизаприду, літію та інших лікарських засобів, які збільшують інтервал QT. Слід уникати одночасного прийому Флюанксолу та зазначених вище препаратів.
Флюанксол слід з обережністю призначати одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію флупентиксолу в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритмій.
ПередозуванняСимптоми.
Сонливість, кома, рухові розлади, судоми, шок, гіпертермія/гіпотермія.
При передозуванні одночасно з прийомом препаратів, що впливають на серцеву діяльність, було зареєстровано зміни на ЕКГ, подовження інтервалу QT, розвиток пароксизмів шлуночкової тахікардії (Torsade des Pointes), зупинка серця, вентрикулярна аритмія.
Лікування.
Симптоматичне та підтримуюче. Якнайшвидше має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Мають бути вжиті заходи, спрямовані на підтримку діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід застосовувати епінефрину (адреналін), т.к. це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а рухові розлади біпериденом.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик).
Фармакологічні властивості.
Флюанксол є антипсихотичним препаратом групи тіоксантенів.
Фармакодинаміка:
Антипсихотична дія нейролептиків пов'язана з блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-HT (5-гідрокситриптамінових) рецепторів.
Антипсихотична дія флупентиксолу починає проявлятися вже при призначенні добової дози 3 мг та його вираженість зростає зі збільшенням дози. Флупентиксол має виражену анксіолітичну дію. Препарат володіє властивостями, що розгальмовують (антиаутистичним і активуючим), сприяє активізації хворих, підвищує їх комунікабельність і полегшує соціальну адаптацію.
У малих та середніх дозах (до 25 мг на день) флупентиксол не має седативної дії, проте при призначенні препарату в дозі понад 25 мг на добу може розвиватися седативний ефект.
При прийомі малих доз (до 3 мг на добу) флупентиксол має антидепресивну дію.
Фармакокінетика:
Біодоступність флупентиксолу при пероральному прийомі становить близько 40%. Максимальна концентрація в сироватці досягається приблизно через 4-5 годин. Здається обсяг розподілу (Vd)бета становить близько
14,1 л/кг. Зв'язування із білками плазми крові близько 99%.
Флупентиксол трохи проникає через плацентарний бар'єр і в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Період напіввиведення становить приблизно 35 годин. Метаболіти не мають нейролептичної активності; виділяються в основному з калом і, частково, із сечею.
При підтримувальній терапії у хворих на шизофренію з легкою або помірною тяжкістю захворювання рекомендується підтримувати мінімальну (тобто виміряну безпосередньо перед введенням) концентрацію флупентиксолу в сироватці в діапазоні 1-3 нг/мл (2-8 нмоль/л).
Вагітність та годування груддюВагітність
Під час вагітності Флюанксол слід застосовувати лише тоді, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Новонароджені, які піддаються дії антипсихотичних засобів (включаючи флупентиксол) під час третього триместру вагітності, схильні до ризику розвитку небажаних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або прояви синдрому відміни, які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого м'язового тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистресу, а також порушень харчування. Тому за новонародженими слід ретельно спостерігати.
Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності.
Грудне вигодовування
З урахуванням того, що флупентиксол у незначних концентраціях присутній у грудному молоці, він навряд чи здатний негативно впливати на дитину у разі призначення препарату матері в терапевтичних дозах. Доза, що надходить перорально до організму дитини, становить менше 0,5% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Під час лікування Флюанксолом допускається продовжити годування груддю, якщо це визнано клінічно необхідним. Тим не менш, рекомендується спостерігати за станом новонародженого, особливо у перші 4 тижні після народження.
Фертильність
У людини було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, зниження лібідо, еректильна дисфункція та порушення еякуляції (див. розділ «Побічна дія»). Ці побічні дії можуть негативно впливати на сексуальну функцію і фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дози (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені ефекти є оборотними після відміни препарату.
У доклінічних дослідженнях фертильності у щурів флупентиксол незначно впливав на частоту наступу вагітності у самок щурів. Ефекти спостерігалися в дозах, які значно перевищують використовувані в клінічній практиці.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаБільшість небажаних реакцій є дозозалежними. Частота виникнення небажаних реакцій та їх інтенсивність найбільш виражені на ранніх етапах лікування та знижуються у міру продовження терапії.
