Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл амп 10 шт
Топ продаж
Суперцена
Флюанксол - це антипсихотичний засіб, який має виражену антипсихотичну, активуючу та анксіолітичну дію. Він призначений для лікування пацієнтів із хронічними психозами та редукує основні симптоми психозу, такі як галюцинації, марення та порушення мислення. Флюанксол у даній лікарській формі має значно більшу тривалість дії та дозволяє проводити безперервну антипсихотичну терапію, що особливо важливо для лікування пацієнтів, які не виконують лікарських призначень. Ін'єкції Флюанксолу можуть проводитися з інтервалами 2-4 тижні. Фармакокінетика дозволяє забезпечити ефективну дозу препарату протягом тривалого періоду часу.
Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл амп 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
цис(Z)-флупентиксол деканоат (в 1 мл розчину 20 мг/мл – 20 мг, 100 мг/мл – 100 мг).
допоміжні речовини:
тригліцериди середнього ланцюга.
Опис:
Прозора, від безбарвного до злегка жовтуватого кольору олія, практично вільна від часток;
Форма випуску:
Розчин для внутрішньом'язового введення (олійний), 20 мг/мл.
Упаковка: По 1 мл в ампулу із безбарвного скла типу 1 (Євр. Фарм.). 10 ампул з інструкцією із застосування в картонній пачці з перфорованим контролем першого розтину (язичком для розтину) на підкладці з картону, приклеєної до дна пачки.
На ампулу нанесена червона точка, що вказує на місце розлому.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до флупентиксолу або будь-якої з допоміжних речовин (у тому числі відома підвищена чутливість до фенотіазинів).
Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (у тому числі спричинене прийомом алкоголю, барбітуратів чи опіатів), кома. Дитячий вік (до 18 років).
З обережністю: органічні захворювання головного мозку, судомні розлади, тяжка печінкова недостатність, гіпокаліємія, гіпомагніємія, серцево-судинні захворювання в анамнезі (ризик транзиторного зниження артеріального тиску), у тому числі подовження QT інтервалу, брадикардія <50 ударів на хвилину, недавно інфаркт міокарда, серцева недостатність, що не компенсується, аритмія; наявність факторів ризику розвитку інсульту, глаукома (і схильність до неї), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, алкоголізм (може посилюватись пригнічення ЦНС); феохромоцитома, лейкопенія; порушення дихання, пов'язане з гострими інфекційними захворюваннями, бронхіальною астмою або емфіземою легень; хвороба Паркінсона (посилення екстрапірамідних ефектів), затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози з клінічними проявами (ризик затримки сечі), синдром Рейє (підвищення ризику розвитку гепатотоксичної дії), епілепсія (внаслідок зниження судомного порогу можливе почастішання нападів); вагітність, період грудного вигодовування.
Не рекомендується призначати пацієнтам може психомоторного порушення, т.к. активуюча дія Флюанксолу у невеликих дозах (10-20 мг 1 раз на 2 тижні) може призвести до загострення цієї симптоматики.
Дозування20 мг/мл
Показання до застосуванняШизофренія та інші психотичні стани, що протікають з галюцинаціями, маренням та порушеннями мислення, що супроводжуються апатією, анергією, депресією та аутизмом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФлюанксол може посилити седативну дію алкоголю, дію барбітуратів та інших пригнічуючих ЦНС речовин.
Флюанксол не слід призначати разом з гуанетидином або аналогічно діючими препаратами через можливе ослаблення гіпотензивної дії цих засобів.
Одночасне застосування нейролептиків та літію підвищує ризик нейротоксичності.
Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного.
Флюанксол може знижувати ефект леводопи та дію адренергічних препаратів, а комбінація з метоклопрамідом та піперазином збільшує ризик розвитку екстрапірамідних порушень.
Збільшення QT інтервалу, характерне для терапії антипсихотичними засобами, може бути посилено при одночасному прийомі препаратів, що подовжують QT інтервал: антиаритмічних лікарських засобів ІА та ІІІ класів (хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід), деяких антипсихотичних засобів (тіоридазин), (еритроміцин) та антибіотиків хінолонового ряду (гатифлоксацин, моксифлоксацин), деяких антигістамінних засобів (терфенадин, астемізол), а також цизаприду, літію та інших лікарських засобів, які збільшують QT інтервал. Слід уникати одночасного прийому Флюанксолу та зазначених вище препаратів.