Під час лікування флупентиксолом та одразу після відміни терапії були відмічені випадки появи суїцидальних думок та суїцидальної поведінки (див. розділ «Особливі вказівки»).
Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх стадіях лікування. У більшості випадків ці небажані реакції успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики небажаних реакцій не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть погіршити їх. Рекомендується зниження дози або, якщо можливо, припинення терапії флупентиксолом. При персистуючій акатизії можуть бути корисні бензодіазепіни або пропранолол.
Інформація про частоту виникнення небажаних реакцій представлена на підставі даних літератури та спонтанних повідомлень.
Частота вказана як: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від >1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (<1/10000) або невідомо (не можна оцінити на підставі існуючих даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія.
Порушення імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції.
Порушення ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія, дисменорея, цукровий діабет, зниження потенції, зміна вуглеводного обміну.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто підвищення апетиту, підвищення маси тіла; нечасто – зниження апетиту; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози.
Порушення психіки: часто – безсоння, депресія, нервозність, ажитація, зниження лібідо; нечасто - сплутаність свідомості; невідомо - суїцидальні думки, суїцидальна поведінка.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, акатизія, гіперкінез, гіпокінезія; часто - запаморочення, біль голови, тремор, дистонія, порушення уваги; від нечасто до рідко - пізня дискінезія, дискінезія, паркінсонізм, розлади мови, судомні розлади; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром.
Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – мимовільний рух очних яблук.
Порушення з боку серця: часто – тахікардія; відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі.
Порушення з боку судин: нечасто – зниження артеріального тиску, припливи; дуже рідко – венозна тромбоемболія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті; часто – запор, діарея, диспепсія, підвищене слиновиділення, блювання; нечасто – біль у животі, нудота, метеоризм.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – свербіж, підвищене потовиділення; нечасто - дерматит, висипання на шкірі, фотосенсибілізація.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – затримка сечі, розлад сечовипускання.
Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: невідомо – неонатальний синдром відміни.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція, порушення еякуляції; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – слабкість, астенія.
Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів при прийомі флупентиксолу також були зареєстровані такі небажані реакції: у поодиноких випадках подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії – фібриляція та тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія на кшталт «пірует» (Torsa).
Різке припинення прийому флупентиксолу може супроводжуватись виникненням реакцій «скасування». Найчастіші симптоми: нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, потовиділення, міалгії, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. Пацієнти можуть також відчувати запаморочення, відчуття тепла та холоду та тремор.
Симптоми, як правило, починаються протягом 1 – 4 днів після відміни та зменшуються протягом 7 – 14 днів.
особливі вказівкиПри прийомі будь-яких нейролептиків є можливість розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, епізоди втрати свідомості, нестабільність автономної нервової системи).
Ризик підвищується під час використання сильніших препаратів. У пацієнтів з наявним психоорганічним синдромом, недоумством і залежністю від опіатів та/або алкоголю частота випадків із летальним кінцем вище.
Лікування: Припинити прийом нейролептиків. Призначити симптоматичну та загальнозміцнювальну терапію. Рекомендується застосування дантролену та бромокриптину. Симптоматика може зберігатися більше тижня після припинення пероральних нейролептиків і довше – при використанні депо форм.
Як і інші нейролептики, флупентиксол слід з обережністю призначати пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомними розладами та тяжкими порушеннями функції печінки.
Не рекомендується призначати легкозбудливим або гіперактивним пацієнтам дози до 25 мг/добу, оскільки активна дія препарату може призвести до погіршення стану хворого. Якщо пацієнт отримував транквілізатори або нейролептики, які мають седативний ефект, їх слід скасовувати поступово.
Як і інші психотропні препарати, флупентиксол може змінити концентрацію інсуліну та глюкози в крові, що може вимагати корекції доз гіпоглікемічних препаратів у пацієнтів з діабетом.
При тривалій терапії, особливо високими дозами, необхідно проводити ретельний контроль, періодично оцінюючи стан пацієнтів, щоб ухвалити рішення щодо можливості зменшення підтримуючої дози.
Як і інші препарати, що належать до терапевтичного класу нейролептиків, флупентиксол може спричинити подовження інтервалу QT.