Флюанксол слід з обережністю призначати одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію флупентиксолу деканоату в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження QT інтервалу та виникнення небезпечних для життя.
Флюанксол не повинен змішуватися з депонованими формами на основі кунжутної олії, оскільки це може вплинути на фармакокінетику препаратів, що вводяться.
ПередозуванняСимптоми.
Сонливість, кома, екстрапірамідні симптоми, судоми, шок, гіпертермія/гіпотермія.
При одночасному прийомі з препаратами, що впливають на серцеву діяльність, було зареєстровано зміни на ЕКГ, подовження інтервалу QT, розвиток пароксизмів шлуночкової тахікардії (Torsade de Pointes), зупинка серця, вентрикулярна аритмія.
Лікування.
Симптоматичне та підтримуюче. Мають бути вжиті заходи, спрямовані на підтримку діяльності дихальної та серцево-судинної системи.
Не слід застосовувати епінефрін (адреналін), т.к. це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні симптоми біпериденом.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик).
Фармакологічні властивості.
Флюанксол є антипсихотичним засобом групи тіоксантенів. Флюанксол розчин для внутрішньом'язового введення (масляний) призначений для депо-ін'єкцій, будучи депонованою формою флупентиксолу.
Фармакодинаміка:
Флюанксол має виражену антипсихотичну, активуючу та анксіолітичну дію. Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, але, можливо, і блокадою 5-HT (5-гідрокситриптамінових) рецепторів.
Флюанксол показаний для лікування пацієнтів із хронічними психозами. Він редукує основні симптоми психозу такі, як галюцинації, марення та порушення мислення.
Антипсихотична дія посилюється із збільшенням дози.
У малих та середніх дозах (до 100 мг 1 раз на 2 тижні) Флюанксол не має седативної дії, яка може розвиватися при використанні препарату у більш високих дозах. Флюанксол чинить гальмуючу (антиаутистичну та активуючу) дію, а також послаблює вторинні розлади настрою, що сприяє активізації хворих з депресивною симптоматикою, підвищує їх комунікабельність та полегшує соціальну адаптацію.
Флюанксол у даній лікарській формі має значно більшу тривалість дії та дозволяє проводити безперервну антипсихотичну терапію, що особливо важливо для лікування пацієнтів, які не виконують лікарських призначень. Таким чином, Флюанксол запобігає частим рецидивам, пов'язаним з довільним перериванням пацієнтами прийому пероральних лікарських засобів.
Ін'єкції Флюанксолу можуть проводитися з інтервалами 2-4 тижні.
Фармакокінетика:
Після ін'єкції цис(Z)-флупентиксолу деканоат піддається ферментативному розщепленню на активний компонент цис(Z)-флупентиксол та деканову кислоту.
Здається обсяг розподілу (Vd)бета становить близько 14,1 л/кг. Зв'язування із білками плазми крові близько 99%. Максимальна концентрація цис(Z)-флупентиксолу у сироватці крові досягається до кінця першого тижня після введення. Концентрація у сироватці знижується експоненційно з періодом напіввиведення, що дорівнює приблизно 3 тижням, що відображає швидкість вивільнення препарату з депо; рівноважна концентрація досягається через 3 місяці прийому препарату.
Цис(Z)-флупентиксол трохи проникає через плацентарний бар'єр і в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Метаболіти не мають нейролептичної активності; виділяються в основному з калом і, частково, із сечею.
Період напіввиведення становить приблизно 35 годин.
Фармакокінетична доза Флюанксолу, що вводиться внутрішньом'язово в дозі 40 мг 1 раз на 2 тижні, еквівалентна щоденному прийому Флюанксолу внутрішньо в дозі 10 мг на добу протягом 2 тижнів.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаЧастота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування, знижуються у міру продовження терапії.
З боку нервової системи: екстрапірамідні розлади, паркінсонізм, тремор, акатизія, дистонія, дискінезія, розлади мови; нечасто – запаморочення, рідко – пізня дистонія.