Постійно подовжені інтервали QT можуть підвищити ризик виникнення злоякісних аритмій. Тому флупентиксол слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з гіпокаліємією, гіпомагніємією та генетичною схильністю до таких станів та у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, наприклад, подовженням інтервалу QT, значною брадикардією (<50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеним гострим інфаром. , декомпенсованою серцевою недостатністю або аритмією Слід уникати одночасного застосування з іншими антипсихотиками (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, завдання собі тілесних ушкоджень і суїциду (суїцидальні явища). Цей ризик зберігається до настання вираженої ремісії.
Оскільки поліпшення може не спостерігатися протягом перших кількох тижнів терапії або навіть більшого проміжку часу, пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом до поліпшення їх стану.
Загальна клінічна практика показує, що на ранніх стадіях одужання можливе збільшення ризику самогубства.
Інші психічні стани, для лікування яких призначають флупентиксол, можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних подій і явищ. Крім того, ці стани можуть бути супутньою патологією по відношенню до депресивного епізоду. При лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами слід дотримуватися тієї ж обережності, що при лікуванні пацієнтів з депресивним епізодом.
Пацієнти, які мають в анамнезі суїцидальну поведінку, або пацієнти зі значним рівнем роздумів на суїцидальні теми до початку лікування більш схильні до ризику суїцидальних думок або спроб суїциду, тому під час лікування за ними має вестися ретельне спостереження. Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів за участю дорослих пацієнтів із психічними порушеннями показав, що при прийомі антидепресантів у пацієнтів молодше 25 років існує підвищений ризик суїцидальної поведінки порівняно з прийомом плацебо. Медикаментозне лікування цих пацієнтів і, зокрема, пацієнтів з високим ступенем ризику суїциду, має супроводжуватися ретельним спостереженням, особливо на ранній стадії лікування та при змінах дози. Пацієнти (та особи,
Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії на фоні прийому нейролептиків. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні нейролептиками, часто входять до групи ризику розвитку венозної тромбоемболії, до початку та під час лікування флупентиксолом необхідно визначити фактори ризику розвитку венозної тромбоемболії та вжити запобіжних заходів.
Літні пацієнти
Цереброваскулярні небажані реакції
У ході рандомізованих плацебоконтрольованих клінічних досліджень застосування деяких атипових антипсихотичних препаратів у пацієнтів з деменцією спостерігалося 3-кратне збільшення ризику виникнення цереброваскулярних небажаних реакцій.
Механізм такого підвищення ризику невідомий. Не можна виключати підвищення ризику та при застосуванні інших антипсихотичних засобів у інших груп пацієнтів. У пацієнтів з ризиком розвитку інсульту слід застосовувати обережно флупентиксол.
Підвищена смертність у літніх пацієнтів з деменцією
Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, спостерігалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали антипсихотики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає.
Флюанксол не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у хворих на деменцію.
Допоміжні речовини
Пігулки містять моногідрат лактози. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або порушенням абсорбції глюкози та галактози не повинні приймати цей препарат. Пігулки також містять сахарозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, порушенням абсорбції глюкози та галактози або недостатністю сахарази та ізомальтази не повинні приймати цей препарат.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У період лікування необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗа температури не вище 25 градусів.
Зберігати у недоступних для дітей місцях.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо: ковтають, запиваючи водою.
Депресії. Невротичні розлади. Психосоматичні розлади.
Вихідно 1 мг щодня як одноразова ранкова доза або 0,5 мг двічі на день. Через тиждень при недостатньому терапевтичному ефекті дозу можна збільшити до 2 мг на день. Щоденну дозу більше 2 мг та до 3 мг слід розділити на декілька прийомів.
Літні пацієнти: добова доза, що рекомендується, становить 0,5-1,5 мг.
Реакція пацієнтів на Флюанксол зазвичай настає протягом 2-3 днів.
Якщо ефект від максимальної дози (3 мг на день) не спостерігається протягом тижня, то препарат слід відмінити.
Шизофренія та шизофреноподібні психози.
Дози препарату повинні підбиратися індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, спочатку слід застосовувати невеликі дози, які потім швидко нарощуються до оптимальних залежно від клінічного ефекту.
Початкова добова доза – 3-15 мг – ділиться на 2-3 прийоми. При необхідності дозу можна збільшити до 20-30 мг на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг. Звичайна підтримуюча терапія – 5-20 мг щодня. Доза, що підтримує, може бути призначена один раз на добу вранці.
Літні пацієнти: рекомендуються нижчі дози.
Тривалість терапії залежить від природи захворювання. Терапія хронічних психозів може тривати кілька років.
Знижена функція нирок:
Флюанксол може призначатися у звичайних дозах пацієнтам із зниженою нирковою функцією.
Знижена функція печінки:
Пацієнтам зі зниженою функцією печінки слід призначати меншу дозу, а також по можливості проводити моніторинг концентрації флупентиксолу у сироватці крові.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Флупентиксол дигідрохлорид 5,84 мг, що відповідає 5 мг флупентиксолу.
Лактози моногідрат 38,0 мг, крохмаль картопляний 77,0 мг, желатин 3,32 мг, тальк
9,1 мг, магнію стеарат 0,65 мг.
Оболонка – желатин 0,558 мг, сахароза 60,9 мг, сахароза порошок 49,2 мг, заліза оксид жовтий (Е172) 0,3 мг, поліруючий віск Capol 1295 (суміш бджолиного воску білого та воску карнаубського).
Опис:
Овальні, двоопуклі коричнево-жовтого кольору таблетки, вкриті цукровою оболонкою.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті оболонкою 5 мг.
По 100 таблеток у пластиковий контейнер із кришкою, що загвинчується, захисною мембраною з ламінованої фольги, контролем першого розтину та захистом від розтину дітьми. На кришку методом тиснення нанесено схему розкриття контейнера. Контейнер з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до флупентиксолу або будь-якої з допоміжних речовин (у тому числі відома підвищена чутливість до фенотіазинів), спадкова непереносимість галактози та/або фруктози, недостатність лактази, недостатність сахарази та ізомальтази, порушення абсорбції глюкози та галактози.
Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (у тому числі спричинене прийомом алкоголю, барбітуратів чи опіоїдів), кома.
Дитячий вік (до 18 років).
Обережно органічні захворювання головного мозку; розумова відсталість; судомні розлади; тяжка печінкова недостатність; гіпокаліємія, гіпомагніємія та генетична схильність до таких станів; серцево-судинні захворювання в анамнезі (ризик транзиторного зниження артеріального тиску), у тому числі подовження інтервалу QT, брадикардія <50 ударів за хвилину, нещодавно перенесений гострий інфаркт міокарда, декомпенсована серцева недостатність, аритмія; наявність факторів ризику розвитку інсульту; глаукома (і схильність до неї); виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; опіоїдна та алкогольна залежність (може посилюватись пригнічення ЦНС); феохромоцитома, лейкопенія; порушення дихання, пов'язане з гострими інфекційними захворюваннями, бронхіальною астмою або емфіземою легень; хвороба Паркінсона (посилення екстрапірамідних розладів); затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози з клінічними проявами (ризик затримки сечі), синдром Рейє (підвищення ризику розвитку гепатотоксичної дії); вагітність, період грудного вигодовування.
Не рекомендується призначати пацієнтам у стані психомоторного збудження дози препарату до 25 мг на добу, т.к. активуюча дія Флюанксолу може спричинити загострення цієї симптоматики.
Дозування5 мг
Показання до застосуванняУ дозі до 3 мг на добу.
Депресії легкого та середнього ступеня тяжкості, що поєднуються з тривогою, астенією та відсутністю ініціативи.
Хронічні невротичні розлади із тривогою, депресією та апатією.
Психосоматичні порушення з астенічними проявами.
У дозі 3 мг на добу і більше.
Шизофренія та шизофреноподібні психози з переважанням галюцинаторної симптоматики, марення та порушень мислення, що супроводжуються також апатією, анергією, зниженням настрою та аутизмом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФлюанксол може посилити седативну дію алкоголю, дію барбітуратів та інших пригнічуючих ЦНС речовин.
Флюанксол не слід призначати разом з гуанетидином або аналогічно діючими препаратами через можливе ослаблення гіпотензивної дії цих засобів.
Одночасне застосування нейролептиків та літію підвищує ризик
Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного.