З боку психічної діяльності: депресія, безсоння, ажитація; нечасто – агресія.
Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, тахікардія.
З боку органів кровотворення: рідко – гранулоцитопенія, агранулоцитоз (більш вірогідний між 4 та 10 тижнями лікування), лейкопенія, гемолітична анемія.
З боку органів зору: окулогірний криз, помутніння рогівки та/або кришталика з можливим порушенням зору, парез акомодації; нечасто – порушення акомодації.
З боку травної системи: підвищене слиновиділення, дисфагія (розлад ковтання), холестатична жовтяниця (більш ймовірна між 2 та 4 тижнями лікування); нечасто – запор.
Порушення метаболізму та розлади харчування: нечасто – зниження апетиту.
З боку ендокринної системи: галакторея, гінекомастія, дисменорея, імпотенція, зниження лібідо, підвищення апетиту, збільшення маси тіла, підвищене потовиділення, припливи, зміна вуглеводного обміну.
З боку сечовидільної системи: затримка сечі.
З боку організму загалом: слабкість, астенія.
Алергічні реакції: нечасто – висипання на шкірі, дерматит, фотосенсибілізація.
Місцеві реакції: рідко – еритема, набряк, запалення чи абсцес.
Є дані розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС).
Основними симптомами ЗНС є гіпертермія, м'язова ригідність та порушення свідомості у поєднанні з дисфункцією вегетативної нервової системи (лабільний артеріальний тиск, тахікардія, підвищене потовиділення). Крім негайного припинення прийому нейролептиків вкрай потрібне використання загальних підтримуючих заходів та симптоматичного лікування.
Можуть виникати порушення моторики, особливо у перші кілька днів після ін'єкції та на ранніх стадіях лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти контролюються шляхом зниження дози та/або антипаркінсонічними препаратами.
Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується.
Пізня дискінезія може іноді зустрічатися у пацієнтів, які отримують тривалий курс лікування. Антипаркінсонічні препарати не зменшують її прояви, навіть здатні посилювати стан. Рекомендується зниження дози або при можливості припинення лікування.
При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол.
Може спостерігатися безсоння (транзиторне) і почуття тривоги, особливо якщо пацієнти раніше приймали нейролептики, які мають седативний ефект.
Є поодинокі повідомлення про розвиток незначних тимчасових змін показників функціональних печінкових проб.
При прийомі флупентиксолу також були зареєстровані такі побічні ефекти, що виникають при прийомі та інших нейролептиків: у поодиноких випадках подовження інтервалу QT, вентрикулярна (шлуночкова) аритмія – фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія (розвиток пароксизмів шлуночкової тахікардії).
особливі вказівкиПри супутньому лікуванні цукрового діабету призначення Флюанксолу може вимагати корекції дози інсуліну.
Якщо раніше пацієнт лікувався нейролептиками або транквілізаторами з седативною дією, їх прийом слід припиняти поступово.
При тривалій терапії, особливо з використанням великих доз Флюанксолу, необхідно проводити ретельний контроль та періодичну оцінку стану пацієнтів.
Під час вагітності Флюанксол слід застосовувати тільки якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
У новонароджених, матері яких приймали нейролептичні засоби в останньому триместрі вагітності або під час пологів, можуть спостерігатися ознаки інтоксикації, такі як летаргія, тремор і надмірна збудливість. Крім того, такі новонароджені мають низький бал за шкалою Апгар.
Під час лікування Флюанксолом допускається годування груддю, якщо це визнано клінічно необхідним. Тим не менш, рекомендується спостерігати за станом новонародженого, особливо у перші 4 тижні після народження.
У період лікування необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці за температури не вище 25 градусів.
Зберігати у недоступних для дітей місцях.
Спосіб застосування та дозиФлюанксол вводиться глибоко внутрішньом'язово у верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки. В інші м'язи вводити не рекомендується. Якщо необхідний об'єм розчину перевищує 2 мл, рекомендується розділити на дві частини і зробити дві ін'єкції.
Флюанксол 20 мг/мл:
При підтримуючому лікуванні діапазон дозувань зазвичай становить 20-40 мг (1-2 мл) кожні 2-4 тижні. Деяким пацієнтам можуть бути потрібні більш високі дози або більш короткі інтервали між ін'єкціями.
При загостренні або гострому рецидиві захворювання може знадобитися введення препарату в дозі аж до 400 мг одномоментно з інтервалами 2 або навіть 1 тиждень.
Флюанксол 100 мг/мл:
Діапазон дозування зазвичай становить 50 мг (0,5 мл) кожні 4 тижні - 300 мг (3 мл) кожні 2 тижні. Деяким пацієнтам може знадобитися доза до 400 мг (4 мл) на тиждень.
Після усунення гострої симптоматики відбувається поступове зниження дозування до підтримуючої дози - зазвичай 20-200 мг кожні 2-4 тижні.
При переході від лікування пероральними формами Флюанксолу на підтримуюче лікування Флюанксолом, що вводиться внутрішньом'язово, слід керуватися наступною схемою:
Добова доза Флюанксолу в таблетках мг, помножена на 4 = доза Флюанксолу мг для внутрішньом'язового ін'єкційного введення з інтервал.
При цьому протягом першого тижня після першої ін'єкції слід продовжувати пероральний прийом Флюанксолу, але у зменшеній дозі.
Пацієнти, які переводяться з терапії депо формами інших препаратів, повинні отримувати дозу у співвідношенні: 40 мг деканоату флупентиксолу еквівалентно 25 мг деканоату флуфеназину, 200 мг деканоату зуклопентиксолу або 50 мг деканоату галоперидолу.
Наступні дози та інтервали між ін'єкціями повинні бути встановлені відповідно до клінічного ефекту.
Максимальна доза Флюанксолу, що вводиться внутрішньом'язово, становить 400 мг одномоментно з інтервалом між ін'єкціями протягом 1 тижня.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл амп 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
цис(Z)-флупентиксол деканоат (в 1 мл розчину 20 мг/мл – 20 мг, 100 мг/мл – 100 мг).
допоміжні речовини:
тригліцериди середнього ланцюга.
Опис:
Прозора, від безбарвного до злегка жовтуватого кольору олія, практично вільна від часток;
Форма випуску:
Розчин для внутрішньом'язового введення (олійний), 20 мг/мл.
Упаковка: По 1 мл в ампулу із безбарвного скла типу 1 (Євр. Фарм.). 10 ампул з інструкцією із застосування в картонній пачці з перфорованим контролем першого розтину (язичком для розтину) на підкладці з картону, приклеєної до дна пачки.
На ампулу нанесена червона точка, що вказує на місце розлому.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до флупентиксолу або будь-якої з допоміжних речовин (у тому числі відома підвищена чутливість до фенотіазинів).
Судинний колапс, пригнічення свідомості будь-якого походження (у тому числі спричинене прийомом алкоголю, барбітуратів чи опіатів), кома. Дитячий вік (до 18 років).
З обережністю: органічні захворювання головного мозку, судомні розлади, тяжка печінкова недостатність, гіпокаліємія, гіпомагніємія, серцево-судинні захворювання в анамнезі (ризик транзиторного зниження артеріального тиску), у тому числі подовження QT інтервалу, брадикардія <50 ударів на хвилину, недавно інфаркт міокарда, серцева недостатність, що не компенсується, аритмія; наявність факторів ризику розвитку інсульту, глаукома (і схильність до неї), виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, алкоголізм (може посилюватись пригнічення ЦНС); феохромоцитома, лейкопенія; порушення дихання, пов'язане з гострими інфекційними захворюваннями, бронхіальною астмою або емфіземою легень; хвороба Паркінсона (посилення екстрапірамідних ефектів), затримка сечі, гіперплазія передміхурової залози з клінічними проявами (ризик затримки сечі), синдром Рейє (підвищення ризику розвитку гепатотоксичної дії), епілепсія (внаслідок зниження судомного порогу можливе почастішання нападів); вагітність, період грудного вигодовування.
Не рекомендується призначати пацієнтам може психомоторного порушення, т.к. активуюча дія Флюанксолу у невеликих дозах (10-20 мг 1 раз на 2 тижні) може призвести до загострення цієї симптоматики.