Флюанксол може знижувати ефект леводопи та дію адренергічних препаратів. Одночасне застосування з метоклопрамідом та піперазином підвищує ризик розвитку екстрапірамідних порушень.
Збільшення інтервалу QT, характерне для терапії антипсихотичними засобами, може бути посилене при одночасному прийомі препаратів, що подовжують інтервал QT: антиаритмічних лікарських засобів ІА та ІІІ класів (хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід), деяких антипсихотичних засобів (тіоридазин), деяких (еритроміцин) та антибіотиків хінолонового ряду (гатифлоксацин, моксифлоксацин), деяких антигістамінних засобів (терфенадин, астемізол), а також цизаприду, літію та інших лікарських засобів, які збільшують інтервал QT. Слід уникати одночасного прийому Флюанксолу та зазначених вище препаратів.
Флюанксол слід з обережністю призначати одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію флупентиксолу в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження інтервалу QT та виникнення небезпечних для життя аритмій.
ПередозуванняСимптоми.
Сонливість, кома, рухові розлади, судоми, шок, гіпертермія/гіпотермія.
При передозуванні одночасно з прийомом препаратів, що впливають на серцеву діяльність, було зареєстровано зміни на ЕКГ, подовження інтервалу QT, розвиток пароксизмів шлуночкової тахікардії (Torsade des Pointes), зупинка серця, вентрикулярна аритмія.
Лікування.
Симптоматичне та підтримуюче. Якнайшвидше має бути проведене промивання шлунка, рекомендується застосування активованого вугілля. Мають бути вжиті заходи, спрямовані на підтримку діяльності дихальної та серцево-судинної системи. Не слід застосовувати епінефрину (адреналін), т.к. це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а рухові розлади біпериденом.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик).
Фармакологічні властивості.
Флюанксол є антипсихотичним препаратом групи тіоксантенів.
Фармакодинаміка:
Антипсихотична дія нейролептиків пов'язана з блокадою дофамінових рецепторів, а також, можливо, блокадою 5-HT (5-гідрокситриптамінових) рецепторів.
Антипсихотична дія флупентиксолу починає проявлятися вже при призначенні добової дози 3 мг та його вираженість зростає зі збільшенням дози. Флупентиксол має виражену анксіолітичну дію. Препарат володіє властивостями, що розгальмовують (антиаутистичним і активуючим), сприяє активізації хворих, підвищує їх комунікабельність і полегшує соціальну адаптацію.
У малих та середніх дозах (до 25 мг на день) флупентиксол не має седативної дії, проте при призначенні препарату в дозі понад 25 мг на добу може розвиватися седативний ефект.
При прийомі малих доз (до 3 мг на добу) флупентиксол має антидепресивну дію.
Фармакокінетика:
Біодоступність флупентиксолу при пероральному прийомі становить близько 40%. Максимальна концентрація в сироватці досягається приблизно через 4-5 годин. Здається обсяг розподілу (Vd)бета становить близько
14,1 л/кг. Зв'язування із білками плазми крові близько 99%.
Флупентиксол трохи проникає через плацентарний бар'єр і в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Період напіввиведення становить приблизно 35 годин. Метаболіти не мають нейролептичної активності; виділяються в основному з калом і, частково, із сечею.
При підтримувальній терапії у хворих на шизофренію з легкою або помірною тяжкістю захворювання рекомендується підтримувати мінімальну (тобто виміряну безпосередньо перед введенням) концентрацію флупентиксолу в сироватці в діапазоні 1-3 нг/мл (2-8 нмоль/л).
Вагітність та годування груддюВагітність
Під час вагітності Флюанксол слід застосовувати лише тоді, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Новонароджені, які піддаються дії антипсихотичних засобів (включаючи флупентиксол) під час третього триместру вагітності, схильні до ризику розвитку небажаних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або прояви синдрому відміни, які можуть варіювати за ступенем тяжкості та тривалості після пологів. Було зафіксовано випадки збудження, підвищеного та зниженого м'язового тонусу, тремору, сонливості, респіраторного дистресу, а також порушень харчування. Тому за новонародженими слід ретельно спостерігати.
Дослідження на тваринах показали наявність репродуктивної токсичності.