Дозування20 мг/мл
Показання до застосуванняШизофренія та інші психотичні стани, що протікають з галюцинаціями, маренням та порушеннями мислення, що супроводжуються апатією, анергією, депресією та аутизмом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФлюанксол може посилити седативну дію алкоголю, дію барбітуратів та інших пригнічуючих ЦНС речовин.
Флюанксол не слід призначати разом з гуанетидином або аналогічно діючими препаратами через можливе ослаблення гіпотензивної дії цих засобів.
Одночасне застосування нейролептиків та літію підвищує ризик нейротоксичності.
Трициклічні антидепресанти та нейролептики взаємно інгібують метаболізм один одного.
Флюанксол може знижувати ефект леводопи та дію адренергічних препаратів, а комбінація з метоклопрамідом та піперазином збільшує ризик розвитку екстрапірамідних порушень.
Збільшення QT інтервалу, характерне для терапії антипсихотичними засобами, може бути посилено при одночасному прийомі препаратів, що подовжують QT інтервал: антиаритмічних лікарських засобів ІА та ІІІ класів (хінідин, аміодарон, соталол, дофетилід), деяких антипсихотичних засобів (тіоридазин), (еритроміцин) та антибіотиків хінолонового ряду (гатифлоксацин, моксифлоксацин), деяких антигістамінних засобів (терфенадин, астемізол), а також цизаприду, літію та інших лікарських засобів, які збільшують QT інтервал. Слід уникати одночасного прийому Флюанксолу та зазначених вище препаратів.
Флюанксол слід з обережністю призначати одночасно з препаратами, що викликають електролітні порушення (тіазидні та тіазидоподібні діуретики), та препаратами, здатними підвищити концентрацію флупентиксолу деканоату в плазмі крові, через можливе збільшення ризику подовження QT інтервалу та виникнення небезпечних для життя.
Флюанксол не повинен змішуватися з депонованими формами на основі кунжутної олії, оскільки це може вплинути на фармакокінетику препаратів, що вводяться.
ПередозуванняСимптоми.
Сонливість, кома, екстрапірамідні симптоми, судоми, шок, гіпертермія/гіпотермія.
При одночасному прийомі з препаратами, що впливають на серцеву діяльність, було зареєстровано зміни на ЕКГ, подовження інтервалу QT, розвиток пароксизмів шлуночкової тахікардії (Torsade de Pointes), зупинка серця, вентрикулярна аритмія.
Лікування.
Симптоматичне та підтримуюче. Мають бути вжиті заходи, спрямовані на підтримку діяльності дихальної та серцево-судинної системи.
Не слід застосовувати епінефрін (адреналін), т.к. це може призвести до подальшого зниження артеріального тиску. Судоми можна усунути діазепамом, а екстрапірамідні симптоми біпериденом.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик).
Фармакологічні властивості.
Флюанксол є антипсихотичним засобом групи тіоксантенів. Флюанксол розчин для внутрішньом'язового введення (масляний) призначений для депо-ін'єкцій, будучи депонованою формою флупентиксолу.
Фармакодинаміка:
Флюанксол має виражену антипсихотичну, активуючу та анксіолітичну дію. Антипсихотичну дію нейролептиків пов'язують із блокадою дофамінових рецепторів, але, можливо, і блокадою 5-HT (5-гідрокситриптамінових) рецепторів.
Флюанксол показаний для лікування пацієнтів із хронічними психозами. Він редукує основні симптоми психозу такі, як галюцинації, марення та порушення мислення.
Антипсихотична дія посилюється із збільшенням дози.
У малих та середніх дозах (до 100 мг 1 раз на 2 тижні) Флюанксол не має седативної дії, яка може розвиватися при використанні препарату у більш високих дозах. Флюанксол чинить гальмуючу (антиаутистичну та активуючу) дію, а також послаблює вторинні розлади настрою, що сприяє активізації хворих з депресивною симптоматикою, підвищує їх комунікабельність та полегшує соціальну адаптацію.
Флюанксол у даній лікарській формі має значно більшу тривалість дії та дозволяє проводити безперервну антипсихотичну терапію, що особливо важливо для лікування пацієнтів, які не виконують лікарських призначень. Таким чином, Флюанксол запобігає частим рецидивам, пов'язаним з довільним перериванням пацієнтами прийому пероральних лікарських засобів.
Ін'єкції Флюанксолу можуть проводитися з інтервалами 2-4 тижні.
Фармакокінетика:
Після ін'єкції цис(Z)-флупентиксолу деканоат піддається ферментативному розщепленню на активний компонент цис(Z)-флупентиксол та деканову кислоту.
Здається обсяг розподілу (Vd)бета становить близько 14,1 л/кг. Зв'язування із білками плазми крові близько 99%. Максимальна концентрація цис(Z)-флупентиксолу у сироватці крові досягається до кінця першого тижня після введення. Концентрація у сироватці знижується експоненційно з періодом напіввиведення, що дорівнює приблизно 3 тижням, що відображає швидкість вивільнення препарату з депо; рівноважна концентрація досягається через 3 місяці прийому препарату.
Цис(Z)-флупентиксол трохи проникає через плацентарний бар'єр і в невеликих кількостях виділяється з грудним молоком. Метаболіти не мають нейролептичної активності; виділяються в основному з калом і, частково, із сечею.
Період напіввиведення становить приблизно 35 годин.
Фармакокінетична доза Флюанксолу, що вводиться внутрішньом'язово в дозі 40 мг 1 раз на 2 тижні, еквівалентна щоденному прийому Флюанксолу внутрішньо в дозі 10 мг на добу протягом 2 тижнів.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом лікаря.
Побічні явищаЧастота виникнення побічних ефектів та їх тяжкість найбільш виражені на початку лікування, знижуються у міру продовження терапії.
З боку нервової системи: екстрапірамідні розлади, паркінсонізм, тремор, акатизія, дистонія, дискінезія, розлади мови; нечасто – запаморочення, рідко – пізня дистонія.
З боку психічної діяльності: депресія, безсоння, ажитація; нечасто – агресія.
Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, тахікардія.
З боку органів кровотворення: рідко – гранулоцитопенія, агранулоцитоз (більш вірогідний між 4 та 10 тижнями лікування), лейкопенія, гемолітична анемія.
З боку органів зору: окулогірний криз, помутніння рогівки та/або кришталика з можливим порушенням зору, парез акомодації; нечасто – порушення акомодації.
З боку травної системи: підвищене слиновиділення, дисфагія (розлад ковтання), холестатична жовтяниця (більш ймовірна між 2 та 4 тижнями лікування); нечасто – запор.
Порушення метаболізму та розлади харчування: нечасто – зниження апетиту.
З боку ендокринної системи: галакторея, гінекомастія, дисменорея, імпотенція, зниження лібідо, підвищення апетиту, збільшення маси тіла, підвищене потовиділення, припливи, зміна вуглеводного обміну.
З боку сечовидільної системи: затримка сечі.
З боку організму загалом: слабкість, астенія.
Алергічні реакції: нечасто – висипання на шкірі, дерматит, фотосенсибілізація.
Місцеві реакції: рідко – еритема, набряк, запалення чи абсцес.
Є дані розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС).
Основними симптомами ЗНС є гіпертермія, м'язова ригідність та порушення свідомості у поєднанні з дисфункцією вегетативної нервової системи (лабільний артеріальний тиск, тахікардія, підвищене потовиділення). Крім негайного припинення прийому нейролептиків вкрай потрібне використання загальних підтримуючих заходів та симптоматичного лікування.
Можуть виникати порушення моторики, особливо у перші кілька днів після ін'єкції та на ранніх стадіях лікування. У більшості випадків ці побічні ефекти контролюються шляхом зниження дози та/або антипаркінсонічними препаратами.
Однак, рутинне використання антипаркінсонічних засобів для профілактики побічних ефектів не рекомендується.
Пізня дискінезія може іноді зустрічатися у пацієнтів, які отримують тривалий курс лікування. Антипаркінсонічні препарати не зменшують її прояви, навіть здатні посилювати стан. Рекомендується зниження дози або при можливості припинення лікування.
При персистуючій акатизії можуть виявитися корисними бензодіазепіни або пропранолол.
Може спостерігатися безсоння (транзиторне) і почуття тривоги, особливо якщо пацієнти раніше приймали нейролептики, які мають седативний ефект.