Грудне вигодовування
З урахуванням того, що флупентиксол у незначних концентраціях присутній у грудному молоці, він навряд чи здатний негативно впливати на дитину у разі призначення препарату матері в терапевтичних дозах. Доза, що надходить перорально до організму дитини, становить менше 0,5% від добової материнської дози, скоригованої за масою тіла. Під час лікування Флюанксолом допускається продовжити годування груддю, якщо це визнано клінічно необхідним. Тим не менш, рекомендується спостерігати за станом новонародженого, особливо у перші 4 тижні після народження.
Фертильність
У людини було зафіксовано такі небажані явища, як гіперпролактинемія, галакторея, аменорея, зниження лібідо, еректильна дисфункція та порушення еякуляції (див. розділ «Побічна дія»). Ці побічні дії можуть негативно впливати на сексуальну функцію і фертильність жінок та/або чоловіків. У разі появи клінічно значущих гіперпролактинемії, галактореї, аменореї або проявів сексуальної дисфункції необхідно розглянути питання щодо зниження дози (якщо це можливо) або відміни препарату. Зазначені ефекти є оборотними після відміни препарату.
У доклінічних дослідженнях фертильності у щурів флупентиксол незначно впливав на частоту наступу вагітності у самок щурів. Ефекти спостерігалися в дозах, які значно перевищують використовувані в клінічній практиці.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаБільшість небажаних реакцій є дозозалежними. Частота виникнення небажаних реакцій та їх інтенсивність найбільш виражені на ранніх етапах лікування та знижуються у міру продовження терапії.
Під час лікування флупентиксолом та одразу після відміни терапії були відмічені випадки появи суїцидальних думок та суїцидальної поведінки (див. розділ «Особливі вказівки»).
Можуть виникати екстрапірамідні розлади, особливо ранніх стадіях лікування. У більшості випадків ці небажані реакції успішно контролюються шляхом зниження дози та/або застосуванням антипаркінсонічних препаратів. Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики небажаних реакцій не рекомендується. Вони не полегшують проявів пізньої дискінезії та можуть погіршити їх. Рекомендується зниження дози або, якщо можливо, припинення терапії флупентиксолом. При персистуючій акатизії можуть бути корисні бензодіазепіни або пропранолол.
Інформація про частоту виникнення небажаних реакцій представлена на підставі даних літератури та спонтанних повідомлень.
Частота вказана як: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від >1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (<1/10000) або невідомо (не можна оцінити на підставі існуючих даних).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія, нейтропенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична анемія.
Порушення імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні реакції.
Порушення ендокринної системи: рідко – гіперпролактинемія, дисменорея, цукровий діабет, зниження потенції, зміна вуглеводного обміну.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто підвищення апетиту, підвищення маси тіла; нечасто – зниження апетиту; рідко – гіперглікемія, порушення толерантності до глюкози.
Порушення психіки: часто – безсоння, депресія, нервозність, ажитація, зниження лібідо; нечасто - сплутаність свідомості; невідомо - суїцидальні думки, суїцидальна поведінка.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – сонливість, акатизія, гіперкінез, гіпокінезія; часто - запаморочення, біль голови, тремор, дистонія, порушення уваги; від нечасто до рідко - пізня дискінезія, дискінезія, паркінсонізм, розлади мови, судомні розлади; дуже рідко – злоякісний нейролептичний синдром.
Порушення з боку органу зору: часто – порушення акомодації, порушення зору; нечасто – мимовільний рух очних яблук.
Порушення з боку серця: часто – тахікардія; відчуття серцебиття; рідко – подовження інтервалу QT на електрокардіограмі.
Порушення з боку судин: нечасто – зниження артеріального тиску, припливи; дуже рідко – венозна тромбоемболія.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – сухість у роті; часто – запор, діарея, диспепсія, підвищене слиновиділення, блювання; нечасто – біль у животі, нудота, метеоризм.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – зміна лабораторних показників функції печінки; дуже рідко – жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – свербіж, підвищене потовиділення; нечасто - дерматит, висипання на шкірі, фотосенсибілізація.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія; нечасто – м'язова ригідність.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – затримка сечі, розлад сечовипускання.
Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: невідомо – неонатальний синдром відміни.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція, порушення еякуляції; рідко – гінекомастія, галакторея, аменорея.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – слабкість, астенія.
Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів при прийомі флупентиксолу також були зареєстровані такі небажані реакції: у поодиноких випадках подовження інтервалу QT, шлуночкові аритмії – фібриляція та тахікардія, раптова смерть та поліморфна шлуночкова тахікардія на кшталт «пірует» (Torsa).
Різке припинення прийому флупентиксолу може супроводжуватись виникненням реакцій «скасування». Найчастіші симптоми: нудота, блювання, анорексія, діарея, ринорея, потовиділення, міалгії, парестезії, безсоння, нервозність, тривога та ажитація. Пацієнти можуть також відчувати запаморочення, відчуття тепла та холоду та тремор.
Симптоми, як правило, починаються протягом 1 – 4 днів після відміни та зменшуються протягом 7 – 14 днів.
особливі вказівкиПри прийомі будь-яких нейролептиків є можливість розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (гіпертермія, м'язова ригідність, епізоди втрати свідомості, нестабільність автономної нервової системи).
Ризик підвищується під час використання сильніших препаратів. У пацієнтів з наявним психоорганічним синдромом, недоумством і залежністю від опіатів та/або алкоголю частота випадків із летальним кінцем вище.
Лікування: Припинити прийом нейролептиків. Призначити симптоматичну та загальнозміцнювальну терапію. Рекомендується застосування дантролену та бромокриптину. Симптоматика може зберігатися більше тижня після припинення пероральних нейролептиків і довше – при використанні депо форм.
Як і інші нейролептики, флупентиксол слід з обережністю призначати пацієнтам з психоорганічним синдромом, судомними розладами та тяжкими порушеннями функції печінки.
Не рекомендується призначати легкозбудливим або гіперактивним пацієнтам дози до 25 мг/добу, оскільки активна дія препарату може призвести до погіршення стану хворого. Якщо пацієнт отримував транквілізатори або нейролептики, які мають седативний ефект, їх слід скасовувати поступово.
Як і інші психотропні препарати, флупентиксол може змінити концентрацію інсуліну та глюкози в крові, що може вимагати корекції доз гіпоглікемічних препаратів у пацієнтів з діабетом.
При тривалій терапії, особливо високими дозами, необхідно проводити ретельний контроль, періодично оцінюючи стан пацієнтів, щоб ухвалити рішення щодо можливості зменшення підтримуючої дози.
Як і інші препарати, що належать до терапевтичного класу нейролептиків, флупентиксол може спричинити подовження інтервалу QT.
Постійно подовжені інтервали QT можуть підвищити ризик виникнення злоякісних аритмій. Тому флупентиксол слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з гіпокаліємією, гіпомагніємією та генетичною схильністю до таких станів та у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями в анамнезі, наприклад, подовженням інтервалу QT, значною брадикардією (<50 ударів на хвилину), нещодавно перенесеним гострим інфаром. , декомпенсованою серцевою недостатністю або аритмією Слід уникати одночасного застосування з іншими антипсихотиками (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Депресія пов'язана з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних думок, завдання собі тілесних ушкоджень і суїциду (суїцидальні явища). Цей ризик зберігається до настання вираженої ремісії.
Оскільки поліпшення може не спостерігатися протягом перших кількох тижнів терапії або навіть більшого проміжку часу, пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом до поліпшення їх стану.
Загальна клінічна практика показує, що на ранніх стадіях одужання можливе збільшення ризику самогубства.
Інші психічні стани, для лікування яких призначають флупентиксол, можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення суїцидальних подій і явищ. Крім того, ці стани можуть бути супутньою патологією по відношенню до депресивного епізоду. При лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами слід дотримуватися тієї ж обережності, що при лікуванні пацієнтів з депресивним епізодом.