Є поодинокі повідомлення про розвиток незначних тимчасових змін показників функціональних печінкових проб.
При прийомі флупентиксолу також були зареєстровані такі побічні ефекти, що виникають при прийомі та інших нейролептиків: у поодиноких випадках подовження інтервалу QT, вентрикулярна (шлуночкова) аритмія – фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія (розвиток пароксизмів шлуночкової тахікардії).
особливі вказівкиПри супутньому лікуванні цукрового діабету призначення Флюанксолу може вимагати корекції дози інсуліну.
Якщо раніше пацієнт лікувався нейролептиками або транквілізаторами з седативною дією, їх прийом слід припиняти поступово.
При тривалій терапії, особливо з використанням великих доз Флюанксолу, необхідно проводити ретельний контроль та періодичну оцінку стану пацієнтів.
Під час вагітності Флюанксол слід застосовувати тільки якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
У новонароджених, матері яких приймали нейролептичні засоби в останньому триместрі вагітності або під час пологів, можуть спостерігатися ознаки інтоксикації, такі як летаргія, тремор і надмірна збудливість. Крім того, такі новонароджені мають низький бал за шкалою Апгар.
Під час лікування Флюанксолом допускається годування груддю, якщо це визнано клінічно необхідним. Тим не менш, рекомендується спостерігати за станом новонародженого, особливо у перші 4 тижні після народження.
У період лікування необхідно утриматися від керування автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці за температури не вище 25 градусів.
Зберігати у недоступних для дітей місцях.
Спосіб застосування та дозиФлюанксол вводиться глибоко внутрішньом'язово у верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки. В інші м'язи вводити не рекомендується. Якщо необхідний об'єм розчину перевищує 2 мл, рекомендується розділити на дві частини і зробити дві ін'єкції.
Флюанксол 20 мг/мл:
При підтримуючому лікуванні діапазон дозувань зазвичай становить 20-40 мг (1-2 мл) кожні 2-4 тижні. Деяким пацієнтам можуть бути потрібні більш високі дози або більш короткі інтервали між ін'єкціями.
При загостренні або гострому рецидиві захворювання може знадобитися введення препарату в дозі аж до 400 мг одномоментно з інтервалами 2 або навіть 1 тиждень.
Флюанксол 100 мг/мл:
Діапазон дозування зазвичай становить 50 мг (0,5 мл) кожні 4 тижні - 300 мг (3 мл) кожні 2 тижні. Деяким пацієнтам може знадобитися доза до 400 мг (4 мл) на тиждень.
Після усунення гострої симптоматики відбувається поступове зниження дозування до підтримуючої дози - зазвичай 20-200 мг кожні 2-4 тижні.
При переході від лікування пероральними формами Флюанксолу на підтримуюче лікування Флюанксолом, що вводиться внутрішньом'язово, слід керуватися наступною схемою:
Добова доза Флюанксолу в таблетках мг, помножена на 4 = доза Флюанксолу мг для внутрішньом'язового ін'єкційного введення з інтервал.
При цьому протягом першого тижня після першої ін'єкції слід продовжувати пероральний прийом Флюанксолу, але у зменшеній дозі.
Пацієнти, які переводяться з терапії депо формами інших препаратів, повинні отримувати дозу у співвідношенні: 40 мг деканоату флупентиксолу еквівалентно 25 мг деканоату флуфеназину, 200 мг деканоату зуклопентиксолу або 50 мг деканоату галоперидолу.
Наступні дози та інтервали між ін'єкціями повинні бути встановлені відповідно до клінічного ефекту.
Максимальна доза Флюанксолу, що вводиться внутрішньом'язово, становить 400 мг одномоментно з інтервалом між ін'єкціями протягом 1 тижня.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл амп 10 шт производится компанией ЛУНДБЕК. Само производство расположено в стране Дания.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл амп 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Флюанксол раствор для инъекций масляный 20мг/мл 1мл амп 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Флюанксол таб п/об 1мг 50 шт Флюанксол таб п/об 1мг 50 шт, Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт Флюанксол таб п/об 5мг 100 шт.
Пока нет комментариев