Пацієнти, які мають в анамнезі суїцидальну поведінку, або пацієнти зі значним рівнем роздумів на суїцидальні теми до початку лікування більш схильні до ризику суїцидальних думок або спроб суїциду, тому під час лікування за ними має вестися ретельне спостереження. Мета-аналіз плацебо-контрольованих клінічних досліджень антидепресантів за участю дорослих пацієнтів із психічними порушеннями показав, що при прийомі антидепресантів у пацієнтів молодше 25 років існує підвищений ризик суїцидальної поведінки порівняно з прийомом плацебо. Медикаментозне лікування цих пацієнтів і, зокрема, пацієнтів з високим ступенем ризику суїциду, має супроводжуватися ретельним спостереженням, особливо на ранній стадії лікування та при змінах дози. Пацієнти (та особи,
Повідомлялося про випадки розвитку венозної тромбоемболії на фоні прийому нейролептиків. У зв'язку з тим, що пацієнти, які перебувають на лікуванні нейролептиками, часто входять до групи ризику розвитку венозної тромбоемболії, до початку та під час лікування флупентиксолом необхідно визначити фактори ризику розвитку венозної тромбоемболії та вжити запобіжних заходів.
Літні пацієнти
Цереброваскулярні небажані реакції
У ході рандомізованих плацебоконтрольованих клінічних досліджень застосування деяких атипових антипсихотичних препаратів у пацієнтів з деменцією спостерігалося 3-кратне збільшення ризику виникнення цереброваскулярних небажаних реакцій.
Механізм такого підвищення ризику невідомий. Не можна виключати підвищення ризику та при застосуванні інших антипсихотичних засобів у інших груп пацієнтів. У пацієнтів з ризиком розвитку інсульту слід застосовувати обережно флупентиксол.
Підвищена смертність у літніх пацієнтів з деменцією
Дані двох великих спостережних досліджень показали, що у літніх пацієнтів з деменцією, які приймали антипсихотичні препарати, спостерігалося незначне підвищення ризику смерті порівняно з пацієнтами, які не приймали антипсихотики. Достатніх даних для точної оцінки величини ризику та причин його підвищення немає.
Флюанксол не зареєстрований для лікування поведінкових розладів у хворих на деменцію.
Допоміжні речовини
Пігулки містять моногідрат лактози. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або порушенням абсорбції глюкози та галактози не повинні приймати цей препарат. Пігулки також містять сахарозу. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, порушенням абсорбції глюкози та галактози або недостатністю сахарази та ізомальтази не повинні приймати цей препарат.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У період лікування необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗа температури не вище 25 градусів.
Зберігати у недоступних для дітей місцях.
Спосіб застосування та дозиТаблетки приймають внутрішньо: ковтають, запиваючи водою.
Депресії. Невротичні розлади. Психосоматичні розлади.
Вихідно 1 мг щодня як одноразова ранкова доза або 0,5 мг двічі на день. Через тиждень при недостатньому терапевтичному ефекті дозу можна збільшити до 2 мг на день. Щоденну дозу більше 2 мг та до 3 мг слід розділити на декілька прийомів.
Літні пацієнти: добова доза, що рекомендується, становить 0,5-1,5 мг.
Реакція пацієнтів на Флюанксол зазвичай настає протягом 2-3 днів.
Якщо ефект від максимальної дози (3 мг на день) не спостерігається протягом тижня, то препарат слід відмінити.
Шизофренія та шизофреноподібні психози.
Дози препарату повинні підбиратися індивідуально, залежно від стану пацієнта. Як правило, спочатку слід застосовувати невеликі дози, які потім швидко нарощуються до оптимальних залежно від клінічного ефекту.
Початкова добова доза – 3-15 мг – ділиться на 2-3 прийоми. При необхідності дозу можна збільшити до 20-30 мг на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг. Звичайна підтримуюча терапія – 5-20 мг щодня. Доза, що підтримує, може бути призначена один раз на добу вранці.
Літні пацієнти: рекомендуються нижчі дози.
Тривалість терапії залежить від природи захворювання. Терапія хронічних психозів може тривати кілька років.
Знижена функція нирок:
Флюанксол може призначатися у звичайних дозах пацієнтам із зниженою нирковою функцією.
Знижена функція печінки:
Пацієнтам зі зниженою функцією печінки слід призначати меншу дозу, а також по можливості проводити моніторинг концентрації флупентиксолу у сироватці крові.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт производится компанией ЛУНДБЕК. Само производство расположено в стране Дания.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл ... Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл амп 10 шт, Флюанксол таб п/об 1мг 50 шт Флюанксол таб п/об 1мг 50 шт.
Пока нет комментариев